Хрещатик

Позначка: мирний план

  • Нетаньяху відкинув план Трампа щодо Гази: Ізраїль висунув ключову умову для миру

    Ізраїль не погоджується на запропонований Сполученими Штатами 15-пунктний план мирного врегулювання ситуації в Секторі Газа. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив, що ключовою умовою для припинення бойових дій та виведення ізраїльських військ залишається повне роззброєння угруповання ХАМАС.

    Про це повідомляє BBC.

    Під час засідання ізраїльського кабінету міністрів Нетаньяху наголосив, що його уряд не приймає запропонований Вашингтоном документ у нинішньому вигляді. За його словами, Ізраїль не готовий погоджуватися на домовленості, які можуть залишити ХАМАС зі збройним потенціалом або можливістю відновити військову діяльність.

    Прем’єр-міністр підкреслив, що виведення ізраїльських військ із Сектора Газа можливе лише після того, як буде забезпечено реальне припинення існування збройних формувань ХАМАС, а не лише формальне оголошення про їхній розпуск чи припинення діяльності.

    “Армія продовжуватиме зупиняти будь-які загрози на адресу наших військових та громадян”, — заявив Нетаньяху.

    За його словами, Ізраїль продовжує консультації з американською адміністрацією щодо подальших кроків. Таким чином, попри дипломатичні зусилля Вашингтона, між сторонами залишається принципова розбіжність щодо послідовності виконання умов мирної угоди.

    Для ізраїльської сторони питання роззброєння ХАМАС є центральним елементом будь-якого майбутнього врегулювання. Єрусалим побоюється, що припинення бойових дій без ліквідації військового потенціалу угруповання може створити умови для нового конфлікту та відновлення атак на Ізраїль.

    Водночас позиція ХАМАС фактично є протилежною. Представники угруповання заявляють, що готові розглядати питання здачі важкого озброєння лише після повного припинення ізраїльських військових операцій та виведення військ Ізраїлю із Сектора Газа.

    Таким чином, обидві сторони пов’язують виконання ключової умови мирного плану з попереднім виконанням вимог іншої сторони. Ізраїль наполягає на роззброєнні ХАМАС перед остаточним виведенням військ, тоді як угруповання вимагає спочатку припинити військову операцію та вивести ізраїльські сили.

    Представники ХАМАС водночас заявляють, що не відмовляються від досягнутих раніше домовленостей і залишаються прихильними до мирного процесу. Проте конкретні умови щодо зброї, контролю над Сектором Газа та присутності ізраїльських військових залишаються предметом гострих суперечок.

    Мирна ініціатива стала предметом міжнародних переговорів після заяв про можливість досягнення домовленостей щодо майбутнього Сектора Газа. Одним із ключових питань стало створення умов, за яких територія могла б перейти до етапу відновлення без загрози відновлення масштабних бойових дій.

    Американська адміністрація розглядає роззброєння ХАМАС як одну з основних передумов для довгострокової стабілізації регіону. Раніше у США повідомляли, що Рада миру, пов’язана з ініціативами президента Дональда Трампа, підготувала 15-пунктний план роззброєння ХАМАС. Передбачалося, що цей документ має стати частиною ширшого механізму завершення війни та подальшої реконструкції Сектора Газа.

    Раніше Трамп також заявляв про досягнення домовленості щодо повного роззброєння ХАМАС та інших збройних угруповань у Газі. За запропонованою схемою, після здачі зброї мав розпочатися наступний етап, який передбачає виведення ізраїльських військ із території.

    Однак заява Нетаньяху демонструє, що до остаточної реалізації цього сценарію ще далеко. Ізраїльський уряд фактично відмовляється погоджуватися на план без гарантій того, що ХАМАС більше не зможе становити військову загрозу.

    Ситуацію ускладнює і питання майбутнього управління Газою. Навіть у разі припинення бойових дій сторонам необхідно буде домовитися про те, хто контролюватиме територію, яким буде статус ХАМАС, хто відповідатиме за безпеку та яким чином відбуватиметься відновлення зруйнованої інфраструктури.

    Тому запропонований США план поки що не усуває головної суперечності між Ізраїлем та ХАМАС. Єрусалим вимагає гарантій безпеки та повного роззброєння угруповання, тоді як ХАМАС пов’язує власну готовність відмовитися від важкого озброєння з припиненням ізраїльської військової операції та виведенням військ.

    Подальші переговори значною мірою залежатимуть від того, чи зможе Вашингтон знайти компроміс між цими позиціями. Для адміністрації Трампа досягнення домовленості щодо Гази стало б важливим зовнішньополітичним результатом, однак остання позиція ізраїльського уряду свідчить, що остаточне врегулювання залишається складним.

  • Трамп заявив про “історичну угоду” щодо повного роззброєння ХАМАС: що відомо про новий план для Гази

    Трамп заявив про “історичну угоду” щодо повного роззброєння ХАМАС: що відомо про новий план для Гази

    Президент США Дональд Трамп заявив про досягнення “історичної угоди”, яка передбачає повне роззброєння палестинського угруповання ХАМАС та інших збройних формувань у секторі Гази. За його словами, домовленість стала одним із ключових етапів реалізації масштабного американського плану завершення війни, що триває після нападу ХАМАС на Ізраїль у жовтні 2023 року.

    Про це американський президент повідомив у соціальній мережі Truth Social. За словами Трампа, домовленість була досягнута за участі створеної ним “Ради миру” (Board of Peace), яка координує реалізацію його мирної ініціативи щодо Гази.

    Що заявив Трамп

    Президент США назвав домовленість “історичним проривом” і заявив, що вона відкриває шлях до створення нової системи управління сектором Гази.

    За словами Трампа, після завершення процесу роззброєння територія має перейти під управління нового палестинського уряду, який співпрацюватиме з “Радою миру”. Водночас Ізраїль, як зазначив американський лідер, отримає гарантії безпеки, оскільки Газа більше не використовуватиметься як плацдарм для нападів.

    Президент також повідомив, що реалізація домовленості відбуватиметься поетапно. Після завершення процесу роззброєння ізраїльські війська мають залишити сектор Гази, а забезпечення порядку перейде до міжнародних стабілізаційних сил та нової палестинської поліції.

    Окремо Трамп подякував Єгипту, Катару та Туреччині, які брали участь у переговорах як посередники.

    Що передбачає план

    Згідно з інформацією Associated Press та Reuters, домовленість є частиною ширшого 20-пунктного мирного плану адміністрації Трампа.

    Документ передбачає поетапне роззброєння ХАМАС та інших палестинських збройних угруповань, демонтаж військової інфраструктури, включно з мережею підземних тунелів, передачу управління Газою технократичному палестинському уряду, а також поступове виведення ізраїльських військ після підтвердження виконання умов угоди.

    Також план передбачає розгортання міжнародних стабілізаційних сил, які разом із новою палестинською поліцією відповідатимуть за безпеку в секторі.

    Чи погодилися всі сторони

    Попри заяву Дональда Трампа, реалізація домовленості поки залишається під питанням.

    Як зазначає Associated Press, Ізраїль офіційно ще не підтвердив підтримку нової угоди. Ізраїльська влада традиційно наголошує, що головною умовою завершення війни є повне усунення військової інфраструктури ХАМАС.

    Водночас представники ХАМАС також роблять більш стримані заяви. За інформацією The Wall Street Journal, угруповання погоджується обговорювати процес передачі влади та окремі елементи демілітаризації, однак наполягає, що роззброєння має бути пов’язане з повним виведенням ізраїльських військ і відновленням Гази.

    Крім того, високопоставлений представник ХАМАС Газі Хамад заявив, що організація не здійснюватиме жодних кроків щодо роззброєння до завершення виведення ізраїльських військ із сектору.

    Що таке “Рада миру”

    Одним із центральних елементів ініціативи стала так звана Board of Peace (“Рада миру”), створена адміністрацією Трампа.

    За даними Reuters, до її складу входять представники американської адміністрації та міжнародні партнери. Організація має координувати політичне врегулювання, відновлення сектору Гази та контроль за виконанням мирної угоди. Її діяльність уже викликала дискусії серед міжнародних експертів: одні називають її новим дипломатичним механізмом, інші критикують через відсутність безпосереднього палестинського представництва.

    Чому це важливо

    Якщо домовленість буде реалізована, це стане першим випадком, коли ХАМАС погодиться на комплексне роззброєння в межах міжнародно погодженого плану.

    Водночас експерти наголошують, що попереду залишаються найскладніші етапи — практичне виконання домовленостей, міжнародний контроль, демонтаж військової інфраструктури та досягнення остаточної згоди між усіма сторонами конфлікту.

    За оцінками американських посадовців, повний процес демілітаризації може тривати від кількох місяців до майже року, а успіх залежатиме від виконання зобов’язань як палестинською стороною, так і Ізраїлем.

    Таким чином, попри гучну заяву Дональда Трампа про “історичну угоду”, остаточне втілення плану залежатиме від подальших переговорів, офіційного схвалення всіма учасниками процесу та практичного виконання домовленостей на місці.

  • Путін уникає зустрічі із Зеленським не просто так: висновок ISW

    Путін уникає зустрічі із Зеленським не просто так: висновок ISW

    Росія продовжує демонструвати небажання вести прямі переговори з Україною на найвищому рівні, а послідовні відмови Кремля від зустрічі президента України Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним свідчать про відсутність реальної зацікавленості Москви у припиненні війни. Саме такого висновку дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму новому звіті.

    Експерти вважають, що дії Кремля демонструють незмінність стратегічної мети Росії — домогтися умов, які фактично означатимуть капітуляцію України, а не пошук взаємоприйнятного мирного врегулювання.

    Новий етап дипломатичних зусиль України розгорнувся під час саміту G7, де президент України Volodymyr Zelenskyy провів переговори з президентом США Donald Trump.

    Під час зустрічі сторони обговорили можливість створення нового переговорного формату за участю України, Росії та Сполучених Штатів. Однією з ідей, яку просуває Київ, стало проведення переговорів на території США.

    За словами Зеленського, такий формат може значно ускладнити для Кремля можливість уникати діалогу.

    Український президент повідомив, що ще 14 червня обговорював із Трампом перспективу організації прямої зустрічі на американській території. На переконання Києва, проведення переговорів у США може створити додатковий міжнародний тиск на Москву та зменшити простір для дипломатичних маневрів Кремля.

    Особливу увагу привернула заява Дональда Трампа, який під час саміту наголосив, що Росія повинна укласти угоду з Україною для завершення війни.

    Ця позиція пролунала на тлі активізації міжнародних дипломатичних зусиль щодо пошуку можливих шляхів врегулювання найбільшого збройного конфлікту в Європі з часів Другої світової війни.

    У Києві вважають, що до початку наступної зими існує можливість сформувати новий переговорний майданчик, який дозволить просунутися до політичного врегулювання.

    Втім, головною проблемою залишається позиція Кремля.

    Аналітики ISW нагадують, що нинішня ініціатива не є першою спробою України організувати особисту зустріч між Зеленським і Путіним.

    Зокрема, 4 червня президент України направив відкритий лист російському лідеру із пропозицією розпочати прямі переговори між главами держав.

    Однак Москва фактично проігнорувала цю пропозицію.

    Крім того, раніше українська сторона пропонувала провести переговори на полях міжнародних заходів, зокрема під час саміту G7. Проте і ці ініціативи не отримали позитивної відповіді з боку Кремля.

    В Інституті вивчення війни вважають, що така поведінка не є випадковою.

    На думку аналітиків, систематичні відмови від зустрічей на найвищому рівні свідчать про небажання Росії розглядати компромісні варіанти завершення війни.

    Експерти наголошують, що Кремль продовжує демонструвати прихильність до максималістських цілей, які включають суттєве обмеження суверенітету України та реалізацію політичних вимог Москви.

    У своєму звіті ISW прямо зазначає, що регулярне уникнення переговорів із Зеленським демонструє відсутність готовності Росії припиняти війну на умовах, відмінних від фактичної капітуляції України.

    Водночас українська сторона продовжує наполягати на необхідності прямого діалогу між лідерами держав.

    У Києві переконані, що лише переговори на найвищому рівні можуть створити умови для реального політичного врегулювання та припинення бойових дій.

    На цьому тлі важливу роль може відігравати позиція США.

    Після повернення Дональда Трампа до Білого дому міжнародні партнери уважно стежать за тим, якою буде американська стратегія щодо війни в Україні.

    Останні заяви президента США про необхідність укладення угоди між Києвом і Москвою були позитивно сприйняті європейськими союзниками України.

    Втім, аналітики зазначають, що будь-який переговорний процес матиме шанси на успіх лише за умови готовності обох сторін брати в ньому участь.

    Поки що дії Кремля демонструють протилежне.

    На думку ISW, Росія продовжує використовувати дипломатію переважно як інструмент політичного тиску, не демонструючи реальної готовності до компромісів.

    Саме тому чергові відмови Москви від зустрічі Зеленського та Путіна експерти розглядають як ще одне підтвердження того, що Кремль не відмовився від своїх початкових стратегічних цілей у війні проти України.

    У таких умовах міжнародні посередницькі зусилля, зокрема з боку США та європейських партнерів, залишаються важливими для підтримки дипломатичного каналу комунікації. Однак, як зазначають аналітики, ключовим фактором залишається готовність Росії перейти від ультиматумів до реальних переговорів, чого наразі не спостерігається.

  • Переговори щодо Гази зірвані: ХАМАС відмовляється роззброюватися

    Переговори щодо Гази зірвані: ХАМАС відмовляється роззброюватися

    Переговори про припинення вогню в Сектор Гази фактично зайшли в глухий кут після того, як ХАМАС відмовився погодитися на ключову вимогу — повне роззброєння. Про це повідомляє The Jerusalem Post із посиланням на дані ізраїльського мовника KAN News.

    За інформацією джерел, переговорний процес між представниками так званої «Ради миру» та делегацією ХАМАС фактично зупинився через принципову позицію сторін щодо майбутнього озброєнь угруповання та умов реалізації мирного плану.

    Як зазначається, перемовини проходили за участі генерального директора «Ради миру» Ніколай Младенов та делегації ХАМАС на чолі з Халіл аль-Хайя.

    Саме під час цих консультацій сторони зіткнулися з нездоланною розбіжністю: міжнародні посередники наполягають на поетапному роззброєнні угруповання, тоді як ХАМАС відмовляється навіть обговорювати цей пункт без виконання низки попередніх умов.

    За даними медіа, ХАМАС заявляє, що готовий розглядати питання роззброєння лише після повного виконання першого етапу домовленостей. Йдеться про виведення ізраїльських військ із частини території Гази, гарантії безпеки для угруповання та політичні домовленості щодо майбутнього статусу палестинських територій.

    Фактично ХАМАС пов’язує роззброєння з політичним врегулюванням конфлікту, включно з перспективою створення незалежної палестинської держави.

    Ізраїль, зі свого боку, категорично відкидає можливість поступок у питанні безпеки. За інформацією джерел у силових структурах, країна наполягає на повному роззброєнні ХАМАС як базовій умові будь-якого мирного процесу.

    Водночас Ізраїль уже повідомив, що не має наміру відходити за так звану «жовту лінію» — умовний рубіж безпеки, який розділяє контрольовані та заборонені для цивільних зони в Газі.

    Представники ізраїльських служб безпеки заявляють, що ХАМАС «свідомо затягує виконання зобов’язань», і попереджають про можливе відновлення бойових дій у разі провалу переговорів.

    «Якщо організація не роззброїться, ЦАХАЛ найближчим часом повернеться до бойових дій у Газі, щоб завершити місію», — цитують джерела в ізраїльських структурах безпеки ЦАХАЛ.

    Переговори відбуваються на тлі ініціативи адміністрації президента США Дональда Трампа, яка раніше представила масштабний план врегулювання ситуації в Газі.

    Документ передбачає припинення бойових дій, звільнення всіх заручників, створення міжнародного органу управління територією та поступову стабілізацію безпекової ситуації.

    Однак саме пункт про повне роззброєння ХАМАС став головною перешкодою для реалізації плану.

    Раніше ХАМАС погодився на окремі елементи американської ініціативи, зокрема на звільнення ізраїльських заручників, захоплених під час подій 7 жовтня 2023 року. Проте ключові положення — міжнародне управління Газою та роззброєння — були відкинуті.

    У відповідь президент США Дональд Трамп привітав часткову згоду та закликав сторони рухатися до припинення бойових дій. Водночас ця заява викликала подив в Ізраїлі, де її сприйняли як передчасну оцінку ситуації.

    Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу, за повідомленнями ЗМІ, був здивований заявами Вашингтона щодо «готовності до миру» та закликів припинити бомбардування Гази.

    Попри переговори, ситуація на місцях залишається напруженою. Ізраїльська армія раніше частково призупиняла наступальні операції в районі міста Газа, однак це не означає повного припинення бойових дій.

    Експерти зазначають, що пауза в бойових діях є радше тактичним кроком, пов’язаним із переговорами, ніж ознакою довготривалого миру.

    Аналітики попереджають, що у разі остаточного зриву переговорів конфлікт може перейти в нову фазу активних бойових дій. Ключовим фактором залишається питання роззброєння ХАМАС, яке сторони трактують як несумісне з їхніми базовими вимогами.

    Для Ізраїлю це питання безпеки та ліквідації військової загрози, для ХАМАС — політичного виживання та збереження впливу в регіоні.

    Переговорний процес формально триває, однак фактично перебуває в кризі. Міжнародні посередники намагаються повернути сторони за стіл переговорів, але розбіжності залишаються фундаментальними.

    Подальший розвиток подій у Сектор Гази залежатиме від того, чи зможуть сторони знайти компроміс між вимогами безпеки, політичними умовами та питанням роззброєння, яке наразі блокує весь мирний процес.

  • Під час візиту української делегації до США обговорювалось питання виборів президента – джерела

    Під час візиту української делегації до США обговорювалось питання виборів президента – джерела

    За інформацією наших джерел, в перший день візиту української делегації до США обговорювалась тема “проведення виборів президента”.

    “Вибори президента України цього року все ще можуть відбутися. І це було однією з тем під час переговорів нашої делегації у США першого дня.

    Ця тема обговорювалася в контексті того, що мирний договір має підписувати президент, а з цього приводу є дві проблеми: Володимир Зеленський не хоче підписувати “здачу територій”, а РФ вважає його підпис недійсним.

    Позиція США наступна: якщо текст договору буде узгоджений усіма сторонами, то буде оголошено перемир’я на три місяці для проведення виборів.

    В свою чергу, заява  ЦВК про те, що виборів цього року не буде, зроблена після серії переговорів нашої сторони в Європі.

    Європейці підтримують нашу позицію щодо проведення президентських виборів у травні 2027 року та парламентських і місцевих у жовтні 2027 року.

    Виходячи з цих дат, ЄС вибудовує структуру підтримки України в економічному та військовому плані. Ну і в ЄС вважають, що мирний план щодо України можна буде затвердити лише після прямих переговорів США та Китаю, а оскільки візит Трампа відкладається, то відкладається і мирний план” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що адміністрація Дональда Трампа має намір продовжити свої зусилля у напрямку мирного врегулювання українського конфлікту.

    Водночас, підсумовуючи роботу української переговорної групи в США секретар РНБО Рустем Умєров зазначив, що під час зустрічей сторони зосередилися “на питаннях надійних безпекових гарантій та гуманітарного треку”.

  • 2026 рік може принести Україні справедливий мир – The Telegraph

    2026 рік може принести Україні справедливий мир – The Telegraph

    Єдиним реальним важелем впливу, який залишається у президента РФ Володимира Путіна, є спроба вбити клин у відносини між президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським. Втім, нині американський лідер значно менш сприйнятливий до маніпуляцій Кремля, ніж ще кілька тижнів тому. Таку оцінку наводить оглядач британського видання The Telegraph Хеміш де Бреттон-Гордон.

    За його словами, уперше за багато років з’явилися реальні підстави для обережного оптимізму, а 2026 рік може принести Україні справедливий і тривалий мир. Аналітик звертає увагу, що заяви Дональда Трампа про готовність мирної угоди щодо України на 95 відсотків, імовірно, викликали паніку в Москві.

    Ця реакція, зазначає Бреттон-Гордон, проявилася у традиційній для Кремля формі — через брутальну дезінформацію та малопереконливі наративи. Як приклад він наводить твердження про атаку одного з палаців Путіна десятками безпілотників, що, за оцінкою американської розвідки, майже напевно було операцією під фальшивим прапором.

    Аналітик наголошує, що такі дії є незграбною спробою зірвати мирний процес, який стрімко виходить з-під контролю Кремля. При цьому дедалі небезпечнішим для російської влади стає те, що навіть усередині країни населення починає сумніватися в офіційних версіях подій. На думку Бреттон-Гордона, руйнування пропаганди зсередини часто стає передвісником краху режимів.

    Найгіршим сценарієм для Путіна, за оцінкою оглядача, є збереження єдності між Вашингтоном і Києвом. Хоча мирний план Трампа може бути неідеальним для України, для Москви він виглядає значно небезпечнішим. Особливе занепокоєння Кремля викликає той факт, що запропоновані гарантії безпеки США і НАТО на 15 років фактично означають довгостроковий захист України за стандартами Альянсу.

    Ще більш тривожним сигналом для Москви є публічні обговорення можливості присутності західних військ на території України. Бреттон-Гордон зазначає, що жодна, навіть найпотужніша пропагандистська кампанія не змогла б подати такий результат інакше, ніж як стратегічну поразку Росії.

    Економічні наслідки можливого мирного врегулювання також виглядають украй несприятливими для РФ. За умов замороженої лінії фронту саме США, а не Кремль, вестимуть переговори з Україною щодо доступу до родовищ рідкоземельних мінералів на Донбасі. До цього додається ймовірність виплати репарацій, а також ризик арешту заморожених російських активів на суму близько 200 мільярдів доларів.

    Аналітик також звертає увагу на два ключові чинники, які посилюють позиції Вашингтона. По-перше, у Москві дедалі чіткіше усвідомлюють, що російська армія не здатна протистояти НАТО навіть без прямої участі США. По-друге, падіння цін на нафту нижче 60 доларів за барель суттєво скорочує фінансові можливості, які живлять російську військову машину.

    Бреттон-Гордон підкреслює, що побоювання щодо ядерної ескалації залишаються, однак традиційні ядерні погрози Кремля за останні тижні практично зникли. За його словами, Москва розуміє, що ядерне брязкання більше не справляє враження на європейських лідерів.

    Оглядач вважає, що за умови подальшого тиску з боку США та одночасного відновлення реальної військової спроможності європейських країн НАТО 2026 рік може стати переломним і принести Україні справедливий та стабільний мир.

  • Зеленський пояснив деталі плану завершення війни

    Зеленський пояснив деталі плану завершення війни

    Президент України Володимир Зеленський вперше розповів про зміст мирного плану з 20 пунктів, який наразі обговорюється між Україною, США, європейськими партнерами та Росією. За його словами, документ є попереднім драфтом базового політичного плану щодо завершення війни і визначає рамкові принципи, які можуть доповнюватися іншими угодами та документами.

    Зеленський наголосив, що реакція Росії після консультацій із США визначить подальші кроки та можливі часові рамки ухвалення рішень. Україна готова до зустрічі на рівні лідерів для обговорення найчутливіших питань, зокрема територіальних.

    Перші пункти плану стосуються підтвердження суверенітету України, укладення угоди про ненапад та надання країні міцних гарантій безпеки, включно з участю США, НАТО та європейських держав. Декілька пунктів передбачають законодавче закріплення політики ненападу Росією, членство України в ЄС, масштабний пакет глобального розвитку, створення фондів для відновлення економіки та укладення угоди про вільну торгівлю з США.

    Окремі пункти присвячені Запорізькій атомній електростанції, впровадженню освітніх програм для подолання расизму та упереджень, а також питанням територій та гарантіям їхнього недоторканного статусу. План також передбачає свободу судноплавства Дніпром і Чорним морем, створення гуманітарного комітету для обміну військовополоненими та цивільними заручниками, проведення виборів, юридичну обов’язковість угоди та негайне повне припинення вогню після її погодження.

    Документ передбачає, що після підписання угоди вона має бути винесена на ратифікацію Верховною Радою та/або на всеукраїнський референдум, а гарантії безпеки набудуть чинності лише після повного схвалення угоди всіма сторонами.

  • США і Росія проведуть переговори про війну без України на вихідних у Маямі

    США і Росія проведуть переговори про війну без України на вихідних у Маямі

    Цими вихідними в американському Маямі може відбутися зустріч представників США та Росії, присвячена можливому припиненню війни між Києвом і Москвою. Про це повідомляє Politico з посиланням на власні джерела, обізнані з підготовкою переговорів.

    За інформацією видання, американська сторона планує ознайомити російських чиновників із результатами останнього раунду консультацій у Берліні, де обговорювався оновлений мирний план. Адміністрація США має намір переконати Москву погодитися з новою пропозицією щодо припинення бойових дій.

    Очікується, що до складу російської делегації увійде керівник Російського фонду національного добробуту Кирило Дмитрієв. Сполучені Штати на переговорах представлятимуть спеціальний посланник адміністрації Дональда Трампа Стів Віткофф і зять експрезидента США Джаред Кушнер.

    Водночас, за даними джерел Politico, наприкінці тижня до Маямі має прибути і українська делегація на чолі з радником з національної безпеки Рустемом Умєровим. Українські представники планують окремі переговори з Віткоффом і Кушнером.

    При цьому джерела Axios уточнюють, що на цей момент не передбачено проведення тристоронньої зустрічі за участі офіційних осіб США, України та Росії. Переговори між Вашингтоном і Москвою в Маямі розглядаються як окремий дипломатичний трек.

    У США також заявили про намір найближчим часом скликати групу військових чиновників із країн, що підтримують Україну, для подальшого опрацювання технічних питань, пов’язаних із безпековими гарантіями та територіальними аспектами можливого припинення вогню. За даними Politico, цей формат не пов’язаний безпосередньо з майбутніми американо-російськими переговорами.

    Паралельно європейські лідери протягом останніх двох тижнів працювали над узгодженням конкретних гарантій безпеки для Києва. Серед обговорюваних варіантів — створення демілітаризованої зони вздовж нинішньої лінії фронту, а також зобов’язання щодо підготовки українських військових і моніторингу можливого режиму припинення вогню.

    Один із європейських чиновників на умовах анонімності повідомив, що коаліційні сили, ймовірно, залучатимуть авіацію та безпілотники для контролю ситуації на лінії зіткнення. Водночас частину іноземних військ можуть розмістити на заході України — для сприяння відновленню та реформуванню Збройних сил, а не для безпосередньої участі в бойових діях на передовій.

  • Битва за репараційний кредит і спротив “мирному плану” Трампа: ЄС намагається зберегти єдність і домовитися про допомогу Україні

    Битва за репараційний кредит і спротив “мирному плану” Трампа: ЄС намагається зберегти єдність і домовитися про допомогу Україні

    Європейський Союз наближається до одного з найважливіших тижнів за останні роки. Брюссель і ключові європейські столиці готуються до масштабної дипломатичної битви, яка визначить, чи зможе Європа зберегти єдність та стримати тиск США і Росії щодо нав’язування Україні принизливого “мирного плану”. Паралельно ЄС намагається врятувати угоду про так званий “репараційний кредит” — механізм використання прибутків від заморожених російських активів на суму 185 млрд євро. Про це пише Politico.

    Найближчі дні стануть тестом для європейських лідерів, зазначає видання. Сьогодні вони мають зустрітися у Берліні з президентом України Володимиром Зеленським та американськими представниками, намагаючись переконати Вашингтон у неприйнятності запропонованого плану врегулювання. Йдеться про ідею, яка, за повідомленнями, передбачає фактичні територіальні поступки Росії та створення на окупованих територіях демілітаризованої “вільної економічної зони”, де могли б працювати американські бізнес-інтереси. Україна категорично відхилила цю пропозицію, а Європа виступила проти будь-яких рішень щодо територій без гарантій безпеки Києву.

    Паралельно у Брюсселі міністри закордонних справ та дипломати намагаються переконати дедалі більшу групу урядів ЄС, які виступають проти механізму фінансування України через прибутки від заморожених активів РФ. До четверга, коли всі 27 лідерів прибудуть на саміт у Брюсселі, Євросоюз має або врятувати угоду, або зіткнутися зі справжньою політичною кризою.

    Politico зазначає, що за лаштунками нині точиться “дипломатія останньої хвилини”. Лідери Великої Британії, Німеччини і, можливо, Франції, а також зять Дональда Трампа Джаред Кушнер і його спецпосланець Стів Віткофф планують зустрітися із Зеленським у Берліні. Про участь численних глав урядів та представників ЄС і НАТО повідомив прессекретар німецького канцлера Стефан Корнеліус. Один із європейських чиновників заявив, що подальше роз’єднання Європи цього тижня стане “катастрофічним сигналом Україні” і завдасть удару по самому Євросоюзу.

    Питання територій залишається одним із найчутливіших. Європейські країни наполягають, що жодного прогресу у цьому напрямку не може бути без гарантій безпеки для України. США ж, за інформацією джерел, продовжують тиснути щодо можливих поступок, що створює тертя між Вашингтоном і європейськими столицями.

    Складною є й ситуація з “репараційним кредитом”. ЄС уже кілька місяців намагається переконати бельгійського прем’єра Барта де Вевера погодитися на план використання прибутків від заморожених російських активів на користь України. Днями Італія — третя за розміром економіка ЄС — підтримала позицію Бельгії, закликавши шукати альтернативні варіанти фінансування. Новий прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш також виступив проти. За підрахунками Politico, навіть якщо до цієї групи долучаться Угорщина та Словаччина, вони не матимуть блокуючої меншості, але їхня публічна критика ставить під загрозу політичну угоду.

    Попри труднощі, офіційні особи в Брюсселі наполягають, що альтернатив “плану А” поки не існує. Один із німецьких чиновників назвав рішення щодо активів “рішенням про майбутнє Європи”, яке визначить, чи залишиться ЄС значущим геополітичним гравцем. “Варіанта Б немає”, — підкреслив він.

    Попереду — кілька днів складної дипломатії, яка покаже, чи здатна Європа діяти єдиним фронтом у момент, коли на карту поставлено не лише підтримку України, а й власну політичну вагу у світі.

  • Зустріч Зеленського з лідерами ЄС у Лондоні не принесла очікуваних результатів. Джерела

    Зустріч Зеленського з лідерами ЄС у Лондоні не принесла очікуваних результатів. Джерела

    За інформацією наших джерел, незважаючи на гучні заяви про наближення миру, вчорашня зустріч Володимира Зеленського з лідерами ЄС у Лондоні не принесла очікуваних результатів.

    “Щодо вчорашніх переговорів у Європі, уже зрозуміло, що результату немає. Хоча Володимир Зеленський заявив, що з 28 пунктів мирного плану запропонованого Трампом залишилося 20, це більше схоже на маніпуляцію. Адже  частину пунктів просто об’єднали, а суть залишилась та сама. Також є питання територій, яке все ще в процесі обговорення” – заявило джерело.