Позначка: інформаційна політика

  • Орбанівську заборону скасовано: Угорщина відкрила доступ до українських ЗМІ

    Орбанівську заборону скасовано: Угорщина відкрила доступ до українських ЗМІ

    Угорщина офіційно скасувала обмеження на діяльність українських засобів масової інформації, які були запроваджені попереднім урядом Віктора Орбана. Рішення стало одним із найпомітніших кроків нової влади у напрямку покращення відносин з Україною та перегляду політики, що тривалий час викликала суперечки між Будапештом і Києвом.

    Про це повідомив міністр соціальних відносин і культури Угорщини Золтан Тарр. За його словами, рішення про розблокування українських медіа було ухвалене після консультацій із Міністерством закордонних справ та іншими державними структурами.

    Таким чином українська громада в Угорщині, а також десятки тисяч українських біженців, які перебувають на території країни після початку повномасштабної війни, знову отримають безперешкодний доступ до інформації рідною мовою.

    За словами Тарра, заборона на українські медіа була введена у 2025 році як відповідь на рішення української влади обмежити діяльність окремих угорських видань. У Києві тоді пояснювали свої дії тим, що деякі медіаресурси систематично поширювали російські наративи, дезінформацію та матеріали, які могли загрожувати інформаційній безпеці держави в умовах війни.

    Водночас новий угорський уряд вважає, що попередня влада допустила серйозну помилку, фактично прирівнявши незалежні українські медіа до пропагандистських ресурсів.

    «Не можна плутати ЗМІ, які поширюють російську пропаганду, зі справжньою незалежною пресою ні в Угорщині, ні на міжнародному рівні. Попередній уряд постійно створював нові конфлікти, а блокування цих видань не мало іншої мети», – заявив Тарр.

    Його слова стали одним із найжорсткіших публічних випадів представників нової влади на адресу політики Віктора Орбана після зміни уряду.

    Міністр наголосив, що нинішній кабінет міністрів ставить за мету відновлення добросусідських відносин з Україною та іншими країнами регіону. За його словами, це відповідає національним інтересам Угорщини та сприятиме покращенню становища угорських громад за кордоном.

    «Наше завдання – налагодження добросусідських відносин. Це спільна національна справа. Завдяки нашим першим рішенням ми за кілька тижнів досягли більшого, ніж попередній уряд за шістнадцять років», – зазначив посадовець.

    Важливу роль у скасуванні заборони відіграли представники української меншини в Угорщині. Зокрема, рішення було погоджене з представницею української громади Ліліаною Грексою.

    Вона підкреслила, що доступ до інформації українською мовою має критично важливе значення для громадян України, які проживають в Угорщині, особливо в умовах війни.

    «Для української громади та біженців можливість отримувати новини рідною мовою є не лише питанням комфорту, а й важливим елементом зв’язку з Батьківщиною», – наголосила Грекса.

    Скасування заборони відбулося на тлі масштабних політичних змін в Угорщині. Після парламентських виборів партія «Тиса» сформувала новий уряд та отримала можливість проводити масштабні реформи.

    Одним із пріоритетів нової влади стало реформування медійної сфери, яка протягом багатьох років перебувала під жорстким політичним впливом.

    Зокрема, до парламенту вже внесено законопроєкт про реформу суспільного мовлення. Документ передбачає створення незалежних наглядових органів, оновлення керівництва державних медіа та запровадження додаткових гарантій редакційної незалежності.

    Аналітики відзначають, що рішення щодо українських ЗМІ може стати сигналом більш широкого перегляду політики Будапешта стосовно України.

    За часів уряду Орбана відносини між двома країнами неодноразово загострювалися через питання прав національних меншин, євроінтеграції України, санкцій проти Росії та військової допомоги Києву.

    Після приходу нової влади тональність офіційних заяв помітно змінилася. У Будапешті дедалі частіше говорять про необхідність відновлення діалогу та пошуку компромісів із Києвом.

    Політичні оглядачі вважають, що розблокування українських медіа може стати лише першим кроком на шляху до нормалізації двосторонніх відносин. Водночас подальший розвиток подій залежатиме від готовності обох сторін вирішувати накопичені проблеми шляхом переговорів.

    Для десятків тисяч українців, які нині проживають в Угорщині, рішення нової влади означає повернення доступу до українського інформаційного простору та можливість без обмежень отримувати новини з України рідною мовою.

    На тлі тривалої війни та складної міжнародної ситуації цей крок Будапешта вже називають одним із найбільш позитивних сигналів у відносинах між Україною та Угорщиною за останні роки.

  • Угорщина готує “повну трансформацію” державних медіа

    Угорщина готує “повну трансформацію” державних медіа

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про підготовку масштабного законопроєкту, який передбачає «повну трансформацію» державних засобів масової інформації. За його словами, документ буде внесений до парламенту вже наступного тижня і має запустити докорінні зміни в системі державних медіа, які впродовж останніх років перебували під критикою через надмірну залежність від урядової політики та обмежений плюралізм у висвітленні подій.

    Про це Мадяр повідомив 6 червня у своєму дописі на Facebook, наголосивши, що мета майбутніх змін полягає у відновленні довіри до державних медіа та забезпеченні більш збалансованого і професійного висвітлення суспільно-політичних процесів. Він підкреслив, що нова модель має гарантувати чітке розмежування між новинами та політичними оцінками, щоб державні медіа діяли передусім як джерело об’єктивної інформації, а не інструмент політичного впливу.

    За словами прем’єра, ключовим принципом реформи стане відновлення стандартів журналістики, за яких новини мають залишатися нейтральними, а думки — вільними. Таким чином уряд планує змінити підхід до роботи державних медіа, який формувався протягом багатьох років і, за оцінками критиків, призводив до концентрації інформаційного впливу в руках влади.

    Оголошення про реформу відбулося на тлі тривалих дискусій у самому угорському суспільстві щодо ролі медіа в політичному житті країни. Протягом правління Віктора Орбана неодноразово лунали звинувачення у тому, що державні медіа та значна частина приватного медіасектору були інтегровані в систему політичної комунікації влади, що суттєво обмежувало медійну конкуренцію та альтернативні точки зору.

    У цьому контексті ініціатива Мадяра виглядає як спроба змінити підходи до функціонування державного інформаційного простору та зменшити політичний вплив на редакційну політику медіа. Очікується, що законопроєкт може передбачати як інституційні зміни в структурі державних ЗМІ, так і нові правила їхнього фінансування, управління та контролю за редакційними стандартами.

    Паралельно з медійною реформою в Угорщині тривають й інші процеси, пов’язані з переглядом ролі держави в інформаційній сфері. Раніше цього тижня стало відомо про початок поліцейського розслідування щодо компаній одного з найвідоміших медіамагнатів країни, які протягом багатьох років отримували значні державні контракти. Це розслідування також розглядається як частина ширшого процесу переоцінки взаємин між державою, бізнесом і медіа у період після тривалого правління попереднього політичного курсу.

    Запланований законопроєкт уже викликав значну увагу в політичних та експертних колах, оскільки потенційно може змінити баланс сил у медіапросторі Угорщини. Аналітики зазначають, що реформа державних ЗМІ є одним із найчутливіших питань у демократичних системах, адже напряму впливає на рівень довіри громадян до інформації та на якість суспільної дискусії.

    Наразі деталі майбутнього законопроєкту офіційно не оприлюднені, однак очікується, що після внесення до парламенту він стане предметом активних політичних дебатів і може суттєво вплинути на конфігурацію медіаринку в Угорщині в середньо- та довгостроковій перспективі.

  • Кремль не допустив іноземні ЗМІ на парад 9 травня

    Кремль не допустив іноземні ЗМІ на парад 9 травня

    Кремль відкликав акредитацію іноземних журналістів на висвітлення параду 9 травня в Москві, що стало безпрецедентним кроком для одного з головних державних заходів Росії. Про це повідомляє Der Spiegel із посиланням на власні джерела в медіа-середовищі та підтвердження від редакцій, які отримали відповідні повідомлення від російської сторони.

    За даними видання, рішення про скасування акредитацій було повідомлено журналістам телефоном, попри те, що раніше вони вже отримали офіційні дозволи на роботу під час заходу. Під обмеження, як зазначається, потрапили представники низки великих міжнародних медіа, зокрема німецьких ARD і ZDF, французького агентства AFP, британського Sky, а також італійського Rai і японського NHK. У всіх випадках повідомлення з боку Кремля зводилися до того, що «формат висвітлення змінено через ситуацію», без додаткових пояснень причин такого рішення.

    Пізніше журналістам було повідомлено, що допуск до параду отримають виключно російські засоби масової інформації. Таким чином, вперше за багато років іноземні медіа, які спочатку були акредитовані на подію, фактично були виключені з її висвітлення вже після завершення процедур акредитації. У Der Spiegel наголошують, що подібна практика є безпрецедентною для заходів такого масштабу і символічного значення.

    Рішення Кремля щодо обмеження доступу міжнародної преси відбувається на тлі змін формату самого параду 9 травня. Раніше російське Міністерство оборони повідомило, що урочистості в Москві пройдуть без демонстрації військової техніки та без участі курсантів військових училищ. Офіційно це пояснювалося «поточними умовами», однак детальні причини такого скорочення не розкривалися.

    У Кремлі також підтверджували, що парад відбудеться у скороченому форматі. Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявляв, що зміни пов’язані з «терористичною загрозою» та загальною безпековою ситуацією. Окремо підкреслювалося, що 9 травня цього року не є ювілейною датою, що також стало одним із факторів скорочення масштабів заходу. У Санкт-Петербурзі аналогічно було оголошено проведення параду без використання військової техніки.

    На тлі цих змін відмова у доступі іноземним журналістам додатково підсилює тенденцію до обмеження міжнародного висвітлення ключових державних подій у Росії. Фактично контроль за інформаційним супроводом параду переходить виключно до внутрішніх російських медіа, що суттєво звужує можливість зовнішнього спостереження за подією.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що Росія не припинила бойових дій попри пропозиції про припинення вогню та дипломатичні ініціативи. Він також підкреслював, що війна безпосередньо впливає на внутрішні процеси в Росії, зокрема на організацію символічних заходів, і що навіть проведення параду вже залежить від ситуації на фронті.

    Таким чином, цьогорічний парад 9 травня в Москві відбувається на тлі одночасного скорочення його військової складової та суттєвого обмеження міжнародної присутності в інформаційному просторі, що відображає загальне посилення контролю над публічною комунікацією навколо події.

  • Зеленського застерегли від ударів по Москві на 9 травня. Джерела

    Зеленського застерегли від ударів по Москві на 9 травня. Джерела

    За інформацією наших джерел, Володимира Зеленського застерегли від ударів по Москві під час військового параду 9-го травня.

    “9 травня ударів по Москві не буде. Це позиція наших партнерів і рекомендації посередників, зокрема Китаю.

    Крім того, нашій стороні рекомендували пом’якшити риторику, і, найімовірніше, завтра, 8 травня, в інформаційному просторі буде спокійніше” – зазначає джерело.

    Водночас, у своєму вечірньому відеозверненні  Володимир Зеленський заявив, що Україна не рекомендує представникам держав, близьких до Росії, перебувати у Москві в дні біля 9-го травня на тлі російських ударів та погроз.

    “Маємо і звернення від деяких держав, близьких Росії, про те, що їхні представники збираються бути в Москві. Дивне бажання… в ці дні. Ми не рекомендуємо”, – зазначив Президент.

  • Мирний трек у пріоритеті: Банкова коригує інформаційну стратегію

    Мирний трек у пріоритеті: Банкова коригує інформаційну стратегію

    Офіс президента поступово коригує інформаційну політику щодо мирного врегулювання та майбутніх переговорів. Про це повідомило поінформоване джерело в ОП.

    За його словами, Банкова дала сигнал лідерам громадської думки, експертам і політичним технологам обережно змінювати суспільні акценти навколо так званого мирного треку. Йдеться не про відмову від принципових позицій, а про переосмислення пріоритетів у публічній дискусії.

    Зокрема, територіальне питання, яке тривалий час залишалося центральним, має розглядатися в ширшому контексті. У фокусі комунікації дедалі більше опиняється тема збереження життів українців, гуманітарних наслідків війни та ціни затяжного протистояння.

    Співрозмовник зазначає, що влада хоче акцентувати увагу на ризиках довготривалої війни, зокрема на можливих додаткових втратах — як людських, так і територіальних в інших регіонах країни. Такий підхід має сформувати більш прагматичне сприйняття переговорного процесу в суспільстві.

    Очікується, що інформаційна повістка поступово змінюватиметься синхронно з розвитком контактів і консультацій у межах переговорів в Абу-Дабі. Саме результати цих зустрічей, за словами джерела, визначатимуть подальшу тональність публічних заяв і меседжів влади.

  • Стало відомо, чому Буданов не займається інформаційною політикою

    Стало відомо, чому Буданов не займається інформаційною політикою

    Наші джерела повідомляють, що після зміни конфігурації влади Андрій Єрмак повністю зосередився на підготовці виборчої кампанії президента Володимира Зеленського. Йдеться про окрему політичну вертикаль, яка працює поза межами Офісу президента.

    Саме цим, за словами співрозмовників, пояснюється нинішній розподіл повноважень у владі. Кирилу Буданову, який очолює Офіс президента, передано переговорний трек. При цьому його роль у межах ОП фактично обмежується цим напрямом.

    Джерела наголошують, що Буданов не залучений до інформаційної політики, публічних комунікацій чи виборчої кампанії. Такий підхід був принциповою позицією Андрія Єрмака ще на етапі формування нової моделі управління.

    За словами співрозмовників, Єрмак категорично виступав проти будь-якої участі Кирила Буданова в інформаційному блоці. Цю позицію публічно підтвердив і Володимир Зеленський, чітко заявивши про неприпустимість залучення голови ОП до інформаційної вертикалі.

    У результаті сформовано жорсткий функціональний поділ: Андрій Єрмак поза Офісом президента займається виключно виборчою кампанією глави держави, тоді як Кирило Буданов у статусі голови ОП відповідає за переговорний напрям без впливу на публічну та інформаційну політику.

  • Влада просить Deep State зменшити деталізацію карт

    Влада просить Deep State зменшити деталізацію карт

    Наші джерела в Офісі президента повідомили, що українські спецслужби звернулися до команди військового порталу Deep State з вимогою змінити режим публікації мап бойових дій. За їхніми даними, портал більше не може відображати реальний стан справ на лінії фронту у режимі максимальної актуальності — карти тепер публікуються із затримкою на одну-дві доби.

    За словами співрозмовників, паралельно з цим низці українських військових блогерів, телеграм-каналів та журналістів був розданий окремий темник щодо того, як висвітлювати ситуацію на фронті. Частині медіа нібито порадили або суттєво пом’якшувати подачу, або тимчасово уникати теми боїв повністю.

    Мета таких обмежень, за даними джерел, полягає у бажанні Банкової зберегти в суспільстві враження про стабільність на фронті та повний контроль над ситуацією. Формальним аргументом, за інформацією співрозмовників, є необхідність «інформаційної дисципліни» й уникнення надмірної деталізації для ворога.

    Портал Deep State за роки повномасштабної війни перетворився на один із найпопулярніших інструментів для відстеження подій на лінії бойових дій. Його дані часто використовували журналісти, аналітики, волонтери та самі військові. Саме оперативність оновлень зробила проєкт настільки впливовим, а тепер — і вразливим для тиску.

    Затримка оновлення мапи фактично позбавляє громадськість можливості бачити оперативні зміни та користуватися звичною прозорістю. Для багатьох користувачів це може означати повернення до фрагментарних офіційних звітів, які часто подаються зі значною паузою.

  • Працівникам телемарафону збережено бронювання від мобілізації

    Працівникам телемарафону збережено бронювання від мобілізації

    Міністерство культури та інформаційної політики України оголосило, що телеканали, учасники телемарафону “Єдині новини”, забезпечені бронюванням від мобілізації. Серед них – “Ми-Україна”, “1+1”, ICTV, “Інтер”, “Рада” та “Суспільні новини”, які мають відповідний статус згідно з наказами Мінкультури.

    Також цей статус отримали інші медіаорганізації, такі як ВВС, Укрінформ, “Новий канал”, “Старлайн медіа”, “СТБ”, “Хмарочос медіа”, “УНІАН ТБ”, Deutsche Welle, “ТЕТ”, “НБМ”, Національна спілка журналістів України та інші.

    Раніше повідомлялося, що бронювання було недоступне для діячів культури, що не є працівниками стратегічних підприємств. Однак для кожного такого закладу забезпечено бронювання 50% військовозобов’язаних.

    Крім того, українські телеканали отримали фінансову підтримку для проведення телемарафону. Загальна вартість контракту з “Кінокіт” склала 104,9 млн гривень, а держпідприємство “Мультимедійна платформа іномовлення України” виділило 146,72 млн гривень на створення інформаційних програм та матеріалів.

    Депутат Верховної Ради Ярослав Юрчишин висловив думку, що якщо телемарафон не відновить довіру глядачів і не отримає фінансової підтримки, варто розглянути його завершення. Це також стосується питань міжнародної фінансової допомоги та зменшення її обсягів.