Позначка: опитування українців

  • Війна не зламала віру в майбутнє: КМІС розкрив, якою українці бачать країну через 10 років

    Війна не зламала віру в майбутнє: КМІС розкрив, якою українці бачать країну через 10 років

    Попри тривалу війну, російські обстріли та складну економічну ситуацію, більшість опитаних українців зберігають оптимістичні очікування щодо майбутнього держави. За результатами нового соціологічного дослідження, 61% респондентів вірять, що через десять років Україна стане процвітаючою країною у складі Європейського Союзу. Водночас понад чверть опитаних побоюються економічного занепаду та масштабного відтоку населення.

    Про це свідчать результати всеукраїнського опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 8–16 жовтня 2026 року.

    За даними дослідників, 61% опитаних обрали оптимістичний сценарій майбутнього України. Натомість 27% вважають, що через десять років країна матиме зруйновану економіку та значні демографічні втрати. Ще 12% респондентів не змогли визначитися з відповіддю.

    Соціологи зазначають, що протягом останнього року співвідношення оптимістичних і песимістичних оцінок залишалося відносно стабільним.

    Попереднє дослідження проводили в липні–серпні 2026 року, коли ситуація з електропостачанням була значно спокійнішою, а російські атаки не мали нинішньої інтенсивності.

    Жовтневе опитування відбулося вже на тлі посилення обстрілів, проблем в енергетиці та нового дипломатичного тиску на Україну. Однак істотного зниження оптимізму дослідники не зафіксували.

    Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький вважає, що такий рівень позитивних очікувань свідчить про стійкість українського суспільства в умовах затяжної війни.

    Водночас соціологи дослідили, як громадяни оцінюють внутрішню єдність країни.

    З’ясувалося, що 59% опитаних переконані: українці поступово долають суперечності та рухаються до формування згуртованої політичної нації.

    Протилежної думки дотримуються 34% респондентів. Вони вважають, що внутрішні конфлікти поглиблюються і суспільство рухається до розколу. Решта 7% не визначилися.

    Порівняно з вереснем–жовтнем 2025 року оцінки суспільної єдності дещо погіршилися, хоча більшість респондентів і надалі позитивно оцінюють здатність українців долати розбіжності.

    Цікаво, що найчастіше про можливий розкол говорять молодші учасники опитування.

    Серед громадян віком від 18 до 29 років такої думки дотримуються 41%. У віковій групі 30–44 роки цей показник становить 39%.

    Натомість серед людей віком від 60 років лише 24% вважають, що Україна рухається до посилення внутрішніх суперечностей.

    Водночас старші респонденти частіше висловлюють оптимізм щодо майбутнього держави. Серед людей віком від 60 років 65% вірять у процвітаючу Україну в ЄС, тоді як серед громадян віком 30–44 роки таких 58%.

    Певні відмінності дослідники зафіксували й між регіонами.

    Найвищий рівень оптимізму щодо майбутнього країни спостерігається серед опитаних на Півдні та в Нижньому Подніпров’ї — по 65%.

    У західних областях оптимістичний сценарій підтримують 62% респондентів, у Києві — 60%, а в центральних і північних регіонах — 59%.

    Найнижчий показник зафіксували на Сході України, де в позитивне майбутнє країни вірять 52% опитаних. Водночас 36% респондентів цього регіону мають песимістичні очікування.

    Окремо КМІС проаналізував зв’язок між баченням майбутнього України та ставленням до можливих мирних домовленостей із Росією.

    З’ясувалося, що серед громадян, які песимістично оцінюють майбутнє держави, частіше трапляється готовність підтримати певні поступки під час переговорів.

    Зокрема, серед оптимістично налаштованих респондентів 69% вважають абсолютно неприйнятною пропозицію виведення українських військ із Донеччини в обмін на гарантії безпеки.

    Серед тих, хто має песимістичне бачення майбутнього, таку позицію підтримують 43%, тоді як 53% готові прийняти відповідну умову.

    Відмінності простежуються і в оцінці тривалості війни.

    Серед оптимістів 70% заявляють про готовність терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Серед респондентів із песимістичними очікуваннями цей показник становить 46%.

    Водночас такі результати демонструють статистичний зв’язок між поглядами, але не доводять, що саме песимізм стає причиною підтримки переговорних поступок.

    У КМІС наголошують, що оцінки майбутнього та суспільної єдності є важливими показниками суспільних настроїв, особливо в умовах повномасштабної війни.

    Дослідники зазначають, що майже п’ять років бойових дій, постійні російські атаки, економічні труднощі та невизначеність щодо завершення війни створюють значний психологічний тиск на населення.

    Попри це, більшість опитаних продовжують пов’язувати майбутнє України з економічним відновленням та європейською інтеграцією.

    Дослідження проводили методом телефонних інтерв’ю серед 1031 повнолітнього громадянина України, який проживає на підконтрольній українському уряду території.

    До вибірки не включали мешканців тимчасово окупованих територій та українців, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

    Формальна статистична похибка для показників, близьких до 50%, не перевищує 4%. Водночас соціологи попереджають про додаткові обмеження досліджень в умовах війни.

    Таким чином, станом на жовтень 2026 року 61% опитаних українців вірять у процвітаючу Україну у складі ЄС через десять років, а 59% бачать поступове згуртування суспільства.

    Водночас ці показники відображають очікування громадян, а не прогноз фактичного вступу України до Європейського Союзу чи її економічного стану в 2036 році.

  • Довіра до Володимира Зеленського: Результати соціологічного опитування в грудні 2024 року

    Довіра до Володимира Зеленського: Результати соціологічного опитування в грудні 2024 року

    Станом на грудень 2024 року рівень довіри до президента України Володимира Зеленського залишається стабільно високим, згідно з результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС). Дослідження, яке тривало з 2 по 17 грудня 2024 року, показало, що 52% українців висловлюють довіру президенту, тоді як 39% не довіряють його політичним рішенням та діям.

    За даними соціологів, у кінці 2023 року 77% довіряли президенту, але до лютого 2024 року довіра знизилася до 64%, а до травня 2024 року – до 59% (водночас частка тих, хто не довіряє, зросла за вказаний період з 22% до 36%).

    “До жовтня 2024 року ситуація стабілізувалася, проте між жовтнем і груднем 2024 рівень довіри знов почав знижуватися, хоча за рахунок не стільки тих, хто не довіряє, а тих, хто має невизначене ставлення до президента (тобто між жовтнем і груднем зросла насамперед невизначеність, а не недовіра). Станом на грудень 2024 року 52% українців довіряли президенту Зеленському, не довіряли – 39%. Решта 9% відповіли, що не можуть визначитися із своїм ставленням. Хоча показники довіри за рік погіршилися, проте баланс довіри-недовіри лишається позитивним – +13%”, – йдеться у результатах опитування.

    Також зазначається, що у всіх регіонах України ситуація досить подібна і баланс довіри-недовіри – позитивний. Так, дещо краще ставлення до президента на Заході (баланс довіри-недовіри +27%) і в Центрі (+13%). На Півдні і Сході показники довіри також досить високі, але трохи нижчі і баланс довіри-недовіри в цих регіонах близький до 0 (тобто приблизно однакова частка довіряють і не довіряють).

    Як проводилося опитування

    Загалом було опитано 2000 респондентів (половині респондентів запитання ставилося в одному формулюванні, половині – в іншому формулюванні). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

    Опитування українців

    Частка українців, готових до територіальних поступок агресору заради завершення війни, помітно зросла. Так, якщо упродовж травня-жовтня 2024 року частка українців, готових до поступок, залишалася стабільною, то з початку жовтня по грудень простежується зростання кількості таких людей – з 32% до 38%.

    При цьому частка тих, хто категорично проти жодних поступок, знизилася. Утім, попри всі складні обставини станом на грудень 51% українців виступали проти жодних територіальних поступок (на початку жовтня було 58%).

  • 74% українців не вірять у позитивний вплив кадрових змін в уряді — опитування КМІС

    74% українців не вірять у позитивний вплив кадрових змін в уряді — опитування КМІС

    За результатами свіжого опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), 74% українців не вважають, що зміни в складі уряду матимуть значний позитивний вплив на ситуацію в країні.

    Це свідчить про високий рівень скептицизму щодо дій уряду та його здатності ефективно вирішувати наявні проблеми.

    Соціологи запитали в українців, яких змін вони очікують: діяльність уряду покращиться, погіршиться або нічого не зміниться.

    74% опитаних вважають, що після кадрових перестановок нічого не зміниться. Покращення очікують 12%, ще 6% – погіршення діяльності уряду.

    Найбільше сподіваються на позитивні зміни люди, які живуть у східній частині України (17%), у південній – 14%, у центральній – 12%, на заході – 9%.

  • Опитування українців: підтримка президента, мобілізація, перемога, Різдво

    Опитування українців: підтримка президента, мобілізація, перемога, Різдво

    Більшість українців і далі переважно схвалюють діяльність президента Володимира Зеленського, втім ця підтримка вже не є такою високою, як на початку повномасштабного вторгнення Росії. Українці також і далі вірять в перемогу у війні, і багато хто вважає, що темпи мобілізації в Україні заповільні.

    Про це свідчать результати соціологічного дослідження групи “Рейтинг”, яке вона зробила на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень  Міжнародного республіканського інституту.

    Українців також запитали, яким вони бачать майбутнє України, як далеко наперед планують своє життя та коли святкують Різдво.

    Як ставляться до політики Зеленського

    Володимир і Олена Зеленські

    АВТОР ФОТО,GETTY

    Згідно з опитуванням, діяльність президента на посаді і далі підтримує більшість українців – понад 60%. Із них трохи менше чверті (22%) схвалюють її цілковито і удвічі більше (41%) схиляються до схвальної оцінки.

    Втім, ця підтримка, яка на початку великої війни з Росією досягала 90%, поступово падає. У квітні 2022 року таких респондентів було 94%, а в лютому 2023 року – 91%.

    Тих, хто повністю або частково не схвалює політику Зеленського, станом на лютий 2024 року була третина (33%), тоді як на початку вторгнення таких було усього 5%.

    Водночас до решти органів влади ставлення українців іще гірше.

    До прикладу, діяльність Верховної Ради станом на лютий схвалюють усього 19%, уряду під керівництвом Дениса Шмигаля – 35%, місцевої влади – 47%.

    Стабільно високим лишається рівень підтримки Збройних сил України – 93%.

    Чи українці й досі вірять у перемогу

    Харків

    АВТОР ФОТО,GETTY Підпис до фото, Харків після чергової атаки росіян

    Попри скептичне ставлення до органів влади, більшість українців – 88% – і далі вірять у перемогу у війні з Росією.

    Однак тепер кількість таких людей дещо менше, ніж на початку вторгнення, – тоді їх було 97%.

    При цьому найбільший відсоток людей (45%) вважають, що Україна збереже усі свої території, які мала у 1991 році.

    16% вважають, що Україна поверне території, підконтрольні їй до 24 лютого 2022 року. Така ж кількість людей думає, що Україна, навпаки, втратить деякі нові території.

    7% людей переконані, що Україна поверне Донбас, але не Крим. І стільки ж – що Україна поверне Крим, але без так званих ДНР та ЛНР.

    У те, що Росія зможе повністю окупувати Україну, вірить лише 1% опитаних.

    “Мобілізація недостатня”

    армія

    АВТОР ФОТО,GETTY

    Автори дослідження також попросили респондентів висловити своє ставлення до мобілізації.

    Найбільша частина опитаних – понад третина (36%) – назвали рівень мобілізації недостатнім.

    Дещо менше третини (30%) вважають теперішній рівень мобілізації оптимальним.

    Трохи менше чверті (19%) заявили, що він є занадто високим, і ще 15% не змогли відповісти на це питання.

    Українців також запитали, чому, на їхню думку, люди не хочуть мобілізуватися до ЗСУ.

    Найбільш популярною відповіддю на це питання стала “страх смерті, інвалідності, полону, невизначеності”.

    На другому місці – варіант “несправедлива мобілізація”, а на третьому – “брак техніки, амуніції та зброї”.

    Коли святкують Різдво

    Різдво

    АВТОР ФОТО,GETTY

    Українців також запитали, якого числа вони святкували Різдво.

    Більше половини (53%) людей відповіли, що відсвяткували Різдво за новим календарем – 25 грудня.

    11% сказали, що і далі святкували 7 січня. Решта ж відповіла, що або святкували в обидві дати (17%), або не святкували взагалі (19%).

    У вересні 2023 року тих, хто святкував Різдво 25 січня, було менше половини – 42%.

    Чи планують українці наперед

    Київ

    АВТОР ФОТО,GETTY

    Що ж до довгострокових планів, то опитування виявило, що найбільша частка людей планує своє життя менше ніж на місяць наперед. Таких 24%.

    23% сказали, що планують своє життя на понад рік наперед.

    15% взагалі не можуть будувати жодних планів, ще 12% планують життя до року. Решта людей можуть спланувати життя на строк від одного до шести місяців.

    Опитування також включало питання про те, чи погіршилося життя родин з економічної точки зору. Більшість людей (68%) відповіли на нього ствердно.

    26% респондентів сказали, що економічний рівень їхнього життя ніяк не змінився. Ще 5% заявили, що їхній матеріальний стан покращився.

    Що ж до прогнозів на найближчий рік, то майже половина людей (46%) вважають, що їхнє економічне становище ніяк не зміниться. 18% вважають, що воно може дещо погіршитися, і ще 15% – що дещо покращитися.

    Як і кого запитували

    Опитування провели наприкінці лютого по всій території України, окрім окупованих Росією територій Криму і Донбасу.

    Людей опитували шляхом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів.

    Загалом запитали приблизно дві тисячі українців від 18 років і старше. Тих українців, які зараз не перебувають в Україні, опитування не охопило.

    Помилка репрезентативності не перевищує 2,2%.