Хрещатик

Позначка: комунальна земля

  • Ласий шматок столиці за майже мільйон доларів: біля КПІ продають будівлю з перспективою забудови

    Ласий шматок столиці за майже мільйон доларів: біля КПІ продають будівлю з перспективою забудови

    У Києві неподалік станції метро «Політехнічний інститут» виставили на продаж нежитлову будівлю за 900 тисяч доларів. Головна особливість пропозиції полягає не стільки в самій нерухомості, скільки в перспективі освоєння земельної ділянки площею майже 0,25 гектара. Потенційному інвестору пропонують розглянути можливість будівництва дев’ятиповерхового житлового комплексу з комерційними приміщеннями, паркінгом та соціальною інфраструктурою.

    Про це повідомляють на інвестиційному порталі InVenture, де 19 жовтня опублікували відповідне оголошення.

    Об’єкт розташований у Шевченківському районі столиці, в районі Берестейського проспекту та вулиці Борщагівської. Поруч розташовані житлові будинки, комерційні приміщення та об’єкти міської інфраструктури.

    Згідно з пропозицією, площа нежитлової будівлі становить 198,1 квадратного метра. Нерухомість перебуває у приватній власності та може бути придбана покупцем.

    Водночас земельна ділянка площею 0,2439 гектара, або 24,39 сотки, має інший правовий статус. Вона належить територіальній громаді Києва, тобто перебуває в комунальній власності.

    Саме тому придбання будівлі не означатиме автоматичного отримання землі у приватну власність.

    За інформацією InVenture, ділянка має сформований кадастровий номер, який надають за запитом потенційного покупця. Раніше вона перебувала в оренді.

    Її цільове призначення передбачає можливість будівництва та обслуговування житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями, підземними автостоянками й закладами соціальної інфраструктури.

    Найбільший інтерес для девелоперів може становити документація, розроблена ще у 2013 році.

    Тоді для цієї території підготували проєкт дев’ятиповерхового житлового будинку зі стилобатом, комерційними приміщеннями та підземним паркінгом.

    Продавець пропонує відповідні матеріали за запитом для попереднього оцінювання містобудівного потенціалу ділянки.

    Однак наявність проєктної документації більш ніж десятирічної давнини не означає, що новий власник зможе негайно розпочати будівництво.

    Для реалізації девелоперського проєкту необхідно врегулювати питання користування комунальною землею, перевірити відповідність запланованої забудови чинній містобудівній документації та отримати передбачені законодавством дозволи.

    Оголошення прямо передбачає, що оформлення земельних прав стане окремим етапом після придбання будівлі.

    Отже, запропоновані 900 тисяч доларів є вартістю наявного об’єкта нерухомості, а не готового девелоперського проєкту з усіма погодженнями.

    Ця пропозиція з’явилася на тлі інших великих угод на ринку комерційної нерухомості столиці.

    Зокрема, на порталі InVenture також представлена окрема офісна будівля площею 1843 квадратні метри поблизу метро «Берестейська». За цей об’єкт просять 4,4 мільйона доларів.

    Водночас питання забудови міських земель у Києві неодноразово ставало предметом суспільних дискусій. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про суперечку навколо передачі землі біля Європейської площі під комерційну забудову.

    Наразі щодо ділянки поблизу КПІ йдеться саме про інвестиційну пропозицію. Інформації про укладення угоди, нового власника або затверджений сучасний проєкт будівництва у відкритому оголошенні немає.

    Подальша доля нерухомості залежатиме від зацікавленості покупців, можливості законного оформлення прав користування землею та погодження майбутньої забудови.

     

  • Підприємиця у Львові здійснила незаконну прибудову на пам’ятці архітектури

    Підприємиця у Львові здійснила незаконну прибудову на пам’ятці архітектури

    У центрі Львова на вулиці Лесі Українки, 19 виявили факт самовільного захоплення комунальної земельної ділянки та незаконної прибудови до приміщень пабу «Добрий друг». Власницею приміщень є львів’янка Тетяна Поплета.

    За інформацією департаменту містобудування Львівської міськради, під час чергового комісійного обстеження управління держконтролю за використанням та охороною земель було виявлено, що підприємиця без жодних дозволів розширила приміщення, які орендує паб.

    Матеріали обстеження скерували до правоохоронних органів, відкрито кримінальне провадження. Окрім цього, підприємиця має разом з іншими співвласницями оформити право оренди на землю та сплатити борг за користування комунальною ділянкою.

    Будинок на Лесі Українки, 19 є пам’яткою архітектури місцевого значення. На першому поверсі розташовані магазин «Квіти» та паб «Добрий друг», на другому — Kraft Boutique Apart-Hotel. У приміщеннях здійснюють діяльність три підприємиці — Оксана Павлюк, Тетяна Поплета та Дарія Поплета.

    Незаконна прибудова була здійснена для потреб пабу та обслуговування нежитлового приміщення площею близько 0,0046 га. Паб «Добрий друг» орендує приміщення у власника мережі Остапа Гевака, торговельна марка зареєстрована на його дружину Лілію Гевак.

  • Микитась про Комарницького: “справжня криса”, яка “зливала всіх і все” під час кризи Укрбуду

    Микитась про Комарницького: “справжня криса”, яка “зливала всіх і все” під час кризи Укрбуду

    Максим Микитась, колишній народний депутат та ексочільник компанії “Укрбуд”, зробив резонансні заяви щодо зв’язків бізнесмена Дениса Комарницького та Степана Черновецького, сина колишнього мера Києва Леоніда Черновецького. Виходячи з його слів, ці зв’язки мають важливе значення для розуміння масштабних земельних схем і корупційних угод, що відбувалися в столиці України.

    У своїх дописах у соцмережах Микитась стверджує, що за Комарницьким стоїть не лише підтримка з боку батька, відомого під прізвиськом “Льоня Космос”, але й фінансові ресурси родини Черновецьких. Саме ці кошти, за його словами, дозволили створити зручну більшість у Київраді та запустити масштабні схеми в місті.

    Микитась зазначає, що у 2020 році Комарницький ще не мав достатньої фінансової ваги, щоб самостійно впливати на політичні процеси в столиці. Все змінилося, коли, за твердженням екснардепа, у гру вступив Степан Черновецький. Його він називає “молодим космонавтом” і одним з головних вигодонабувачів тіньової структури, яка встановила політичний контроль над Києвом.

    «Хто в темі – зрозуміє і решту», – додає він, натякаючи на глибшу мережу зв’язків. За його словами, роль родини Черновецьких у цих процесах була не другорядною, а Степан Черновецький грав майже провідну роль у фінансуванні та координації.

    Окремо Микитась звертає увагу на причетність Степана Черновецького до розкрадання активів «Укрбуду» – компанії, яку він сам очолював до її краху. За його словами, після 17 підозр, вручених іншим учасникам схеми, черга доходить до наступних фігурантів, серед яких Черновецький-молодший. «Список тих, хто добре нагрівся на грабежі ‘Укрбуду’, довгий», – зазначає Микитась, обіцяючи згодом надати докази з автентичними підписами.

    “Список тих, хто добряче прикурив з грабунку ‘Укрбуду’, довгий”, — зазначив він, пообіцявши оприлюднити докази з підписами.

    Також він заявив, що про ці зв’язки має дізнатися й міжнародна спільнота.

    “В Лондоні, в Іспанії мають дізнатися про ці оборудки”, — сказав Микитась, натякаючи на подальші викриття.

    У своєму дописі Микитась також назвав Комарницького “справжньою крисою”. За його словами, бізнесмен дав йому 2 мільйони доларів через ТОВ “Еко-Буд-Трейд”, викупивши 40% компанії, оформивши її на близького знайомого.

    “А як Комар тоді співав і танцював довкола нас в Укрбуді — від його компліментів й лестощів було не сховатися. Та як тільки в Укрбуду почалися проблеми — його ніби здуло, одразу включив режим ‘мороз’. А коли вже розгорілася битва за Укрбуд з рейдерами, то він під шумок як шакал шукав лише б на чому ще самому поживитися. Зливав все і всіх. “, — пише Микитась.

    “Просто і по-людськи звернувся… без профітів, без бонусів”, — зазначає екснардеп. При цьому він додає, що вкладена сума вже кілька разів окупилася на проєктах Комарницького.

    Дениса Комарницького в медіа давно пов’язують із неофіційним впливом на столицю в період каденції мера Віталія Кличка. Його називають “смотрящим” за Києвом. Зв’язок з родиною Черновецьких лише підсилює таке сприйняття.

    Леонід Черновецький, який обіймав посаду мера з 2006 по 2012 рік, залишив по собі суперечливу репутацію. Його ім’я не раз згадувалося в контексті корупційних розслідувань. Його син Степан, за повідомленнями медіа, нині активно займається бізнесом за кордоном, зокрема в Іспанії.