Хрещатик

Позначка: мирні перемовини

  • Підготовка до переговорів: Кремль готується визначити склад делегації для тристороннього врегулювання

    Підготовка до переговорів: Кремль готується визначити склад делегації для тристороннього врегулювання

    Дипломатичний трек щодо можливого українського врегулювання отримує нові імпульси на тлі активізації міжнародних посередників. Зокрема, ініціативи щодо проведення зустрічей на різних майданчиках пропонуються низкою держав, включно з Туреччиною.

    Формування російської делегації

    Як заявив помічник президента РФ Юрій Ушаков, найближчим часом Володимир Путин особисто визначить кандидатуру посадовця, який очолить російську делегацію на можливих тристоронніх переговорах з українського врегулювання.

    За словами представника Кремля, досягнення певного прогресу у ключових територіальних та політичних питаннях могло б полегшити подальший рух до досягнення рамкових домовленостей. Водночас українська сторона та міжнародні партнери наголошують на необхідності дотримання принципу суверенітету та норм міжнародного права у будь-яких переговорних процесах.

     

  • Поворотний момент дипломатії: Джаред Кушнер заявив, що у мирній угоді між Україною та РФ узгоджено всі пункти, окрім територіальних

    Поворотний момент дипломатії: Джаред Кушнер заявив, що у мирній угоді між Україною та РФ узгоджено всі пункти, окрім територіальних

    У переговорному процесі щодо врегулювання повномасштабного російсько-українського конфлікту намітився ключовий рубіж. За словами американського дипломата та бізнесмена Джареда Кушнера, сторони змогли знайти консенсус практично з усіх базових питань майбутньої угоди, проте головним каменем спотикання незмінно залишається територіальне питання.

    Узгоджені пункти та позиція Москви

    Як зазначив Кушнер, під час нещодавніх консультацій та переговорів у Москві вище керівництво Російської Федерації детально окремило свої позиції. Президент Росії Володимир Путин під час зустрічей «чітко позначив лінію, якої хоче досягти» у ході бойових дій.

    За оцінкою американського представника, більшість блоків майбутнього мирного документа вже опрацьована та погоджена дипломатичними каналами. Проте фінальний компроміс досі не досягнутий через принципову розбіжність поглядів на майбутнє окупованих територій.

    Позиція Києва щодо територіальних поступок

    Своєю чергою, українська сторона зберігає непохитну позицію. За словами Кушнера, українська влада наразі абсолютно не готова йти на будь-які територіальні поступки агресору заради підписання мирної угоди, що продовжує тримати переговорний процес у патовій ситуації щодо ключового аспекту безпеки та суверенітету.

    Заява лунає на тлі активізації підготовки до жовтневого раунду тристоронніх переговорів, де територіальне питання, ймовірно, стане найскладнішим випробуванням для міжнародних посередників.

     

  • Дипломатія на тлі глухого кута: Джаред Кушнер зустрівся з лідером ХАМАС у Єгипті перед переговорами з Нетаньягу

    Дипломатія на тлі глухого кута: Джаред Кушнер зустрівся з лідером ХАМАС у Єгипті перед переговорами з Нетаньягу

    Спеціальний переговорник і зять Президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер провів у Єгипті рідкісну зустріч із головою політичного крила ХАМАС Халілом аль-Хайєю. Метою переговорів є врятування розробленого США та Радою миру (Board of Peace) плану з 15 пунктів, який передбачає поступове роззброєння угруповання, передачу влади цивільному комітету та виведення ізраїльських військ із Сектора Гази.

    Ключові деталі та дипломатичний контекст

    • Переговори у Єгипті: На зустрічі в Ель-Аламейні за участю Кушнера, Стіва Віткоффа, очільника Ради миру Николая Младенова та представників Єгипту, Катару й Туреччини ХАМАС підтвердив готовність дотримуватися мирної карти. Угруповання висловило згоду передати зброю технічному комітету у разі припинення атак Ізраїлю.
    • Дефіцит довіри та позиція Нетаньягу: Минулого тижня прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу публічно відкинув дорожню карту з 15 пунктів, заявивши, що Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) не зробить жодного кроку назад до повного й безумовного роззброєння ХАМАС.
    • Наступний крок у Єрусалимі: У понеділок, 17 серпня, Джаред Кушнер разом із Тоні Блером та Николаєм Младеновим проведе зустріч із Нетаньягу, аби узгодити розбіжності та переконати ізраїльську сторону перейти до реалізації другого етапу припинення вогню.
    • Ставки для регіону: Реалізація плану має визначити долю понад 2 мільйонів мешканців Сектора Гази, розблокувати масштабне міжнародне відновлення анклаву та розгортання Міжнародних сил стабілізації (ISF).

    З повідомлень міжнародних ЗМІ та представників Ради миру:

    «Мета зустрічі — перетворити кроки дорожньої карти на конкретні, перевірювані дії задля збереження перемир’я, усунення ХАМАС від управління Сектором Гази та повного позбавлення його зброї. США та Ізраїль мають спільне бачення кінцевої мети — демілітаризована Газа, яка більше ніколи не становитиме загрози».

  • Контроль чисельності ЗСУ у межах мирних перемовин може дати РФ доступ до української армії

    Контроль чисельності ЗСУ у межах мирних перемовин може дати РФ доступ до української армії

    Будь-які спроби обмежити чисельність Збройних сил України в межах потенційних мирних перемовин можуть створити для України серйозні ризики. Про це в ефірі “24 Каналу” заявив колишній співробітник СБУ та військовий експерт Іван Ступак, коментуючи заяви європейських дипломатів щодо можливих параметрів мирних домовленостей.

    За словами Ступака, за формулюваннями про “обмеження чисельності ЗСУ” може ховатися механізм, який відкриє Росії фактичний доступ до контролю українського війська.
    “Ми повинні розуміти, що між рядками читається наступне: будуть створені спеціальні групи, які контролюватимуть чисельність ЗСУ. Ідеться не тільки про людей — також про літаки, ракети. І з вірогідністю у 95% у цих групах будуть представники РФ. Для України це повністю неприйнятно”, — наголосив експерт.

    Так Ступак відреагував на слова Верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, яка раніше заявила, що у випадку обмеження чисельності ЗСУ Росія також має скоротити свою армію. На думку експерта, такі очікування є нереалістичними.

    “РФ навряд чи піде на скорочення. Їхня армія зараз — це 1,5 мільйона. Це колосальна кількість. Для порівняння: Польща — 200 тисяч, Німеччина — 180 тисяч. До вторгнення Україна мала 250 тисяч”, — зазначив Ступак.

    Водночас він наголосив, що навіть обмеження на рівні 800 тисяч особового складу не було б критичним — головне питання в здатності держави фінансово утримувати таку армію.
    “800 тисяч — це дуже багато. Ми самі просто не потягнемо таку чисельність”, — сказав аналітик.

    Ступак додав, що після завершення активних бойових дій чисельність української армії зменшиться до рівня, який забезпечується фінансуванням. Але можливе й інше: Україна може співпрацювати з ЄС щодо фінансової підтримки великої армії, якщо Європа зацікавлена в тому, щоб Україна залишалася щитом на східному кордоні.

    “Якщо європейці хочуть бачити нас країною, яка захищає східні рубежі Альянсу, і готові за це платити — питань немає. Ми можемо утримувати й мільйонну армію. Але вони мають за це платити. Як на мене, це була б класна угода”, — підсумував експерт.

  • Трамп запропонував Зеленському зустріч із Путіним у Москві

    Трамп запропонував Зеленському зустріч із Путіним у Москві

    Наші джерела в українській переговорній групі в Парижі повідомили про несподівану ініціативу президента США Дональда Трампа. Він нібито запропонував Володимиру Зеленському провести особисту зустріч із Володимиром Путіним у Москві. Ідея викликала жваве обговорення, однак європейські партнери відразу висловилися проти такого формату.

    За словами співрозмовників, Трамп на переговорах заявив, що готовий представити новий підхід до врегулювання війни в Україні. Його план, як стверджується, має стати основою для сторін і пришвидшити досягнення миру.

    Водночас у Європі наголошують, що будь-які ініціативи, які можуть поставити Київ у залежність від диктату Кремля, неприйнятні. У Брюсселі та Парижі вважають, що переговори мають відбуватися лише на умовах, які враховують позицію України і міжнародне право.

  • Bloomberg: Трампа з Путіним нагадують новий Будапештський меморандум

    Bloomberg: Трампа з Путіним нагадують новий Будапештський меморандум

    Після серпневого саміту на Алясці та серії переговорів у Вашингтоні аналітики дедалі гостріше критикують підхід Дональда Трампа до врегулювання війни в Україні. Колумніст Bloomberg Opinion Макс Гастінгс вважає, що Путін відчуває слабкість Заходу і прагне використати ситуацію для нав’язування вигідних Кремлю умов.

    За словами автора, удари Росії та затяжна війна послабили волю українців і змусили багатьох західних союзників допустити сценарії з територіальними поступками. Це, підкреслює Гастінгс, — несправедливо, адже Путін «не має жодного законного права навіть на клаптик української землі».

    Особливу увагу він звернув на переговори за участю представника Трампа Стіва Віткоффа, який назвав «проривом» обіцянку Кремля не нападати після мирної угоди. Утім, для більшості дипломатів така заява стала радше доказом наївності американської сторони, ніж реального прогресу.

    Гастінгс наголошує, що адміністрація Трампа діє у стилі бізнес-угод: намагається швидко закрити питання, щоб мати «новину для заголовків», а не довготривалий процес серйозних переговорів. Такий підхід ігнорує природу автократів, які, як Путін чи Сі Цзіньпін, рідко змінюють базові позиції.

    На думку колумніста, Путін погодився б на угоду лише заради зняття санкцій, але навіть тоді наполягатиме на неприйнятних для України умовах: відмова від НАТО, ЄС і будь-якої західної військової присутності.

    Автор вважає найбільш небезпечним те, що Трамп продовжує тиснути на Володимира Зеленського, не чинячи реального тиску на Путіна. Постачання американської зброї скорочене, а фінансова допомога фактично перекладена на плечі європейських партнерів.

    «Путін бачить слабку волю США та обмежені можливості Європи. Натомість Трамп мріє про Нобелівську премію миру і прагне тимчасового припинення вогню, яке дозволило б йому представити себе миротворцем», — підсумовує Гастінгс.

    Таким чином, після десятиліть, коли НАТО стримувало радянську загрозу, нинішньою проблемою стає непередбачуваність самих США. Європейські лідери, за словами колумніста, намагаються втримати Трампа від кроків, які можуть зруйнувати єдність Заходу, тоді як Росія залишається агресором, що прагне шкоди не лише Україні, а й самому Заходу.

  • Гарантії безпеки для України звелися до розмитих формулювань – джерела

    Гарантії безпеки для України звелися до розмитих формулювань – джерела

    Наші джерела на Банковій повідомляють, що цього тижня Офіс Президента активно намагався узгодити з партнерами формат гарантій безпеки для України. Проте всі пропозиції звелися до розмитих формулювань, які нагадують «Мінські угоди» і фактично копіюють логіку Будапештського меморандуму.

    За словами співрозмовників, ключовою проблемою стало небажання західних союзників фіксувати конкретні механізми захисту. Документи, які обговорюються, не містять чітких зобов’язань щодо військової підтримки або прямого втручання у разі нової агресії. У результаті замість реальних гарантій йдеться радше про декларативні запевнення.

    Адміністрація Дональда Трампа наполягає, аби Володимир Зеленський погодився на запропоновані драфти гарантій безпеки. Після цього США пропонують перейти до обговорення «територіальних питань», фактично пов’язуючи процес політичних домовленостей із поступками у питанні Донбасу та Криму.

    У Києві таку позицію сприймають вкрай насторожено. Джерела наголошують, що Банкова бачить у цих ініціативах небезпечний сценарій, який може повторити провалені домовленості минулих років і призвести до фактичної легалізації втрат України без гарантій миру.

    Таким чином, дискусії про майбутнє безпекових домовленостей переходять у критичну фазу. Водночас у Зеленського намагаються уникати різких заяв публічно, щоб не зірвати переговорний процес, але усвідомлюють — нинішні пропозиції не відповідають запиту на реальні гарантії.

  • Україна веде переговори з Кремлем про можливий саміт Зеленського і Путіна

    Україна веде переговори з Кремлем про можливий саміт Зеленського і Путіна

    Наші джерела на Банковій підтверджують: Офіс президента України веде закулісні переговори з Кремлем щодо можливого саміту Володимира Зеленського та Володимира Путіна. Ключові обриси майбутніх домовленостей можуть проявитися вже цього тижня — після контактів голови ОП Андрія Єрмака з представником команди Дональда Трампа Стівом Віткоффом.

    Ситуація ускладнюється тим, що на цьому етапі Київ так і не зміг узгодити реальні гарантії безпеки від західних партнерів. За словами співрозмовників, переговори про безпековий пакет тривають давно, але результату немає: ані юридично зобов’язуючих угод, ані чітких механізмів захисту.

    Натомість формат підтримки від Заходу звівся до фінансової складової — йдеться про кредити, гранти та допомогу для утримання економіки. Це, за словами джерел, виглядає як своєрідна «компенсація» за відсутність стратегічних гарантій.

    Контакти Єрмака з Віткоффом можуть стати тестом для розуміння, наскільки адміністрація Трампа готова тиснути на Кремль у напрямку переговорів. Банкова розраховує на американське посередництво, але водночас остерігається сценарію, за якого Україна опиниться в ролі сторони, змушеної йти на поступки.

    Факт початку перемовин про саміт із Путіним виглядає парадоксально на тлі заяв про «незламність» та «неможливість компромісів». Однак у кулуарах визнають: без реальних гарантій безпеки від Заходу Банкова змушена шукати інші формати.

    Таким чином, найближчий тиждень може визначити, чи стануть переговори Зеленського з Путіним реальністю та в якому форматі вони відбудуться.

  • Кремль тягне час: як Путін використовує війну проти України для власного виживання

    Кремль тягне час: як Путін використовує війну проти України для власного виживання

    Кремлівський диктатор Володимир Путін не зацікавлений у зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. Причини цього криються не лише в політичних маніпуляціях, а й у стратегічному баченні війни, яку Москва розв’язала проти України.

    Політична зустріч із Зеленським автоматично надала б українському лідеру додаткової легітимності на міжнародній арені. Для Кремля це неприйнятно, адже Москва наполягає на тому, що президент України нібито “нелегітимний”. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров прямо заявив, що Путін не укладатиме угод із Зеленським, посилаючись на цю позицію.

    Водночас відмова від саміту є частиною стратегії Путіна щодо президента США Дональда Трампа. Російський лідер намагається уникнути жорсткої реакції Вашингтона, зокрема ймовірних вторинних санкцій проти партнерів Москви, які продовжують торгувати російськими енергоресурсами. Politico нагадує: попри скепсис щодо ефективності санкцій, для російської економіки, яка вже потерпає від рецесії та дефіциту бюджету, їх запровадження стало б відчутним ударом.

    Для Путіна закінчення війни без символічної “перемоги” загрожує внутрішньополітичними потрясіннями. Вихід із військової економіки призвів би до жорсткої конкуренції за ресурси в самій Росії та до зростання невдоволення еліт. Війна ж дозволяє не лише виправдовувати репресії під гаслом патріотизму, а й розхитувати європейські країни, змушені боротися з фінансовими кризами на тлі конфлікту. Це, своєю чергою, послаблює трансатлантичний альянс і працює на користь союзника Путіна — китайського лідера Сі Цзіньпіна.

    Продовження бойових дій вигідне Путіну ще й через можливість отримати додаткові території та домогтися від Заходу “гарантій безпеки”, які в перспективі виявляться порожніми. Кремль сподівається, що обмеження чисельності української армії після війни та втома союзників створять умови для відновлення агресії в майбутньому.

    Як зазначає колишня радниця Трампа з питань Росії Фіона Гілл, головна мета Кремля — “кастрована Україна”, неспроможна чинити серйозний військовий опір. Саме тому Москва паралізує переговорний процес нескінченними відмовками, одночасно звинувачуючи Зеленського у відсутності прогресу.

    Таким чином, війна для Путіна залишається не лише інструментом тиску на Київ, а й запорукою власного політичного виживання, тоді як саміт із Зеленським він розглядає як загрозу своєму іміджу.

  • Лавров відкинув мирні ініціативи США і звинуватив Зеленського у “блокуванні переговорів” – ISW

    Лавров відкинув мирні ініціативи США і звинуватив Зеленського у “блокуванні переговорів” – ISW

    Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в інтерв’ю американському телеканалу NBC заявив, що Кремль не приймає запропоновані США ініціативи щодо встановлення миру в Україні. Водночас, як зазначають аналітики Інституту вивчення війни (ISW), ці заяви лише маскують небажання Москви йти на компроміс чи брати участь у переговорах за графіком, запропонованим президентом США Дональдом Трампом.

    Лавров наголосив, що російська сторона вже неодноразово роз’яснювала свої військові цілі і на зустрічах із представниками США, і публічно. Аналітики ISW підкреслюють: це доводить, що Кремль не змінює своїх вимог і вкотре повторює тези про “загрозу від розширення НАТО” та “порушення прав російськомовних в Україні”.

    Крім того, глава МЗС РФ знову намагався перекласти відповідальність за зрив переговорів на президента України Володимира Зеленського. Він заявив, що український лідер “не вирішить проблем Кремля”, перекрутивши його слова про відмову обговорювати питання територій. По суті, Лавров дав зрозуміти, що зустріч Зеленського з Путіним не відбудеться, якщо Київ не погодиться на умови, які рівнозначні політичній та культурній капітуляції України.

    Також Лавров повторив звичні тези про нібито “нелегітимність” Зеленського, намагаючись використати неможливість проведення виборів під час війни для дискредитації української влади в очах міжнародної спільноти. В ISW наголошують: Кремль цілеспрямовано просуває цю риторику в американський інформаційний простір, аби схилити громадську думку США на свою користь.

    Окремо очільник російського МЗС прокоментував тему гарантій безпеки для України. Він заявив, що Росія не претендує на право вето, але вважає необхідним “консенсус із врахуванням її інтересів”. У ISW попереджають: Кремль намагається приховати факт порушення Будапештського меморандуму у 2014 і 2022 роках та домогтися статусу “гаранта” у новій угоді. Це, за оцінками аналітиків, фактично послабить обороноздатність України і дозволить Росії блокувати її майбутні союзи.