Хрещатик

Позначка: комунальне підприємство

  • 137,5 млн грн на безкоштовних вагонах: НАБУ викрило схему в «Київському метрополітені»

    137,5 млн грн на безкоштовних вагонах: НАБУ викрило схему в «Київському метрополітені»

    Детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заявили про викриття схеми, через яку комунальне підприємство «Київський метрополітен» могло втратити 137,5 млн грн. За версією слідства, гроші вивели під час організації доставки 60 вагонів метро, які Варшава передала Києву безоплатно як технічну допомогу. Загальна вартість транспортно-експедиційних послуг при цьому сягнула близько 190 млн грн.

    Історія почалася ще у 2022 році, коли Київ та Варшава домовилися про безоплатну передачу українській столиці рухомого складу. Йшлося про 60 вагонів серії 81, які раніше експлуатувалися у варшавському метро. Для Києва така допомога була особливо важливою, оскільки вагони цієї серії сумісні з інфраструктурою столичної підземки, а значна частина київського рухомого складу має великий вік. Польська сторона фактично передала десять шестивагонних поїздів, виведених з експлуатації у Варшаві, але придатних для подальшого використання.

    У 2023 році вагони почали поетапно перевозити з Польщі до України. Перша партія прибула навесні, а вся доставка тривала близько семи місяців. Останній поїзд прибув до Києва 24 жовтня 2023 року. Офіційний портал столиці тоді повідомляв, що всі 60 вагонів Київ отримав безкоштовно як технічну допомогу від Варшавського метрополітену. Частину вагонів планували використовувати як повноцінний рухомий склад, інші — як донори запчастин для ремонту чинного парку.

    Втім, саме на етапі доставки, за версією НАБУ і САП, і могла виникнути масштабна корупційна схема. У 2023 році «Київський метрополітен» оголосив тендери на транспортно-експедиційні послуги для перевезення вагонів з Польщі. За даними слідства, перемогу отримала компанія, яку учасники схеми нібито визначили наперед. Загальна вартість транспортування становила близько 190 млн грн.

    Розслідувачі DOZORRO ще раніше звертали увагу на ці закупівлі. За їхніми даними, спочатку у березні 2023 року метрополітен уклав угоду з ТОВ «Будінтехно» на перевезення перших шести вагонів за 17 млн грн, але договір згодом розірвали. Після цього кілька закупівель виграло ТОВ «Порто Трейд»: у квітні — на перевезення 18 вагонів, у липні — ще 18, а у вересні — ще 24. Загальна сума транспортних послуг у 2023 році становила близько 190 млн грн.

    НАБУ стверджує, що вартість цих послуг була істотно завищеною. Після надходження грошей від комунального підприємства їх, за матеріалами слідства, переказали на рахунки підконтрольної компанії за кордоном. Реальному перевізнику нібито заплатили лише частину отриманої суми, а рештою коштів — приблизно 137,5 млн грн — учасники групи заволоділи.

    Фактично йдеться про ситуацію, коли самі вагони Київ отримав від Варшави безоплатно, але їх транспортування стало предметом закупівлі на сотні мільйонів гривень. Саме різниця між сплаченою «Київським метрополітеном» сумою та реальною вартістю перевезення тепер є одним із ключових предметів кримінального провадження.

    За повідомленням НАБУ, підозри оголосили шістьом фігурантам. Серед них — колишній посадовець «Київського метрополітену», троє чинних службовців комунального підприємства, співорганізатори схеми та директор компанії, яка, за версією слідства, використовувалася для руху коштів. Дії фігурантів кваліфікували за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — заволодіння або розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем.

    Водночас сам факт повідомлення про підозру не означає доведення вини. Відповідно до Конституції України всі фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню провину не встановить суд обвинувальним вироком.

    Історія з перевезенням польських вагонів привертала увагу ще задовго до нинішніх підозр. Сам факт того, що транспортні послуги коштували місту близько 190 млн грн, тоді вже викликав питання у громадських організацій, які аналізували закупівлі комунальних підприємств. Особливо на тлі того, що сам рухомий склад був подарунком.

    При цьому передача вагонів справді була для Києва важливою. У 2023 році міська влада повідомляла, що близько 80% парку столичного метро складали вагони радянського виробництва. Отримані з Варшави машини належали до сумісної серії, тому могли використовуватися і для формування поїздів, і як джерело комплектуючих для капітальних ремонтів.

    Перший адаптований поїзд із польських вагонів вийшов на Сирецько-Печерську лінію вже у листопаді 2023 року. Пізніше на маршрути випустили ще кілька таких складів. Це підтверджує, що сама допомога Варшави була реальною та використовувалася за призначенням, тоді як претензії правоохоронців стосуються саме організації і вартості логістики.

    Справу варто розглядати і в ширшому контексті. «Київський метрополітен» уже не вперше потрапляє в поле зору правоохоронців через закупівлі. В одному з судових рішень у 2024 році згадувалося розслідування НАБУ щодо можливих зловживань службових осіб підприємства при укладенні договорів у 2017–2024 роках із пов’язаними структурами. Там ішлося про підозри у систематичному укладанні контрактів на будівництво, ремонт і обслуговування ліній із підконтрольними компаніями та можливу розтрату коштів у особливо великих розмірах. Це інше кримінальне провадження, але воно показує, що закупівлі метрополітену вже неодноразово ставали об’єктом уваги антикорупційних органів.

    Саме підприємство тим часом залишається одним із ключових транспортних операторів столиці та отримує значні кошти з міського бюджету. Через соціальний тариф на проїзд Київ регулярно компенсує різницю між реальною собівартістю перевезень і ціною квитка. Тому будь-які втрати десятків чи сотень мільйонів гривень у закупівлях мають безпосередній вплив на фінансовий стан підприємства й міський бюджет.

    Особливо показовою нинішню справу робить походження самих вагонів. Варшава передала їх безоплатно на знак підтримки української столиці під час війни. Польське метро у своєму звіті за 2023 рік підтверджувало, що Києву передали десять шестивагонних складів серії 81 — загалом ті самі 60 вагонів.

    Тому суть підозри виглядає особливо резонансно: міжнародна допомога, яка мала заощадити Києву значні кошти та підтримати роботу метро, за версією слідства, стала основою для схеми з заволодіння бюджетними грошима вже на етапі доставки.

    Тепер детективам НАБУ та прокурорам САП належить довести не лише факт завищеної вартості, а й узгодженість дій усіх учасників, попереднє визначення переможця тендеру, рух коштів через іноземну компанію та кінцеве привласнення 137,5 млн грн. Також важливим буде питання можливого відшкодування збитків «Київському метрополітену».

    На цьому етапі справа перебуває на стадії досудового розслідування. Імена більшості підозрюваних у відкритому повідомленні не розкриваються, тому робити висновки про персональну відповідальність до рішення суду передчасно.

    Втім, уже зараз масштаби справи роблять її однією з найпомітніших корупційних історій довкола столичного громадського транспорту за останній час. Адже йдеться не просто про сумнівну закупівлю, а про гроші, які, за версією слідства, могли бути виведені під час перевезення техніки, отриманої Україною як безоплатну допомогу від європейського партнера.

  • У Львові викрили схему бронювання від мобілізації через комунальне підприємство

    У Львові викрили схему бронювання від мобілізації через комунальне підприємство

    Правоохоронці повідомили про підозру двом посадовицям Львівської міської ради у справі про можливе незаконне бронювання військовозобов’язаних. Йдеться про заступницю директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Ірину Мауль та провідну спеціалістку Марію Дацків.

    За даними слідства, жінки могли бути причетні до організації схеми фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку у комунальному підприємстві «Ремонтно-аварійне підприємство». Після оформлення на роботу таким працівникам могли надавати статус «заброньованих», що дозволяло уникнути мобілізації.

    Слідчі вважають, що таким чином посадовиці могли перешкоджати законній діяльності Збройних сил України. Наразі обставини справи перевіряють правоохоронні органи.

    Відомо, що Ірину Мауль призначили на посаду заступниці директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради у жовтні 2025 року. До цього вона очолювала комунальне підприємство «Ремонтно-аварійне підприємство», а ще раніше працювала там головною бухгалтеркою.

    Марія Дацків, яка також отримала підозру у цій справі, раніше працювала головною бухгалтеркою цього ж підприємства.

    Слідство встановлює всі обставини можливих зловживань та перевіряє причетність інших осіб до організації схеми.

  • Керівника комунального підприємства в Одесі заарештували за рішенням суду

    Керівника комунального підприємства в Одесі заарештували за рішенням суду

    22 лютого 2026 року Одеський Хаджибейський районний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою директору комунального підприємства. Суд задовольнив клопотання слідства та застосував найсуворіший передбачений законодавством захід.

    Під арешт взято керівника КП «СМЭП» — КП «СМЭП», яке відповідає за спеціалізовані монтажно-експлуатаційні роботи в місті. На момент ухвалення рішення підприємство очолював Петро Стоянов, який продовжував виконувати обов’язки директора.

    У справі наразі не розкриваються офіційні деталі: правоохоронні органи не повідомляють про кваліфікацію інкримінованих дій, обсяг можливих порушень або ймовірні збитки. Водночас обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить, що суд визнав аргументи слідства достатніми для застосування жорсткого процесуального механізму.

    Згідно з процедурою, слідство обґрунтовує необхідність такого рішення ризиками можливого впливу на свідків, знищення чи приховування документів, продовження ймовірної протиправної діяльності або спроб ухилення від слідства. Наразі публічна позиція сторони захисту відсутня.

    КП «СМЭП» є частиною муніципальної інфраструктури та має повноваження у сфері виконання спеціалізованих робіт, укладання договорів і управління бюджетними коштами. У подібних провадженнях зазвичай предметом перевірки стають управлінські рішення, контрактна політика та фінансова дисципліна підприємства.

    Розслідування триває. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів слідчих дій та можливого оскарження запобіжного заходу в апеляційному порядку.

  • Посадовців в Одесі підозрюють у привласненні гуманітарної допомоги

    Посадовців в Одесі підозрюють у привласненні гуманітарної допомоги

    У Одесі викрили схему незаконного використання гуманітарних дизельних генераторів, які були передані для забезпечення роботи об’єктів критичної інфраструктури. Частину обладнання, за даними слідства, використовували у комерційних і приватних цілях — для живлення закладів громадського харчування, автомийки та приватного будинку.

    Про це повідомив Офіс генерального прокурора України.

    Йдеться про посадовців комунального підприємства «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство». За версією правоохоронців, до схеми були причетні колишній директор, ексголовний інженер та механік підприємства.

    Наприкінці 2022 року підприємство отримало чотири дизельні генератори потужністю від 5,4 до 165 кВт як гуманітарну допомогу. Обладнання призначалося для підтримки безперебійного електропостачання об’єктів критичної інфраструктури в умовах енергетичної нестабільності та можливих відключень.

    Однак уже на початку 2023 року генератори почали використовувати не за призначенням. За даними слідства:

    • два генератори забезпечували електроенергією кафе та ресторан у центрі міста;

    • один використовувався для живлення приватного будинку;

    • ще один — для роботи автомийки.

    Таким чином обладнання, яке мало підтримувати функціонування стратегічно важливих міських об’єктів, фактично опинилося у приватному та комерційному користуванні.

    Дії колишніх посадовців кваліфіковано як привласнення гуманітарної допомоги та її використання не за цільовим призначенням. Правоохоронці наголошують, що подібні випадки особливо небезпечні в умовах воєнного стану, коли стабільність енергосистеми має критичне значення для міста та регіону.

    Наразі триває досудове розслідування. Слідчі встановлюють повне коло причетних осіб та вживають заходів для повернення генераторів до системи критичної інфраструктури.

    Нагадаємо, раніше у Київ завершили досудове розслідування щодо посадовця Київська міська державна адміністрація, якого обвинувачують у службовій недбалості під час закупівлі генераторів для «Пунктів незламності». За даними слідства, тоді йшлося про значну переплату постачальнику.

  • Схема з «фіктивними працівниками»: як посадовці отримували зарплату з бюджету

    Схема з «фіктивними працівниками»: як посадовці отримували зарплату з бюджету

    У Харкові викрили схему привласнення бюджетних коштів у комунальному підприємстві на суму майже 1,8 млн грн. За даними слідства, керівниця підприємства спільно з заступником та начальниками підрозділів організували незаконне оформлення чоловіків на вигадані посади, щоб уникнути їхньої мобілізації.

    За інформацією правоохоронців, «працівники» ніякої реальної роботи не виконували, але передавали службовим особам доступ до своїх банківських карток, на які щомісяця надходила заробітна плата. У результаті ці кошти незаконно перераховувалися посадовцям, які розподіляли їх між собою.

    Слідство встановлює усі обставини справи та перевіряє можливу причетність інших співробітників підприємства. Дії посадовців кваліфікуються як привласнення бюджетних коштів.

    Правоохоронці наголошують, що подібні схеми підлягають суворому покаранню згідно з чинним законодавством.

  • Мільйонні втрати комунального підприємства: колишній директорці оголосили підозру

    Мільйонні втрати комунального підприємства: колишній директорці оголосили підозру

    Правоохоронні органи оголосили про підозру в межах кримінального провадження, пов’язаного із закупівлею електроенергії для одного з комунальних підприємств. За даними слідства, внаслідок порушень під час проведення закупівель державі було завдано збитків на суму понад 10 мільйонів гривень.

    Як повідомили в прокуратурі, підозру отримала колишня очільниця КП «Одесміськелектротранс». Їй інкримінують службову недбалість, яка, за версією слідства, призвела до тяжких наслідків для підприємства та місцевого бюджету.

    Слідство встановило, що під час закупівлі електроенергії посадовиця неналежно виконувала свої службові обов’язки, не забезпечивши дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Це, як вважають правоохоронці, призвело до укладення невигідних договорів та суттєвих фінансових втрат.

    Наразі тривають слідчі дії, спрямовані на з’ясування всіх обставин справи, а також можливої причетності інших посадових осіб до ухвалення рішень щодо закупівлі електроенергії. У разі доведення вини підозрюваній загрожує кримінальна відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

  • Яготинська громада отримає новий полігон та сортувальну лінію для відходів

    Яготинська громада отримає новий полігон та сортувальну лінію для відходів

    Поблизу міста Яготин на Київщині планують звести сучасний полігон для твердих побутових відходів. Об’єкт передбачатиме не лише майданчик для зберігання сміття, а й сортувальну лінію для переробки відходів потужністю 270–300 тисяч кубометрів на рік.

    Крім того, на території полігону облаштують адміністративний корпус, КПП, пожежне депо на дві машини, склад пально-мастильних матеріалів, очисні споруди для води, а також системи збору фільтрату та знешкодження біогазу. Такі заходи мають забезпечити безпечне функціонування полігону та захист довкілля.

    Проєкт будівництва полігону згадується в оголошенні електронної системи публічних закупівель Prozorro. Замовником виступає комунальне підприємство Яготинської міської ради “Комунальник”. Аукціон для визначення виконавця розробки проєктної документації заплановано на 18 листопада 2025 року. На ці роботи виділено 4,8 млн гривень, а готові документи очікують отримати до 25 грудня 2025 року.

    Полігон планують розташувати за межами села Райківщина, що всього за пів кілометра від Яготина. Проєкт включатиме під’їзну дорогу, ділянки для складування сміття, сортувальну лінію, адміністративний корпус, пожежне депо, а також системи захисту ґрунтових вод і довкілля.

    Завдяки новому об’єкту місцева громада отримає сучасне та безпечне місце для переробки та зберігання побутових відходів.

  • «Київпастранс» переплатив 47 млн грн за електроенергію: прокуратура викрила схему

    «Київпастранс» переплатив 47 млн грн за електроенергію: прокуратура викрила схему

    У Києві викрито масштабну схему привласнення коштів комунального підприємства «Київпастранс». За даними прокуратури міста, генеральному директору приватного товариства, яке постачало електроенергію підприємству, повідомлено про підозру у заволодінні бюджетними грошима на суму понад 47 мільйонів гривень.

    Як повідомляє Подільська окружна прокуратура столиці, наприкінці 2022 року між КП «Київпастранс» та приватною компанією було укладено договір на постачання електроенергії. Відповідно до умов угоди, постачальник мав щомісячно інформувати комунальне підприємство про зміни ціни на ринку електроенергії та корегувати вартість відповідно до цих змін.

    Однак, попри суттєве зниження цін на електроенергію у 2023–2024 роках, компанія продовжувала виставляти рахунки за завищеними тарифами. У результаті КП «Київпастранс» переплатило понад 47 мільйонів гривень.

    Слідство встановило, що така схема стала можливою не лише через дії постачальника, а й через службову недбалість посадових осіб комунального підприємства. Раніше підозру в службовій недбалості було вручено колишній начальниці управління «Київпастрансу», до обов’язків якої входив моніторинг цін на електроенергію та реагування на їх зміну.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших посадових осіб до цієї схеми та встановлюють остаточний розмір збитків, завданих бюджету столиці.

  • За махінації з електроенергією у Хмельницькому чиновниці загрожує до 12 років в’язниці

    За махінації з електроенергією у Хмельницькому чиновниці загрожує до 12 років в’язниці

    У Хмельницькому правоохоронці викрили колишню заступницю директора з економіки одного з комунальних підприємств, яка зловживала службовим становищем під час закупівлі електроенергії. Через її дії міський бюджет зазнав збитків у розмірі понад 4,3 мільйона гривень. Про це повідомила пресслужба поліції Хмельницької області.

    За даними слідства, у 2022 році комунальне підприємство уклало договір із приватною компанією на постачання електроенергії на суму понад 52 мільйони гривень. Після цього посадовиця підписала кілька додаткових угод, які безпідставно збільшували ціну.

    Як зазначив керівник Управління протидії кіберзлочинам у Хмельницькій області Олег Дядик, через ці дії підприємство переплатило постачальнику понад 4,3 мільйона гривень. Із цієї суми приблизно 430 тисяч гривень становили кошти міського бюджету.

    Колишній чиновниці повідомлено про підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — привласнення чи розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем.

    Їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна.

  • Посадовицю КП у Києві підозрюють у збитках на 2 млн грн через закупівлю солі

    Посадовицю КП у Києві підозрюють у збитках на 2 млн грн через закупівлю солі

    Правоохоронні органи повідомили про підозру посадовиці комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління Солом’янського району» у Києві. Про це стало відомо за матеріалами Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке виявило ознаки корупційного правопорушення під час моніторингу діяльності підприємства.

    За інформацією НАЗК, посадові особи КП могли допустити порушення під час закупівлі технічної солі у 2023 році. З’ясувалося, що сіль для посипання доріг була придбана у приватної компанії за суттєво завищеною ціною, що призвело до збитків для міського бюджету на понад 2 мільйони гривень.

    Матеріали НАЗК стали підставою для відкриття досудового розслідування. Слідчі Дніпровського управління поліції Києва спільно з працівниками Управління стратегічних розслідувань підтвердили факти порушень та оголосили посадовиці підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість.

    Санкція цієї статті передбачає до п’яти років позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися діяльністю строком до трьох років. Розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх причетних до схеми закупівель.