Хрещатик

Позначка: Міністерство фінансів

  • Як в Україні 125 мільярдів податків перетворилися на 30

    Як в Україні 125 мільярдів податків перетворилися на 30

    Урядові плани щодо підвищення податків на 2024 рік зазнали суттєвих коригувань, що стало результатом роботи спеціальної групи, яка переглядала законопроєкт №11416д. Очікування надходжень від цього законопроєкту, які спочатку були прогнозовані на рівні 125 мільярдів гривень, тепер скорочені до 30 мільярдів гривень. Це значне зниження було оголошено після засідання робочої групи 28 серпня, де обговорювалися податкові зміни.

    Міністерство фінансів стало на захист банківського сектору, висловлюючи категоричну незгоду з підвищенням податку на прибуток банків до 50%. Це рішення пояснюється двома основними факторами:

    1. Протиріччя з вимогами МВФ: Підвищення податків на банки суперечить умовам співпраці з Міжнародним валютним фондом, що може призвести до ризику зриву програми фінансової підтримки.
    2. Ризики для внутрішнього запозичення: Банки є основними покупцями облігацій внутрішньої державної позики (ОВГЗ), а підвищення податкового тиску на них може призвести до зниження попиту на ОВГЗ, що у свою чергу ускладнить фінансування бюджету.

    За словами експертів, підвищення податків на банки може призвести до подорожчання кредитів для споживачів та бізнесу, а також знизити прибутковість фінансових установ, що може негативно вплинути на стабільність банківського сектору в цілому.

    Замість початково планованих 125 мільярдів гривень, тепер уряд очікує зібрати лише 57,8 мільярда гривень у 2024 році. Проте деякі норми не дадуть очікуваного ефекту вже цього року:

    • Підвищення податку на ФОПи третьої групи на 1% та 25% податку на прибуток для фінансових установ не встигнуть вступити в силу до кінця року.

    Вже наступного року очікувані доходи також знизилися: замість попередньо прогнозованих 350 мільярдів гривень, зараз очікується лише 136 мільярдів гривень.

    Голова податкового комітету Верховної Ради повідомив про результати роботи групи над законопроєктом:

    • Підвищення військового збору буде обмежене періодом дії воєнного стану.
    • Військовий збір буде спрямовуватись через спеціальний фонд виключно на фінансування Збройних сил України.
    • Податок на надприбуток банків був повністю вилучений зі змін до законопроєкту.
    • Авансові внески з АЗС були дещо уточнені.
    • Підвищення податку на прибуток для фінансових установ було відкладено на майбутнє.
    • 1% військовий збір для юросіб на єдиному податку третьої групи також було скасовано.

    На форумі «Україна 2024. Незалежність» Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що дефіцит бюджету складе $35 мільярдів. Втім, уряд вже має план щодо покриття $20 мільярдів цього дефіциту за рахунок допомоги від МВФ та програми Ukraine Facility від Європейського Союзу.

    Шмигаль також наголосив на важливості отримання заморожених російських активів. Планується отримати перший транш у $50 мільярдів до кінця 2024 року з подальшою конфіскацією та відшкодуванням заморожених активів РФ, які на даний момент оцінюються у $300 мільярдів.

  • Депутат Железняк розповів чи буде підвищення податків

    Депутат Железняк розповів чи буде підвищення податків

    Законопроєкт Кабінету Міністрів України щодо підвищення податкової бази, який викликав чимало суперечок та критики, не буде ухвалений у своєму початковому вигляді. Про це заявив народний депутат України Ярослав Железняк на брифінгу, зазначивши, що урядова ініціатива зазнає значних змін.

    “Урядовий законопроєкт в такому вигляді прийнято не буде. Все, забули про нього. Маю відчуття, що на наступному пленарному тижні ми почнемо розглядати законопроєкт у першому читанні нової редакції, яка, або депутатами від коаліції буде внесена, або Кабінетом Міністрів України. Там буде багато змін, які будуть в результаті перемовин з бізнесом. Ну, дуже багато”, — заявив Железняк.

    Політик вважає, що у доопрацьованій редакції законопроєкту залишиться норма про військовий збір, однак інші ініціативи ще перебувають під питанням. Він підкреслив, що уряд і Міністерство фінансів мають врахувати потребу у додаткових коштах, яка може сягнути від 80 до 125 мільярдів гривень.

    “Це буде значно інший текст. Але, ще раз, це питання до коаліції, до уряду”, — зазначив депутат, підкресливши, що врахування зауважень бізнесу стане ключовим аспектом у формуванні нової редакції.

    Железняк також висловив сумніви щодо можливості підвищення ПДВ, вказавши, що наразі шанси на це залишаються низькими. Він підкреслив, що це рішення залежатиме від того, скільки грошей буде потрібно для забезпечення державних потреб.

    Нагадаємо, що 18 липня уряд ухвалив два законопроєкти про підвищення податків та збільшення військових видатків держбюджету. Вони були передані на розгляд Верховної Ради України. Пресслужба Міністерства фінансів пояснила, що підвищення податків викликане необхідністю знайти додаткові 500,3 мільярда гривень для забезпечення критично важливих потреб держави, зокрема фінансування оборони.

    За даними Мінфіну, основна частина додаткових коштів на фінансування оборони (361,6 мільярда гривень) буде забезпечена за рахунок внутрішніх запозичень, перевиконання діючих доходів держбюджету та економії на окремих видатках. Інші 138,7 мільярда гривень планується отримати через перегляд військового збору, акцизів та інші заходи, зокрема впровадження акцизного податку на солодкі напої.

  • Що пішло не так з реструктуризацією боргу України

    Що пішло не так з реструктуризацією боргу України

    У найближчі дні має завершитися реструктуризація зовнішнього боргу України, включаючи єврооблігації, і незважаючи на те, що умови були погоджені комітетом кредиторів і Міністерством фінансів, виникла несподівана проблема, яка стосується українських власників цих облігацій.

    Незважаючи на те, що реструктуризація здавалася передбачуваною і підготовленою, з’явилася ситуація, яка може серйозно вплинути на дрібних українських інвесторів. Виявилося, що для участі в голосуванні щодо реструктуризації єврооблігацій необхідно мати мінімальний лот, який для цього ринку складає $100 тисяч або $200 тисяч залежно від випуску. Багато українських інвесторів володіють облігаціями в обсягах менших за цей мінімум, і тому не можуть проголосувати.

    Ця проблема виникла через те, що до початку повномасштабної війни з Росією багато українців придбали єврооблігації в дрібних обсягах, що стало можливим завдяки політиці Національного банку України. Однак, з огляду на агресію Росії та падіння ринку, ситуація змінилася, і зараз українські інвестори стикаються з проблемами, які вони не могли передбачити.

    Умови реструктуризації облігацій, включаючи вимоги до мінімального лота для голосування, не були враховані під час підготовки реструктуризації. Як результат, дрібні інвестори, які можуть бути значною частиною ринку, але чий обсяг володіння єврооблігаціями є порівняно невеликим, не можуть взяти участь у важливому процесі голосування.

    Це може призвести до збільшення списання боргу для тих, хто не зміг проголосувати, і створити додаткові труднощі для Міністерства фінансів і Національного банку України. Хоча для самої реструктуризації це, ймовірно, не матиме великих наслідків, для дрібних інвесторів ситуація може бути досить складною.

    Можливим рішенням могло б стати голосування на рівні Національного банку України, який міг би проголосувати за всіх українців разом. Однак, чи погодиться регулятор на таку пропозицію, поки невідомо. Ця ситуація є ще одним нагадуванням про те, що інвестиції в Україні можуть бути непередбачуваними, і навіть міжнародні норми і правила не завжди гарантують справедливість для всіх учасників ринку.

    Окрім цієї проблеми, внутрішній і зовнішній ринки залишаються досить стабільними. На зовнішньому ринку більше торгувалися варанти, гривня демонструє помірні коливання, а ставки на внутрішньому ринку залишаються стабільними. Інфляція в Україні продовжує зростати, досягнувши 5,4%, і це може мати подальші наслідки для економіки.

    Дані по споживчих настроях українців, які покращилися в липні, навіть незважаючи на відключення світла, викликають певне здивування. Можливо, покращення настроїв пов’язане з останніми подіями в Курську, що також могло позитивно вплинути на сприйняття ситуації в Україні.

  • В Україні планують підвищити податки на доходи з депозитів

    В Україні планують підвищити податки на доходи з депозитів

    Малі банки переглядають ставки за депозитами, деякі з них суттєво знизили дохідність вкладів. Розглянемо, які умови зараз пропонують приватним клієнтам банки з депозитними портфелями до 2 млрд грн.

    У травні інфляція в Україні прискорилася до 3,3% у річному вимірі, порівняно з 3,2% у квітні. Очікується, що після підвищення тарифів на електроенергію інфляція у червні зросте ще більше, що негативно впливатиме на дохідність депозитів.

    На дохідність вкладів також вплине можливе підвищення податків, яке обговорюється у владних кабінетах. Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що можуть змінитися “податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, податок на додану вартість”.

    За попередніми даними, військовий збір може збільшитися з 1,5% до 5%. Це безпосередньо вплине на дохідність вкладів, оскільки фізичні особи сплачують цей податок разом з ПДФО при отриманні доходу з депозитів. Якщо зараз загальна сума податків складає 19,5%, то після змін вона може зрости до 23%.

    Начальник Львівського відділення РВС Банку Іван Мичло погоджується, що збільшення військового збору вплине на прибутковість вкладів, але не вважає, що це зробить депозити менш популярними.

    “Не думаю, що підвищення військового збору суттєво вплине на дохідність вкладів та їх затребуваність серед населення. Відтоді, коли було вперше запроваджено військовий збір (1,5%), не спостерігалося відтоку клієнтів. Зараз планується збільшення до 5%, але це лише прогноз. Після певного періоду адаптації попит може відновитися”, — пояснює Іван Мичло.

    Голова правління Юнекс Банку Іван Світек також вважає підвищення військового збору ймовірним.

    “Будь-яке підвищення податків ускладнює ситуацію, навіть для класичних депозитів. Конкуренція на ринку та економічні умови обмежують можливості для перегляду депозитних ставок. Збільшення податків вплине на реальну дохідність для вкладника, оскільки більше з нарахованих відсотків перераховуватиметься до бюджету”, — зазначає він.

    За його словами, підвищення податків може спонукати людей інвестувати в ОВДП або тримати гроші вдома чи на поточних рахунках. Глибина цього процесу залежатиме від рівня підвищення податків та ресурсної ситуації на ринку. З іншого боку, наповнення бюджету, значна частина якого йде на оборону країни, може мати пріоритет.

    Нагадаємо, Міністерство фінансів 18 червня розмістило військових облігацій на 8,6 млрд гривень та 204 млн доларів.

  • Уряд готує підвищення податків

    Уряд готує підвищення податків

    Міністерство фінансів України планує підвищити військовий збір та податок на додану вартість (ПДВ). Про це повідомляє Forbes Україна з посиланням на джерела у Верховній Раді та Кабінеті Міністрів. Законопроект, що передбачає ці зміни, вже перебуває в розробці і може бути представлений у парламенті до кінця червня – початку липня.

    Військовий збір планують підвищити з 1,5% до 5%, кажуть депутати. Аналогічну ставку податку 5% можуть запровадити і ФОПів. Також “ведуться дискусії” щодо підвищення ПДВ на 2-3%.

    Ключова причина – збільшення військових потреб. Один із співрозмовників із фінансового комітету Ради оцінює додаткові потреби бюджету у 400-500 млрд грн. 400 мільярдів потрібно лише на закупівлю та ремонт військової техніки.

  • Україна планує створити “банк банків” для фінансування відновлення країни

    Україна планує створити “банк банків” для фінансування відновлення країни

    Міністерство фінансів та Національний банк України разом із депутатами Верховної Ради активно працюють над створенням законопроєкту, що передбачає утворення Національної установи розвитку (НУР). Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев.

    За словами Гетманцева, НУР має стати державною спеціалізованою установою, що відіграватиме роль банку для банків, з особливим мандатом щодо відновлення та структурної трансформації економіки. Її завданням буде реалізація програм кредитування для відновлення країни.

    “Головне призначення НУР полягатиме у вирішенні проблем, пов’язаних із кредитуванням релокованого бізнесу, підприємств на прифронтових територіях, а також проектів з високим рівнем ризику”, – підкреслив він.

    Гетманцев наголосив, що НУР буде мати можливість отримати фінансування від приватних інвесторів для направлення цих коштів на відбудову та розвиток української економіки. Це буде досягатися шляхом надання підтримки різними фінансовими інструментами, переважно суб’єктам малого та середнього підприємництва, які опинилися в скрутному становищі, але мають потенціал для відновлення та розвитку.

    Нардеп зазначив, що успішним прикладом подібної установи є KFW (Kreditanstalt für Wiederaufbau – Кредитна установа для реконструкції), створена в післявоєнній Німеччині у 1948 році як частина Плану Маршала.

  • Україна має виконати дев’ять пунктів за планом для отримання €50 млрд до кінця червня

    Україна має виконати дев’ять пунктів за планом для отримання €50 млрд до кінця червня

    До кінця червня Кабмін і Верховна Рада мають втілити в життя дев’ять пунктів за планом, за яким Україна має отримати €50 млрд у найближчі чотири роки. У найближчі три місяці уряд має виконати дев’ять пунктів за Ukraine facility, який Кабмін затвердив 18 березня. Майже половину зобов’язань уже виконано. Достроково закрито три пункти.

    У лютому парламент ухвалив закон про корпоративне управління державних компаній, Мінфін – план цифровізації митниці, а в січні уряд підтримав Стратегію термомодернізації будівель.

    Серед невирішених завдань – реформа Бюро економічної безпеки (БЕБ):
    – підготовка бюджетної декларації,
    – затвердження стратегії з протимінної діяльності,
    – затвердження Національного плану з енергетики та клімату, – затвердження плану заходів щодо реалізації реформи управління державними інвестиціями.

    Ціна своєчасного виконання – €4 млрд із €16 млрд, які Кабмін має отримати цього року.
    Чи встигає уряд здійснити заплановане і як виглядають реформи зсередини?

    Реформа БЕБ
    До кінця червня 2024 року парламент планує ухвалити закон про перезавантаження БЕБ. Наприкінці лютого Верховна Рада (ВР) провалила урядову версію законопроєкту про БЕБ. Депутати вимагали переглянути два ключові питання, такі як:
    1) переатестація співробітників
    2) відбір директора бюро

    Тепер уряд має заново подавати законопроєкт до ВР. Ймовірно, це станеться в середині квітня.

    Бюджетна декларація
    Мінфін до 15 травня має підготувати бюджетну декларацію на 2025-2027 роки. Кабмін уже схвалив у березні відновлення середньострокового планування на місцевому рівні. Тепер підтримати це рішення має парламент. Якщо всю процедуру буде завершено до липня, то середньострокове планування на місцевому рівні почнеться з цього року, йдеться в письмовій відповіді прес-служби Мінфіну. Якщо ні, то з наступного.
    Пріоритетні сфери видатків:
    – забезпечення сил оборони;
    – соціальна підтримка;
    – відновлення зруйнованого або пошкодженого майна;
    – виконання всіх боргових зобов’язань.

    Реформа управління державними компаніями
    У плані Ukraine Facility цей індикатор стоїть на другий квартал 2024-го, але парламент і уряд уже виконали його. Закон ухвалено наприкінці лютого 2024 року.

    Національний план з енергетики та клімату
    Документ узгоджує всі зобов’язання, які уряд давав у рамках різних міжнародних програм з реформування енергетики та кліматичної політики, а також встановлює нові цілі, передбачені європейським законодавством.

    Стратегія протимінної діяльності до 2033 року
    Національний орган з протимінної діяльності розглянув стратегію 12 лютого 2024-го. Тепер документ має бути схвалений Радою національної безпеки і оборони (РНБО) і підписаний президентом. У рамках стратегії до кінця квітня Мінекономіки запускає програму для аграріїв і фермерів із компенсації розмінування територій. Для цього компанії слід подати заявку через Державний аграрний реєстр (ДАР), далі фахівці Центру гуманітарного розмінування мають її опрацювати і сформувати початкову вартість робіт.

    Потім заявку на розмінування виносять на Prozorro і оператор протимінної діяльності, який запропонував нижчу ціну, отримає замовлення. Держава покриває 80% витрат, а підприємство – решту 20%. У бюджеті на цей рік на програму закладено 3 млрд грн. Також найближчими місяцями має запрацювати Єдиний державний реєстр забруднених земель. У ньому будуть вказані безпечні ділянки, які пройшли обстеження або потребують розмінування.

    Цифровізація Державної митної служби
    Міністерство фінансів у лютому 2024-го схвалило план цифровізації митниці, розрахований до 2028 року. У рамках стратегії до кінця другого кварталу 2024-го має завершитися розробка двох цифрових інструментів:

    – Автоматизована система митного оформлення “Центр”, у якій міститимуться різні документи, наприклад, електронні копії митних декларацій;

    – Оновлена національна система гарантій (GMS-UA) забезпечить гарантію товарів у режимі спільного транзиту. В електронному вигляді можна буде зареєструвати фінансову гарантію, внести до неї зміни.

    Ще до кінця другого кварталу на митниці почне впроваджуватися система рішень (CDS). Це автоматизована система, яка оброблятиме рішення митних органів за форматом обміну даними, що використовується в ЄС.

    У цей же період має завершитися тестування системи боротьби з підробкою і піратством (COPIS). Це платформа, яка міститиме інформацію про правовласників та історію їхніх заявок, подання до них змін, зразки захищеної продукції тощо.

    Також ведуться переговори з Мінінфраструктури про надання переваг підприємствам, які використовують цифрові сервіси, наприклад, комп’ютеризовану транзитну систему (New Computerized Transit System – NCTS). Йдеться, наприклад, про переваги в користуванні застосунком “єЧерга”, додають у пресслужбі міністерства.

    Цифровізація митниці чинить і антикорупційний ефект – не лише шляхом мінімізації людського фактора, а й поліпшення обміну інформацією між підприємствами та митними органами суміжних країн, додають у пресслужбі Мінфіну.

    Дорожня карта реформування управління державними інвестиціями
    Дедлайн – до червня 2024-го. Документ розділений на два етапи – перехідний період (2024-2025 роки) і повноцінна імплементація (2026-2028 роки).
    Ключові завдання для першого етапу :
    – запровадження стратегічного планування публічних інвестицій;
    – законодавче унормування;
    – оновлення методологічної бази;
    – створення ІТ-архітектури.

    Мінфін уже отримав низку інвестиційних проєктів на 2025-2027 роки. Наразі проєкти проходять етап скринінгу та пріоритизації. Далі їх має розглянути Стратегічна інвестиційна рада, яку буде створено незабаром, стверджують у пресслужбі Мінфіну. На законодавчому рівні буде посилено вимогу щодо включення до бюджету тільки тих проєктів, які пройшли оцінку і відбір, ідеться у відповіді прес-служби відомства.

    Стратегія термомодернізації будівель на період до 2050-го
    На початку січня 2024 року уряд затвердив стратегію термомодернізації будівель, цей індикатор також можна вважати виконаним. До того ж це один із пунктів Угоди про асоціацію з ЄС.
    Документ містить такі пріоритети :
    – швидкі темпи термомодернізації громадських будівель;
    – постійне фінансування;
    – цифровізація процесів;
    – створення ринкових умов і залучення людського потенціалу в цю сферу.

    Виконання має зменшити споживання енергії в секторі громадських і житлових будівель на 15% до 2030-го, на 30% до 2040 року і на 40% до 2050-го.