Хрещатик

Позначка: міжнародні компанії

  • Мільйони доларів збитків: які світові бренди втратили виробництва та склади через удари РФ

    Мільйони доларів збитків: які світові бренди втратили виробництва та склади через удари РФ

    Російські удари по Україні дедалі частіше зачіпають не лише житлову, енергетичну чи транспортну інфраструктуру, а й підприємства великих міжнародних корпорацій. Лише протягом останніх місяців пошкодження або повне знищення об’єктів в Україні підтверджували British American Tobacco, Coca-Cola, PepsiCo, Puma, Toyota, Bosch, Liqui Moly, Mondelez та Philip Morris.

    Черговим таким випадком стала атака на Прилуки Чернігівської області 7 вересня. Внаслідок російського удару виникла пожежа на тютюновій фабриці, яка входить до міжнародної групи British American Tobacco.

    Працівники підприємства на момент атаки перебували в укритті, тому обійшлося без поранених. Одній жінці надали допомогу через гостру реакцію на стрес. У BAT підтвердили пошкодження підприємства та повідомили, що оцінюють масштаби наслідків.

    Це лише останній епізод у серії ударів, через які міжнародний бізнес в Україні вже втратив склади, запаси продукції та виробничі потужності.

    BAT: пожежа на фабриці у Прилуках

    Фабрика «В.А.Т.-Прилуки» є одним із великих виробників та експортерів тютюнової продукції в Україні. Підприємство належить структурі British American Tobacco та випускає продукцію міжнародних брендів.

    7 вересня під час повітряної тривоги у Прилуках пролунали вибухи, після чого над містом піднявся густий дим. За словами працівників, зайнявся дах сигаретного цеху. Пожежу ліквідовували рятувальники.

    Станом на другу половину дня точний розмір матеріальних збитків компанія не називала.

    Puma втратила товарів більш ніж на 12 млн євро

    Одні з найбільших публічно озвучених втрат серед міжнародних брендів цього літа припали на німецького виробника спортивного одягу Puma.

    У ніч проти 5 серпня російська балістична атака повністю знищила логістичний комплекс партнера, на якому зберігалися товарні запаси «ПУМА Україна».

    За попередньою оцінкою компанії, вартість знищених товарів перевищила 12 млн євро. Puma тоді попередила, що через втрату запасів окремі позиції могли тимчасово зникнути з магазинів, онлайн-продажу та оптового каналу.

    Атака 5 серпня загалом стала однією з найболючіших для українського сектору логістики. Під ударами опинилися великі складські й сортувальні об’єкти, а Reuters повідомляв про масштабні руйнування логістичної інфраструктури Києва та області.

    Toyota, Bosch і Liqui Moly втратили склади

    Того ж дня про серйозні втрати повідомили одразу кілька інших міжнародних компаній.

    Центральний український склад Liqui Moly, де зберігалися моторні оливи, мастила та автомобільна хімія, був повністю знищений вогнем.

    У компанії повідомили, що співробітники не постраждали, однак були втрачені тонни продукції. Після удару імпортер почав перебудовувати логістику та створювати альтернативні маршрути постачання.

    Також російський удар знищив склад запасних частин та супутніх товарів Toyota Україна, а на складі логістичного партнера Bosch Ukraine була знищена продукція кількох напрямів компанії.

    Bosch згодом уточнював, що, за попередньою оцінкою, була втрачена вся продукція компанії, яка перебувала на атакованому складі. Працівники Bosch та логістичного оператора не постраждали.

    Coca-Cola: удар по американському заводу на Київщині

    3 вересня під російським ударом опинився завод Coca-Cola біля Броварів на Київщині.

    Reuters повідомляв, що підприємство було атаковане російськими дронами. Об’єкт зазнав пошкоджень, але працівники не постраждали. Президент Американської торговельної палати в Україні Енді Гундер підтвердив, що компанія разом із відповідними службами оцінює наслідки.

    Президент Володимир Зеленський окремо наголосив на американському походженні компанії та назвав атаку сигналом Сполученим Штатам.

    Точну вартість пошкоджень Coca-Cola публічно не називала.

    PepsiCo постраждала на Миколаївщині

    Ще за кілька днів до атаки на Coca-Cola — 29 серпня — було пошкоджено виробничий об’єкт американської корпорації PepsiCo у Миколаївській області.

    Компанія підтвердила пошкодження та заявила, що серед співробітників постраждалих немає.

    Після атаки PepsiCo почала оцінювати наслідки і вживати заходів для відновлення постачання своєї продукції українським клієнтам та споживачам. Масштаб матеріальних збитків компанія не розкривала.

    В Україні PepsiCo працює з низкою добре відомих брендів, серед яких Pepsi, Lay’s, Sandora, «Садочок» та інші.

    Mondelez атакували вже вдруге

    Окремою історією стала фабрика американської корпорації Mondelez International у Тростянці Сумської області.

    Підприємство, де виробляють продукцію відомих міжнародних брендів, серйозно постраждало ще у 2022 році. Після відновлення виробництва фабрика знову опинилася під російським ударом 21 лютого 2026 року.

    Ракета влучила в одну з виробничих будівель. Загиблих не було, але корпус отримав пошкодження. Reuters наголошував, що це вже друге пошкодження підприємства Mondelez від початку повномасштабної війни.

    Підприємство в Тростянці є одним із давніх великих американських промислових активів в Україні та працює ще з 1990-х років.

    Philip Morris оцінила втрати у $16 млн

    Ще більші конкретні збитки оприлюднила Philip Morris Ukraine.

    30 січня російська атака пошкодила об’єкт компанії у Харкові. Вогонь охопив близько 5 тисяч квадратних метрів, були пошкоджені будівлі та запаси сировини.

    Через приблизно місяць після атаки компанія оцінювала попередні втрати щонайменше у 16 млн доларів. Остаточний розмір збитків тоді ще продовжували уточнювати.

    Харківська фабрика Philip Morris не здійснювала виробництво з початку повномасштабного вторгнення. Компанія раніше перенесла частину виробничої діяльності на захід України.

    Під ударами опиняється не лише приватний бізнес

    Масштаб проблеми виходить за межі комерційних підприємств.

    4 вересня Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила, що під час російської атаки на Київщині було уражено склад, де зберігалася гуманітарна медична допомога ВООЗ. Організація зазначила, що лише протягом 2026 року в Україні зафіксувала 20 атак на склади гуманітарної допомоги, 15 із яких стосувалися медичних запасів.

    Отже, йдеться вже не про окремі випадкові епізоди. За кілька місяців удари зачепили виробників продуктів і напоїв, автомобільний сектор, спортивний ритейл, тютюнову промисловість, логістичні оператори та гуманітарні склади.

    Наслідки значно ширші за вартість знищеного майна

    Фінансовий ефект таких атак не обмежується втраченими будівлями чи товаром.

    Після знищення складу компаніям доводиться шукати нові приміщення, перебудовувати постачання, перевозити запаси іншими маршрутами та створювати резервні логістичні ланцюги. Для споживачів це може означати затримки поставок та тимчасову відсутність окремих товарів.

    Для України наслідки ще ширші: міжнародні підприємства є роботодавцями, платниками податків, експортерами та інвесторами. Тому кожен знищений завод або логістичний комплекс завдає удару не лише конкретній корпорації, а й українській економіці загалом.

    Водночас наведений перелік не є повним. Після початку повномасштабного вторгнення російські ракети та дрони неодноразово пошкоджували підприємства як українських, так і міжнародних компаній.

    Серія атак літа та початку осені 2026 року показує ще одну тенденцію: ризик для міжнародного бізнесу в Україні стосується вже не лише прифронтових областей. Великі підприємства та логістичні комплекси зазнають ударів у Київській, Чернігівській, Миколаївській, Сумській та інших областях.

  • Мінус €77 мільйонів: світовий гігант погодився на величезні втрати заради виходу з РФ

    Мінус €77 мільйонів: світовий гігант погодився на величезні втрати заради виходу з РФ

    Один із найбільших світових виробників побутової техніки Whirlpool остаточно завершує вихід із російського ринку. Турецька компанія Arçelik, яка ще у 2022 році придбала російський бізнес американського виробника, домовилася про дострокове врегулювання фінансових зобов’язань перед Whirlpool Holdings LLC. В результаті Whirlpool отримає одноразову виплату у розмірі 40 млн євро та повністю відмовиться від будь-яких майбутніх претензій і платежів, пов’язаних із проданими активами в Росії.

    Про це в офіційному повідомленні турецької компанії Arçelik, оприлюднене через систему розкриття корпоративної інформації.

    Таким чином завершується одна з найбільших угод із виходу західних виробників побутової техніки з російського ринку після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    Що передбачає нова угода

    Згідно з новими домовленостями, Arçelik здійснить Whirlpool одноразовий платіж у розмірі 40 млн євро. Після отримання цих коштів американська корпорація повністю відмовиться від усіх чинних та потенційних майбутніх фінансових вимог щодо російського бізнесу.

    Фактично сторони погодилися достроково закрити складну фінансову конструкцію, яка діяла після продажу активів у Росії.

    Первинна угода, укладена у 2022 році, передбачала, що кінцева вартість придбаного бізнесу буде залежати від фінансових результатів підприємства протягом десяти років після завершення продажу. Частина платежів мала здійснюватися поступово, залежно від прибутковості компанії та виконання низки фінансових умов.

    Однак тепер сторони вирішили не чекати завершення десятирічного періоду та остаточно врегулювати всі взаємні зобов’язання.

    Втрати для Whirlpool можуть бути значно більшими

    Станом на 31 березня 2026 року Arçelik обліковувала довгострокові фінансові зобов’язання за цією угодою на суму близько 6 млрд турецьких лір. За тодішнім валютним курсом це становило приблизно 117 млн євро.

    Таким чином, погодившись на виплату лише 40 млн євро, Whirlpool фактично відмовляється від потенційних майбутніх надходжень на десятки мільйонів євро.

    Аналітики зазначають, що таке рішення може свідчити про бажання компанії остаточно закрити будь-які фінансові та юридичні зв’язки з російським ринком, який після початку повномасштабної війни став токсичним для багатьох міжнародних брендів.

    Що саме продали у Росії

    У межах угоди Arçelik отримала контроль над російськими структурами Whirlpool, зокрема над компаніями Indesit International JSC та Whirlpool RUS LLC.

    Після завершення угоди ці активи були об’єднані в єдину структуру — IHP Appliances LLC.

    До війни російський ринок був одним із важливих для Whirlpool у Східній Європі. Компанія виробляла та продавала пральні машини, холодильники, кухонну техніку та іншу побутову продукцію під брендами Whirlpool, Indesit, Hotpoint та іншими.

    Однак після початку російського вторгнення в Україну корпорація оголосила про припинення інвестицій та пошук варіантів виходу з країни.

    Світові компанії продовжують згортати присутність у РФ

    Вихід Whirlpool є частиною масштабного процесу, який триває вже понад чотири роки. Після початку повномасштабної війни сотні міжнародних компаній оголосили про скорочення діяльності або повний вихід із російського ринку.

    Серед них — виробники автомобілів, технологічні корпорації, банки, логістичні оператори, енергетичні компанії та торговельні мережі.

    Частина компаній змушена була продавати активи зі значними дисконтом через обмеження, запроваджені російською владою для іноземних інвесторів. У багатьох випадках бізнес продавався за ціною, яка була суттєво нижчою за його реальну ринкову вартість.

    Попри заяви Кремля про адаптацію економіки до санкцій, відтік міжнародних брендів продовжує впливати на російський ринок. Особливо це стосується високотехнологічних виробництв та секторів, які залежать від міжнародних ланцюгів постачання.

    Завершення операції очікується вже найближчим часом

    У повідомленні Arçelik зазначається, що фінальне закриття угоди очікується до кінця червня 2026 року після виконання всіх необхідних процедур та формальних умов.

    Після цього Whirlpool остаточно припинить будь-яку фінансову участь у діяльності свого колишнього бізнесу в Росії.

    На тлі цього рішення компанія приєднується до переліку міжнародних брендів, які не лише залишили російський ринок після початку війни, а й остаточно розірвали економічні зв’язки з активами в РФ.

    Експерти зазначають, що такий крок є важливим сигналом для міжнародного бізнесу, адже демонструє готовність великих корпорацій фіксувати фінансові втрати заради мінімізації ризиків і виходу з політично токсичних юрисдикцій.

    Водночас російська економіка продовжує втрачати доступ до технологій, інвестицій та глобальних виробничих ланцюгів, які роками забезпечували її інтеграцію у світовий ринок.

  • Іран пригрозив узяти під контроль підводні інтернет-кабелі між Європою та Азією

    Іран пригрозив узяти під контроль підводні інтернет-кабелі між Європою та Азією

    Іран заявив про намір посилити контроль над підводною інтернет-інфраструктурою, яка проходить через Ормузьку протоку та Перську затоку, і фактично пригрозив світу масштабними наслідками у разі конфронтації навколо цього питання. У Тегерані хочуть запровадити нові правила для міжнародних технологічних компаній та операторів кабельних систем, а також отримати фінансовий і технічний контроль над частиною глобального цифрового трафіку.

    Про це повідомляє CNN. За інформацією телеканалу, іранська влада планує змусити найбільші світові IT-компанії, серед яких Google, Microsoft, Meta та Amazon, сплачувати кошти за використання підводних кабелів, що проходять через регіон Перської затоки та поблизу іранських територіальних вод.

    Ініціатива прозвучала на тлі різкого загострення відносин між Іраном і Заходом та зростання напруги навколо Ормузької протоки — одного з ключових стратегічних вузлів не лише для світової енергетики, а й для глобальної цифрової інфраструктури. Через цей регіон проходять важливі підводні комунікаційні системи, які забезпечують передачу інтернет-трафіку, фінансових даних, хмарних сервісів та міжнародних телекомунікацій між Європою, Азією і країнами Близького Сходу.

    Речник іранських військових сил Ібрагім Зольфагарі раніше прямо заявив, що Тегеран “введе плату за інтернет-кабелі”. За його словами, міжнародні компанії мають підкорятися іранському законодавству, якщо використовують кабельну інфраструктуру, що проходить через регіон. Крім того, Іран планує вимагати ліцензійні збори від операторів кабелів та фактично монополізувати роботи з ремонту й технічного обслуговування таких систем, передавши ці повноваження виключно місцевим компаніям.

    Аналітики зазначають, що подібний підхід означає спробу Ірану отримати політичний та економічний важіль впливу на міжнародні цифрові комунікації. Фактично йдеться не лише про фінансові претензії, а й про прагнення встановити частковий контроль над стратегічною інтернет-інфраструктурою, через яку проходить значна частина світового трафіку.

    За даними CNN, у регіоні Перської затоки розташовано десятки підводних кабелів, однак безпосередньо через територіальні води Ірану проходять щонайменше два великі канали зв’язку — Falcon та Gulf Bridge International (GBI). Водночас навіть непрямий вплив на інші лінії зв’язку або загроза їх пошкодження може спричинити серйозні глобальні наслідки.

    Експерти наголошують, що сучасна світова економіка критично залежить від підводної кабельної мережі. Саме через такі кабелі проходить переважна більшість міжнародного інтернет-трафіку, банківських операцій, біржових угод, корпоративних даних та роботи глобальних хмарних сервісів. Пошкодження навіть кількох ключових ліній може призвести до масштабних перебоїв у роботі цифрової економіки.

    Особливу тривогу викликає той факт, що країни Перської затоки останніми роками стали важливими центрами розміщення датацентрів та серверної інфраструктури міжнародних корпорацій. Зокрема, у регіоні активно розвиває свою цифрову інфраструктуру Amazon. У разі порушення роботи кабелів значна частина цих датацентрів може втратити стабільний зв’язок із глобальною мережею.

    За оцінками експертів, наслідки можуть зачепити не лише Близький Схід. Одним із найбільш уразливих напрямків називають Індію, яка є одним із найбільших світових центрів IT-аутсорсингу та обробки цифрових даних. Перебої у передачі трафіку між Азією та Європою можуть паралізувати роботу міжнародних сервісів, кол-центрів, фінансових платформ та технологічних компаній, які працюють через індійську інфраструктуру.

    Крім того, серйозний удар може бути завданий світовій фінансовій системі. Підводні кабелі забезпечують роботу міжнародних банківських мереж, біржових майданчиків і платіжних систем. Навіть короткочасне порушення зв’язку здатне вплинути на швидкість транзакцій, фінансову торгівлю та роботу глобальних ринків.

    У матеріалі CNN також згадується ризик можливого залучення союзників Ірану — єменських хуситів. На Заході побоюються, що вони можуть повторити сценарій атак на кабельну інфраструктуру в Червоному морі. У 2024 році подібні диверсії вже призвели до пошкодження кількох кабелів, через що, за оцінками операторів, постраждало близько 25% світового інтернет-трафіку.

    Тоді наслідки відчули користувачі та компанії в Європі, Азії та Африці, а міжнародні телекомунікаційні оператори були змушені екстрено перенаправляти трафік через резервні маршрути. Цей інцидент став одним із найбільших попереджень про вразливість глобальної цифрової інфраструктури перед геополітичними конфліктами.

    Попри жорсткі заяви Тегерана, експерти зазначають, що реалізація плану з примусовими виплатами для міжнародних корпорацій виглядає складною через американські санкції проти Ірану. Більшість західних компаній не мають права здійснювати фінансові операції з іранськими структурами. Водночас аналітики побоюються, що у разі подальшої ескалації Тегеран може використати загрозу фізичного пошкодження кабелів як елемент політичного тиску на Захід і глобальний бізнес.

    На цьому тлі міжнародні експерти дедалі частіше говорять про необхідність посилення захисту підводної інфраструктури, адже сучасна цифрова економіка дедалі більше залежить від мережі кабелів, прокладених на дні океанів і морів, які залишаються однією з найменш захищених критичних систем світу.