Хрещатик

Позначка: медики

  • Росія скинула вісім авіабомб на Херсон: загинув водій швидкої, серед поранених — немовля

    Росія скинула вісім авіабомб на Херсон: загинув водій швидкої, серед поранених — немовля

    Російські війська вранці 17 жовтня здійснили два масовані авіаудари по житлових кварталах Херсона, скинувши вісім керованих авіабомб протягом години. Внаслідок атаки загинув водій екстреної медичної допомоги, який прибув рятувати постраждалих після перших вибухів. За оновленими даними поліції, поранення дістала 21 людина, серед них — одномісячне немовля, 11-річна дівчинка та медична працівниця. У місті пошкоджено щонайменше 15 багатоповерхівок, дитячий садок та інші цивільні об’єкти.

    Про наслідки атаки повідомили начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько, керівник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін та поліція Херсонської області.

    За даними міської влади, близько четвертої години ранку російська авіація почала скидати керовані авіабомби на Корабельний район Херсона.

    Протягом години окупанти здійснили два авіаудари, застосувавши загалом вісім авіабомб. Під ударом опинилися багатоповерхові житлові будинки та об’єкти соціальної інфраструктури.

    Найтрагічнішим епізодом стало ураження району, де вже працювали медики, які прибули допомагати постраждалим.

    Після перших вибухів на місце виїхала бригада екстреної медичної допомоги. Однак російські війська завдали повторного удару.

    Внаслідок атаки водій швидкої допомоги дістав смертельні травми. Також постраждала медична працівниця.

    За інформацією правоохоронців, загиблий прибув на допомогу мешканцям житлового кварталу після першого удару.

    Обставини повторного обстрілу та його можливу спрямованість проти медиків мають встановити слідчі. Водночас міжнародне гуманітарне право передбачає особливий захист медичного персоналу й транспорту екстреної допомоги.

    Серед постраждалих — дитина, якій виповнився лише один місяць

    За повідомленням місцевої влади, немовля перебувало у квартирі разом із батьками під час російської атаки.

    Поранень зазнала вся родина: 28-річна жінка, 37-річний чоловік та їхня дитина.

    У постраждалих діагностували вибухові травми, закриті черепно-мозкові травми та акубаротравми.

    Усіх трьох доправили до лікарні. Їхній стан на момент госпіталізації оцінювали як середньої тяжкості.

    Також постраждала 11-річна дівчинка. У неї зафіксували вибухову травму, акубаротравму та поранення потиличної ділянки.

    Серед інших поранених є чоловіки та жінки різного віку.

    За інформацією «Суспільного Херсон», один із постраждалих, 58-річний чоловік, перебував у тяжкому стані, у комі.

    Масштаб руйнувань у житловому кварталі виявився значним

    Поліція повідомила, що у Шуменському мікрорайоні пошкоджено щонайменше 15 багатоквартирних будинків.

    Унаслідок вибухів постраждали також дитячий садок, магазин та припарковані автомобілі.

    Частина мешканців опинилася заблокованою у квартирах, а деякі люди — під завалами пошкоджених конструкцій.

    На місцях влучань працювали рятувальники, медики, поліцейські та інші екстрені служби.

    Вони допомагали постраждалим, обстежували пошкоджені приміщення та фіксували наслідки обстрілу.

    Херсон залишається одним із міст України, де цивільні мешканці щодня стикаються з небезпекою російських атак

    Після звільнення правобережної частини Херсонщини в листопаді 2022 року російські війська продовжують обстрілювати місто з тимчасово окупованого лівого берега Дніпра, а також застосовують ударні безпілотники та авіацію.

    Особливу небезпеку становлять повторні удари, які можуть загрожувати людям, що прибувають допомагати постраждалим.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про атаку російського дрона на автомобіль швидкої допомоги в Корабельному районі Херсона.

    Тоді, 16 червня, внаслідок удару поранення отримали двоє медичних працівників, які виконували свої службові обов’язки.

    Ще одним прикладом небезпеки для цивільних стала російська авіаційна атака на багатоповерхівку Херсона в лютому 2025 року, після якої рятувальники діставали людей із-під завалів.

    Нинішні удари вкотре свідчать про високий ризик для цивільного населення міста, включно з дітьми, людьми похилого віку та працівниками екстрених служб.

    Станом на 12:23 17 жовтня правоохоронці підтвердили загибель однієї людини та поранення 21 особи.

    Раніше місцева влада повідомляла про 20 поранених, однак кількість постраждалих зросла після уточнення інформації.

    На місцях російських ударів продовжують працювати відповідні служби. Правоохоронці документують пошкодження цивільних об’єктів і встановлюють усі обставини атаки.

    Російський авіаудар 17 жовтня забрав життя людини, яка прибула рятувати інших, та залишив десятки мирних мешканців із травмами. Серед поранених — діти, для яких звичайна ніч у власному будинку обернулася госпіталізацією.

  • Російський дрон атакував швидку допомогу вночі: є поранені медики

    Російський дрон атакував швидку допомогу вночі: є поранені медики

    Російські окупаційні війська продовжують цілеспрямовано атакувати цивільну інфраструктуру та людей у Херсоні. У ніч на 16 червня під удар безпілотника потрапив автомобіль екстреної медичної допомоги, який прибув на виклик у Корабельний район міста. Внаслідок атаки поранення отримали двоє медичних працівників.

    Про це повідомила Херсонська міська військова адміністрація.

    За даними влади, близько 01:30 російський дрон атакував автомобіль «екстренки», коли бригада медиків виконувала свої службові обов’язки та надавала допомогу цивільним мешканцям.

    Внаслідок удару постраждали двоє працівників швидкої допомоги — чоловіки віком 51 та 63 роки.

    У медиків діагностували контузії, вибухові травми та закриті черепно-мозкові ушкодження. Стан одного з постраждалих виявився тяжчим: 51-річного парамедика госпіталізували до медичного закладу для подальшого лікування та спостереження лікарів. Його колега після надання необхідної допомоги проходитиме лікування амбулаторно.

    Удар по автомобілю швидкої допомоги став черговим випадком атак російських військових на представників служб порятунку та медичних працівників, які щоденно працюють у прифронтових регіонах та рятують життя цивільних.

    Однак на цьому нічні атаки не завершилися.

    Вже через кілька хвилин, близько 01:35, російські військові здійснили ще одну атаку за допомогою безпілотника у тому ж Корабельному районі Херсона. Цього разу окупанти скинули вибуховий пристрій на цивільну територію.

    У результаті удару постраждав 45-річний місцевий житель, який перебував на вулиці.

    Медики діагностували у чоловіка вибухову травму та множинні осколкові поранення шиї, лівого плеча та нижніх кінцівок. Потерпілого доставили до лікарні. За інформацією лікарів, його стан оцінюється як середньої тяжкості.

    Херсон залишається одним із найбільш небезпечних міст України через постійні атаки російських військ. Після деокупації правобережної частини області місто перебуває під систематичними обстрілами з тимчасово окупованого лівого берега Дніпра.

    Останніми місяцями російська армія дедалі частіше використовує ударні FPV-дрони та безпілотники для атак на цивільне населення. Особливу небезпеку становлять саме скиди вибухівки з дронів, які дозволяють окупантам цілеспрямовано бити по автомобілях, громадському транспорту, рятувальниках, медиках та звичайних перехожих.

    Представники місцевої влади неодноразово наголошували, що російські військові фактично ведуть полювання на цивільних жителів Херсона за допомогою безпілотників. Через постійну загрозу мешканців закликають без нагальної потреби не перебувати на відкритих ділянках вулиць та оперативно реагувати на сигнали повітряної тривоги.

    Удари по медичних працівниках та автомобілях екстреної допомоги є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Згідно з Женевськими конвенціями, медичний персонал та транспортні засоби, що використовуються для надання допомоги пораненим, перебувають під особливим захистом під час збройних конфліктів.

    Попри постійну небезпеку, херсонські медики продовжують працювати у надзвичайно складних умовах, ризикуючи власним життям заради порятунку інших.

    Місцева влада вкотре закликала мешканців бути максимально обережними та не ігнорувати повідомлення про загрозу атак безпілотників.

  • Вижив після фронту, але помер у лікарні: у Києві розслідують загадкову смерть бійця

    Вижив після фронту, але помер у лікарні: у Києві розслідують загадкову смерть бійця

    У Києві правоохоронці розпочали кримінальне провадження за фактом смерті військовослужбовця 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергія Кузнєцова, який помер у столичній лікарні після лікування бойових поранень. Справу відкрито після публічних заяв про можливу неналежну медичну допомогу та ймовірну халатність з боку працівників медичного закладу.

    Про це повідомила поліція Києва.

    За інформацією правоохоронців, кримінальне провадження розслідується одразу за двома статтями Кримінального кодексу України: частиною першою статті 115 (умисне вбивство) та частиною першою статті 140 (неналежне виконання медичним працівником професійних обов’язків). Саме така практика є типовою для подібних випадків, коли необхідно провести повне та неупереджене розслідування обставин смерті людини.

    Наразі слідчі призначили комплекс експертиз, які мають встановити безпосередню причину смерті військового, а також з’ясувати, чи були допущені порушення під час надання медичної допомоги.

    Резонанс навколо цієї історії виник після публікації волонтерки Оксани Корчинської, яка повідомила подробиці перебування Сергія Кузнєцова у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги.

    За її словами, військовий отримав кілька осколкових поранень під час виконання бойових завдань. Зокрема, йшлося про поранення ніг, живота та спини. Після евакуації та госпіталізації боєць перебував при свідомості, проходив лікування та, за словами близьких, демонстрував позитивну динаміку одужання.

    Однак згодом стан військового почав погіршуватися. Волонтерка стверджує, що сам Сергій неодноразово скаржився на сильний біль у спині та просив лікарів звернути увагу на це поранення. Подібні зауваження медикам нібито висловлювала і його мати, яка повідомляла про підвищення температури тіла у сина та інші тривожні симптоми.

    За словами Корчинської, коли військовий скаржився на погіршення самопочуття, його переводили до реанімаційного відділення та застосовували медикаментозний сон. При цьому родичі та волонтери вважають, що справжню причину погіршення стану так і не було своєчасно встановлено.

    Особливо болісними стали останні дні життя військового. Волонтерка розповіла, що на світанку одного із днів Сергій зателефонував матері та повідомив, що почувається дуже погано. Він говорив про тривожні передчуття, скаржився на стан здоров’я та хвилювався за своїх домашніх улюбленців, які залишилися у зоні бойових дій.

    У понеділок, за словами родини, військовому зробили кардіограму. Лікарі, як стверджує мати, повідомили, що серце працює нормально і причин для занепокоєння немає. Проте вже наступного дня вранці Сергій Кузнєцов помер.

    Саме ця послідовність подій стала підставою для численних запитань з боку родини, волонтерів та побратимів військового.

    Окрему увагу привернули заяви про те, що подібні скарги на якість медичної допомоги у цьому закладі вже лунали раніше. За словами Оксани Корчинської, ще у квітні представники понад 80 служб супроводу військових зверталися до Командування Медичних сил України із проханням переглянути маршрутизацію поранених бійців та припинити направлення частини пацієнтів до цього медичного закладу.

    Водночас офіційних висновків щодо роботи лікарні наразі немає. Саме тому правоохоронці наголошують: говорити про наявність провини медичних працівників передчасно до завершення всіх слідчих дій та отримання результатів експертиз.

    Експертам належить встановити, чи існує причинно-наслідковий зв’язок між діями або бездіяльністю медичного персоналу та смертю військовослужбовця. Також буде перевірено, чи відповідали дії лікарів чинним протоколам лікування бойових травм і чи були проведені всі необхідні діагностичні процедури.

    Смерть Сергія Кузнєцова викликала широкий суспільний резонанс. У соціальних мережах українці закликають провести максимально відкрите та неупереджене розслідування, адже йдеться про військового, який отримав поранення під час захисту країни.

    Правоохоронці запевняють, що всі обставини трагедії будуть ретельно перевірені. Остаточні висновки щодо причин смерті та можливих порушень з боку медичного персоналу стануть відомі після завершення судово-медичних та інших експертиз.

    Наразі розслідування триває. Поліція, прокуратура та експертні установи працюють над встановленням усіх деталей справи, яка вже стала однією з найрезонансніших медичних історій останніх тижнів у столиці.

  • Вперше за роки війни: для прифронтових регіонів готують окремий правовий режим

    Вперше за роки війни: для прифронтових регіонів готують окремий правовий режим

    Україна готується до масштабних змін у підходах до підтримки громад, які щодня живуть під загрозою російських обстрілів. Керівник Офісу президента Кирило Буданов повідомив про початок роботи над окремим законом, який має визначити спеціальний правовий статус прифронтових територій та встановити нові механізми їх функціонування в умовах війни.

    Ініціатива стала результатом координаційної наради за участю прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, представників уряду, народних депутатів та профільних відомств. За словами Буданова, нинішні механізми підтримки громад, які перебувають поблизу лінії фронту, вже не відповідають масштабам викликів, із якими стикаються мільйони українців щодня.

    «Сьогодні на лінії вогню у десяти областях живуть понад шість мільйонів громадян України. Це люди, які попри щоденні атаки, руйнування інфраструктури та постійну небезпеку залишаються у своїх громадах, працюють і підтримують життя регіонів», – наголосив Буданов.

    За даними, озвученими під час наради, ситуація на прифронтових територіях суттєво відрізняється від умов життя в тилових областях. Йдеться не лише про безпекові ризики, а й про економічні та соціальні проблеми. У багатьох громадах спостерігається дефіцит місцевих бюджетів, постійні перебої з електроенергією, руйнування інфраструктури та нестача кадрів у критично важливих сферах.

    Особливу увагу влада планує приділити питанням соціального захисту населення. Серед проблем, які потребують негайного вирішення, називають нерівність у виплатах внутрішньо переміщеним особам, додаткові гарантії для працівників критичної інфраструктури, медиків, освітян та комунальників, які продовжують працювати під постійною загрозою обстрілів.

    Для розробки нового законодавства буде створено міжвідомчу робочу групу. Вона має підготувати комплексний документ, який визначить особливості діяльності органів влади, підприємств, соціальних служб та критичної інфраструктури на територіях, що перебувають поблизу бойових дій.

    Експерти зазначають, що фактично йдеться про створення окремої моделі державного управління для громад, які вже четвертий рік живуть в умовах війни. На відміну від тимчасових рішень та точкових програм підтримки, новий закон може закріпити довгострокові механізми фінансування, оподаткування, соціального захисту та безпеки.

    Важливо, що питання підтримки прифронтових територій останніми місяцями дедалі частіше порушується на рівні уряду. Раніше Кабінет Міністрів уже розширив програму доступного кредитування для бізнесу в таких регіонах та запровадив нові інструменти підтримки підприємств, які працюють поблизу зони бойових дій. За словами Юлії Свириденко, держава також розглядає можливість надання місцевим компаніям спеціального статусу критично важливих підприємств для збереження робочих місць та економічної активності.

    Крім економічних питань, новий закон має врахувати проблеми безпеки. Російські обстріли регулярно завдають ударів по енергетичній інфраструктурі, лікарнях, школах та комунальних об’єктах у прифронтових регіонах. Внаслідок цього місцеві органи влади змушені працювати в умовах постійних кризових ситуацій, а жителі громад стикаються з труднощами, які не характерні для інших регіонів країни.

    Окремим напрямком майбутнього законопроєкту може стати підтримка енергетичної стійкості. Влада розглядає можливість впровадження спеціальних механізмів захисту енергооб’єктів та додаткового фінансування для відновлення критичної інфраструктури після атак.

    На тлі війни значення прифронтових громад для України лише зростає. Саме вони забезпечують роботу підприємств, транспортних вузлів, медичних закладів та логістичних маршрутів поблизу фронту. Попри щоденні загрози, мільйони людей продовжують залишатися у своїх містах і селах, підтримуючи економіку та життєдіяльність регіонів.

    У владі наголошують, що закон має бути підготовлений максимально оперативно. Буданов висловив сподівання на швидку роботу парламенту та уряду, щоб уже найближчим часом запропонувати нові правила функціонування прифронтових територій.

    «Люди, які живуть поруч із лінією фронту, повинні отримати абсолютну підтримку держави», – підкреслив керівник Офісу президента.

    Якщо закон буде ухвалений, це може стати одним із найбільших рішень у сфері державної політики щодо підтримки регіонів, які найбільше постраждали від повномасштабної війни та продовжують залишатися під постійною загрозою російських атак.

  • Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Уряд України продовжив програму додаткового фінансування медичних закладів, які працюють на територіях активних бойових дій. Відповідне рішення дозволить лікарням і надалі отримувати додаткові кошти для виплати заробітних плат медикам, які щодня рятують життя українців у прифронтових громадах.

    Про це 4 червня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, дія програми мала завершитися 30 червня 2026 року, однак Кабінет Міністрів ухвалив рішення продовжити її до кінця року.

    Таким чином, у другому півріччі 2026 року заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу на територіях активних бойових дій, щомісяця отримуватимуть додаткове державне фінансування для формування фонду оплати праці.

    За словами Свириденко, українські медики залишаються одним із ключових елементів стійкості держави в умовах війни. Саме лікарі та медичний персонал забезпечують надання допомоги цивільному населенню та військовим у регіонах, які постійно перебувають під загрозою російських обстрілів.

    Прем’єр-міністерка наголосила, що держава повинна не лише вимагати від медичних працівників професійності та самовідданості, а й створювати умови для їхньої роботи. Саме тому уряд вирішив продовжити фінансову підтримку медичних установ у прифронтових районах.

    Наразі система підтримки медичних закладів на територіях бойових дій включає одразу кілька механізмів. Один із них стосується первинної медичної допомоги. Такі медичні заклади отримують підвищене фінансування від Національної служби здоров’я України. Зокрема, за кожну декларацію з пацієнтом вони отримують на 20% більше коштів порівняно з медичними установами в безпечніших регіонах країни.

    Окремим напрямом підтримки залишається екстрена медична допомога. Через постійні обстріли, евакуації населення та значне навантаження на бригади швидкої допомоги держава збільшила фінансування цього сектору. Це дозволяє забезпечувати роботу медичних бригад, оновлювати обладнання та підтримувати кадровий потенціал системи охорони здоров’я.

    Питання фінансування медичної галузі залишається одним із найважливіших під час війни. За даними Міністерства охорони здоров’я, найбільше навантаження сьогодні несуть лікарні Донецької, Харківської, Запорізької, Херсонської, Сумської та частини Дніпропетровської областей. Саме ці регіони регулярно зазнають російських атак і водночас змушені забезпечувати безперервне надання медичних послуг.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії сотні медичних закладів були пошкоджені або повністю зруйновані. За даними МОЗ, лише протягом останніх років ворог завдав тисячі ударів по об’єктах медичної інфраструктури. Частину лікарень вдалося відновити, однак багато медиків продовжують працювати в складних умовах, часто під загрозою повторних обстрілів.

    Саме тому уряд регулярно переглядає механізми підтримки медичних установ. У Кабміні наголошують, що головне завдання — не допустити відтоку кваліфікованих кадрів із прифронтових територій та гарантувати доступ людей до якісної медичної допомоги навіть поблизу лінії фронту.

    Рішення про продовження програми також збігається із загальним збільшенням державних видатків. Раніше Міністерство фінансів повідомляло, що у січні-квітні 2026 року видатки загального фонду державного бюджету України зросли на 13,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас суттєво збільшилися витрати на оборону, соціальну сферу та підтримку критичної інфраструктури.

    Попри складну фінансову ситуацію та зростання навантаження на бюджет, уряд продовжує фінансувати пріоритетні напрямки, серед яких медицина залишається одним із ключових. За словами представників Кабміну, стабільна робота лікарень у прифронтових регіонах напряму впливає на безпеку населення та здатність держави витримувати виклики війни.

    Експерти у сфері охорони здоров’я позитивно оцінюють рішення уряду. Вони наголошують, що додаткові виплати допомагають утримувати лікарів у громадах, які перебувають під постійною загрозою обстрілів. Без такої підтримки багато медичних закладів могли б зіткнутися з кадровим дефіцитом та ризиком скорочення обсягів медичної допомоги.

    Рішення Кабінету Міністрів про продовження додаткового фінансування до кінця 2026 року має забезпечити стабільну роботу лікарень у зоні бойових дій та підтримати тисячі медичних працівників, які продовжують виконувати свою роботу в найскладніших умовах війни. Для багатьох прифронтових громад це означає збереження доступу до медичних послуг і впевненість у тому, що лікарі залишаться поруч навіть у найважчі моменти.

  • Польща може відсторонити сотні українських лікарів через мову

    Польща може відсторонити сотні українських лікарів через мову

    У Польщі сотні українських лікарів можуть втратити право на роботу через невиконання мовної вимоги — йдеться про сертифікат рівня B1

    У Польщі частина українських лікарів опинилася під загрозою втрати права на медичну практику через вимогу підтвердження знання польської мови. Йдеться про медиків, які працювали на підставі умовної ліцензії та не надали сертифікат володіння мовою щонайменше на рівні B1. Про це повідомив президент Вищої медичної ради Лукаш Янковський в інтерв’ю виданню Rzeczpospolita.

    За його словами, з 1 травня частині іноземних лікарів, які не є громадянами Європейського Союзу, було припинено право на медичну практику через відсутність підтвердження мовної компетенції. Станом на зараз уже 146 медиків втратили можливість працювати в Польщі в рамках умовного дозволу.

    Водночас, за оцінками польських медичних органів, загалом у країні працює близько трьох тисяч лікарів з України. Приблизно третина з них, як зазначається, досі не надала офіційних документів, які підтверджують знання польської мови на необхідному рівні. Це означає, що потенційно сотні спеціалістів можуть втратити право на роботу в системі охорони здоров’я Польщі.

    Янковський пояснив, що частина лікарів перебуває у процесі отримання сертифікації або подала альтернативні документи, однак їхній статус залишається неврегульованим. Медична рада, за його словами, поступово анулює умовні ліцензії тим фахівцям, які не виконали мовну вимогу у встановлений термін.

    Він наголосив, що вимога знання польської мови є критичною для безпеки пацієнтів і якості медичної допомоги. На його думку, лікар, який не володіє мовою на достатньому рівні, не повинен здійснювати медичну практику в Польщі, оскільки це може створювати реальні ризики для пацієнтів під час діагностики та лікування.

    Окремо представник Вищої медичної ради зазначив, що значна частина українських лікарів була залучена до роботи в регіонах Польщі, де відчувався гострий дефіцит медичного персоналу. У таких районах польські лікарі часто відмовлялися працювати через навантаження або умови праці, тому саме іноземні фахівці заповнювали кадрові прогалини в системі охорони здоров’я.

    Водночас Янковський визнав, що серед українських медиків є значна кількість фахівців, які успішно підтвердили свої кваліфікації та знання польської мови, офіційно визнані та продовжують працювати на рівні з польськими колегами. Частина з них, за його словами, демонструє високий рівень професійної підготовки та активно інтегрується в польську медичну систему.

    У Польщі діє система умовного допуску до медичної практики для лікарів і стоматологів, які здобули освіту поза межами ЄС. Для отримання такого дозволу необхідні диплом, підтверджений професійний досвід та дозвіл на роботу в конкретному медичному закладі. Водночас цей дозвіл є тимчасовим і обмеженим у часі — він діє до п’яти років і не може бути продовжений, після чого лікар зобов’язаний повністю відповідати загальним вимогам, включно з мовними.

    Останній дедлайн для подання мовного сертифіката був встановлений заздалегідь, і, за словами польської сторони, лікарі мали достатньо часу для його отримання. Тепер, після завершення цього періоду, ті, хто не склав іспит на рівень B1, фактично втрачають право на роботу у польській системі охорони здоров’я.

    Паралельно у Польщі триває ширше посилення вимог до інтеграції іноземців. Міністерство внутрішніх справ країни розробляє зміни до законодавства про громадянство, які передбачають жорсткіші критерії для отримання польського паспорта, включно з тривалішим періодом проживання, обов’язковими мовними іспитами та оцінкою рівня інтеграції у суспільство.

    У цьому контексті ситуація з українськими лікарями розглядається як частина загальної тенденції посилення регулювання міграції та професійного допуску іноземців у ключових сферах, зокрема в медицині, де питання мови напряму пов’язане з безпекою пацієнтів і якістю надання медичних послуг.

  • На Прикарпатті зростає кількість випадків кору: чому більшість хворих — діти і що кажуть медики

    На Прикарпатті зростає кількість випадків кору: чому більшість хворих — діти і що кажуть медики

    У Івано-Франківська область у 2026 році зафіксовано помітне зростання захворюваності на кір, що викликало занепокоєння серед медиків, однак ситуацію наразі вдається тримати під контролем. За офіційними даними обласного центру контролю та профілактики хвороб, від початку року в регіоні зареєстровано 121 випадок інфекції, причому абсолютна більшість хворих — це діти.

    Фахівці зазначають, що частка дитячих випадків становить понад 84%, що підтверджує типову епідеміологічну картину для кору — інфекції, яка найчастіше вражає саме нещеплених або частково вакцинованих дітей. У той же час майже всі пацієнти — близько 97,5% — потребували госпіталізації та отримали лікування у стаціонарних умовах, що свідчить про потенційно серйозний перебіг хвороби навіть попри контроль над її поширенням.

    За словами головного державного санітарного лікаря області Руслана Савчука, ситуація із захворюваністю на кір залишається контрольованою, а медики мають чітке розуміння шляхів поширення інфекції. Важливим фактором стало оперативне реагування на перші спалахи, що дозволило локалізувати більшість осередків та запобігти масштабній епідемії.

    Загалом у регіоні було зафіксовано шість осередків поширення кору. Станом на середину квітня п’ять із них уже повністю ліквідовано. Останній активний спалах залишається у Делятинській громаді, де триває посилений епідеміологічний контроль, проводиться виявлення контактних осіб та здійснюються необхідні протиепідемічні заходи.

    Найбільше випадків захворювання зафіксовано у Надвірнянському та Івано-Франківському районах, які стали основними осередками поширення інфекції. Ще наприкінці березня саме у Надвірнянському районі спостерігалося різке зростання кількості хворих — тоді підтверджували десятки випадків, переважно серед дітей, і навіть розглядалися обмежувальні заходи у школах, включно з переходом на дистанційне навчання.

    Станом на квітень більшість пацієнтів уже одужали — за окремими даними, 118 із 121 інфікованого подолали хворобу, а кілька випадків мають легкий перебіг і перебувають на стадії одужання. Це свідчить про ефективність роботи системи охорони здоров’я та своєчасне надання медичної допомоги.

    Кір залишається одним із найбільш заразних вірусних захворювань у світі. Він передається повітряно-крапельним шляхом і може зберігатися у повітрі або на поверхнях до двох годин після того, як інфікована людина залишила приміщення. Вірус легко поширюється у місцях скупчення людей, особливо у школах і дитячих садках, що пояснює високий рівень захворюваності серед дітей.

    Симптоми кору включають високу температуру, кашель, нежить, кон’юнктивіт та характерний висип. Особливу небезпеку становлять ускладнення, серед яких пневмонія, енцефаліт та інші тяжкі стани, що можуть призвести до серйозних наслідків для здоров’я. Саме тому у більшості випадків лікарі приймають рішення про госпіталізацію пацієнтів.

    Медики наголошують, що головною причиною спалахів кору є недостатній рівень вакцинації. Вакцинація проти кору входить до національного календаря щеплень і передбачає дві дози, які забезпечують надійний імунітет. Проте відмова від щеплень або порушення графіку вакцинації створюють передумови для поширення інфекції.

    У зв’язку з поточною ситуацією фахівці закликають батьків перевірити вакцинальний статус дітей та за необхідності звернутися до медичних закладів для проведення щеплення. За словами лікарів, вакцинація залишається єдиним ефективним способом захисту від кору та запобігання новим спалахам.

    Окрім цього, у регіоні проводиться активна інформаційна кампанія, спрямована на підвищення обізнаності населення щодо симптомів захворювання, шляхів передачі та методів профілактики. Медики також наголошують на важливості своєчасного звернення за допомогою у разі появи перших ознак хвороби.

    Фахівці підкреслюють, що попри стабілізацію ситуації, ризик нових спалахів залишається. Вірус кору швидко поширюється у середовищах із низьким рівнем імунізації, тому навіть один випадок може призвести до нової хвилі захворюваності.

    Таким чином, ситуація на Прикарпатті демонструє як ефективність роботи медичних служб у локалізації інфекції, так і системну проблему — недостатнє охоплення вакцинацією. Контроль над поточним спалахом не означає повного зникнення загрози, а лише підкреслює необхідність постійної профілактики та відповідального ставлення до здоров’я.

  • На Одещині головлікар незаконно нарахував собі COVID-доплати на понад 600 тисяч гривень

    На Одещині головлікар незаконно нарахував собі COVID-доплати на понад 600 тисяч гривень

    В Одеській області правоохоронці викрили схему незаконного нарахування бюджетних коштів у центральній районній лікарні. Підозру отримав головний лікар медзакладу, який, за даними слідства, протягом кількох років оформлював собі додаткові виплати за нібито роботу з пацієнтами, хворими на COVID-19.

    Про це повідомили в Одеській обласній прокуратурі.

    Слідство встановило, що з грудня 2020 року по травень 2023 року посадовець використовував службове становище для особистого збагачення. Він самостійно оформлював себе на додаткові посади лікаря-уролога та лікаря з ультразвукової діагностики у COVID-відділенні.

    Надалі керівник включав себе до списків працівників, яким передбачалися державні доплати за лікування хворих на коронавірус. Йшлося про надбавки до 300% від основної заробітної плати.

    За даними прокуратури, головний лікар підписав 29 наказів про виплату таких доплат співробітникам лікарні, безпідставно вносячи до документів і власне прізвище — як керівника установи та як лікаря за сумісництвом.

    Унаслідок цих дій державному бюджету завдано збитків на понад 630 тисяч гривень.

    Крім того, встановлено, що підозрюваний одночасно є депутатом районної ради.

    Подільська окружна прокуратура повідомила медику про підозру у зловживанні службовим становищем. Також до суду скеровано клопотання про обрання запобіжного заходу та його відсторонення від посади на час слідства.

  • Приватні клініки в Одесі продавали довідки для ухилення від мобілізації

    Приватні клініки в Одесі продавали довідки для ухилення від мобілізації

    В Одесі викрили схему незаконного оформлення фальшивих медичних довідок для військовозобов’язаних чоловіків, які намагалися виїхати за кордон.

    За даними слідства, до протиправної діяльності були причетні двоє медичних працівників. Йдеться про посадовця приватного медичного центру, розташованого в Київському районі Одеси, а також керівницю приватної амбулаторії.

    Медики видавали довідки з вигаданими діагнозами, які дозволяли чоловікам уникнути мобілізації та перетнути державний кордон. Окрім підготовки фіктивної медичної документації, вони також обіцяли впливати на рішення уповноважених осіб.

    За свої «послуги» з оформлення документів для двох військовозобов’язаних фігуранти вимагали та отримали 21 тисячу доларів США.

    Наразі правоохоронці встановлюють повне коло осіб, які могли скористатися цією схемою, а також перевіряють причетність інших медичних закладів до незаконної діяльності.

  • Медики попереджають: через звичку гризти нігті вам можуть ампутувати фаланги пальців

    Медики попереджають: через звичку гризти нігті вам можуть ампутувати фаланги пальців

    У мережі опублікували вражаючий медичний випадок, який демонструє небезпечні наслідки звички гризти нігті. За даними «Типового медика», у пацієнтки, яка багато років страждала на тяжку форму оніхофагії, звичка переросла у хронічні рани, інфекції та зрештою — у руйнування кісткової тканини.

    Лікарі повідомляють, що через багаторічні пошкодження нігтів та навколишньої шкіри у пацієнтки розвинувся остеомієліт. На рентгенівських знімках чітко видно деформації та часткову відсутність фаланг. Ураження було настільки значним, що хірургам довелося ампутувати кілька фаланг пальців руки.

    Медики наголошують, що оніхофагія — це не просто звичка, а часто прояв тривожних розладів, депресії або симптомів обсесивно-компульсивного спектра. Постійна травматизація шкіри й нігтів створює умови для проникнення бактерій у глибокі тканини, а інфекції можуть поширюватися до кісток.

    У випадках тяжких уражень ризик ампутації різко зростає, особливо якщо поведінка пацієнта супроводжується епізодами аутоагресії.

    Лікарі пояснюють, що лікування має бути комплексним: хірурги та інфекціоністи усувають фізичні наслідки, але без участі психіатра чи психотерапевта причину оніхофагії подолати неможливо. Саме психічний компонент визначає перебіг хвороби та ризики повторних уражень.

    Медики закликають звертати увагу на психічне здоров’я та не ігнорувати навіть на перший погляд «дрібні» звички, які можуть мати тяжкі наслідки для всього організму.