Хрещатик

Позначка: необґрунтовані активи

  • НАЗК вимагає у ВАКС стягнути понад 3 млн грн у судді Нікушина

    НАЗК вимагає у ВАКС стягнути понад 3 млн грн у судді Нікушина

    Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК) за даними СБУ ініціювало через Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) позов до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо визнання необґрунтованими активів судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Віталія Нікушина.

    За результатами моніторингу способу життя судді, проведеного НАЗК, встановлено, що у 2022–2023 роках Нікушин придбав три автомобілі за цінами, значно нижчими за ринкові:

    • MERCEDES-BENZ G 350 TD 2013 року — за 10 тис. грн, при ринковій вартості понад 2,1 млн грн;

    • MERCEDES-BENZ G 500 2013 року — за 529 тис. грн, тоді як ринкова ціна — близько 685 тис. грн;

    • RENAULT ZOE 2017 року — за 5 тис. грн, при експертній оцінці 431,5 тис. грн.

    Перевірка доходів судді та членів його родини показала, що законних джерел для придбання таких автомобілів не було.

    САП подала позов до ВАКС з вимогою стягнути в дохід держави:

    • MERCEDES-BENZ G 350 TD;

    • частину вартості RENAULT ZOE;

    • грошові кошти на банківських рахунках судді.

    Загальна сума необґрунтованих активів перевищує 3,3 млн грн.

    У разі ухвалення рішення судом про стягнення активів, Віталій Нікушин підлягатиме звільненню з посади судді.

  • САП подала до ВАКС позов про конфіскацію люксових авто нардепа на 8,6 млн грн

    САП подала до ВАКС позов про конфіскацію люксових авто нардепа на 8,6 млн грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх конфіскацію в дохід держави. Йдеться про майно, яким користувався чинний народний депутат України. Про це повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції.

    Підставою для позову стали результати моніторингу способу життя посадовця, проведеного НАЗК, а також докази, зібрані прокурором САП у межах власної компетенції. За даними Агентства, упродовж 2020–2021 років неофіційні водії депутата та представники приватного товариства, пов’язаного з ним, придбали у приватну власність три автомобілі преміумкласу. Після покупки всіма трьома авто фактично користувався сам народний обранець.

    Йдеться про такі транспортні засоби:

    — Toyota Land Cruiser 200 (2020 р.в.),
    — BMW 730LD (2020 р.в.),
    — BMW X5 (2020 р.в.).

    Загальна вартість цих активів становить понад 8,6 млн гривень.

    За даними НАЗК, посадовець мав навіть офіційний допуск для заїзду на територію Верховної Ради на одному з цих авто. Аналіз доходів депутата, членів його сім’ї та пов’язаних осіб показав, що законні прибутки не дозволяють придбати такі транспортні засоби.

    У зв’язку з цим НАЗК дійшло висновку, що автомобілі є необґрунтованими активами в розумінні законодавства та підлягають цивільній конфіскації.

    Відповідно до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України, такі активи можуть бути стягнуті на користь держави за рішенням ВАКС. САП просить суд застосувати цей механізм.

  • ВАКС підтвердив незаконність активів на 3,3 млн грн у посадовця Мін’юсту

    ВАКС підтвердив незаконність активів на 3,3 млн грн у посадовця Мін’юсту

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін рішення суду першої інстанції, яким необґрунтованими визнано активи на майже 3,3 млн грн, якими користувався начальник Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

    Підставою для судового рішення стали результати моніторингу способу життя посадовця, проведеного НАЗК, а також матеріали, зібрані Державним бюро розслідувань та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

    Як встановили в НАЗК, у 2023 році донька посадовця придбала автомобіль Land Rover Range Rover Evoque 2021 року випуску. Водночас фактичним користувачем і розпорядником авто був саме посадовець Мін’юсту, тоді як його офіційні доходи не дозволяли придбати транспортний засіб такої вартості.

    Аналіз доходів родини засвідчив, що легальних джерел для набуття зазначеного майна не було. На підставі цього суд першої інстанції визнав активи необґрунтованими.

    Апеляційна палата ВАКС погодилася з доводами прокурора та відхилила скаргу відповідача. Рішення набрало чинності з моменту проголошення.

  • Суд конфіскував активи ексочільника одеської податкової на понад 5 млн грн

    Суд конфіскував активи ексочільника одеської податкової на понад 5 млн грн

    Вищий антикорупційний суд визнав необґрунтованими активи родини колишнього керівника Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на суму понад 5,3 млн грн. Йдеться про два елітні автомобілі, які були придбані за цінами, що не відповідали реальній ринковій вартості. Про це повідомили Спеціалізована антикорупційна прокуратура, НАЗК та Державне бюро розслідувань.

    Як встановило НАЗК у процесі моніторингу способу життя, родина екскерівника ДПС придбала Toyota Land Cruiser 200 (2018 року випуску) всього за 300 тис. грн та Audi RSQ8 (2020 року випуску) за 1,4 млн грн. За оцінками агентства, реальна ринкова вартість цих автомобілів була значно вищою.

    Згодом родина продала Audi RSQ8 вже за ринковою ціною, а отримані кошти спрямувала на купівлю нового автомобіля — BMW X7 xDrive.

    Суд, розглянувши позов прокурора САП, частково його задовольнив. У дохід держави стягнули Toyota Land Cruiser та частину вартості Audi — понад 2,8 млн грн. Рішення може бути оскаржене в апеляції протягом 30 днів після оприлюднення повного тексту.

    Офіційно ім’я фігуранта не розкривається. Водночас джерела LIGA.net повідомляють, що йдеться про Руслана Хвана, який у різні роки очолював податкові підрозділи в Одеській та Львівській областях. До травня 2024 року він працював керівником ДПС в Одеській області, а до квітня 2025-го — заступником начальника Львівської податкової.

  • Депутати, керівники ОДА та аудитслужби: НАЗК оприлюднило топ порушень в деклараціях

    Депутати, керівники ОДА та аудитслужби: НАЗК оприлюднило топ порушень в деклараціях

    Національне агентство з питань запобігання корупції у жовтні 2025 року завершило 108 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованою системою. Порушення виявили в кожній із них.

    У 61 декларації встановлено ознаки недостовірних відомостей на суму понад 417,2 млн грн, що підпадають під статтю 366-2 Кримінального кодексу або частину 4 статті 172-6 КУпАП. Ще у двох випадках зафіксовано необґрунтовані активи на понад 13 млн грн.

    За результатами місяця до компетентних органів скеровано 31 обґрунтований висновок за ст. 366-2 КК, 21 матеріал щодо адмінправопорушень, а також два висновки до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо активів без підтверджених джерел походження.

    НАЗК також оприлюднило найрезонансніші порушення серед перевірених декларацій. Зокрема, у директора департаменту фінансів Одеської ОДА виявили ознаки необґрунтованих активів на понад 7,3 млн грн та недостовірні відомості ще на понад 8 млн грн за два роки. Посадовець не задекларував 37 земельних ділянок неповнолітнього сина та не підтвердив походження готівки.

    Колишній заступник начальника Південного офісу Держаудитслужби, за даними НАЗК, не зміг пояснити появу понад 4,4 млн грн готівкових заощаджень та вказав недостовірні дані про криптовалюту. ДБР вже розпочало кримінальне провадження.

    Суттєві розбіжності виявили і в деклараціях колишнього заступника Бориспільського міського голови, який не підтвердив походження 5,5 млн грн готівки, а також депутата Черкаської міськради, що «забув» про будинок майже за 9 млн грн і дивіденди зі США на 39,4 млн грн. Матеріали щодо цих випадків передано до Нацполіції.

    У декларації депутата сільради Житомирщини виявили необґрунтовані активи більш ніж на 5,7 млн грн та недостовірні дані на десятки мільйонів у двох звітних періодах. Депутат Полтавської облради, за даними НАЗК, не задекларував водне судно та не підтвердив збереження понад 29 млн грн готівки.

    Порушення на мільйонні суми також зафіксовано у деклараціях депутата Бучанської райради, начальника управління Закарпатської облради, колишніх керівників Київської та Запорізької ОДА. У кожному випадку матеріали передані відповідним правоохоронним органам.

  • Суд стягнув у державу понад 8 млн грн елітного майна сім’ї заступника голови поліції Києва

    Суд стягнув у державу понад 8 млн грн елітного майна сім’ї заступника голови поліції Києва

    Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення у власність держави елітного майна, що належало сім’ї заступника керівника Головного управління Національної поліції Києва Тараса Полієнка. Загальна сума конфіскації становить 8,5 млн гривень.

    Колегія суддів постановила конфіскувати:

    • 3,6 млн грн — вартість дворівневого пентхауса площею 220 кв. м у ЖК бізнес-класу «Зарічний»;

    • 4,9 млн грн — кошти, отримані від продажу цього пентхауса;

    • два паркомісця, розташовані у тому ж житловому комплексі.

    Йдеться про повне стягнення вартості майна та доходу з його реалізації на користь держави.

    За даними антикорупційних органів, сім’я високопосадовця не могла підтвердити законні джерела доходів для придбання нерухомості такого рівня. ВАКС визнав кошти, використані для купівлі пентхауса, необґрунтованими активами та застосував конфіскацію відповідно до законодавства.

    Елітне майно в ЖК «Зарічний», одному з найдорожчих житлових комплексів столиці, оформлювалося на членів родини правоохоронця, однак реальні доходи Полієнка та його близьких суттєво не відповідали вартості активів.

    Судове рішення передбачає повне стягнення активів у дохід держави. Інформація про можливі апеляційні кроки з боку родини Полієнка наразі відсутня.

  • САП вимагає конфіскації майна начальника екоінспекції Донеччини на понад 8 млн грн

    САП вимагає конфіскації майна начальника екоінспекції Донеччини на понад 8 млн грн

    Начальник Державної екологічної інспекції у Донецькій області Олександр Євтухов опинився у центрі одразу двох гучних кримінальних історій. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) вимагає конфіскації його активів на понад 8 млн грн як необґрунтованих, а Державне бюро розслідувань (ДБР) передало до суду обвинувальний акт щодо розтрати щонайменше 1,6 млн грн із зарплатного фонду інспекції. Антикорупційні органи ведуть ці епізоди паралельно. Це нетипово й показово: ідеться не про один епізод зловживань, а про модель управління держорганом, де бюджет і приватне майно керівника де-факто злилися.

    Розтрата 1,6 млн грн: як працювала схема “дистанційного працівника”
    За версією слідчих, керівництво Державної екологічної інспекції у Донецькій області після початку повномасштабного вторгнення РФ використало дистанційний формат роботи як прикриття. Інспекція продовжувала нараховувати зарплату співробітнику, який виїхав до росії і фактично не виконував службових обов’язків.

    Начальник інспекції Олександр Євтухов, головний бухгалтер і керівник одного з відділів системно вносили до табелів обліку робочого часу, наказів про премії та надбавки, розрахунково-платіжних відомостей відверто неправдиві дані, які мали створити ілюзію роботи цього “віддаленого” співробітника. Частину виплачених бюджетних грошей цей працівник повертав керівництву у вигляді “відкатів”, стверджує ДБР. За даними бюро, таким чином було розтрачено щонайменше 1,6 млн грн бюджетних коштів.

    ДБР завершило досудове розслідування й передало обвинувальний акт до суду. У справі фігурують кваліфікації за низкою статей Кримінального кодексу, зокрема за ч. 5 ст. 191 (розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем), вчинена організованою групою і в умовах воєнного стану, а також за ст. 366 (службове підроблення). Ці статті передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Судовий розгляд призначено в Шевченківському райсуді Києва на початок грудня 2025 року.

    Окремий вимір цієї історії — тишина в реєстрі. Попри офіційні заяви правоохоронців, у відкритих матеріалах судового реєстру поки немає детальних ухвал, які б дозволили побачити прізвища співфігурантів, зміст підозр і точні дати платежів. Іншими словами, суспільство поки що чує про схему “зарплата людині, яка виїхала до РФ”, але не бачить її документальної архітектури.

    8 мільйонів “з повітря”: САП вимагає забрати майно
    Паралельно з кримінальною справою про розтрату ДБР, САП іде по іншій лінії — незаконне збагачення. На початку вересня прокурори САП спільно з ДБР подали до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) позов до Олександра Євтухова. Вимога проста: визнати частину його активів необґрунтованими та конфіскувати їх у дохід держави. Сума, яку антикорупційні органи називають “майном поза доходами”, — 8,046 млн грн.

    У центрі цієї лінії — родина. Формально більшість найбільш вартісних активів записано не на самого керівника екоінспекції, а на його дружину Інну Євтухову або близьких родичів. Під конфіскацію, за даними САП, можуть потрапити елітні авто, зокрема Audi A8, Audi Q8 (2021 р. в.), BMW X5 (2022 р. в.), два Volkswagen Tiguan (2019 і 2024 років випуску), Toyota Land Cruiser Prado 150, Toyota Avensis (2013 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.). Усі ці автомобілі були придбані у 2019–2024 роках, тобто вже в період, коли Євтухов працював у системі держекоконтролю — спочатку в Херсонській області, пізніше в Донецькій, а з 2021 року очолює інспекцію Донеччини.

    САП звертає увагу на дві характерні ознаки: по-перше, частина автівок реєструвалася на особу без водійських прав; по-друге, угоди оформлювалися за явно заниженими цінами, які не відповідають ринковій вартості. Слідчі вважають, що це робилося для того, щоб приховати реальну ціну покупок і легалізувати походження коштів, які не підтверджені офіційними доходами родини.

    Окремо прокурори вказують на роль дружини. Інна Євтухова офіційно зареєструвалася як фізична особа-підприємець лише восени 2023 року — зі сферою діяльності “надання послуг перукарням та салонам краси”. До цього жодних значних задекларованих доходів не було. Попри це, саме на неї оформлені, зокрема, новий Volkswagen Tiguan (2024 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.), а також елітний BMW X5 2022 року випуску, вартість якого, за декларацією, сягала близько 3,4 млн грн. Пояснити придбання таких авто прибутками від салонного сервісу — м’яко кажучи, складно. Цей дисбаланс і став ключовим аргументом САП у позові до ВАКС.

    У справі про необґрунтовані активи відповідачами виступають не лише сам Олександр Євтухов, а й його дружина. Суд уже закрив підготовче провадження і призначив слухання по суті у відкритому режимі на листопад. Це означає, що вперше публічно пролунає питання про те, як родина чиновника рівня обласної екоінспекції накопичила автопарк вартістю у мільйони.

    Що кажуть декларації
    Публічні декларації Євтухова за останні роки лише підсилюють сумніви антикорупційних органів. Згідно з поданими документами, сім’я послідовно нарощувала вартісні активи — квартири, машиномісця, автомобілі — значно швидше, ніж офіційно зростали їхні доходи. У деклараціях фігурують “подарунки” у сотні тисяч і навіть мільйони гривень від близьких осіб, багаторазові перепродажі рухомого майна, угоди між родичами за дивно низькими цінами. Така поведінка — класичний маркер спроби легалізувати статки, які службова особа не може пояснити зарплатою. Ці ж ознаки НАЗК позначило як ризикові під час перевірки і передало інформацію прокурорам САП.

    Чому ця історія важлива не тільки для Донеччини
    Державна екологічна інспекція — це орган, який у регіонах має майже безконтрольний вплив на бізнес і ресурси. Інспектори можуть зупиняти підприємства, фіксувати збитки довкіллю, блокувати будівництво або, навпаки, “давати зелене світло”. У прифронтовій Донецькій області цей контроль ще чутливіший: мова і про промислові ризики, і про використання природних ресурсів, і про документування шкоди від бойових дій.

    Коли людина, яка очолює такий інструмент тиску, одночасно підозрюється у схемі з фіктивною зарплатою і демонструє спосіб життя, що не сходиться з офіційними доходами, це перестає бути суто “чужою корупційною справою”. Це вже історія про те, чи може держава довіряти екологічний контроль тим, кого сама ж підозрює у привласненні бюджету.

    На сьогодні маємо два паралельні вектори. Перший — кримінальна справа ДБР про розтрату 1,6 млн грн із зарплатного фонду, де Євтухов і бухгалтерія інспекції постануть перед судом за організацію схеми “мертвої душі”, що формально працювала з-за меж України, з території РФ. Другий — позов САП до Вищого антикорупційного суду про конфіскацію активів на понад 8 млн грн, які, за версією слідства, були набуті без підтверджених доходів і оформлені на дружину та близьких.

    Ці два епізоди збираються в одну картину: людина, яка роками керувала екологічною інспекцією Донеччини, фактично контролювала не тільки перевірки бізнесу, але й грошові потоки всередині самої інспекції — від зарплат до матеріальних активів сім’ї. І тепер ідеться не просто про кримінальну відповідальність конкретного посадовця, а про публічний тест для всієї антикорупційної інфраструктури держави.

  • ВАКС конфіскував у прокурорки активи на 1,64 млн грн

    ВАКС конфіскував у прокурорки активи на 1,64 млн грн

    Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про конфіскацію частини майна прокурорки одного з департаментів Офісу Генерального прокурора. Йдеться про активи на суму 1,64 млн грн, які суд визнав необґрунтованими.

    Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що посадовиця отримала від матері подарунок у розмірі близько 1,95 млн грн для купівлі квартири. Водночас аналіз доходів і витрат її матері показав, що законним шляхом вона не могла накопичити більшу частину цієї суми.

    Таким чином, за даними НАЗК, саме 1,64 млн грн не мали підтвердженого легального походження. На підставі цього суд ухвалив рішення про їхню конфіскацію в дохід держави відповідно до ст. 290 ЦПК України.

    Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів від дати складення повного тексту.

  • САП вимагає конфіскації майна головного санітарного лікаря Ігоря Кузіна

    САП вимагає конфіскації майна головного санітарного лікаря Ігоря Кузіна

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) подала позов до Вищого антикорупційного суду з вимогою конфіскувати майно заступника міністра охорони здоров’я — головного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна. Йдеться про дві земельні ділянки та два житлові будинки у Київській області.

    За даними прокуратури, ВАКС наклав арешт на землю площею 0,2 та 0,145 га, а також на будинки площею 98,8 та 105,1 кв. м у селах Старі Безрадичі та Тарасівка Обухівського району.

    У вересні прокурор САП заявив позов про визнання цих активів необґрунтованими та їхню конфіскацію в дохід держави. Загальна вартість майна оцінюється у понад 3,2 млн грн.

    У САП стверджують: аналіз доходів і видатків Кузіна засвідчив, що він не міг придбати це майно за рахунок законних джерел доходів.

    У межах цього ж провадження прокурори подали позов і до начальника відділу УСР Нацполіції в Києві Івана Карабіци, його дружини Олени та двоюрідного брата Олександра Песляка.

    За інформацією слідства, вони стали власниками автомобілів Volkswagen Passat (2021), Volkswagen Touareg (2022), BMW 330I (2022), а також 1,27 млн грн готівки. Вартість цих активів перевищує 6 млн грн, однак офіційних доходів для їх придбання родина не мала.