Хрещатик

Позначка: НКЦПФР

  • Україна вперше почала міжнародні розслідування на запити іноземних фінансових регуляторів

    Україна вперше почала міжнародні розслідування на запити іноземних фінансових регуляторів

    Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку отримала перші запити від іноземних фінансових регуляторів та вже розпочала за ними окремі розслідування. Новий механізм співпраці, зокрема, дозволяє отримувати інформацію про рух коштів через закордонні банківські й брокерські рахунки, їхніх власників та кінцевих бенефіціарів компаній.

    Про це повідомила Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

    Запити почали надходити лише через кілька тижнів після приєднання України до багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння Міжнародної організації комісій із цінних паперів — IOSCO MMoU. До цього Україна готувалася майже десять років.

    Що перевірятиме НКЦПФР

    Перший отриманий запит стосується конкретної фізичної особи та пов’язаної з нею компанії. Іноземний регулятор попросив українську сторону встановити, чи проводилися щодо них перевірки або розслідування, а також чи відповідають вони вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності.

    Другий запит стосується української компанії. НКЦПФР має з’ясувати, чи має вона відповідні ліцензії або дозволи Комісії та чи пов’язана з іншими компаніями й особами, зазначеними іноземним регулятором.

    За кожним із запитів Комісія вже відкрила окреме розслідування та визначила відповідальних фахівців.

    Право проводити такі розслідування передбачене законодавством про державне регулювання ринків капіталу.

    Закордонні рахунки більше не мають бути «сліпою зоною»

    Однією з найважливіших змін стало розширення можливостей для міжнародного обміну фінансовою інформацією.

    Механізм IOSCO MMoU дозволяє регуляторам отримувати дані, доступ до яких раніше був суттєво ускладнений. Це може бути інформація про рух коштів через банківські та брокерські рахунки, власників цих рахунків, а за необхідності — кінцевих бенефіціарів компаній.

    Раніше вихід фінансових операцій за межі України міг значно ускладнювати подальше розслідування. Тепер український регулятор отримав механізм співпраці з іноземними колегами.

    Водночас інформація, передана в межах IOSCO MMoU, є конфіденційною. Її дозволено використовувати лише для конкретного розслідування, у зв’язку з яким вона була отримана.

    Що таке IOSCO MMoU

    IOSCO MMoU є міжнародним механізмом співробітництва регуляторів ринків капіталу. Він об’єднує регуляторні органи більш ніж 100 країн світу та дозволяє їм обмінюватися інформацією під час розслідування можливих порушень на фінансових ринках.

    Приєднання України до цього механізму має спростити розслідування справ, у яких фігурують іноземні рахунки, компанії або фінансові операції за кордоном.

    Перші отримані НКЦПФР запити фактично стали початком практичного використання нового механізму міжнародного співробітництва.

  • Перший великий тест для ринку капіталу: українцям готують доступ до акцій Київстар

    Перший великий тест для ринку капіталу: українцям готують доступ до акцій Київстар

    Київстар і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України підписали меморандум про співпрацю, який має стати кроком до розвитку українського ринку капіталу та розширення інвестиційних можливостей громадян. Документ було підписано під час Ukraine Recovery Conference, а його головна практична ідея — опрацювання механізму, який у майбутньому може дозволити українським інвесторам отримати доступ до акцій Kyivstar Group Ltd., що торгуються на американській біржі Nasdaq під тікером KYIV.

    У межах меморандуму сторони підтвердили зацікавленість у реалізації пілотного проєкту зі створення механізму доступу українських інвесторів до акцій Kyivstar Group Ltd. Йдеться не про нове публічне розміщення чи подвійний лістинг, а про потенційний інструмент, який дасть змогу українцям інвестувати в уже наявні акції компанії через локальну інфраструктуру та брокерські канали. Reuters уточнює, що ініціатива передбачає торгівлю обмеженою кількістю наявних акцій через визначеного брокера, а повноцінний локальний лістинг може розглядатися вже після завершення війни.

    Президент групи Київстар Олександр Комаров заявив, що українські інвестори повинні мати більше можливостей брати участь у розвитку успішних українських компаній через ринкові механізми, які відповідають міжнародним практикам. За його словами, підписання меморандуму є важливим кроком до створення передумов для реалізації подібних проєктів у майбутньому.

    У НКЦПФР також наголошують, що меморандум має допомогти зробити український ринок капіталу доступнішим для громадян і розширити інвестиційні можливості населення. Голова регулятора Олексій Семенюк назвав угоду з Київстар важливим кроком до більшої фінансової інклюзії та інтеграції української фінансової інфраструктури у глобальну економіку.

    Сторони планують спільно опрацьовувати нормативні, регуляторні, юридичні та організаційні умови для запуску ініціативи. Водночас реалізація такого механізму потребуватиме відповідності як українському законодавству, так і вимогам федерального законодавства США про цінні папери.

    Київстар став першою українською компанією з бізнесом виключно в Україні, акції якої торгуються на американській фондовій біржі Nasdaq. Торги акціями Kyivstar Group Ltd. під тікером KYIV стартували 15 серпня 2025 року після завершення процесу виходу компанії на фондовий ринок США.

    Вихід Київстар на Nasdaq став однією з найпомітніших подій для українського бізнесу під час війни. За даними The Wall Street Journal, під час дебюту на біржі ринкова капіталізація Kyivstar Group оцінювалася приблизно у 2,61 млрд доларів, а мажоритарним акціонером залишилася міжнародна телеком-група VEON.

    Kyivstar Group Ltd. є холдинговою компанією, що володіє ПрАТ «Київстар» — найбільшим мобільним оператором України. Станом на березень 2026 року компанія обслуговувала близько 22 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,2 млн абонентів фіксованого зв’язку. Крім телеком-послуг, група розвиває цифрові сервіси, зокрема Big Data-рішення, хмарні продукти, кіберзахист, цифрове телебачення, медичні та транспортні сервіси.

    Особливість нового меморандуму полягає в тому, що він може створити прецедент для майбутнього доступу українців до акцій компаній, пов’язаних з Україною, але розміщених на міжнародних біржах. Через валютні обмеження та воєнний стан українським інвесторам складно напряму купувати іноземні цінні папери, тому запропонований механізм може стати тестом для нового підходу до інвестиційної інфраструктури. Reuters називає цю ініціативу важливою саме через те, що вона шукає рішення в умовах обмежень, які діють під час війни.

    Для України розвиток ринку капіталу має значення не лише як фінансова реформа, а й як інструмент післявоєнного відновлення. Доступ громадян до інвестицій у публічні компанії може допомогти формувати довгострокову культуру заощаджень та інвестування, а українським компаніям — відкривати шлях до більш широкого кола інвесторів.

    Водночас меморандум не означає, що українці вже зараз можуть вільно купувати акції Kyivstar на Nasdaq через українських брокерів. Йдеться про початок роботи над механізмом, який ще має пройти юридичне, технічне та регуляторне опрацювання. Після цього сторони зможуть визначити, чи можлива реалізація пілоту, у якому форматі він працюватиме та які категорії інвесторів зможуть ним скористатися.

    У Київстар підкреслюють, що підписаний документ закладає основу для співпраці між державою та бізнесом у розвитку ринку капіталу України. Для компанії це також продовження історії після виходу на Nasdaq: якщо торги в США відкрили доступ до Київстар для міжнародних інвесторів, то новий меморандум має на меті знайти шлях, аби до цієї історії могли долучитися й українці.

    Підписання меморандуму між Київстар і НКЦПФР може стати важливим кроком до модернізації українського фондового ринку. Якщо пілотний механізм буде реалізовано, він може стати першим прикладом того, як українські інвестори отримують доступ до акцій великої української компанії, що торгується на одній із головних бірж світу.

  • Під главою НБУ “захиталось крісло”. Основні скандали за участі Андрія Пишного

    Під главою НБУ “захиталось крісло”. Основні скандали за участі Андрія Пишного

    Глава НБУ Андрій Пишний за час перебування на посаді став фігурантом десятків корупційних та політичних скандалів, після яких чиновник такого рівня в європейській країні мав би подати у відставку.

    Підробний диплом та “шаги некомпетентності” – чому фінансова спільнота сумнівається у профпридатності Андрія Пишного

    Вперше серйозні сумніви щодо рівня компетенції глави Нацбанку Андрія Пишного виникли після винесення в публічний простір інформації щодо “підробленого диплома глави Нацбанку”.

    Нагадаємо, Андрій Пишний за освітою юрист. З 1991 по 1996 рік навчався на юридичному факультеті Чернівецького університету.  Після навчання, у з 1996 по 2000 рік лишався в ньому викладачем-стажистом та асистентом кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права.

    З 1998 року Андрій Пишний продовжив будувати кар’єру юриста заснувавши та очоливши  юридичну компанію “Правкон” у Чернівцях,  з 2027 року і політичну, ставши першим заступником секретаря РНБО. Пізніше “засвітився” у політичних проектах “Фронту змін” Арсенія Яценюка та “Батьківщини” Юлії Тимошенко.

    Банківська кар’єра Андрія Пишного розвивалась паралельно з його політичним ростом, але знову ж таки, в якості юриста.

    Нагадаємо, у 2000 році Пишний очолив юридичне управління “Ощадбанку”, а у 2001 році став директором департаменту правового забезпечення.

    З 2003 по 2007 рік був першим заступником голови правління “Ощадбанку”. З грудня 2004 по травень 2005 року виконував обов’язки голови “Ощадбанку”.

    Щоб перейти із статуса “юриста” в статус “економіста” та отримати право займати високі посади у банківському секторі, Андрій Пишний у 2025 році “показує” документи про закінченчення Українську академію банківської справи НБУ.

    Але з підйомом Пишного по карєрних сходинках, виникають питання до легітимності його диплома.

    Зокрема, журналісти ставлять під сумнів процедуру переведення Пишного між вишами у 2000-х роках – з Чернівецького університету до Української академії банківської справи  і припускають, що вона могла відбуватися з порушеннями.

    Нагадаємо, підставою для зарахування Андрія Пишного одразу на четвертий курс в академію НБУ стали довідки про навчання у Сумській філії приватного “Університету сучасних знань”, існування та повноваження якої не підтверджуються державними реєстрами освітніх закладів.

    Щодо ректора цього ВНЗ Володимира Василенка та ще восьми осіб (серед них – сам Андрій Пишний), які отримали дипломи на підставі виданих їм довідок, у жовтні 2006 року прокуратурою міста Суми було порушено кримінальну справу за скоєння злочину передбаченого ст. 364 ч.2 та ст. 366 ч.2 Кримінального кодексу України.

    Проте, 21 травня 2007 року рішенням Зарічного районного суду міста Суми у кримінальній справі № 1-252/07 було пред’явлено обвинувальний вирок лише Володимиру Василенку, а стосовно Андрія Пишного та інших осіб 25 квітня 2007 року слідчим Василем Матішенцем було винесено постанову про відмову у притягненні їх до кримінальної відповідальності.

    Водночас у 2012–2013 роках правоохоронні органи знову поверталися до цієї теми. Зокрема, у межах кримінального провадження за ознаками використання завідомо підроблених документів суд надавав дозвіл на доступ до особової справи Андрія Пишного, яка зберігалася в матеріалах попереднього кримінального провадження та була вилучена як речовий доказ.

    Внаслідок скандалу з підробленим дипломом глави Нацбанку, нардеп Дмитро Разумков у 2025 році публічно закликав Пишного або дати покази на засіданні Слідчої комісії профільного комітету в Раді, або подати у відставку.

    Але замість відставки Андрій Пишний вирішив натиснути на суддів, в результаті чого рішення суду, який зобовʼязував надати слідчим документи про освіту голови Національного банку України Андрія Пишного зникли із судового реєстру.

    Крім питань до “диплому”, у фінансових колах піднялась дискусія про “рівень компетентності” глави Нацбанку після його ініціативи про “перейменовання копійки на шаг” під час війни.

    Зокрема, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку заявила, що “економічного сенсу в перейменуванні немає, витрати для ринку капіталу значні, доведеться змінювати ІТ-системи та реєстри, фінансування не передбачено, а під час війни це відволікає ресурси від реальних завдань”.

    Родинний бізнес сім’ї Пишних – низка скандалів та ймовірні корупційні зловживання

    Окремо варто відзначити низку скандалів пов’язаних з родиною Андрія Пишного.

    Так, через доньку Світлану та дружину Людмилу Пишну, глава Нацбанку може бути пов’язаний із юридичним бізнесом, що заробляє мільйони на держбанках.

    Через доньку Світлану прослідковується зв’язок Пишного із власником юридичної компанії “Астерс” Олексієм Дідковським, який отримує сотні мільйонів гривень від державних банків. Ці підозри виникли після аналізу активів, оформлених на доньку Пишного – Світлану, та її зв’язків із низкою бізнес-структур.

    Олексій Дідковський своє найбільше замовлення – допомогу американським юристам, отримав від “Ощаду” за часів, коли фінустанову очолював Пишний. Майже одночасно дружина Пишного стала бізнес-партнером Сергія Слюсаренка, який разом із Дідковським володіє “Укрборгом”.

    Сім’я Пишного будує маєток  у Лебедівці площею майже 900 квадратів по сусідству зі Слюсаренком, а “Астерс” Дідковського, зокрема й завдяки партнерству з держбанками, – чи не найбільша юридична фірма в Україні, що спеціалізується на фінансах і банках.

    В контексті ймовірного використання Андрієм Пишним доньки та дружини для приховування активів та легалізації коштів, варто ззгадати історію з багатомільйонною позикою, яку дружина голови НБУ – Людмила Пишна взяла ще у 2021 році.

    Людмила Пишна отримала 15 млн грн від ужгородської підприємиці Ларіни Котик, однак попри значні задекларовані доходи борг не повернула, що наштовхує на підозри про легалізацію таким чином коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Неформальні зустрічі Андрія Пишного з банкірами та бізнесменами під прикриттям “допомоги дітям”

    За інформацією ЗМІ, арт-галерея у ТЦ “Домосфера”, співзасновницею якої була Людмила Пишна слугував неформальною площадкою для зустрічі глави Нацбанку з цілим рядом впливових банкірів та бізнесменів, серед яких співвласник Monobank Олег Гороховський, Томаш Фіала (Dragon Capital), В’ячеслав Мішалов, Сергій Тігіпко, Олексій Зозуля (Foxtrot).

    Формально простір позиціонувався як благодійний проект на підтримку “Охматдиту”. Інформація про справжні цілі функціонування галереї стали відомі після конфлікту Людмили Пишної з Наталією Заболотною, який перейшов у публічну площину.

    Окремо варто відзначити, що зі слів Наталії Заболотної, сім’я Пишних могла привласнити 1 млн грн із зібраних для Охмадиту коштів.

    Зокрема, із зібраних на аукціонах арт-галереї  4,5 млн грн на реабілітаційні кабінети “Охматдиту” було спрямовано 3,5 млн; доля ще 1 млн грн, за словами Заболотної, не була документально підтверджена.

    На рахунки благодійного фонду “Відчуй”, співзасновниками якого є сам Пишний та колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, у 2024 році надійшло 162 млн грн, у 2023-му – 68 млн грн.

    Активне зростання надходжень до БФ “Відчуй”  збіглося з призначенням Пишного головою НБУ, що може свідчити про використання інфраструктури фонду для легалізації коштів, отриманих корупційним шляхом.

    “Пишний за викликом”: глава НБУ на плівках Міндіча

    Після публікацій “плівок Мндіча”, стало зрозуміло, що Нацбанком керує людина, основна задача якої обслуговування інтересів вузького кола топових бізнесменів та чиновників, які наживаються на українській енергетиці та оборонці.

    Зокрема, фігуранти антикорупційного розслідування НАБУ Тимур Міндіч та екс-міністр оборони Рустем Умєров в приватних розмовах відносно глави Нацбанку вживають фрази на кшталт “викличи Пишного”.

    Розшифровка плівок Міндіча пролила світло на головне питання – як людина з фейковим дипломом, фігурант низки корупційних скандалів до цього часу залишається главою Нацбанку.

    Водночас, за інформацією джерел, після вручення детективами НАБУ підозри екс-главі ОП Андрію Єрмаку, найближчим часом у відставку може піти і його протеже Андрій Пишний.

  • Ексголова НКЦПФР часів Януковича Дмитро Тевелєв отримав посаду радника керівника Комісії

    Ексголова НКЦПФР часів Януковича Дмитро Тевелєв отримав посаду радника керівника Комісії

    Колишній голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Дмитро Тевелєв, який очолював регулятора у 2010–2015 роках за часів президентства Віктора Януковича, повернувся до Комісії. Тепер він працюватиме позаштатним радником нового голови НКЦПФР Олексія Семенюка.

    Як повідомляється, Тевелєв офіційно отримав статус радника керівника Комісії після призначення нового очільника регулятора.

    Дмитро Тевелєв керував НКЦПФР з 2010 по 2015 рік. Його було звільнено на початку 2015 року в межах кадрових змін, які відбулися після Революції гідності.

    Після звільнення з Комісії він продовжив роботу у корпоративному секторі. Зокрема, Тевелєв має зв’язки з бізнес-групою СКМ, що належить олігарху Рінату Ахметову.

    За інформацією з відкритих джерел, він працює радником генерального директора ТОВ «Метінвест Холдинг», яке є ключовим активом гірничо-металургійної групи СКМ.

    Повернення колишнього керівника до регулятора відбулося вже після зміни керівництва НКЦПФР, яку нині очолює Олексій Семенюк.

  • Активи ексочільника НКЦПФР: що задекларував Руслан Магомедов після відставки

    Активи ексочільника НКЦПФР: що задекларував Руслан Магомедов після відставки

    Колишній голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов після звільнення оприлюднив декларацію, у якій вказав значні обсяги нерухомості, валютної готівки та дорогий автомобіль.

    Згідно з поданими даними, Магомедов володіє трьома земельними ділянками площею по 580 квадратних метрів у селі Кучаків Київської області, ще однією ділянкою площею 1160 квадратних метрів у Плоскому, а також двома квартирами в Києві. Одна з них — площею 126,5 квадратних метрів — перебуває у спільній власності з батьком, інша квартира має площу 41,08 квадратних метра.

    Крім того, ексчиновник задекларував гараж і недобудований дачний будинок площею 258 квадратних метрів. Земельною ділянкою під цим об’єктом він користується разом із батьком.

    Із рухомого майна Руслану Магомедову належить Volkswagen Touareg 2021 року випуску. Також у декларації зазначено значні суми готівки — 112 тисяч доларів США та 87,3 тисячі євро.

    Окремо в декларації фігурує співмешканка ексголови комісії Євгенія Грищенко. Вона задекларувала квартиру в Києві площею 134,3 квадратних метра, три земельні ділянки — дві по 1000 квадратних метрів у Яблунівці та одну площею 900 квадратних метрів у Києві.

    На неї також записані кілька транспортних засобів преміумкласу: Lexus RX200t, Mercedes-Benz C43, а також амфібійний квадроцикл Gibbs Quadski. Крім цього, Грищенко володіє понад 900 державними облігаціями та є власницею 100% офшорної компанії Narsure Ltd, зареєстрованої на Британських Віргінських островах.

    У фінансовій частині декларації зазначено, що співмешканка ексчиновника зберігає 17,35 тисячі доларів готівкою, понад 17 мільйонів гривень на банківських рахунках, а також більше ніж пів мільйона гривень у пенсійному фонді та інвестиційних інструментах.

  • Верховна Рада закликала реформувати НКЦПФР через корупційні скандали Теги:

    Верховна Рада закликала реформувати НКЦПФР через корупційні скандали Теги:

    Депутати Верховної Ради звернули увагу на кадровий склад керівництва Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), який, за їхніми словами, призвів до занепаду фондового ринку та численних скандалів.

    Йдеться про Руслана Магомедова, голову Комісії, який з 2020 року є позаштатним радником колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака, та Михайла Янчука, колишнього голову офісу НКЦПФР, який нібито брав участь у фіктивному відрядженні до Фінляндії на новорічні свята.

    Депутати наголошують, що кадрова політика НКЦПФР перетворила Комісію на «карикатурний орган», а фондовий ринок через «зусилля» керівництва опинився у занепаді. Зокрема, під час підбору персоналу очільник Комісії залучав людей, які мали проблеми з корупцією та були звільнені з державних органів.

    Парламентарі закликали ухвалити рішення про очищення Комісії від «альтернативно обдарованого керівництва» та притягнення винних до відповідальності, аби відновити роботу фінансового регулятора та довіру інвесторів.

    Скандал із керівництвом НКЦПФР підкреслює проблеми державного управління та необхідність реформування ключових фінансових інституцій України.