Позначка: металобрухт

  • Суд арештував майно у справі колишнього податківця Афонова та бізнесмена Кусаєва на 2 млрд грн

    Суд арештував майно у справі колишнього податківця Афонова та бізнесмена Кусаєва на 2 млрд грн

    24 жовтня слідчий суддя Шевченківського районного суду Києва, розглянувши клопотання Офісу генерального прокурора (справа №761/44359/25), наклав арешт на все майно, вилучене під час обшуків на підприємствах, пов’язаних з колишнім податківцем Романом Афоновим та бізнесменом Феліксом Кусаєвим. Арешт також торкнувся двох відділень АТ «АБ «РАДАБАНК» у Запоріжжі.

    За даними слідства, учасники злочинної схеми з 2020 року через підконтрольні транзитно-конвертаційні підприємства реєстрували податкові накладні на реалізацію брухту чорних і кольорових металів на суму понад 2 млрд грн. Основними контрагентами, за інформацією ОГП, були підприємства реального сектору економіки, серед яких «Сяйвомет», «Сяйво ТД», ПрАТ «Дніпроспецсталь», «Метпромсервіс», «Тімметал», «Промметсплав», «Снаб-електро», «Євро-мет» та інші.

    Для легалізації походження металобрухту організатори складали акти приймання-передачі від фізичних осіб, які фактично не займалися заготівлею та не мали доступу до банківських рахунків, на які надходили кошти.

    Надалі безготівкові кошти дробилися на рахунки підконтрольних фізичних та юридичних осіб і обготівковувалися у банках та через банкомати за допомогою платіжних карток. Слідство зазначає, що до схеми могли бути причетні й посадові особи банківських установ.

    Судовий арешт покликаний забезпечити збереження активів до завершення досудового розслідування та розгляду справи в суді.

  • Бізнесмена Андрейчикова викрили у зв’язках з Придністров’ям та сепаратистами

    Бізнесмена Андрейчикова викрили у зв’язках з Придністров’ям та сепаратистами

    Бізнесмен Андрій Андрейчиков, власник компанії «Балкер», яка щороку отримує сотні мільйонів доходів від торгівлі металобрухтом і співпрацює з найбільшими українськими металургійними групами, опинився в центрі скандалу через зв’язки з підконтрольним Росії Придністров’ям та особами, причетними до сепаратистської діяльності.

    Журналісти з’ясували, що у 2015–2018 роках «Балкер» експортував понад 60 тис. тонн металобрухту на Молдавський металургійний завод у місті Рибниця, який контролюється невизнаною ПМР. Вартість цих поставок становила близько 380 млн грн.

    Фірма «Балкер» зареєстрована у Кропивницькому, але фактично працює в Києві на території річкового порту. Сам Андрейчиков мешкає в Одесі. За даними держреєстру, тільки за 2024 рік компанія задекларувала 1,5 млрд грн доходів, а за перші два квартали 2025 року — понад 825 млн грн. Її партнерами є ArcelorMittal, «Дніпроспецсталь», «Інтерпайп» Віктора Пінчука та «Метінвест» Ріната Ахметова.

    При цьому Андрейчиков має неоднозначних колишніх партнерів. Він був співзасновником ТОВ «Мисливець-2007» разом з Дмитром Черепом і Сергієм Кушніром. Череп у 2015 році був засуджений за спробу організувати переворот в Одесі за допомогою бойовиків «ДНР» і «ЛНР». Кушнір керував одеським осередком проросійської партії «Родина». Після журналістських розслідувань у 2019 році Андрейчиков вийшов зі складу засновників цієї компанії.

    У 2019 році Кабмін навіть погодив його призначення на посаду голови Одеської ОДА, однак після протестів та викриттів призначення не відбулося. Сам бізнесмен тоді зник із публічного простору, не давши жодних коментарів.

    Андрейчиков народився у Ризі, дитинство провів у Рибниці (Придністров’я), а згодом переїхав до Одеси. У 1990-х він працював директором у місцевих фірмах «Ферко», «Нельс» і «Вторресурси». У 2003 році заснував «Балкер».

    Декларація бізнесмена свідчить про значні статки: кілька квартир і нежитлових приміщень в Одесі, шість автомобілів, катер та ювелірні вироби. Подружжя Андрейчикових зберігало понад 110 тис. доларів у чоловіка та 26 тис. доларів у дружини. Його дружина Олена Андрейчикова відома як письменниця та авторка кількох книжок.

    Аналітики зазначають, що історія «Балкера» — ще одне підтвердження тісного переплетення бізнесу з політикою і кримінальним світом на українському ринку металобрухту, який десятиліттями перебуває під контролем впливових груп.

  • ТОВ «Д-Камет» знову постачає український брухт на російський завод у Молдові

    ТОВ «Д-Камет» знову постачає український брухт на російський завод у Молдові

    Українські заготівельники металобрухту відновили експорт сировини до Придністров’я після річної паузи. Про це свідчать дані Державної митної служби України, повідомляє Oboz.ua.

    У липні 2025 року експортером виступило ТОВ «Д-Камет», яке ще торік постачало брухт на Молдавський металургійний завод у Рибниці. Завод належить російським власникам і фактично працює на території невизнаного анклаву.

    Згідно з митними документами, країною призначення партій вказано Молдову, проте кінцевим пунктом доставки значиться станція Рибниця у Придністров’ї.

    Це відбувається на тлі дефіциту металобрухту в Україні, який посилився після масштабних руйнувань промисловості, окупації частини територій і падіння внутрішніх обсягів заготівлі. Попри це, обсяги експорту зростають.

    Нагадаємо, у серпні 2024 року «Д-Камет» вперше від початку повномасштабної війни відвантажив 276 тонн українського брухту на ММЗ. Хоча завод у 2018 році потрапив під українські санкції, вже у 2019-му його без пояснень вивели з переліку.

  • Бюджет втратив понад 3 мільярди через тіньовий експорт металобрухту

    Бюджет втратив понад 3 мільярди через тіньовий експорт металобрухту

    Український ринок металобрухту стрімко скорочується. В умовах війни, втрати промисловості та логістичних викликів заготівля впала до найнижчого рівня з 1995 року. Попри це, обсяги експорту продовжують зростати, що створює загрозу як для економіки, так і для національної безпеки.

    Про це заявила голова галузевої ради Федерації металургів України Олена Колесникова в коментарі для РБК-Україна.

    “Значна частина українського металобрухту експортується до ЄС, де фактично реекспортується до третіх країн, насамперед до Туреччини, в обхід українського експортного мита у 180 євро за тонну“, — зазначила вона.

    За її словами, така схема дозволяє уникати сплати мита, що призводить до втрат бюджету у мільярди гривень. У 2023 році державний бюджет недоотримав понад 2 мільярди гривень, а цього року вже понад 3 мільярди.

    Замість підтримки вітчизняної металургії брухт вивозиться за кордон, тоді як всередині країни його вкрай не вистачає: на сьогодні дефіцит становить щонайменше 300 тисяч тонн. Українські підприємства залишаються без сировини, а стратегічний ресурс іде за межі держави.

    “Переробка однієї тонни брухту в Україні дає у 8 разів більше податків, ніж експорт. А метали потрібні не лише для економіки, а й для оборонної галузі та відбудови“, — підкреслила Колесникова.

    Лише у червні 2025 року обсяг експорту брухту з України зріс на 115% порівняно з минулим роком. Основним напрямком стала Польща, яка отримує понад 70% усіх поставок.

    При цьому навіть Єврокомісія визнає брухт стратегічним ресурсом: у межах «зеленого курсу» в ЄС планують обмежити його експорт за межі союзу. Колесникова наголошує, що Україні варто діяти аналогічно.

    Серед запропонованих кроків:

    • створення публічного реєстру експортерів брухту,

    • транскордонний обмін інформацією з митницями країн ЄС,

    • зокрема — із Польщею, як головним транзитним партнером.

    Експерти закликають уряд вжити термінових заходів, аби зупинити вивіз критично важливої сировини, уникнути подальших бюджетних втрат і зберегти внутрішню промисловість.

  • Кривий Ріг залишився взимку без тепла через схему з продажем обладнання на металобрухт: підозрюють 10 осіб

    Кривий Ріг залишився взимку без тепла через схему з продажем обладнання на металобрухт: підозрюють 10 осіб

    У Кривому Розі взимку без опалення залишилась половина міста — понад 250 тисяч людей, десятки підприємств та об’єктів критичної інфраструктури. Як з’ясувалося, причиною стала злочинна схема, яку організували колишні керівники місцевого державного теплоенергетичного підприємства.

    Про це повідомила Нацполіція України, оприлюднивши деталі розслідування.

    За даними слідства, із 1140 водонагрівачів навмисно вилучали латунні трубки — цінні деталі, які згодом здавали на металобрухт. Щоб приховати сліди втручання, порожні місця в обладнанні заповнювали сторонніми предметами — зокрема одягом — і повертали його на місце, створюючи ілюзію працездатності системи.

    Загальна сума збитків сягнула майже 30 мільйонів гривень. Внаслідок цього вся система теплопостачання вийшла з ладу саме в опалювальний період.

    Правоохоронці вже повідомили про підозру десятьом особам, серед яких — двоє колишніх посадовців, що, за версією слідства, і були організаторами злочину.

    Варто зазначити, що взимку офіційні джерела пояснювали відсутність тепла аваріями на мережах і браком персоналу через мобілізацію. Однак тепер виявилось, що реальні причини крилися в системній крадіжці обладнання.

    Розслідування триває, а мешканці міста очікують справедливого покарання для винних у штучній катастрофі, яка поставила під загрозу здоров’я та життя людей.

  • Україна втрачає стратегічну сировину через експорт

    Україна втрачає стратегічну сировину через експорт

    Різке зростання експорту брухту чорних металів з України у 2024 році, який зріс на 60% порівняно з минулим роком і досяг 293,2 тис. тонн, викликало серйозну стурбованість серед вітчизняних металургів. Масове вивезення критично важливої сировини ставить під загрозу стабільність роботи металургійної галузі, яка є стратегічною для української економіки.

    Подібне зростання експорту Україна вже пережила у 2021 році, коли за кордон було відвантажено 615,7 тис. тонн металобрухту – у 17 разів більше, ніж роком раніше. Цей сплеск відбувся на тлі відновлення глобальної металургійної галузі після спаду, викликаного пандемією COVID-19. Основним споживачем українського брухту тоді була Туреччина.

    У відповідь на ситуацію влада запровадила експортне мито на рівні €180/т, щоб захистити вітчизняну металургію. Проте це рішення виявилося недостатньо ефективним через дірки у регуляторній системі.

    Мита на експорт металобрухту з України не поширюються на країни ЄС, де діє нульовий тариф. Ця лазівка дозволяє експортерам уникати сплати мита, оформлюючи поставки до країн Євросоюзу, звідки сировина потім реекспортується до Туреччини та інших країн.

    Наприклад, у 2024 році Польща імпортувала 248,6 тис. тонн українського брухту, що на 55% більше, ніж роком раніше. При цьому, експорт польського брухту за кордон теж різко зріс – на 69,9% рік до року, досягнувши понад 1,29 млн тонн. Значна частина цієї сировини прямує до Туреччини, де її обсяг за 11 місяців 2024 року досяг 452,71 тис. тонн, що у 2,5 раза більше, ніж у 2022 році.

    Українська металургійна галузь, яка вже працює в умовах ускладненого збору сировини через війну, ризикує залишитися без критично важливого ресурсу для виробництва сталі. Це ускладнює виконання планів із нарощування виплавки сталі та посилює залежність від імпорту сировини.

    За словами експертів GMK Center, використання ЄС як транзитної зони для реекспорту брухту в обхід українських мит також позбавляє бюджет України значних надходжень, які могли б бути використані для підтримки металургії або інших критично важливих галузей.

    Україна стикається з необхідністю перегляду правил експорту металобрухту, зокрема через вдосконалення системи моніторингу та введення додаткових заходів для запобігання реекспорту через країни ЄС. Питання збереження стратегічних ресурсів і підтримки металургії мають стати одним із пріоритетів уряду в умовах поточної економічної нестабільності.