Хрещатик

Позначка: КАБи

  • Два носії КАБів під ударом: українські ракети атакували авіабазу РФ у Волгоградській області

    Два носії КАБів під ударом: українські ракети атакували авіабазу РФ у Волгоградській області

    Військово-морські сили ЗСУ повідомили про знищення двох російських винищувачів-бомбардувальників Су-34 внаслідок ракетного удару по військовому аеродрому «Маринівка» у Волгоградській області РФ. За даними українських військових, для атаки застосували береговий ракетний комплекс «Нептун». Уражені літаки російська армія використовує для завдання ударів по Україні, зокрема керованими авіаційними бомбами.

    Про результати операції 29 жовтня повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.

    За інформацією військових, під удар потрапив аеродром поблизу населеного пункту Октябрський у Волгоградській області Росії. На цьому об’єкті базується 11-й змішаний авіаційний полк, який входить до складу 4-ї змішаної авіаційної дивізії 4-ї армії ВПС і ППО РФ.

    Саме на території зазначеного військового об’єкта, за повідомленням ВМС, було знищено два винищувачі-бомбардувальники Су-34.

    Особливістю операції стало застосування українського ракетного комплексу «Нептун», який спочатку створювали для ураження надводних цілей. Згодом його можливості розширили, що дозволило використовувати відповідні модифікації для ударів по наземних військових об’єктах.

    Застосування українських ракет проти військових аеродромів Росії має особливе значення, оскільки дозволяє атакувати авіаційну техніку противника безпосередньо в місцях її базування.

    Су-34 належать до основних ударних літаків російської тактичної авіації. Вони можуть застосовувати ракети та керовані авіаційні бомби, якими окупанти регулярно атакують українські позиції й прифронтові населені пункти.

    Завдяки використанню модулів планування та корекції російські літаки отримали можливість скидати авіабомби на значній відстані від цілей, не наближаючись безпосередньо до позицій української протиповітряної оборони.

    Саме тому знищення або пошкодження таких бомбардувальників може впливати на здатність російської армії проводити повітряні атаки.

    Водночас фактичний масштаб втрат залежатиме від того, чи були літаки повністю знищені, чи підлягають ремонту. Незалежних підтверджень стану обох Су-34 після удару наразі немає.

    Аеродром «Маринівка» вже неодноразово ставав ціллю українських атак. Зокрема, 27 червня 2025 року СБУ та Сили спеціальних операцій повідомляли про знищення двох Су-34 і пошкодження ще двох літаків на цьому ж летовищі.

    Тоді для ураження російської авіації застосували далекобійні безпілотники. Після атаки також виникла пожежа в техніко-експлуатаційній частині аеродрому, де здійснюється обслуговування та підготовка літаків до польотів.

    Нинішнє повідомлення про удар «Нептуном» свідчить про продовження українських операцій проти російської військової авіації.

    Раніше, 15 жовтня 2026 року, Військово-морські сили застосували комплекс «Нептун» проти аеродрому «Борисоглєбськ» у Воронезькій області РФ.

    За уточненими українськими даними, тоді чотири Су-34 були знищені, а ще два дістали пошкодження. Також повідомлялося про ураження обладнання, необхідного для забезпечення польотів.

    Таким чином, атака на «Маринівку» стала ще одним повідомленим випадком застосування українських ракет проти російської авіаційної інфраструктури.

    За оцінкою Головного управління розвідки Міністерства оборони України, станом на 22 жовтня Росія мала приблизно 140 винищувачів-бомбардувальників Су-34 різних модифікацій.

    При цьому російська промисловість, за оцінками розвідки, здатна виробляти орієнтовно 14–18 таких літаків на рік. Отже, втрати навіть кількох машин можуть створювати додаткове навантаження на виробничі та ремонтні потужності військово-промислового комплексу РФ.

    Водночас кількість літаків у російському авіапарку не свідчить безпосередньо про їхню боєготовність. На можливості застосування авіації впливають технічний стан машин, наявність екіпажів, озброєння та засобів обслуговування.

    Наразі ВМС України повідомили про знищення двох Су-34 на аеродромі «Маринівка». Детальні результати удару, зокрема ступінь пошкодження інфраструктури летовища, можуть уточнюватися.

    Українські військові продовжують операції проти об’єктів, які Росія використовує для ведення бойових дій та повітряних атак по території України.

  • Ранок почався з вибухів: російські КАБи атакували Дніпро, є поранений

    Ранок почався з вибухів: російські КАБи атакували Дніпро, є поранений

    Вранці 13 жовтня російські війська атакували Дніпро. Перед вибухами Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух керованих авіаційних бомб у напрямку міста. Внаслідок удару постраждав 64-річний чоловік, пошкоджень зазнали житлові багатоповерхівки, автомобілі та об’єкт транспортної інфраструктури.

    Про наслідки атаки повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

    За даними місцевої влади, вибухи у Дніпрі пролунали приблизно о 05:20. В одному з районів міста ударна хвиля вибила вікна в багатоповерхових житлових будинках.

    Згодом стало відомо про пораненого чоловіка віком 64 роки. Медики надали йому необхідну допомогу, однак від госпіталізації він відмовився.

    Крім житлових будинків, пошкоджено об’єкт транспортної інфраструктури та припарковані автомобілі.

    Інформацію про масштаби руйнувань місцева влада продовжує уточнювати.

    За повідомленням «Суспільного», перед атакою Повітряні сили ЗСУ попереджали про загрозу застосування керованих авіаційних бомб по Дніпру.

    КАБи становлять значну загрозу для населених пунктів, оскільки можуть запускатися російською авіацією на відстані від цілі. Їхнє застосування по міській забудові здатне призводити до масштабних руйнувань і численних жертв.

    Упродовж ночі та ранку 13 жовтня російські війська також атакували інші райони Дніпропетровської області.

    За інформацією ОВА, ворог понад десять разів завдавав ударів по чотирьох районах регіону, застосовуючи безпілотники та авіаційні боєприпаси.

    Зокрема, у Павлоградському районі внаслідок російської атаки загорілася вантажівка. У Синельниківському районі пошкоджено приватний житловий будинок.

    Під ударами також перебувала Нікопольщина.

    Це вже не перша атака на Дніпро протягом останніх днів. У ніч на 11 жовтня російські безпілотники пошкодили багатоповерховий будинок, а також спричинили займання складських приміщень.

    Станом на ранкові повідомлення 13 жовтня в самому Дніпрі відомо про одного постраждалого. Остаточні наслідки ударів встановлюють відповідні служби.

  • Кількість жертв удару по Запоріжжю зросла до 20: серед загиблих троє дітей

    Кількість жертв удару по Запоріжжю зросла до 20: серед загиблих троє дітей

    У Запоріжжі продовжує зростати кількість загиблих унаслідок масштабного російського авіаудару по житлових кварталах 10 жовтня. За останніми даними, які наводить міжнародне агентство Reuters, атака забрала життя 20 людей, серед яких троє дітей. Ще 18 осіб отримали поранення. Рятувальники протягом дня розбирали завали зруйнованих житлових будинків.

    Російські війська атакували Запоріжжя вранці суботи, 10 жовтня, застосувавши керовані авіаційні бомби.

    За інформацією місцевої влади, по житлових кварталах міста було завдано п’ять ударів. Один із боєприпасів влучив у п’ятиповерховий житловий будинок, спричинивши обвал конструкцій.

    Кількість жертв удару по Запоріжжю зросла до 20: серед загиблих троє дітей

    Унаслідок атаки зруйновано під’їзди двох багатоквартирних будинків і приватний будинок. Пошкоджень зазнали сусідні житлові будівлі та автомобілі.

    Протягом дня кількість загиблих невпинно збільшувалася. Вранці рятувальники повідомляли про сімох жертв, згодом — про 11, а о 15:22 Державна служба з надзвичайних ситуацій підтвердила загибель 17 людей.

    Пізніше міжнародне агентство Reuters повідомило вже про 20 загиблих та 18 поранених.

    Серед загиблих — троє дітей. За даними ДСНС, серед постраждалих також є неповнолітні.

    Після удару на місцях руйнувань працювали рятувальники, медики, поліцейські та комунальні служби.

    Пошуково-рятувальна операція ускладнювалася масштабними обвалами будівельних конструкцій. Раніше повідомлялося, що під завалами можуть залишатися люди, місцеперебування яких невідоме.

    Водночас актуальну кількість зниклих безвісти на момент публікації достовірно встановити не вдалося.

    Одну з постраждалих жінок рятувальникам вдалося дістати живою з-під уламків зруйнованого будинку. Їй надали необхідну медичну допомогу.

    У Запоріжжі 11 жовтня оголошено День жалоби за загиблими внаслідок російської атаки.

    Президент України Володимир Зеленський засудив обстріл мирного міста та звернув увагу на те, що російські удари тривають на тлі міжнародних дискусій щодо послаблення санкцій проти Москви.

    За словами глави держави, додаткові доходи від експорту російських енергоносіїв можуть використовуватися Кремлем для фінансування подальших атак на Україну.

    Правоохоронці документують наслідки ударів, а місцева влада організовує допомогу постраждалим мешканцям.

    Інформація про кількість жертв і масштаби руйнувань продовжує уточнюватися.

  • Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки: ООН назвала страшні цифри втрат серед цивільних в Україні

    Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки: ООН назвала страшні цифри втрат серед цивільних в Україні

    Липень 2026 року став одним із найтяжчих місяців для цивільного населення України від початку повномасштабного вторгнення Росії. Моніторингова місія ООН з прав людини підтвердила щонайменше 437 загиблих та 2610 поранених мирних жителів протягом одного місяця. Загалом це 3047 цивільних жертв — найвищий місячний показник убитих і поранених, який ООН зафіксувала з березня 2022 року. Кількість саме загиблих стала найбільшою з травня 2022-го.

    В ООН наголошують, що йдеться лише про випадки, які вдалося незалежно перевірити відповідно до методології організації. Реальна кількість убитих і поранених може бути вищою, особливо на тимчасово окупованих територіях, де можливості отримувати та перевіряти інформацію дедалі більше обмежуються.

    Порівняно з червнем кількість цивільних жертв зросла приблизно на 30%. У липні 2025 року ООН фіксувала 312 загиблих і 1482 поранених, тож рік до року сумарний показник зріс приблизно на 70%. Це демонструє не просто окремий сплеск після кількох великих атак, а ширше погіршення ситуації з безпекою мирного населення.

    Керівниця Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белл зазначила, що у 2026 році кількість цивільних жертв зростала фактично щомісяця, а в липні ця тенденція різко прискорилася. За її словами, мирне населення одночасно стикається зі зростанням загрози від далекобійних ракет і дронів у великих містах, керованих авіабомб поблизу фронту та FPV-дронів у прифронтових районах.

    Особливо важкими стали втрати серед дітей. У липні загинули 17 дітей, ще 166 отримали поранення. Це найвищий місячний показник дитячих жертв з квітня 2022 року. Для порівняння, у квітні 2022-го ООН документувала 62 загиблих і 149 поранених дітей.

    Найбільше людей убили ракети та далекобійні дрони

    Головною причиною загибелі та поранення цивільних у липні залишалися далекобійні засоби ураження — ракети та ударні безпілотники.

    На них припало 38% усіх цивільних втрат. Унаслідок таких атак загинули щонайменше 183 людини, ще 967 отримали поранення. Найчастіше подібні удари припадали на великі міста, розташовані далеко від безпосередньої лінії фронту.

    У липні Росія значно збільшила застосування ракет. За даними ООН, протягом місяця російські війська запустили щонайменше 429 ракет — більш ніж удвічі більше, ніж у червні. Значна частина ударів припала на Київ.

    Однією з найсмертоносніших атак став удар 2 липня. Тоді російські війська застосували 74 ракети та майже 500 далекобійних дронів, причому основною ціллю був Київ. За уточненими даними ООН, під час цієї атаки загинули щонайменше 30 цивільних.

    У самому Києві за місяць ООН підтвердила 54 загиблих і 202 поранених. Столиця стала одним із найбільш постраждалих міст України в липні.

    КАБи стали другою найбільш небезпечною зброєю

    Ще сильніше за місяць зріс масштаб втрат від авіаційних бомбардувань.

    У липні внаслідок застосування авіабомб загинули 105 цивільних, а 753 отримали поранення. Порівняно з червнем кількість таких жертв зросла одразу на 143%. Тоді ООН фіксувала 45 загиблих та 308 поранених.

    Основну роль тут відіграли керовані авіаційні бомби, які російська авіація застосовує проти міст і сіл, розташованих відносно близько до фронту.

    В ООН прямо назвали авіабомби другою за масштабами причиною цивільних втрат у липні — після далекобійних ракет та ударних дронів.

    FPV-дрони встановили ще один антирекорд

    Окремою і дедалі серйознішою загрозою залишаються короткодистанційні безпілотники поблизу лінії бойового зіткнення.

    У липні вони вбили 111 мирних жителів і поранили ще 710. Це найвищий місячний показник втрат від таких дронів від 24 лютого 2022 року. Загалом на них припало близько 27% усіх цивільних жертв місяця.

    Такі апарати особливо небезпечні для жителів прифронтових районів, оскільки можуть атакувати окремі автомобілі, людей на дорогах, цивільний транспорт та житлову забудову.

    Таким чином, нинішня структура втрат в Україні формується одразу кількома типами загроз: великі міста потерпають від ракет і далекобійних ударних БпЛА, прифронтові населені пункти — від КАБів, а села та дороги біля фронту — від FPV-дронів.

    Де було найбільше жертв

    Цивільні гинули або отримували поранення у 14 областях України та Києві.

    Найвищі показники серед міст ООН зафіксувала у Києві — 54 загиблих і 202 поранених. У Херсоні загинули 34 людини, 424 дістали поранення. У Запоріжжі підтверджено 27 загиблих і 280 поранених, у Сумах — 20 загиблих та 152 поранених.

    Ці дані показують, наскільки різною є географія російських атак. Херсон перебуває фактично в зоні постійної небезпеки від артилерії й дронів, тоді як Київ розташований далеко від фронту, але регулярно стає ціллю масованих ракетно-дронових ударів.

    У звіті ООН також згадуються атаки 6 липня на Київ і Вишневе. У столиці того дня загинули щонайменше 19 цивільних, ще 57 були поранені. У Вишневому загинули сім людей, ще 27 дістали поранення.

    За сім місяців 2026 року жертв уже значно більше

    Липнева статистика є частиною ширшого погіршення ситуації.

    За перші сім місяців 2026 року Моніторингова місія ООН підтвердила 12 477 цивільних жертв в Україні: 1839 людей загинули, 10 638 були поранені.

    Це на 44% більше, ніж за такий самий період 2025 року, коли ООН підтвердила 1434 загиблих і 7216 поранених. Порівняно з першими сімома місяцями 2024-го загальна кількість жертв більш ніж подвоїлася.

    Загалом від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року ООН верифікувала щонайменше 16 874 загиблих цивільних, серед яких 820 дітей, та 51 273 поранених, серед яких 3126 дітей.

    Ці цифри не є остаточними. ООН послідовно наголошує, що реальний масштаб втрат значно більший, оскільки підтвердження кожного випадку потребує перевірки з кількох джерел.

    На окупованих територіях реальна цифра може бути значно більшою

    Окремо у звіті зазначено, що липнева статистика включає 25 загиблих і 50 поранених цивільних на територіях України, окупованих Росією.

    Однак саме там перевірка інформації стає дедалі складнішою.

    Через обмежений доступ до окупованих районів і зменшення кількості відкритої інформації реальна кількість загиблих і поранених там, за оцінкою ООН, може бути значно вищою.

    Тому показник 437 загиблих у липні слід розуміти як підтверджений мінімум, а не повний підрахунок усіх жертв.

    Росія посилила атаки на порти

    У липні ООН також зафіксувала різке зростання атак на морські судна та портову інфраструктуру в Одеській та Миколаївській областях.

    Протягом місяця сталося щонайменше 39 таких атак, у тому числі не менш як 20 ударів по морських суднах. Вони пошкоджували кораблі та портові об’єкти, а також спричинили загибель 19 цивільних і поранення ще 25.

    В ООН зазначили, що ці удари негативно впливають на міжнародні перевезення вантажів і української аграрної продукції через Чорне море.

    Найгірша статистика з перших місяців великої війни

    Є важлива різниця між двома формулюваннями ООН.

    Загальна кількість убитих і поранених у липні — 3047 людей — стала найбільшою за один місяць із березня 2022 року. Водночас кількість саме загиблих — 437 — є найвищою з травня 2022 року.

    Тому заголовок «найбільше з 2022 року» загалом передає масштаб трагедії, але точніше уточнювати, про який саме показник ідеться.

    Новий звіт ООН свідчить, що через чотири з половиною роки після початку повномасштабної війни небезпека для цивільного населення України не зменшується, а навпаки різко зростає.

    Поєднання масованих ударів ракетами і далекобійними дронами по великих містах, інтенсивного застосування керованих авіабомб та FPV-дронів біля фронту призвело до того, що липень 2026 року за рівнем цивільних втрат повернув Україну до показників перших місяців повномасштабного вторгнення.

  • Ракети для ППО та «мисливці» на носії КАБів: Україна обговорила з Британією критичне посилення

    Ракети для ППО та «мисливці» на носії КАБів: Україна обговорила з Британією критичне посилення

    Україна розраховує на допомогу Великої Британії у постачанні ракет для систем протиповітряної оборони, а також далекобійних авіаційних ракет Meteor для винищувачів JAS 39 Gripen. Окремо Київ і Лондон обговорюють антибалістичні проєкти та закупівлю засобів для боротьби з російськими ударними безпілотниками.

    Про це стало відомо за підсумками зустрічі тимчасового виконувача обов’язків міністра оборони України Євгенія Хмари та головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого з начальником Штабу оборони Збройних сил Великої Британії, головним маршалом авіації сером Річардом Найтоном.

    Однією з центральних тем переговорів стало посилення української ППО на тлі інтенсивних російських ракетно-дронових атак.

    За словами Хмари, Україна розраховує на британську допомогу з ракетами для систем ППО, а також Meteor для майбутнього застосування з винищувачами Gripen. Такі ракети мають допомогти українській авіації протидіяти російським літакам, які запускають керовані авіаційні бомби по позиціях Сил оборони та прифронтових населених пунктах.

    Meteor уже розглядається українською стороною як один із ключових елементів майбутнього озброєння Gripen. Міністерство оборони наприкінці травня повідомляло, що Україна очікує першу партію шведських винищувачів разом із цими ракетами.

    Чому Україні потрібні Meteor

    Meteor – європейська ракета класу «повітря-повітря» великої дальності, розроблена групою MBDA. Її ключове значення для України полягає не стільки в безпосередньому перехопленні КАБів, скільки у можливості створити загрозу для літаків, які їх запускають.

    Російські Су-34 та інші носії керованих авіабомб намагаються здійснювати пуски, залишаючись на значній відстані від лінії фронту. Далекобійне авіаційне озброєння має дозволити Повітряним силам створювати для них значно більшу зону ризику.

    За даними Міноборони України, Meteor має дальність понад 100 км, а максимальна дальність за певних умов може сягати близько 200 км. Ракета оснащена активною радіолокаційною головкою самонаведення та прямоточним повітряно-реактивним двигуном, завдяки якому здатна зберігати високу швидкість на значній частині траєкторії.

    Саме зв’язку Gripen і Meteor в Україні розглядають як засіб, здатний відтіснити російські літаки-носії КАБів далі від фронту. Аналогічної оцінки дотримуються й західні військові експерти: Defense News зазначав, що Meteor дасть українським Gripen можливість створювати загрозу російській авіації на дистанціях, недоступних для частини нинішнього авіаційного озброєння України.

    Gripen для України вже не просто перспектива

    Переговори щодо Meteor відбуваються в межах значно ширшої програми переозброєння української бойової авіації.

    Наприкінці травня Міністерство оборони України повідомило, що перша партія Gripen очікується протягом десяти місяців. Українська сторона також заявляла про плани закупівлі до 20 нових JAS 39 Gripen E.

    Reuters у червні повідомляв, що Україна закуповує 20 нових Gripen E, а Швеція планує передати ще 16 літаків попередніх модифікацій. На фінансування закупівлі нових машин передбачалося спрямувати €2,5 млрд із кредитного механізму ЄС. У довгостроковій перспективі співпраця може охопити значно більший парк літаків.

    На початку липня українська та шведська сторони вже обговорювали практичну реалізацію проєкту Gripen, включно з підготовкою українських пілотів. У Міноборони тоді знову наголошували, що комбінація Gripen і Meteor здатна суттєво посилити Повітряні сили та допомогти Україні повернути ініціативу в повітрі.

    На переговорах ішлося не лише про літаки

    Другим важливим напрямом зустрічі з британською делегацією стала боротьба з російськими ударними дронами.

    Україна зацікавлена у додаткових антидронових засобах, причому їх закупівлю пропонується фінансувати за рахунок доходів від заморожених російських активів.

    Такий підхід дозволив би одночасно вирішувати дві проблеми: масштабувати відносно дешевші засоби протидії масовим атакам БпЛА та зменшувати навантаження на дорогі зенітні ракети.

    Особливого значення це набуває через російську тактику комбінованих ударів, коли разом застосовуються ударні дрони, крилаті та балістичні ракети. Для України принципово важливо мати багаторівневу систему, в якій дешевші повітряні цілі не доводиться масово перехоплювати найбільш дорогими боєприпасами.

    Британія може долучитися до антибалістичних проєктів

    Окремий блок переговорів стосувався протидії балістичним ракетам.

    Хмара повідомив, що українська сторона обговорила з британськими партнерами антибалістичні проєкти, до яких Велика Британія потенційно може зробити внесок.

    Ця тема стала особливо актуальною після масованого російського удару в ніч на 1 серпня. За словами президента Володимира Зеленського, Росія застосувала 35 ракет, серед яких 27 були балістичними, та 185 ударних безпілотників різних типів. Українській ППО вдалося перехопити лише одну балістичну ракету, а президент пов’язав такий результат із дефіцитом ракет-перехоплювачів для Patriot.

    На цьому тлі питання поповнення запасів боєприпасів для ППО переходить із площини довгострокового планування у категорію нагальної потреби.

    Київ і Лондон говорили й про ситуацію на фронті

    Зустріч не обмежилася протиповітряною обороною. Українська сторона також представила британським партнерам бачення подальших дій, спрямованих на перехоплення ініціативи на полі бою.

    За словами Хмари, у координації з головнокомандувачем Михайлом Драпатим готуються кроки, які мають посилити тиск на російські війська, збільшити їхні втрати та вивести застосування безпілотних систем на новий рівень.

    Деталі цих планів із міркувань безпеки не розголошуються.

    Україна водночас пропонує партнерам не лише отримувати західні технології, але й використовувати український бойовий досвід. За роки повномасштабної війни Сили оборони накопичили унікальну практику застосування FPV-дронів, далекобійних безпілотників, наземних роботизованих систем, засобів радіоелектронної боротьби та протидії масованим повітряним атакам.

    «Україна має унікальний досвід сучасної війни, який може посилювати і наших партнерів», – наголосив Хмара.

    ППО стає одним із головних питань співпраці з союзниками

    Переговори з британським військовим керівництвом показують, що український запит на захист неба зараз складається одразу з кількох рівнів: додаткових ракет для наявних систем ППО, засобів проти ударних дронів, антибалістичних можливостей і далекобійного авіаційного озброєння.

    Gripen із Meteor мають вирішувати ще одну частину проблеми – не лише перехоплювати загрози після їхнього запуску, а й змушувати російські літаки залишатися далі від українських позицій.

    Саме тому Meteor може стати важливим компонентом майбутньої архітектури української ППО та авіації. Однак результат переговорів із Великою Британією залежатиме від конкретних рішень щодо обсягів, термінів і механізмів фінансування поставок. Наразі українська сторона заявила про свій запит, але конкретної кількості ракет чи графіка їх передачі за підсумками зустрічі не оголошували.

  • Росія поставила дедлайн до 30 травня: окупанти готують новий ривок до Краматорська — що кажуть у ЗСУ

    Росія поставила дедлайн до 30 травня: окупанти готують новий ривок до Краматорська — що кажуть у ЗСУ

    Російські війська готують нову хвилю штурмів на Краматорському напрямку та, за даними української розвідки, отримали завдання вийти на околиці Краматорськ до 30 травня. Про це повідомила речниця 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Ольга Косенко в ефірі “Армія – Медіа Сил оборони України”.

    За її словами, нині активність окупантів на цьому напрямку тимчасово знизилася, однак це не означає послаблення загрози. Росіяни використовують паузу для накопичення техніки, перекидання резервів та підсилення своїх підрозділів.

    Зокрема, у зоні відповідальності 56-ї бригади ворог намагається посилити угруповання двома новими батальйонами. Основний тиск, за попередніми даними, очікується в районах населених пунктів Майське та Віролюбівка.

    «Крім накопичення важкої техніки, ворог намагається підсилити свої підрозділи двома свіжими батальйонами», — повідомила Косенко.

    Водночас у ЗСУ ставляться до планів Росії скептично. Українські військові наголошують, що подібні “дедлайни” російське командування встановлює регулярно, однак реальна ситуація на полі бою часто не відповідає гучним заявам Кремля.

    «Скоріше за все, усе закінчиться як завжди: командування на місцях відзвітує про “успіхи”, яких фактично не буде», — зазначила речниця.

    Паралельно російська армія змінює тактику ведення наступу. Військовослужбовець Сил територіальної оборони ЗСУ Олександр Мусієнко заявив, що РФ фактично розгорнула масштабний весняно-літній наступ одразу на кількох напрямках фронту.

    За його словами, головна мета противника — постійно виснажувати українську оборону ударами по різних ділянках, змушуючи ЗСУ тримати резерви у напрузі та шукати слабкі місця для прориву.

    Особливий акцент окупанти зараз роблять на масовому використанні дронів та керованих авіабомб (КАБів), поєднуючи їх із піхотними штурмами та атаками десантних підрозділів.

    «Противник намагається збільшувати кількість дронів і КАБів та поєднувати це зі штурмами піхоти і десантників», — пояснив Мусієнко.

    На тлі так званого “перемир’я” російські війська також активно проводять ротації та підтягують резерви. Раніше речник ОСУВ “Хортиця” Віктор Трегубов повідомляв, що росіяни використовують тимчасове зниження інтенсивності боїв для відновлення наступального потенціалу.

    Тим часом аналітики DeepState фіксують активізацію ворога на Покровському напрямку, де російським силам вдалося розширити зону контролю поблизу Новоолександрівки.

    Напруженою залишається ситуація і на Слов’янсько-Лиманському напрямку, де окупанти намагаються “розхитати” українську оборону та створити умови для подальшого просування.

    Водночас українське командування наголошує, що всі дії противника перебувають під контролем Сил оборони, а російські спроби прориву супроводжуються значними втратами живої сили та техніки.

  • Пекельний удар по Запоріжжю: КАБи влучили по підприємствах і місту — десятки жертв і поранених

    Пекельний удар по Запоріжжю: КАБи влучили по підприємствах і місту — десятки жертв і поранених

    Російські війська завдали масованого авіаудару по Запоріжжю із застосуванням керованих авіабомб (КАБів), унаслідок чого загинули щонайменше 12 людей, ще понад два десятки отримали поранення. У місті спалахнули масштабні пожежі, зруйновано цивільну інфраструктуру, пошкоджено підприємства, транспорт і об’єкти торгівлі.

    Про атаку повідомив очільник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров. За його словами, удар припав одразу по кількох локаціях, зокрема по підприємствах і міській забудові.

    «Дим над містом — це наслідки ворожої атаки. Ворог атакував КАБами підприємства Запоріжжя. Інформація уточнюється», — зазначив Іван Федоров одразу після удару.

    Згодом стало відомо, що кількість загиблих сягнула 12 осіб. Також, за оперативними даними, щонайменше 20 людей дістали поранення. Серед постраждалих — люди віком від 23 до 68 років.

    Медики повідомляють, що один із поранених перебуває у важкому стані, інші — у стані середньої тяжкості. У більшості постраждалих діагностовано вибухові травми, характерні для авіаударів великої потужності.

    Після удару в місті виникли пожежі. За словами місцевої влади, загорілися автомобілі, магазин і виробничі приміщення. Рятувальні служби оперативно прибули на місця влучань і розпочали ліквідацію наслідків.

    На оприлюднених кадрах видно густий дим, який піднімається над містом, пошкоджені будівлі та знищений транспорт. Частина територій залишається перекритою для проведення слідчих дій і розбору завалів.

    Правоохоронці документують наслідки атаки як воєнний злочин. Фіксуються руйнування цивільної інфраструктури та збираються докази для подальших розслідувань.

    Цей удар став частиною ширшої хвилі атак, які Росія здійснила 5 травня по різних регіонах України. Упродовж доби застосовувалися як безпілотники, так і ракетне озброєння, що призвело до численних руйнувань і жертв серед цивільного населення.

    Експерти зазначають, що використання керованих авіабомб по великих містах є особливо небезпечним через високу руйнівну силу та складність перехоплення таких боєприпасів. КАБи дозволяють завдавати ударів з великої відстані, що ускладнює роботу систем протиповітряної оборони.

    Запоріжжя регулярно зазнає обстрілів через близькість до лінії фронту. Місто є важливим промисловим і логістичним центром, що робить його однією з ключових цілей для російських атак.

    Місцева влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях під час загрози обстрілів. Також триває робота з ліквідації наслідків удару та надання допомоги постраждалим.

    Атака на Запоріжжя стала однією з наймасштабніших за останній час і вкотре підтвердила, що російські удари спрямовуються не лише по військових об’єктах, а й по цивільній інфраструктурі.

  • Понад 100 КАБів за добу: Сили оборони зупинили штурми на Запоріжжі та Херсонщині

    Понад 100 КАБів за добу: Сили оборони зупинили штурми на Запоріжжі та Херсонщині

    Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин заявив про різке посилення авіаційного тиску та активізацію штурмових дій на Запорізькому й Херсонському напрямках. За його словами, протягом доби російські війська застосували понад 100 керованих авіаційних бомб та намагалися прорвати українську лінію оборони.

    Про це Волошин повідомив в ефірі телемарафону. Епіцентром бойових дій залишається район Гуляйполя, де зафіксовано 15 бойових зіткнень. Окупанти проводили наступальні операції поблизу міста, а також у районах Добропілля та Дорожнянки. Основна мета противника — просування у напрямку Цвіткового та Залізничного.

    За словами речника, спроби штурму були безрезультатними. Українські військові провели пошуково-ударні та контрдиверсійні заходи, знищивши групи, які намагалися інфільтруватися на позиції Сил оборони.

    Бойова активність також спостерігалася на інших ділянках. На Оріхівському напрямку українські захисники відбили атаку поблизу Степового. На Олександрівському напрямку зафіксовано п’ять спроб штурму біля Злагоди та у бік Іванівки. На Херсонщині відбулося одне бойове зіткнення на Придніпровському напрямку.

    Волошин наголосив, що ситуація залишається напруженою, але контрольованою. Попри масоване застосування авіації та активні спроби прориву, тактичних успіхів ворог не досяг.

    Раніше речник зазначав, що Гуляйполе фактично перетворилося на сіру зону, де бої точаться за окремі вулиці. Ворожі штурмові групи заходять до центральної частини міста, де відбуваються прямі зіткнення.

    Окремо він підкреслював стратегічне значення панівних висот у цьому регіоні. Зокрема, окупанти намагалися прорватися до Степногірська, який розташований на вигідному плацдармі. У разі захоплення цих позицій ворог міг би тримати під вогневим контролем частину Запорізького напрямку та ускладнити логістику до Оріхова і Гуляйполя.

    Раніше також повідомлялося про авіаудари керованими бомбами по Слов’янську. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще семеро отримали поранення.

  • Ворог нарощує особовий склад і техніку біля Новопавлівки — ЗСУ фіксують більше штурмів

    Ворог нарощує особовий склад і техніку біля Новопавлівки — ЗСУ фіксують більше штурмів

    Ситуація на Новопавлівському напрямку близька до критичної, повідомив в ефірі телеканалу «Еспресо» командир 3-го механізованого батальйону ОПБр Олег «Алігатор». За його словами, противник нарощує особовий склад і техніку, а інтенсивність штурмів за останні п’ять днів зросла майже вдвічі.

    «У нашій зоні відповідальності окупанти поки не проводять механізованих штурмів, однак використовують броньовану техніку для проведення логістики, підвозу особового складу до точок спішування, а це за декілька кілометрів від лінії бойового зіткнення», — сказав комбат. Він також зауважив, що ворог почав застосовувати мототехніку, що додає йому маневреності та дозволяє підʼїжджати ближче до лінії зіткнення перед штурмом.

    За словами «Алігатора», росіяни намагаються не діяти в лоб, а обходити позиції й підходити до населених пунктів із флангів. Це часто супроводжується діями ДРГ: «На жаль, не завжди вдається виявити противника, тому ДРГ можуть зайти з тилу населеного пункту, що створює нам купу додаткових проблем».

    Комбат також звернув увагу на практику ворога поширювати заяви про «взяття» населених пунктів на підставі одиничних провокацій: «Вони взяли за моду оголошувати про взяття нашого населеного пункту, коли два ворожих піхотинці забігли та повісили свою ганчірку, після чого ми їх вбили… така інформація потребує уточнення, бо зазвичай не відповідає реальності».

    Після зачистки сіл українські захисники стикаються з проблемою їх подальшого утримання, додав Олег. За його словами, окупанти застосовують керовані авіабомби (КАБи), FPV-дрони та дрони на оптоволоконному звʼязку, які руйнують інфраструктуру і ускладнюють закріплення оборонців у звільнених пунктах, внаслідок чого іноді вимушено відступають на зручніші рубежі за населеними пунктами.

  • Масований удар по Харкову: росіяни вночі завдали ударів КАБами по житлових будинках

    Масований удар по Харкову: росіяни вночі завдали ударів КАБами по житлових будинках

    У ніч на 8 листопада Харків зазнав чергового масованого ракетного удару з боку російських військ. За інформацією мера міста Ігоря Терехова, російські літаки створили керовані авіабомби (КАБ), одна з яких влучила в 12-поверховий житловий будинок у районі Салтівка.

    «У багатоповерхівці зруйновано кілька поверхів. Під завалами перебувають люди. Є пожежа. Розпочато пошуково-рятувальну операцію. Наразі відомо про 25 поранених», – каже Терехов.

    Також у центрі міста був приліт до історичної частини Харкова з руйнуванням культурного ансамблю.

    «В одній із перлин Харкова вибиті шибки», – повідомляє Терехов.

    Ще один поряд з адміністративним будинком – він пошкоджений, як і прилеглі будинки.

    Три виходи зі станції метро «Наукова» закрито внаслідок ударів по центру міста, повідомляє прес-служба метро.

    Йдеться про 1, 2 та 5 виходи.