Хрещатик

Позначка: конфіскація

  • Митниця виявила порушень на 2,9 млрд грн: що найчастіше намагалися провезти через кордон

    Митниця виявила порушень на 2,9 млрд грн: що найчастіше намагалися провезти через кордон

    За перші вісім місяців 2026 року українські митники виявили 7 524 порушення митних правил на загальну суму 2,9 млрд гривень. Кількість зафіксованих правопорушень зросла на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше серед тимчасово вилученого майна — промислових товарів, вартість яких оцінюють у сотні мільйонів гривень.

    Такі результати роботи за січень-серпень оприлюднила Державна митна служба України 7 вересня.

    Загальна вартість предметів правопорушень, які митники тимчасово вилучили в межах 3 104 справ, сягнула 509 млн гривень.

    Найбільша частка припала на промислові товари — 354 млн гривень. Продовольчих товарів вилучили на 91 млн гривень, транспортних засобів — більш ніж на 59 млн, а валюти — на 6 млн гривень.

    Таким чином, промислова продукція становить близько 70% вартості всього майна, тимчасово вилученого митницями за вісім місяців.

    Кількість порушень помітно зросла

    Усього від початку року митні органи оформили 7 524 порушення митних правил. Порівняно із січнем-серпнем 2025 року їхня кількість збільшилася на 17%.

    Водночас показник у 2,9 млрд гривень означає сумарну вартість предметів у виявлених порушеннях митних правил. Це не означає, що держава вже отримала таку суму у вигляді штрафів або конфіскувала майно саме на 2,9 млрд гривень.

    Вартість фактично тимчасово вилучених предметів у 3 104 справах значно менша — 509 млн гривень.

    Варто також уточнити, що йдеться саме про роботу митних органів, а не прикордонників. У повідомленні Державної митної служби зазначено, що справи виявляли та передавали до суду митниці.

    Що вилучали найчастіше

    За вартістю перше місце серед тимчасово вилученого майна посідають промислові товари — 354 млн гривень.

    На другій позиції — продовольчі товари. Їхня загальна вартість становила 91 млн гривень.

    Третя велика категорія — транспортні засоби. За вісім місяців митники тимчасово вилучили їх на суму понад 59 млн гривень.

    Найменшу суму серед окремо названих Держмитслужбою категорій становить валюта — 6 млн гривень.

    При цьому офіційна статистика не деталізує у цьому зведенні конкретні найменування промислових чи продовольчих товарів і не стверджує, що всі вони переміщувалися через кордон за однаковими схемами.

    Тому з наведених даних не можна робити висновок, наприклад, що певний конкретний вид контрабанди став найпоширенішим. Статистика показує передусім вартісну структуру тимчасово вилученого майна.

    Тисячі справ уже передали до суду

    Значна частина виявлених порушень перейшла у судову площину.

    За січень-серпень митні органи передали на розгляд судів 4 651 справу про порушення митних правил. Загальна сума у цих справах перевищує 2 млрд гривень.

    За результатами судового розгляду справ було накладено стягнення у вигляді штрафів та конфіскації товарів на загальну суму 10 млрд гривень.

    Однак тут є важливий нюанс: ці 10 млрд гривень не можна безпосередньо порівнювати з 2,9 млрд гривень порушень, виявлених лише протягом перших восьми місяців цього року.

    Держмитслужба пояснює, що до статистики судових рішень входять також справи, заведені у попередні періоди.

    Тобто частина 10-мільярдної суми стосується правопорушень, які митники виявили раніше, а суди розглянули вже у 2026 році.

    Скільки штрафів призначила сама митниця

    Окремо Державна митна служба навела статистику адміністративних стягнень.

    У 732 справах митниці застосували штрафи на загальну суму 31 млн гривень.

    До державного бюджету фактично стягнули 39 млн гривень. І тут також враховуються платежі у справах, які розглядалися у попередні періоди.

    Таким чином, оприлюднена статистика містить одразу декілька різних фінансових показників: 2,9 млрд гривень — вартість предметів у виявлених порушеннях; 509 млн — вартість тимчасово вилученого майна; 31 млн — сума накладених митницями штрафів; 39 млн — фактично стягнуті до бюджету кошти з урахуванням попередніх періодів; 10 млрд — штрафи та конфіскації, призначені судами, також з урахуванням раніше відкритих справ.

    Що знаходять на кордоні

    Практично одночасно зі статистикою за вісім місяців Держмитслужба повідомила про ще один випадок на українсько-польському кордоні.

    Через пункт пропуску «Шегині — Медика» в Україну їхав Mercedes-Benz Sprinter із причепом, який перевозив два пошкоджені в ДТП автомобілі — Alfa Romeo та Volkswagen. Останній, за документами, прямував на адресу одного з благодійних фондів Харківщини.

    Під час сканування мікроавтобуса митники помітили аномалії та провели поглиблений огляд. У транспортному засобі виявили 390 незадекларованих електронних сигарет RIFBAR.

    Товар вилучили, а щодо 41-річного водія з Києва склали протокол за частиною 3 статті 471 Митного кодексу України.

    Це лише один із конкретних епізодів і його не варто ототожнювати із загальною статистикою 7,5 тисячі порушень, однак він демонструє, які випадки митники фіксують під час перевірок на пунктах пропуску.

    Митницю очікують масштабні зміни

    Статистику Держмитслужба оприлюднила на тлі подальшого реформування митної системи та підготовки нового Митного кодексу.

    На офіційному порталі відомства зазначається, що ухвалення нового кодексу є одним з етапів приведення українського митного законодавства у відповідність до правил Європейського Союзу.

    Паралельно в Україні обговорюють зміну правил оподаткування міжнародних посилок. Зокрема, влада повернулася до питання скасування ПДВ-пільги для комерційних відправлень вартістю до 150 євро.

    Таким чином, результати перших восьми місяців 2026 року демонструють не лише масштаб порушень, а й значний обсяг справ, які переходять із митниці до судів. Понад 7,5 тисячі виявлених порушень на 2,9 млрд гривень і зростання їхньої кількості на 17% свідчать, що контроль за переміщенням товарів через кордон залишається одним із ключових напрямів роботи митних органів.

  • Митні порушення в Україні різко зросли: за сім місяців виявили майже 6800 випадків на 2,7 млрд грн

    Митні порушення в Україні різко зросли: за сім місяців виявили майже 6800 випадків на 2,7 млрд грн

    Українські митники за перші сім місяців 2026 року зафіксували 6797 порушень митних правил на суму понад 2,7 млрд грн. Кількість виявлених випадків зросла одразу на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Значну частину справ уже передали до судів, а в тисячах проваджень товари, транспортні засоби, продукти та валюта були тимчасово вилучені. Про це 10 серпня повідомила Державна митна служба України.

    Масштаби виявлених порушень продовжують зростати протягом усього року. Для порівняння, за перші п’ять місяців 2026-го митники зафіксували 4986 порушень приблизно на 2 млрд грн, а за пів року їхня кількість уже досягла 6009 випадків на понад 2,5 млрд грн. Таким чином, лише протягом липня до статистики додалося ще майже 800 нових справ.

    Загалом у 2803 справах митні органи тимчасово вилучили предмети правопорушень на суму 443 млн грн. Найбільшу частину становили промислові товари — приблизно 308 млн грн.

    Ще близько 88 млн грн припало на продовольчі товари, понад 42 млн грн — на транспортні засоби. Окремо митники вилучили валюту приблизно на 5 млн грн.

    Ці цифри помітно зросли лише за один місяць. За підсумками першого півріччя вартість тимчасово вилучених предметів становила 352 млн грн, з яких 254 млн грн припадали на промислову продукцію, 58 млн грн — на продукти, понад 35 млн грн — на транспортні засоби. Отже, у липні загальна оцінка вилучених товарів збільшилася ще приблизно на 91 млн грн.

    Водночас виявлення порушення не означає автоматичної конфіскації майна. Частина справ розглядається безпосередньо митними органами, інша передається до суду, який уже визначає остаточне покарання залежно від конкретного складу правопорушення.

    За сім місяців митниці застосували адміністративні стягнення у вигляді штрафів у 629 справах. Загальна сума таких штрафів становила близько 19 млн грн. До державного бюджету фактично стягнули приблизно 33 млн грн, однак ця цифра враховує також платежі за справами, які були розглянуті у попередні періоди.

    Набагато більші суми фігурують у судових провадженнях. До судів митниці за січень–липень передали 4132 справи про порушення митних правил на суму майже 2 млрд грн.

    За результатами розгляду судами справ, включно з провадженнями, відкритими раніше, було накладено стягнення у вигляді штрафів та конфіскації товарів на загальну суму 5,9 млрд грн.

    Те, що сума судових стягнень значно перевищує вартість порушень, виявлених саме у 2026 році, пояснюється тим, що до цієї статистики входять рішення за справами попередніх періодів. Тобто ці показники не можна безпосередньо порівнювати як 2,7 млрд грн виявлених порушень проти 5,9 млрд грн стягнень лише за поточний рік.

    Зростання кількості митних порушень відбувається одночасно зі значним товарообігом України. За даними Держмитслужби, протягом січня–липня 2026 року зовнішній товарообіг країни становив $82,2 млрд. Україна імпортувала товарів на $58,1 млрд, тоді як експорт склав $24,1 млрд.

    Найбільшим джерелом імпорту залишається Китай — звідти за сім місяців ввезли товарів на $16,8 млрд. Далі йдуть Польща з $5,5 млрд та Німеччина з $3,8 млрд.

    Найбільшим ринком збуту українських товарів стала Польща — експорт до неї становив $2,8 млрд. До Туреччини Україна поставила продукції на $2 млрд, до Німеччини — на $1,5 млрд.

    Основними категоріями імпорту були машини, обладнання та транспорт на $25,7 млрд, паливно-енергетичні товари на $8,5 млрд та продукція хімічної промисловості на $8 млрд.

    Саме ці великі товарні потоки створюють величезний обсяг роботи для митних органів і водночас залишають простір для спроб незаконного переміщення продукції, неправдивого декларування або приховування товарів від контролю.

    Наприклад, лише на початку серпня Держмитслужба повідомляла про кілька випадків спроб незаконного переміщення тютюнових виробів через польський кордон. В одному з епізодів сигарети заховали у паливному баку Volkswagen Golf, в іншому аналогічну схему виявили в автомобілі Skoda Octavia. За цими фактами були складені протоколи за частиною 1 статті 483 Митного кодексу.

    При цьому статистика митних правопорушень не тотожна статистиці кримінальної контрабанди. Значна частина справ, які веде Держмитслужба, є адміністративними провадженнями відповідно до Митного кодексу.

    Окремим механізмом залишається так званий компроміс у митних справах. За підсумками 2025 року митниці зафіксували 9507 фактів порушення митних правил, із яких 2316, тобто майже кожну четверту справу, вдалося врегулювати через мирову угоду.

    Цей механізм дозволив збільшити надходження до бюджету від таких справ із 69,8 млн грн у 2024 році до 133,5 млн грн у 2025-му.

    Компроміс можливий лише тоді, коли в діях людини немає ознак кримінального правопорушення. Порушник погоджується виконати визначені законом умови та сплатити штраф, після чого провадження може бути припинене.

    На тлі зростання кількості порушень українська митниця одночасно проходить масштабну реформу напередодні потенційного вступу країни до Європейського Союзу. Міністерство фінансів наприкінці липня затвердило оновлений Стратегічний план цифрового розвитку Держмитслужби до 2030 року. Він передбачає приведення українських цифрових митних систем до стандартів ЄС та їхню сумісність із європейською інфраструктурою.

    Мова йде про автоматизоване митне оформлення, системи управління ризиками, міжнародний транзит, електронний обмін інформацією та розвиток «Єдиного вікна для міжнародної торгівлі».

    Паралельно Верховна Рада готується до розгляду проєкту нового Митного кодексу. Профільний парламентський комітет 5 серпня рекомендував прийняти документ за основу. Його готували близько двох років із врахуванням оцінок Єврокомісії та пропозицій бізнесу. Урядова група провела понад 60 консультацій за участі 15 провідних бізнес-асоціацій.

    Попри масштабні проблеми на кордоні та війну, митниця одночасно демонструє високі показники наповнення бюджету. У липні Держмитслужба перерахувала державі майже 78,3 млрд грн митних платежів — це був найвищий місячний результат за весь період воєнного стану. Загалом від початку 2026 року митні надходження перевищили 498,4 млрд грн.

    Тому 20-відсоткове зростання кількості порушень стає важливим сигналом не лише для правоохоронної системи. На українському кордоні одночасно зростають обсяги імпорту, бюджетні надходження та кількість виявлених спроб порушення митних правил.

    За сім місяців 2026 року митники вже зафіксували майже 72% від усієї кількості порушень, виявлених за весь 2025 рік. Якщо нинішній темп збережеться, річний показник може перевищити минулорічний. Водночас остаточний масштаб залежатиме від активності зовнішньої торгівлі, ефективності систем аналізу ризиків та того, наскільки швидко Україна зможе модернізувати митний контроль відповідно до європейських стандартів.

  • Канада змінює законодавство для передачі доходів від заморожених російських активів Україні

    Канада змінює законодавство для передачі доходів від заморожених російських активів Україні

    Канада внесла зміни до національного законодавства, які дозволяють спрямовувати доходи від заморожених російських активів на підтримку України. Про це повідомив радник президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

    Йдеться про новий правовий механізм, який дає уряду Канади можливість вилучати прибутки, отримані від активів російської федерації, що перебувають під санкціями, та передавати їх Україні. Таким чином Оттава розширює інструменти фінансової підтримки Києва без прямої конфіскації самих активів.

    За словами Власюка, обсяг заморожених російських коштів у Канаді є відносно невеликим у порівнянні з іншими західними юрисдикціями. Водночас він підкреслив, що ключове значення має саме створення правового прецеденту.

    Новий підхід фактично передбачає використання доходів — зокрема відсотків або інвестиційного прибутку — від заблокованих активів, не торкаючись їхньої основної суми. Така модель наразі вважається компромісною і застосовується низкою західних країн через складні юридичні обмеження щодо прямої конфіскації державної власності.

    Україна, зі свого боку, продовжує наполягати на повному вилученні суверенних російських активів. У Києві вважають, що саме така модель відповідала б принципу відповідальності за завдані збитки. Однак більшість партнерів поки що дотримуються обережнішого підходу, обмежуючись використанням доходів від цих коштів або механізмами кредитування під їх забезпечення.

    На цьому тлі триває робота над створенням міжнародної коаліції для впровадження більш жорстких фінансових рішень. Україна веде переговори з ключовими країнами Європи, зокрема Бельгією, де зосереджена значна частина заморожених російських активів.

    За оцінками, у країнах Європейського Союзу та партнерів загалом заблоковано близько 300 мільярдів доларів російських державних активів. Найбільша їх частина розміщена у бельгійській фінансовій інфраструктурі, тоді як значні обсяги також знаходяться у Великій Британії та Франції.

    Паралельно країни Заходу вже реалізують механізми фінансової підтримки України за рахунок майбутніх доходів від цих активів. Зокрема, у межах міжнародної ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration передбачено надання Україні десятків мільярдів доларів у вигляді кредитів, які забезпечуються прибутками від заморожених російських коштів.

    Прийняті Канадою законодавчі зміни розглядаються як черговий крок до розширення таких механізмів та формування більш системного підходу до використання російських активів на користь України.

  • АРМА запускає продаж яхти Медведчука

    АРМА запускає продаж яхти Медведчука

    Агентство з розшуку та менеджменту активів виходить на фінальний етап підготовки до продажу яхти Royal Romance, яку пов’язують із підозрюваним у державній зраді Віктором Медведчуком. Актив перебуває у юрисдикції Хорватії та вже переданий в управління АРМА для подальшої реалізації.

    Як повідомили в агентстві, продаж яхти здійснюється на підставі рішення слідчого судді в межах кримінального провадження. Водночас Офіс генерального прокурора вже направив обвинувальний акт до суду, і справа перейшла у стадію судового розгляду.

    Ключовим етапом стало налагодження міжнародної взаємодії. Українська сторона передала необхідні матеріали хорватським органам у межах правової допомоги, що дозволило просунутися у процедурі управління активом за кордоном.

    Паралельно АРМА проводить підготовчу роботу до реалізації яхти. Йдеться про оцінку вартості активу, визначення моделі продажу та організацію процедури через публічні механізми, які мають гарантувати прозорість і максимальну вигоду для держави.

    Royal Romance є одним із найдорожчих активів, пов’язаних із Медведчуком. Її продаж розглядається як можливість поповнення державного бюджету за рахунок арештованого майна.

    У агентстві наголошують, що процес перебуває на завершальній стадії підготовки. Наступним кроком має стати безпосередній запуск процедури продажу, після чого актив може бути реалізований на відкритому ринку.

    Ця справа є показовою для практики управління арештованими активами за кордоном і демонструє механізми міжнародної співпраці у поверненні ресурсів, пов’язаних із підозрюваними у злочинах проти держави.

  • Киянин намагався незаконно вивезти до Польщі старовинні монети

    Киянин намагався незаконно вивезти до Польщі старовинні монети

    Митники запобігли незаконному експорту культурних цінностей з України: киянин намагався переслати до Польщі 17 середньовічних монет без відповідних документів.

    Солом’янський районний суд міста Києва визнав столичного нумізмата винним у порушенні митних правил. Під час перевірки міжнародного поштового відправлення в логістичному центрі Укрпошти митники виявили старовинні монети. Продавець не надав жодних дозволів, які потрібні для вивезення культурних цінностей за кордон.

    Суд встановив, що громадянин порушив вимоги законодавства щодо переміщення культурних цінностей через митний кордон. Для вивезення таких предметів необхідне спеціальне свідоцтво Міністерства культури, без якого пересилання заборонене.

    Дії порушника кваліфіковані за ч. 2 ст. 473 Митного кодексу України – пересилання заборонених товарів у міжнародних поштових відправленнях.

    Нумізмата було визнано винним, монети конфісковано, а також з нього стягнули судовий збір у розмірі 665,60 грн.

  • Суд виніс вирок за розтрату ексдиректору центру культури на Хмельниччині

    Суд виніс вирок за розтрату ексдиректору центру культури на Хмельниччині

    Хмельницький суд заочно визнав винним колишнього директора Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва Андрія Клименка у розтраті майна комунального закладу на суму майже 800 тисяч гривень. Йому призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за винятком житла.

    Кримінальне провадження щодо розтрати було відкрито у лютому 2021 року. Підставою стала інвентаризація, під час якої виявили нестачу значної кількості майна. Зокрема, зникли великий LED-екран, комп’ютерна техніка, книги, посуд та інші матеріальні цінності, які перебували на балансі установи.

    Представники закладу не змогли надати пояснень щодо місцезнаходження майна. Сам Андрій Клименко наприкінці січня 2021 року припинив виходити на роботу, після чого його місцезнаходження стало невідомим.

    Згодом ексдиректор з’являвся у медійному просторі Російської Федерації. Зокрема, у серпні 2021 року він взяв участь в авторській програмі російської журналістки Ксенія Собчак, де виступив у ролі актора під час обговорення діяльності так званої громадської ради при міністерстві культури РФ.

    У листопаді 2021 року Клименко також з’явився у програмі Андрій Малахов «Прямий ефір» на телеканалі «Росія 1». У сюжеті його представили як музиканта та нового обранця ексдружини шоумена Гоген Солнцев.

    На початку 2022 року він фігурував у відео російського блогера вже в образі «екстрасенса», де його представляли під іншим ім’ям та описували як людину з «надприродними здібностями».

    За інформацією Хмельницької обласної прокуратури, з 2023 року експосадовець перебуває в міжнародному розшуку. Того ж року суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою заочно. Наразі вирок винесено, рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку.

  • САП вимагає конфіскувати торговий центр, який належить родині посадовця ДМС на Хмельниччині

    САП вимагає конфіскувати торговий центр, який належить родині посадовця ДМС на Хмельниччині

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до суду про конфіскацію активів начальника Хмельницького відділу Державної міграційної служби №1 Вадима Сідлецького та його дружини Вікторії. Йдеться про майно, законність походження якого викликала сумніви під час перевірки.

    Підставою для звернення до суду стали результати моніторингу способу життя, проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції. За даними НАЗК, у посадовця та його дружини виявили активи на суму 7,35 млн грн, які вони не могли придбати за рахунок офіційних доходів.

    У межах перевірки встановлено, що протягом 2021–2023 років дружина посадовця Вікторія Сідлецька придбала торговельний центр у селищі Чорний Острів на Хмельниччині. Йдеться про комплекс нерухомості, до якого входять магазини змішаної торгівлі, кафе, офісні приміщення та житлова квартира.

    Згідно з даними декларації Вадима Сідлецького за 2023 рік, його дружина є власницею об’єкта нерухомості загальною площею 933 квадратні метри у смт Чорний Острів. Саме цей об’єкт, імовірно, став предметом позову антикорупційних органів.

    17 жовтня 2023 року Вікторія Сідлецька оформила у власність завершений будівництвом комплекс нерухомості — магазин змішаної торгівлі, кафе, офісні приміщення та житлову квартиру загальною площею 913,8 квадратного метра, з яких житлова площа становить 52,7 квадратного метра.

    За документами, кошторисна вартість об’єкта на момент введення в експлуатацію 15 вересня 2023 року становила 13,7 млн грн. З цієї суми 12,2 млн грн припадали на будівельні роботи, ще 1,5 млн грн — на обладнання. У 2024 році також було проведено реконструкцію об’єкта на суму близько 200 тисяч гривень.

    Разом з тим аналіз доходів родини показав значну невідповідність між офіційними заробітками та вартістю придбаного майна. За підрахунками НАЗК, сукупні законні доходи сім’ї за відповідний період становили близько 6,35 млн грн.

    Таким чином різниця між вартістю придбаного об’єкта та задекларованими доходами склала 7,35 млн грн. Ця сума перевищує 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що є підставою для цивільної конфіскації необґрунтованих активів.

    При цьому, хоча об’єкт нерухомості і був відображений у деклараціях посадовця за 2023–2024 роки, вартість майна на момент набуття дружиною зазначена не була.

    Наразі САП звернулася до суду з вимогою визнати ці активи необґрунтованими та конфіскувати їх у дохід держави.

  • До ВАКС подали позов щодо активів ексзаступника начальника РТЦК Одеси

    До ВАКС подали позов щодо активів ексзаступника начальника РТЦК Одеси

    До Вищого антикорупційного суду подано позов про визнання необґрунтованими активів, які у 2022 році придбав колишній заступник начальника Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Одеси Вадим Байштан.

    Як повідомляють правоохоронні органи, під час аналізу доходів і витрат посадовця та членів його родини було встановлено відсутність законних джерел для придбання квартири в одному з житлових комплексів Одеси та автомобіля Honda HR-V. Загальна вартість майна становить 2,9 млн гривень.

    З відповідним позовом до Вищий антикорупційний суд звернулася Спеціалізована антикорупційна прокуратура. У відомстві просять суд визнати зазначені активи необґрунтованими та стягнути їх у дохід держави.

    Наразі справа перебуває на розгляді суду. У разі задоволення позову майно може бути конфісковане в порядку цивільної конфіскації.

  • Вищий антикорсуд конфіскував майно депутата з Броварського району на понад 5 млн грн

    Вищий антикорсуд конфіскував майно депутата з Броварського району на понад 5 млн грн

    Вищий антикорупційний суд конфіскував активи на суму понад 5 млн грн у депутата Великодимерської селищної ради Броварського району Київщини Олега Ткаченка.

    Як встановило Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), частина майна була оформлена на родичів депутата. Так, на колишню дружину Ткаченка було записано автомобіль Volkswagen ID4 2023 року вартістю понад 1 млн грн, а Jaguar XF – на сина. Крім того, виявлено 10 земельних ділянок, власниками яких стали теща, колишня дружина та син депутата.

    Фактично користувався цим майном сам депутат. Автівки були придбані за його дорученням, і саме він їх використовував. Законних доходів для придбання такого майна ні у Ткаченка, ні у членів його родини не було.

    Після того, як стало зрозуміло, що активи підлягають конфіскації, частину земель депутатська родина намагалася терміново продати третім особам, здебільшого «своїм». Однак прокуратурі вдалося накласти арешт, і приховати активи не вдалося.

    Варто зазначити, що інформація про майно депутата була встановлена в межах кримінального провадження щодо злочину у сфері охорони довкілля, яке розслідує Броварська окружна прокуратура. Тому конфіскація активів може бути лише початком розслідування.

  • Мешканця Полтавщини засудили за перешкоджання роботі ЗСУ

    Мешканця Полтавщини засудили за перешкоджання роботі ЗСУ

    Зіньківський районний суд Полтавської області ухвалив вирок щодо мешканця Полтавського району, який систематично перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України в особливий період. Чоловіка визнали винним за ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України.

    Як встановило слідство, у грудні 2024 – липні 2025 року підсудний поширював у відкритій Telegram-спільноті інформацію про місця проведення мобілізаційних заходів, розташування спільних груп територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), поліції та блокпостів на території Полтавського району.

    Суд визнав, що такі дії створювали загрозу виконанню мобілізаційних завдань, підривали обороноздатність держави та сприяли ухиленню громадян від виконання конституційного обов’язку в умовах воєнного стану.

    Чоловікові призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте звільнили від його відбування з випробувальним строком, поклавши на нього обов’язки, передбачені законом. Крім того, суд постановив конфіскувати мобільний телефон, який використовувався як знаряддя вчинення злочину.

    У суді наголосили, що поширення інформації про роботу ТЦК, мобілізаційні заходи та пересування військових в умовах воєнного стану є кримінальним правопорушенням і тягне за собою відповідальність згідно з Кримінальним кодексом України.