Російські війська протягом останніх кількох тижнів змогли створити кілька невеликих зон контролю поблизу українського кордону на Південно-Слобожанському напрямку. Водночас українські військові продовжують стримувати наступальні дії противника та не дозволяють йому розширювати вклинення.
Про це речник угруповання Об’єднаних сил Віктор Трегубов розповів в ефірі телемарафону.
За його словами, протягом останніх кількох днів активність російських військ у зоні відповідальності Об’єднаних сил дещо знизилася. Однак українські військові не розцінюють це як тривалу зміну ситуації, оскільки протягом попереднього тижня противник діяв досить активно.
«Останні кілька днів активність у зоні відповідальності УОС трішки знизилася. Але це короткостроковий момент, бо на тижні вона була досить високою. Особливо це стосувалося Лиманського й Південно-Слобожанського напрямків, де противник продовжує активні атаки», — зазначив Трегубов.
Одним із напрямків, де російські війська намагаються посилити тиск, залишається Лиманський. За словами речника, окупанти робили спроби активно просуватися безпосередньо в напрямку Лимана та закріпитися в місті.
Для цього російські підрозділи використовують, зокрема, малі піхотні групи та диверсійно-розвідувальні групи. Їхнім завданням є пошук слабких місць в українській обороні, проникнення на передові позиції та створення умов для подальшого просування основних сил.
Водночас окрему увагу Трегубов звернув на Південно-Слобожанський напрямок. Тут російські військові намагаються діяти безпосередньо поблизу державного кордону України.
За словами речника, противник шукає можливості для невеликих вклинень в українську оборону, намагаючись знайти «щілини» та закріпитися на окремих ділянках прикордоння.
«У випадку Південно-Слобожанського — це спроба вклинитися і знайти якісь щілини безпосередньо на українському кордоні, щоби створити там невеликі, але все ж таки зони контролю», — пояснив Трегубов.
Він наголосив, що в більшості випадків українським військовим вдається запобігати таким спробам. Сили оборони виявляють та знищують російські штурмові групи, не дозволяючи противнику перетворити локальні вклинення на масштабніше просування.
Водночас повністю зупинити всі спроби російських військ закріпитися на прикордонних територіях поки не вдалося. Трегубов зазначив, що саме протягом останніх кількох тижнів на Південно-Слобожанському напрямку з’явилося декілька нових невеликих зон контролю росіян.
При цьому представник ЗСУ підкреслив, що йдеться про дуже близьке до кордону прикордоння та невеликі за площею ділянки. Тобто наразі не йдеться про масштабний прорив української оборони чи значне просування російських військ углиб території України.
Тактика російських військ на цьому напрямку полягає у поступовому пошуку слабких місць української оборони. Замість масштабних механізованих атак противник дедалі частіше використовує невеликі групи піхоти, які намагаються проникнути на українські позиції, закріпитися та створити плацдарм для подальших дій.
Подібна тактика застосовується російськими військами і на інших ділянках фронту. Українські військові раніше повідомляли про спроби противника створити так звану зону контролю вздовж державного кордону України. Для цього росіяни використовують малі піхотні групи, які шукають нові точки для вклинення.
Ситуація на Лиманському напрямку також залишається складною. Російські диверсійні групи активізували спроби проникнення та закріплення в районах Зарічного та Ямполя. Одним із завдань противника є створення умов для подальшого тиску на Лиман.
Лиман має важливе значення для обох сторін через його розташування та транспортні шляхи, які ведуть у напрямку інших населених пунктів Донеччини. Тому російські війська регулярно намагаються посилити тиск на цьому напрямку.
Водночас українські сили оборони продовжують стримувати наступальні дії противника. За словами Трегубова, нинішнє короткострокове зниження активності росіян не означає завершення наступальних спроб. Українське командування очікує, що противник може знову збільшити інтенсивність атак.
Загалом російські війська продовжують «прощупувати» українську оборону на багатьох ділянках фронту. Окупанти намагаються знайти слабкі місця, які можна використати для подальшого просування, при цьому концентруючи увагу на кількох найбільш важливих напрямках.
На Південно-Слобожанському напрямку головним завданням росіян залишається створення локальних зон контролю біля українського кордону. Якщо противнику вдається закріпитися на певній ділянці, він може використовувати її для подальшого накопичення сил та розвитку наступальних дій.
Однак наразі українські військові наголошують на локальному характері таких просувань. Йдеться про невеликі ділянки безпосередньо поблизу кордону, а не про масштабний прорив фронту.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від здатності російських військ нарощувати присутність на цих ділянках та від спроможності українських Сил оборони знищувати малі штурмові групи й не дозволяти їм розширювати зони контролю.
