Хрещатик

Позначка: кримінальні справи

  • Прокурор Олександр Таркан залишається на посаді та продовжує “торгувати справами”

    Прокурор Олександр Таркан залишається на посаді та продовжує “торгувати справами”

    Харківський прокурор Олександр Таркан, незважаючи на звільнення свого безпосереднього куратора Дмитра Вербицького, продовжує “торгувати” кримінальними справами.

    Нагадаємо, начальник управління нагляду за БЕБ Офісу Генерального прокурора Олександр Таркан є ставлеником одіозного екс-прокурора Дмитра Вербицького, звільненого після скандалу з незаконним збагаченням.

    Раніше екс-нардеп Ігор Мосійчук зазначав про “угрупування Вербицького” наступне:

    “Нагляд за БЕБ у Генпрокуратурі курирує заступник Генпрокурора Дмитро Вербицький, який є наближеним до Костіна (екс-генпрокурор Андрій Костін -ред.) і фактично його “гаманцем”.

    Останні місяці в ЗМІ з’явилося багато фактів «розпродажу $» кримінальних справ БЕЗ та прокурори, підлеглі Вербицькому (це Таркан, Стадник та інші).

    Особливо зухвалі факти щодо Brocard, білоруського калію та інших підприємств, що належать громадянам РФ та РБ”.

    Нагадаємо також, що раніше ЗМІ писали також про причетність прокурорів “групи Вербицького” Олександра Таркана, Ігоря Стадника та Олександра Станкова до “злиття” справи російського онлайн казино 1xBet.

    За інформацією наших джерел, незважаючи на те, що Вербицький і Костін були звільнені з прокуратури, Олександр Таркан лишається в правоохоронній системі та продовжує “торгувати” кримінальними справами, але уже “під дахом” нового генпрокурора Анрія Кравченко.

  • Трьох українців заарештували у Варшаві за підозрою у шпигунстві та хакерських атаках

    Трьох українців заарештували у Варшаві за підозрою у шпигунстві та хакерських атаках

    У Польщі заарештували трьох громадян України після того, як поліція під час дорожньої перевірки знайшла в їхньому автомобілі шпигунські пристрої та хакерське обладнання. Про це повідомив телеканал Polsat News у понеділок, 8 грудня.

    Чоловіки віком 43, 42 і 39 років були затримані на вулиці Сенаторській у Варшаві. Під час обшуку автомобіля поліцейські виявили предмети, які могли використовуватися для втручання у стратегічні інформаційні системи та зламу комп’ютерних і телекомунікаційних мереж. Серед вилученого — детектор шпигунських пристроїв, заздалегідь підготовлене хакерське обладнання, антени, ноутбуки, SIM-карти, роутери, портативні жорсткі диски та камери.

    Чоловіки заявили, що подорожують Європою і до Польщі прибули кілька годин тому, після чого планували їхати до Литви. Втім, вони не змогли пояснити призначення знайдених пристроїв.

    Прокуратура висунула українцям обвинувачення у шахрайстві, комп’ютерному шахрайстві та придбанні пристроїв і програмного забезпечення, пристосованих для скоєння злочинів, включно зі спробою пошкодження інформаційних даних, що мають значення для обороноздатності країни.

    Суд погодився з клопотанням прокуратури і застосував тримісячний арешт для підозрюваних. Поліція перевіряє, з якою метою та коли чоловіки прибули до Польщі, розглядаючи різні сценарії їхньої діяльності.

    Нагадаємо, Польща раніше подала запит до Інтерполу щодо розшуку та затримання двох українців — Євгенія Іванова та Олександра Кононова, підозрюваних у диверсіях на залізниці на замовлення російських спецслужб.

  • Як змінювалося майно родини Федоренка під час його роботи у Київавтодорі: дані з декларацій

    Як змінювалося майно родини Федоренка під час його роботи у Київавтодорі: дані з декларацій

    Олександр Федоренко, який очолює КК «Київавтодор» із 2020 року, за короткий час перетворився на одну з найбільш одіозних постатей столичної комунальної сфери. Попри офіційно скромні доходи, його родина демонструє стрімке й необґрунтоване збагачення. На цьому тлі правоохоронці відкрили одразу кілька кримінальних проваджень, що розкривають глибину корупційних практик у дорожній галузі Києва.

    У 2023 році офіційна зарплата Федоренка склала 1,15 млн грн. Дохід його дружини Юлії — понад 700 тис. грн, плюс 615 тис. грн від продажу Skoda Octavia A7.
    Однак цього явно недостатньо, щоб пояснити різке збільшення активів сім’ї:

    • дві земельні ділянки в Гореничах;

    • квартира в Києві площею 57,6 м²;

    • будинок на 89 м²;

    • нове паркомісце.

    Частини цього майна не було в деклараціях за 2022 рік, що вказує на його придбання саме в період, коли бюджети Київавтодору суттєво зросли.

    У 2024 році Федоренку вручили першу резонансну підозру.
    Слідство встановило: у 2022–2023 роках підрядники, пов’язані з Київавтодором, систематично завищували обсяги та вартість робіт, занижували якість матеріалів, а нове обладнання часто замінювали старими демонтованими елементами.

    За даними слідчих:

    • привласнено майже 10 млн грн;

    • загальна сума контрактів, під якими працювали підрядні фірми, перевищила 185 млн грн.

    Ця схема десятиліттями була типовою для дорожньої галузі, але саме за керівництва Федоренка набула особливо системного характеру.

    Ще один епізод стосується спеціальної ділянки для снігу, на яку в 2022–2023 роках звозили різноманітні небезпечні відходи під керівництвом Федоренка та КП «ШЕУ Солом’янського району».

    Це призвело до шкоди державі на майже 300 млн грн — екологічні порушення тут поєдналися з корупційними елементами, що лише погіршили становище посадовця.

    Федоренко вже отримував підозру раніше — за події 2019 року, коли працював у Службі автомобільних доріг Київської області.
    Тоді він підписав акти виконаних робіт із недостовірними даними, чим завдав державі збитків на понад 14 млн грн.

    Кримінальні провадження, підозри та невідповідність доходів і майна складають єдину логічну мозаїку:

    Федоренко вибудував свою власну «імперію» на тлі комунальних бюджетів і підрядних схем.

    Стрімке зростання активів родини чітко корелює з мільйонними контрактами Київавтодору, а розслідувані епізоди показують, що система працювала не один рік — просто зараз її почали розбирати по шматках.

  • Суддя Марчук під підозрою через розголошення матеріалів справи Жеваго

    Суддя Марчук під підозрою через розголошення матеріалів справи Жеваго

    Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу проти судді Верховного суду Наталії Марчук. Про це повідомляє “Судовий репортер”.

    У 2024 році Марчук головувала у колегії Верховного суду, яка розглядала касаційні скарги адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та ексголови Верховного суду Всеволода Князєва на вирок Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду з Горецьким, який визнав себе посередником у передачі хабарів суддям, отримавши умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва і Жеваго.

    Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

    Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

    Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

    Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

    Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.

  • До кiнця року реальна цифра СЗЧ може перевищити позначку в мільйон осіб

    До кiнця року реальна цифра СЗЧ може перевищити позначку в мільйон осіб

    За інформацією наших джерел, до кінця року реальна цифра СЗЧ може перевищити позначку в мільйон осіб.

    Так, наразі кількість офіційно зареєстрованих СЗЧ перевищила 300 тисяч. Водночас, за інформацією джерела, по неофіційним даним якими оперує Генштаб,  “на одного зареєстрованого СЗЧ припадає два незареєстрованих, а це означає, що до кінця року реальна цифра може перейти позначку в мільйон осіб”.

    Нагадаємо, тільки за 10 місяців 2025 року було відкрито понад 161 тис. кримінальних проваджень щодо самовільного залишення військової частини, що  у 4 рази більше, ніж за аналогічний період торік.

  • Елітне містечко “Вітаград” коштувало державі понад 100 млн гривень, – ЗМІ

    Елітне містечко “Вітаград” коштувало державі понад 100 млн гривень, – ЗМІ

    Журналісти викрили багаторічну схему в котеджному містечку “Вітаград”, через яку державний бюджет втратив понад 100 мільйонів гривень податків. Про це йдеться у розслідуванні Кирила Вольного для СтопКору.

    За даними журналістів, забудовник Анатолій Прилипко систематично занижував реальну вартість елітних котеджів. Фактично покупець отримував готовий будинок, ціна якого могла сягати мільйона доларів, проте у документах зазначалась лише купівля землі та “недобудови” на десятки разів дешевше.

    Журналісти провели експеримент: під час спілкування з менеджеркою компанії Наталією, яка є співмешканкою Прилипка, їм відкрито запропонували оформити угоду за схемою з “недобудовою”. Такі угоди дозволяють уникати сплати податків у значних розмірах.

    За попередніми підрахунками, у містечку продано щонайменше 60 котеджів. Якщо кожен із них реалізували за заниженою ціною, держава могла втратити сотні мільйонів гривень податків. Для обходу закону забудовники користуються послугами лояльних оцінювачів, які завищують або занижують вартість об’єктів за окрему плату.

    Розслідувачі також вказують на можливу зацікавленість контролюючих чиновників у збереженні схем. Серед мешканців “Вітаграду” є прокурори, судді та інші посадовці, які, можливо, сприяли уникненню відповідальності.

    Журналісти передали матеріали до Бюро економічної безпеки, яке наразі розслідує справу. Проте забудовник продовжує торгувати нерухомістю та шукати нові способи обходу закону, тоді як держава втрачає мільйони.

  • Псевдоінвестиції у Telegram: жінка повернула свої гроші через суд

    Псевдоінвестиції у Telegram: жінка повернула свої гроші через суд

    Жителька Київщини стала жертвою шахраїв, які через Telegram переконали її вкласти кошти у криптовалюту. Жінка перерахувала 25 тисяч гривень на картку «ПриватБанку», але обіцяного прибутку так і не отримала. Про це йдеться у рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області, опублікованому 22 жовтня 2025 року.

    За даними слідства, у червні 2024 року жінка познайомилася у соціальній мережі з людьми, які запропонували їй «прибуткову інвестицію» — вкласти гроші у криптовалюту. Шахраї обіцяли подвійний або навіть потрійний дохід, але вимагали зробити переказ на певну банківську картку, не зазначаючи коментар до платежу.

    2 червня 2024 року жінка перерахувала 25 тисяч гривень на рахунок невідомого чоловіка — клієнта «ПриватБанку». За умовами обманної схеми їй повідомили, що кошти нібито будуть зараховані на баланс та доступні для виведення, а жодних додаткових оплат не потрібно.

    Після здійснення переказу зв’язок із «представниками інвестиційного проєкту» зник, а вкладені кошти так і не повернулися. Згодом жінка звернулася до суду, вимагаючи відшкодування збитків.

    Суд, проаналізувавши матеріали справи та документи від «ПриватБанку», встановив, що між сторонами не існувало жодних договірних відносин, які б виправдовували перерахування грошей.

    У рішенні суду зазначено:
    «Проаналізувавши норми чинного законодавства України та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, оскільки не встановлено жодних договірних правовідносин між сторонами».

    Таким чином, суд постановив стягнути з чоловіка, на чий рахунок були перераховані гроші, 25 тисяч гривень на користь потерпілої.

    Цей випадок став черговим нагадуванням про те, що навіть через відомі месенджери громадяни можуть стати жертвами шахрайських схем, особливо коли йдеться про «швидкі заробітки» на криптовалютах.

  • Дипскандал у Польщі: посадовці Міноборони займалися інтимом у службовому авто

    Дипскандал у Польщі: посадовці Міноборони займалися інтимом у службовому авто

    Українського заступника міністра оборони Сергія Боєва помітили у вкрай компрометуючій ситуації — в автомобілі українського консула в Польщі він мав інтимний зв’язок із колегою по міністерству Наталією Куровською. Інцидент стався у присутності самого консула та ще одного працівника дипустанови, повідомляє телеграм-канал «Жовтий сніг».

    За інформацією видання, подія трапилася 16 жовтня, коли українська делегація поверталася з засідання «Рамштайн». Через нестачу службових авто допомогу надали дипломати, які своїм транспортом довозили членів делегації до українського кордону. Саме в одній із цих машин Боєв і Куровська дозволили собі «надто близьку» поведінку.

    Очевидці намагалися ігнорувати сцену на задньому сидінні, але врешті не витримали й попросили припинити, наголосивши, що така поведінка неприпустима — тим паче у службовому авто. Попри те, що ситуацію вдалося тимчасово вгамувати, інформація швидко просочилася у ЗМІ.

    Сергій Боєв — уродженець Алчевська, має освіту у США, працював у британських представництвах міжнародних фінансових компаній. Після повернення в Україну обіймав керівні посади в «Укргазвидобуванні» та «Нафтогазі», а згодом став заступником міністра оборони.

    Його колега Наталія Куровська — заступниця начальника департаменту політики закупівель Міноборони, відома як підлегла колишнього заступника міністра Дмитра Кліменкова. Проте її минуле викликає не менше запитань: проти неї відкривалися кримінальні справи, пов’язані з втягненням осіб у проституцію через створену нею разом із чоловіком WhatsApp-групу «Love is».

    Декларація Куровської виглядає скромно, проте вона користується автомобілем Lexus NX 300, записаним на непрацюючу матір, на яку також оформлено нерухомість. Родина Куровських походить із Росії, і за даними прикордонної служби, вони неодноразово відвідували РФ, Білорусь та окуповані території.

    Її чоловік, Олександр Куровський, фігурує у справі про торгівлю людьми — зокрема, про вербування жінок для сексуальної експлуатації в Марокко. Незважаючи на це, він також працював у структурі Міноборони.

    Історія викликала широкий резонанс — як через моральну сторону поведінки чиновників, так і через питання доброчесності представників оборонного відомства, які мали б бути прикладом гідності та дисципліни.

  • В Україні зросла кількість справ за ухилення від служби

    В Україні зросла кількість справ за ухилення від служби

    Мобілізація стала ключовим рішенням держави для захисту України від початку повномасштабного вторгнення росії. Водночас різко зросла кількість кримінальних проваджень за ухилення від військової служби, передбачених статтею 336 Кримінального кодексу. Від перших вироків у 2014 році до рекордних показників у 2023-му судова практика демонструє суттєві зміни.

    2014–2015: поява статті та перший пік

    Статтю 336 КК запровадили у 2014 році після початку війни на сході та оголошення часткової мобілізації. Того ж року винесли перший вирок. Найбільший сплеск у цей період — 2015 рік, коли суди ухвалили 1 596 вироків.

    2016–2021: спад активності

    Після цього кількість справ різко зменшувалася. У 2021 році було лише 8 вироків — найменше з моменту появи статті.

    2022: початок великої війни

    Перший рік повномасштабного вторгнення став переломним. Якщо у 2021-му було лише 2 рішення, то у 2022 році суди винесли 186 вироків, що у 93 рази більше. На розгляді перебувало 444 справи.

    2023: новий рекорд

    2023 рік став піковим для української судової практики:

    • відкрито 1 257 нових справ;

    • ухвалено понад 1 000 вироків;

    • 60 осіб отримали реальне ув’язнення;

    • загалом розглянули 2 021 справу;

    • кількість засуджених сягнула 930.

    Цей рік зібрав третину всіх вироків за ст. 336 від 2014-го — 3 746.

    2024: зростання справ і перші зміни

    У 2024 році до судів надійшло 2 694 справи. Засудили 618 осіб, що менше ніж у 2023-му. Водночас зросла кількість закритих проваджень: 138 проти 19 у 2022 році.

    У Києві торік винесли 7 вироків, ще 19 справ залишалися на розгляді. Поліція завершила 26 розслідувань і повідомила про підозру 51 особі.

    2025: умовно-дострокові звільнення

    Станом на вересень 2025 року понад 10 100 засуджених звільнили умовно-достроково на підставі статті 81¹ КК України для мобілізації до війська.

    Зазвичай суди призначають покарання від 3 до 4 років позбавлення волі. Реальне відбування залишається типовим, адже застосування ст. 75 КК (звільнення з випробуванням) використовується рідко.

    Водночас у судах точаться дискусії щодо принципу пропорційності. У справі №629/2438/23 суддя ВС зазначив, що посилання на війну як обтяжувальну обставину є зайвим, адже вона вже закладена у сам склад злочину.

    Окрім кримінальної відповідальності, Кодекс про адміністративні правопорушення (ст. 210-1, ч. 2) передбачає штраф за ухилення від призову: від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 17 000 до 55 500 гривень.

    Судова практика щодо ухилянтів в Україні пройшла шлях від перших вироків у 2014 році до рекордного навантаження у 2023-му і гнучкіших рішень у 2025-му. Нині суди поєднують суворі строки з можливістю умовно-дострокового звільнення засуджених для мобілізації. Баланс між покаранням і потребами армії залишається ключовим викликом у правовій системі воюючої країни.

  • У Генпрокуратурі повідомили про зниження кількості кримінальних справ за шахрайство

    У Генпрокуратурі повідомили про зниження кількості кримінальних справ за шахрайство

    У 2025 році кількість кримінальних проваджень за шахрайство в Україні суттєво знизилася. За даними Генпрокуратури, з січня по серпень зареєстрували 35 599 справ за ст. 190 Кримінального кодексу, що у 1,5 раза менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Водночас цей показник у 1,8 раза перевищує рівень 2021-го. Аналітику опублікував Опендатабот.

    У середньому цьогоріч щомісяця реєструють близько 4,5 тисячі справ. Для порівняння, у 2023 році цей показник перевищував 7 тисяч, а влітку сягав понад 8 тисяч. Саме 2023-й став піковим — тоді в Україні відкрили 82 тисячі проваджень. Відтоді динаміка йде на спад.

    Втім, до суду доходить не кожна справа. З початку року підозри вручили у 9 тисячах проваджень, а скерували до суду — 7,6 тисячі, що становить лише 21% від загальної кількості. Для порівняння, у 2021 році цей показник складав 30%, тоді як у 2022–2023 роках — близько 18%.

    Найбільше шахрайств зафіксовано у Києві — 4 882 справи. Далі йдуть Дніпропетровська область із 3 511 провадженнями та Харківська — із 2 671. Найменше звернень надійшло з Івано-Франківщини — приблизно 700.

    Загалом кількість проваджень у країні зменшилася на третину, але в регіонах ситуація різна. На Хмельниччині падіння становило лише 1%, тоді як у Дніпропетровській та Чернівецькій областях — понад 40%.

    Разом із тим у порівнянні з 2021 роком у деяких регіонах спостерігається різке зростання. На Житомирщині кількість справ про шахрайство зросла у понад чотири рази, а на Закарпатті — утричі.