Хрещатик

Позначка: майно

  • «Епіцентр» Герег може отримати нового співвласника, один зі сценаріїв передбачає державну допомогу в обмін на частку

    «Епіцентр» Герег може отримати нового співвласника, один зі сценаріїв передбачає державну допомогу в обмін на частку

    Після втрати чергових магазинів мережі «Епіцентр» її співвласникам Галині та Олександру Герегам нібито запропонував допомогу з боку держави один із впливових політиків. За цією версією, фінансову підтримку мали забезпечити через один із державних банків в обмін на частку в бізнесі. Ім’я політика невідоме, однак, за оцінкою джерела, його політичний вплив має бути щонайменше на рівні людини, дуже близької до голови парламентської фракції «Слуга народу» Давида Арахамії. Не виключено, що йдеться про самого Арахамію.

    Є й інша версія, яку джерело вважає малоймовірною. За нею, люди, наближені до «Кварталу 95» і, відповідно, до президента Володимира Зеленського, могли через свої контакти у Франції запропонувати компанії Leroy Merlin викупити «Епіцентр». При цьому французька сторона мала б отримати частку в українському бізнесі, яка, за задумом ініціаторів пропозиції, могла бути пов’язана з інтересами «Кварталу 95».

    Якщо ця інформація відповідає дійсності, це могла б бути вже друга спроба представників оточення «Кварталу 95» увійти у французький бізнес. За словами джерела, попередньою спробою була пропозиція викупити банк. Який саме банк мається на увазі, не уточнюється.

    Таким чином, навколо «Епіцентру» циркулюють дві різні версії можливого перерозподілу часток у бізнесі. Перша передбачає участь впливового політика, який нібито готовий залучити державний ресурс через один із банків в обмін на частку в компанії. Друга пов’язує можливу угоду з французькою Leroy Merlin та інтересами людей, наближених до «Кварталу 95».

  • Битва за спадок Гейден Панеттьєрі: Володимир Кличко звернувся до суду Лос-Анджелеса заради 11-річної доньки

    Битва за спадок Гейден Панеттьєрі: Володимир Кличко звернувся до суду Лос-Анджелеса заради 11-річної доньки

    Колишній чемпіон світу з боксу у надважкій вазі Володимир Кличко ініціював офіційний юридичний процес у Сполучених Штатах Америки, щоб взяти під контроль управління активами своєї колишньої нареченої, відомої американської акторки Гейден Панеттьєрі. Через команду своїх адвокатів український спортсмен подав офіційне клопотання до суду міста Лос-Анджелес. Головною метою цього безпрецедентного правового кроку є вимога призначити його тимчасовим законним представником одинадцятирічної доньки Каї-Євдокії, яка фігурує у справі про успадкування майна своєї трагічно померлої матері.

    Одинадцятирічна Кая-Євдокія залишається єдиною прямою спадкоємицею всіх статків голлівудської зірки, чиє життя передчасно обірвалося через наслідки вживання наркотичних речовин. Юридичні представники боксера у своїх судових зверненнях роблять особливий акцент на критичній необхідності надання Кличку офіційного статусу тимчасового розпорядника всіх залишених активів. За їхніми словами, такий правовий статус є єдиним надійним запобіжником, який дозволить уникнути непередбачуваного зникнення, незаконного привласнення або пошкодження майна, що за правом належить неповнолітній дитині. Адвокати наполягають, що відсутність швидкого рішення може поставити під загрозу фінансове майбутнє єдиної доньки покійної знаменитості.

    Сам Володимир Кличко категорично відкидає будь-які особисті фінансові інтереси у цій справі. Спортсмен стверджує, що його дії продиктовані виключно батьківським обов’язком та прагненням захистити законну майбутню власність Каї-Євдокії. Він просить суд надати йому повноваження на управління спадком лише на той перехідний період, поки американська система правосуддя не обере та не затвердить постійного законного представника, який займатиметься цими фінансовими питаннями до повноліття дівчинки. Відповідні документи вже перебувають на розгляді інстанції в Лос-Анджелесі.

    Варто зазначити, що український боксер має всі підстави претендувати на роль головного захисника інтересів дитини. Протягом більшої частини життя Каї-Євдокії саме батько фактично взяв на себе всю повноту відповідальності за її виховання, забезпечення та безпеку. Після остаточного розриву стосунків між спортсменом та американською акторкою дівчинка постійно проживає разом із ним в Україні. Свого часу Гейден Панеттьєрі погодилася на такий крок, оскільки через власну тривалу боротьбу із залежностями не могла забезпечити дитині стабільного та безпечного середовища для зростання.

    Цей юридичний прецедент привертає значну увагу, оскільки стосується збереження великих фінансових активів, залишених відомою публічною особою. Процедура призначення тимчасового розпорядника в американській юриспруденції є стандартною практикою у випадках раптової смерті власника, особливо коли єдиним спадкоємцем виступає неповнолітня особа, яка фізично перебуває за межами країни. Очікується, що найближчим часом суд Лос-Анджелеса призначить перше слухання, на якому розгляне всі надані адвокатами докази та ухвалить рішення, що визначить подальшу долю заморожених активів покійної зірки кінематографа.

  • Перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця купив будинок на Київщині за понад 4 млн грн

    Перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця купив будинок на Київщині за понад 4 млн грн

    Перший заступник керівника Офісу президента України Сергій Кислиця повідомив про суттєві зміни у своєму майновому стані, задекларувавши придбання житлового будинку в Київській області. Відповідна інформація з’явилася в Єдиному державному реєстрі декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Згідно з повідомленням, посадовець придбав будинок у селі Богданівка Броварського району Київської області, а його вартість перевищила чотири мільйони гривень.

    Відповідно до декларації про суттєві зміни в майновому стані, яку Сергій Кислиця подав 10 липня, договір купівлі-продажу було укладено 3 липня 2026 року. Об’єктом придбання став житловий будинок загальною площею 137,9 квадратного метра, розташований у селі Богданівка. Задекларована вартість нерухомості становить 4 135 000 гривень, тоді як фактичні витрати на її придбання склали 4 230 000 гривень. Саме через перевищення встановленого законом порогу для значних витрат посадовець був зобов’язаний повідомити НАЗК про зміни у майновому стані.

    Сергій Кислиця обіймає посаду першого заступника керівника Офісу президента з початку 2026 року. До цього він працював першим заступником міністра закордонних справ України та багато років представляв Україну на міжнародній арені, зокрема як Постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй. У січні Президент Володимир Зеленський призначив його до Офісу президента, де він відповідає за міжнародний напрям та координацію дипломатичної роботи.

    Остання щорічна декларація Кислиці за 2025 рік також свідчить про суттєві доходи посадовця. За підсумками минулого року він задекларував понад 2,7 млн гривень доходів. Основну частину становила заробітна плата, отримана під час роботи в Міністерстві закордонних справ, а також інші передбачені законом виплати. Крім цього, у декларації зазначено інше майно, яке перебуває у його власності.

    Зокрема, ще з 2006 року Сергій Кислиця володіє квартирою у Києві площею 42,5 квадратного метра. У 2024 році він також придбав ще одну квартиру в столиці площею 106,4 квадратного метра, вартість якої, відповідно до декларації, становила близько 8 млн гривень. Таким чином, новий будинок у Богданівці став черговим об’єктом нерухомості, який офіційно з’явився у майновій декларації посадовця.

    Окрім нерухомості, цього року Кислиця вже декларував придбання нового транспортного засобу. На початку року він повідомив про купівлю автомобіля Citroën C3 2020 року випуску, який, згідно з декларацією, коштував 658 тисяч гривень. Інформація про транспортний засіб також була внесена до Єдиного державного реєстру декларацій відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

    В Україні чиновники, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище, зобов’язані повідомляти НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані. Такий обов’язок виникає у разі отримання доходу, придбання майна або здійснення видатків, сума яких перевищує встановлений законом поріг. Подання такого повідомлення не означає виявлення будь-яких порушень, а є передбаченою законом процедурою фінансового контролю за статками посадових осіб.

    Система електронного декларування, яка функціонує під адмініструванням НАЗК, передбачає відкритий доступ до відомостей про майновий стан високопосадовців. Завдяки цьому суспільство може відстежувати зміни у складі майна, доходів та фінансових зобов’язань представників державної влади. У разі необхідності агентство має право проводити повну перевірку декларацій та встановлювати відповідність задекларованих активів законодавству.

    Наразі Сергій Кислиця публічно не коментував придбання нового будинку чи джерела фінансування покупки. Водночас інформація про угоду офіційно відображена у державному реєстрі декларацій, а тому є відкритою для громадськості. Станом на сьогодні будь-яких повідомлень від НАЗК або інших правоохоронних органів про порушення, пов’язані з цією декларацією, не надходило. Відомості про будинок є частиною виконання посадовцем вимог фінансового контролю та прозорості, встановлених українським законодавством.

  • Майже 300 кандидатів “зрізались” на деклараціях: НАЗК викрило мільйонні приховані активи

    Майже 300 кандидатів “зрізались” на деклараціях: НАЗК викрило мільйонні приховані активи

    В Україні посилили контроль за доброчесністю кандидатів на державні посади: лише за минулий рік 260 осіб не змогли пройти спеціальну перевірку через недостовірні дані у деклараціях. Йдеться про претендентів на впливові посади в органах влади, які або приховали значні статки, або не змогли пояснити їхнє походження. Про це повідомили у Національному агентстві з питань запобігання корупції.

    За інформацією агентства, ключовою причиною відмови у призначенні стала невідповідність задекларованих доходів і реального майнового стану кандидатів. У багатьох випадках йшлося про значні суми — від сотень тисяч до десятків мільйонів гривень. Закон визначає, що якщо особа не може пояснити походження активів на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів (станом на 2026 рік — понад 300 тис. грн), це є підставою для негативного висновку спецперевірки.

    У НАЗК зазначають, що перевірки стосуються насамперед кандидатів на посади категорій «А» і «Б» — тобто вищого корпусу державної служби, а також посад із підвищеним корупційним ризиком. Саме ці категорії передбачають найбільший рівень відповідальності та доступ до ресурсів, тому вимоги до прозорості їхніх доходів є особливо жорсткими.

    З початку 2026 року тенденція зберігається: ще близько 60 кандидатів уже не змогли пройти перевірку через невідповідності у деклараціях. Це свідчить про системність проблеми, а також про те, що механізм контролю поступово починає працювати ефективніше.

    Разом із тим у НАЗК визнають, що навіть негативний висновок спецперевірки не завжди стає остаточною перепоною для призначення. У деяких випадках рішення про призначення все ж ухвалюється суб’єктом призначення — органом чи посадовцем, який має відповідні повноваження. У таких ситуаціях агентство переходить до глибшої перевірки декларацій або ініціює моніторинг способу життя посадовця.

    Один із показових кейсів стосується кандидата на посаду в Державній екологічній інспекції. Під час первинної перевірки в його декларації виявили недостовірні дані на понад 16,6 млн грн. Попри це, кандидат надав пояснення і був призначений на посаду. Однак подальша повна перевірка виявила ще більші розбіжності — сума прихованих активів зросла до понад 26 млн грн. У результаті Національне агентство з питань запобігання корупції зафіксувало ознаки кримінального правопорушення за статтею про декларування недостовірної інформації та передало матеріали до Офіс Генерального прокурора.

    Інший випадок зафіксували у Дарницькому районному суді Києва. Кандидата призначили на посаду начальника відділу, незважаючи на те, що під час спецперевірки виявили недостовірні дані майже на 5 млн грн. Після повної перевірки ця сума зросла до понад 6,3 млн грн, і матеріали справи були передані до Національна поліція України.

    У НАЗК наголошують, що такі випадки демонструють важливість не лише первинної перевірки, а й подальшого контролю за посадовцями. Саме тому агентство активно використовує інструмент моніторингу способу життя — аналіз витрат, майна та фінансової поведінки осіб уже після їх призначення.

    Загалом із моменту відновлення спеціальних перевірок у жовтні 2023 року, після часткового їх призупинення через війну, агентство опрацювало понад 44,1 тисячі запитів. Це свідчить про масштабність процесу і значне навантаження на антикорупційні органи.

    Фахівці відзначають, що спецперевірки є одним із ключових інструментів запобігання корупції на етапі призначення. Вони дозволяють відсіяти кандидатів із сумнівною репутацією ще до того, як ті отримають доступ до державних ресурсів або впливу.

    Водночас експерти наголошують: ефективність цієї системи залежить не лише від роботи НАЗК, а й від політичної волі суб’єктів призначення. Якщо негативні висновки ігноруються, це знижує довіру до системи та створює ризики для державного управління.

    На тлі євроінтеграційного курсу України питання прозорості та боротьби з корупцією набуває особливого значення. Міжнародні партнери неодноразово наголошували, що ефективна система декларування та контролю доходів посадовців є однією з ключових умов подальшої підтримки України.

    Таким чином, результати спецперевірок за 2025 рік і початок 2026-го демонструють дві паралельні тенденції: з одного боку — посилення контролю і виявлення порушень, з іншого — наявність системних проблем із доброчесністю частини кандидатів. У цих умовах подальше вдосконалення механізмів перевірки та підвищення відповідальності за недостовірне декларування залишаються ключовими завданнями антикорупційної політики держави.

  • В Одесі арештували майно ексчиновника міграційної служби на понад 13 млн грн

    В Одесі арештували майно ексчиновника міграційної служби на понад 13 млн грн

    В Одесі суд наклав арешт на активи колишнього посадовця Державної міграційної служби Андрія Морару, якого підозрюють у незаконному збагаченні. За даними слідства, майно оформлювали на родичів та підконтрольні структури, щоб приховати його реальне походження.

    Правоохоронці вважають, що посадовець використовував схему з переоформленням активів на близьких осіб, зокрема матір, а також на пов’язані компанії. Серед таких структур називають підприємства, які могли виконувати роль так званих фірм-прокладок.

    За версією слідства, попри відсутність формального права власності, Морару фактично контролював це майно — оплачував витрати, пов’язані з його утриманням, і користувався об’єктами.

    Серед виявлених активів — апартаменти біля моря площею близько 95 квадратних метрів, офісні приміщення у Білгороді-Дністровському майже на 200 квадратних метрів, а також інші об’єкти нерухомості, оформлені через корпоративні механізми.

    Аналіз доходів фігуранта та його родини викликав запитання у слідства. За весь період офіційна зарплата Морару становила близько 2 мільйонів гривень, його дружина задекларувала приблизно 61 тисячу гривень доходу, а мати — близько 1,8 мільйона гривень. Водночас вартість виявлених активів перевищує ці суми більш ніж на 13 мільйонів гривень.

    У зв’язку з цим слідчі вважають, що задекларовані доходи не могли забезпечити придбання такого обсягу майна.

    Суд ухвалив рішення накласти арешт на активи та заборонити будь-які операції з ними, щоб запобігти їх можливому переоформленню або відчуженню. Розгляд клопотання відбувався без виклику сторін, що дозволяє зберегти деталі розслідування в таємниці.

    Самого Морару було звільнено з посади ще у 2025 році, а вже наступного року йому повідомили про підозру у незаконному збагаченні.

    Слідство триває, правоохоронці встановлюють усі обставини справи та можливих співучасників.

  • Очільник БЕБ на Львівщині орендує житло у власника ринку і зберігає сотні тисяч доларів готівкою

    Очільник БЕБ на Львівщині орендує житло у власника ринку і зберігає сотні тисяч доларів готівкою

    Тимчасово виконуючий обов’язки керівника Бюро економічної безпеки у Львівській області Михайло Борусовський проживає разом із родиною в орендованій квартирі, яка належить підприємцю, пов’язаному з місцевим ринком. Водночас у декларації посадовця відсутнє власне житло, але зазначені значні готівкові заощадження.

    Про це пише Absolution Leaks

    Згідно з оприлюдненими даними, Борусовський зареєстрований разом із донькою у квартирі у Львові площею 45,6 квадратного метра, яка належить його матері. Задекларована вартість цього житла становить лише 72 тисячі гривень.

    Після переходу на роботу в БЕБ родина почала орендувати іншу квартиру у Львові — площею майже 75 квадратних метрів. Її власником є Ростислав Мацелюх — підприємець, якого пов’язують із компанією, що володіє продовольчим ринком на Сихові. Цей ринок було створено після демонтажу попереднього торговельного майданчика під час розвитку міської інфраструктури.

    Попри відсутність власного житла, у власності посадовця є земельні ділянки. Йдеться про 0,7 гектара у Львові, оцінених у понад 400 тисяч гривень, а також 1,5 гектара землі на Самбірщині, де він народився. Цю ділянку він здає в оренду великому аграрному бізнесу.

    Автомобіля у власності Борусовського немає. Водночас він користується позашляховиком Toyota Land Cruiser Prado, який належить його батькові. Останній у минулому очолював сільську раду на Самбірщині.

    Дружина посадовця, яка офіційно не працює, володіє автомобілем Fiat Punto. При цьому вона зареєстрована у селі на Львівщині, однак нерухомість за цією адресою у декларації не вказана.

    За рік Борусовський отримав понад 1,6 мільйона гривень доходу — зокрема зарплату в ДБР і БЕБ, а також кошти від оренди землі. Додатково він отримував компенсації на оплату комунальних послуг як учасник бойових дій.

    Водночас найбільшу увагу привертають його готівкові заощадження. Посадовець задекларував 110 тисяч доларів готівкою, а також незначну суму на банківському рахунку. Його дружина зберігає ще 13 тисяч євро готівкою.

    Сукупність цих даних викликає питання щодо співвідношення доходів, способу життя та активів посадовця, зокрема з огляду на оренду житла у підприємця та відсутність власної нерухомості.

  • Підсанкційний бізнесмен Фукс повернув маєток за 213 мільйонів: суд зняв арешт із майна

    Підсанкційний бізнесмен Фукс повернув маєток за 213 мільйонів: суд зняв арешт із майна

    Підсанкційний бізнесмен Павло Фукс фактично повернув контроль над елітним майном вартістю понад 213 мільйонів гривень. Йдеться про маєток площею понад 2,4 тисячі квадратних метрів та земельну ділянку, які раніше перебували під арештом у межах розслідування Служби безпеки України.

    Арешт на активи було накладено в рамках справи щодо масштабних фінансових махінацій. Після цього майно передали в управління АРМА, яка оцінювала його у понад 213 мільйонів гривень. Водночас агентству не вдалося знайти ефективного управителя, і актив фактично залишався без використання.

    Ситуація почала змінюватися восени 2025 року, коли суди поступово почали скасовувати накладені обмеження. У підсумку арешт було повністю знято.

    Ключовим аргументом у судових рішеннях стало те, що формальною власницею майна є не сам Фукс, а інша особа — його дружина. Суд визнав її добросовісною набувачкою, яка не фігурує у кримінальному провадженні і не причетна до можливих правопорушень.

    Водночас у цій історії залишається низка питань. Зокрема, перереєстрація майна відбулася вже після запровадження санкцій, що може свідчити про спробу вивести активи з-під обмежень.

    Експерти зазначають, що подібні кейси демонструють слабкі місця у механізмах арешту та управління активами. Формальна зміна власника дозволяє оскаржувати обмеження в судах, навіть якщо фактичний контроль над майном може залишатися у попередніх бенефіціарів.

    Крім того, ситуація підсвічує проблеми в роботі АРМА, яка не змогла забезпечити ефективне управління дорогим активом. Відсутність управителя фактично послабила позицію держави у подальших судових процесах.

    Таким чином, справа Фукса може стати показовою для всієї системи санкцій та арештів майна в Україні. Вона демонструє, як юридичні нюанси і зміна власності можуть впливати на долю активів, навіть якщо вони пов’язані з підсанкційними особами.

  • Прокурор Святошинського району задекларував криптовалюту і викликав питання до доходів

    Прокурор Святошинського району задекларував криптовалюту і викликав питання до доходів

    Керівник Святошинської окружної прокуратури Києва Максим Тимошенко задекларував криптовалюту, нерухомість і грошові активи, однак аналіз його фінансової історії викликає низку запитань щодо співвідношення доходів і витрат.

    Згідно з декларацією, у 2025 році Тимошенко отримав понад 2,1 мільйона гривень доходу. Основну частину склала заробітна плата — близько 1,45 мільйона гривень, ще понад 360 тисяч — пенсійні виплати. Додатково він задекларував 240 тисяч гривень доходу від оренди майна. Готівкою посадовець зберігає 25 тисяч доларів.

    Окрему увагу привертає наявність криптовалюти. У декларації вказано Bitcoin і Ethereum загальною вартістю понад 350 тисяч гривень, які зберігаються на апаратному гаманці.

    Серед нерухомості прокурора — кілька квартир у Києві, земельна ділянка на Київщині, а також об’єкт незавершеного будівництва. Частина майна оформлена на дружину або перебуває у спільній власності. Також родина має квартиру в Сумській області разом з іншими співвласниками.

    Єдиним задекларованим транспортним засобом є автомобіль Volkswagen Touareg 2018 року, придбаний за понад 1,4 мільйона гривень.

    Водночас аналіз попередніх декларацій і фінансових операцій викликає сумніви щодо джерел походження окремих активів. Зокрема, ще у 2015 році Тимошенко декларував значну суму готівки у доларах, походження якої публічно не пояснювалося.

    Питання виникають і щодо великих покупок у наступні роки. Наприклад, придбання автомобіля та нерухомості відбувалося на тлі відносно невисоких офіційних доходів. Після таких витрат, за розрахунками, у посадовця залишалися обмежені кошти на щомісячні витрати, що виглядає непропорційно до рівня життя.

    Окремо звертає на себе увагу інформація про банківський депозит у ліквідованому банку, який, за даними судових матеріалів, не був відображений у декларації. Це може свідчити про можливі порушення фінансового декларування.

    Також у декларації зазначені права вимоги на значні суми коштів, отримані за судовими рішеннями, що ще більше ускладнює загальну картину фінансового стану посадовця.

    Наразі ці обставини не мають юридичної оцінки, однак вони можуть стати підставою для перевірок з боку антикорупційних органів. Ситуація довкола декларації Тимошенка вкотре піднімає питання прозорості доходів і контролю за статками представників правоохоронної системи.

  • Ексчиновник БЕБ Ящук задекларував майно і потрапив у поле зору антикорупційних органів

    Ексчиновник БЕБ Ящук задекларував майно і потрапив у поле зору антикорупційних органів

    Колишній керівник підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олег Ящук після звільнення оприлюднив декларацію, у якій відобразив доходи, майно та фінансові активи своєї родини. Водночас його ім’я фігурує у матеріалах антикорупційних органів, які вивчають походження окремих активів.

    Про це пише Absolution Leaks

    Згідно з поданими даними, у 2025 році Ящук отримав понад 711 тисяч гривень заробітної плати в БЕБ, а також 120 тисяч гривень доходу від роботи в приватній компанії «Транскомгруп», куди він перейшов після звільнення.

    У декларації зазначено, що родина складається з дружини та двох синів. Дружина задекларувала соціальні виплати і страхові нарахування на суму понад 8 тисяч гривень.

    Серед нерухомості — квартира в Києві площею понад 50 квадратних метрів вартістю близько 2,14 мільйона гривень, земельна ділянка в Чернігівській області та об’єкт незавершеного будівництва — ще одна квартира у столиці, оформлена на дружину.

    Також у декларації фігурує автомобіль BMW X3 2022 року, який записаний на іншу особу, але перебуває у користуванні родини. Грошові активи Ящука включають кілька тисяч євро готівкою та кошти на банківських рахунках, загалом — кілька десятків тисяч гривень. Окремо вказані позики — як надані третім особам, так і отримані родиною.

    При цьому у декларації відсутні відомості про корпоративні права, цінні папери або значні фінансові зобов’язання.

    Водночас, за інформацією, яка циркулює у відкритих джерелах, антикорупційні органи вивчають походження окремих активів, пов’язаних із Ящуком. Зокрема, йдеться про автомобілі, зареєстровані на сторонніх осіб, а також можливу нерухомість за кордоном.

    Серед іншого згадуються транспортні засоби, оформлені на осіб, які можуть бути пов’язані з родиною або оточенням ексчиновника. За попередніми даними, правоохоронці намагаються встановити джерела фінансування цих активів і їх фактичних власників.

    Також відомо про подання позову до Вищого антикорупційного суду щодо можливого визнання частини майна необґрунтованими активами. Йдеться, зокрема, про транспортні засоби, вартість яких оцінюється у мільйони гривень.

    Наразі офіційних рішень у цій справі немає, а всі обставини перевіряються. Сам Ящук у декларації не зазначає жодних додаткових активів за кордоном чи складних фінансових інструментів.

    Ситуація довкола ексдетектива БЕБ демонструє, що навіть після звільнення з державної служби посадовці залишаються у полі уваги антикорупційних органів, особливо коли виникають питання щодо відповідності задекларованих доходів і реального рівня активів.

  • Родина мера Первомайська накопичила майно і великі готівкові заощадження

    Родина мера Первомайська накопичила майно і великі готівкові заощадження

    Міський голова Первомайська Олег Демченко задекларував значні активи родини, більшість із яких оформлена на його дружину. У декларації фігурують квартири у Харкові, комерційна нерухомість, земельні ділянки, дорогий автомобіль, готівкові заощадження та багатомільйонна позика, яка не погашається.

    Згідно з оприлюдненими даними, родина поступово нарощувала нерухомість протягом останніх років. Сам мер володіє квартирою у Первомайську, придбаною ще у 2004 році. Водночас значно більші об’єкти оформлені на його дружину Ірину Демченко. Йдеться про кілька квартир у Харкові, а також машиномісця та комерційні приміщення.

    Окремий блок активів становить нежитлова нерухомість у Первомайську, зокрема великий магазин із підвалом площею понад 1200 квадратних метрів. Він перебуває у спільній власності з іншими особами, кожен із яких має рівну частку. Аналогічна ситуація із земельною ділянкою, оформленою у спільній власності.

    Крім власних об’єктів, родина користується майном, формально записаним на інших осіб. Зокрема, йдеться про житловий будинок площею понад 200 квадратних метрів, який належить третій особі, але використовується сім’єю безоплатно.

    У декларації також зазначено транспортні засоби. Сам Демченко володіє ретро-автомобілем, тоді як у користуванні родини перебуває більш сучасний позашляховик преміум-класу.

    Фінансові показники родини свідчать про значні готівкові заощадження. Мер задекларував сотні тисяч гривень і валютні кошти, а його дружина — ще більші суми у гривнях, доларах і євро. При цьому частина коштів зберігається на банківських рахунках, але основний обсяг — у готівці.

    Основним джерелом доходу самого посадовця є заробітна плата на посаді міського голови, а також пенсійні виплати. Сукупно за рік він отримав понад 1,6 мільйона гривень. Доходи його дружини формуються з підприємницької діяльності та соціальних виплат.

    Окрему увагу привертає фінансове зобов’язання, оформлене на дружину мера. Йдеться про позику у розмірі 5 мільйонів гривень, отриману у 2023 році. Станом на кінець звітного періоду борг не погашався і відсотки за користування коштами не сплачувалися.

    На цьому тлі правоохоронні органи вже раніше повідомляли про підозру Олегу Демченку у декларуванні недостовірної інформації. За версією слідства, у попередній декларації посадовець не відобразив фінансові активи на суму понад 5 мільйонів гривень.

    Оприлюднені дані знову актуалізували питання прозорості доходів і майнового стану місцевих посадовців, а також співвідношення офіційних доходів із задекларованими активами родини.