Хрещатик

Позначка: медична реформа

  • Група інвалідності залежатиме не лише від діагнозу: МОЗ оновило правила оцінювання

    Група інвалідності залежатиме не лише від діагнозу: МОЗ оновило правила оцінювання

    Міністерство охорони здоров’я України затвердило нові методичні документи, які мають уніфікувати підхід до встановлення інвалідності. Відтепер експертні команди отримають додаткові інструменти для комплексного оцінювання стану людини. Важливим буде не лише медичний діагноз, а й те, наскільки захворювання обмежує повсякденне життя, працездатність, пересування та можливість самостійно себе обслуговувати.

    Про це 30 жовтня повідомило Міністерство охорони здоров’я України.

    У відомстві пояснили, що затверджені документи покликані зробити оцінювання більш послідовним, прозорим та обґрунтованим. Лікарі повинні враховувати не тільки результати обстежень, а й реальні труднощі, з якими людина стикається через порушення здоров’я.

    Йдеться про настанову із систематизованим підходом до оцінювання функціональних порушень за різних захворювань, а також методичні рекомендації з практичними прикладами проведення оцінювання.

    Документи підготували після консультацій із представниками медичної спільноти, громадських організацій та органів державної влади.

    Основна ідея полягає в тому, що однаковий діагноз не завжди означає однаковий рівень обмежень.

    Наприклад, двоє пацієнтів можуть мати однакове захворювання, однак один із них здатний самостійно пересуватися, працювати та виконувати побутові справи, тоді як іншому потрібна постійна допомога.

    Саме ці відмінності мають враховувати експертні команди під час ухвалення рішення.

    У МОЗ наголошують, що наявність певної хвороби сама по собі не означає автоматичного встановлення конкретної групи інвалідності. Остаточний висновок залежатиме від індивідуального стану людини та ступеня стійких обмежень її життєдіяльності.

    Нову настанову зможуть використовувати як лікарі, які направляють пацієнтів на оцінювання, так і експертні команди, що безпосередньо розглядають справи.

    У документі систематизували підходи до оцінювання наслідків різних захворювань і станів.

    Зокрема, йдеться про онкологічні, серцево-судинні, неврологічні, психічні та ендокринні захворювання, патології опорно-рухового апарату, наслідки травм та інші порушення здоров’я.

    Для відповідних груп станів передбачили опис характерних функціональних порушень, рекомендовані клінічні шкали, тести та орієнтовні переліки обстежень.

    Також лікарі використовуватимуть категорії Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я.

    Цей підхід дозволяє оцінювати не лише медичні показники, а й те, як стан здоров’я впливає на можливості людини в реальному житті.

    Однією з важливих особливостей нових рекомендацій стане врахування сукупного впливу кількох захворювань.

    Раніше пацієнти нерідко стикалися з ситуаціями, коли кожне захворювання розглядалося окремо, хоча разом вони могли суттєво погіршувати функціональний стан.

    Тепер у методичних рекомендаціях окремо наголошують на необхідності комплексної оцінки.

    Наприклад, якщо людина одночасно має захворювання серця, порушення опорно-рухового апарату та хронічний больовий синдром, експертна команда повинна оцінити їхній спільний вплив на пересування, витривалість і можливість виконувати повсякденні дії.

    При цьому сама кількість діагнозів не визначатиме групу інвалідності автоматично. Вирішальним залишатиметься ступінь функціональних обмежень.

    Методичні рекомендації також містять практичні приклади проведення оцінювання.

    Лікарям пропонують аналізувати медичну документацію, опитувати пацієнта, проводити огляд та, за потреби, застосовувати функціональні тести.

    Особливу увагу приділятимуть здатності людини самостійно виконувати основні життєві дії.

    Зокрема, оцінюватимуть можливість пересуватися, доглядати за собою, орієнтуватися, спілкуватися, навчатися та працювати.

    Важливими будуть не лише формальні результати тестів, а й те, чи може людина виконувати відповідні дії регулярно, безпечно та без надмірного болю або виснаження.

    Наприклад, пацієнт може фізично пройти певну відстань під час короткого огляду, однак це не завжди означає, що він здатний щодня долати її без сторонньої допомоги.

    Так само враховуватимуть випадки, коли людина може виконувати побутові справи лише частково або потребує значного часу на відновлення після фізичного навантаження.

    У рекомендаціях також передбачено оцінювання потреби у сторонньому догляді, допоміжних засобах та реабілітації.

    Окремо МОЗ звертає увагу на необхідність уникати зайвих медичних обстежень.

    Додаткові дослідження призначатимуть лише тоді, коли наявної інформації недостатньо для ухвалення обґрунтованого рішення.

    Це має зменшити навантаження на пацієнтів і дозволити використовувати вже наявні медичні документи, результати лікування та реабілітації.

    Водночас нові методичні рекомендації не означають, що всім людям із встановленою інвалідністю необхідно терміново проходити повторне оцінювання.

    МОЗ повідомило про вдосконалення інструментів роботи експертних команд. Окремого рішення про загальний перегляд чинних груп інвалідності у зв’язку із затвердженням цих документів не оголошували.

    Нагадаємо, з 1 січня 2025 року в Україні замість медико-соціальних експертних комісій запрацювала система оцінювання повсякденного функціонування людини.

    Відповідні рішення ухвалюють експертні команди лікарів на базі закладів охорони здоров’я.

    Для проходження оцінювання пацієнт отримує електронне направлення від лікуючого лікаря. Експертна команда аналізує медичні документи та визначає ступінь обмеження життєдіяльності.

    За результатами розгляду можуть ухвалювати рішення не лише щодо встановлення інвалідності, а й стосовно потреби в реабілітації, допоміжних засобах або сторонньому догляді.

    Оновлені рекомендації мають допомогти лікарям застосовувати єдині принципи оцінювання незалежно від конкретного діагнозу чи медичного закладу.

    Таким чином, головним акцентом під час встановлення інвалідності залишатиметься не сама назва захворювання, а його реальний вплив на життя людини. Експертні команди враховуватимуть стійкість порушень здоров’я, сукупність захворювань, здатність до самообслуговування, пересування та роботи, а також необхідність сторонньої допомоги.

    Нові документи повинні зробити цей процес більш стандартизованим і допомогти лікарям ухвалювати рішення з урахуванням індивідуальних потреб кожного пацієнта.

  • «Сінево» та CSD Lab судяться з державою: чи зникнуть безкоштовні аналізи для українців

    «Сінево» та CSD Lab судяться з державою: чи зникнуть безкоштовні аналізи для українців

    Найбільші приватні лабораторії України – «Сінево» та CSD Lab – оскаржують у суді нові правила фінансування Програми медичних гарантій. Компанії заявляють, що зміни суттєво скорочують державні виплати приватним лабораторіям і можуть поставити під загрозу їхню участь у програмі, за якою українці отримують безкоштовні лабораторні дослідження за направленням лікаря.

    Про це повідомляє Forbes Ukraine.

    За інформацією видання, Київський окружний адміністративний суд у червні 2026 року відкрив провадження за позовами приватних лабораторій проти Кабінету Міністрів України та Національної служби здоров’я України (НСЗУ).

    Зокрема, позов мережі «Сінево» вже прийнято до розгляду, а підготовче судове засідання призначене на 7 липня 2026 року.

    Що стало причиною конфлікту

    Предметом спору став новий порядок реалізації Програми медичних гарантій, який, на думку приватних лабораторій, створює нерівні умови між державними та приватними медичними закладами.

    У «Сінево» та CSD Lab стверджують, що після змін рівень компенсацій для приватних лабораторій скорочується приблизно до 30% від попереднього рівня фінансування.

    На думку представників бізнесу, такі правила можуть зробити участь приватних лабораторій у державній програмі економічно невигідною.

    Саме тому компанії вирішили оскаржити нові умови в судовому порядку.

    Що таке Програма медичних гарантій

    Програма медичних гарантій – це державний механізм фінансування медичних послуг, який реалізує НСЗУ.

    У межах програми українці можуть безкоштовно отримувати визначений перелік медичних послуг, серед яких консультації лікарів, діагностика, лабораторні дослідження, стаціонарне лікування та інші види медичної допомоги за направленням сімейного або профільного лікаря.

    Приватні медичні заклади можуть брати участь у програмі нарівні з державними та комунальними лікарнями, якщо укладають відповідний договір із НСЗУ.

    Чи вплине це на пацієнтів

    Поки що безпосередніх змін для пацієнтів немає.

    Однак, якщо суд не задовольнить позови, а нові правила залишаться чинними, частина приватних лабораторій може переглянути свою участь у Програмі медичних гарантій.

    У такому випадку пацієнти можуть втратити можливість проходити окремі безкоштовні лабораторні дослідження саме у приватних мережах і будуть змушені звертатися до інших медичних закладів, які залишаться учасниками програми.

    Водночас остаточні наслідки залежатимуть як від результатів судового розгляду, так і від подальших рішень НСЗУ та самих лабораторій.

    Коли чекати перших рішень

    Першим етапом стане підготовче засідання у справі за позовом «Сінево», яке призначене на 7 липня 2026 року.

    Саме після початку судового розгляду стане зрозуміло, чи матимуть приватні лабораторії шанси домогтися перегляду нових правил фінансування та збереження нинішніх умов участі у Програмі медичних гарантій.

  • Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Уряд України продовжив програму додаткового фінансування медичних закладів, які працюють на територіях активних бойових дій. Відповідне рішення дозволить лікарням і надалі отримувати додаткові кошти для виплати заробітних плат медикам, які щодня рятують життя українців у прифронтових громадах.

    Про це 4 червня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, дія програми мала завершитися 30 червня 2026 року, однак Кабінет Міністрів ухвалив рішення продовжити її до кінця року.

    Таким чином, у другому півріччі 2026 року заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу на територіях активних бойових дій, щомісяця отримуватимуть додаткове державне фінансування для формування фонду оплати праці.

    За словами Свириденко, українські медики залишаються одним із ключових елементів стійкості держави в умовах війни. Саме лікарі та медичний персонал забезпечують надання допомоги цивільному населенню та військовим у регіонах, які постійно перебувають під загрозою російських обстрілів.

    Прем’єр-міністерка наголосила, що держава повинна не лише вимагати від медичних працівників професійності та самовідданості, а й створювати умови для їхньої роботи. Саме тому уряд вирішив продовжити фінансову підтримку медичних установ у прифронтових районах.

    Наразі система підтримки медичних закладів на територіях бойових дій включає одразу кілька механізмів. Один із них стосується первинної медичної допомоги. Такі медичні заклади отримують підвищене фінансування від Національної служби здоров’я України. Зокрема, за кожну декларацію з пацієнтом вони отримують на 20% більше коштів порівняно з медичними установами в безпечніших регіонах країни.

    Окремим напрямом підтримки залишається екстрена медична допомога. Через постійні обстріли, евакуації населення та значне навантаження на бригади швидкої допомоги держава збільшила фінансування цього сектору. Це дозволяє забезпечувати роботу медичних бригад, оновлювати обладнання та підтримувати кадровий потенціал системи охорони здоров’я.

    Питання фінансування медичної галузі залишається одним із найважливіших під час війни. За даними Міністерства охорони здоров’я, найбільше навантаження сьогодні несуть лікарні Донецької, Харківської, Запорізької, Херсонської, Сумської та частини Дніпропетровської областей. Саме ці регіони регулярно зазнають російських атак і водночас змушені забезпечувати безперервне надання медичних послуг.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії сотні медичних закладів були пошкоджені або повністю зруйновані. За даними МОЗ, лише протягом останніх років ворог завдав тисячі ударів по об’єктах медичної інфраструктури. Частину лікарень вдалося відновити, однак багато медиків продовжують працювати в складних умовах, часто під загрозою повторних обстрілів.

    Саме тому уряд регулярно переглядає механізми підтримки медичних установ. У Кабміні наголошують, що головне завдання — не допустити відтоку кваліфікованих кадрів із прифронтових територій та гарантувати доступ людей до якісної медичної допомоги навіть поблизу лінії фронту.

    Рішення про продовження програми також збігається із загальним збільшенням державних видатків. Раніше Міністерство фінансів повідомляло, що у січні-квітні 2026 року видатки загального фонду державного бюджету України зросли на 13,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас суттєво збільшилися витрати на оборону, соціальну сферу та підтримку критичної інфраструктури.

    Попри складну фінансову ситуацію та зростання навантаження на бюджет, уряд продовжує фінансувати пріоритетні напрямки, серед яких медицина залишається одним із ключових. За словами представників Кабміну, стабільна робота лікарень у прифронтових регіонах напряму впливає на безпеку населення та здатність держави витримувати виклики війни.

    Експерти у сфері охорони здоров’я позитивно оцінюють рішення уряду. Вони наголошують, що додаткові виплати допомагають утримувати лікарів у громадах, які перебувають під постійною загрозою обстрілів. Без такої підтримки багато медичних закладів могли б зіткнутися з кадровим дефіцитом та ризиком скорочення обсягів медичної допомоги.

    Рішення Кабінету Міністрів про продовження додаткового фінансування до кінця 2026 року має забезпечити стабільну роботу лікарень у зоні бойових дій та підтримати тисячі медичних працівників, які продовжують виконувати свою роботу в найскладніших умовах війни. Для багатьох прифронтових громад це означає збереження доступу до медичних послуг і впевненість у тому, що лікарі залишаться поруч навіть у найважчі моменти.

  • Черги до сімейних лікарів уже прогнозують: з 20 травня українцям ускладнять отримання направлень

    Черги до сімейних лікарів уже прогнозують: з 20 травня українцям ускладнять отримання направлень

    В Україні від 20 травня зміниться порядок роботи з електронною системою охорони здоров’я, і це може суттєво вплинути на пацієнтів, які звикли швидко отримувати направлення до вузькопрофільних спеціалістів телефоном або через медичну сестру. Формально йдеться не про окрему заборону “направлень телефоном”, а про оновлення технічних вимог до медичних інформаційних систем. Проте на практиці для багатьох українців це може означати одне: щоб отримати направлення до невролога, кардіолога, хірурга чи на планове обстеження, доведеться окремо записуватися до сімейного лікаря й чекати прийому. Про це повідомляє ТСН.ua, а також підтверджують оновлені вимоги ЕСОЗ і НСЗУ.

    З 20 травня всі медичні інформаційні системи мають працювати за принципом “один акаунт — одна людина”. Це означає, що кожен медичний працівник повинен використовувати власний обліковий запис, а практика, коли лікар і медична сестра працюють під одним логіном або паралельно оформлюють документи через спільний доступ, має зникнути. До цієї дати МІС повинні підтвердити відповідність 37-й редакції технічних вимог, затвердженій наказом НСЗУ №138 від 20 березня 2026 року.

    Для пацієнта це може змінити звичний сценарій звернення по медичну допомогу. Якщо раніше людина могла зателефонувати до амбулаторії, пояснити проблему й отримати електронне направлення через сімейного лікаря або медсестру, то після оновлення системи такий “ручний режим” стане значно складнішим або неможливим. Медична сестра більше не зможе оформити направлення від імені лікаря, якщо лікар у цей час приймає іншого пацієнта. Тому для планового направлення доведеться записуватися на прийом заздалегідь. Такі роз’яснення вже публікують окремі центри первинної медико-санітарної допомоги.

    Офіційно зміни пояснюють кібербезпекою, захистом персональних даних і персональною відповідальністю медичного працівника за кожну дію в електронній системі. ЕСОЗ повідомляла про оновлення технічних вимог до МІС, які стосуються всіх медпрацівників, що працюють із персональними даними пацієнтів. Серед змін — жорсткіший контроль доступу, перевірка даних працівників і нові правила роботи із записами в системі.

    Однак саме пацієнти можуть першими відчути негативні наслідки. Сімейні лікарі прогнозують збільшення черг, адже частина дій, які раніше могли виконуватися швидше, тепер вимагатиме окремої участі лікаря. Особливо це може вдарити по літніх людях, пацієнтах із хронічними хворобами, батьках дітей, маломобільних людях і мешканцях громад, де навіть поїздка до амбулаторії є окремою проблемою.

    Найбільше занепокоєння викликає саме доступ до вузьких спеціалістів. Якщо людина має гострий біль у спині, загострення хронічної хвороби або потребує планового обстеження, вона може втратити кілька днів лише на те, щоб потрапити до сімейного лікаря й отримати направлення. А вже після цього доведеться окремо записуватися до профільного спеціаліста.

    У матеріалі ТСН.ua експерти звертають увагу, що нові вимоги можуть створити додаткові адміністративні бар’єри, якщо медичні заклади не підготуються організаційно. Йдеться про необхідність розділити потоки пацієнтів, створити окремі слоти для оформлення направлень, забезпечити лікарів і медсестер окремими робочими місцями та технікою. Якщо в амбулаторії досі один комп’ютер на кількох працівників, нові правила можуть фактично уповільнити роботу.

    Водночас важливо розуміти: зміни не скасовують медичну допомогу і не означають, що пацієнт залишиться без доступу до лікаря. Ургентні стани, невідкладна допомога та госпіталізація мають працювати за окремими правилами. Але саме планові направлення, консультації та обстеження можуть стати довшими за часом.

    Ще один можливий наслідок — частина пацієнтів із фінансовою можливістю може частіше звертатися до приватних клінік, щоб не чекати прийому в сімейного лікаря та направлення до спеціаліста. Це створює ризик нерівності доступу до медичних послуг: ті, хто має гроші, отримуватимуть консультацію швидше, а решта чекатиме в електронній або живій черзі.

    Фактично держава робить логічний крок із погляду цифрової безпеки: кожен працівник має відповідати за власні дії в системі, а персональні дані пацієнтів повинні бути захищені. Але якщо зміни впровадять без належної організації на місцях, українці можуть побачити не “цифрове вдосконалення”, а нову хвилю черг до сімейних лікарів.

    Тож після 20 травня пацієнтам варто заздалегідь планувати планові звернення, не чекати останнього моменту для отримання направлення та уточнювати у своєму медзакладі, як саме працюватиме запис до лікаря за новими правилами.

  • Суд арештував лікарку, яка оформила декларації на померлих пацієнтів

    Суд арештував лікарку, яка оформила декларації на померлих пацієнтів

    У Кіровоградській області суд обрав запобіжний захід сімейній лікарці, яку підозрюють у масштабному привласненні бюджетних коштів через фіктивні декларації з пацієнтами. За версією слідства, йдеться про понад 3,5 мільйона гривень, отриманих у межах державної програми медичних гарантій.

    Як встановили правоохоронці, у 2020 році жінка зареєструвалася як фізична особа-підприємець для ведення медичної практики. Уже в квітні 2021 року вона уклала договір із Національною службою здоров’я України та задекларувала надання послуг у селі Йосипівка Новомиргородського району.

    Втім, за даними слідства, фактично медична діяльність за вказаною адресою не здійснювалася. Прийом пацієнтів не проводився, медична документація не велася, а громадяни не отримували жодної допомоги.

    Слідчі вважають, що лікарка систематично вносила до електронної системи охорони здоров’я недостовірні відомості про пацієнтів. Зокрема, декларації укладалися без відома людей, із використанням змінених персональних даних — імен, дат народження, місця проживання та навіть статі. Частину декларацій, за матеріалами справи, оформлювали на померлих осіб.

    Загалом правоохоронці нарахували 1731 таку декларацію, які стали підставою для отримання фінансування. За період з 2021 по 2024 рік підозрювана, за версією слідства, отримала понад 3,5 мільйона гривень із державного бюджету.

    У березні жінці повідомили про підозру. Суд дійшов висновку про наявність ризиків, зокрема можливого переховування, впливу на свідків або знищення доказів, і обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

    Водночас суд передбачив можливість внесення застави в розмірі 3,5 мільйона гривень. Наразі досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини справи.

  • Директор дитячої поліклініки Марина Павловська заставляє лікарів нав’язувати платні послуги

    Директор дитячої поліклініки Марина Павловська заставляє лікарів нав’язувати платні послуги

    Директор дитячої поліклініки в Деснянського району столиці Марина Павловська, з приходом на посаду занялась неприкритим грабунком медзакладу та заставляє лікарів нав’язувати платні послуги пацієнтам.

    З приходом Павловської Марини Олександрівни на посаду директора Комунального некомерційного підприємства “ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ № 4”  Деснянського району міста Києва, розпочався відкритий грабунок медзакладу та тиск на лікарів, задля збільшення “комерційних прийомів”.

    При цьому кошти, отримані поліклінікою з батьків хворих дітей, виводяться Мариною Павловською через різного роду “ремонти та інновації”.

    За словами джерел, Павловська Марина Олександрівна також скасувала доплати медперсоналу, на які  рядові медики та їх сім’ї дуже розраховували. Тож багато хто з лікарів або вже звільнився, або в процесі пошуку нового місця роботи.

    Варто відзначити, що грабунок дитячої поліклініки в Деснянському районі столиці дозволяє Марині Павловській вести спосіб життя, який вона приховує від громадськості та НАЗК.

    Так, Марина Павловська пересувається по столиці на електромобілі марки Mercedes Benz. Ціна такого авто від 1 мільйона гривень, а саме авто не вказано у Декларації Павловської.

    Також в офіційній Декларації Марини Павловської не зазначені  сережки та каблучка бренду Van Cleef & Arpels ціна яких складає від 8 000 євро. Експерти, яким ми показали фото комплекту ювелірних прикрас Van Cleef & Arpels Марини Павловської стверджують, що вироби є оригінальними.

    Водночас, як ми можемо судити з фото Марини Павловської  в її Фейсбук, комплект від Van Cleef & Arpels Павловська любить “вигулювати” на офіційних заходах щоб, до прикладу, похизуватись ним у дипломатичних колах.

    ФОТО: Марина Павловська в комплекті бренду Van Cleef & Arpels на дипломатичному прийомі разом з чоловіком

    Безкарно грабувати дитячу поліклініку та хизуватись атрибутами розкішного життя Марині Павловській допомагає її чоловік Сергій Павловський, який сам з родини відомих корупціонерів.

    Так, батько Сергія Павловського – люстрований екс-міліцонер Анатолій Павловський, займав високі посади за часів Януковича.

    Після Майдану та люстрації, кар’єра Анатолія Павловського можна сказати “була поставлена на паузу”, тож він зайнявся просуванням сина Сергія.

    Так, Анатолій Павловський допомагав сину кришуючи корупційні схеми Сергія Павловського на посаді заступника ректора Національного медичного університету імені Богомольця.

    Пізніше, коли Анатолію Павловському через старі зв’язки вдалось прилаштувати сина головою Святошинської РДА, з Павловським молодшим до влади пройшла  ціла “стара гвардія” Павловського-старшого.

    Серед них – Павленко Леонід Валерійович, Солом’яний Анатолій Володимирович, Кислий Олександр Олексійович, Хмельницький В’ячеслав Едуардович, Климчук Роман Сергійович,  Карпенко Валерій Кузьмович,  Циганков Петро Володимирович, Тихоненко Микола Васильович, Денисяка Руслан Іванович.

    Після посади голови Святошинської РДА, де Сергій Павловський не зміг довго втриматись, він перейшов під крило відомого столичного корупціонера Миколи Поворозника, очоливши столичне КП “Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста”.

    Про корупційні схеми Сергія Павловського на посаді Директора Комунальної установи “Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста” у другій частині нашого журналістського розслідування.