Хрещатик

Позначка: корпоративні права

  • Суд ухвалив нове рішення у справі Порошенків

    Суд ухвалив нове рішення у справі Порошенків

    Вінницький апеляційний суд ухвалив нове рішення у справі про поділ майна між Маріною Порошенко та експрезидентом України Петром Порошенком, скасувавши попередню постанову суду першої інстанції та повністю задовольнивши апеляційну скаргу сторони позивачки. Про це йдеться в ухвалі у цивільній справі №134/470/25.

    Таким чином, апеляційна інстанція фактично змінила підхід до розгляду спору про розподіл активів подружжя та ухвалила новий порядок поділу майна, яке перебуває у спільній сумісній власності.

    Суд скасував рішення Вінницького міського суду від 3 лютого 2026 року та виніс нову постанову, якою визнав за Марією Порошенко право приватної власності на 8190 акцій ПАТ ЗНКІФ «Прайм Ессетс Кепітал».

    У матеріалах справи зазначено, що за оцінкою балансової вартості активів вартість цього пакета акцій становить понад 8,33 млрд грн.

    Загальна вартість майна, яке стало предметом судового розгляду, перевищує 8,5 млрд грн і включає як корпоративні права, так і рухоме та фінансове майно.

    За Петром Порошенком суд визнав право власності на низку активів, зокрема:

    • мотоцикл HONDA CMX 1100D;
    • напівпричіп KING TRAILERS;
    • автомобіль VOLVO S90 2.0 T8 INSCRIPTION;
    • інші транспортні засоби та майнові активи, які фігурують у матеріалах справи.

    Окремо у рішенні згадується фінансовий компонент: нарахований, але невиплачений прибуток структури «Сіквент (Швайц) АҐ» (раніше — «Ротшильд Траст (Швайц) АҐ») у розмірі 20 млн доларів США. У перерахунку за курсом НБУ це понад 832 млн грн. Також у матеріалах справи зазначено грошові кошти у розмірі понад 3,19 млрд грн.

    Загальна оцінка активів, віднесених до сторони Петра Порошенка, також становить понад 8,5 млрд грн.

    Судовий процес щодо поділу майна подружжя триває не перший рік і супроводжується низкою процесуальних рішень різних інстанцій. Раніше Крижопільський районний суд закрив провадження, мотивуючи це відсутністю предмета спору. Однак апеляційний суд скасував це рішення, фактично відновивши розгляд справи по суті.

    Рішення Вінницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту ухвалення, але може бути оскаржене до Верховного Суду протягом 30 днів.

    Петро Порошенко є лідером партії «Європейська солідарність» і п’ятим президентом України. Окремо щодо нього у публічному просторі фігурують кримінальні провадження, зокрема у справі про постачання вугілля з тимчасово окупованих територій, де йому було оголошено підозру у державній зраді та сприянні тероризму.

    Також раніше повідомлялося про обмеження щодо інвестиційного фонду «Прайм Ессетс Кепітал», у якому зосереджені значні активи, після рішень регуляторів та запровадження санкцій РНБО.

    Окремо варто зазначити, що справа про поділ майна вже закривалася судом першої інстанції у травні, однак апеляційний перегляд фактично перезапустив юридичний процес і призвів до нового рішення щодо розподілу багатомільярдних активів.

  • НАЗК виявило порушення у декларації заступника податкової Одещини

    НАЗК виявило порушення у декларації заступника податкової Одещини

    НАЗК виявило низку порушень у виправленій декларації заступника начальника податкової служби Одещини Дмитра Хандусенка, які свідчать про неправдиве декларування та завищення активів. Повна перевірка тривала з 30 червня по 18 грудня 2025 року з подальшим продовженням на 60 днів.

    За даними НАЗК, Хандусенко та члени його сім’ї (дружина Дар’я Кочуріна, дочка Анжеліна, падчерка Анжеліка) неправдиво зазначили відсутність закордонних паспортів. У декларації також недостовірно вказано дві квартири площею по 210 м², які фактично являли собою одну квартиру вартістю 1,94 млн грн.

    Крім того, не відображено фактичне користування об’єктами нерухомості протягом значної частини 2024 року, а ділянка площею 12 487 м², набуття якої відбулося у жовтні 2023 року, була продана у березні 2024-го за 33 тис. грн. Не внесено до декларації доходи від оренди об’єктів дружини на суму понад 187 тис. грн, а також дані про оренду квартири у колишнього чоловіка дружини.

    Недостовірно зазначено дати набуття права власності на автомобілі. Land Rover Range Rover 2013 року був набутий у власність 25 квітня 2024 року, хоча у декларації зазначено 2022 рік. Lexus RX350 2016 року дружини задекларований за 914 тис. грн із датою 2023 рік, хоча фактично придбаний у травні 2022 року за 100 тис. грн.

    Також виявлено недостовірні відомості щодо корпоративних прав дружини у ТОВ «Будинок Ліор», ТОВ «Ліор Україна» та ТОВ «Ліор Бутік». Під час перевірки не вдалося підтвердити внески у статутний капітал та відсутність фінансових зобов’язань.

    У результаті перевірки НАЗК виявило недостовірні відомості на суму 3,3 млн грн, що є ознакою ч. 1 ст. 366-2 ККУ. Однак матеріали ще не направлені до правоохоронних органів. Варто зазначити, що перевірка стосувалася декларації за 2024 рік і не охоплювала загальну суму необґрунтованих активів, яка за даними НАЗК за 2023–2024 роки перевищує 8 млн грн і була передана до ДБР. Виправлену декларацію Хандусенко подав 10 січня 2026 року.

  • Газ, дивіденди і родинні схеми: Кацуба повернув контроль над «Надра-Геоінвест»

    Газ, дивіденди і родинні схеми: Кацуба повернув контроль над «Надра-Геоінвест»

    Олександр Кацуба офіційно став власником 50% газовидобувної компанії ТОВ «Надра-Геоінвест» після того, як підприємство у 2022 році виплатило сотні мільйонів гривень дивідендів.

    Згідно з реєстраційними даними, половина компанії перейшла до Кацуби від його колишньої дружини Тетяни Гузенко, на яку раніше була оформлена частка. До зміни структури власності саме вона значилася кінцевим бенефіціаром цієї частини бізнесу.

    Водночас ключові фінансові операції відбулися ще до переоформлення корпоративних прав. У 2022 році «Надра-Геоінвест» тричі здійснила масштабні виплати дивідендів — на 120 млн грн, 700 млн грн та 802 млн грн. Загалом ідеться про понад 1,6 млрд грн.

    Таким чином, прибуток було розподілено між власниками ще до того, як Кацуба формально став співвласником компанії. Уже після цього частка у 50% була переписана на нього.

    Подібна послідовність дій може свідчити про спробу мінімізувати публічність руху коштів або уникнути додаткової уваги до джерел доходів, адже до моменту переоформлення в документах фігурувала інша особа.

    «Надра-Геоінвест» працює у сфері видобутку газу — одному з найбільш прибуткових сегментів енергетичного ринку. За сприятливої кон’юнктури такі компанії можуть акумулювати значні грошові потоки, що пояснює обсяги нарахованих дивідендів.

    Ім’я Олександра Кацуби неодноразово фігурувало у публікаціях, пов’язаних із корупційними скандалами та діяльністю в енергетичному секторі. Тому переоформлення великої частки газовидобувного активу після отримання значних виплат може викликати додаткові запитання щодо економічної логіки та прозорості угоди.

    Фактично йдеться про ситуацію, коли прибутки були отримані через номінального власника, а контроль над компанією закріплено вже постфактум. Чи має така схема виключно внутрішньосімейний характер, чи переслідує інші цілі — залишається відкритим питанням.

  • Рейдерство під прикриттям: як структура Тарпана добилася зупинки законних рішень про корпоративні права

    Рейдерство під прикриттям: як структура Тарпана добилася зупинки законних рішень про корпоративні права

    Колишній депутат Одеської міської ради Руслан Тарпан, який перебуває у міжнародному розшуку за пособництво державі-агресору, продовжує впливати на діяльність організованої злочинної групи, що діє через структури Міністерства юстиції та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Про це йдеться у поданій скарзі до компетентних органів.

    За даними заявників, метою схеми є втручання у корпоративні права українських підприємств та легалізація коштів, здобутих незаконним шляхом.

    Центральну роль у механізмі відіграє іноземна компанія SILVERILL TRADING LIMITED (Кіпр), бенефіціаром якої є дружина Тарпана, Оксана Шишовська. Саме від її імені Мін’юст отримав низку скарг, поданих без юридично підтверджених повноважень і без електронного підпису.

    Попри ці порушення, 10 квітня 2024 року Мін’юст видав наказ №1030/5, яким незаконно скасував реєстраційні дії щодо ТОВ «Бізнес Еквіпментс Україна», що належить акціонерному товариству «Бізнес Еквіпментс Лімітед».

    У липні 2024 року Господарський суд Києва визнав наказ Мін’юсту незаконним. Аналогічну позицію підтримав апеляційний суд.

    Однак 19 березня 2025 року головуюча суддя Касаційного господарського суду Олена Кібенко винесла ухвалу про зупинення дії рішень попередніх інстанцій. До колегії також увійшли судді Світлана Бакуліна та Ірина Кондратова.

    На переконання заявників, ці дії створили передумови для збереження незаконного адміністративного акту, що вигідний компанії, пов’язаній з Тарпаном. При цьому, як стверджується, судді проігнорували чинну судову практику і проявили вибірковість.

    Хто може бути причетним

    У скарзі вимагається перевірити дії посадових осіб Мін’юсту:

    • Олена Ференс

    • Ігор Поночовний

    • В’ячеслав Хардіков

    А також приватного нотаріуса Олександра Сокуренка, який виконував дії на користь SILVERILL TRADING LIMITED.

    Окрема вимога стосується суддів Верховного Суду:

    • Олена Кібенко

    • Світлана Бакуліна

    • Ірина Кондратова

    Заявники також закликають провести фінансовий моніторинг SILVERILL TRADING LIMITED, заблокувати її банківські рахунки та дослідити джерела походження коштів.

    Руслан Тарпан в Україні відомий участю у резонансних корупційних скандалах, зокрема щодо провального проєкту «Глибока вода» в Одесі. Він переховується за кордоном та фігурує в провадженнях про співпрацю з РФ.

    Оприлюднені факти про вплив його структури на органи юстиції та суддів Верховного Суду можуть стати тестом для державних інституцій у боротьбі з судовою корупцією та рейдерством.

  • Борги та державна зрада: майно ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» заблоковано

    Борги та державна зрада: майно ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» заблоковано

    Слідчий суддя Печерського районного суду Києва виніс ухвалу про арешт майна на суму понад 2,7 млрд грн у межах кримінального провадження № 22022101110000748. Розслідування веде ДБР та стосується діяльності ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» і його бенефіціарних власників Сергія Ганзелінського та Олександра Дементієнка.

    Компанія отримала кредити від ПАТ «Дельта Банк» на загальну суму 36,7 млн євро у 2011–2013 роках, але не повернула борг, який на сьогодні становить 2,69 млрд грн. Частина кредитів була забезпечена заставою в АР Крим, що стало неможливим після анексії півострова. Крім того, 385 тис. євро рефінансування від НБУ могли бути привласнені зловмисниками.

    Слідство встановило, що власники компанії організували схему ухилення від повернення боргу, зокрема шляхом ліквідації ТОВ «Дніпрометалсервісгруп» у 2015 році та перевезення заставного майна до Латвії, яке використовує компанія Madesta SIA. Окрім цього, бізнесмени перереєстрували фірми в РФ, сплачуючи податки та укладаючи контракти з підприємствами оборонного комплексу країни-агресорки, що кваліфікується як державна зрада.

    Суд наклав на них субсидіарну відповідальність у розмірі 2,69 млрд грн за рішенням від 20 грудня 2024 року. У межах ухвали арештовано:

    • 100% корпоративних прав ТОВ «Інвестиційно-промислова компанія “Ассестс Менеджмент Груп”» (33,5 млн грн);

    • Нежитлові приміщення в Дніпрі (666,3 м²) та Чернівцях (2563,2 м²);

    • Грошові кошти на 10 банківських рахунках у «Сенс Банку» та «Укргазбанку», за винятком податкових платежів.