Хрещатик

Позначка: гормони

  • Вітамін D: Як правильно його приймати та що важливо знати жінкам після 40

    Вітамін D: Як правильно його приймати та що важливо знати жінкам після 40

    Вітамін D — один із найважливіших компонентів для підтримки здоров’я, особливо у жінок після 40 років. Його часто вживають для підтримки нормального функціонування організму, і багато хто звертається до нього для запобігання різноманітним захворюванням. Лікар-гастроентеролог Станіслав Кравчук розповів про роль цього вітаміну в організмі, його вплив на жінок, симптоми його нестачі та важливість правильного прийому.

    Вітамін D — це гормоноподібна речовина, що утворюється в шкірі під дією ультрафіолетового випромінювання з похідних холестеролу. Вітамін D активно бере участь в обміні кальцію та фосфору в організмі, що є критично важливим для здоров’я кісток. За допомогою цього вітаміну організм може краще засвоювати кальцій із кишківника та регулювати його рівень у крові за допомогою нирок.

    Для жінок вітамін D має особливе значення, оскільки після менопаузи, коли рівень естрогенів знижується, організм починає активніше втрачати кальцій. Це може призвести до остеопорозу — захворювання, при якому кістки стають крихкими і схильними до переломів. Тому жінки після 40 років повинні слідкувати за рівнем вітаміну D в організмі і, за необхідності, звертатися до лікаря для корекції дозування.

    Один з основних симптомів дефіциту вітаміну D — порушення обміну кальцію. Однак самі симптоми можуть бути не дуже виразними і не завжди легко помітними. Найбільший ризик виникнення дефіциту цього вітаміну мають:

    • Люди з ожирінням.
    • Пацієнти, які мають хронічні захворювання та часто приймають ліки.
    • Особи, що страждають від цукрового діабету.
    • Літні люди, особливо ті, хто мало перебуває на сонці.
    • Ті, хто живе в містах з високим рівнем забруднення повітря.

    Лікар рекомендує таким групам людей періодично здавати аналізи на рівень вітаміну D і, якщо необхідно, приймати добавки.

    Вітамін D природно міститься в продуктах тваринного походження, таких як риба (особливо лосось), молочні продукти, м’ясо. Однак, щоб покрити добову потребу вітаміні, потрібно з’їсти значну кількість цих продуктів, що не завжди зручно. Тому більшість людей вживають вітамін D у вигляді таблеток.

    Для профілактики дефіциту вітаміну D зазвичай рекомендують дозу в 600-800 МО для людей до 45 років та 800-1000 МО для людей старшого віку. Однак приймати великі дози самостійно без консультації з лікарем не можна, оскільки це може призвести до гіпервітамінозу.

    Вітамін D сумісний з іншими вітамінами, проте він може взаємодіяти з певними ліками. Тому людям, які приймають інші препарати, варто проконсультуватися з лікарем перед початком прийому вітаміну D.

  • Чому вода смакує так добре під час спраги

    Чому вода смакує так добре під час спраги

    Кожен з нас знайомий із відчуттям спраги. Коли ми відчуваємо цю потребу, ковток води може здаватися особливо смачним і втамовувальним. Недавні дослідження вчених розкрили, чому це відбувається, пояснюючи, як наш організм реагує на потребу в рідині.

    Не секрет, що вода становить понад 60% маси тіла дорослих людей, а тому буквально необхідна людині для виживання. Але чому вона здається нам настільки смачною, коли ми відчуваємо спрагу і робимо перший ковток у найспекотніший день? Вчені вважають, що знають відповідь, пише Live Science.

    За словами почесного професора психології в Університеті Бінгемтона в Нью-Йорку Патрісії Ді Лоренцо, люди відчувають спрагу, коли посилено займаються спортом або в особливо спекотний день. Це пов’язано з тим, що, коли ми пітніємо, об’єм нашої крові зменшується.

    Більшість ділянок мозку відокремлені гематоенцефалічним бар’єром — шаром клітин, який не дає змоги шкідливим токсинам і патогенам заражати мозок. Однак деякі частини людського мозку виходять за межі цього бар’єру, що дозволяє організму швидко виявляти зміни в нашій крові. Коли ми втрачаємо об’єм крові через фізичні вправи, спеку або солону їжу, нейрони в цих частинах мозку надсилають сигнал, щоб викликати відчуття спраги.

    За словами професора біології в Каліфорнійському технологічному інституті Юкі Ока, ця швидка реакція насправді важлива для виживання, і якби вона займала більше часу, ми просто відчували б зневоднення.

    Попередні дослідження вже показали, що за обробку спраги відповідають три області нашого мозку:

    • підфорнікальний орган (SFO);
    • органум вазкулозум термінальна пластинка (OVLT);
    • серединне преоптичне ядро (MnPO).

    SFO та OVLT розташовані за межами гематоенцефалічного бар’єра. Ще у 2018 році вчені провели дослідження на мишах і виявили, що в усіх трьох ділянках є нейрони, які керують спрагою, однак під час збудження нервових клітин лише MnPO перебуває в середині цього процесу. Саме ця ділянка передає сигнали спраги у дві інші ділянки, а також інші частини мозку, що спонукає нас шукати воду.

    Після того як ми робимо ковток, вода всмоктується і циркулює в нашому організмі. Однак наше тіло починає посилати сигнали в наш мозок, повідомляючи про те, що ми отримуємо воду, задовго до того, як ми повністю відновимо водний баланс. Фактично, вже після першого ковтка людський мозок вивільняє потік нейромедіатора дофаміну, а більшість учених сходяться на думці, що дофамін бере участь у пошуку винагороди, русі та мотивації. Крім того, саме дофамін спонукає тварин, зокрема й людей, витрачати енергію на дії, які дають нам винагороди або допомагають нам залишатися в живих — це стосується і вживання їжі та води.

    За словами Ока, якщо дофамін виділяється під час певної дії, люди й тварини схильні повторювати ці дії, отримуючи від мозку “позитивний” сигнал. На жаль, вчені поки все ще не знають, як саме пиття води спричиняє викид дофаміну, але дослідження 2019 року засвідчили, що у мишей, які відчувають спрагу і п’ють воду, вироблявся дофамін. Водночас миші, які відчували спрагу та отримували воду безпосередньо в кишківник, не виробляли дофамін. Це вказує на те, що сам процес пиття відіграє важливу роль у виробленні дофаміну.

    Дослідники також виявили, що сам процес ковтання також посилає повідомлення нейронам у MnPO про те, що організм отримує воду. Потім MnPO деактивує нейрони спраги у SFO, створюючи відчуття ситості. Утім, ковтання — не єдиний процес, що допомагає втамувати спрагу.

    Після того як вода потрапляє в кишківник, організм виявляє падіння співвідношення солі та води в крові. Це призводить до підвищення гормону, що допомагає активувати нейрони, які передають мозку сигнал про те, що запит тіла задоволено. Втім, як саме це працює, на жаль, також поки що залишається загадкою для вчених.