Хрещатик

Позначка: гуманітарний коридор

  • Лубінець полетів до окупованих Олешок через Росію: в Офісі омбудсмана пояснили рішення

    Лубінець полетів до окупованих Олешок через Росію: в Офісі омбудсмана пояснили рішення

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець погодився вирушити до тимчасово окупованих Олешок Херсонської області через територію Росії. Українська делегація прибула до білоруського Гомеля, де зустрілася з представниками РФ, після чого сторони вилетіли одним літаком для участі в гуманітарній операції. В Офісі омбудсмана пояснили, що такий маршрут обрали через неможливість безпечно потрапити до міста безпосередньо з підконтрольної Україні території.

    Про це 29 жовтня повідомила «Українська правда» з посиланням на коментар пресслужби Дмитра Лубінця.

    За поясненням представників омбудсмана, нині існують лише два можливі напрямки доступу до окупованих Олешок: безпосередньо через лінію фронту або об’їзним маршрутом через Російську Федерацію. Перший варіант пов’язаний із серйозними безпековими ризиками та військовими обмеженнями.

    Олешки розташовані на лівому березі Дніпра навпроти Херсона. Через близькість до лінії бойового зіткнення та масштабне мінування навколишніх територій прямий наземний доступ до міста залишається небезпечним. Переправа через річку також не може використовуватися як звичайний маршрут для гуманітарної делегації.

    Саме тому українська сторона погодилася на альтернативний шлях, який передбачає пересування через Білорусь і Росію.

    В Офісі Лубінця наголосили, що головною метою такого рішення є безпека учасників місії та людей, яким необхідно надати допомогу.

    За інформацією білоруського державного агентства БелТА, українська делегація 29 жовтня прибула до Білорусі через пункт пропуску «Нова Гута», після чого вирушила до аеропорту Гомеля.

    Російські представники прибули туди окремим літаком. В аеропорту відбулася зустріч двох делегацій, які беруть участь у підготовці гуманітарної операції в Олешках.

    Згодом представники України та Росії вилетіли з Гомеля одним бортом. За повідомленнями медіа, подальший маршрут передбачає прибуття до російської Анапи, а звідти — пересування через тимчасово окуповану територію до Олешок.

    Водночас українська сторона не оприлюднила всіх деталей поїздки з міркувань безпеки.

    У пресслужбі омбудсмана зазначили, що Дмитро Лубінець готовий відповісти на додаткові запитання після завершення гуманітарної місії.

    Нагадаємо, операція в Олешках стала можливою після погодження тимчасового припинення бойових дій на визначеній ділянці Херсонської області.

    Режим тиші розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом і має тривати до 22:59 1 листопада. Його мета — створити умови для розмінування маршрутів, доставки гуманітарної допомоги та організації добровільного виїзду цивільних.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що в Олешках уже понад 54 години дотримуються режиму тиші, а сторони готуються до доставки допомоги та евакуації населення.

    За словами Лубінця, станом на ранок 29 жовтня порушень домовленостей не фіксували. Паралельно тривали роботи з розмінування маршрутів, якими мають пересуватися гуманітарні групи.

    Доставку першого гуманітарного вантажу до Олешок запланували на п’ятницю, 30 жовтня.

    Особливу увагу приділяють організації безпечного виїзду місцевих жителів. У місті, яке перебуває під російською окупацією з 2022 року, залишаються цивільні, зокрема літні люди, діти та громадяни, які потребують медичної допомоги.

    Через бойові дії, мінування доріг і тривале порушення постачання продовольства та медикаментів гуманітарна ситуація в Олешках залишається складною.

    Як раніше з’ясувала «Українська правда», до списків на евакуацію вже записалися кілька сотень людей. При цьому значна частина мешканців хвилюється через необхідність залишати місто маршрутом, який проходить російською територією.

    Згідно з оприлюдненими деталями домовленостей, охочих евакуюватися планують вивозити з Олешок до Анапи, звідки літаком доправлятимуть до білоруського Гомеля. Однак практичне виконання цього плану ще має бути підтверджене.

    До підготовки гуманітарної операції також долучилася перша леді США Меланія Трамп, яка сприяла координації домовленостей між українською та російською сторонами.

    Дмитро Лубінець підтримує зв’язок із російською уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою для узгодження практичних питань гуманітарної місії.

    Попри незвичний маршрут української делегації, в Офісі омбудсмана наголошують, що головним завданням залишається порятунок цивільного населення.

    Таким чином, рішення Лубінця летіти через територію Росії пояснюють насамперед відсутністю безпечного прямого шляху до окупованих Олешок. Подальший перебіг операції залежатиме від дотримання режиму тиші, завершення розмінування та можливості організувати добровільну евакуацію людей.

  • 54 години без обстрілів: в окупованих Олешках готують масштабну операцію

    54 години без обстрілів: в окупованих Олешках готують масштабну операцію

    У тимчасово окупованих Олешках Херсонської області вже понад дві доби діє режим припинення вогню, який Україна та Росія погодили за міжнародного посередництва. Станом на ранок 29 жовтня перемир’я тривало 54 години, а порушень досягнутих домовленостей, за інформацією українського омбудсмана Дмитра Лубінця, не зафіксували. Тим часом сторони готуються до найважливішого етапу гуманітарної операції — доставки продовольства й медикаментів та організації евакуації цивільного населення. Перший гуманітарний вантаж планують доправити до міста вже у п’ятницю, 30 жовтня.

    Про це повідомив Дмитро Лубінець. За його словами, наразі триває розмінування маршрутів, якими повинні рухатися гуманітарні групи. Паралельно формується вантаж із допомогою для жителів міста, які протягом тривалого часу залишалися фактично відрізаними від повноцінного постачання найнеобхідніших речей. Омбудсман наголосив, що українська сторона постійно координує виконання домовленостей із російською уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою.

    Режим тиші розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом і, відповідно до погодженого графіка, має тривати до 22:59 1 листопада. Головна мета тимчасового припинення бойових дій — забезпечити безпечний доступ гуманітарних працівників до окупованого міста та створити умови для добровільного виїзду людей, насамперед літніх, хворих і маломобільних мешканців. Водночас про завершення розмінування, фактичне прибуття вантажу чи початок масової евакуації станом на ранок 29 жовтня ще не повідомляли.

    Унікальність ситуації полягає в тому, що домовленості щодо Олешок стали одним із небагатьох випадків за час повномасштабного вторгнення, коли Україна та Росія погодили тимчасове припинення бойових дій на визначеній ділянці фронту саме для проведення гуманітарної місії. До переговорів долучилася перша леді США Меланія Трамп, яка, за повідомленням Білого дому, допомогла узгодити параметри операції.

    За інформацією Білого дому, спочатку припинення бойових дій планували запровадити 29 жовтня. Однак згодом сторони домовилися розпочати його на два дні раніше та розширити територію дії домовленостей, щоб полегшити пересування гуманітарних конвоїв. Росія також публічно підтвердила згоду на проведення операції. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що цивільним, які бажають залишити місто, мають забезпечити можливість виїзду.

    Водночас гуманітарна ситуація в Олешках залишається критичною. Місто перебуває під російською окупацією з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. До великої війни там проживали приблизно 24 тисячі людей, проте нині кількість мешканців скоротилася в десятки разів. За оцінкою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яку наводить The Washington Post, у місті залишаються близько 1700 людей, серед них приблизно 50 дітей. Значну частину населення становлять літні люди, які не можуть самостійно залишити небезпечну територію.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про наміри України винести гуманітарну катастрофу в Олешках на Генеральну Асамблею ООН. У вересні українська влада намагалася привернути увагу міжнародних партнерів до становища мешканців, які місяцями залишалися без нормального доступу до продовольства, питної води та медикаментів. Тоді, за оцінками місцевої військової адміністрації, у самому місті могли перебувати близько двох тисяч цивільних. Водночас омбудсман наводив більшу цифру — понад шість тисяч людей, враховуючи прилеглі населені пункти.

    Становище жителів суттєво погіршилося після підриву російськими військами Каховської гідроелектростанції у червні 2023 року. Масштабне затоплення зруйнувало частину житлової забудови, пошкодило інфраструктуру та позбавило місто стабільного водо- й електропостачання. Згодом до цих проблем додалися мінування доріг, небезпека атак безпілотників і фактична ізоляція від регулярної гуманітарної допомоги. За даними The Washington Post, деякі жителі були змушені виживати завдяки залишкам домашніх запасів, овочам із городів та іншим обмеженим джерелам харчування.

    Підготовка евакуації залишається не менш складною, ніж доставка гуманітарних вантажів. Як з’ясувала «Українська правда», до списків на виїзд уже записалися кілька сотень людей. Частина заявок надходить від родичів, які перебувають на підконтрольній Україні території або за кордоном та намагаються допомогти своїм близьким залишити окупацію. Волонтери також отримують прохання евакуювати домашніх тварин, яких люди не хочуть залишати напризволяще.

    При цьому головною проблемою залишається маршрут евакуації. Згідно з документами домовленості, описаними «Українською правдою» з посиланням на Fox News, один із передбачених варіантів передбачає вивезення цивільних через російську територію. Зокрема, йдеться про переміщення людей з Олешок до Анапи, а звідти — літаком до білоруського Гомеля. Однак станом на ранок 29 жовтня офіційного підтвердження початку перевезення людей за цим маршрутом не було.

    Українська сторона неодноразово висловлювала занепокоєння тим, що Росія може використати гуманітарну операцію для інформаційних маніпуляцій. Президент Володимир Зеленський раніше застерігав, що російська влада може намагатися спрямувати евакуйованих на власну територію та не забезпечити їм реального вибору подальшого місця перебування. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга також попереджав про можливе використання евакуації у пропагандистських цілях.

    Окрему увагу привернула участь американських журналістів. 29 жовтня Меланія Трамп оголосила, що четверо представників телеканалу Newsmax працюватимуть безпосередньо в Олешках разом із представниками українських і російських гуманітарних організацій. За її словами, завдання журналістів — незалежно документувати перебіг операції та фіксувати виконання домовленостей. Водночас сам факт присутності медійників не замінює незалежного міжнародного механізму контролю за дотриманням прав цивільного населення.

    Особливої уваги заслуговує й роль американського радника Марка Бекмана, який бере участь у підготовці операції від команди першої леді США. Як повідомляє Kyiv Independent, 28 жовтня Бекман розповів, що російська сторона погодилася визнати Меланію Трамп посередницею переговорів. За його словами, саме російські військові запропонували прискорити початок перемир’я та розширити його географічні межі. Україна погодилася з такими змінами. Водночас це твердження ґрунтується на словах самого радника й не розкриває всіх деталей закритих переговорів.

    Професійна діяльність Бекмана раніше була пов’язана переважно з маркетингом, рекламою та медійними проєктами. Він є засновником агенції DMA United, яка співпрацювала з компаніями індустрії моди, спорту й розваг. Також Бекман брав участь у створенні документальної стрічки про Меланію Трамп. Його залучення до гуманітарних переговорів стало нетиповим прикладом участі приватного радника в міжнародній ініціативі, пов’язаній із бойовими діями.

    Водночас українські журналісти звертають увагу, що локальне припинення вогню може мати значення, яке виходить далеко за межі порятунку цивільних. За інформацією «Української правди», співрозмовники, залучені до організації перемир’я, розглядають операцію як практичну перевірку здатності двох армій виконувати домовленості про припинення бойових дій. Якщо такий механізм виявиться дієвим, у майбутньому його можуть спробувати застосувати й на інших ділянках фронту. Проте наразі це лише можливий сценарій, а не підтверджене рішення про нові перемир’я.

    Тим часом гуманітарні організації продовжують працювати над поверненням українців з окупованих територій. Раніше «Ненька інфо» писала про повернення 41 українця з окупації у серпні та вересні, серед яких були діти, підлітки й люди, що зазнавали переслідувань. Цей досвід свідчить, що евакуація не завершується перетином кордону: людям часто потрібні документи, житло, медична допомога, психологічний супровід і підтримка для повернення до нормального життя.

    Для жителів Олешок найближчі дні можуть стати визначальними. До завершення погодженого режиму тиші залишається обмежений час, протягом якого необхідно розмінувати маршрути, доставити гуманітарний вантаж і забезпечити добровільну та безпечну евакуацію охочих. Попри оптимістичні повідомлення про відсутність порушень перемир’я, успіх операції залежатиме насамперед від того, чи вдасться реально допомогти людям, які роками перебувають в ізоляції.

    Станом на ранок 29 жовтня підтверджено продовження режиму тиші та підготовку гуманітарної місії. Фактичне доставлення вантажу й завершення евакуації ще попереду. Саме результати цих заходів покажуть, наскільки ефективними виявилися досягнуті домовленості.

     

  • О 03:00 зброя має замовкнути: з’явилися нові подробиці історичної домовленості щодо Олешок

    О 03:00 зброя має замовкнути: з’явилися нові подробиці історичної домовленості щодо Олешок

    Україна та Росія узгодили точний час початку локального припинення вогню для проведення гуманітарної місії в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області. Режим тиші має запрацювати 27 жовтня о 03:00 за київським часом. Домовленість відкриває можливість доставити продовольство, питну воду та медикаменти цивільному населенню, а також організувати евакуацію людей, які місяцями залишаються фактично відрізаними від зовнішнього світу.

    Про це 24 жовтня повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець після онлайн-зустрічі з керівницею російської переговорної групи Яною Лантратовою.

    За словами українського омбудсмана, представники двох сторін підтвердили однаковий час початку режиму тиші.

    «Проінформував російську сторону, що припинення вогню відбудеться з 27 жовтня з 3:00 за київським часом», — зазначив Лубінець.

    Зі свого боку Лантратова повідомила, що російські військові мають припинити вогонь 27 жовтня о 04:00 за московським часом.

    Таким чином, обидві сторони погодили один момент початку перемир’я, попри різницю в часових поясах.

    Під час переговорів також обговорили технічні та організаційні питання майбутньої гуманітарної операції. За словами Лубінця, сторони обмінялися необхідною інформацією та підтвердили виконання попередньо взятих зобов’язань.

    Про результати зустрічі повідомили «Суспільне» та «Укрінформ».

    Переговори щодо Олешок активізувалися після втручання першої леді США Меланії Трамп.

    23 жовтня Білий дім офіційно оголосив про досягнення домовленості між Україною та Росією щодо тимчасового припинення бойових дій у районі окупованого міста.

    Американська сторона повідомила, що Меланія Трамп та її представник безпосередньо взаємодіяли з українським і російським керівництвом для узгодження гуманітарної операції.

    У початковій заяві Білого дому датою початку перемир’я назвали 29 жовтня. Однак після додаткових консультацій 24 жовтня представники України та Росії підтвердили 27 жовтня.

    Офіційного роз’яснення цієї різниці в датах наразі немає. Водночас остання узгоджена сторонами дата стосується саме початку режиму припинення вогню.

    Гуманітарну місію планують проводити поетапно. Вона передбачає розмінування шляхів доступу до міста, доставлення продовольства, медикаментів та інших необхідних речей, а також організацію безпечного виїзду цивільних.

    За оцінками Білого дому, безпосередньо в Олешках залишаються приблизно 1700–2000 мешканців, переважно літні люди. Серед них можуть бути близько 50 дітей.

    До повномасштабного вторгнення населення міста становило приблизно 24 тисячі осіб.

    Ситуація в Олешках залишається критичною через нестачу харчів, питної води, медикаментів та обмежений доступ до медичної допомоги.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про доставлення українськими безпілотниками близько чотирьох тонн продовольства для мешканців окупованого міста.

    Водночас такі операції не можуть повністю замінити регулярне гуманітарне постачання та організовану евакуацію.

    Ще 21 жовтня «Ненька інфо» писала про заяву Давида Арахамії, який після переговорів зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом анонсував можливі позитивні новини щодо гуманітарної ситуації в Олешках.

    Згодом Організація Об’єднаних Націй привітала домовленість про локальне припинення вогню та висловила готовність підтримати гуманітарні зусилля.

    Наразі головним питанням залишається практичне виконання погоджених умов.

    До початку операції необхідно забезпечити безпеку маршрутів, перевірити можливість доставки допомоги та узгодити порядок пересування гуманітарних груп.

    Саме від дотримання режиму тиші залежатиме можливість безпечно дістатися до людей, які залишаються в окупації.

    Таким чином, домовленість про припинення вогню з 03:00 27 жовтня стала важливим кроком у підготовці гуманітарної місії. Проте говорити про успішну евакуацію або фактичне припинення обстрілів можна буде лише після початку операції та підтвердження виконання домовленостей на місцях.

  • «Наступного тижня буде гарна новина»: Арахамія заявив про можливий прорив щодо окупованих Олешок

    «Наступного тижня буде гарна новина»: Арахамія заявив про можливий прорив щодо окупованих Олешок

    Україна сподівається на позитивні результати переговорів щодо гуманітарної ситуації в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області вже наступного тижня. Питання порятунку цивільного населення обговорювали 20 жовтня в Осло під час зустрічі української делегації зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом. За словами голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, переговори можуть принести конкретні результати. Водночас ситуація в місті залишається критичною: тисячі жителів Олешок та навколишніх населених пунктів потерпають від нестачі продуктів, питної води, медикаментів і не мають можливості безпечно виїхати.

    Про це Давид Арахамія повідомив 21 жовтня в коментарі РБК-Україна.

    За словами народного депутата, під час переговорів у Норвегії українська сторона окремо порушила питання гуманітарної кризи в окупованому місті.

    Арахамія анонсував можливі позитивні новини

    Голова фракції «Слуга народу», який входить до української переговорної делегації, висловив сподівання на пожвавлення гуманітарного напрямку найближчими днями.

    «Дай Боже, наступного тижня буде пожвавлення на гуманітарному треку. Є дуже важка ситуація в Олешках. Ми її вчора обговорювали, і неформальне досягнення цієї зустрічі — наступного тижня має з’явитися гарна новина», — заявив Арахамія.

    Він не уточнив, якого саме результату очікує українська сторона.

    Зокрема, невідомо, чи йдеться про остаточне погодження евакуації цивільних, запровадження тимчасового режиму тиші або організацію доставки додаткової гуманітарної допомоги.

    Тому наразі заяву слід розглядати як обережний оптимістичний прогноз, а не підтвердження вже досягнутої угоди.

    Що обговорювали під час переговорів в Осло

    20 жовтня у столиці Норвегії відбулася зустріч президента України Володимира Зеленського зі спеціальним представником президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом.

    У переговорах також брали участь представники європейських держав.

    Основну увагу приділяли питанням припинення війни, гарантій безпеки та подальшої міжнародної підтримки України.

    Однак, як стало відомо зі слів Арахамії, окремо порушували й проблему цивільного населення окупованих Олешок.

    Раніше після зустрічі Зеленський публічно не повідомляв про обговорення ситуації в місті.

    Наразі невідомо, чи передав Віткофф конкретні українські пропозиції щодо Олешок російській стороні під час свого візиту до Санкт-Петербурга 21 жовтня.

    Що зараз відбувається в окупованих Олешках

    Олешки розташовані на лівому березі Дніпра в Херсонській області та перебувають під російською окупацією.

    За останні місяці гуманітарне становище мешканців суттєво погіршилося.

    У місті виник гострий дефіцит продовольства, питної води та медикаментів. Через перебої з електро- й газопостачанням люди залишаються без базових побутових умов.

    Особливо складною є ситуація з постачанням продуктів.

    Звичні логістичні маршрути фактично заблоковані, а спроби самостійно залишити населений пункт пов’язані зі смертельними ризиками.

    Дороги навколо міста заміновані, а цивільні можуть потрапити під обстріли.

    Як повідомляла Deutsche Welle з посиланням на очільницю Олешківської міської військової адміністрації Тетяну Гасаненко, окремі люди намагалися пішки долати небезпечні маршрути, щоб вибратися з окупації.

    У місті та навколишніх селах можуть залишатися шість тисяч людей

    За оцінками української сторони, безпосередньо в Олешках можуть залишатися до двох тисяч цивільних.

    Водночас із прилеглими населеними пунктами кількість людей, які потребують допомоги, може сягати приблизно шести тисяч.

    Серед них — до 200 дітей.

    Ці дані 19 жовтня оприлюднив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

    За його словами, гуманітарна операція має охопити не лише саме місто, а й шість сусідніх населених пунктів.

    Складність полягає в необхідності одночасно забезпечити безпечний виїзд людей із кількох територій, які контролюють російські окупаційні сили.

    Точну кількість мешканців встановити складно через відсутність повноцінного доступу українських органів влади до окупованої громади.

    Україна та Росія обговорюють режим тиші для евакуації

    Ще 19 жовтня Дмитро Лубінець заявив, що українська сторона наблизилася до погодження останніх деталей гуманітарної евакуації.

    Про це повідомляло «Інтерфакс-Україна».

    За словами омбудсмена, переговори з російською стороною тривають щодня.

    Головне завдання — забезпечити режим тиші, який дозволить цивільним залишити окуповану територію без загрози обстрілів.

    Важливою умовою є також можливість виїзду безпосередньо на територію, підконтрольну українському уряду.

    Лубінець повідомив, що Москва взяла до розгляду українські пропозиції, однак деякі складні питання ще залишаються невирішеними.

    Таким чином, переговори перебувають на просунутому етапі, але говорити про гарантовану евакуацію передчасно.

    Українські військові доставляють допомогу безпілотниками

    Через неможливість організувати регулярне наземне постачання Україна використовує безпілотники для доставки гуманітарних вантажів.

    За повідомленнями української сторони, військові вже проводили операції з передачі жителям Олешок продуктів, ліків та інших необхідних речей.

    Зокрема, на початку жовтня українські підрозділи доправили близько чотирьох тонн гуманітарної допомоги.

    Однак можливості таких операцій обмежені.

    Безпілотники не можуть повністю замінити регулярне постачання продовольства та медикаментів для тисяч людей.

    Крім того, доставка відбувається в умовах постійної загрози з боку російських військових.

    Саме тому створення безпечного гуманітарного коридору залишається пріоритетом української сторони.

    До вирішення проблеми залучають міжнародних партнерів

    Гуманітарна криза в Олешках уже вийшла за межі двосторонніх контактів України та Росії.

    13 жовтня українська урядова делегація порушувала це питання під час зустрічей із представниками Європейського Союзу в Брюсселі.

    Українські посадовці закликали міжнародних партнерів посилити дипломатичний тиск на Москву, щоб забезпечити доставку допомоги та евакуацію людей.

    Окрему увагу ситуації приділяють Норвегія та Сполучені Штати.

    21 жовтня видання «Вгору» повідомило про спеціальний брифінг у Вашингтоні, організований посольствами України та Норвегії.

    Його учасники обговорювали гуманітарне становище цивільних, заблокованих у місті.

    Таким чином, проблема Олешок дедалі активніше входить до міжнародного дипломатичного порядку денного.

    Коли можуть розпочати евакуацію

    Наразі офіційної дати початку евакуації мешканців Олешок не оголошено.

    Заява Арахамії свідчить про сподівання української сторони на позитивні результати вже наступного тижня, тобто в період із 26 жовтня.

    Водночас не уточнюється, чи стосуватимуться очікувані новини конкретного маршруту евакуації, припинення вогню або інших гуманітарних заходів.

    Головною умовою залишається реальне виконання домовленостей усіма залученими сторонами.

    Отже, ситуація в окупованих Олешках стала окремою темою переговорів України зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом. Київ сподівається на позитивні результати найближчими днями, проте гарантованого гуманітарного коридору поки немає.

    Для тисяч цивільних, які залишаються в окупації без стабільного доступу до найнеобхіднішого, результат цих переговорів може мати вирішальне значення.

  • Олешки винесуть на Генасамблею ООН: Україна вимагає гуманітарного коридору для тисяч людей

    Олешки винесуть на Генасамблею ООН: Україна вимагає гуманітарного коридору для тисяч людей

    Україна винесе гуманітарну ситуацію в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області на найвищий міжнародний рівень — під час сегмента високого рівня 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Київ домагається створення гуманітарного коридору, доставки продовольства та медикаментів і організованої евакуації цивільних, які місяцями залишаються в умовах фактичної ізоляції.

    Про це 20 вересня повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, тема Олешок уже системно порушується Україною в Раді Безпеки ООН, на Постійній раді ОБСЄ та під час двосторонніх контактів із міжнародними партнерами, а тепер стане однією з наскрізних тем української дипломатії під час Генасамблеї.

    Сегмент високого рівня 81-ї сесії Генасамблеї ООН проходить у Нью-Йорку у другій половині вересня, а загальні дебати за участю глав держав і урядів заплановані на 22–28 вересня. У складі української делегації до США має вирушити і сам Сибіга.

    Глава МЗС заявив, що українські дипломати отримали завдання максимально мобілізувати міжнародний тиск заради трьох конкретних цілей: забезпечити доступ гуманітарних місій до Олешок, організувати стабільне постачання їжі та медикаментів і відкрити безпечний шлях для евакуації цивільного населення.

    Сибіга також планує окремо обговорити ситуацію з президенткою Міжнародного комітету Червоного Хреста Мір’яною Сполярич. Українська сторона розраховує, що МКЧХ зможе використати свій мандат для організації або супроводу гуманітарної місії.

    Ще 15 вересня, під час переговорів із міністеркою закордонних справ Монако Ізабель Берро-Амадей, Сибіга вже називав ситуацію в Олешках катастрофічною. Він наголошував, що цивільні залишилися без нормального доступу до продовольства, ліків і можливості покинути окуповану територію, а Україна наполягає на негайному гуманітарному доступі та створенні коридорів.

    Скільки людей насправді залишається в Олешках

    У різних офіційних оцінках фігурують різні цифри — і це важливе уточнення.

    За оцінкою Олешківської міської військової адміністрації, безпосередньо в самому місті можуть залишатися близько 2 тисяч людей, серед них приблизно 50 дітей. Водночас омбудсман Дмитро Лубінець говорить про понад 6 тисяч цивільних і близько 200 дітей, якщо рахувати Олешки разом із прилеглими населеними пунктами та районом.

    Сам Лубінець 16 вересня повідомляв, що його Офіс отримав 176 звернень щодо гуманітарної ситуації на тимчасово окупованій частині Херсонщини та вже перевірив інформацію про 358 людей, які терміново потребують допомоги для виїзду. За його словами, це лише ті громадяни, про яких вдалося отримати й підтвердити інформацію.

    До повномасштабного вторгнення в Олешках проживало приблизно 24 тисячі людей. Після окупації, руйнувань, підтоплення після знищення Каховської ГЕС та постійних бойових дій населення міста скоротилося в рази.

    Евакуацію фактично підготували — але вона зависла

    За словами омбудсмана, Україна вже провела значну частину підготовчої роботи для гуманітарної евакуації.

    Був напрацьований алгоритм, сформований список людей, яких необхідно вивезти, а українські Сили безпеки й оборони мали забезпечити режим тиші на час проведення гуманітарної операції. Міжнародний комітет Червоного Хреста також підтвердив готовність долучитися відповідно до свого мандату.

    Проте російська сторона, за даними Лубінця, після проведених переговорів тривалий час не підтверджує готовності провести гуманітарну місію. Через це операція фактично заблокована.

    Ситуація ускладнюється тим, що Олешки перебувають поблизу активної зони бойових дій. Для організованої евакуації потрібен гарантований режим припинення вогню, погоджений маршрут і безпечний прохід як для цивільних, так і для гуманітарних працівників.

    Без таких гарантій масовий виїзд може перетворитися на ще більшу небезпеку.

    Їжі не завозили з кінця травня

    20 вересня до міжнародних закликів долучилася Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій. Вона звернулася до Папи Римського Лева XIV, Всесвітньої ради церков, Всесвітнього євангельського альянсу, держав — членів ООН та МКЧХ із проханням сприяти терміновій гуманітарній місії.

    За даними Ради церков, останні централізовані поставки продовольства в Олешки відбулися наприкінці травня 2026 року. Відтоді місцеві жителі мають серйозні проблеми з доступом до їжі, питної води, медикаментів та інших базових речей. Електро- й газопостачання практично відсутні, а критична інфраструктура значною мірою зруйнована.

    Раніше про цю ситуацію вже писала Nenka.info у матеріалі «Олешки на межі голоду: Рада церков звернулася до Папи Римського із закликом врятувати тисячі людей». Видання звертало увагу, що проблема вже давно вийшла за межі звичайного дефіциту продуктів і перетворилася на системну гуманітарну кризу.

    Люди намагаються виходити через заміновані поля

    Одне з найтривожніших повідомлень омбудсмана стосується того, що окремі мешканці більше не чекають офіційного коридору й намагаються залишити територію самостійно.

    За словами Лубінця, люди йдуть через заміновані ділянки, ризикуючи підірватися або потрапити під удар безпілотника. Причина — відчай і відсутність безпечного способу виїхати.

    Окремою загрозою залишаються FPV-дрони. Українська влада повідомляє про систематичні атаки безпілотників на цивільних у прифронтових і окупованих районах Херсонщини. Сибіга назвав це ще одним виміром гуманітарної ситуації: навіть звичайний вихід із будинку може бути небезпечним.

    Водночас частина інформації про конкретні атаки надходить із окупованої території і не завжди може бути незалежно оперативно перевірена. Саме тому точні цифри жертв і масштаби окремих інцидентів можуть уточнюватися.

    1 вересня під удар потрапила волонтерська колона

    За інформацією української сторони, 1 вересня під час однієї з гуманітарних місій були уражені чотири автомобілі, які використовували для допомоги людям.

    Цей епізод також демонструє, чому звичайне завезення продуктів без погодженого режиму безпеки стає надзвичайно ризикованим.

    Українська сторона стверджує, що міжнародні гуманітарні організації готові допомагати, волонтери також готові доставляти їжу й воду, а МКЧХ має можливості долучитися до евакуації. Головною невирішеною умовою залишається безпечний доступ до окупованої території.

    Криза триває не перший місяць

    Ще 1 квітня Дмитро Лубінець повідомляв про катастрофічний дефіцит питної води в Олешках, нестабільне електро- і газопостачання та майже відсутню медичну допомогу. Тоді український омбудсман уже звертався до російської сторони та МКЧХ із закликом забезпечити гуманітарний коридор.

    Тобто проблема не виникла у вересні — вона поступово загострювалася впродовж місяців.

    Особливо тяжким для міста став період після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року. Олешки були одним із найбільш підтоплених населених пунктів на лівобережжі Херсонської області. Після відходу води місто залишилося з пошкодженою інфраструктурою, а через окупацію повноцінне відновлення стало неможливим.

    Чому Україна робить ставку на Генасамблею ООН

    81-ша Генеральна Асамблея ООН збере у Нью-Йорку майже 130 глав держав та урядів. Загальні дебати триватимуть із 22 до 28 вересня. Саме такі зустрічі дають можливість порушувати гуманітарні питання не лише під час офіційних виступів, а й у десятках двосторонніх переговорів на полях Генасамблеї.

    Для України питання Олешок має кілька вимірів одночасно: необхідність негайно допомогти цивільним, домогтися евакуації та привернути увагу до умов, у яких живуть люди на окупованих територіях.

    Сибіга наголошує, що дискусія про майбутнє окупованих територій не може зводитися лише до ліній на карті. За його словами, будь-які переговори про мир мають враховувати становище людей, які залишаються під окупаційною владою та не можуть реалізувати базові права.

    Найближчі дні покажуть, чи вдасться українській дипломатії перетворити міжнародну увагу на конкретну гуманітарну домовленість. Адже сама публічність проблеми не відкриє коридор автоматично — для евакуації потрібні гарантії безпеки та погоджений механізм на місці.

    Поки ж тисячі людей у самому місті та прилеглих населених пунктах, за оцінками українських органів і гуманітарних структур, залишаються без нормального постачання продуктів, води й медикаментів. Саме тому питання Олешок Україна тепер підніматиме там, де зберуться лідери майже всього світу.

  • Олешки на межі голоду: Рада церков звернулася до Папи Римського із закликом врятувати тисячі людей

    Олешки на межі голоду: Рада церков звернулася до Папи Римського із закликом врятувати тисячі людей

    Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій заявила про критичну гуманітарну ситуацію в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області та звернулася до Папи Римського Лева XIV, міжнародних релігійних організацій, держав-членів ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста. Йдеться про місто, де, за різними оцінками, разом із прилеглою територією можуть залишатися понад 6 тисяч цивільних, серед яких близько 200 дітей.

    У зверненні, оприлюдненому 19 вересня, Рада церков прямо називає ситуацію в Олешках гуманітарною блокадою. За її даними, останні поставки продовольства до міста відбулися наприкінці травня 2026 року. Відтоді місцеві жителі мають серйозні проблеми з доступом до їжі, питної води, медикаментів та інших базових речей. Критична інфраструктура міста фактично зруйнована, електро- та газопостачання немає.

    Окрема проблема — можливість залишити місто. ВРЦіРО заявляє, що російські військові перешкоджають мешканцям виїжджати з Олешок. Через близькість до лінії фронту цивільні щодня залишаються під загрозою артилерійських обстрілів та атак безпілотників.

    Ситуація виглядає ще драматичніше на тлі даних українського омбудсмена Дмитра Лубінця. Ще 16 вересня він повідомив, що Росія тривалий час не підтверджує готовність провести гуманітарну місію з евакуації цивільних. При цьому раніше сторони вже погоджували алгоритм евакуації, був сформований список людей, а українські Сили безпеки та оборони готувалися забезпечити режим тиші на час операції.

    Офіс омбудсмена вже перевірив дані 358 людей, які терміново потребують допомоги з евакуацією. Однак це, за словами Лубінця, лише ті громадяни, про яких вдалося отримати й підтвердити інформацію. Загальна кількість людей в Олешках та навколо них може перевищувати шість тисяч.

    Найнебезпечніше, що частина мешканців, не дочекавшись організованої евакуації, намагається виходити самостійно. Лубінець повідомляв про людей, які йдуть через заміновані поля, ризикуючи підірватися або потрапити під атаку дрона. За його словами, вони погоджуються на такий ризик, оскільки залишатися в Олешках для них стає ще небезпечніше.

    Саме через погіршення ситуації Всеукраїнська рада церков вирішила винести проблему на максимально широкий міжнародний рівень. Організація звернулася до Папи Римського Лева XIV, Всесвітньої ради церков, Всесвітнього євангельського альянсу, інших релігійних лідерів, правозахисних організацій та представників різних конфесій. Їх просять використати свій авторитет і доступні канали впливу, щоб не допустити загибелі людей від голоду.

    Окремий заклик адресований державам-членам ООН та Міжнародному комітету Червоного Хреста. Рада церков просить сприяти проведенню гуманітарної місії та організації евакуації мешканців на підконтрольну Україні територію.

    ВРЦіРО також нагадує, що Олешки вже пережили масштабну гуманітарну катастрофу у 2023 році після руйнування Каховської ГЕС. У зверненні організація покладає відповідальність за підрив дамби на російські війська та наголошує, що нинішня блокада посилює наслідки попередніх руйнувань.

    Українська сторона не вперше намагається залучити міжнародні організації до порятунку цивільних на окупованій території. Офіс омбудсмена підтримує контакт із МКЧХ та іншими міжнародними структурами, перевіряє списки людей і намагається погодити гуманітарні механізми з російською стороною. Сам Лубінець раніше називав гуманітарний трек одним із небагатьох інструментів, який реально дозволяє повертати українців додому.

    При цьому організувати таку місію без участі або хоча б згоди російської сторони практично неможливо. Олешки розташовані в районі бойових дій, тому будь-яка евакуація потребує гарантованого режиму тиші, узгодженого маршруту і можливості безпечного проходу цивільних. Саме відсутність підтвердженої домовленості зараз блокує масове вивезення людей.

    У Раді церков наголошують, що ситуація вже перестала бути лише проблемою тимчасово окупованого міста. Йдеться про ризик масового погіршення здоров’я та загибелі цивільних через відсутність їжі, медикаментів і нормального доступу до води. Саме тому організація звертається не лише до політичних, а й до релігійних лідерів, сподіваючись, що їхній міжнародний авторитет допоможе відкрити гуманітарний коридор.

    Поки ж ситуація залишається невизначеною. Російська сторона публічно не підтвердила готовність провести гуманітарну місію, а українські структури продовжують збирати інформацію про людей, які потребують евакуації. Для тисяч мешканців Олешок це означає подальше очікування в умовах, які українські правозахисні та релігійні організації вже називають критичними.

  • Майже 37 тисяч людей в Україні вважаються зниклими безвісти за даними Омбудсмана

    Майже 37 тисяч людей в Україні вважаються зниклими безвісти за даними Омбудсмана

    Практично 37 тисяч осіб розглядаються як зниклі безвісти, повідомили в Офісі Українського омбудсмана. За словами Дмитра Лубінця, омбудсмана України, Росія викрадає цивільних вже з 2014 року, а ситуація ще загострилася після повномасштабного вторгнення. Наразі звільнено лише 147 заручників.

    Серед зниклих безвісти є діти, цивільні та військові. Проте, зауважує Лубінець, ці цифри можуть бути навіть більшими. Також Україна перевіряє понад 1700 осіб, яких незаконно утримує Росія.

    Україна активно діє для повернення цивільних, враховуючи Формулу миру. Зокрема, створено Міжнародну платформу за звільнення незаконно утримуваних Росією цивільних осіб. Також розглядається можливість відкриття гуманітарного коридору для евакуації цивільного населення, існують контакти з Туреччиною у цьому плані.

    Україна також розглядає можливість кримінального переслідування вищого керівництва Росії за викрадення цивільних.