Хрещатик

Позначка: Курськ

  • 123 дрони за ніч і атака не завершена: ППО збила більшість, але є влучання у різних регіонах

    123 дрони за ніч і атака не завершена: ППО збила більшість, але є влучання у різних регіонах

    У ніч проти 28 квітня російські війська здійснили одну з масованих атак дронами по території України, застосувавши понад сотню ударних безпілотників. Повітряна тривога розпочалася ще ввечері 27 квітня і станом на ранок бойова робота сил протиповітряної оборони продовжувалася.

    За офіційною інформацією Повітряних сил ЗСУ, противник запустив 123 безпілотні літальні апарати різних типів. Основу атаки становили дрони-камікадзе типу Shahed, а також інші моделі, зокрема «Гербера» та «Італмас». Запуски здійснювалися одразу з кількох напрямків — із території Росії (Курськ, Орел, Міллєрове, Приморсько-Ахтарськ) та з тимчасово окупованого Криму.

    Близько 80 із усіх використаних безпілотників були саме «Шахедами», що вкотре підтверджує їхню ключову роль у тактиці повітряного терору. Такі дрони активно застосовуються Росією для атак на інфраструктуру та виснаження системи протиповітряної оборони України.

    До відбиття атаки були залучені всі складові системи ППО: авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та сили безпілотних систем. Завдяки цьому станом на 08:00 ранку вдалося знешкодити 95 ворожих дронів — частину з них було збито, інші приглушено засобами РЕБ.

    Основні результати бойової роботи зафіксовано на Півночі, Півдні та Сході України, де і відбувалася більшість перехоплень. Водночас повністю уникнути наслідків атаки не вдалося.

    За даними військових, зафіксовано щонайменше 19 влучань ударних БпЛА на 16 різних локаціях. Крім того, уламки збитих дронів впали ще у чотирьох місцях. Інформація про масштаби руйнувань та можливих постраждалих уточнюється.

    Експерти відзначають, що подібні масовані атаки мають одразу кілька цілей: виснаження української протиповітряної оборони, психологічний тиск на населення та пошкодження критичної інфраструктури. При цьому використання великої кількості дронів різних типів ускладнює роботу ППО, адже змушує розподіляти ресурси між численними цілями.

    Особливістю цієї атаки стало те, що вона тривала хвилями протягом кількох годин. Така тактика дозволяє ворогу постійно тримати українську ППО у напрузі та зменшувати ефективність перехоплень.

    Станом на ранок повітряна небезпека зберігається — у небі залишаються окремі групи ворожих безпілотників. Сили оборони продовжують їх виявлення та знищення.

    У військовому командуванні наголошують, що навіть попри високий відсоток збиття, загроза від дронових атак залишається серйозною. Уламки збитих цілей також становлять небезпеку для цивільного населення, особливо у густонаселених районах.

    Ця нічна атака стала черговим підтвердженням того, що Росія продовжує системно застосовувати дрони як один із головних інструментів ведення війни проти України. Водночас українська протиповітряна оборона демонструє здатність ефективно протидіяти навіть масштабним ударам, знищуючи більшість ворожих цілей.

    Оперативна інформація щодо наслідків ударів, пошкоджень інфраструктури та ситуації в регіонах очікується від місцевих адміністрацій та військових протягом дня.

  • У столиці триває обговорення кандидатів на посади голів райдержадміністрацій

    У столиці триває обговорення кандидатів на посади голів райдержадміністрацій

    За інформацією наших джерел, голова Київської обласної державної адміністрації Микола Калашник зумів пролобіювати призначення своєї людини – Олександра Ковтунова на голову Дарницького району.

    За інформацією ЗМІ, Олександр Ковтунов народився у Курську. Трудову біографію розпочав як санітар дитячої обласної лікарні у Кропивницькому. У 2001 році став комерційним директором у ПП «Кіровоградська нефтяна компанія», тоді був керівником ТОВ ”Еталон Плюс”, помічником-консультантом народного депутата України, завідувачем сектору з питань банкрутства у Кіровоградській області Державного департаменту з питань банкрутства.

    У 2012 Ковтунов став радником голови Кіровоградської обласної державної адміністрації, потім заступником начальника Державної екоінспекції у Кіровоградській області, директором департаменту екології та природних ресурсів, а з 2020 року – ФОПом.  З квітня 2022 року працював заступником голови Дарницької РДА.

    Стосовно Солом’янського району столиці, його може очолити колишній заступник голови Волинської області Мовенко Сергій, який став відомий широкому загалу після того як не зміг пояснити походження коштів на проживання у розкішному маєтку. Водночас, журналісти провели власне розслідування та дійшли висновку, що “початок розкішного життя” Сергія Мовенко співпав з початком його призначення заступником голови Волинської ОВА.

    Відкритим залишається питання стосовно призначення нового очільника Деснянського району столиці. Як ми повідомляли раніше, нардеп Михайло Радуцький продовжує лобіювати призначення на посаду голови Деснянської РДА скандального Максима Бахматова.

  • Відступ з Курської області: що означає рішення України

    Відступ з Курської області: що означає рішення України

    Стрімке просування російських військ у Курській області змусило українські сили до вихідних залишити майже всю територію, окрім невеликої ділянки. Про це повідомляє The Wall Street Journal.

    За даними українських чиновників, рішення про відведення військ було прийнято для збереження життів військових та оптимального розподілу ресурсів на інших фронтах. Втім, це рішення викликало суперечки як серед міжнародних аналітиків, так і всередині самої країни.

    Україна сподівалася утримати територію в Курську як козир на мирних переговорах, але українські чиновники заявили, що війська необхідно вивести, щоб зберегти життя людей.

    Критики Курської операції заявили, що виведення військ показало, що це була марнотратна нерозсудливість, унаслідок якого було розтрачено деякі з найкращих українських військ і їхню цінну західну бронетехніку, яка була вкрай необхідна на інших фронтах України.

    Однак деякі аналітики заявили, що Україна, яка поступається за чисельністю та озброєнням своєму гігантському сусідові, була змушена використовувати нестандартні рішення.

    “Що таке один поганий варіант серед безлічі поганих варіантів? Україна стикається з дилемою за дилемою?” – сказав Нік Рейнольдс із Королівського інституту об’єднаних збройних сил у Лондоні.

    За словами українських чиновників, операція досягла деяких зі своїх початкових цілей: довела українцям і західним прихильникам, що військові все ще можуть вести наступальні дії, запобігла очікуваному російському вторгненню в тому самому районі та захопила солдатів для обміну на українських ув’язнених, які перебувають у нелюдських умовах у російських в’язницях.

    При цьому Україні вдалося стабілізувати ключові ділянки лінії фронту на сході України, відтіснивши Росію в районі Покровська і контратакувавши біля Торецька, який був на межі захоплення.

    Тактика росіян у Курській області

    Як пише WSJ, в умовах, коли українці постійно обстрілювали їхню бронетехніку, росіяни покладалися на артилерію, авіаудари і піхоту, щоб просуватися вперед складною місцевістю Курської області, заповненою болотами і м’якою землею, не здатною витримати важку техніку в дощову пору року.

    Крім того, в Курську область були перекинуті північнокорейські солдати, які проривалися вперед під шквальним вогнем, не знаючи сучасних маневрів на полі бою, але демонструючи фізичну силу і хоробрість:

    “В одному з боїв українські сили спеціальних операцій вісім годин відбивалися від хвиль північнокорейських солдатів, зрештою в них закінчилися боєприпаси, і вони відступили, захопивши полоненого, який пізніше помер від отриманих ран”.

    Один із бійців ЗСУ зазначає, що північнокорейці були всюди, “їх неможливо було порахувати”.

    Вирішальне значення для просування росіян мав новий вид безпілотників, керованих по оптоволоконному кабелю, які не піддаються українським електронним перешкодам.

    “До початку березня українські війська не могли перекинути техніку до Курська або з Курська без того, щоб не потрапити під град російського вогню, що унеможливило практично систематичну евакуацію поранених або підкріплень”, – пише WSJ.

    Минулими вихідними солдати, які перебували в цьому районі, повідомили, що шляхи постачання військ, що залишилися, перебувають під обстрілом і практично не прохідні для транспортних засобів, а артилерія і безпілотники працюють над тим, щоб стримати просування і дати їм можливість відійти.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що оточення українських військ у Курській області Росії немає, операція ЗСУ “в певних районах” регіону триває.

    Аналітики ISW писали, що Росія звинувачує українських військових нібито у військових злочинах у Курській області, щоб зірвати переговори про 30-денне перемир’я.

  • Вашингтон радив Україні відмовитись від наступу на південному та східному напрямках

    Вашингтон радив Україні відмовитись від наступу на південному та східному напрямках

    Американські чиновники порадили Україні утриматися від великих наступальних операцій на південному або східному фронтах цього року через потужну російську оборону, повідомляє газета New York Times. Рекомендація Вашингтона, здається, стала однією з основних причин для стратегічного вибору Києва в останніх військових діях.

    “Наступаючи в Курську, українці дослухалися до американської поради: замість того, щоб воювати на укріплених позиціях, ідіть туди, де немає противника, щоб убезпечити стратегічно важливу територію. Наскільки стратегічним виявиться цей натиск, стане відомо лише з часом”, – пише NYT.

    При цьому газета зазначає, що навіть у разі перекидання російських військ з Донбасу в Курську область в України навряд чи знайдеться достатньо живої сили, щоб домогтися успіхів на сході.

    “Україна сама використовувала значну кількість військ у Курську і може не мати достатніх резервів”, – йдеться у статті.

  • Україна та Росія розпочинають переговори про обмін полоненими в Курську

    Україна та Росія розпочинають переговори про обмін полоненими в Курську

    Україна та Росія розпочали переговори щодо обміну військовополоненими, які відбуваються в Курську, як повідомляє The Financial Times. Це рішення стало можливим завдяки контактам між уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Дмитром Лубинцем та його російською колегою.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що його російська колега зв’язалася з ним, щоб почати обговорення обміну військовополоненими. Українська військова розвідка підтвердила, що працює над обміном FT.

    Київ не розголошує точної кількості російських полонених, захоплених під час Курської наступальної операції, але чиновники повідомили FT, що це число вимірюється сотнями, серед яких багато молодих призовників.