Хрещатик

Позначка: монополія

  • МОЗ і «Фармак»: як держзакупівлі приносять мільярди дружині міністра

    МОЗ і «Фармак»: як держзакупівлі приносять мільярди дружині міністра

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко отримує понад 160 тисяч гривень щомісяця з бюджету, проте основні претензії до нього стосуються управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес-інтереси його сім’ї та фармацевтичний сектор.

    Наприкінці 2024 року Ляшко підписав наказ МОЗ №2187, за яким ліцензії на медичну практику отримали одразу 64 суб’єкти, серед яких — ФОП Ляшко Ірина Леонідівна, дружина міністра. Заява на ліцензію була подана 25 грудня, а вже 27 грудня наказ про видачу був підписаний. Хоча за законом процедура триває до десяти робочих днів, у цьому випадку все вирішено за два дні.

    Цей випадок вписується у ширшу схему державних закупівель. Під керівництвом МОЗ і НСЗУ склався ринок, де домінує один виробник — «Фармак». Постачання ліків до військових частин, госпіталів Міноборони та підрозділів МВС забезпечує стабільний дохід компанії. У 2024 році чистий прибуток «Фармака» склав 1,62 млрд грн, з яких 844,4 млн грн отримано від держструктур. Для порівняння, у 2023 році цей показник був 205,6 млн грн, а у 2025-му вже 373,9 млн грн.

    Ринок оптової торгівлі ліками звужений до двох дистриб’юторів — «БаДМ» і «Оптима-Фарм», які контролюють понад 85% ринку. Антимонопольний комітет зафіксував узгоджене ціноутворення, що фактично виключає конкуренцію.

    Через це подано низку скарг до наглядових органів. САП відкрила кримінальне провадження №42025000050000027 за ст. 364 КК, а БЕБ у Києві — №72025102200000066 за ст. 212 КК.

    Крім того, у деклараціях міністра бракує відомостей про доходи та активи дружини, яка займається стоматологічним бізнесом, включно з приміщенням понад 100 кв. м у Броварах вартістю понад 4 млн грн, що використовується для сімейної справи.

    У підсумку виходить система, де державні рішення вигідні сімейному бізнесу, ринок ліків монополізований, а прозорість декларацій залишає бажати кращого.

  • Міністра Ляшка звинувачують у сприянні монополізації оптового ринку ліків

    Міністра Ляшка звинувачують у сприянні монополізації оптового ринку ліків

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко опинився у центрі критики через звинувачення у фактичному сприянні монополізації фармацевтичного ринку. Опоненти заявляють, що замість обіцяних реформ у галузі сформувалася система, де ключові гравці диктують державі власні умови.

    Підставою для таких заяв стали, зокрема, нещодавні зустрічі міністра з представниками Американської торговельної палати. Критики вважають їх радше формальними консультаціями, тоді як реальна ситуація на ринку, за їхніми словами, свідчить про концентрацію контролю в руках обмеженого кола компаній. У публічних заявах також згадується роль Ірини Верещук, якій закидають тривале забезпечення ринку режиму фактичної безконтрольності.

    У центрі уваги — компанії «БаДМ» та «Оптіма-Фарм», які, за даними ринкових аналітиків, контролюють понад 85 відсотків оптового сегмента. Критики стверджують, що така концентрація створює ризики картельних домовленостей, коли ціни на життєво необхідні препарати можуть зростати синхронно без очевидних економічних підстав. У результаті аптеки та пацієнти стають залежними від обмеженої кількості постачальників.

    Окрему увагу привертає ситуація навколо ТОВ «Вента ЛТД», яке у 2024 році отримало понад 8 мільярдів гривень доходу від участі у державних закупівлях. Попри формальну зміну власників після 2022 року, у публічному просторі лунають твердження про можливий вплив російського холдингу «Катрен» через пов’язаних осіб та мережу компаній, серед яких називають «І.К.Вел», «Форта» та «Менго».

    Додаткові питання виникли після того, як арештовану частку російських акціонерів у структурі «Венти» у 2025 році передали в управління компанії «І.К.Вел». За інформацією, що поширюється у медіа, ця структура може бути пов’язана з фактичним власником компанії Олександром Волошиним. Критики вважають, що така модель управління не усунула ризиків подальшого контролю над активом.

    Окремим блоком звинувачень є можливий конфлікт інтересів. Йдеться про те, що дружина міністра, Ірина Леонідівна, керує стоматологічною клінікою Darident, ліцензування якої здійснює Міністерство охорони здоров’я. Опоненти вважають, що це створює потенційний конфлікт інтересів і потребує додаткової перевірки з боку уповноважених органів.

    Станом на момент публікації матеріалу офіційних підозр або рішень суду щодо наведених фактів немає. Представники Міністерства охорони здоров’я раніше заявляли про курс на реформування галузі та підвищення прозорості закупівель. Водночас експерти наголошують, що подальший розвиток подій залежатиме від реакції антикорупційних органів та результатів можливих перевірок.

  • АМКУ підтвердив: столичне КП скасувало завищені тарифи на паркувальні майданчики

    АМКУ підтвердив: столичне КП скасувало завищені тарифи на паркувальні майданчики

    Антимонопольний комітет України повідомив, що комунальне підприємство Київтранспарксервіс виконало всі вимоги після справи про завищення вартості послуг на паркувальних майданчиках столиці. Раніше АМКУ визнав, що підприємство, маючи монопольне становище, встановило економічно необґрунтовану ціну за експлуатацію та утримання спеціально обладнаних паркувальних місць, включивши вартість додаткового «обов’язкового платежу», що порушувало законодавство про захист економічної конкуренції.

    23 грудня 2025 року Тимчасова адміністративна колегія АМКУ розглянула виконання зобов’язань та дійшла висновку, що підприємство повністю їх виконало. Правомірність рішення підтвердив Північний апеляційний господарський суд, а до Верховного Суду воно не оскаржувалося.

    У межах виконання зобов’язань КП «Київтранспарксервіс»:

    • скасувало наказ про введення вартості послуг;

    • сплатило штраф у розмірі 3,3 млн грн;

    • повідомило, що новий наказ щодо вартості послуг не видавався;

    • припинило укладення нових договорів на експлуатацію паркувальних майданчиків;

    • скасувало наказ про зміни до Положення щодо реалізації прав на паркування;

    • направило 56 суб’єктам господарювання додаткові угоди до 124 чинних договорів для зменшення вартості послуг.

    За результатами цієї роботи з 6 суб’єктами укладено 10 додаткових угод, що зменшило вартість експлуатації машино-місць на 124 410 грн на місяць або 1 492 920 грн на рік. Три суб’єкти відмовилися змінювати вартість за 8 договорами, а від решти контрагентів відповіді не надійшли. Тимчасова адміністративна колегія АМКУ визнала виконання зобов’язань повним.

  • Єдиний учасник і мільйони з бюджету: як працює схема з номерними знаками

    Єдиний учасник і мільйони з бюджету: як працює схема з номерними знаками

    Ринок виготовлення номерних знаків в Україні фактично втратив ознаки конкуренції. Протягом багатьох років ключовим і майже безальтернативним постачальником для держави залишається приватна компанія ТОВ «СПЕЦЗНАК», яка стабільно отримує багатомільйонні контракти від Головного сервісного центру МВС.

    Закупівлі відбуваються або з мінімальною кількістю учасників, або взагалі без альтернатив. Ціни, за якими компанія виграє тендери, часто виглядають аномально низькими і не відповідають реальним витратам на виробництво. Попри мізерний штат, формальні виробничі потужності та численні запитання до документації, компанія з року в рік залишається основним контрагентом МВС. Через систему сервісних центрів громадян фактично спрямовують до одного й того ж приватного виробника.

    Особливо показовими стали закупівлі, у яких ТОВ «СПЕЦЗНАК» виступало єдиним учасником. Виявлені раніше проблеми з фінансовою звітністю, підтвердженням досвіду та матеріально-технічної бази не призвели до перегляду підходів. Система працює так, ніби альтернатив на ринку не існує взагалі. Разом із конкуренцією зник і реальний контроль.

    За цими фактами було направлено низку звернень і запитів до контролюючих органів, зокрема до Міністерства внутрішніх справ. У них йшлося про системну участь компанії у багатомільйонних закупівлях, відсутність реальної конкуренції, сумнівну відповідність кваліфікаційним вимогам та роль сервісних центрів МВС у формуванні цієї моделі. Нещодавно надійшла відповідь від Управління запобігання корупції МВС — і саме вона стала найбільш показовою.

    Замість аналізу викладених фактів та можливих ризиків монополізації, відповідь зосереджена на виправданні вже ухвалених рішень. Перемогу ТОВ «СПЕЦЗНАК» у тендері 2020 року названо економічно вигідною, договір — таким, що виконаний у повному обсязі, а саму процедуру — без зауважень. Про реальні можливості компанії забезпечувати такі обсяги виробництва — жодного слова.

    Навіть закупівлю на суму понад 131 мільйон гривень, де компанія була єдиним учасником, у відповіді подано не як проблему, а як приклад ефективного контролю. Формальне відхилення пропозиції у 2024 році використовується як аргумент, що нібито перекреслює роки домінування одного гравця. Чому ринок зведений до одного постачальника, чому конкуренція не виникає, чому саме ця компанія роками отримує доступ до державних коштів — ці питання залишилися без відповіді.

    У підсумку позиція Управління запобігання корупції МВС виглядає не як спроба розібратися у системній проблемі, а як намагання закрити тему формальною відпискою. Жодного аналізу ролі посадових осіб Головного сервісного центру МВС, жодної оцінки ризиків монополізації, жодних висновків щодо впливу цієї моделі на ринок.

    Схема залишається незмінною: компанія — при контрактах, конкуренція — відсутня, держава — з формальним контролем на папері. Саме так і виглядає ситуація, коли антикорупційні механізми існують лише номінально, а реальний ринок підмінено закритою системою.

  • Компанія БаДМ блокує штраф АМКУ та шантажує державу зупинкою імпорту ліків

    Компанія БаДМ блокує штраф АМКУ та шантажує державу зупинкою імпорту ліків

    Український фармацевтичний ринок продовжує оговтуватися після виявлення найбільшої за останні роки антиконкурентної змови. Її головними учасниками стали дистриб’ютори ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптима-Фарм, ЛТД», які разом контролюють понад 85% оптового сегмента медикаментів. За даними Антимонопольного комітету, у 2020–2023 роках компанії синхронно завищували ціни на критично важливі препарати — «Спазмалгон», «Евказолін аква», «Біфрен», «Нейроксон» та інші. Йдеться про десятки найменувань ліків, на яких постачальники отримували надприбутки навіть у період повномасштабної війни.

    Лише у липні 2025 року АМКУ ухвалив рішення, наклавши на змовників рекордні штрафи — понад 4,8 млрд грн, з яких 2,37 млрд грн припало на «БаДМ». Однак замість того, щоб виконувати рішення регулятора, компанія вдалася до публічного тиску, маніпуляцій та юридичних блокувань.

    Виконуючий обов’язки гендиректора «БаДМ» Дмитро Бабенко заявив, що 4 грудня компанія «не змогла провести планові розрахунки з постачальниками» через примусове стягнення штрафу. Цю заяву поширили як сигнал про нібито загрозу зупинки імпорту ліків.

    У той же час Господарський суд Києва призупинив виконання рішення АМКУ, зупинивши норму про незупинення дії постанови № 370-р. Фактично це дозволило «БаДМ» уникнути негайного стягнення мільярдів гривень.

    Компанія аргументує свої дії тим, що вилучення коштів «виведе гроші з обігу» щонайменше на 120 днів, що нібито призведе до зупинки імпорту й логістики. Таким чином «БаДМ» використовує пацієнтів, імпортерів і загрозу дефіциту медикаментів як інструмент публічного шантажу.

    Джерела у регуляторних органах стверджують: розслідування фармкартелю роками штучно затягувалося. Значний вплив на це мала Ірина Верещук, яка на посаді заступниці голови ОП курувала напрямки, дотичні до регуляторної політики. Саме в період її відповідальності:

    • розслідування АМКУ фактично стояло на місці;

    • ключові рішення, здатні зупинити порушення, блокувалися або відкладалися;

    • Комітет демонстрував показову пасивність щодо 85-відсоткової монополізації ринку.

    Подібну позицію, за словами співрозмовників, займав і тодішній голова АМКУ Павло Кириленко, який не проявляв ініціативи в розриві антиконкурентних практик на фармринку.

    Маніпуляції дистриб’юторів і судові блокування штрафів ставлять під загрозу виконання рішення регулятора і фактично дозволяють колишнім фігурантам картелю продовжувати контролювати ціни на значну частину соціально важливих медикаментів.

    Поки держава бореться з наслідками найбільшої фармацевтичної змови, пацієнти залишаються заручниками ринку, де дві компанії роками визначали, скільки українці платитимуть за базові ліки.

  • КВБЗ отримує мільярдні держзамовлення попри російських бенефіціарів

    КВБЗ отримує мільярдні держзамовлення попри російських бенефіціарів

    Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) і надалі залишається головним отримувачем державних замовлень у сфері вагонобудування, незважаючи на те, що його кінцевими бенефіціарами є громадяни Росії, частина яких перебуває у санкційних списках РНБО та внесена до бази «Миротворець». Попри воєнний стан і ризики національної безпеки, підприємство фактично зберегло статус монополіста й продовжує вигравати тендери з одним учасником, отримуючи мільярди гривень бюджетних коштів.

    На підприємстві офіційно працює близько 4,5 тисячі осіб, серед яких приблизно тисяча — керівники. Зарплата управлінців коливається від 30 до 200 тисяч гривень, не враховуючи премій, надбавок і додаткових компенсацій. Це означає, що лише утримання керівного складу обходиться підприємству у 100–200 мільйонів гривень щомісяця. Такий фінансовий тягар завод перекладає на державу, регулярно вимагаючи нових замовлень та дотацій як від бюджету, так і від «Укрзалізниці».

    Вартість пасажирських вагонів, які виробляє КВБЗ, за останні роки зросла з 0,63 млн доларів до 2,3 млн доларів за одиницю. Такий стрибок відбувається на тлі відсутності незалежного аудиту витрат і практики проведення тендерів із мінімальною конкуренцією. У результаті держава змушена оплачувати майже вчетверо дорожчі вагони, не маючи жодного інструменту контролю.

    Окреме питання — державний кешбек у розмірі 10%, завдяки якому завод отримує понад 100 мільйонів гривень додатково з кожного мільярда замовлень. Як саме розподіляються ці кошти, невідомо, оскільки перевірки та аудит фактично не проводяться.

    Попри численні зауваження експертів і суспільні ризики, ситуація не змінюється: КВБЗ продовжує отримувати мільярдні державні контракти без реального контролю за фінансовою ефективністю та прозорістю. У результаті маємо замкнене коло: держава виділяє кошти, завод їх освоює, але визначити, як саме вони були витрачені, неможливо.

  • Талони без бензину: хто стоїть за зривом постачання пального для рятувальників Дніпропетровщини

    Талони без бензину: хто стоїть за зривом постачання пального для рятувальників Дніпропетровщини

    У Дніпропетровській області виявлено схему, яка у період воєнного стану фактично паралізувала постачання пального для органів цивільного захисту. Йдеться про паливо, закуплене за бюджетні кошти для роботи аварійно-рятувальної техніки та генераторів, необхідних для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Замість гарантованого доступу до ресурсу державні служби отримали паливні талони, які на практиці не забезпечували можливості заправки.

    Ключову роль у схемі відігравали компанії-прокладки ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» та ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС», що виступали формальними постачальниками пального для Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської ОДА. Після отримання 100-відсоткової передоплати, зокрема понад 4,5 млн грн бюджетних коштів, замовнику передавали талони мережі АЗС «АВІАС». Водночас фактичний відпуск пального на заправках систематично блокувався, що унеможливлювало заправку спеціалізованої техніки.

    Фактичний контроль над відпуском пального здійснювало ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ», яке формально управляє мережею АЗС «АВІАС». Саме концентрація сотень заправок під єдиним управлінням дозволила вибірково блокувати постачання для державних замовників. Така ситуація має всі ознаки монопольного становища на ринку.

    Окремі питання викликає роль Антимонопольного комітету. За наявними даними, керівництво АМКУ та окремі посадовці ігнорували ознаки монополізації та погоджували передачу значної кількості АЗС в управління «УКРПАЛЕТСИСТЕМ». Це створило умови для збереження контролю над паливним ринком структурами, пов’язаними з Ігорем Коломойським та білоруським бізнесменом Миколою Вороб’єм.

    До реалізації схеми були залучені й посадові особи на регіональному рівні. Серед них — колишній голова Дніпропетровської ОДА Сергій Лисак та директор департаменту цивільного захисту Тетяна Курченко, які відповідали за укладення контрактів і контроль їх виконання. Саме за їхньої участі бюджетні кошти були перераховані компаніям, що фактично не виконували договірні зобов’язання.

    Формально відповідальність для постачальників обмежилася фінансовими санкціями. Суди вже ухвалили рішення про стягнення понад 2,2 млн грн з ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» та понад 3,3 млн грн з ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» з урахуванням штрафів. Водночас ці суми не є співмірними зі шкодою, завданою блокуванням критично важливих постачань у воєнний час, коли від доступу до пального напряму залежить безпека людей.

    Ситуація також свідчить про можливе системне прикриття схеми. Без мовчазної згоди або бездіяльності з боку контролюючих і правоохоронних органів такі практики навряд чи могли б тривати тривалий час. Попри очевидну суспільну небезпеку, історія досі не отримала належної кримінально-правової оцінки.

    Блокування пального для цивільного захисту у воєнний період виходить далеко за межі господарського спору. Це приклад того, як корупційні та монопольні механізми здатні напряму підривати систему безпеки держави. Подальша правова оцінка дій усіх причетних має стати тестом на спроможність держави захищати критично важливі сфери в умовах війни.

  • Ахметов у Німеччині спустив на воду суперʼяхту за €500 мільйонів

    Ахметов у Німеччині спустив на воду суперʼяхту за €500 мільйонів

    Рінат Ахметов, попри війну та втрату медіаактивів, поступово посилює свої позиції в ключових секторах української економіки. Його вплив поширюється не лише на енергетику, але й на аграрний сектор, логістику та політичні структури — від парламентських фракцій до окремих міністерств і держагентств.

    Після згортання медіаімперії Ахметов змінив тактику, ставши головним бенефіціаром енергетичних реформ. Саме через компанії групи ДТЕК він контролює більшу частину українського ринку електроенергії: від генерації до розподілу та продажів.

    Зокрема, бренд Yasno у 2023 році виграв мільярдні тендери, після чого вартість електроенергії для споживачів піднімалася до 8 гривень за кіловат-годину, що удвічі перевищувало середньоринкові показники. Це викликало значну критику з боку експертів і споживачів, які говорять про фактичну монополізацію енергетичного сектору.

    Попри військові виклики, Ахметов не відмовився від інвестицій у надрозкіш. У німецькому Бремені на воду спустили суперʼяхту Luminance вартістю понад 500 мільйонів євро. Формально власником значиться офшорна компанія з Кайманових островів, однак усі сліди ведуть саме до українського олігарха.

    Таким чином, Ахметов, зберігши фінансову міцність, не лише утримує позиції, але й нарощує вплив, перетворюючись на одного з ключових гравців, від яких залежить українська економіка.

  • Як «Фармак» піднімає ціни на ліки під час війни і співпрацює з ворогом

    Як «Фармак» піднімає ціни на ліки під час війни і співпрацює з ворогом

    Фармацевтичний ринок України опинився у заручниках однієї компанії. «Фармак», який роками позиціонує себе як флагман національної фармації, у реальності демонструє жадібність, маніпуляції й відверте ігнорування державних інтересів. Під час війни компанія зберігає монополію, диктує ціни на життєво важливі препарати та навіть продовжує заробляти на агресорі.

    Попри підписання декларації про стабілізацію цін і президентські укази №40/2025 та №82/2025, «Фармак» не знизив вартість своїх препаратів. Навпаки — ціни підняли, не надавши суспільству жодного пояснення щодо собівартості чи структури маржі. Це відбувається на фоні заборони маркетингових націнок і обмеження торговельних надбавок, але компанія ігнорує правила, прикриваючись лозунгами про «якість» та «патріотизм».

    Ключовий інструмент контролю «Фармаку» — власна дистриб’юторська мережа. Препарати розповсюджують через афілійовані компанії «БАДМ» і «Оптіма-Фарм». Це дозволяє диктувати умови всьому фармринку й фактично усунути конкуренцію. Пацієнти стають заручниками внутрішньої фінансової гри однієї корпорації, тоді як держава не вживає дієвих кроків.

    Найбільш кричущий факт — постачання продукції на ринок росії та на окуповані території. Схема працює через компанії-прокладки у Білорусі, Молдові, Туреччині та країнах ЄС. Препарати українського виробництва змінюють маркування, проходять через «фіктивних» виробників і з’являються на полицях російських аптек.

    Так, в москві вільно продаються українські ліки, зокрема «Амізон». При цьому сплачуються податки та мита в бюджет держави-агресора, що фінансує війну проти України.

    Подібні операції неможливі без сприяння українських чиновників. Митниця «не помічає» транзиту, податкові органи закривають очі на підозрілі фінансові потоки. Частина розрахунків ведеться у криптовалюті з подальшим відмиванням через офшори та тіньові платіжні системи. Виручка осідає на рахунках, пов’язаних із топменеджментом «Фармаку», зокрема за межами України.

    Коли ліки перетворюються на інструмент монопольного контролю і фінансування ворога, це вже не лише питання моралі чи бізнесу. Це — удар по національній безпеці України. В умовах війни дії «Фармаку» підривають довіру до фармацевтичного ринку та позбавляють громадян доступу до якісних і доступних препаратів.

  • Компанії «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» заробили мільярди на завищених цінах під час війни

    Компанії «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» заробили мільярди на завищених цінах під час війни

    В Україні викрито масштабну фармацевтичну змову, яка роками дозволяла двом найбільшим дистриб’юторам — «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» — фактично монополізувати оптовий ринок медикаментів та диктувати ціни на критично важливі препарати.

    Під контролем цих компаній перебувало понад 85% оптового постачання ліків. Аптеки по всій країні були змушені купувати медикаменти за завищеними цінами, які зростали синхронно — навіть за відсутності будь-яких ринкових підстав, таких як інфляція, зміна валютного курсу чи проблеми з логістикою. До переліку таких препаратів входили, зокрема, Спазмалгон, Біфрен, Нейроксон та інші засоби, від яких залежало життя і здоров’я українців під час війни.

    За даними джерел, роками розслідування картельної змови гальмувалося через вплив високопосадовців. Серед фігурантів — заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук, яка, ймовірно, блокувала рішення Антимонопольного комітету, здатні припинити порушення ще до початку повномасштабної війни. До справи також причетний колишній голова АМКУ Павло Кириленко. Саме за їхньої участі розслідування фактично буксувало, попри наявність очевидних доказів порушення конкурентного законодавства.

    Фінансові показники компаній у цей час зростали рекордними темпами. «БаДМ» за останні чотири роки збільшив свій дохід із 41,8 до 67,8 млрд грн, а чистий прибуток — у 3,5 раза. «Оптіма-Фарм» за той самий період наростила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Це відбувалося на тлі того, що мільйони українців втратили доступ до базових медикаментів через їхню непомірну вартість.

    Лише в липні 2025 року АМКУ ухвалив рішення про накладення штрафу на суму 4,8 млрд грн. Втім, розслідувачі вважають, що реальна сума санкцій могла бути значно більшою, а її заниження — результат кулуарних домовленостей. Обидві компанії вже заявили про намір оскаржити штраф у судах і продовжують наполягати на своїй невинуватості.