Позначка: Кременчук

  • Балістика вночі, повторний удар зранку: РФ атакувала підприємство під Кременчуком

    Балістика вночі, повторний удар зранку: РФ атакувала підприємство під Кременчуком

    Російські війська в ніч проти 30 жовтня завдали ракетного удару по промисловому підприємству в Кременчуцькому районі Полтавської області. Уже вранці окупанти повторно атакували об’єкт. За попередньою інформацією, люди не постраждали, однак масштаби пошкоджень наразі встановлюють.

    Про це повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.

    Першу інформацію про атаку на промислове підприємство керівник ОВА оприлюднив близько 03:24. Перед цим Повітряні сили ЗСУ попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння та рух ракет у напрямку Кременчука.

    За повідомленнями військових, протягом ночі російська армія здійснила декілька пусків балістичних ракет. Зокрема, відповідні попередження з’являлися близько 03:00–03:30.

    Згодом, приблизно о 06:00, Повітряні сили повідомляли також про рух крилатих ракет у напрямку міста.

    Близько 07:45 Полтавська ОВА підтвердила повторну атаку на промислове підприємство Кременчуцького району.

    За попередніми даними обласної влади, внаслідок ударів ніхто не постраждав. Водночас інформацію про можливі руйнування виробничих приміщень, пошкодження обладнання та інші наслідки обстрілу ще уточнюють.

    Назву підприємства, яке опинилося під російським ударом, офіційно не розголошують.

    Нова атака стала продовженням серії російських обстрілів Полтавщини. Напередодні, 29 жовтня, російські війська атакували Кременчук, спричинивши загибель і поранення цивільних людей.

    За уточненими даними, внаслідок попередньої атаки загинули троє людей, ще 28 постраждали. Пошкоджень зазнали житлові будинки та інші цивільні об’єкти.

    Російська армія продовжує завдавати ударів по промисловій, транспортній та енергетичній інфраструктурі України, створюючи додаткові ризики для роботи підприємств і безпеки цивільного населення.

    Станом на ранок 30 жовтня підтверджено дві атаки на промисловий об’єкт у Кременчуцькому районі. За попередньою інформацією, обійшлося без постраждалих. Остаточні наслідки ракетних ударів встановлюють відповідні служби.

  • Дрон влетів у багатоповерхівку в Кременчуці: троє загиблих, серед 15 поранених — діти

    Дрон влетів у багатоповерхівку в Кременчуці: троє загиблих, серед 15 поранених — діти

    Російські війська 29 жовтня атакували Кременчук Полтавської області ударним безпілотником, який влучив безпосередньо у багатоквартирний житловий будинок. Внаслідок атаки загинули троє людей, ще 15 дістали поранення, серед них — троє дітей. Після вибуху біля багатоповерхівки спалахнула пожежа, загорілися припарковані автомобілі. На місці працюють рятувальники, медики та правоохоронці.

    Про наслідки російського обстрілу повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.

    Перші повідомлення про влучання російського безпілотника в житловий будинок з’явилися близько полудня. Очільник області підтвердив, що удар припав на багатоквартирний будинок, де перебували цивільні мешканці. Унаслідок вибуху також загорілися автомобілі, припарковані поруч.

    Спочатку обласна влада повідомляла про двох загиблих та одного травмованого. Згодом кількість постраждалих почала зростати. Серед перших госпіталізованих була шестирічна дитина, яка дістала поранення внаслідок атаки.

    Близько 13:00 стало відомо вже про дев’ятьох травмованих, зокрема двох дітей. Медики продовжували надавати допомогу людям, які постраждали від удару.

    О 13:36 Віталій Дяківнич уточнив, що кількість поранених збільшилася до 15 осіб, серед яких троє дітей. Усім постраждалим надають необхідну медичну допомогу.

    Невдовзі з’явилося ще одне трагічне повідомлення. О 13:53 начальник Полтавської ОВА підтвердив, що кількість загиблих зросла до трьох.

    Інформація щодо стану поранених, масштабів руйнувань та пошкоджень житлового будинку продовжує уточнюватися. На момент оприлюднення оновлених даних не повідомлялося, скільки саме квартир постраждало та чи всі мешканці будинку змогли самостійно залишити приміщення.

    На місці влучання працюють усі необхідні екстрені служби. Рятувальники ліквідовують наслідки пожежі, медики допомагають постраждалим, а правоохоронці документують обставини російської атаки.

    Удар по Кременчуку став черговою атакою Росії на цивільну інфраструктуру Полтавщини. Регіон залишається під загрозою ударів безпілотників та ракет, які регулярно завдають пошкоджень промисловим і житловим об’єктам.

    Зокрема, 26 жовтня російські війська атакували безпілотником підприємство в Миргородському районі. Раніше, у ніч проти 15 жовтня, внаслідок російської атаки були пошкоджені два промислові підприємства Полтавської області.

    Нинішній обстріл відрізняється тим, що удар припав безпосередньо на житловий багатоквартирний будинок, а серед постраждалих опинилися діти.

    Крім того, 29 жовтня російська армія атакувала й інші українські міста. Зокрема, у Дніпрі реактивний безпілотник влучив у платформу залізничного вокзалу, де перебували пасажири. За повідомленнями обласної влади, внаслідок цього удару загинули 13 людей, ще десятеро дістали поранення.

    Такі атаки вкотре демонструють загрозу для цивільного населення, яке може опинитися під ударом у власному помешканні, громадському транспорті або на залізничному вокзалі.

    За міжнародним гуманітарним правом умисні удари по цивільних особах та цивільних об’єктах заборонені. Конкретні обставини кожної атаки мають встановлювати уповноважені органи під час розслідування.

    Станом на 13:53 29 жовтня офіційно повідомлялося про трьох загиблих і 15 поранених у Кременчуці, серед яких троє дітей. Рятувальні роботи та уточнення наслідків російського удару тривають.

  • Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

    Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

    У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масштабну комбіновану атаку на Україну із застосуванням ракет різних типів та 210 безпілотників. Основним напрямком удару, за повідомленням Повітряних сил ЗСУ, став Київ. Сили протиповітряної оборони знешкодили 181 ворожий дрон, зокрема 87 реактивних безпілотників. Водночас російські засоби ураження влучили на 32 локаціях, ще на восьми зафіксували падіння уламків. Станом на 09:00 атака продовжувалася — у повітряному просторі залишалися ще 10 ворожих безпілотників.

    Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на ранкове зведення Повітряних сил ЗСУ.

    За оприлюдненою інформацією, окупанти використовували одночасно кілька типів ракет і ударних дронів, запускаючи їх із різних районів Росії та тимчасово окупованих українських територій.

    Якими ракетами Росія атакувала Україну

    Під час нічного удару російські війська застосували одразу кілька типів ракетного озброєння.

    За інформацією Повітряних сил, серед них були:

    • Балістичні ракети «Іскандер-М».
    • Зенітні керовані ракети комплексу С-400, які Росія також використовує для ударів по наземних цілях.
    • Гіперзвукові протикорабельні ракети «Циркон».
    • Протикорабельні ракети «Онікс».

    Пуски здійснювали з території Курської, Брянської та Ростовської областей Російської Федерації.

    Використання різних типів ракет ускладнює роботу української протиповітряної оборони, оскільки такі цілі мають різні характеристики швидкості та траєкторії польоту.

    Зокрема, балістичні ракети створюють особливі труднощі для перехоплення через високу швидкість і відносно короткий час реагування.

    Водночас у ранковому повідомленні, яке наводить РБК-Україна, не уточнюється загальна кількість запущених ракет кожного типу.

    Також не наведено остаточного розподілу між знищеними ракетами та тими, що досягли цілей.

    Росія запустила 210 безпілотників

    Окрім ракет, противник застосував 210 ударних безпілотників різних типів.

    Серед них Повітряні сили назвали Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливістю цієї атаки стала значна кількість реактивних безпілотників.

    За попередньою інформацією, із 210 запущених дронів 110 були реактивними.

    Такі апарати відрізняються від звичайних гвинтових безпілотників насамперед швидкістю польоту.

    Через це вони можуть створювати додаткові труднощі для мобільних вогневих груп, які використовують стрілецьке озброєння та інші засоби перехоплення повітряних цілей.

    Окупанти запускали безпілотники з районів Міллерового, Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Шаталового в Росії.

    Також стартові майданчики розташовувалися на тимчасово окупованих територіях Донецької області та Криму.

    Використання кількох напрямків дозволяє російським військам створювати додаткове навантаження на українську систему протиповітряної оборони.

    Скільки російських дронів вдалося знешкодити

    Станом на 09:00 22 жовтня українська протиповітряна оборона збила або подавила 181 російський безпілотник.

    Серед них — 87 реактивних дронів.

    Таким чином, за попередніми даними, знешкоджено понад 86% від загальної кількості запущених безпілотників.

    Однак цей показник не є остаточним, оскільки на момент публікації ранкового зведення атака ще тривала.

    У небі залишалися 10 ворожих ударних безпілотників, які продовжували відстежувати українські військові.

    До відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Вони працювали одночасно над перехопленням повітряних цілей і порушенням роботи систем керування російськими дронами.

    При цьому поняття «знешкоджено» охоплює не лише фізичне знищення безпілотника, а й подавлення його засобами радіоелектронної боротьби.

    Влучання зафіксували на 32 локаціях

    Попри роботу української протиповітряної оборони, уникнути влучань не вдалося.

    Повітряні сили повідомили про ураження на 32 локаціях.

    Ще на восьми локаціях зафіксовано падіння уламків збитих повітряних цілей.

    Водночас ці цифри не означають, що йдеться саме про 32 населені пункти або 32 окремі зруйновані будівлі.

    Локація — це місце, де зафіксовано наслідки влучання засобів повітряного нападу.

    На одній території може бути пошкоджено кілька об’єктів, а один населений пункт може містити декілька таких локацій.

    Точний масштаб руйнувань встановлюють рятувальники та місцеві органи влади.

    Інформація про наслідки ударів продовжує уточнюватися.

    Київ став головним напрямком російського удару

    За даними Повітряних сил, основний напрямок нічної атаки припав на столицю України.

    У Києві пролунали вибухи, працювала протиповітряна оборона.

    Згодом почали надходити повідомлення про пошкодження та постраждалих.

    За інформацією РБК-Україна станом на ранок 22 жовтня, внаслідок атаки загинула одна людина, а кількість постраждалих перевищила 20 осіб.

    Серед потерпілих є діти.

    Місцева влада та екстрені служби продовжують уточнювати кількість жертв і характер пошкоджень.

    Ці дані можуть змінюватися після завершення рятувальних робіт та обстеження територій.

    Російські удари зачепили й інші регіони

    Окрім Києва, повідомлення про наслідки російських атак надходили з інших регіонів України.

    Зокрема, в Кременчуці Полтавської області зафіксували пошкодження будівель, пов’язаних із місцевою телерадіокомпанією.

    За повідомленнями місцевих джерел, російські удари спричинили руйнування цивільної інфраструктури.

    Масштаби пошкоджень та інформацію про можливих постраждалих уточнюють відповідальні служби.

    Також тривоги й загрози ударів фіксували в низці інших областей України.

    Остаточна географія атаки стане зрозумілою після оприлюднення додаткових звітів Повітряних сил, обласних військових адміністрацій та Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    Чому російська армія використовує стільки різних засобів ураження

    Комбіновані атаки передбачають одночасне застосування зброї, що відрізняється за швидкістю, висотою польоту та способом наведення.

    Для української системи протиповітряної оборони це створює складнішу оперативну ситуацію.

    Повільніші ударні безпілотники можуть перехоплювати мобільні вогневі групи, тоді як для протидії швидкісним і балістичним цілям необхідні інші можливості.

    Дрони-імітатори можуть використовуватися для відволікання уваги засобів ППО та створення додаткового навантаження на систему спостереження.

    Водночас конкретні завдання російського командування під час атаки 22 жовтня офіційно не встановлені.

    Тому твердження про наміри противника слід розглядати як військово-технічне пояснення можливостей такого озброєння, а не як підтверджений план конкретної операції.

    Що відомо станом на ранок 22 жовтня

    За попереднім зведенням Повітряних сил, Росія застосувала ракети «Іскандер-М», С-400, «Циркон» та «Онікс», а також 210 безпілотників різних типів.

    Українські захисники знешкодили 181 дрон, зокрема 87 реактивних.

    Водночас на 32 локаціях зафіксували влучання, ще на восьми — падіння уламків.

    Станом на 09:00 у повітрі залишалися 10 ударних безпілотників, тому бойова робота тривала.

    Попри значну кількість знешкоджених цілей, атака призвела до людських жертв і руйнувань. Найважча ситуація, за ранніми повідомленнями, склалася в Києві, який став основним напрямком російського удару.

    Дані щодо наслідків атаки та результатів роботи ППО можуть уточнюватися протягом дня.

  • Росія вдарила по університету в Кременчуці: п’ятий поверх охопив вогонь, 16-річна дитина в лікарні

    Росія вдарила по університету в Кременчуці: п’ятий поверх охопив вогонь, 16-річна дитина в лікарні

    Російські війська ввечері 20 жовтня атакували Кременчук Полтавської області, завдавши удару по території Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Внаслідок влучання безпілотника загорівся п’ятий поверх навчального корпусу. За уточненою інформацією обласної військової адміністрації, постраждали двоє людей, серед яких 16-річна дитина. У підлітка діагностували струс головного мозку та контузію, його госпіталізували. Тієї ж ночі під ударами опинилася Полтава, де пожежі виникли в адміністративній будівлі та складському приміщенні.

    Про наслідки російської атаки повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій, оприлюднивши фотографії пошкоджених об’єктів.

    За інформацією рятувальників, російський безпілотник влучив в один із навчальних корпусів Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.

    Після удару на п’ятому поверсі будівлі спалахнула пожежа.

    До ліквідації наслідків залучили підрозділи ДСНС, які працювали на місці влучання.

    Що відомо про постраждалих

    Спочатку надходила інформація про одну травмовану людину, однак згодом кількість постраждалих уточнили.

    Начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич повідомив, що внаслідок атаки на університет постраждали двоє людей.

    Одна з них перебуває у стані середньої тяжкості.

    Серед постраждалих також 16-річна дитина.

    За словами керівника ОВА, медики діагностували в підлітка струс головного мозку та контузію.

    Дитину доставили до лікарні для надання необхідної медичної допомоги.

    Інформацію про стан постраждалих оприлюднили, зокрема, «Кременчуцька газета» та «Українська правда».

    Інших підтверджених подробиць щодо характеру поранень другої людини на момент ранкових повідомлень не було.

    Пожежу в університеті ліквідували

    За уточненням Полтавської ОВА, рятувальникам вдалося ліквідувати пожежу, яка виникла після влучання в навчальний корпус.

    На оприлюднених ДСНС фотографіях видно наслідки руйнувань усередині будівлі та роботу екстрених служб.

    Про це також повідомило місцеве видання «Кременчуцький Телеграф».

    Водночас повний масштаб пошкоджень навчального закладу ще уточнюють.

    Офіційної оцінки вартості відновлення корпусу наразі не оприлюднено.

    Також немає підтвердженої інформації про те, які саме навчальні приміщення втрачено або наскільки довго триватиме відновлення їхньої роботи.

    У Полтаві після обстрілу загорілися цивільні будівлі

    Кременчук був не єдиним містом області, яке постраждало від російських ударів.

    За повідомленням ДСНС, у Полтаві внаслідок обстрілу виникли пожежі в адміністративній будівлі та складському приміщенні.

    На місцях подій працювали рятувальники.

    Фахівці ліквідовували наслідки загорянь та перевіряли пошкоджені об’єкти.

    Станом на ранкові повідомлення 21 жовтня детальної інформації про масштаби руйнувань цих двох будівель не було.

    Окремо уточнювалися дані щодо всіх наслідків атаки на Полтавщину.

    Росія не вперше атакує Полтавщину

    Полтавська область регулярно зазнає російських ударів із використанням ракет та безпілотників.

    Під загрозою опиняються промислові підприємства, енергетична інфраструктура, складські приміщення та цивільні будівлі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про комбіновану атаку Росії, під час якої були уражені промислові підприємства у Кременчуцькому районі та енергетичний об’єкт у Миргородському районі.

    Тоді через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання тимчасово залишилися споживачі семи населених пунктів.

    Удари по навчальних закладах створюють особливу загрозу для цивільного населення, оскільки пошкодження будівель може позбавляти студентів і викладачів можливості продовжувати освітній процес у звичних умовах.

    Водночас наразі немає підтверджених даних про те, що саме університет був заздалегідь обраною ціллю російських військових. Підтвердженим є факт влучання та його наслідки.

    Що відомо станом на 21 жовтня

    За уточненими даними Полтавської ОВА, після російського удару по Кременчуцькому національному університету постраждали двоє людей.

    Серед них — 16-річна дитина, яку госпіталізували зі струсом головного мозку та контузією.

    Пожежу на п’ятому поверсі навчального корпусу ліквідували.

    У Полтаві після обстрілів також виникли загоряння в адміністративній будівлі та на складі.

    Наразі відповідальні служби продовжують уточнювати наслідки російських ударів по Полтавщині. Інформації про підтверджених загиблих унаслідок атаки на університет у перевірених ранкових повідомленнях не було.

    Мешканцям регіону нагадують про необхідність реагувати на сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях до повідомлення про відбій.

  • Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія в ніч проти 27 серпня здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши одразу кілька типів ракет і сотні безпілотників. Вибухи протягом ночі лунали у Києві, Одесі, Запоріжжі, Кривому Розі, на Полтавщині, Сумщині та в інших регіонах. Під ударами опинилися житлові будинки, навчальні заклади, промислові підприємства, склади та енергетична інфраструктура. Є загиблі та поранені.

    Повітряні сили ЗСУ вранці розкрили масштаб російського удару. За офіційними даними, атака розпочалася ще близько 18:00 26 серпня.

    Російські війська застосували дві протикорабельні ракети «Онікс», запущені з тимчасово окупованого Криму, балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23 з території Брянської та Курської областей Росії, а також 258 безпілотників різних типів.

    Серед них були Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливу увагу привертає ще одна деталь: за інформацією Повітряних сил, приблизно третина запущених Shahed була реактивною. Це означає, що Росія дедалі активніше застосовує швидкісні модифікації ударних безпілотників, які залишають українській ППО значно менше часу на реагування.

    Загалом українська протиповітряна оборона збила або подавила 233 повітряні цілі.

    Серед них — одна з двох ракет «Онікс», сім балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23, три безпілотні літальні апарати S8000 «Бандероль» та 222 ударні й імітаційні дрони.

    Водночас Повітряні сили повідомили про влучання російських засобів повітряного нападу на 15 локаціях. Ще на 11 локаціях зафіксували падіння уламків збитих цілей. Частина російських засобів ураження не досягла своїх цілей.

    Одним із напрямків удару знову став Київ.

    У столиці протягом ночі кілька разів оголошували повітряну тривогу. Спочатку місто перебувало під загрозою безпілотників, а згодом Повітряні сили окремо попередили про небезпеку застосування балістичного озброєння.

    Близько третьої години ночі у Києві пролунала серія потужних вибухів. Їх чув і кореспондент Reuters, який перебував у столиці. Міжнародне агентство підтвердило, що Росія в цей час здійснювала комбіновану ракетно-дронову атаку на Україну.

    Унаслідок роботи ППО уламки російських цілей впали в Подільському районі Києва, у дворі між житловими будинками.

    Ще серйозніші пошкодження зафіксували у Шевченківському районі. За словами мера Віталія Кличка, там значно пошкоджено приміщення однієї з гімназій.

    Вибуховою хвилею також вибило вікна у комунальному медичному закладі. За попередньою інформацією, у столиці обійшлося без потерпілих.

    Серйозні наслідки атаки зафіксували і в Київській області.

    У Бориспільському районі внаслідок російського удару виникла пожежа у складських приміщеннях. Пошкоджені складські об’єкти також у Фастівському районі, а у Броварському та Вишгородському районах — приватні житлові будинки.

    Під ударами опинилася й Полтавщина, причому однією з цілей стала енергетична інфраструктура.

    Начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич повідомив, що російські сили атакували промислові підприємства у Кременчуцькому районі.

    Одночасно ворог ударив по одному з об’єктів енергетики у Миргородському районі.

    Після удару сталося аварійне відключення електроенергії. Без світла тимчасово залишилися споживачі одразу семи населених пунктів. На місцях працювали аварійні служби. Інформації про травмованих на момент ранкового повідомлення не надходило.

    Ще однією з основних цілей нічної атаки стала Одещина.

    Область перебувала під масованим комбінованим ударом понад сім годин. Російські військові застосовували ракети та безпілотники.

    Начальник Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив про пошкодження 16-поверхового житлового будинку, двох навчальних закладів та приватної оселі.

    Також пошкоджені об’єкти інфраструктури, територія елеватора, гаражі та автомобілі місцевих жителів.

    Унаслідок ударів у кількох місцях виникли пожежі. Пошкодження отримали фасад, дах та скління багатоповерхівки.

    Попри масштаби руйнувань, станом на ранкові повідомлення інформації про постраждалих на Одещині не надходило.

    Під потужним ударом опинилося і Запоріжжя.

    У місті протягом ночі неодноразово лунали вибухи. Внаслідок російської атаки постраждали щонайменше троє людей — двоє чоловіків та жінка.

    За інформацією начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, пошкоджені автомобіль і кілька будівель, виникла пожежа. Потерпілим надали медичну допомогу.

    Факт вибухів у Запоріжжі та поранення трьох людей також підтверджував Reuters.

    Балістичними ракетами Росія атакувала Кривий Ріг.

    За інформацією місцевої влади, ракети влучили у промислове підприємство. Поранення отримали двоє чоловіків віком 46 та 58 років. Їх госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Окрім промислового об’єкта, пошкоджено центр медико-санітарної допомоги та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Reuters також повідомив про удар ракетами по промисловому об’єкту Кривого Рогу і підтвердив інформацію про двох постраждалих.

    Трагічні наслідки нічного удару зафіксували на Сумщині.

    Близько опівночі російські військові масовано атакували Роменську громаду. За даними місцевої влади, ворог спрямував по ній дев’ять безпілотників.

    Один із дронів уразив житловий будинок.

    Внаслідок атаки загинула 66-річна жінка. Ще четверо людей — три жінки віком 63, 69 і 75 років та 69-річний чоловік — постраждали.

    Поліція повідомляє, що в Роменській громаді також пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури, приватний будинок, адміністративна будівля та десять вантажних автомобілів.

    У Харкові російський безпілотник влучив у балкон четвертого поверху багатоповерхового житлового будинку в Індустріальному районі.

    Пошкоджені фасад і скління будівлі. 30-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес та отримав допомогу медиків.

    Повідомлялося про наслідки російських атак і в Херсоні, де внаслідок влучань виникли пожежі, зокрема загорілася двоповерхова будівля магазину. За даними місцевої влади, є загиблий та поранені.

    На Черкащині, за інформацією начальника ОВА Ігоря Табурця, українські захисники знищили чотири російські безпілотники. Інформації про травмованих або руйнування інфраструктури не надходило.

    Масштаб нічної атаки показує, як Росія продовжує змінювати тактику повітряних ударів по Україні.

    Йдеться вже не лише про великі хвилі звичайних Shahed. Москва одночасно комбінує балістичні ракети, протикорабельні «Онікси», безпілотники різних типів, дрони-імітатори та все більшу кількість швидкісних реактивних БпЛА.

    Саме поєднання різних типів цілей створює особливо складне навантаження на українську протиповітряну оборону. Балістичні ракети мають надзвичайно малий час підльоту та потребують спеціалізованих комплексів перехоплення, тоді як сотні безпілотників одночасно змушують розосереджувати засоби ППО по великій території.

    За даними Міністерства оборони України, лише протягом липня українська ППО перехопила понад 5300 повітряних цілей, тоді як Росія протягом місяця застосувала понад дев’ять тисяч ударних дронів і ракет. У відомстві прямо зазначали, що протиповітряна оборона працює в умовах дефіциту засобів для перехоплення балістики.

    Ніч на 27 серпня показала цю проблему особливо виразно.

    З одного боку, українській ППО вдалося збити або подавити абсолютну більшість із 258 безпілотників та перехопити сім балістичних ракет. З іншого — навіть ті цілі, які прорвали оборону, призвели до загибелі людей, поранень, масштабних пожеж та пошкоджень критично важливої інфраструктури.

    Удари цієї ночі були розтягнуті від Сумщини і Харкова до Одеси, від Київщини до Полтавщини та Запоріжжя.

    Горіли склади, були пошкоджені житлові багатоповерхівки та школи, ракети влучили у промислові підприємства, а удар по енергетичному об’єкту залишив без електрики сім населених пунктів.

    І найпоказовіша цифра всієї атаки — близько третини російських ударних дронів були реактивними. Це може свідчити про подальше нарощування Росією використання швидкісних безпілотників під час комбінованих ударів — нового виклику, до якого Україні доводиться адаптувати систему ППО просто під час війни.

  • У Кременчуці заборонили публічне використання російськомовного культурного продукту

    У Кременчуці заборонили публічне використання російськомовного культурного продукту

    Кременчуцька міська рада ухвалила рішення про встановлення мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту на території громади. Про це повідомила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська.

    Фото: скрин сайту Кременчуцької міської ради

    Відтепер у Кременчуці забороняється публічно виконувати, демонструвати та поширювати російськомовний культурний продукт у громадських місцях, закладах культури, торгівлі, побутового обслуговування та громадського харчування.

    Під дію мораторію потрапили книги, художні альбоми, музичні звукозаписи, аудіовізуальні твори, матеріали на цифрових носіях, вироби художніх промислів, театральні й циркові вистави, концерти, лекції та інші культурно-освітні послуги, створені російською мовою.

    Також обмеження стосуються об’єктів матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне або наукове значення та підлягають збереженню відповідно до українського законодавства.

    За словами Олени Івановської, рішення ухвалили для захисту українського інформаційного простору від впливу держави-агресора та подолання наслідків багаторічної русифікації.

    Уповноважена звернула увагу й на те, що офіційний сайт Кременчуцької міської ради пропонує користувачам переклад майже 150 мовами світу, однак російської серед них немає.

    Нагадаємо, раніше у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про заборону використання російської мови у приватних закладах освіти.

  • Кременчуцькі чиновники оновлюють автопарк: ще 2 млн грн на службові машини

    Кременчуцькі чиновники оновлюють автопарк: ще 2 млн грн на службові машини

    Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради оголосив тендер на закупівлю двох нових службових автомобілів. На ці потреби з міського бюджету планують витратити 2 млн 42 тис. гривень. Відповідну закупівлю оприлюднено у системі Prozorro.

    Згідно з тендерною документацією, міська влада шукає два легкові автомобілі типу Suzuki S-Cross або еквівалент у кузові універсал. Йдеться про сучасні передньопривідні кросовери з економною витратою пального — трохи більше шести літрів на 100 кілометрів. Очікувана вартість одного автомобіля становить приблизно 1 млн гривень.

    Відповідно до плану закупівлі, нові службові машини мають надійти до мерії до травня 2026 року. Подання пропозицій для учасників тендеру триватиме до 17 березня, а електронний аукціон заплановано на 18 березня.

    Водночас це вже не перша закупівля автомобілів для кременчуцьких чиновників за останній час. Улітку минулого року виконком міської ради вже придбав чотири кросовери Suzuki S-Cross для службового користування. Тоді на оновлення автопарку з бюджету витратили близько 4,2 млн гривень.

    У той самий період комунальне підприємство «Квартирне управління» Кременчука також оголосило закупівлю кросовера Suzuki S-Cross або аналогічної моделі вартістю понад 1 млн гривень. Крім того, було придбано мінівен Citroën SpaceTourer приблизно за 1,8 млн гривень. Такі витрати викликали дискусії у суспільстві щодо доцільності оновлення автопарку чиновників у воєнний час.

    Подібні історії виникають і в інших регіонах України. Наприклад, нещодавно резонанс викликала закупівля на Одещині, де Фонтанська сільська рада придбала автомобіль Toyota Camry Prestige у максимальній комплектації за 1,7 млн гривень. За словами представників місцевої влади, автомобіль купували за бюджетні кошти нібито для подальшої передачі обласній раді або обласній адміністрації.

    Йшлося про фактично преміальний седан 2025 року з 2,5-літровим двигуном, шкіряним салоном та сучасними системами безпеки й допомоги водієві. На цьому тлі стало відомо, що раніше Одеська обласна рада також закупила шість автомобілів Toyota на суму понад 7 млн гривень.

    Загалом, якщо переглянути дані системи державних закупівель, можна побачити, що різні органи влади, місцеві ради та комунальні підприємства регулярно оновлюють свої автопарки. Це відбувається щороку і стосується не лише органів місцевого самоврядування, а й інших державних структур.

    Втім, подібні витрати часто викликають суспільну дискусію. Багато громадян ставлять питання про пріоритети бюджетних витрат, адже для забезпечення автомобілями військових на фронті нерідко доводиться збирати кошти через волонтерів або благодійні ініціативи.

  • На Полтавщині у будинку дитини викрили жахливі умови та порушення прав вихованців

    На Полтавщині у будинку дитини викрили жахливі умови та порушення прав вихованців

    Моніторинговий візит до КП «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради», проведений у січні 2025 року представниками Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та громадських організацій, засвідчив численні факти порушень прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також малюків із кризових родин.

    Освітній процес у закладі фактично відсутній: частина вихованців взагалі не охоплена навчанням, а дошкільна підготовка та педагогічна корекція проводяться формально. Це позбавляє дітей базових знань і навичок, необхідних для соціалізації, та суперечить Конституції України й Конвенції ООН про права дитини.

    Право на охорону здоров’я також системно порушується:

    • психотропні препарати призначалися без оформленої згоди законних представників;

    • діти не отримували направлень на спеціалізовані обстеження;

    • дітям з інвалідністю не надавали реабілітаційних заходів;

    • зафіксовані випадки ізоляції дітей, що потребують паліативного догляду.

    Матеріально-побутові умови не відповідають державним стандартам:

    • діти змушені користуватися спільним одягом і білизною;

    • спальні переповнені, а вбиральні — без перегородок;

    • укриття перебуває у непридатному стані;

    • відсутній належний пропускний режим.

    Усі ці фактори створюють пряму загрозу безпеці та гідності вихованців, особливо в умовах воєнного стану.

  • Виконком Кременчука планує придбати мінівен за 1,8 млн грн — ДАСУ розпочала моніторинг

    Виконком Кременчука планує придбати мінівен за 1,8 млн грн — ДАСУ розпочала моніторинг

    Північно-східний офіс Державної аудиторської служби України розпочав моніторинг закупівлі мікроавтобуса для виконавчого комітету Кременчуцької міської ради. Йдеться про придбання автомобіля Citroën SpaceTourer, вартість якого може скласти 1 мільйон 798 тисяч гривень.

    Участь у тендері взяла лише одна компанія — ТОВ «Процесинговий центр», яка подала пропозицію вартістю 1 млн 796 тис. грн. За результатами конкурсу виконком оприлюднив протокол про намір укласти угоду саме з цим учасником.

    ТОВ «Процесинговий центр» зареєстровано у 2019 році в Кременчуці. Наразі директоркою компанії є Тетяна Урбанік, а засновницею — Ганна Крамаренко з Києва. Водночас, як повідомляють журналісти, раніше власниками цієї компанії були ексзаступник міністра з питань житлово-комунального господарства Руслан Крамаренко та колишній міністр інфраструктури України Олександр Кубраков.

    На сьогодні компанія офіційно не пов’язана з вказаними особами, однак минула структура власності привертає увагу громадськості та контрольних органів, зокрема в контексті публічних закупівель.

    Угода ще не підписана, а її остаточна реалізація може залежати від результатів моніторингу з боку Держаудитслужби.

  • Окупанти атакували Херсон і Кременчук: є поранені та пошкодження інфраструктури

    Окупанти атакували Херсон і Кременчук: є поранені та пошкодження інфраструктури

    Російські війська завдали потужних ударів по мирних районах Херсона та Кременчуцькому району Полтавщини. Внаслідок атак є поранені та значні руйнування цивільної й енергетичної інфраструктури.

    У Херсоні ворожі снаряди влучили по Центральному району. Пошкоджено кілька багатоквартирних будинків, частина з яких зазнала прямих влучань. В одній із квартир перебувала 85-річна жінка. Її у стані середньої тяжкості доправлено до лікарні.

    Також вночі російська армія завдала масованої комбінованої атаки по Кременчуку — застосували ракети та дрони-камікадзе.

    За даними місцевої влади, в Кременчуцькому районі зафіксовано як прямі влучання, так і падіння уламків. Постраждали об’єкти енергетичної інфраструктури, а також відкриті території. Одна людина отримала поранення.

    На місцях тривають рятувальні роботи та відновлення електропостачання. Наслідки обстрілів уточнюються.