Хрещатик

Позначка: Осло

  • «Маємо повертатися в Україну»: Зеленський відмовився чекати Віткоффа після зустрічі з Путіним

    «Маємо повертатися в Україну»: Зеленський відмовився чекати Віткоффа після зустрічі з Путіним

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що не залишатиметься в Осло, щоб особисто дізнатися результати переговорів американського спецпосланця Стіва Віткоффа з російським лідером Володимиром Путіним. Глава держави пояснив, що має повернутися в Україну, а дипломатичні контакти продовжаться через норвезького прем’єр-міністра Йонаса Гара Стьоре. Водночас зустріч у Санкт-Петербурзі може стати важливим етапом у спробах відновити переговори про завершення російсько-української війни.

    Про це Зеленський повідомив 21 жовтня в коментарі польському агентству PAP. Його заяву також передає Укрінформ.

    Президент України перебуває з робочим візитом у Норвегії, де напередодні зустрівся з представниками США та європейськими лідерами.

    Головними темами переговорів стали можливе припинення вогню, гарантії безпеки для України та майбутні відносини Києва з НАТО.

    Чому Зеленський не чекатиме Віткоффа в Осло

    Під час спілкування з журналістами українського президента запитали, чи планує він залишитися в Норвегії до повернення американського спецпосланця з Росії.

    Зеленський відповів, що не бачить необхідності чекати особистої зустрічі.

    «Я не чекаю на Віткоффа в Осло. Ми маємо рухатися далі. Ми маємо повертатися в Україну. Подивимося, якими будуть результати», — заявив глава держави.

    Водночас він наголосив, що Україна не втрачає зв’язку з учасниками переговорного процесу.

    За словами президента, після повернення Віткоффа з Санкт-Петербурга з ним зустрінеться прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.

    «Йонас має зустрітися з американським спецпосланцем. Ми постійно підтримуємо контакт», — пояснив Зеленський.

    Таким чином, рішення президента повернутися додому не означає виходу України з дипломатичних переговорів.

    Що Віткофф обговорював із Путіним

    У середу, 21 жовтня, спеціальний представник президента США Стів Віткофф прибув до Санкт-Петербурга для переговорів із Володимиром Путіним.

    Основна мета візиту — представити російській стороні мирні пропозиції, які напередодні обговорили в Осло.

    За повідомленням Reuters, Віткофф закликав російську сторону повернутися до переговорів за посередництва Сполучених Штатів.

    Серед ключових питань залишаються можливе припинення вогню, формат подальших переговорів і гарантії безпеки для України.

    Водночас Москва продовжує висувати власні вимоги щодо українських територій та майбутнього відносин Києва з НАТО.

    Ці позиції залишаються головними перешкодами для досягнення домовленостей.

    Попри нові дипломатичні контакти, сторони поки не оголосили про остаточне погодження умов завершення війни.

    Які пропозиції підготували в Осло

    20 жовтня в столиці Норвегії відбулася зустріч за участю президента України Володимира Зеленського, американського спецпосланця Стіва Віткоффа, прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре та президента Фінляндії Александра Стубба.

    Дистанційно до переговорів також долучився Джаред Кушнер, зять президента США Дональда Трампа.

    За інформацією Financial Times, учасники обговорили можливі підходи до завершення війни, майбутні безпекові механізми та економічне відновлення України.

    Окрему увагу приділили гарантіям, які мають запобігти повторенню російської агресії після можливого мирного врегулювання.

    Президент Фінляндії позитивно оцінив результати зустрічі, заявивши про певне просування переговорного процесу.

    Однак конкретного тексту майбутньої мирної угоди громадськості не представили.

    Також немає підтвердження, що Росія погодилася прийняти всі пропозиції, напрацьовані українською та західними делегаціями.

    Чому питання НАТО залишається одним із найскладніших

    Однією з тем дипломатичних консультацій є майбутня система безпеки України.

    Київ наполягає, що після завершення війни країна повинна отримати дієві гарантії, які не дозволять Росії повторити вторгнення.

    Москва, зі свого боку, продовжує виступати проти вступу України до НАТО.

    Тому будь-які переговори щодо майбутнього української безпеки стикаються із серйозними політичними розбіжностями.

    За повідомленнями міжнародних медіа, американські та європейські дипломати обговорюють різні можливі механізми гарантій.

    Проте жоден із них наразі не представлений як остаточно погоджений усіма учасниками.

    Зеленський також раніше пропонував провести тристоронню зустріч лідерів України, США та Росії для обговорення найскладніших питань майбутнього врегулювання.

    Чи вдалося Віткоффу досягти результатів у Петербурзі

    Переговори американського посланця з Путіним відбулися на тлі складних відносин між Києвом і Вашингтоном.

    Останніми тижнями Україна критикувала окремі рішення адміністрації Дональда Трампа щодо Росії, зокрема послаблення визначених санкційних обмежень на операції з російським дизельним пальним.

    Крім того, українська сторона порушувала питання стабільності постачання озброєнь, обміну розвідданими та роботи супутникового зв’язку.

    Попри ці розбіжності, дипломатичний діалог триває.

    За інформацією Associated Press, після зустрічі Віткоффа з Путіним сторони говорили про можливість продовження переговорів, хоча негайного прориву щодо завершення війни не відбулося.

    Американський спецпосланець також порушував питання відновлення тристоронніх контактів.

    Окремим результатом візиту стало оголошення про звільнення американського громадянина Стівена Габбарда, який перебував у російському ув’язненні.

    Однак це гуманітарне рішення не означає автоматичного прогресу щодо припинення бойових дій в Україні.

    Хто передасть Зеленському результати переговорів

    Після завершення зустрічі в Росії Віткофф має повернутися до Осло.

    Там, відповідно до оголошених планів, із ним зустрінеться Йонас Гар Стьоре.

    Норвезький прем’єр-міністр зможе отримати інформацію про російську реакцію на мирні пропозиції та продовжити консультації з українською стороною.

    Сам Зеленський наголосив, що постійні контакти між учасниками переговорів дозволяють обмінюватися інформацією без його особистої присутності.

    Отже, президент України не планує чекати повернення Віткоффа з Росії, але переговорний процес не припиняється. Подальші кроки залежатимуть від реакції Кремля на представлені пропозиції та готовності сторін погодити реальні механізми припинення війни.

    Поки що найважливіші питання — території, гарантії безпеки та майбутні відносини України з НАТО — залишаються відкритими.

  • Україна може залишитися без енергетичного перемир’я: Пєсков озвучив позицію Путіна

    Україна може залишитися без енергетичного перемир’я: Пєсков озвучив позицію Путіна

    Російська влада наразі не демонструє готовності погодитися на окреме енергетичне перемир’я з Україною. У Кремлі заявили, що позиція Володимира Путіна щодо тимчасового припинення ударів залишається незмінною. Попри попередні заяви президента США Дональда Трампа про нібито досягнуті домовленості, Москва продовжує наполягати на комплексному мирному врегулюванні. Водночас російські війська не припиняють атак на українську енергетичну інфраструктуру, що створює додаткові загрози для населення напередодні зими.

    Про це 21 жовтня заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, слова якого передає російське державне агентство ТАСС.

    За твердженням представника російської влади, позиція Москви щодо можливого припинення ударів по енергетичних об’єктах не змінилася.

    «Росії потрібен мир, а не перемир’я», — заявив Пєсков.

    Він не повідомив про жодні конкретні домовленості, які гарантували б припинення російських атак на українські електростанції, теплоелектроцентралі та підстанції.

    Кремль не погоджується на окреме енергетичне перемир’я

    Тема взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обговорюється вже кілька тижнів.

    Йдеться про можливу домовленість, за якої Росія припинила б атакувати українські електростанції та інші об’єкти енергозабезпечення, а Україна — російську нафтову інфраструктуру.

    Однак позиції сторін щодо механізму такого перемир’я суттєво відрізняються.

    Москва наполягає, що окремі тимчасові домовленості не можуть замінити повноцінного мирного врегулювання.

    Водночас Україна вважає припинення ударів по цивільній інфраструктурі одним із важливих кроків для захисту населення та створення умов для подальших переговорів.

    Ще 12 жовтня Пєсков відмовився підтвердити заяву Дональда Трампа про досягнення домовленості між Києвом і Москвою.

    Тоді представник Кремля повідомив лише про продовження контактів щодо можливого енергетичного перемир’я.

    Про це писала «Українська правда» із посиланням на російські інформаційні агентства.

    Таким чином, офіційного підтвердження повноцінної тристоронньої домовленості, яка набрала чинності та виконувалася б усіма учасниками, не було.

    Трамп оголосив про перемир’я, але Росія продовжила атаки

    11 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що Росія та Україна нібито погодилися на негайне припинення атак на енергетичні об’єкти.

    Однак уже наступними днями Росія продовжила завдавати ударів по українській інфраструктурі.

    Зокрема, повідомлялося про атаки на енергетичні об’єкти Києва та Харківщини.

    Президент України Володимир Зеленський звернув увагу, що удари відбувалися навіть після публічних заяв американського президента.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російські атаки на ТЕЦ після оголошення Трампом енергетичного перемир’я.

    За словами Зеленського, українська сторона готова обговорювати взаємне припинення ударів, однак очікує реальних дій Росії.

    Київ наголошує, що одностороннє припинення атак по російських нафтопереробних заводах без аналогічних зобов’язань Москви не створюватиме рівноцінних умов.

    Зеленський вимагав реакції США на удари по енергетиці

    14 жовтня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську територію.

    За повідомленнями української влади, під ударами опинилися об’єкти критичної інфраструктури Києва, Київщини та Харкова.

    Після цього Зеленський закликав Вашингтон відреагувати на дії Москви.

    Президент України наголосив, що продовження ударів після оголошення можливого перемир’я ставить під сумнів готовність російського керівництва виконувати домовленості.

    Докладніше про це писала «Ненька інфо» у матеріалі щодо реакції Зеленського на масовану атаку РФ.

    На тлі атак українська енергосистема зазнає значного навантаження, а в окремих областях застосовуються аварійні та погодинні відключення електроенергії.

    Особливе занепокоєння викликає наближення опалювального сезону, коли стабільне постачання електрики й тепла стає критично важливим для населення.

    Президент Фінляндії повідомив про нові мирні пропозиції

    Тим часом міжнародні переговори щодо можливого припинення війни тривають.

    Президент Фінляндії Александр Стубб розповів, що під час переговорів за участю українських, американських і європейських представників в Осло обговорювали нові підходи до врегулювання.

    Серед порушених питань були протиповітряна оборона, енергетична безпека та можливе часткове припинення вогню.

    За словами Стубба, напрацьовані ідеї планують передати російській стороні для ознайомлення.

    Фінський президент зазначив, що дипломатичний процес потребує терпіння, але щоденні втрати серед людей не дозволяють відкладати пошук рішення.

    Водночас конкретного змісту всіх пропозицій публічно не розкривали.

    Також немає підтвердження, що Москва погодилася прийняти запропоновані умови.

    Пєсков розкритикував позицію європейських держав

    Коментуючи заяви Стубба, речник Кремля висловив сумнів, що європейська позиція сприятиме просуванню мирного процесу.

    За його словами, повторення спільних підходів європейських держав щодо України навряд чи стане конструктивним внеском у врегулювання.

    При цьому Пєсков визнав, що досягнення остаточної домовленості про припинення війни неможливе без участі представників української влади.

    Він заявив, що хтось з української сторони має ухвалити відповідне рішення, однак не уточнив, які саме кроки має на увазі.

    Подібні заяви Кремль робить на тлі повідомлень про нові дипломатичні контакти між представниками США, України та європейських країн.

    Водночас Росія продовжує бойові дії та не погоджується на безумовне припинення вогню.

    Чому енергетичне перемир’я настільки важливе

    Російські атаки на енергетичну інфраструктуру безпосередньо впливають на життя цивільного населення.

    Пошкодження електростанцій, підстанцій і теплогенерувальних об’єктів може спричиняти перебої не лише з електропостачанням, а й із водою, опаленням та роботою критичних служб.

    Особливо небезпечними такі наслідки стають у холодний період року.

    За інформацією The Guardian, російські удари по енергосистемі України можуть бути спрямовані на створення тривалих проблем із життєзабезпеченням великих міст.

    Водночас взаємне припинення атак по енергетичних об’єктах могло б зменшити ризики для цивільної інфраструктури.

    Проте ефективність такої домовленості залежала б від конкретних умов, механізмів контролю та готовності обох сторін її дотримуватися.

    Чого очікувати далі

    Станом на 21 жовтня Москва не підтвердила готовності укласти окрему угоду про енергетичне перемир’я з Україною.

    Попри заяви Дональда Трампа та нові дипломатичні ініціативи європейських партнерів, реального припинення російських атак на українську енергетику не відбулося.

    Кремль продовжує наголошувати на необхідності комплексного мирного врегулювання, але не пояснює, за яких конкретних умов погодиться зупинити удари по енергетичних об’єктах.

    Таким чином, перспектива енергетичного перемир’я залишається невизначеною. Для України це означає необхідність і надалі готувати енергосистему до можливих атак, одночасно продовжуючи дипломатичні зусилля для їх припинення.

  • Човникова дипломатія Вашингтона: спецпосланець Трампа Стівен Віткофф планує особисті зустрічі із Зеленським в Осло та Путіним у Москві

    Човникова дипломатія Вашингтона: спецпосланець Трампа Стівен Віткофф планує особисті зустрічі із Зеленським в Осло та Путіним у Москві

    Спеціальний представник президента Сполучених Штатів Америки Стівен Віткофф готується провести нову серію особистих переговорів із лідерами України та Росії — Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним. За даними міжнародного інформаційного агентства Reuters, що посилається на власні поінформовані анонімні джерела, закриті консультації мають відбутися вже найближчими днями в межах чергового раунду дипломатичних зусиль команди Дональда Трампа, спрямованих на пошук механізмів заморожування або припинення бойових дій.

    Першим етапом цієї місії стане розширений дипломатичний трек у столиці Норвегії Осло протягом поточного тижня. Очікується, що за стіл переговорів сядуть Стівен Віткофф, президент України Володимир Зеленський, а також високопосадовці та уповноважені представники ключових союзників: Норвегії, Великої Британії, Франції, Німеччини, Польщі, керівництва Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу. Сам Володимир Зеленський напередодні публічно зазначив, що переговорні групи України та США можуть зустрітися в Норвегії найближчим часом, проте прямо не підтверджував свою безпосередню фізичну присутність. Цьому візиту передувала телефонна розмова між українським президентом, Віткоффом та Джаредом Кушнером. Примітно, що зять американського президента Кушнер, який зазвичай є невіддільним учасником усіх ключових закритих контактів команди Трампа, цього разу пропустить особисту поїздку через хворобу, проте розглядає можливість підключення до окремих консультацій у дистанційному форматі.

    Одразу після завершення зустрічей із європейськими партнерами та українською делегацією Стівен Віткофф планує вирушити безпосередньо до Росії для особистої розмови з Володимиром Путіним. Окрім загальних питань війни РФ проти України та спроб наблизити сторони до формату припинення вогню, на порядок денний буде винесено гуманітарне питання двосторонніх відносин між Вашингтоном і Москвою. Зокрема, спецпредставник має намір домагатися звільнення з російської в’язниці 73-річного громадянина США Стівена Хаббарда, засудженого російським судом за сфабрикованими звинуваченнями в найманстві та службі в лавах ЗСУ. Попри те, що американська влада офіційно поки що утримується від коментарів і називає графік попереднім, підготовка настільки масштабного човникового вояжу свідчить про намагання Білого дому максимально форсувати кулуарний мирний процес до кінця року.

     

  • $5 млн від Епштейна і загадкова смерть: в Осло знайшли мертвим сина відомих дипломатів

    $5 млн від Епштейна і загадкова смерть: в Осло знайшли мертвим сина відомих дипломатів

    У столиці Норвегії Осло знайшли мертвим 25-річного Едварда Юула Род-Ларсена — сина відомих дипломатів, чиї імена останніми тижнями опинилися в центрі міжнародного скандалу через зв’язки з американським фінансистом і сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном. Трагедія сталася на тлі активного медійного резонансу та початку спільного розслідування французьких і норвезьких правоохоронців, що лише посилило увагу до цієї історії.

    За інформацією міжнародних ЗМІ, зокрема The Times, тіло молодого чоловіка виявили через кілька днів після того, як слідчі органи розпочали перевірку щодо його батьків — норвезьких дипломатів Мона Юул та Тер’є Род-Ларсен. За словами адвокатів родини, йдеться про самогубство, однак правоохоронці продовжують з’ясовувати всі обставини події.

    Ситуація привернула особливу увагу через зв’язок із гучною справою Епштейна. Слідство припускає, що американський фінансист міг допомогти родині дипломатів придбати елітну нерухомість, а також залишив у своєму заповіті по 5 мільйонів доларів кожному з їхніх дітей. Ця інформація стала публічною після витоку документів та активного обговорення в медіа, що спричинило нову хвилю інтересу до справи.

    Едвард Юул Род-Ларсен опинився у центрі цієї історії не як фігурант розслідування, а як член родини, яка потрапила під підозру. Водночас адвокати наголошують: сам молодий чоловік ніколи не був обвинуваченим у будь-яких правопорушеннях. Проте саме інформаційний тиск і публічність справи могли суттєво вплинути на його психологічний стан.

    За словами представників родини, останні дні перед трагедією були «надзвичайно виснажливими». Юристи закликали утриматися від спекуляцій щодо причин смерті, підкресливши, що медійний резонанс і хвиля звинувачень створили додатковий тиск не лише на батьків, а й на їхніх дітей.

    Сама історія з норвезькими дипломатами має значно ширший контекст. Тер’є Род-Ларсен є однією з ключових фігур у міжнародній дипломатії 1990-х років. Він відіграв важливу роль у так званих «Ослоських угодах» — переговорах між Ізраїлем та Організацією визволення Палестини, які стали основою мирного процесу на Близькому Сході. Його дружина Мона Юул також має значний дипломатичний досвід і обіймала високі посади в системі зовнішньополітичної служби Норвегії.

    Саме тому будь-які звинувачення щодо їхніх контактів із Епштейном викликали широкий резонанс у міжнародному середовищі. Родина не заперечує, що підтримувала контакти з фінансистом, однак категорично відкидає будь-які незаконні дії.

    Окремо варто зазначити, що справа Епштейна й досі залишається однією з найрезонансніших у світі. Після смерті фінансиста у 2019 році розслідування продовжуються, а нові документи та свідчення регулярно з’являються у публічному просторі. Вони стосуються не лише самого Епштейна, а й його численних контактів із політиками, бізнесменами та представниками міжнародної еліти.

    У цьому контексті історія норвезьких дипломатів стала ще одним епізодом у ширшому ланцюгу подій, що демонструють масштаб впливу Епштейна та його зв’язків. Водночас трагедія їхнього сина підкреслює іншу сторону таких скандалів — їхній вплив на родини та людей, які опиняються під пильним контролем суспільства.

    Правоохоронні органи Норвегії та Франції продовжують розслідування щодо можливих фінансових порушень і контактів дипломатів із Епштейном. За попередніми даними, перевіряються обставини придбання нерухомості, а також можливі фінансові операції, пов’язані з міжнародними структурами.

    Водночас експерти зазначають, що подібні справи часто мають складний юридичний характер і можуть тривати роками. Особливо це стосується випадків, де йдеться про міжнародні зв’язки, дипломатичні контакти та фінансові операції через різні юрисдикції.

    Смерть Едварда Юула Род-Ларсена стала трагічним епізодом у цій історії, який додав їй ще більшого резонансу. Вона також порушує питання про відповідальність медіа та суспільства у висвітленні подібних справ, особливо коли йдеться про людей, які не є безпосередніми фігурантами розслідувань.

    Загалом ця ситуація демонструє, наскільки складним і багатошаровим може бути поєднання міжнародної політики, фінансових скандалів і людських трагедій. І хоча слідство ще триває, очевидно, що наслідки цієї історії виходять далеко за межі однієї родини.

  • Зеленський у Норвегії: про що домовилися з кронпринцом і як це посилить оборону України

    Зеленський у Норвегії: про що домовилися з кронпринцом і як це посилить оборону України

    Президент України Володимир Зеленський під час офіційного візиту до Норвегії провів зустріч із Кронпринц Гокон. Переговори стали частиною ширшої дипломатичної програми в Осло, спрямованої на посилення безпекової співпраці між країнами та залучення додаткової підтримки для України на тлі війни з Росією.

    Візит Зеленського до Осло відбувся 14–15 квітня і включав низку важливих зустрічей із представниками влади та королівської родини. Як повідомляли українські та міжнародні медіа, глава держави заздалегідь анонсував переговори з прем’єр-міністром Йонас Гар Стьоре, кронпринцом Гоконом і парламентарями.

    Сам Зеленський наголошував, що метою візиту є підписання двосторонніх домовленостей, які «допоможуть посилити безпеку України» та поглибити стратегічне партнерство.

    Під час зустрічі з кронпринцом Гоконом президент України поінформував норвезьку сторону про актуальну ситуацію на фронті, а також про наслідки постійних ракетних і дронових атак Росії. Він підкреслив, що Україна потребує подальшого зміцнення систем протиповітряної оборони, оскільки російські удари по цивільній інфраструктурі не припиняються.

    Зеленський окремо наголосив на важливості розвитку довгострокового оборонного партнерства між Україною та Норвегією. За його словами, співпраця має бути не лише політичною, а й практичною — зокрема у сфері виробництва озброєння, технологій і безпілотних систем.

    Одним із ключових напрямів такої взаємодії є розвиток спільних оборонних проєктів, включно з виробництвом дронів. Ще під час попередніх міжнародних зустрічей Україна активно просувала формат так званого Drone Deal — угод про спільну розробку та виробництво безпілотників із партнерами. У Норвегії ця тема також входить до порядку денного двосторонніх переговорів.

    Зустріч із кронпринцом відбулася на тлі активізації військово-політичної співпраці між країнами. Напередодні, 14 квітня, Володимир Зеленський і Йонас Гар Стьоре підписали декларацію про оборонне партнерство. Документ передбачає розширення співпраці у сфері безпеки, включаючи військову підтримку, обмін технологіями та розвиток оборонної промисловості.

    Норвегія вже є одним із ключових партнерів України у сфері безпеки. Країна надає значну фінансову та військову допомогу, зокрема бере участь у постачанні систем протиповітряної оборони NASAMS, які відіграють важливу роль у захисті українського неба від ракетних атак.

    Також Норвегія долучена до міжнародної коаліції з підготовки українських пілотів та передачі винищувачів F-16. Хоча точні терміни передачі літаків не розголошуються, норвезька сторона підтверджувала готовність підтримувати цей процес.

    Важливою складовою партнерства є і фінансова підтримка. Норвегія оголосила про значний обсяг допомоги Україні на 2026 рік, який оцінюється в мільярди євро. Ці кошти спрямовуються як на військові потреби, так і на відновлення інфраструктури та гуманітарні програми.

    Окрім безпекових питань, під час візиту обговорювалися й економічні перспективи співпраці, зокрема участь норвезьких компаній у відбудові України та інвестиції в енергетичний сектор.

    Візит до Норвегії став частиною ширшого дипломатичного турне Зеленського. Безпосередньо перед цим він перебував у Німеччина, де провів переговори з канцлером Фрідріх Мерц та домовився про нові оборонні проєкти, включно з виробництвом дронів і постачанням ракет для систем ППО.

    Аналітики зазначають, що такі візити є частиною стратегії України з посилення міжнародної підтримки на тлі затяжної війни. Зокрема, акцент робиться на поглибленні співпраці з європейськими партнерами, які дедалі більше беруть на себе відповідальність за підтримку української оборони.

    Таким чином, зустріч Володимир Зеленський із Кронпринц Гокон стала важливим елементом дипломатичних зусиль України, спрямованих на зміцнення безпеки, розвиток оборонного партнерства та залучення ресурсів для протидії російській агресії.

  • Переговори на паузі: наступний контакт українців з американцями планується не раніше 22 квітня. Джерела

    Переговори на паузі: наступний контакт українців з американцями планується не раніше 22 квітня. Джерела

    За інформацією наших джерел, переговорний трек “став на паузу”, через провал переговорів США з Іраном.

    “Цього тижня Україна не проводитиме переговорів із США.

    Спочатку планувалося, що під час візиту Зеленського до ЄС відбудеться зустріч із представниками США, але провал переговорів з Іраном зірвав усі плани.

    Питання України в США відклали на другий, чи навіть третій план.

    Наступний контакт українців з американцями планується не раніше 22 квітня, американці хочуть, щоб під час зустрічі Зеленського з лідерами ЄС він виступив з миротворчим посланням.

    Можливо, американці перенесуть офіційну зустріч навіть на 27-28 квітня, щоб перебити інформаційно європейські повідомлення.

    Однак головне — завершення війни поки що для українців не видно” – повідомляє джерело.

    Нагадаємо, під час пресконференції з прем’єр-міністром Норвегії в Осло Володимир Зеленський зазначив, що незабаром до Києва прибудуть представники Дональда Трампа, Кушнер і Віткофф, хоча точна дата їх візиту поки невідома.

  • Співачка Лобода спричинила скандал у Норвегії через український прапор

    Співачка Лобода спричинила скандал у Норвегії через український прапор

    Світлана Лобода опинилася в центрі гучної дискусії після концерту в Осло, де її поведінка з українським прапором викликала шквал критики в мережі. Попри те, що співачка активно повертається до українського ринку і заявила про амбіції зібрати стадіон у Києві, цей інцидент залишив по собі чимало запитань.

    За словами глядачів, виступ у столиці Норвегії був емоційним: Лобода активно взаємодіяла із залом, співала улюблені хіти та демонструвала сильну енергетику. Однак наприкінці шоу стався момент, який став причиною суперечок. Коли фанати передали артистці прапор України, зал, за словами очевидців, буквально завмер у очікуванні — всі сподівалися, що співачка тріумфально розгорне стяг на сцені.

    Проте сталося інакше: Лобода лише кілька секунд потримала зіжмакану тканину в руках, після чого передала прапор своїй танцівниці, а та винесла його за куліси. Такий жест багато хто у мережі назвав демонстративною зневагою.

    Коментатори порівняли поведінку артистки з діями світових музикантів, які стабільно демонструють підтримку України під час концертів. Як приклад згадують Imagine Dragons, які на кожній європейській сцені розгортають український прапор і роблять це частиною шоу.

    Втім, реакція аудиторії виявилася неоднозначною. Деякі користувачі нагадали, що Лобода фінансувала відновлення кількох будинків в Ірпені та неодноразово робила публічні заяви на підтримку України. За їхніми словами, інцидент в Осло міг бути банальним непорозумінням або розгубленістю на сцені.

    Ситуацію прокоментував і телеведучий Анатолій Анатоліч — кум та давній друг співачки. Він опублікував фото, де Лобода стоїть із жовто-блакитним прапором. Однак користувачі швидко з’ясували, що кадр датований 2023 роком, коли артистка презентувала україномовний альбом, і до інциденту в Осло це фото не має стосунку.

    У мережі дискусія триває, а поведінка Лободи на сцені викликала новий виток запитань про її ставлення до української ідентичності та публічну позицію.