Позначка: індустріальний парк

  • З Маріуполя — у Нідерланди, а потім у Славутич: як бізнесвумен після втрати $100 тисяч побудувала справу на $500 тисяч

    З Маріуполя — у Нідерланди, а потім у Славутич: як бізнесвумен після втрати $100 тисяч побудувала справу на $500 тисяч

    Маріупольська підприємиця Марія Бубнова після втрати бізнесу, житла та майже всього майна через російську окупацію не залишила підприємництво, а побудувала нову справу фактично з нуля. Разом із родиною вона відкрила у Славутичі виробництво готових домашніх страв у реторт-пакетах і вже вклала у проєкт понад 500 тисяч доларів. Тепер бізнесвумен мріє не лише масштабувати власну компанію «Нова кухня», а й створити у місті індустріальний парк, інтервʼю NV Бізнес.

    Історія Бубнової почалася задовго до переїзду на Київщину. У Маріуполі родина розвивала бізнес у харчовій сфері ще з 2011 року. Тоді вони заснували «Азовську фруктову компанію», яка займалася постачанням продуктів до супермаркетів Донеччини та Луганщини. Згодом підприємці перейшли до виробництва овочевих напівфабрикатів, а у 2021 році підписали грантову угоду з USAID на закупівлю обладнання та запуск нової фабрики з переробки продуктів.

    Плани обірвало повномасштабне вторгнення Росії. У Маріуполі родина залишила квартиру, обладнання, сировину, готовий виробничий майданчик і роки роботи. За словами Бубнової, у щойно створену фабрику вони завезли близько 100 тонн овочів, однак усе було втрачено. Загальні втрати підприємниця оцінює приблизно у 100 тисяч доларів.

    15 березня 2022 року Марія Бубнова разом із чоловіком, дітьми та собакою виїхала з Маріуполя, рятуючи вже не бізнес, а життя. Після евакуації родина певний час перебувала за кордоном, зокрема в Нідерландах. Саме там Марія звернула увагу на готові страви у реторт-пакетах — м’якій багатошаровій упаковці, яка витримує термічну обробку та дозволяє зберігати їжу без холодильника до року.

    Ідея виявилася простою, але перспективною: готові супи, каші, м’ясні страви й салати, які можна швидко розігріти або взяти з собою в дорогу, на роботу, у подорож чи на фронт. У Нідерландах Бубнова побачила, що такі продукти активно продаються у мережах Lidl та Aldi. Вона надсилала чоловікові зразки європейської продукції, а донька фотографувала полиці магазинів, щоб зрозуміти попит. Так у родини з’явилася нова бізнес-ідея.

    Після повернення в Україну Бубнови почали шукати місто для нового старту. Спершу розглядали Львівську область і центральні регіони, однак ключовими вимогами були приміщення, вода, каналізація, електропотужності та готовність місцевої влади допомогти. Єдиним містом, яке запропонувало і ресурси, і підтримку, став Славутич.

    Для міста це теж було важливим шансом. Славутич розташований лише за 10 кілометрів від кордону з Білоруссю, пам’ятає ізоляцію 2022 року і має складну логістику. Водночас місто шукало нові можливості для економічного розвитку, особливо після ударів війни по місцевій інфраструктурі та бізнес-середовищу.

    Значну роль у переїзді Бубнових відіграла директорка Агентства регіонального розвитку Славутича Арина Старовойтова. Саме вона запросила родину до міста, допомогла з пошуком житла, школи для сина та приміщення для виробництва. У 2023 році Марія та Сергій Бубнови запустили у Славутичі лінію виробництва готової домашньої їжі в реторт-пакетах.

    Відновлення бізнесу стало можливим завдяки грантовій підтримці. За даними NV, левова частка фінансування — приблизно 350 тисяч доларів — надійшла від USAID. Ще один грант на 10 тисяч доларів від IREX допоміг закупити холодильну камеру для сировини. Частину обладнання родина купувала вже за власні кошти.

    Перші місяці «Нова кухня» виробляла лише чотири позиції — борщ і три види супів. Згодом асортимент значно розширився: до меню додали котлети, салати, каші та інші готові страви. До бізнесу повноцінно долучилася донька Аліна, яка почала розвивати продуктовий напрям і додавати нові рецептури.

    Сьогодні виробництво відправляє через «Нову пошту» близько 60 замовлень щодня — це до 2 тисяч порцій готової їжі. Продукція «Нової кухні» роз’їжджається по всій країні, а сам формат довготривалого зберігання робить її зручною не лише для цивільних споживачів, а й для військових, волонтерів, експедицій, евакуаційних наборів і людей, які живуть у регіонах із перебоями електроенергії.

    Ринок, на який вийшла Бубнова, стрімко зростає. За даними Pro-Consulting, ринок готової їжі в Україні вже перевищує 400 мільйонів доларів і зростає приблизно на 10% щороку. Аналітики пояснюють це зміною способу життя українців, внутрішньою міграцією, урбанізацією, дефіцитом часу та підвищеним попитом на зручні формати харчування.

    Серед ключових гравців ринку — кулінарні відділи великих торговельних мереж, а також виробники готових страв і напівфабрикатів. Водночас ніша реторт-пакетів в Україні поки що не перенасичена, тож Бубнови бачать простір для масштабування.

    Наступна проблема — упаковка. За словами Марії, саме вона нині є одним із головних обмежень для розвитку. Щоб перелаштувати виробничу лінію та наростити обсяги, компанії потрібно близько 250 тисяч доларів інвестицій або грантового фінансування.

    Окремий виклик — статус Славутича. Географічно місто розташоване у Чернігівській області, неподалік білоруського кордону, але адміністративно належить до Київської області. Через це бізнеси у Славутичі не завжди можуть претендувати на такі самі умови підтримки, як підприємства прифронтових або постраждалих громад Чернігівщини.

    Попри всі складнощі, Бубнова називає Славутич місцем, де бачить своє майбутнє. Вона хоче не лише розвивати «Нову кухню», а й створити індустріальний парк, який дозволить залучити інші виробництва, дати робочі місця та перетворити місто з логістичного тупика на майданчик для нової промисловості.

    Історія Марії Бубнової стала прикладом того, як внутрішньо переміщені підприємці не просто релокуються, а фактично відбудовують себе заново. Її бізнес не переїхав із Маріуполя до Славутича — він народився вдруге після втрати всього, що було створено до війни.

    Коли журналісти NV запитали, чи повернеться вона до Маріуполя після деокупації, Бубнова відповіла, що відкриє там філію. Ця відповідь добре пояснює її підхід: не чекати ідеальних умов, не зупинятися через втрати, а будувати там, де сьогодні можна працювати.

  • На Волині створять індустріальний парк «Горохів»: у проєкт планують залучити майже 1,6 млрд грн

    На Волині створять індустріальний парк «Горохів»: у проєкт планують залучити майже 1,6 млрд грн

    Кабінет міністрів України офіційно зареєстрував новий індустріальний парк «Горохів» у Волинській області. Проєкт передбачає масштабне залучення інвестицій, створення сотень робочих місць та розвиток глибокої переробки сировини в регіоні.

    Про це повідомило Міністерство економіки України.

    Індустріальний парк буде розташований у місті Горохів на території площею майже 13,8 гектара. Ініціатором створення виступила Горохівська міська рада. Термін функціонування парку становитиме 30 років.

    Згідно з концепцією проєкту, у розвиток та облаштування індустріального парку планують залучити близько 1,587 мільярда гривень із різних джерел. Йдеться про кошти місцевої влади, державну підтримку, а також інвестиції майбутніх резидентів та партнерів парку.

    Очікується, що реалізація проєкту дозволить створити близько 690 нових робочих місць.

    У Міністерстві економіки зазначають, що «Горохів» стане багатопрофільним виробничим майданчиком. На його території планують розмістити підприємства з перероблення сільськогосподарської продукції, виробництва харчових продуктів, деревооброблення та виготовлення виробів із деревини й корка.

    Крім того, у парку мають з’явитися складські комплекси, виробництва паливної щепи з відходів агропереробки, текстильні підприємства та виробництва з пошиття одягу.

    Окремим напрямом стане науково-технічна діяльність. Концепція передбачає створення лабораторій для перевірки якості сировини та готової продукції.

    Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів наголосив, що Волинська область має значний потенціал у сфері деревооброблення, однак нині регіон переважно експортує сировину з низьким рівнем обробки.

    «Індустріальний парк “Горохів” може стати платформою для розвитку глибшого перероблення та створення продукції з вищою доданою вартістю», — зазначив він.

    За словами представників уряду, створення нових індустріальних парків є частиною державної політики економічного відновлення та регіонального розвитку під час війни.

    Влада розраховує, що такі майданчики допоможуть залучати інвестиції, розвивати локальне виробництво та створювати робочі місця навіть у складних економічних умовах.

    На кінець 2025 року в державному реєстрі налічувалося 118 індустріальних парків. За даними групи компаній «Індустріальні парки України», лише за минулий рік до переліку додали 27 нових об’єктів.

    Більшість нових парків — приватні. Із 27 нових майданчиків 19 створені приватними ініціаторами, ще вісім — комунальними структурами.

    Найбільше індустріальних парків нині зосереджено у Львівській області — там зареєстровано 20 таких об’єктів. Далі йдуть Київська область із 15 парками та Закарпаття, де функціонують 12 індустріальних майданчиків.

    Уряд останнім часом активно оновлює механізми підтримки індустріальних парків. Зокрема, у березні Кабмін змінив правила державного стимулювання для таких проєктів.

    Нові правила передбачають розширення механізмів підтримки для прифронтових територій, а також можливість фінансування відновлення інженерно-транспортної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських обстрілів.

    Держава також пропонує фінансову підтримку для розвитку індустріальних парків. У березні Міністерство економіки оголосило про старт прийому заявок на фінансування індустріальних проєктів, де один парк може отримати до 200 мільйонів гривень підтримки.

    Крім Волині, останніми місяцями про запуск нових індустріальних парків повідомляли й інші регіони. Зокрема, у травні стало відомо про створення індустріального парку в Хусті на Закарпатті з інвестиціями понад 1,2 мільярда гривень.

    Також у Вінниці запустили новий завод із виробництва фарбувальних камер.

    Економісти зазначають, що розвиток індустріальних парків є одним із ключових інструментів післявоєнного відновлення економіки України. Вони дозволяють концентрувати виробництва, зменшувати логістичні витрати та створювати нові точки економічного зростання.

    Особливе значення має розвиток переробної промисловості. Україна традиційно залишається експортером сировини, тоді як уряд намагається стимулювати виробництво готової продукції з більшою доданою вартістю.

    У Міністерстві економіки сподіваються, що індустріальний парк «Горохів» стане одним із прикладів такої трансформації для Волинської області та всього заходу України.

  • НАБУ затримало зернотрейдера Коваленка на Закарпатті

    НАБУ затримало зернотрейдера Коваленка на Закарпатті

    В Ужгороді детективи Національного антикорупційного бюро України провели спецоперацію та затримали зернотрейдера Дмитра Коваленка, повідомляє журналіст Віталій Глагола. Бізнесмена затримали майже одразу після його повернення з-за кордону, поблизу ресторану «Кілікія» за два кілометри від пункту пропуску «Ужгород» на кордоні зі Словаччиною.

    Під час затримання Коваленко пересувався на чорному Range Rover із польською реєстрацією SK 695XS. За даними журналіста, бізнесмен має широкі зв’язки на Закарпатті та пов’язаний з колишнім головою Мукачівської РДА Сергієм Гайдаєм, який раніше очолював Луганську обласну військову адміністрацію.

    Особливу увагу детективів могли привернути бізнес-проекти Коваленка на Закарпатті, зокрема індустріальний парк у Сваляві, де компанія, пов’язана з бізнесменом, отримала в оренду понад 10 гектарів землі на 35 років. Першим проектом у межах парку стало підприємство Energy Glass Technologies, яке планує виробляти скло та віконні конструкції.

    Дмитро Коваленко є засновником групи «Гранова», до якої входять компанії «Грейн Термінал», «Оверфуд» та «Аграрна елеваторна компанія». За даними відкритих джерел, у 2024 році група задекларувала понад 11 млрд гривень доходу. Частина стартового капіталу, за інформацією журналістських розслідувань, могла походити від торгівлі російським вугіллям через швейцарську компанію Adelon AG навіть після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    Група «Гранова» активно працює на українському аграрному ринку, зокрема в сфері перевалки зерна через порт «Чорноморськ», де компанії отримали пільгові тарифи. Крім того, Бюро економічної безпеки розслідує можливе ухилення від сплати податків через структури, пов’язані з бізнесменом, а окремі підприємства могли купувати зерно за готівку без відображення в обліку та експортувати через порти Ізмаїла, Чорноморська, Південного та Одеси.

    Окрім агробізнесу, Коваленко також контролює компанію «Солт Індастрі», яка за перший рік роботи виграла 68 із 73 державних тендерів на суму близько 90 млн гривень у сфері постачання технічної солі.

  • Бізнесмен із російськими зв’язками контролює зерно, сіль та промисловість України

    Бізнесмен із російськими зв’язками контролює зерно, сіль та промисловість України

    Український бізнесмен Дмитро Коваленко, який свого часу заробив капітал на торгівлі російським вугіллям, за останні два роки зумів побудувати цілу бізнес-імперію в Україні. Використовуючи офшорні схеми та родинний менеджмент, він зайняв ключові позиції одразу у кількох секторах – від аграрного ринку до промисловості.

    У 2023 році Коваленко скупив кілька аграрних компаній – «Грейн Термінал», «Оверфуд» та «Аграрну елеваторну компанію», об’єднавши їх у групу «Гранова». Формальним власником виступає кіпрська Afex Investments Ltd, а кінцевим бенефіціаром значиться його син Даниїл Коваленко.

    За підсумками 2024 року «Гранова» отримала понад 11 мільярдів гривень доходу. Головним партнером стала швейцарська Adelon AG, яка вивела українську кукурудзу до Єгипту на суму 42,37 млн доларів.

    Скориставшись контактами з Єгиптом, Коваленко зайшов і на ринок солі. У грудні 2023-го він створив компанію ТОВ «Солт Індастрі», яка вже за рік виграла 68 із 73 державних тендерів на постачання технічної солі. Загальна сума контрактів склала 90 млн грн. Очолив компанію екскерівник державного підприємства «Артемсіль» Віктор Юрін, що викликає питання про «кадрову спадковість».

    У промисловості Коваленко теж не зупинився. Завдяки сприянню голови Мукачівської РДА Сергія Гайдая у 2024 році було створено індустріальний парк «Енерджі Груп» на 10 гектарах у Сваляві.

    Ключовий інвестор – компанія ТОВ «ВДЛ», яка заявила про інвестиції понад 100 млн грн. Першим проєктом стало підприємство «Енерджі Глас Технолоджис» з виробництва скла та віконних конструкцій. У тому ж парку вже зареєстровані його інші структури – «Так Енерджі Груп» та «Генератор Енерго».

    Фактично Дмитро Коваленко конвертував прибутки, отримані від торгівлі російським вугіллям, у вертикально інтегровану бізнес-групу, що працює на аграрному, промисловому та енергетичному ринках України. Така концентрація активів у руках бізнесмена з токсичним минулим викликає питання не лише щодо прозорості джерел капіталу, а й щодо державної політики у сфері стратегічних галузей.

  • Новий хімічний проєкт у Жовтих Водах очолили фігури з проросійськими зв’язками

    Новий хімічний проєкт у Жовтих Водах очолили фігури з проросійськими зв’язками

    У Жовтих Водах Дніпропетровської області з’явилася нова компанія — ТОВ “Індастріал кемістрі парк”, співзасновниками якої стали скандально відомі особи з проросійським бекграундом. Йдеться про шведського бізнесмена Карла Стурена та Юрія Бойка-молодшого — сина колишнього проросійського нардепа.

    Компанію зареєстровано 4 липня, її юридична адреса — офісне приміщення в центрі міста. Директоркою стала місцева адвокатка Марина Дзюба, яка вже відома як керівниця низки юридичних осіб у місті, зокрема ТОВ “Індустріальний парк Жовті Води”. Цей парк нещодавно було включено до Реєстру індустріальних парків України, а минулого тижня на його території почалися земельні роботи під будівництво хімічного заводу.

    Власником індустріального парку значиться Юрій Бойко-молодший, а бізнесовим партнером виступив Карл Стурен — швед з українським (херсонським) корінням, якого вважали людиною з проросійськими симпатіями ще до початку повномасштабної війни.

    За інформацією джерел, Стурен мав тісні зв’язки з проросійськими політиками на Херсонщині. І хоча війна триває вже понад два роки, він не відмовився від старих контактів і поглядів. У червні 2023 року, попри це, він очолив дочірнє підприємство державного “Нафтогазу”, що викликало обурення у частини експертного середовища.

    Раніше Стурен був співвласником бренду “Чумак” і контролював близько 21% потужностей українських вітропарків. Тепер же він знову повертається до активної присутності в українському бізнесі — цього разу в парі з нащадком проросійської політичної династії.

    Поява такого тандему на фоні стратегічного проєкту з будівництва хімічного заводу викликає чимало питань щодо прозорості, надійності партнерів і ризиків проникнення проросійських інтересів у критичну інфраструктуру.

  • У Чернівцях планують створити індустріальний парк, який забезпечить 750 нових робочих місць

    У Чернівцях планують створити індустріальний парк, який забезпечить 750 нових робочих місць

    Кабінет Міністрів України оголосив про включення індустріального парку “Чернівці” до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Ця ініціатива має на меті підтримку розвитку регіональної економіки та створення нових робочих місць.

    “…. рішення – створюємо індустріальний парк в Чернівцях, що згенерує близько 750 нових робочих місць у сфері переробної промисловості”, – сказав Шмигаль.

    Представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук уточнив у Telegram, що Кабмін включив до Реєстру індустріальних (промислових) парків індустріальний парк “Чернівці”.

    За даними Мінекономіки, ініціатором створення парку є Чернівецька міська рада, яка для будівництва необхідної інфраструктури планує залучити кошти місцевого бюджету, грантове та банківське фінансування, а також кошти державного бюджету за програмою розвитку індустріальних парків. Будівництво та облаштування об’єктів, що будуть розташовані на території парку планується переважно коштом учасників та інших суб’єктів індустріального парку.

    Парк займатиме площу 17,276 га і дозволить створити близько 750 нових робочих місць у різних галузях переробної промисловості таких як, машинобудування, виробництво меблів, електричного обладнання, медичних виробів, бетону, пластмас, а також у сфері логістики.

    Кабінет міністрів України включив до Реєстру індустріальних (промислових) парків парк “Маʼрижани” та “Добросин Інвест Парк”.

    До Реєстру індустріальних парків внесено вже 96 індустріальних парків.