Хрещатик

Позначка: Національна гвардія України

  • Росіяни потрапили у власну пастку під Куп’янськом

    Росіяни потрапили у власну пастку під Куп’янськом

    Українські військові під час масштабної підземної операції «Велес» на Харківщині зірвали спроби російської армії перекидати підкріплення до північної частини Куп’янська через систему газопроводів. Сили оборони пройшли понад 15 кілометрів підземними комунікаціями, вийшли до позицій противника та позбавили окупантів одного з ключових прихованих маршрутів проникнення до міста. За даними української сторони, втрати росіян унаслідок операції перевищили 100 військовослужбовців, ще понад 30 загарбників потрапили в полон.

    Про результати операції йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) за 28 жовтня. Аналітики зазначають, що українська операція не дозволила російським військам продовжити ефективне перекидання особового складу підземними маршрутами до північних районів Куп’янська. Водночас у місті залишаються невеликі групи російських військових, які проникли туди раніше, тому говорити про повне очищення Куп’янська від окупантів наразі передчасно.

    Операція «Велес» стала одним із найбільш незвичних прикладів використання підземної інфраструктури в сучасній війні. Українські військові не просто заблокували газопровід, який противник використовував для прихованого пересування, а фактично застосували проти російської армії її власну тактику. Дії під землею поєднувалися з ударами безпілотників, наземними операціями та роботою спеціально підготовлених підрозділів.

    Ще 27 жовтня президент Володимир Зеленський розповів про перші результати операції після доповіді військового командування. За словами глави держави, російські війська раніше намагалися використовувати підземні газові комунікації для обходу українських позицій та проведення штурмових дій. Однак українським захисникам вдалося перехопити ініціативу й використати ту саму інфраструктуру для удару по противнику.

    До реалізації операції залучили військовослужбовців 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія» та інші підрозділи Сил оборони. Командир корпусу Ігор Оболєнський пояснював, що підготовка потребувала ретельного вивчення підземних маршрутів, особливостей пересування противника та способів ведення бойових дій у надзвичайно обмеженому просторі.

    Особливістю «Велеса» стало те, що українські військові діяли в трубах діаметром приблизно 1–1,2 метра, розташованих на глибині від двох до чотирьох метрів. У деяких випадках бійцям доводилося вести стрілецькі бої безпосередньо всередині газопроводу. Такі умови ускладнювали пересування, евакуацію поранених, організацію зв’язку та використання звичайного озброєння.

    Окремі деталі підземного протистояння раніше описувало видання «Ненька інфо» у матеріалі про використання росіянами старих газопроводів під Куп’янськом. Зокрема, йшлося про облаштування противником барикад, укріплених позицій і підземних проходів, які мали допомогти російським штурмовикам непомітно просуватися в український тил. Саме такі маршрути становили серйозну загрозу обороні міста, оскільки дозволяли пересувати особовий склад без використання відкритої місцевості.

    За даними журналістів «Радіо Свобода», які поспілкувалися з учасниками операції, українські військові поетапно просувалися підземними комунікаціями, блокували окремі відрізки газопроводу та знищували позиції противника. Для цього застосовували FPV-дрони, важкі безпілотники та інші засоби ураження.

    Один із командирів підрозділу «Хартії» з позивним «Друїд» розповів, що російські військові намагалися облаштовувати додаткові виходи з газопроводу, щоб зберегти можливість пересування навіть після втрати основних маршрутів. Однак українські бійці заздалегідь виявляли частину таких спроб і готували засідки. Завдяки цьому вдалося поступово позбавити противника головної підземної логістичної артерії.

    Водночас військові наголошують, що знищення одного маршруту не означає повного припинення російських спроб проникнення до Куп’янська. Противник продовжує шукати інші можливості для перекидання невеликих штурмових груп, зокрема через забудову, лісосмуги та райони поблизу річки Оскіл.

    За словами речника Угруповання об’єднаних сил Віктора Трегубова, до проведення «Велеса» росіянам вдалося переправити до північних районів Куп’янська кілька десятків військовослужбовців. Частина окупантів проникла через район Голубівки, де противник намагався створити так звану сіру зону та закріпитися в житловій забудові.

    Однак після проведення української операції нових ефективних проникнень російських підрозділів у напрямку міста не фіксували. Це означає, що російське командування втратило можливість безперешкодно використовувати газопровід для постачання підкріплень. Водночас раніше перекинуті окупанти залишаються на окремих позиціях у північній частині міста.

    Як пояснив Трегубов в ефірі телемарафону, характер міської забудови Куп’янська також впливає на перебіг бойових дій. На відміну від майже повністю зруйнованого Вовчанська, у Куп’янську збереглися капітальні будівлі, які можуть використовуватися військовими як укриття та оборонні позиції. Саме тому витіснення невеликих російських груп залишається складним завданням навіть після перекриття маршрутів постачання.

    Важливу роль у бойових діях на Куп’янському напрямку відіграє річка Оскіл, яка розділяє район протистояння на дві частини. На східному березі російські війська намагаються ліквідувати українські позиції та розвивати наступ від Подолів і Куп’янська-Вузлового. Натомість на західному березі українські підрозділи здійснюють заходи з витіснення противника, тоді як окупанти намагаються утримати або відновити позиції поблизу Радьківки та Голубівки.

    Як повідомляло «Суспільне Харків» із посиланням на Трегубова, ліквідація прихованого підземного маршруту має ускладнити росіянам перекидання особового складу до північних районів міста. Водночас на Великобурлуцькому напрямку противник продовжує накопичувати сили, що може свідчити про підготовку до подальших наступальних дій.

    Американські аналітики також звернули увагу на ситуацію на інших ділянках фронту. Зокрема, протягом 27–28 жовтня російська армія продовжувала наступальні дії на півночі Сумської області, однак підтверджених територіальних просувань зафіксовано не було.

    Міністерство оборони РФ заявляло про нібито захоплення населеного пункту Барилівка на Сумщині, однак українське військове командування спростувало цю інформацію. За даними 8-го корпусу ЗСУ, населений пункт залишався під контролем Сил оборони.

    Водночас російське командування продовжує намагатися сформувати вздовж державного кордону буферну зону, яку окупанти могли б використовувати для утримання оборонних позицій і подальшого тиску на українські підрозділи. Українські військові, зі свого боку, завдають ударів по об’єктах противника на прикордонних територіях Росії.

    Зокрема, Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про ураження російського зенітного ракетного комплексу «Тор-М2» поблизу Ржави та радіолокаційної станції неподалік Малого Городкова в Курській області. Також українські військові атакували станцію радіоелектронної боротьби поблизу Сем’ячок у Брянській області. Такі удари спрямовані на зниження можливостей противника контролювати повітряний простір і забезпечувати роботу власних військових систем.

    На північний схід від Харкова російські підрозділи здійснювали спроби проникнення поблизу Малої Вовчі. Геолоковані відеоматеріали, оприлюднені 27 жовтня, зафіксували удари українських військових по позиціях противника на південь від цього населеного пункту.

    Міноборони РФ також заявляло про захоплення Алісівки, однак незалежного підтвердження російського просування на цій ділянці американські аналітики не виявили.

    Напруженою залишається ситуація на Лиманському напрямку. Російські війська продовжують спроби проникнення на українські позиції з півночі та намагаються реалізувати план охоплення української оборонної лінії з північного заходу. Одними з головних завдань противника залишаються захоплення Лимана та створення умов для форсування Сіверського Дінця.

    Крім того, 27–28 жовтня окупанти продовжували локальні наступальні дії на схід від Слов’янська та Краматорська, однак, за оцінкою ISW, не досягли підтверджених успіхів. Російське командування намагається посилити тиск на українську оборону в Донецькій області, розвиваючи наступ у напрямку Слов’янська, Краматорська та Дружківки.

    Таким чином, операція «Велес» має значення не лише для оборони окремих кварталів Куп’янська. Її результати демонструють, наскільки важливим у сучасній війні стало протистояння за приховані логістичні маршрути та використання інженерної інфраструктури для проведення бойових дій.

    Утім, попри значні втрати російської армії та перекриття одного з основних підземних шляхів, ситуація в місті залишається складною. Окремі групи окупантів продовжують утримувати позиції, а російське командування не відмовляється від спроб наступу на Харківщині.

    За оцінкою ISW та повідомленнями українського військового командування, головним результатом «Велеса» стало припинення ефективного використання газопроводу для перекидання російських військових до північних районів Куп’янська. Чи дозволить це українським захисникам остаточно витіснити противника з міста, залежатиме від подальшого розвитку бойових дій.

  • 600 кг надії з неба: українські дрони прорвали блокаду Олешок заради дітей

    600 кг надії з неба: українські дрони прорвали блокаду Олешок заради дітей

    Українські військові провели чергову гуманітарну операцію в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області, доставивши безпілотниками понад 600 кілограмів допомоги родинам із дітьми. До заблокованого міста вдалося доправити продукти харчування, молоко, розвивальні ігри та іграшки. Серед тих, кому призначені пакунки, є малюки, які народилися вже під час повномасштабного російського вторгнення і все своє життя провели в умовах війни та окупації.

    Про успішну доставку 25 жовтня повідомило Міністерство внутрішніх справ України з посиланням на міністра Івана Вигівського.

    За його словами, операцію здійснили військовослужбовці роти спеціального призначення «Болгаричі» 11-ї бригади імені Михайла Грушевського Національної гвардії України.

    Гвардійці використали безпілотники, щоб передати гуманітарні вантажі українським родинам, які залишаються на тимчасово захопленій території.

    Загалом вдалося доставити 15 пакунків вагою понад 600 кілограмів. До них увійшли сухі сніданки, молоко, розвивальні ігри та дитячі іграшки.

    Допомогу доставили 24 жовтня, а наступного дня міністерство оприлюднило інформацію та фотографії підготовки вантажів.

    «Серед дітей, які зараз перебувають у заблокованих Олешках, є й ті, хто народився вже під час повномасштабної війни й не знає життя без терору», — наголосив Іван Вигівський.

    Очільник МВС окремо подякував військовим та всім, хто долучився до гуманітарної місії.

    За його словами, доставлення допомоги вимагало спільної роботи людей, які готували пакунки, керували дронами та забезпечували прикриття.

    Військовослужбовці продовжують підтримувати українців, які залишаються на окупованій території, попри складну безпекову ситуацію.

    Це далеко не перша подібна операція.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про доставлення близько чотирьох тонн продуктів до блокадних Олешок.

    Тоді українські військові спільно з Херсонською обласною військовою адміністрацією організували доставку продовольства за допомогою безпілотників через Дніпро.

    За інформацією начальника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, продукти передали приблизно на 100 визначених локацій міста.

    До операцій залучали підрозділи морської піхоти, Національної гвардії та прикордонників.

    Необхідність таких доставок пов’язана з критичною гуманітарною ситуацією в окупованих Олешках.

    Мешканці міста стикаються з обмеженим доступом до продовольства, питної води, медикаментів та медичної допомоги.

    Звичайне постачання гуманітарних вантажів ускладнене бойовими діями, окупацією та небезпекою пересування територією.

    Особливо вразливими залишаються сім’ї з маленькими дітьми та люди старшого віку.

    Тим часом Україна продовжує дипломатичну підготовку масштабнішої гуманітарної операції.

    23 жовтня Білий дім повідомив про досягнення домовленості щодо локального припинення бойових дій у районі Олешок за посередництва першої леді США Меланії Трамп.

    Мета домовленості — забезпечити доставлення гуманітарної допомоги та створити умови для безпечної евакуації цивільного населення.

    Наступного дня уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець провів онлайн-переговори з представницею російської сторони Яною Лантратовою.

    Після консультацій сторони підтвердили, що режим припинення вогню має розпочатися 27 жовтня о 03:00 за київським часом.

    Український омбудсман також повідомив про обговорення технічних та організаційних деталей майбутньої гуманітарної місії.

    Раніше «Ненька інфо» писала, що ООН привітала домовленість про локальне припинення вогню в Олешках.

    Міжнародна організація наголосила на важливості забезпечення доступу гуманітарної допомоги до цивільного населення та дотримання сторонами погоджених умов.

    Ще 21 жовтня «Ненька інфо» повідомляла про заяву Давида Арахамії, який анонсував можливі позитивні результати переговорів щодо гуманітарної ситуації в окупованому місті.

    Водночас майбутнє припинення вогню поки залишається домовленістю, виконання якої ще необхідно забезпечити на практиці.

    Станом на 25 жовтня режим тиші не розпочався, а інформації про завершення евакуації цивільних немає.

    Саме тому доставка допомоги дронами продовжує відігравати важливу роль у підтримці заблокованих мешканців.

    Чергові 600 кілограмів вантажу не можуть повністю розв’язати гуманітарну кризу, однак дозволяють передати необхідні продукти та речі сім’ям, які залишаються в надзвичайно складних умовах.

    Особливе значення має допомога дітям. Для малечі, яка зростає в умовах російської окупації, такі пакунки містять не лише їжу, а й іграшки та розвивальні матеріали.

    Українська сторона заявляє, що продовжуватиме підтримувати цивільних жителів окупованих територій. Подальші можливості безпечного постачання допомоги та евакуації залежатимуть від реалізації погодженої гуманітарної місії.

  • Прапор поставили — село «захопили»: в «Азові» розповіли, як росіяни імітують перемоги на Донеччині

    Прапор поставили — село «захопили»: в «Азові» розповіли, як росіяни імітують перемоги на Донеччині

    Російське Міністерство оборони заявило про нібито захоплення одразу трьох населених пунктів на Добропільському напрямку Донецької області — Золотого Колодязя, Новотроїцького та Петрівки. Однак українські військові категорично спростували ці повідомлення. За даними 1-го корпусу Національної гвардії «Азов», усі три населені пункти залишаються під контролем Сил оборони України. Водночас російська армія застосовує тактику проникнення невеликих піхотних груп, які встановлюють прапори, знімають пропагандистські відео та намагаються видати тимчасову присутність за повноцінне захоплення території.

    Про це 17 жовтня повідомила бригада «Буревій» на своєму офіційному сайті. Відповідну інформацію також поширив 1-й корпус НГУ «Азов».

    У повідомленні військові наголосили, що російське командування поширює неправдиву інформацію про ситуацію поблизу Добропілля.

    Йдеться про три населені пункти, контроль над якими має значення для оборони цього району Донеччини.

    За інформацією українських підрозділів, Золотий Колодязь, Новотроїцьке та Петрівка залишаються під контролем бригади «Буревій» та інших частин Сил оборони.

    Як росіяни створюють ілюзію захоплення населених пунктів

    Військові розкрили тактику, яку використовують російські штурмові підрозділи для створення пропагандистських матеріалів.

    Невеликі групи піхоти намагаються непомітно проникнути в населений пункт, використовуючи особливості місцевості, забудову та прогалини між українськими позиціями.

    Їхнім завданням може бути не встановлення стійкого контролю над територією, а короткочасне проникнення до окремої будівлі або вулиці.

    Після цього окупанти встановлюють російський прапор, записують відео та передають матеріали командуванню.

    Надалі такі кадри російська пропаганда використовує як підтвердження нібито захоплення цілого села.

    Однак встановлення прапора не означає контролю над населеним пунктом.

    Для реального утримання території військовим необхідно закріпитися на позиціях, організувати оборону, забезпечити логістику та відбивати контратаки.

    Короткочасна присутність невеликої групи не підтверджує виконання цих умов.

    В «Азові» наголошують, що українські військові виявляють російські групи, які проникають у населені пункти, та проводять операції з їх знищення.

    За оцінкою української сторони, російське командування використовує такі дії для створення інформаційної картини просування навіть за відсутності підтвердженого територіального результату.

    Що відбувається поблизу Добропілля

    Добропільський напрямок залишається однією з важливих ділянок фронту на Донеччині.

    Російські війська намагаються просуватися в напрямку українських оборонних рубежів, використовуючи піхотні штурми, безпілотники та артилерію.

    Українські підрозділи проводять оборонні й контратакувальні дії, спрямовані на стримування противника та відновлення контролю над окремими позиціями.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про спільну операцію бійців «Азову» та штурмовиків полку «Скеля» під Добропіллям.

    За інформацією українських військових, під час тих боїв вдалося зупинити просування російських підрозділів у районах Грузького та Новомиколаївки, зачистити низку позицій і закріпитися на відвойованих рубежах.

    Ще раніше Десантно-штурмові війська ЗСУ повідомляли про звільнення Золотого Колодязя та Петрівки.

    За даними командування, у відповідних діях брали участь військовослужбовці 79-ї та 82-ї окремих десантно-штурмових бригад.

    Українські військові повідомляли про витіснення російських підрозділів із населених пунктів, знищення частини противника та захоплення полонених.

    Генштаб спростував і масштабніші заяви Москви

    Заяви про захоплення трьох сіл з’явилися на тлі ширших повідомлень російського командування про нібито значні успіхи на фронті.

    17 жовтня Генеральний штаб ЗСУ також спростував твердження Росії про захоплення понад 1800 квадратних кілометрів української території та 92 населених пунктів із початку вересня.

    Як повідомляє «Укрінформ», речник Генштабу Андрій Ковальов заявив, що низка оголошених Росією територіальних здобутків не відповідає реальній ситуації.

    Зокрема, українське командування заперечило повідомлення про захоплення Добропілля, Костянтинівки та інших населених пунктів.

    За словами Ковальова, російське військове керівництво намагається представити обмежені результати бойових дій як масштабне просування.

    Водночас ситуація на фронті залишається динамічною, а контроль над окремими позиціями може змінюватися внаслідок бойових дій.

    Незалежна перевірка кожного епізоду потребує геолокації відеоматеріалів, супутникових знімків та інших підтверджень.

    Чому інформаційні заяви мають значення

    В умовах сучасної війни повідомлення про захоплення територій використовуються не лише для інформування про бойові дії, а й для впливу на громадську думку.

    Подібні заяви можуть створювати враження швидкого просування армії, навіть якщо йдеться про проникнення кількох військовослужбовців до окремих будівель.

    В українському командуванні наголошують, що реальний контроль визначається ситуацією на місцевості, а не наявністю постановочного відеозапису з прапором.

    Станом на 17 жовтня 2026 року бригада «Буревій» та 1-й корпус НГУ «Азов» заявляють про збереження українського контролю над Золотим Колодязем, Новотроїцьким і Петрівкою.

    Українські військові продовжують протидіяти спробам російської піхоти проникати на контрольовані позиції, тоді як Москва публічно наполягає на власній версії подій.

    Офіційні повідомлення українських підрозділів спростовують заявлене Росією захоплення трьох сіл, але бойова ситуація потребує подальшого спостереження та уточнення.

  • Росіяни вивели цивільних із Куп’янська та самі накрили їх вогнем: «Хартія» показала відео

    Росіяни вивели цивільних із Куп’янська та самі накрили їх вогнем: «Хартія» показала відео

    На Харківщині російські військові, за даними 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія», обстріляли групу цивільних, яких самі виводили з Куп’янська в напрямку газопроводу «Шебелинка — Острогозьк». Серед людей були двоє жінок, дитина та кілька чоловіків. Українські військові заявляють про жертви й оприлюднили кадри з розвідувальних безпілотників, які, за їхньою оцінкою, підтверджують обстріл із боку російських позицій.

    Про інцидент 13 жовтня повідомила пресслужба 2-го корпусу НГУ «Хартія». Деталі також оприлюднило «Суспільне Харків».

    За інформацією українських військових, уранці російські підрозділи виводили групу мирних жителів із Куп’янська до газогону, який раніше використовували для прихованого переміщення штурмових груп.

    Пересування людей зафіксували українські розвідувальні безпілотники.

    У групі перебували дві жінки, дитина та декілька чоловіків. Під час руху в напрямку газопроводу поблизу цивільних почалися вибухи.

    Російських військових звинуватили в обстрілі мирних жителів

    У «Хартії» стверджують, що по групі неодноразово били з мінометів та артилерії.

    За словами представників корпусу, на відеозаписах видно, що внаслідок обстрілу серед цивільних є жертви.

    Військові проаналізували характер розривів і заявили, що вогонь вели зі східного берега річки Оскіл, де перебувають російські підрозділи.

    У «Хартії» наголошують, що українські сили не відкривали вогню по групі людей.

    За оцінкою корпусу, російські військові спочатку організували переміщення цивільних, а потім самі обстріляли район їхнього проходження.

    Точну кількість загиблих і поранених українські військові наразі не оприлюднили.

    Незалежного підтвердження всіх обставин удару поки немає. Остаточно встановити відповідальних за загибель і поранення людей має розслідування.

    «Хартія» попередила про можливу інформаційну провокацію

    Представники корпусу припускають, що російські пропагандистські ресурси можуть використати кадри наслідків обстрілу для звинувачень на адресу України.

    На думку українських військових, російська сторона може спробувати представити інцидент як нібито напад українських захисників на людей, яких евакуювали.

    У «Хартії» зазначають, що схожі інформаційні матеріали вже поширювалися в російських медіа на початку жовтня.

    Українська сторона заявила про намір передати задокументовані матеріали для розслідування можливих воєнних злочинів.

    Росіяни вже використовували газогін для вивезення цивільних

    Це не перший зафіксований українськими військовими випадок переміщення мирних жителів через газопровід на Куп’янщині.

    27 вересня розвідувальні безпілотники «Хартії» зняли іншу групу з дев’яти цивільних, яких російські військові вели через село Голубівка до газогону «Шебелинка — Острогозьк».

    Серед людей були діти, літні мешканці та людина, яка пересувалася на милицях.

    Поруч із ними йшли чоловіки призовного віку в цивільному одязі. У «Хартії» припускали, що частина цих чоловіків могла бути російськими військовими, які зняли форму для прихованого виходу з району бойових дій.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про цей випадок у матеріалі «Понад 10 км під землею: «Хартія» заявила, що РФ веде цивільних через газогін».

    За даними українського підрозділу, людям довелося пройти всередині газової труби понад десять кілометрів.

    Газогін раніше використовували російські штурмові групи для прихованого проникнення до Куп’янська. Тепер, як стверджують українські військові, його використовують і для виходу з району бойових дій.

    Використання цивільних як живого щита заборонене

    У корпусі «Хартія» наголосили, що описані дії російських військових можуть становити серйозні порушення міжнародного гуманітарного права.

    Зокрема, Женевські конвенції та додаткові протоколи до них забороняють навмисні напади на цивільне населення.

    Також міжнародне гуманітарне право забороняє використовувати присутність цивільних осіб для прикриття військових підрозділів від атак.

    Примусове переміщення населення з окупованих територій також за загальним правилом заборонене, за винятком окремих випадків, передбачених міжнародним правом.

    Водночас юридична кваліфікація конкретних дій і встановлення індивідуальної відповідальності потребують належного розслідування.

    Що відомо про долю людей

    Наразі український корпус повідомив про наявність жертв серед цивільних, які рухалися до газопроводу.

    Однак кількість загиблих, поранених і тих, хто міг урятуватися, залишається невідомою.

    На оприлюднених кадрах, за словами військових, зафіксовано пересування групи та вибухи поблизу людей.

    «Хартія» заявила, що матеріали обстрілу передасть для розслідування можливих воєнних злочинів. Українська сторона також попереджає про ризик використання цієї трагедії в російських інформаційних кампаніях.

    Ситуація на Куп’янському напрямку залишається складною, а цивільне населення, яке перебуває поблизу зони бойових дій, продовжує наражатися на смертельну небезпеку.

  • Від фронту до глибокого тилу РФ: як «Омега» знищує десятки вантажівок і працює з СБУ та ГУР

    Від фронту до глибокого тилу РФ: як «Омега» знищує десятки вантажівок і працює з СБУ та ГУР

    Українські спецпризначенці Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України в середньому знищують від 30 до 50 російських вантажних автомобілів за добу в межах операцій Middle Strike. При цьому удари по транспортній логістиці — лише один із напрямків роботи підрозділу, який сьогодні діє на землі, у повітрі та на воді, проводить операції на оперативній і стратегічній глибині та в окремих випадках взаємодіє зі Службою безпеки України і Головним управлінням розвідки.

    Про масштаби бойової роботи розповів начальник Центру спеціального призначення «Омега» НГУ генерал-майор Павло Яцюк в інтерв’ю Армія FM. За його словами, саме під час Middle Strike спецпризначенці системно полюють на транспорт, яким російські війська забезпечують свої підрозділи боєприпасами, пальним, особовим складом та іншими ресурсами.

    «Що стосується Middle Strike, скажу так: у середньому за добу ми вибиваємо від 30 до 50 вантажних автомобілів ворога», — заявив Яцюк.

    Він уточнив, що це лише один вузький сегмент бойової роботи й такі завдання виконують усі загони спеціального призначення Центру.

    Ворожу техніку дістають уже за десятки кілометрів від фронту

    Окремий напрямок «Омеги» — удари по цілях, які російські війська намагаються тримати далеко від безпосередньої лінії бойового зіткнення.

    Ще у вересні спецпризначенці підрозділу «Крила Омеги» показували роботу літакових безпілотників по російській техніці на відстані понад 50 кілометрів від фронту. Серед цілей були саме вантажівки, пікапи та броньовані машини.

    Особливістю такого озброєння є можливість працювати по цілях, які ще донедавна могли вважатися відносно захищеними завдяки відстані від переднього краю.

    За інформацією АрміяInform, літакові дрони, які використовують «Крила Омеги», можуть отримувати ціль та самонаводитися на фінальній ділянці польоту. Після захоплення об’єкта противнику складніше врятувати машину простим маневруванням.

    Це змінює саму логіку роботи російського тилу: вантажівка з боєприпасами або пальним може бути уражена не лише біля окопів чи безпосередньо на передовій, а значно раніше — ще на шляху до бойових підрозділів.

    Саме тому боротьба з логістикою має значення далеко за межами кількості спалених автомобілів. Втрата транспорту означає проблеми з доставкою пального, боєприпасів, продуктів, обладнання та резервів, а також змушує противника шукати інші маршрути та способи постачання.

    Middle Strike — лише частина роботи

    «Омега» працює не тільки на середній оперативній глибині.

    Яцюк підтвердив, що Центр також бере участь у Deep Strike — ударах по більш віддалених об’єктах. Окремі такі операції проводяться у взаємодії зі Службою безпеки України та Головним управлінням розвідки.

    Водночас конкретні цілі й результати цієї роботи командування наразі не розкриває.

    «Для того, щоб оприлюднювати конкретні результати, — не на часі зараз», — пояснив начальник Центру.

    Застосування Middle Strike та Deep Strike загалом стало одним із помітних напрямків розвитку українських Сил оборони. Як раніше писала «Ненька інфо», у березні українські сили здійснили близько 350 ударів Middle Strike по складах, пунктах управління та інших об’єктах противника, а засобами Deep Strike було проведено 76 ударів по цілях на території РФ.

    Розвиток таких можливостей дозволяє атакувати не лише війська на передньому краї, але й інфраструктуру, яка забезпечує їхню боєздатність.

    Від п’яти загонів до дев’яти

    Під час повномасштабної війни структура самої «Омеги» також суттєво змінилася.

    Підрозділ був створений ще у 2003 році. До 2022-го існувало п’ять окремих загонів, які були підпорядковані територіальним командуванням. Після початку повномасштабного російського вторгнення було сформовано Центр спеціального призначення «Омега» як окрему військову частину й орган управління.

    Сьогодні до складу Центру входять уже дев’ять загонів.

    Серед них є спеціалізований підрозділ безпілотних систем «Крила Омеги», який відповідає за повітряну компоненту, а також окремий водолазний загін спеціального призначення.

    За словами Яцюка, водолазний підрозділ проводить операції на водних перешкодах і в морі, зокрема виконує завдання, пов’язані з тимчасово окупованим Кримом.

    Одну з таких операцій раніше детально описувала «Ненька інфо». У липні спецпризначенці «Омеги» заявили про знищення російського Су-24М на аеродромі «Саки» у Криму двома ударними дронами. За даними Нацгвардії, літак атакували перед запланованим бойовим вильотом.

    В «Омезі» з’явився окремий іноземний підрозділ

    Ще однією зміною стало створення дев’ятого загону, який укомплектовується переважно іноземними військовослужбовцями.

    Раніше «Омега» не мала права приймати іноземців на службу через встановлені обмеження, однак правила змінилися.

    За словами Яцюка, кандидатів перевіряють ще на етапі рекрутингу. Перевірки проводяться за участю українських силових і правоохоронних структур, а також іноземних партнерів. Застосовується й поліграф.

    Основні групи іноземців — англомовні та іспаномовні військовослужбовці.

    При цьому командування наголошує, що йдеться не просто про набір добровольців, а про відбір людей, які відповідають вимогам підрозділу спеціального призначення.

    «Омега» входить до найрезультативніших за застосуванням мідлстрайків

    У Національній гвардії раніше повідомляли, що Центр «Омега» входить до трійки найбільш результативних підрозділів Сил оборони за застосуванням ударних дронів Middle Strike.

    Основними цілями таких засобів називали командні пункти, логістику, військову техніку та особовий склад російських військ.

    Безпілотні системи при цьому використовуються не лише для ударів. Вони виконують розвідувальні завдання, допомагають із забезпеченням позицій і навіть можуть використовуватися для логістики там, де пересування звичайного транспорту стало надто небезпечним.

    Тобто нинішня модель роботи «Омеги» — це вже далеко не класичний спецназ у традиційному розумінні. У структурі одночасно поєднані оператори безпілотних систем, бойові водолази, спеціальні групи та підрозділи, здатні діяти на значній глибині.

    28 Героїв України у складі підрозділу

    Окремо Павло Яцюк розповів і про втрати та нагороджених військовослужбовців Центру.

    За його словами, 28 спецпризначенцям «Омеги» присвоєно звання Героя України. Восьмеро з них живі, ще 20 отримали звання посмертно.

    Сам Яцюк наголосив, що для нього показником успішності операції є не лише кількість знищених цілей.

    Найкращою він назвав операцію, після якої українські військові повернулися без загиблих та поранених.

    На тлі цифр про десятки знищених машин щодня це важливе уточнення: командування «Омеги» публічно робить акцент не лише на масштабі уражень, а й на збереженні власного особового складу.

    Про бойову роботу «Омеги» вже зняли фільм

    1 жовтня у всеукраїнський прокат вийшов документальний фільм «Омега», присвячений спецпризначенцям Центру.

    У стрічці показана одна з бойових груп під командуванням військового з позивним «Художник». Автори відмовилися від традиційної побудови з великою кількістю пояснювальних інтерв’ю й зосередилися на реальних епізодах бойової роботи, взаємодії військових і їхньому житті поза виконанням завдань. Фільм демонструють у 96 кінотеатрах України до 14 жовтня.

    Яцюк пояснював, що частина показаних у фільмі операцій навмисно залишається без детального пояснення — глядач не отримує інформації про точне місце, завдання чи обставини окремих епізодів.

    І це фактично відображає нинішню публічну картину роботи «Омеги»: частина результатів уже відома — зокрема 30–50 знищених російських вантажівок у середньому за добу, — але значний масив операцій на більшій глибині залишається закритим.

    На практиці це означає, що боротьба з російською логістикою давно вийшла за межі переднього краю. Вантажівки, склади, пункти управління й інша тилова інфраструктура стають цілями за десятки кілометрів від фронту, а в окремих операціях — і значно далі.

     

  • Захопили живими, а потім розстріляли: прокуратура розслідує страту двох бійців НГУ

    Захопили живими, а потім розстріляли: прокуратура розслідує страту двох бійців НГУ

    Російських військовослужбовців підозрюють у страті двох українських нацгвардійців поблизу Добропілля Донецької області. За даними слідства, військові Національної гвардії України потрапили до російського полону під час виконання бойового завдання, після чого їх розстріляли з автоматичної зброї.

    Про злочин 11 вересня повідомила Донецька обласна прокуратура. Правоохоронці вже відкрили кримінальне провадження та намагаються встановити конкретних військовослужбовців РФ, причетних до вбивства.

    За матеріалами слідства, події сталися 2 вересня 2026 року. Двоє українських військовослужбовців перебували на вогневій позиції у лісосмузі неподалік Добропілля.

    Під час виконання завдання їх захопили російські військові. Українці вже перебували у полоні та, відповідно, не могли брати участь у бойових діях.

    Після цього, як встановлює слідство, представники російських збройних сил стратили обох полонених, відкривши по них вогонь з автоматичної зброї.

    Імена загиблих військовослужбовців та підрозділ, у якому вони проходили службу, прокуратура наразі публічно не називає.

    Так само поки не повідомляється, яким саме чином слідчі отримали докази розстрілу — чи йдеться про відеозапис, свідчення очевидців, результати огляду місця події або сукупність різних доказів. Правоохоронці заявили про проведення невідкладних слідчих та розшукових дій.

    Основне завдання зараз — встановити всі обставини події та конкретних військових РФ, які могли брати участь у захопленні й подальшому вбивстві українських бійців.

    Досудове розслідування розпочато за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України — воєнні злочини, які спричинили загибель людей. Стаття 438 КК України передбачає відповідальність за порушення законів та звичаїв війни, встановлених міжнародним гуманітарним правом.

    У випадку з військовополоненими норми міжнародного права є однозначними: після того, як військовий склав зброю, потрапив під контроль противника або іншим чином вибув із бою, він більше не є законною ціллю для умисного вбивства.

    Третя Женевська конвенція про поводження з військовополоненими прямо вимагає гуманного поводження з ними. Стаття 13 забороняє будь-які незаконні дії держави, яка утримує полоненого, що призводять до його смерті або серйозно загрожують здоров’ю. Полонених також необхідно захищати від насильства та залякування.

    Більше того, умисне вбивство військовополоненого належить до тяжких порушень Женевських конвенцій. Це прямо закріплено у статті 130 Третьої Женевської конвенції.

    Римський статут Міжнародного кримінального суду також відносить до воєнних злочинів умисне вбивство захищених осіб та вбивство або поранення військового, який склав зброю чи більше не має засобів для захисту і здався.

    Таким чином, навіть якщо військовослужбовець за кілька хвилин до цього вів бойові дії, після фактичного захоплення в полон його правовий статус принципово змінюється. Розстріл полоненого не може бути виправданий тим, що він до моменту здачі належав до ворожої армії або брав участь у бою.

    Випадок біля Добропілля не є першим повідомленням про страту українських військових після захоплення російськими силами.

    ООН протягом останніх років фіксує різке збільшення таких випадків. Моніторингова місія ООН з прав людини повідомляла, що між кінцем серпня 2024-го та травнем 2025 року отримала достовірні дані про ймовірні страти 106 українських військових після потрапляння під контроль російських сил. Більшість таких випадків фіксували в районах, де війська РФ вели наступальні дії, зокрема на Донеччині.

    ООН наголошувала, що не просто збирала повідомлення із соціальних мереж. Для оцінки окремих епізодів фахівці аналізували відео та фотографії, встановлювали місце й час зйомки та опитували свідків.

    Ще у лютому 2025 року Моніторингова місія ООН заявляла про різке зростання кількості повідомлень щодо страт полонених. На той момент місія зафіксувала 79 загиблих українських військових у 24 епізодах із кінця серпня 2024 року. ООН також звертала увагу на публічні заклики окремих російських діячів до жорстокого поводження або вбивства українських полонених.

    Тенденція не припинилася й пізніше. У найсвіжішій великій доповіді, яка охоплює період із грудня 2025-го по травень 2026 року, ООН повідомила, що російські військові стратили щонайменше 16 захоплених українських військовослужбовців у період від середини листопада 2025 року до січня 2026-го.

    Правозахисники при цьому розмежовують підтверджені випадки та повідомлення, які ще проходять перевірку. Тому реальна кількість можливих страт може відрізнятися від цифр, які вже вдалося документально підтвердити.

    ООН також неодноразово фіксувала катування та жорстоке поводження з українськими військовополоненими в російському полоні. У звіті за грудень 2025-го – травень 2026 року зазначалося, що майже всі звільнені українські військовополонені, яких опитали представники місії, повідомляли про катування або інші форми неналежного поводження.

    Це не означає, що кожен новий епізод автоматично можна пов’язувати з конкретним наказом російського командування — такі обставини мають встановлювати слідчі. Водночас накопичена кількість задокументованих епізодів змушує міжнародні організації говорити вже не про поодинокі випадки.

    У прокуратурі наголошують, що саме встановлення конкретних виконавців є одним із ключових етапів розслідування. У справах про страти полонених слідству необхідно не лише підтвердити сам факт злочину, але й ідентифікувати підрозділ, військовослужбовців, які перебували на місці, безпосередніх виконавців та, за наявності відповідних доказів, командирів, які могли віддавати злочинні накази.

    Розслідування вбивства двох нацгвардійців біля Добропілля наразі триває. Українські правоохоронці публічно не повідомляли ані імен підозрюваних російських військових, ані про вручення комусь підозри саме у цьому епізоді.

    Однак правова оцінка самої дії незмінна: військовий, який потрапив у полон, перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права. Його навмисне вбивство не є продовженням бою — це окремий тяжкий міжнародний злочин.

  • Ніч у лісі, пістолет із глушником і ранкова засідка: СБУ зірвала замах ФСБ на Київщині

    Ніч у лісі, пістолет із глушником і ранкова засідка: СБУ зірвала замах ФСБ на Київщині

    Контррозвідка Служби безпеки України заявила про зрив замовного вбивства на Київщині, яке, за версією слідства, організовувала російська ФСБ. Виконавцем мав стати 19-річний житель Миколаєва. За даними правоохоронців, молодий чоловік стежив за майбутньою жертвою, вивчав її звички та маршрути, отримав від російського куратора зброю зі схрону і мав влаштувати засідку під час ранкової прогулянки чоловіка із собакою.

    СБУ повідомила про затримання підозрюваного 10 вересня. За версією спецслужби, до уваги ФСБ він потрапив через свою активність у соціальних мережах, де публікував матеріали на підтримку нацистської та фашистської ідеології. Після встановлення контакту російська спецслужба нібито завербувала хлопця та почала давати йому завдання. Зрештою його відправили зі Миколаєва до столичного регіону для підготовки фізичної ліквідації визначеної людини.

    Оприлюднена інформація доповнюється судовими матеріалами, які дозволяють відновити значно ширшу хронологію справи. В ухвалі Центрального районного суду Миколаєва від 6 серпня йдеться про громадянина України, якого підозрюють за трьома епізодами — державна зрада в умовах воєнного стану, готування до замовного умисного вбивства та незаконне поводження зі зброєю. Суд вказує, що не пізніше 12 липня підозрюваний почав спілкуватися в Telegram із представниками російських спецслужб, які пропонували винагороду за розвідку об’єктів, стеження за конкретними людьми та їхню фізичну ліквідацію.

    За матеріалами слідства, це не було одноразове завдання. Спочатку фігурант виконував доручення на півдні України. У Миколаєві він забрав зі схованки пістолет, магазини з набоями та пристрій для безшумної стрільби. Згодом перебував в Одесі, де, як зазначено в судовій ухвалі, збирав інформацію розвідувального характеру. 23 липня він виїхав до Києва та орендував житло. Через декілька днів за вказаними російським куратором координатами забрав ще одну схованку зі зброєю.

    Фінальний етап операції мав відбутися наприкінці липня — на початку серпня. Слідство стверджує, що 31 липня підозрюваний прибув до лісової місцевості у Вишгородському районі Київської області. Там для нього нібито заздалегідь залишили транспорт. Чоловік мав залишитися в районі до наступного ранку, дочекатися появи цілі під час звичної прогулянки із собакою та здійснити напад. Однак завершити задумане він не зміг, оскільки його затримали співробітники СБУ.

    Під час обшуків, за повідомленням СБУ, у фігуранта виявили три пістолети з глушниками, боєприпаси та мобільні телефони. Правоохоронці заявляють, що інформація у смартфонах містить докази його контактів із російською спецслужбою. Наразі ці матеріали мають бути перевірені в межах кримінального провадження, а остаточну оцінку доказам може дати лише суд.

    Є й важлива деталь щодо особи потенційної жертви. «Главком» із посиланням на власні джерела у правоохоронних органах повідомив, що йшлося нібито про правника і громадського діяча Геннадія Друзенка — співзасновника Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова. Однак сама СБУ ім’я людини, на яку готувався замах, у публічному повідомленні не назвала.

    Більше того, доступна судова ухвала також не дозволяє однозначно підтвердити версію про Друзенка. Ім’я потенційної жертви там приховане, однак судовий документ характеризує її як чинного військовослужбовця однієї з військових частин Національної гвардії України. У відкритих джерелах Друзенко фігурує як правник, громадський активіст, ветеран та президент ПДМШ, але не як чинний військовослужбовець НГУ. Тому стверджувати, що саме він був ціллю, без додаткового офіційного підтвердження наразі некоректно.

    Сам Перший добровольчий мобільний шпиталь був створений у 2014 році після Іловайської трагедії. За інформацією організації, Геннадій Друзенко став одним із його співзасновників, а перша місія добровольців вирушила на Донбас у грудні того ж року. За десять років роботи ПДМШ повідомляв про допомогу десяткам тисяч пацієнтів, а після початку повномасштабного вторгнення його медики працюють разом із підрозділами Сил оборони у прифронтових регіонах.

    Сама схема із залученням завербованої всередині України людини до фізичної ліквідації військових, волонтерів чи посадовців останнім часом фігурує одразу в кількох повідомленнях СБУ. 26 серпня спецслужба разом із Нацполіцією заявила про зрив іншого замаху на Київщині — цього разу проти керівника підприємства оборонно-промислового комплексу. За версією слідства, операцію також організовувала ФСБ. Виконавцем назвали 63-річного чоловіка, а після виконання завдання він намагався залишити Україну. Його затримали у Польщі, після чого українська сторона почала процедуру екстрадиції.

    Ще один схожий епізод завершився вироком у серпні. Тоді СБУ повідомила про 15 років ув’язнення для агента ФСБ, який спочатку підпалив автомобіль військового, а потім отримав завдання підготувати вбивство одного з командирів Сил оборони у Києві. У тій справі виконавець також дістав зброю зі схрону та орендував житло поблизу потенційної цілі. Його затримали ще на етапі підготовки.

    Показовим є і спосіб, у який російські спецслужби знаходять потенційних виконавців. У різних кримінальних провадженнях СБУ регулярно описує вербування через Telegram та інші соціальні мережі. Одних кандидатів знаходять серед тих, хто шукає «легких заробітків», інших — через антиукраїнські або проросійські коментарі. Наприклад, у серпні СБУ повідомляла про двох затриманих на Миколаївщині, яких, за даними слідства, завербували після антиукраїнських дописів у Telegram. У вересні спецслужба розповідала про військового, який також нібито працював на ФСБ та збирав інформацію про українські підрозділи на півдні.

    У судовій ухвалі в нинішній справі ця система описана ширше. За версією слідства, куратори можуть пропонувати завербованим особам різні типи завдань: фотографування об’єктів, встановлення місць проживання або транспорту військовослужбовців і посадовців, пошук схронів та збір даних про розпорядок дня визначених людей. Саме цей етап стеження, як вважають правоохоронці, передував підготовці липнево-серпневого замаху на Київщині.

    19-річному фігуранту інкримінують ч. 2 ст. 111 КК України — державну зраду в умовах воєнного стану, ч. 1 ст. 14 і п. 11 ч. 2 ст. 115 — готування до умисного вбивства на замовлення, а також ч. 1 ст. 263 — незаконне поводження зі зброєю та боєприпасами. За державну зраду в умовах воєнного стану закон передбачає 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому на нинішньому етапі йдеться саме про підозру та версію слідства. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, людина не може вважатися винною, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду.

    Історія на Київщині водночас показує, що російські спецслужби, за даними українських правоохоронців, дедалі частіше намагаються використовувати не професійних диверсантів, яких необхідно перекидати через кордон, а завербованих дистанційно громадян України. У цьому випадку між першим зафіксованим контактом підозрюваного з російськими кураторами та підготовкою до потенційного вбивства минуло менш як три тижні. І саме цей короткий шлях — від листування в месенджері до зброї та підготовки замаху — є однією з найбільш тривожних деталей справи.

  • «Кожен грішник має майбутнє»: командир «Хартії» Оболєнський відповів на скандал через Єрмака

    «Кожен грішник має майбутнє»: командир «Хартії» Оболєнський відповів на скандал через Єрмака

    Командир бригади «Хартія» Ігор Оболєнський відреагував на хвилю критики, яка виникла після повідомлення про приєднання підрозділів 2-го корпусу Національної гвардії України до програми правової підтримки військовослужбовців «Адвокат+». Проєкт реалізується в межах роботи комітету Національної асоціації адвокатів України, який очолює колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

    Оболєнський пояснив, чому «Хартія» погодилася на таку співпрацю, та наголосив: участь військовослужбовців у програмі є добровільною, а сам корпус готовий розглядати й інші пропозиції щодо юридичного супроводу своїх бійців.

    Суперечка навколо програми загострилася після публічної реакції письменника та військовослужбовця 2-го корпусу НГУ Сергія Жадана. Він заявив, що особисто не хотів би користуватися адвокатською допомогою Єрмака, водночас застерігши від знецінення самої «Хартії» та роботи тисяч її військовослужбовців.

    У відповідь Оболєнський нагадав про роль різних людей у становленні підрозділу. За його словами, Єрмак був серед тих, хто у 2023 році сприяв створенню та забезпеченню «Хартії» й допомагав переконати президента в тому, що добровольче формування може перетворитися на повноцінну ефективну бригаду.

    Командир наголосив, що репутація «Хартії» передусім сформована бойовою роботою її військовослужбовців, сержантів та командирів. Водночас, за його позицією, не варто забувати людей, які допомагали формуванню на різних етапах його розвитку, навіть якщо згодом навколо них виникли репутаційні суперечки.

    Оболєнський окремо підкреслив, що військових не зобов’язуватимуть звертатися до адвокатів програми. За його словами, «Хартія» також залишається відкритою до інших проєктів, здатних забезпечувати правову підтримку військовослужбовців.

    Наприкінці свого допису командир використав відомий афоризм Оскара Вайлда: «Кожен святий має минуле, а кожен грішник — майбутнє». Таким чином він закликав не оцінювати ситуацію винятково через персоналії, наголосивши, що пріоритети «Хартії» мають визначатися насамперед її результатами на полі бою.

    Сам проєкт «Адвокат+» з’явився навесні 2026 року. У березні Єрмак очолив створений за його ж ініціативи Комітет НААУ з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів та євроінтеграційного правового забезпечення відновлення.

    Уже на початку квітня НААУ повідомила про запуск «Адвокат+». Перші адвокати виїжджали безпосередньо до військових підрозділів у зоні бойових дій. Серед питань, з якими військовим пропонують допомогу, — проходження служби, грошове забезпечення, соціальні гарантії, ВЛК, переведення, оформлення документів і рапортів.

    Офіційний ресурс «Адвокат+» описує програму як систему безоплатної первинної правової допомоги для військовослужбовців України та членів їхніх сімей. За задумом проєкту, верифіковані адвокати НААУ закріплюються за конкретними військовими частинами.

    Програма за кілька місяців роботи встигла розширитися. За даними НААУ, за період із березня до липня 2026 року профільний комітет опрацював 140 звернень військовослужбовців та членів їхніх родин у межах «Адвокат+», підготував понад 30 практичних пам’яток та сформував 23 пропозиції щодо змін до нормативно-правових актів.

    Саме особа Єрмака, однак, зробила приєднання «Хартії» до програми предметом значно ширшої суспільної дискусії.

    За повідомленням, яке ви навели, 14 серпня корпус заявив, що до програми долучилися всі вісім його підрозділів — шість бригад і два полки. Після цього Сергій Жадан виступив із різкою особистою оцінкою, заявивши, що не бачить різниці між «адвокатом Єрмаком і адвокатом Медведчуком».

    Водночас Жадан наголосив на іншому важливому моменті: ця ситуація, на його думку, не повинна перетворюватися на кампанію проти самої «Хартії». Він закликав корпус відкрито пояснити рішення, підкресливши, що історія та репутація формування — це насамперед робота тисяч військовослужбовців.

    Таким чином, позиції Жадана та Оболєнського збігаються щонайменше в одному: дискусія навколо конкретного проєкту чи його організаторів не повинна перекреслювати бойовий шлях підрозділу. Розходяться вони передусім в оцінці того, наскільки прийнятною є співпраця з ініціативою, пов’язаною з Єрмаком.

    На тлі суспільної реакції ключовими залишаються дві обставини. Перша — юридична допомога в межах «Адвокат+» заявлена як безоплатна, а звернення по неї не є обов’язковим. Друга — Оболєнський публічно заявив про готовність «Хартії» працювати й з іншими ініціативами правової підтримки військових.

    Тому історія навколо «Хартії» та Єрмака фактично вийшла далеко за межі питання юридичних консультацій. Вона перетворилася на дискусію про репутаційні ризики, вдячність за допомогу в минулому та межі прийнятної співпраці для одного з найвідоміших українських військових формувань.

  • «Не бачу різниці між Єрмаком і Медведчуком»: Жадан різко відреагував на рішення «Хартії»

    «Не бачу різниці між Єрмаком і Медведчуком»: Жадан різко відреагував на рішення «Хартії»

    Український письменник, музикант та військовослужбовець 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія» Сергій Жадан публічно розкритикував участь підрозділів корпусу в програмі правової підтримки військових «Адвокат+», яку започаткував комітет Національної асоціації адвокатів України під керівництвом колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака. Жадан заявив, що особисто не хотів би користуватися його адвокатською допомогою, та провів різку паралель із Віктором Медведчуком.

    Реакція письменника з’явилася після того, як 14 серпня корпус «Хартія» повідомив про долучення всіх восьми своїх підрозділів — шести бригад та двох полків — до програми «Адвокат+». За повідомленням корпусу, йдеться про розширення можливостей юридичної підтримки військовослужбовців. У «Хартії» наголошували, що корпус і раніше допомагав бійцям у вирішенні юридичних питань, а участь у програмі має дати для цього додаткові ресурси.

    Жадан відреагував на цю інформацію вкрай критично.

    «Особисто не бачу різниці між адвокатом Єрмаком і адвокатом Медведчуком. Не хотів би, аби мене адвокатувала ця людина», — написав він.

    Водночас військовослужбовець окремо наголосив, що скандал навколо програми не повинен перетворюватися на привід для знецінення самого корпусу та людей, які в ньому служать. За словами Жадана, було б нечесно «відхрещуватись від своїх», а керівництво корпусу має відкрито й коректно пояснити обставини рішення. Він нагадав, що «Хартія» — це передусім досвід та робота тисяч військовослужбовців і командирів.

    Саме ця частина заяви суттєво змінює її контекст: Жадан критикує не «Хартію» як військове формування, а конкретне рішення про участь у програмі, пов’язаній із Єрмаком. Письменник служить у «Хартії» з 2024 року, а 2-й корпус НГУ був сформований у 2025 році на базі однойменної бригади.

    Що таке «Адвокат+»

    «Адвокат+» — програма безоплатної первинної правової допомоги військовослужбовцям України та членам їхніх сімей. Як зазначено на офіційному ресурсі проєкту, консультації надають верифіковані адвокати НААУ, яких закріплюють за військовими частинами. Військові можуть звертатися по консультації, а також користуватися базою знань, пам’ятками, чек-листами та зразками рапортів.

    Про запуск проєкту стало відомо навесні 2026 року. У квітні повідомлялося, що «Адвокат+» став одним із напрямів роботи створеного за ініціативою Єрмака Комітету НААУ з питань захисту постраждалих від збройної агресії. Сам Єрмак очолив цей комітет. Адвокати почали виїжджати безпосередньо до військових підрозділів у зоні бойових дій для проведення консультацій.

    За матеріалами НААУ, задум програми полягає в тому, щоб військовослужбовці безпосередньо у своїх підрозділах отримували доступ до кваліфікованого адвоката, який може надати первинну правничу допомогу та зорієнтувати щодо захисту прав у конкретній ситуації.

    До програми долучаються різні бойові підрозділи. На офіційному ресурсі «Адвокат+» серед військових частин, якими вже опікуються адвокати, зазначені, зокрема, 28-ма ОМБр імені Лицарів Зимового Походу, 72-га ОМБр імені Чорних Запорожців, 93-тя ОМБр «Холодний Яр», 95-та ОДШБр, 79-та ОДШБр, 3-тя бригада оперативного призначення «Спартан» та інші формування.

    Тож юридична програма не була створена спеціально для «Хартії». Приєднання корпусу стало продовженням розширення проєкту, однак саме політична біографія його керівника спричинила гостру суспільну реакцію.

    Чому рішення «Хартії» спричинило суперечки

    Після повідомлення корпусу про співпрацю з програмою рішення почали активно обговорювати у соцмережах та медіа. Деякі критики трактували участь відомого військового формування у проєкті як репутаційно проблемну через постать Єрмака. ZN.UA, зокрема, повідомляло про звинувачення корпусу у нібито «відбілюванні» колишнього керівника Офісу президента та зазначало, що коментарі під відповідним дописом корпусу були закриті.

    Саме на цьому тлі особливо резонансною стала реакція Жадана. Його заява важлива ще й тому, що він не є стороннім коментатором: письменник сам служить у структурі «Хартії» і водночас прямо заявляє про незгоду з конкретним рішенням.

    Водночас у доступних повідомленнях немає підстав стверджувати, що участь у «Адвокат+» означає передачу Єрмаку особистого представництва кожного військовослужбовця «Хартії». Офіційний опис програми говорить про систему безоплатної первинної правової допомоги через адвокатів НААУ, закріплених за військовими частинами.

    Таким чином, конфлікт навколо «Хартії» фактично вийшов за межі питання юридичної допомоги. У центрі дискусії опинилася репутаційна складова співпраці військового формування з програмою, яку очолює колишній керівник Офісу президента.

    Жадан при цьому зайняв подвійну, але чітку позицію: він категорично відкинув для себе можливість отримувати адвокатську допомогу від Єрмака, однак одночасно виступив проти перенесення критики на весь корпус та його військовослужбовців. Фактично письменник закликав командування не замовчувати ситуацію, а відкрито пояснити бійцям і суспільству, навіщо було ухвалено рішення про участь у програмі.

    На момент появи заяви Жадана публічна дискусія навколо співпраці «Хартії» та «Адвокат+» продовжується. Сам корпус офіційно пояснював приєднання прагненням збільшити ресурс для юридичної підтримки своїх військовослужбовців. Жадан натомість дав зрозуміти: необхідність правової допомоги військовим він не заперечує, однак особа, з якою асоціюється ця програма, для нього принципово неприйнятна.

  • Пікалова з «Кварталу 95» помітили в журі військового конкурсу: чим артист займається у Нацгвардії

    Пікалова з «Кварталу 95» помітили в журі військового конкурсу: чим артист займається у Нацгвардії

    Актор і автор студії «Квартал 95» Олександр Пікалов, який після початку повномасштабного вторгнення Росії вступив до лав Національної гвардії України, знову з’явився на публіці як військовослужбовець. Цього разу артиста помітили серед членів журі пісенного конкурсу «Голос Нацгвардії». Це привернуло увагу до питання про те, чим саме Пікалов займається у війську, адже раніше він відмовився детально розповідати про свої службові обов’язки.

    Про участь артиста в конкурсі повідомив музикант Сергій Ярошенко, який представляв у «Голосі Нацгвардії» свою військову частину. Він опублікував у Facebook спільну фотографію з Пікаловим і зазначив, що актор був одним із членів журі конкурсу.

    Ярошенко назвав Пікалова актором та автором студії «Квартал 95», військовослужбовцем НГУ і членом журі «Голосу Нацгвардії». Таким чином, публічно підтверджена щонайменше його участь у цьому культурному заході Національної гвардії.

    Водночас робити з цього висновок, що суддівство музичних конкурсів є основним службовим обов’язком Пікалова, підстав немає. Інформація про повний перелік його нинішніх завдань у Нацгвардії у відкритому доступі відсутня.

    Як Пікалов потрапив до Нацгвардії

    До Національної гвардії Олександр Пікалов долучився ще на початку повномасштабної війни. У квітні 2022 року артист повідомив, що вже склав військову присягу та вступив до НГУ. До цього він активно займався волонтерством.

    Тоді Пікалов розповідав, що зранку очікував команди, після чого сідав у волонтерський мікроавтобус і їхав туди, де була потрібна допомога. Він перевозив, зокрема, медикаменти, продукти та пальне.

    Актор пояснював своє рішення бажанням бути корисним країні. Водночас навіть після вступу до Нацгвардії він не повністю залишив творчу діяльність. Зокрема, разом із Євгеном Кошовим Пікалов працював над гумористичними випусками «Байрактар NEWS».

    Пізніше Євген Кошовий також підтверджував, що Пікалов та інший представник команди «Кварталу» Володимир Мартинець вступили до Національної гвардії після початку великої війни.

    Де саме проходив службу Пікалов

    Більше подробиць щодо військової служби артиста з’явилося пізніше.

    Згідно з оприлюдненою у медіа інформацією з відповіді Головного управління Національної гвардії, Пікалова призвали на військову службу під час мобілізації 28 лютого 2022 року.

    До 17 січня 2024 року він проходив службу у військовій частині 3066 Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Станом на 24 січня 2024 року Пікалов уже проходив службу в Іміджево-видавничому центрі Національної гвардії України.

    Ця деталь дає певне уявлення про можливий характер його роботи після переведення, однак сама назва підрозділу не дозволяє стверджувати, яку конкретно посаду обіймає артист або які завдання він виконує щодня.

    Саме тому участь Пікалова в журі «Голосу Нацгвардії» логічно вписується у публічну та культурну діяльність НГУ, але не доводить, що це є його єдиною чи головною функцією у війську.

    Пікалов відмовився розкривати свої обов’язки

    Інтерес до служби артиста посилився влітку 2026 року. У липні Пікалов підтвердив свою належність до Національної гвардії, однак не став детально відповідати на запитання журналістів про те, чим саме займається.

    Він пояснив небажання розголошувати інформацію міркуваннями, пов’язаними зі службою, і обмежився тим, що виконує завдання, які отримує від командування.

    При цьому Пікалов продовжував з’являтися у творчих проєктах «Кварталу 95». Сам факт участі військовослужбовця в концертах чи інших заходах не означає автоматично припинення військової служби. Раніше Євген Кошовий розповідав, що для військовослужбовців із команди оформлювали відповідні офіційні звернення, щоб вони могли брати участь у виступах або зйомках.

    Тепер же Пікалов з’явився вже на заході, безпосередньо пов’язаному з Національною гвардією.

    Що таке «Голос Нацгвардії»

    «Голос Нацгвардії» — пісенний конкурс за участю військовослужбовців. Судячи з повідомлення Сергія Ярошенка, учасники представляють у ньому свої військові частини.

    Для Пікалова участь у журі такого конкурсу виглядає закономірною з огляду на багаторічний досвід у шоу-бізнесі. Він багато років працював актором і автором «Кварталу 95», а також був художнім керівником «Жіночого кварталу». Тобто професійний досвід артиста безпосередньо пов’язаний зі сценою, роботою з виконавцями та розважальними проєктами.

    Водночас у відкритих джерелах наразі немає підстав стверджувати, що участь у «Голосі Нацгвардії» розкриває всі його військові обов’язки.

    Не лише служба: чим Пікалов займався під час війни

    Паралельно з військовою та творчою діяльністю Пікалов займається благодійністю. У серпні 2022 року він заснував власний благодійний фонд. Спочатку організація зосередилася на допомозі дітям-переселенцям із Маріуполя, а згодом почала реалізовувати освітні, соціальні та реабілітаційні проєкти для дітей, які постраждали від війни, а також дітей військовослужбовців та представників критично важливих професій.

    Таким чином, після лютого 2022 року діяльність Пікалова розділилася одразу між кількома напрямами — військовою службою, волонтерством, благодійністю та періодичною участю у творчих проєктах.

    Нова поява артиста серед журі «Голосу Нацгвардії» частково проливає світло на його діяльність у структурі НГУ, але головного питання все ще не закриває. Пікалов публічно не називає своєї конкретної посади та повного переліку службових обов’язків, а доступна інформація підтверджує лише окремі етапи його служби.

    Точно відомо, що він був мобілізований у 2022 році, служив у військовій частині 3066, згодом був переведений до Іміджево-видавничого центру Нацгвардії, а тепер з’явився як член журі пісенного конкурсу НГУ. Тому твердження, що Пікалов у війську займається виключно концертами або музичними конкурсами, наразі було б необґрунтованим.

    Сам артист свою позицію щодо подробиць служби сформулював ще в липні: конкретні завдання він не розголошує та заявляє, що виконує те, що доручають командири.