Хрещатик

Позначка: мозок

  • Вчені розповіли, коли забудькуватість стає небезпечною для мозку

    Вчені розповіли, коли забудькуватість стає небезпечною для мозку

    З віком кожна людина стикається з певними проблемами пам’яті: іноді важко згадати ім’я сусідської собаки або назву улюбленого фільму. Це нормальний процес, пояснюють фахівці, адже з 30 років мозок поступово починає зменшуватися у розмірах, а швидкість обробки інформації — знижуватися.

    Як зазначила нейропсихолог Еліз Каккапполо, такі зміни зазвичай не є приводом для занепокоєння. Однак інколи симптоми виходять за межі вікової норми — тоді йдеться про деменцію.

    За словами експертки, головна відмінність між звичайною забудькуватістю та хворобою — частота й системність проявів. Якщо проблеми з пам’яттю чи орієнтацією починають впливати на повсякденне життя, це вже серйозний сигнал.

    Основні ознаки деменції включають:

    • постійну втрату здатності запам’ятовувати нову інформацію;

    • труднощі з управлінням фінансами і виконанням абстрактних завдань;

    • дезорієнтацію навіть у знайомих місцях;

    • плутанину з часом, порою року чи навіть роком;

    • проблеми із зором, оцінкою відстаней і кольорів;

    • неможливість підібрати правильні слова чи завершити речення;

    • постійну втрату речей без можливості пригадати, де вони можуть бути.

    Фахівці наголошують: забути ключі чи ім’я знайомого — це нормально. Але коли симптоми стають системними, людині варто звернутися до лікаря. Своєчасна діагностика допоможе розпочати терапію і зберегти якість життя.

  • Де ховаються наші перші дитячі спогади: нові відкриття нейробіологів

    Де ховаються наші перші дитячі спогади: нові відкриття нейробіологів

    Наш день народження, перші кроки чи перші слова — важливі події, але ми не здатні їх пригадати. Це явище відоме як дитяча амнезія, і вже десятиліттями воно залишається загадкою для нейробіологів та психологів.

    Дослідники ставлять головне питання: чи створюють немовлята спогади, які згодом стають недоступними, чи вони взагалі не здатні формувати пам’ять у перші роки життя?

    Багато років вважалося, що діти до 3–4 років не зберігають спогадів через нерозвинений гіпокамп — частину мозку, відповідальну за формування пам’яті. Однак нові дослідження показують інше.

    Команда професора Єльського університету Ніка Терка-Брауна провела експерименти з немовлятами, використовуючи МРТ для фіксації активності мозку. Виявилося, що гіпокамп вже у віці від одного року може брати участь у створенні спогадів. Немовлята впізнавали раніше показані зображення, що свідчить про здатність до запам’ятовування.

    Тим не менш, залишається питання: куди зникають ці спогади згодом? Деякі досліди на тваринах показали, що спогади не зникають повністю, а стають «неактивними» й можуть бути відновлені за певних умов.

    Інша проблема — так звані фальшиві спогади. Люди часто переконані, що пам’ятають події раннього дитинства, хоча насправді їхня свідомість лише відтворює картину на основі розповідей близьких або фотографій.

    Науковці підкреслюють: дитяча амнезія тісно пов’язана з нашим розумінням власної ідентичності. «Ми маємо сліпу пляму в перші роки життя, і це змушує замислитися над тим, що робить нас тими, ким ми є», — каже професор Терк-Браун.

  • Чому варто їсти лосось щотижня: головні переваги для здоров’я

    Чому варто їсти лосось щотижня: головні переваги для здоров’я

    Раціон харчування напряму впливає на наше здоров’я, і серед продуктів, які найчастіше радять дієтологи, особливе місце займає жирна риба. Зокрема, лосось вважається справжнім суперфудом — завдяки унікальному набору вітамінів, мінералів і жирних кислот.

    Недостатність вітаміну B12 може викликати слабкість, втрату ваги та навіть депресію, адже ця речовина життєво необхідна для нервової системи й формування клітин крові. Наш організм не накопичує B12, тому його потрібно отримувати з їжею. Усього 85 грамів лосося містять близько 2,38 мкг цього вітаміну, майже покриваючи добову норму (2,4 мкг).

    Лосось — одне з найкращих джерел омега-3 жирних кислот, які допомагають знижувати рівень тригліцеридів та підвищувати рівень «хорошого» холестерину. Наукові дослідження доводять, що регулярне вживання такої риби знижує ризики серцево-судинних захворювань.

    Хронічне запалення здатне провокувати серцеві хвороби чи діабет. Дві ключові кислоти омега-3 — EPA та DHA — мають протизапальний ефект і позитивно впливають на клітинні мембрани, зменшуючи ризики ускладнень.

    Дослідження показали, що поживні речовини в лососі — від вітаміну D і магнію до селену — здатні покращувати когнітивні функції. Люди старші 65 років, які їли рибу принаймні раз на тиждень, мали кращі показники пам’яті й роботи мозку, ніж ті, хто робив це рідше.

    Включення лосося у раціон — простий спосіб подбати про серце, мозок та імунітет. Лікарі радять вживати рибу хоча б раз на тиждень, щоб забезпечити організм корисними жирними кислотами та вітамінами.

  • Чи послаблює ChatGPT наше мислення: результати експерименту

    Чи послаблює ChatGPT наше мислення: результати експерименту

    Массачусетський технологічний інститут провів дослідження, аби з’ясувати, як використання ChatGPT впливає на роботу мозку студентів. Участь у експерименті взяли 54 студенти з Бостона, яких розподілили на три групи: одна писала есе без допомоги, інша користувалася Google, а третя зверталася до ChatGPT.

    Як працював мозок студентів

    Вчені відстежували активність мозкових хвиль під час виконання завдань. З’ясувалося, що найвищу інтенсивність нейронних зв’язків продемонстрували учасники, які працювали самостійно. Натомість студенти, які покладалися на ChatGPT, демонстрували найнижчу активність: дослідники зазначили, що вони часто діяли «на автопілоті», що пригальмовувало креативність.

    Зміна ролей

    Коли групи помінялися місцями, новачки в роботі з ШІ змогли покращити якість своїх текстів. Однак ті, хто звик покладатися на ChatGPT, без нього зіткнулися з труднощами і не змогли відтворити попередній рівень письма. Викладачі також звернули увагу, що тексти, створені з допомогою ШІ, втрачали індивідуальність та емоційну «глибину».

    Не панікувати, але задуматися

    Автори дослідження підкреслюють: йдеться не про «атрофію мозку», а радше про ризик надмірної залежності від технологій. Масштаб експерименту також обмежений, тому говорити про глобальні висновки зарано.

    Експерти Вільного університету Амстердама додають: найбільша загроза полягає у втраті критичного мислення. Якщо людина беззастережно довіряє штучному інтелекту, вона ризикує втратити власну здатність оцінювати, аналізувати та робити висновки.

    Тож головне питання залишається відкритим: як знайти баланс між корисною підтримкою ШІ та розвитком власного інтелекту? Чи стане ChatGPT надійним партнером у навчанні, чи перетвориться на небезпечну підміну мислення?

  • Волонтерство уповільнює старіння мозку: нове дослідження

    Волонтерство уповільнює старіння мозку: нове дослідження

    Нове дослідження, опубліковане в журналі Social Science and Medicine, показало: люди середнього та старшого віку, які регулярно допомагають іншим, зберігають когнітивні функції значно довше, ніж ті, хто уникає такої діяльності.

    Вчені проаналізували дані понад 30 тисяч американців віком від 51 року, за якими спостерігали з 1998-го до 2020 року. Учасники розповідали, чи займаються вони волонтерством в організаціях або ж допомагають у побутових справах — наприклад, сусідам чи друзям.

    Результати виявилися промовистими: навіть кілька годин допомоги на тиждень — від двох до чотирьох — уповільнюють зниження когнітивних здібностей. Натомість відмова від участі в такій діяльності пов’язана з помітним погіршенням роботи мозку.

    Дослідження підтвердило, що як формальне волонтерство, так і неформальна допомога однаково позитивно впливають на когнітивне здоров’я. Водночас науковці визнають обмеження роботи: дані ґрунтуються на самозвітах і не дають змоги з абсолютною впевненістю довести причинно-наслідковий зв’язок.

    Цікаво, що переваги волонтерства для мозку можуть бути навіть більш відчутними для жінок — на це вказували попередні дослідження. Проте сучасні програми підтримки волонтерів здебільшого спрямовані на молодь. Наприклад, у ЄС діє Європейський корпус солідарності, доступний лише для людей від 18 до 30 років.

    Для старших людей подібних можливостей майже немає. Хоча ще у 2021 році Єврокомісія у Зеленій книзі з проблем старіння рекомендувала залучати літніх людей до волонтерства, однак акцент робився переважно на взаємодії між поколіннями та підвищенні самооцінки, а не на збереженні когнітивного здоров’я.

    Фахівці наголошують: навіть невеликі регулярні прояви допомоги можуть стати ефективним інструментом для підтримки ясності розуму у зрілому віці.

  • Силові вправи продовжують життя і покращують пам’ять — доведено наукою

    Силові вправи продовжують життя і покращують пам’ять — доведено наукою

    З віком ми не лише набираємо життєвий досвід, а й втрачаємо м’язову масу — і це може бути серйозною загрозою для здоров’я. Але добрі новини в тому, що навіть у похилому віці можна зберегти силу, активність, пам’ять і сон — якщо регулярно виконувати силові вправи.

    Про це у подкасті “Just One Thing” розповів лікар і популярний британський журналіст Майкл Мозлі. Він закликав не нехтувати силовими тренуваннями після 30 років, адже саме в цьому віці м’язи починають природно слабшати, якщо не давати їм навантаження. За його словами, силові вправи підтримують молодість тіла навіть на клітинному рівні.

    М’язи — не лише сила, а й мозок

    Дослідження, на які посилається Мозлі, показали, що вже за 12 тижнів силових вправ м’язова маса може зрости на 10%, а фізична сила — аж до 150%. Та це не все: вправи з опором позитивно впливають на пам’ять, покращують якість сну та навіть сприяють виробленню нових нейронних зв’язків у мозку.

    Зокрема, в одному експерименті рік регулярних тренувань збільшив тривалість сну учасників у середньому на 20 хвилин.

    Силові вправи — кращі за кардіо?

    Результати 12-річного дослідження Гарвардського університету, яке охоплювало понад 10 000 чоловіків, засвідчили: навіть короткі силові тренування ефективніше борються з жиром на животі, ніж традиційні кардіо.

    Це особливо важливо, адже жир на животі виробляє хімічні речовини, що порушують обмін речовин і підвищують ризик діабету. М’язи ж, навпаки, вбирають цукор з крові, знижуючи рівень глюкози. За одним із досліджень, кожні 10% приросту м’язової маси зменшують ризик переддіабету на ті ж 10%.

    Вправи, що продовжують життя

    За словами Мозлі, 30–60 хвилин силових навантажень на тиждень допомагають знизити ризик смерті від серцево-судинних захворювань і раку приблизно на 20%.

    А професорка фізіології м’язів Копенгагенського університету Ебігейл Маккі застерігає: з віком без фізичної активності м’язові волокна гинуть. Це відбувається через втрату нервових зв’язків між м’язами й мозком. Але силові вправи можуть запобігти цьому або хоча б уповільнити процес.

    Ніколи не пізно почати

    Навіть якщо ви ніколи не займалися спортом, силові вправи можна (і треба) почати виконувати — поступово, обережно і під наглядом фахівців. Адже активність у зрілому віці — це найкраща інвестиція у якість життя: не лише фізичну, а й ментальну.

  • Фастфуд у підлітковому віці може залишити незворотні зміни в мозку

    Фастфуд у підлітковому віці може залишити незворотні зміни в мозку

    Усім знайома ситуація: підлітки часто обирають піцу, бургери, картоплю фрі або солодкі газовані напої замість збалансованої домашньої їжі. Проте вчені дедалі наполегливіше застерігають — регулярне вживання фастфуду в юному віці може завдати мозку шкоди, яку неможливо виправити навіть з роками.

    Згідно з новими дослідженнями в галузі нейронауки та дієтології, найбільш уразливими до впливу нездорової їжі виявилися дві ключові зони мозку: префронтальна кора та гіпокамп. Перша відповідає за прийняття рішень, самоконтроль, логічне мислення, а друга — за формування спогадів та здатність до навчання.

    У підлітковому віці ці зони ще активно формуються, тому особливо чутливі до харчових впливів. Зайвий цукор, трансжири та надмірна кількість натрію, що містяться у фастфуді, викликають запалення та порушують міжнейронні зв’язки. Як наслідок — зниження концентрації, погіршення пам’яті, складність у засвоєнні нової інформації та навіть підвищений ризик розвитку депресії.

    Особливо тривожним є те, що навіть після переходу до здорового раціону в дорослому віці негативні наслідки, закладені у підлітковий період, можуть не зникнути. Вчені пояснюють це тим, що частина змін у мозку має структурний характер — наприклад, зменшення обсягу сірої речовини в певних ділянках.

    Фахівці радять батькам бути уважнішими до щоденного раціону підлітків і за можливості формувати здорові харчові звички з раннього віку. Наголос робиться на споживанні цільних злаків, овочів, фруктів, горіхів та нежирного білка — продуктів, що підтримують розвиток мозку та загальне ментальне здоров’я.

    Хоча фастфуд може здаватися швидким і смачним варіантом, він має високу ціну — не тільки фінансову, а й когнітивну.

  • Шведські вчені назвали три прості звички, які уповільнюють старіння мозку

    Шведські вчені назвали три прості звички, які уповільнюють старіння мозку

    З віком мозок втрачає свою пластичність, знижується памʼять, увага та здатність до навчання. Проте шведські вчені переконані: навіть без ліків і складних процедур можна уповільнити ці процеси. У виданні Svenska Dagbladet вони розповіли про три ключові звички, які доступні кожному.

    1. Рухайтеся більше

    На першому місці в переліку — фізична активність. За словами дослідників, сидячий спосіб життя активізує запальні процеси в організмі та суттєво підвищує ризик розвитку деменції. Рух — найпростіший спосіб підтримати судини, кисневе живлення мозку та зменшити ризики хвороб Альцгеймера чи Паркінсона.

    «Фізична пасивність прискорює старіння нервових клітин. Навіть помірна активність щодня допомагає цьому протидіяти», — наголошують експерти.

    2. Спіть достатньо

    Здоровий нічний сон — ще одна важлива звичка. Під час сну мозок не просто «відпочиває», а активно очищається від білкових залишків, які накопичуються внаслідок стресу та денних навантажень.

    Ці «відходи» можуть перетворитися на токсичні сполуки, що порушують роботу нервових клітин. Регулярний глибокий сон — природний механізм профілактики таких порушень.

    3. Дбайте про кишківник

    Зв’язок між станом кишкової мікрофлори та здоров’ям мозку сьогодні вже ні в кого не викликає сумнівів. Саме кишківник, а не мозок, виробляє до 90% серотоніну — гормону, який регулює настрій, стресостійкість і психоемоційний баланс.

    Найкращий спосіб підтримати кишкову мікрофлору — різноманітне харчування з великою кількістю клітковини, овочів, бобових, ферментованих продуктів.

  • Простий тест, що покаже стан вашого мозку і тіла

    Простий тест, що покаже стан вашого мозку і тіла

    Те, як швидко ми ходимо, може сказати більше про наше здоров’я, ніж здається на перший погляд. Дослідження показують, що повільна хода пов’язана зі зменшенням об’єму мозку, зниженням когнітивних функцій та підвищеним ризиком захворювань, включаючи серцеві напади й навіть передчасну смерть.

    Виявляється, що звичайна прогулянка до магазину чи автобусної зупинки може бути тестом на фізичну вразливість, функціональність тіла та темпи старіння мозку. Уповільнення темпу ходьби в середньому віці може свідчити про початок серйозніших проблем зі здоров’ям.

    За словами Крістіни Ділі-Конрайт з Гарвардської медичної школи, зниження швидкості часто пов’язане з м’язовою слабкістю, обмеженням рухливості суглобів і загальним виснаженням організму. Ходьба — це не лише робота м’язів і кісток, а складна взаємодія органів зору, серцево-судинної, дихальної та нервової систем.

    Регулярні тести на швидкість ходьби — як, наприклад, проходження 10 метрів у звичному темпі — можуть виявити, наскільки ефективно працюють ці системи. Результати подібних тестів уже використовують для прогнозування тривалості життя та ефективності відновлення після інсульту.

    У середньому людина у віці 40–49 років проходить 1,4 м/с, тоді як у 80–89 — цей показник зменшується до менш ніж 1 м/с. Повільніші темпи свідчать про прискорене старіння: зниження сили, гірший стан легень, вищий тиск та зменшення когнітивних здібностей.

    Більш того, у дослідженні Університету Дьюка доведено, що навіть у 45 років різниця в швидкості ходьби вказує на суттєві відмінності в стані мозку. Люди, які ходили повільніше, мали тонший неокортекс, менший об’єм мозку та гірші результати в тестах на інтелект, пам’ять і реакцію.

    Проте ситуацію можна покращити. Вчені радять частіше ходити пішки, навіть на короткі відстані. Паркуватися подалі, гуляти з собакою або просто робити перерви для п’ятихвилинної прогулянки — все це працює на користь як мозку, так і тілу.

    Ходьба — це простий інструмент у боротьбі з передчасним старінням. Головне — не зупинятись.

  • Секрет здоров’я у щоденній звичці: чому варто ходити сходами

    Секрет здоров’я у щоденній звичці: чому варто ходити сходами

    Хоча ми часто шукаємо найшвидший шлях дістатися на потрібний поверх, відмова від ліфта на користь сходів може стати щоденною інвестицією у власне здоров’я. Навіть кілька прольотів на день приносять помітну користь — і не лише фізичну.

    Яскравим прикладом став Шон Грізлі з Лас-Вегаса, який 3 вересня 2021 року встановив світовий рекорд, піднявшись і спустившись на висоту 8 849 метрів — еквівалент вершини Евересту — менш ніж за 23 години. І все це він зробив… на сходах власного будинку.

    Його час — 22 години, 57 хвилин і 2 секунди — став офіційним рекордом у категорії вертикального підйому. Та, окрім екстриму, у світі набирає популярності і так званий “баштовий біг” (tower running) — змагання з підйому на великі висоти всередині хмарочосів. Існує навіть Міжнародна асоціація баштового бігу з офіційним рейтингом спортсменів.

    Проте, аби відчути переваги, зовсім не обов’язково тренуватись як професіонал. Регулярне підняття сходами:

    • покращує роботу серця та судин — навіть 3–5 хвилин на день мають ефект;

    • зміцнює м’язи й суглоби;

    • підвищує рівень енергії та покращує настрій завдяки викиду ендорфінів;

    • активізує роботу мозку — стимулює пам’ять і концентрацію;

    • допомагає контролювати вагу — 10 хвилин сходів спалюють стільки ж калорій, як 20 хвилин прогулянки.

    Дослідження свідчать, що навіть офісні працівники, які підіймаються сходами кілька разів на день, демонструють кращу працездатність і нижчий ризик депресії.

    То, можливо, варто обирати не ліфт, а сходи — особливо коли ви не запізнюєтесь і маєте лише кілька поверхів до мети. Це простий, доступний і надійний шлях до кращого самопочуття — крок за кроком.