Хрещатик

Позначка: Микола Сольський

  • Веревський увійшов до топ-6 найбагатших бізнесменів України з доходом 72 млрд гривень

    Веревський увійшов до топ-6 найбагатших бізнесменів України з доходом 72 млрд гривень

    Андрій Веревський посів шосте місце у рейтингу найбагатших бізнесменів України, задекларувавши у 2025 році близько 72 мільярдів гривень доходу. Основні прибутки сформовані через аграрні структури Кернел-Трейд та Енселко агро. Водночас, за офіційною фінансовою статистикою дедалі частіше проглядається інша сторона цієї бізнес-імперії — система податкової мінімізації та політичного впливу, що роками працює на користь експортного агробізнесу.

    Українська політика стала для власника Kernel не просто сферою інтересу, а точкою входу для захисту бізнес-моделі. Маючи досвід роботи народним депутатом від партії «Батьківщина», Веревський сформував у парламенті лояльне аграрне об’єднання, яке забезпечує сприятливі правила гри для великих експортерів сировини. Йдеться про системний вплив на податкове законодавство, де кожна правка може коштувати державі мільярди.

    Ключову роль у фіскальному прикритті цих схем відіграє Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює Данило Гетманцев. Саме через цей комітет, за даними журналістських розслідувань, просувалися лобістські законопроєкти, що фактично звільняли експортерів олії від податкових зобов’язань. За підтримку таких рішень, за інформацією джерел, депутатам пропонували готівкову винагороду в десятки тисяч доларів за одне голосування.

    Наслідком цієї практики стали хронічні втрати державного бюджету, які вимірюються мільярдами гривень щороку. При цьому фіскальна звітність не завжди відображає реальні обсяги експорту. Згідно з аналітичними даними міжнародних торговельних баз, при фактичному вивезенні сотень тисяч тонн соняшникової олії через порти Одеської області в офіційних документах фігурують лише символічні обсяги. Решта товару, за версією розслідувачів, проходила через фіктивні компанії-одноденки, які зникали після однієї операції, а валютна виручка осідала в непрозорих фінансових інструментах, зокрема у криптогаманцях.

    Паралельно Веревський реалізував агресивну стратегію на фондовому ринку. Акції Kernel на Варшавській біржі за короткий період обвалилися з майже 100 до трохи більше одного злотого. Через офшорну структуру Namsen Limited було проведено додаткові емісії, які суттєво розмили частки європейських пенсійних фондів та сотень приватних інвесторів. Частину з них об’єднує ініціативна група на чолі з Павлом Бойком, яка відкрито заявляє про порушення прав міноритаріїв.

    У результаті активи концентрувалися в одних руках за заниженою вартістю, тоді як міжнародна репутація України як юрисдикції для інвестицій зазнала серйозного удару. За даними розслідувань, цим процесам сприяли окремі представники виконавчої влади, зокрема колишній міністр аграрної політики Микола Сольський.

    Таким чином, офіційний статус одного з найбагатших бізнесменів країни дедалі більше контрастує з питаннями до джерел цих статків, механізмів податкової оптимізації та політичного прикриття, які залишаються у фокусі уваги журналістів і громадськості.

  • Ексміністру Миколі Сольському дозволили виїзд за кордон для медобстеження та участі у міжнародному форумі

    Ексміністру Миколі Сольському дозволили виїзд за кордон для медобстеження та участі у міжнародному форумі

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення дозволити колишньому міністру аграрної політики та продовольства України Миколі Сольському тимчасово виїхати з країни. Його перебування за кордоном дозволено в період з 14 по 28 січня 2025 року.

    Таке рішення слідчий суддя ВАКС Андрій Біцюк ухвалив 8 січня, повідомляє “Слово і діло”.

    Захисник Сольського звернувся до суду з проханням надати дозвіл на виїзд, пояснивши це необхідністю медичного обстеження та участі в міжнародному заході. Суд зобов’язав Державну міграційну службу повернути ексміністру закордонний паспорт на період поїздки, а після повернення Сольського – забрати паспорт і повідомити про це прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

    Микола Сольський, нагадаємо, є підозрюваним у справі махінацій із земельними ділянками на Сумщині. За даними слідства, у період з 2017 по 2021 роки Сольський у змові з іншими посадовими особами заволодів державними землями площею понад 2,5 тис. гектарів на суму 291 млн грн, використовуючи схему з передачі землі під виглядом реалізації прав ветеранів АТО.

    Сам Сольський свою провину не визнає, зазначаючи, що події відбувались до його обрання депутатом і не мають відношення до його діяльності на посаді міністра.

    У квітні 2024 року ВАКС обрав Сольському запобіжний захід у вигляді арешту з альтернативою застави на суму 75,7 млн грн. Після внесення застави він вийшов на свободу. 5 травня того ж року Верховна Рада звільнила його з посади міністра аграрної політики та продовольства України.

  • Детективи НАБУ порушують законодавство, а платять за це українці

    Детективи НАБУ порушують законодавство, а платять за це українці

    Європейський суд з прав людини постановив, що детективи Національного антикорупційного бюро України порушили права адвоката Олександра Сергієнка під час затримання. У результаті Україна має виплатити 15 тисяч євро компенсації за жорстоке поводження та неналежне розслідування інциденту.

    Олександр Сергієнко є адвокатом колишнього нардепа Олександра Онищенка та проходить як обвинувачуваний разом з ним у “газовій” справі, яку розслідує НАБУ.

    Сергієнко заявив, що під час його затримання співробітниками НАБУ він зазнав травм – забоїв грудей, рук і носа, що було зафіксовано під час його прибуття до слідчого ізолятора. Наступного дня суд постановив провести розслідування за фактом цих травм. НАБУ розпочало розслідування, однак у березні 2017 року його було припинено на підставі відсутності складу злочину. Сергієнко спробував оскаржити це рішення, але суд відхилив його скаргу через порушення строку подання апеляції.

    ЄСПЛ визнав численні помилки та порушення прав адвокатів з боку НАБУ на етапі досудового розслідування.

    “Зокрема, ЄСПЛ дійшов висновку, що Сергієнко зазнав жорстокого поводження, яке було класифіковано як нелюдське та таке, що принижує гідність”, – зазначили в комітеті.

    Крім того, суд встановив, що розслідування за фактом жорстокого поводження із заявником не відповідало вимогам незалежності. Розслідування велося тим самим органом, який був безпосередньо залучений в інцидент, тобто НАБУ, що порушує принцип незалежності розслідування.

    Таким чином, ЄСПЛ, розглянувши справу, встановив, що права Сергієнка було порушено, і зобов’язав Україну виплатити йому компенсацію в розмірі 15 тисяч євро.

    Як вважають адвокати Онищенка, це рішення може серйозно вдарити по всій “газовій справі”, адже рішенням ЄСПЛ встановлено грубі порушення детективів на етапі досудового розслідування, а також численні зловживання і порушення прав як фігурантів, так і адвокатів.

    Після таких рішень міжнародних судів, які фіксують порушення прав людини з боку українських антикорупційних органів, постають питання про те, чи можна вважати ефективною боротьбу з корупцією і чи варта ця боротьба таких грошей?

    Останнім часом у громадськості назбиралося багато запитань щодо роботи детективів НАБУ. Зокрема, нерідко лунають заяви про втрату незалежності антикорупційних органів в Україні. Про це, у тому числі, заявляв нещодавно звільнений перший заступник директора бюро Гізо Углава. Він неодноразово натякав на те, що рішення в НАБУ ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.

    Углава неодноразово підкреслював, що дії проти нього свідчать про серйозні проблеми в процесі розслідування НАБУ, які орієнтовані на досягнення зовнішніх цілей, а не на встановлення істини.

    Таку ж думку підтримують і адвокати, які також заявляли, що реальна ціль антикорупціонерів перетворилася з боротьби з корупцією на тиск на певних державних службовців для досягнення “зовнішніх” цілей.

    До того ж правозахисники б’ють на сполох через систематичні порушення з боку детективів НАБУ та прокурорів САП презумпції невинуватості.

    Це зафіксували, зокрема, і в Тіньовому звіті до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” Звіту Європейської комісії щодо України за 2023 рік, підготовленому коаліцією громадських організацій. Згідно з документом, у низці судових справ судді фіксували порушення принципу презумпції невинуватості з боку детективів НАБУ, які в публічних коментарях і інтерв’ю фактично “призначали” фігурантів винними.

    Нерідко гучні звинувачення топ чиновників з боку НАБУ в результаті завершуються виправдальними вироками. Прикладом є справа ексміністра Володимира Омеляна. Його звинуватили у втратах бюджету через зменшення портових зборів, які він запровадив. Але у суді всі аргументи детективів та прокурорів САП були вщент розбиті як нікчемні. До речі, жодних публічних вибачень перед Омеляном та покарання за незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності ані детективи НАБУ, ані прокурори САП не понесли.

    Схожа історія може повторитися з ексміністром Миколою Сольським, якого у травні звинуватили у привласненні землі у Сумській області на користь бійців АТО. Цій історії вже вісім років, розумні терміни слідства вичерпані, проте детективи вирішили заявити про це лише цьогоріч. До того ж у той момент, коли Сольський досяг результатів у перемовинах з поляками щодо експорту агропродукції.

    Втім, наявні у публічному доступі матеріали свідчать про сумнівні докази детективів, що засвідчив експертний висновок маніпуляції з експертизами у цій справі. Одну з них вони намагалися “злити” і анулювати через суд – ймовірно через те, що така експертиза свідчила про невинуватість ексміністра.

  • Ефективність НАБУ: очікування та реальність

    Ефективність НАБУ: очікування та реальність

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оприлюднило свій звіт за перше півріччя 2024 року, в якому зазначено, що вдалося зекономити або повернути до державного бюджету 3,7 мільярда гривень. Попри ці цифри, виникають питання щодо реальної ефективності антикорупційних зусиль на фоні масштабів корупції в Україні.

    За шість місяців 2024 року сума відшкодувань у справах НАБУ і САП сягнула  лише 209,3 мільйона гривень. Попри рекорди, корупційні злочини продовжують процвітати, перевищуючи успіхи антикорупційних органів.

    Станом на 30 червня 2024 року державі було відшкодовано понад 9,3 мільярда гривень завдяки НАБУ та САП. Однак, загальні витрати на утримання цих органів становлять приблизно 12-13 мільярдів гривень, що ставить під сумнів економічну ефективність їх існування.

    Крім того, на ефективність роботи НАБУ і САП впливає значна  кількість виправдувальних вироків у їхніх справах, як у випадку з ексміністром Володимиром Омеляном, де обидві справи розвалилися у судах. Однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

    Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа Сергія Кузьміних.

    Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.

    Окрім того, Сольський сприяв ветеранам АТО в отриманні земельних ділянок, які інші зацікавлені особи могли “приберегти” для себе. Саме цей факт і збентежив НАБУ, яке стало на бік  скандальної  Національної аграрної академії замість військовослужбовців.

    Подібні політичні переслідування і критично низька довіра українців до антикорупційних органів є серйозними сигналами напередодні першого міжнародного аудиту НАБУ, який за словами керівництва бюро має от-от розпочатися.

    Разом з тим, ідея створення власної експертної установи при НАБУ, запропонована Семеном Кривоносом, викликає серйозні побоювання, враховуючи неодноразові випадки маніпулювання експертизами, що може призвести до заангажованих переслідувань і трансформації в радянське НКВС.

    Саме підтасовування експертиз детективами НАБУ зазвичай є юридичним підґрунтям для виправдальних вироків ВАКС.  Як зокрема, було у справі ексміністра Омеляна. І вірогідно буде у справі ексміністра Сольського, де детективи НАБУ вдалися до спроби приховати та анулювати експертизу, яку самі і призначили. Ймовірно, через те, що експертиза могла засвідчити невинуватість підозрюваних.

  • Влада має забезпечити право військових на землю, а не продавати її

    Влада має забезпечити право військових на землю, а не продавати її

    Адвокат Олег Шрам висловив свою позицію щодо питання розподілу земельних ділянок в Україні, підкресливши, що держава повинна забезпечити право військових на отримання земельної ділянки, а не продавати її на аукціоні. За його словами, земля є одним з найцінніших ресурсів країни, і в умовах війни продаж земельних ділянок може бути небезпечним і необдуманим рішенням.

    Я думаю, якщо закон гарантує право військових скористатися безоплатним отриманням земельної ділянки, то держава має забезпечити це, а не продати всі землі, які в неї є, і тим самим позбавити можливості громадян реалізувати таке право, в тому числі ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО,

    – зазначив Шрам.

    Він наголосив, що земля є найціннішим ресурсом України, а тому продавати її в умовах війни необдумано.

    Можна звісно все попродавати, а далі що? Була якась промисловість, вона зараз у занепаді. І земля лишається єдиним ресурсом який у нас є, і завдяки якому можна забезпечувати продовольчу безпеку хоча б нашої держави. Це основа, від якої можна відштовхуватися. Розпродати землю зараз, як на мене це дуже неправильне рішення

    – вважає адвокат.

    Шрам додав, що надавати дозвіл на продаж української землі іноземцям також неправильно, тому КСУ, у якому перебувають на розгляді питання тлумачення окремих норм конституції щодо землі, має нарешті дати відповіді на ті питання, які перед ним поставлені, це, в тому числі питання володіння землею сільськогосподарського призначення іноземними фізичними та юридичними особами.

    Фонд держмайна готує перші 100 тисяч гектар до передачі на аукціон. Землі, які будуть виставлені на аукціон, раніше знаходилися в користуванні Національної аграрної академії. Ті своєю чергою отримали “національне багатство” у спадок від радянських колгоспів. Весь цей час земля оберталася у сірих схемах НААН, збагачуючи посадовців та співробітників самої академії.

    Одна з таких держпідприємств НААН, що підпала під передачу до Фонду держмайна – “ДГ “Агрофірма “Надія”. Попри заяви НААН, що землі “Надії” ніколи не передавалися в оренду – виявилось, що зовсім нещодавно майже вся їх земля була передана приватній компанії для вирощування соняшнику.

    Також “ДГ “Агрофірма “Надія” відома тим, що за сприяння НАБУ намагається відібрати земельні ділянки у більш ніж тисячі АТОвців. Останні приватизували землю у Сумській області, проте в “Надії” вважають, що ці землі належали їм. Законних підстав вважати, що землі АТОвців мають відношення до НААН наразі немає – так постановив Верховний суд.

    Проте в НАБУ та САП заявили про готовність допитати захисників країни.

    Протистояння НАБУ, САП та АТОвців відбувається в рамках кримінального провадження, де фігурує зокрема ексміністр Микола Сольський. До своїх посад на держслужбі він працював адвокатом і зокрема сприяв тому, щоб АТОвці отримали земельні ділянки.

  • Верховна Рада втрачає парламентський контроль за правоохоронцями

    Верховна Рада втрачає парламентський контроль за правоохоронцями

    Український парламент в останні роки втрачає здатність ефективно контролювати роботу правоохоронних органів країни, що стає серйозною проблемою, зазначає політолог Ігор Рейтерович.

    “Парламент контролю над цими органами і не мав. Тобто так – по закону він його має, він може здійснювати парламентський контроль, викликати і задавати питання, і навіть приймати кадрові рішення, але в реальності жодного впливу на сьогодні у парламенту на ці органи немає. Оскільки в них діяльність координується за великим рахунком ОП, частково КМУ – вони вкрай недбало ставляться до обов’язків приходити і звітувати нардепам”, – сказав експерт.

    Водночас він зазначив, що нардепи не можуть сформулювати таким чином свою вимогу, щоб змусити керівників правоохоронних органів прийти в Раду і відзвітувати.

    “Через певну роздробленість і відсутність просто політичної волі. Тому що ми розуміємо, що якби вони це вирішили – монобільшість могла б як мінімум без проблем їх викликати, якби жорстко поставила питання. Але вони питання жорстко не ставлять, бо розуміють, що не отримають тих відповідей, на які розраховують”, – вважає Рейтерович.

    На минулому тижні директор НАБУ Семен Кривонос відмовився прийти на засідання комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, щоб бути заслуханим щодо перебігу розслідування про витік інформації з НАБУ. Голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна вважає, що відмова директора НАБУ прийти в комітет може бути пов’язана з виходом нового журналістського розслідування про можливі витоки інформації за участі безпосередньо Кривоноса.

    Національне антикорупційне бюро України “відоме” своїм вмінням гучно оголосити про викриття чергової схеми та оголосити про підозру топчиновнику. Проте ці справи нерідко розвалюються у судах або ж навіть не доходять туди.

    Наочним прикладом є кримінальні провадження проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Обидві справи розвалилися у судах. Однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

    Ще однією з нещодавніх “гучних” справ НАБУ, до якої виникає все більше питань, є кримінальне провадження проти вже колишнього міністра аграрної політики Миколи Сольського.

    Справа антикорупціонерів стосується спору за земельні ділянки у Сумській області, однак, як виявилось, ані у нього, ані афілійованих осіб інкримінованої землі немає. Правоохоронці не стали уточнювати, чим саме в такому разі заволодів ексміністр. Понад те, детективи намагалися “злити” експертизу, яку самі ж і замовили і яка, вочевидь, мала свідчити про невинуватість Сольського. Утім, гучні заяви вже стали причиною зриву переговорів з поляками.

  • Міністру Сольському повідомили про підозру

    Міністру Сольському повідомили про підозру

    НАБУ і САП повідомили про підозру міністру аграрної політики та продовольства Миколі Сольському та іншим у заволодінні землею на 291 млн грн та спробі заволодіння ділянками ще на 190 млн грн.

    Учасники схеми забезпечили знищення документів, на підставі яких два держпідприємства на Сумщині мали право постійного користування землею. Через їх відсутність обласний Держгеокадастр склав акт про самовільне зайняття цих ділянок.

    Надалі за допомогою підконтрольних посадовців обласного Держгеокадастру ділянки передали у власність заздалегідь визначеним громадянам під виглядом реалізації їх права на безкоштовну землю. При цьому умовою отримання землі у власність було підписання договору про її передачу в оренду приватному агрохолдингу ще до моменту отримання.

    Унаслідок реалізації оборудки у 2017-2021 рр. учасники схеми заволоділи 1250 земельними ділянками загальною площею 2493 га, а також намагалися заволодіти 3282 га землі.