Хрещатик

Позначка: інсулін

  • Вода та цукор: як літр чистої рідини на день знижує ризик гіперглікемії

    Вода та цукор: як літр чистої рідини на день знижує ризик гіперглікемії

    Звичка регулярно пити воду здається настільки буденною, що її вплив на організм часто недооцінюють. Проте медики наголошують: належна гідратація життєво важлива не лише для самопочуття, а й для стабільності ключових біохімічних процесів у тілі. Зокрема, дослідження, на які посилається видання VeryWell Health, показують: вживання понад одного літра чистої води на добу здатне знижувати ризик падіння рівня глюкози та запобігати різким його коливанням.

    Як вода впливає на рівень глюкози

    Близько 80% крові — це вода. Коли організм втрачає рідину, об’єм кровотоку зменшується, а концентрація глюкози, навпаки, зростає. При цьому фактична кількість цукру не змінюється — просто він стає більш концентрованим.
    Регулярне споживання води підтримує стабільний об’єм плазми, допомагаючи організму природним шляхом утримувати рівень цукру в межах норми. Водночас важливо розуміти: вода не замінює інсулін і не може виконувати його функцію.

    Роль нирок у регуляції глюкози

    Нирки — один із головних органів, що відповідають за очищення крові. Коли рівень глюкози підвищений, вони виводять її надлишки з сечею. Для цього організму потрібен достатній запас рідини.
    Якщо води замало, нирки працюють із перевантаженням, що може спричиняти стрибки глюкози. У зворотному випадку — за умов нормальної гідратації — вони ефективніше справляються з регуляцією.

    Зневоднення активізує гормони кортизол і вазопресин. Обидва вони стимулюють печінку вивільняти додатковий цукор у кров, що збільшує ризик гіперглікемії.
    Достатня кількість води допомагає утримувати гормони стресу в балансі, зменшуючи їх вплив на рівень глюкози.

    Коло зневоднення та високого цукру

    Підвищена глюкоза спричиняє часте сечовипускання — організм намагається вивести надлишок цукру. Це призводить до додаткової втрати рідини й подальшого зневоднення, яке, у свою чергу, ще більше підвищує рівень глюкози.
    Регулярне споживання води допомагає розірвати це замкнуте коло.

    Добре зволожені клітини краще реагують на інсулін — гормон, який допомагає їм “захоплювати” глюкозу. Коли води достатньо, чутливість до інсуліну зростає, що сприяє природній стабілізації цукру в крові.

    Вода й контроль ваги

    Надмірна вага та ожиріння — ключові фактори ризику інсулінорезистентності. Вода допомагає контролювати апетит та зменшувати кількість спожитих калорій.
    Регулярна гідратація — простий, але дієвий інструмент для підтримання нормальної ваги, яка, своєю чергою, безпосередньо впливає на рівень глюкози.

  • Кортизоловий живіт: як стрес перетворює наш живіт на «рятівний круг» і що з цим робити

    Кортизоловий живіт: як стрес перетворює наш живіт на «рятівний круг» і що з цим робити

    У сучасному ритмі життя високий рівень стресу став майже нормою. Але коли він стає хронічним, організм починає реагувати — іноді зовсім неочікувано. Одним із проявів затяжного емоційного виснаження є так званий кортизоловий живіт — накопичення жиру в області талії, що важко піддається корекції.

    Цей стан не є медичним діагнозом, однак дедалі частіше фігурує у розмовах лікарів і тренерів. Йдеться про надлишок вісцерального жиру, який накопичується як всередині черевної порожнини, так і зовні, у відповідь на постійно підвищений рівень кортизолу — гормону стресу.

    Чому з’являється кортизоловий живіт?

    Кортизол — це природний гормон, що регулює обмін речовин, імунну відповідь і реакцію на стрес. Але при постійній нервовій напрузі він починає працювати проти нас: стимулює відкладення жиру саме в зоні живота. Такий жир є метаболічно активним і небезпечним: він пов’язаний з ризиком діабету, серцево-судинних захворювань, інсулінорезистентності.

    Дієта не допоможе: потрібен комплексний підхід

    Кортизоловий живіт майже не піддається класичним дієтам або виснажливим тренуванням. У боротьбі з ним важливо не худнути за всяку ціну, а врівноважити гормональний фон.

    Ось базовий антикризовий план:

    • Усунути або зменшити стресові чинники — психолог, техніки релаксації, зміна оточення.

    • Нормалізувати режим сну — щонайменше 7–8 годин на добу.

    • Дотримуватись збалансованого харчування з низьким глікемічним індексом, уникати різких стрибків інсуліну.

    • Залучити помірні фізичні навантаження, які не виснажують, а навпаки — знижують рівень кортизолу.

    Що робити замість інтенсивного спорту?

    Парадоксально, але тренування з високою інтенсивністю можуть погіршити ситуацію: у людей з хронічним стресом вони часто спричиняють ще більше виснаження й гормональний зрив.

    Кращими варіантами є:

    • Прості багатосуставні вправи: присідання, віджимання, планка.

    • Повільна ходьба — 18 хвилин тричі на тиждень вже може знизити кортизол на 15%.

    • Йога, пілатес, дихальні практики — ефективні для стабілізації нервової системи.

    Стрес під контролем — живіт під контролем

    Кортизоловий живіт — не вирок. Це сигнал, що організм не справляється з напругою. І якщо змінити підхід — не тільки до тіла, а й до життя загалом — результат не змусить себе чекати.

  • У США пацієнти з діабетом 1 типу повністю відмовились від інсуліну завдяки новій терапії

    У США пацієнти з діабетом 1 типу повністю відмовились від інсуліну завдяки новій терапії

    У США десятеро пацієнтів із тяжкою формою діабету 1 типу повністю перестали потребувати інсулін після новаторського лікування експериментальним препаратом під назвою VX-880 або «Зимислецел», розробленим компанією Vertex Pharmaceuticals. Це стало можливим завдяки клітинній терапії, яка імітує функцію підшлункової залози.

    Про прорив у медицині повідомило видання Daily Mail.

    В основі технології — введення в організм пацієнта бета-клітин, які вирощують зі стовбурових у лабораторії. Саме ці клітини відповідають за вироблення інсуліну в організмі. Їх імплантують у печінку, де вони беруть на себе функцію тих, які були знищені імунною системою через аутоімунну природу діабету 1 типу.

    У клінічному дослідженні взяли участь 12 пацієнтів, які страждали на ускладнення діабету — гіпоглікемічну неусвідомленість. Це стан, за якого людина не відчуває критичного зниження рівня цукру, що може призвести до судом і навіть смерті. До лікування їхній рівень глюкози був стабільним лише близько 50% часу, після — понад 93%.

    Через рік після терапії:

    • 10 з 12 пацієнтів повністю відмовилися від інсуліну;

    • У ще 2 осіб значно зменшилась необхідна доза.

    Серед пацієнтів — 36-річна британка Аманда Сміт, яка вже через пів року після інфузії жила без інсуліну цілий рік. «Це як зовсім нове життя», — сказала вона в інтерв’ю The New York Times.

    Інша пацієнтка — Марлайна Годель — після 25 років щоденних ін’єкцій змогла сказати: «Я вилікувалась». Вона повернулась до повсякденного життя: знову катається верхи, планує повернутись до навчання і не боїться раптових нападів гіпоглікемії.

    Після процедури пацієнти мають приймати імуносупресивні препарати, щоб організм не відторгнув пересаджені клітини. Дослідники визнають, що це — слабке місце технології, і працюють над варіантами терапії без імуносупресії або з її мінімальним використанням.

    Терапія є результатом понад 25 років наукових досліджень. Її ініціатором став батько дитини, хворої на діабет, який пообіцяв знайти спосіб перемогти хворобу — і реалізував задум разом із командою вчених.

    Vertex Pharmaceuticals планує подати заявку на реєстрацію препарату до Управління з контролю за продуктами і ліками США (FDA) протягом найближчих п’яти років.

  • Захворюваність на діабет у світі зросла вдвічі за 30 років: більшість випадків невиліковні

    Захворюваність на діабет у світі зросла вдвічі за 30 років: більшість випадків невиліковні

    Рівень захворюваності на діабет у світі різко зріс за останні три десятиліття, досягнувши критичного рівня. Сьогодні на цю хворобу страждає понад 828 мільйонів дорослих, що становить близько 14% дорослого населення планети. Це більше ніж удвічі перевищує показник 30-річної давнини, коли захворюваність становила близько 7%. Такі дані наводяться у глобальному дослідженні, опублікованому в The Lancet.

    Дослідження Lancet показало, що з 1990 по 2022 рік рівень захворюваності на діабет серед дорослих зріс з 7% до 14%. У загальній кількості діабетом страждають близько 828 мільйонів осіб старше 18 років, що на 630 мільйонів більше порівняно з показниками тридцятирічної давнини. При цьому Індія має понад чверть усіх випадків діабету, з рівнем захворюваності понад 20%.

    Епідемія діабету 2-го типу загострюється через зростання рівня ожиріння. Згідно з даними Всесвітньої федерації ожиріння, близько 1 мільярда дорослих і 159 мільйонів дітей страждають від ожиріння. Оскільки ризик діабету зростає з віком, старіння населення у світі також сприяє його поширенню. Водночас для багатьох здоровий спосіб життя залишається недосяжним. Всесвітня організація охорони здоров’я відзначає, що в багатьох країнах нездорова їжа доступна за низькою ціною, зручна та інтенсивно рекламується, тоді як здорова їжа стає дорожчою через кліматичні зміни, такі як посухи та повені. У деяких регіонах безпечні умови для фізичних вправ також є обмеженими.

    Згідно з дослідженням журналу Lancet, майже 450 мільйонів людей, які страждають на діабет, залишаються без лікування — це в три з половиною рази більше, ніж у 1990 році. У багатьох з них діабет не діагностовано. Хоча існують ефективні цукрознижувальні препарати, мільйони людей з діабетом у країнах з низьким та середнім рівнем доходу (СНД) не мають доступу до лікування. Виконавчий директор Всесвітньої діабетичної фундації Лейф Фенгер Дженсен зазначає, що “складні бар’єри в доступі до медичних послуг” у країнах СНД ускладнюють боротьбу з діабетом, що призводить до недостатньої діагностики та обмеженого лікування діабету, спричиняючи значні втрати як для людей, так і для суспільства загалом.

    Покращення доступу до медичних послуг може полегшити профілактику та діагностику діабету, а також зробити важливий внесок у боротьбу з ним. Зниження вартості ліків, особливо в країнах з низьким та середнім рівнем доходу, є ще одним важливим кроком. Існує також загальна думка про необхідність додаткових заходів для зниження рівня ожиріння.

    Image

    Дослідження, опубліковане минулого місяця, вказує на те, що зменшення кількості цукру, який отримують діти ще в утробі матері та в ранньому дитинстві, може захистити їх від діабету та підвищеного артеріального тиску в дорослому віці.

    Виконавчий директор Всесвітнього форуму з ожиріння Джоанна Ралстон заявила, що країни мають застосовувати комплексний підхід, “фокусуючись на профілактиці, заходах громадського здоров’я та політиці, яка обмежує вплив маркетингу нездорової їжі, особливо на дітей”.

    Додамо

    Діабет — це хронічне захворювання, що виникає, коли підшлункова залоза не виробляє достатню кількість інсуліну (гормону, який регулює рівень глюкози в крові) або коли організм не здатний ефективно використовувати цей інсулін. Неконтрольований діабет призводить до підвищення рівня цукру в крові (гіперглікемії), що з часом може викликати серйозні ушкодження різних систем організму, зокрема нервової та судинної.

    Діабет 1-го типу є аутоімунним захворюванням, коли організм руйнує клітини підшлункової залози, що продукують інсулін. Діабет 2-го типу — це метаболічне порушення, за якого організм не може належним чином використовувати інсулін. Близько 95% людей з діабетом мають діабет 2-го типу, який можна запобігти. Надмірна вага, незбалансоване харчування, нестача фізичної активності та генетика можуть підвищити ризик його розвитку.

    Люди з діабетом 1-го типу потребують ін’єкцій інсуліну або помпи для виживання. Для хворих на діабет 2-го типу можуть знадобитися інсулін або препарати для зниження рівня цукру, проте зміни в харчуванні та способі життя також допомагають підтримувати нормальний рівень цукру в крові.

    За даними медиків, приблизно 5-10% людей у світі з цукровим діабетом мають саме І тип. Зазвичай він розвивається у дітей та підлітків. Вважається, що цей тип діабету є результатом аутоімунної реакції організму.