Позначка: мова

  • ОПЗЖ активізувалася і знов почала нести російськи наративи

    ОПЗЖ активізувалася і знов почала нести російськи наративи

    Народний депутат Юрій Бойко знову опинився в центрі уваги, викликавши шквал критики після своєї заяви про “радикалів”, які, за його словами, перейменовують міста, зносять пам’ятники, забороняють розмовляти рідною мовою та ходити до церкви. Його позиція викликала обурення в Центрі протидії дезінформації та Офісі президента.

    Юрій Бойко, очільник депутатської групи “Платформа за життя і мир”, у своєму відеозверненні в TikTok порівняв дії українських активістів із подіями у США, коли було знесено пам’ятники Христофору Колумбу.

    “Схоже, наші радикали взяли той самий курс і почали зносити пам’ятники, перейменовувати міста, забороняти людям розмовляти рідною мовою, забороняти їм ходити до тієї церкви, до якої вони хочуть ходити. І ось сьогодні ми бачимо, що цей рух триває, що насильство над людьми триває”, — заявив Бойко.

    Голова Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко жорстко відреагував на заяву нардепа.

    “Було б дуже корисно, якби народний депутат, якщо він працює в інтересах України, публічно нагадував про захист нашої держави. Утім, бачимо дещо інше. І це відверто, м’яко кажучи, обурює,” — наголосив Коваленко.

    Андрій Єрмак, глава Офісу президента, також висловився щодо заяви, не називаючи імен, але натякаючи на Бойка.

    “Деякі політики забувають, що саме захист України і перемога над росією, а не поширення російських наративів є ключовою метою зараз,” — зазначив Єрмак.

    Юрій Бойко — один із небагатьох представників колишньої ОПЗЖ, які продовжують активно висловлюватися на тему мови, релігії та історичної пам’яті. Його заява про “насильство над людьми” перегукується з риторикою, яку часто використовує російська пропаганда, звинувачуючи Україну у “утисках”.

    Водночас у країні триває процес декомунізації та дерусифікації, який підтримується значною частиною суспільства. Перейменування вулиць, знесення радянських пам’ятників та заборона діяльності УПЦ МП є частиною цього курсу.

    Риторика Юрія Бойка збігається з російськими наративами, які покликані розколоти українське суспільство. У той час, коли країна протистоїть російській агресії, такі заяви викликають особливе обурення.

    На фоні війни питання декомунізації, мови та церкви набувають не лише історичного, але й стратегічного значення. А висловлювання політиків, які працюють на розкол, потребують чіткої реакції держави та суспільства.

  • Законопроєкт від «Голосу»: українська мова в освітньому просторі стане обов’язковою

    Законопроєкт від «Голосу»: українська мова в освітньому просторі стане обов’язковою

    Народна депутатка від партії «Голос» Наталія Піпа ініціювала створення українськомовного середовища в освітньому просторі та зареєструвала проєкт змін до закону «Про освіту». У новому інтерв’ю для «Главкому» вона детально розповіла про свої плани та їхні цілі.

    Згідно з запропонованим законопроєктом, державна мова має бути основною в школах, як під час уроків, так і поза їх межами. Документ також передбачає перевірку мовленнєвих компетенцій учнів, а відповідальність за створення українськомовного середовища покладається на вчителів і директорів навчальних закладів.

    Піпа зазначає, що не має ілюзій щодо того, що один законопроєкт здатний вирішити всі мовні проблеми в школах. За даними моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою українською мовою під час уроків і на перервах. Це свідчить про необхідність змін, зокрема через тиск на українськомовних дітей, конфлікти та випадки булінгу, які виникають через мовні бар’єри.

    Міністерство освіти та науки України також висловило підтримку ідеї заборони спілкування російською мовою на перервах у школах. Це підкреслює загальну тенденцію до зміцнення української мови в освітньому процесі та формуванні національної ідентичності молодого покоління.

  • Рада розгляне законопроєкт про мовну політику у школах

    Рада розгляне законопроєкт про мовну політику у школах

    У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, що може зобов’язати учнів та вчителів спілкуватися виключно українською мовою не лише під час занять, але й на всій території школи, включаючи перерви, шкільне подвір’я та стадіон. Ініціатором цього законопроєкту виступила народна депутатка Наталія Піпа, яка вважає, що це важливий крок до створення українськомовного середовища в навчальних закладах.

    Незважаючи на те, що з 2021 року всі школи України зобов’язані надавати освітні послуги українською мовою, за словами Піпи, чимало учнів і навіть вчителів продовжують використовувати російську мову поза уроками. Новий законопроєкт має на меті усунути цю проблему, поширивши мовні вимоги на всі сфери шкільного життя.

    За результатами моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою виключно українською мовою під час перерв. Це створює певні конфлікти та тиск на україномовних дітей, а також ускладнює навчання для тих, хто недостатньо добре володіє українською мовою.

    «Діти, які не говорять українською з початкової школи, стикаються з труднощами у навчанні, особливо в читанні та засвоєнні матеріалу», — підкреслила Піпа, звертаючи увагу на важливість підтримки батьків у формуванні україномовного середовища.

    Законопроєкт передбачає кілька ключових змін:

    • Введення поняття «українськомовного середовища» в Закон «Про освіту».
    • Обов’язкове спілкування українською мовою на перервах, у їдальні та інших публічних місцях школи.
    • Заборона вчителям переходити на російську мову під час приватних розмов на території школи.

    Також планується активне залучення батьків до процесу створення та підтримки українськомовного середовища в закладах освіти. Вчителі та адміністрація школи зможуть проводити просвітницькі заходи та робити зауваження, якщо учні використовують російську мову.

    Окрім того, Кабінет Міністрів України та інші державні органи будуть зобов’язані розробити ефективну систему вимірювання мовленнєвих компетенцій учнів, що допоможе відстежувати успіхи у володінні українською мовою.

  • 10 українських слів, які раніше мали зовсім інше значення

    10 українських слів, які раніше мали зовсім інше значення

    Багато слів в українській мові мають довгу історію та еволюцію, іноді змінюючи своє первинне значення чи втрачаючи його повністю. Архаїзми, які втратили актуальність, але залишились в нашій мові, часто призводять до цікавих та неочікуваних асоціацій. Розглянемо десять слів, які колись мали зовсім інше значення, а тепер можуть здивувати.

    1. Бидло: Сучасно це слово асоціюється із лайкою, але раніше ним називали велику рогату худобу, особливо биків. Кількість бидла у господарстві слугувала індикатором багатства.
    2. Бовдур: Сучасне грубе слово колись означало ідолів, витесаних із дерева. На деяких територіях України вживається у прямому значенні, як димарі, що збереглися в оселях.
    3. Гість: Раніше це слово мало значення чужинців і приїжджих купців, не вказуючи на осіб, які завітали до нас.
    4. Ганьба: Перед серединою 19 століття це слово означало будь-яке розважальне видовище чи виставлене на показ, а не сором, як у наш час.
    5. Здоровий: Колись це слово асоціювалося із успішними воїнами, які поверталися з битви живими та пораненими, але не померлими. Тому здорові воїни були символом успіху та щастя.
    6. Жир: Значення цього слова колись вказувало на бажання матеріального достатку та розкоші. Фразеологізм “з жиру біситься” вказує на те, що людина вже має все необхідне, але все одно не задоволена.
    7. Кричати: Раніше це слово мало значення орати землю, а не розмовляти голосно.
    8. Пиво: Воно мало збірне значення будь-якого напою, але пізніше почало асоціюватися з алкогольними напоями, особливо з хмелевим, як сучасне пиво.
    9. Празник: У минулому воно вказувало на порожнечу, вільний від роботи день, схожий на сучасне розуміння вихідного дня.
    10. Цілуватися: Колись це слово означало “цілитель” чи “цілющий”, а традиція цілування при зустрічі пов’язувалася із зціленням одне одного.

    Вивчення історії слів може призвести до цікавих відкриттів та збагачення розуміння мовної еволюції.