Позначка: Google

  • Пишеш українською — отримуєш російською: мовна омбудсменка висунула претензії Google

    Пишеш українською — отримуєш російською: мовна омбудсменка висунула претензії Google

    Українські військовослужбовці та ветерани поскаржилися на роботу пошукової системи Google, яка в окремих випадках пропонує російськомовні результати навіть тоді, коли користувач формулює запит українською. Проблема дійшла до уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської, яка повідомила про офіційне звернення до головного офісу американської технологічної компанії.

    Про це Івановська розповіла в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ», опублікованому 23 жовтня 2026 року.

    За її словами, питання присутності української мови в цифровому середовищі порушили ветерани та військові, які перебувають на передовій.

    Вони звернули увагу на ситуації, коли пошуковик показує російськомовні сторінки на запити українською. Одним із можливих чинників такої поведінки називають географічне розташування користувача.

    Івановська підтвердила, що її офіс уже направив офіційний лист до штаб-квартири Google з проханням перевірити коректність роботи алгоритмів пошукової видачі.

    Водночас дата надсилання звернення не уточнюється. Також наразі невідомо, чи отримала українська сторона відповідь від компанії.

    Ситуація порушує ширше питання: наскільки повноцінно українська мова представлена в глобальному цифровому середовищі.

    Адже для користувача важливо не лише мати можливість написати запит рідною мовою, а й отримати відповідну інформацію без необхідності переходити на іншу.

    Особливого значення це питання набуло під час повномасштабної війни, коли українська мова стала важливою складовою суспільної самоідентифікації та інформаційної безпеки.

    При цьому варто розрізняти дві речі: скарги на російськомовну видачу та технічно підтверджену помилку алгоритмів.

    Пошукові системи можуть враховувати одночасно кілька чинників, зокрема мову запиту, налаштування користувача, географічне розташування та релевантність знайдених сторінок.

    Тому сам факт появи російськомовного результату не дозволяє встановити, який саме механізм спричинив його відображення.

    Незалежних технічних висновків щодо роботи Google в конкретних випадках, описаних військовослужбовцями, наразі немає.

    Проте Олена Івановська переконана, що питання виходить далеко за межі одного пошукового сервісу.

    На її думку, Україні необхідно системно інвестувати в розвиток української мови в цифрових технологіях, особливо з огляду на поширення штучного інтелекту.

    Одним із пріоритетних завдань омбудсменка назвала створення повного Державного електронного тезауруса української мови.

    Такий ресурс має охоплювати словоформи, діалектні особливості та інші елементи мовної системи.

    Передбачається, що структуровані мовні дані можуть бути корисними для підготовки та вдосконалення великих мовних моделей — технологій, на яких ґрунтується робота сучасних генеративних систем штучного інтелекту.

    За словами Івановської, її інституція вже надає рекомендації державним органам і науковим установам, зокрема Національній академії наук України.

    Вона послалася на статтю 49 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що визначає статус і завдання мовного омбудсмена.

    Питання розвитку українськомовних технологій уже перебуває в полі зору держави.

    Зокрема, раніше «Ненька інфо» повідомляла про підготовку національної моделі штучного інтелекту, адаптованої до української мови та національного контексту.

    У Міністерстві цифрової трансформації планували отримати першу тестову версію такої моделі до кінця 2026 року.

    У матеріалі зазначалося, що технологічною основою розробки обрали Gemma 3 від Google, а до реалізації проєкту залучений «Київстар».

    Йдеться про окремий напрям цифрового розвитку, який не слід плутати з алгоритмами пошукової видачі Google.

    Однак обидві теми демонструють потребу в якісних українськомовних даних та технологічній інфраструктурі.

    В інтерв’ю Івановська також застерегла, що без системної підтримки української мови в цифровому просторі держава ризикує послабити її позиції серед молодого покоління, для якого інтернет є одним із головних джерел інформації.

    Таким чином, звернення до Google стало лише одним із напрямів роботи мовної омбудсменки.

    Поки що компанія публічно не оголосила про зміну пошукових алгоритмів у відповідь на цей лист. Невідомо також, які саме технічні рішення можуть запропонувати для покращення українськомовної видачі.

    Водночас порушене військовослужбовцями питання привернуло увагу до ширшої проблеми: розвитку української мови не лише в освіті, культурі та державному управлінні, а й у пошукових системах та технологіях штучного інтелекту.

  • Епоха системного інтелекту: компанія Google представила революційну лінійку комп’ютерів Googlebook із наскрізною інтеграцією Gemini

    Епоха системного інтелекту: компанія Google представила революційну лінійку комп’ютерів Googlebook із наскрізною інтеграцією Gemini

    Технологічний гігант Google оголосив про відкриття офіційного передзамовлення на принципово нову лінійку персональних комп’ютерів під назвою Googlebook, яка покликана докорінно змінити саму філософію повсякденної взаємодії користувача з операційною системою. Головною концептуальною особливістю цих пристроїв стала безшовна інтеграція штучного інтелекту Gemini безпосередньо у базові алгоритми та робоче середовище лептопа. Розробники вирішили остаточно відійти від застарілої моделі, де нейромережі функціонують у вигляді окремих ізольованих застосунків чи вебсервісів, перетворивши алгоритми машинного навчання на невидимого щоденного помічника. Відтепер штучний інтелект вбудований у звичні мікропроцеси керування комп’ютером: навігацію курсором, введення та редагування тексту, розпізнавання візуального ряду та філігранне опрацювання живого голосу в реальному часі.

    Одним із найпомітніших нововведень Googlebook став так званий інструмент Magic Cursor, який суттєво розширює можливості звичайного курсора миші чи трекпада. За допомогою цієї технології користувач може миттєво взаємодіяти з будь-яким контентом на екрані, передаючи завдання штучному інтелекту без необхідності копіювати дані до окремих вікон. Наприклад, достатньо просто виділити складний текст на вебсторінці, щоб система одразу згенерувала його стислий переказ чи аналіз, навести стрілку на підозрілий електронний лист у поштовій скриньці для миттєвої перевірки на фішинг і шахрайство або виділити групу зображень для їхньої комплексної графічної оптимізації. Паралельно інженери презентували інноваційну систему голосового введення під назвою Rambler. Цей модуль слухає живу мову користувача, автоматично видаляє слова-паразити, паузи та повтори, миттєво трансформуючи потік думок у чітко структурований, відредагований і грамотний текст. Окрім цього, користувачі отримують можливість генерувати кастомні функціональні віджети за простими текстовими запитами, а також користуватися розширеними режимами Gemini Spark та Gemini Live для безперервного голосового діалогу.

    Преміальний рівень нової лінійки підкреслюється і солідною апаратною базою, над якою корпорація працювала у тісному партнерстві з провідними світовими гігантами ринку персональних комп’ютерів. Виробництво перших модифікацій Googlebook довірено таким перевіреним компаніям, як Acer, ASUS, Dell, HP та Lenovo. Залежно від обраної користувачем конфігурації, пристрої оснащуватимуться сучасними контрастними OLED-дисплеями з високою роздільною здатністю до 2,8K, прецизійними скляними трекпадами з тактильним зворотним відгуком, а також енергоефективними платформами, що забезпечують до чотирнадцяти годин безперервної автономної роботи. У компанії розглядають Googlebook не просто як чергову модельну лінійку, а як абсолютно новий довгостроковий стандарт персонального комп’ютера майбутнього. Водночас розробники заспокоїли власників пристроїв попередніх серій, підтвердивши подальшу системну підтримку лінійки Chromebook та пообіцявши згодом надати окремим моделям можливість оновитися до функціонала нової екосистеми.

    Глобальний комерційний старт продажів Googlebook розгорнеться на початку жовтня, охопивши провідні світові технологічні ринки. Першими оцінити переваги вбудованого штучного інтелекту зможуть покупці у Сполучених Штатах Америки вже четвертого жовтня, а наступного дня пристрої стануть доступними у магазинах Канади, Великої Британії, Ірландії, Франції, Німеччини та Австралії. Базова вартість інноваційного лептопа стартуватиме від позначки у вісімсот дев’яносто дев’ять доларів, що робить його вкрай привабливою пропозицією для професіоналів, які шукають гармонійний баланс між передовим залізом та революційними цифровими можливостями.

     

  • Google запускає музей, у якому картини генерує ШІ

    Google запускає музей, у якому картини генерує ШІ

    Google оголосила про запуск масштабного культурно-технологічного проєкту Dataland, який позиціонується як перший у світі музей мистецтва, повністю присвячений штучному інтелекту. Відкриття заплановане на 20 червня в Лос-Анджелесі, і, за задумом розробників, новий простір має стати не просто виставковою залою, а експериментальною платформою, де мистецтво створюється, змінюється та “оживає” у режимі реального часу завдяки алгоритмам машинного навчання.

    Проєкт Dataland розміщений у будівлі The Grand LA, яку спроєктував всесвітньо відомий архітектор Френк Гері, і займає площу приблизно 2,3 тисячі квадратних метрів. Архітектура простору відіграє важливу роль у концепції музею, оскільки він задуманий як повністю інтерактивне середовище, де технології та фізичний простір зливаються в єдину систему сприйняття. Ініціатива реалізується у співпраці Google з медіахудожником Рефіком Анадолом, який відомий своїми роботами на перетині штучного інтелекту, нейромереж та цифрового мистецтва.

    Центральною частиною відкриття стане виставка під назвою “Machine Dreams: Rainforest”, яка демонструватиме зображення, створені штучним інтелектом у режимі реального часу. Система генерує візуальні сцени з надзвичайно високою деталізацією, що, за заявами організаторів, досягає роздільної здатності до 1,2 мільярда пікселів. Ці цифрові “ландшафти” не є статичними творами, а постійно змінюються, реагуючи на алгоритмічні процеси та зовнішні фактори, що робить кожен візит відвідувача унікальним досвідом.

    Окрім візуальної складової, музей використовує складну багаторівневу систему взаємодії з аудиторією. Простір оснащений сенсорами, які аналізують рухи, присутність та реакції відвідувачів, формуючи адаптивне середовище, що змінює як звуковий супровід, так і візуальні елементи експозиції. Додатково система здатна генерувати ароматичні композиції, що перетворює музейний простір на повністю сенсорний досвід, де задіяні зір, слух і нюх одночасно.

    У Google пояснюють, що технологічною основою Dataland є моделі Gemini, які працюють на інфраструктурі Google Cloud. Це означає, що створення художнього контенту відбувається не локально, а у глобальних датацентрах компанії, після чого результат у реальному часі транслюється до музейного простору. Така архітектура дозволяє безперервно оновлювати експозицію, фактично перетворюючи музей на живу систему, яка ніколи не повторюється у тому самому вигляді.

    Запуск Dataland відбувається на тлі тривалої дискусії у світовому мистецькому середовищі щодо статусу творів, створених штучним інтелектом. Частина критиків вважає такі роботи інструментальним продуктом алгоритмів, тоді як інші розглядають їх як нову форму креативності, де людина виступає куратором або співтворцем, а не єдиним автором. У Google фактично займають позицію на користь другого підходу, просуваючи ідею ШІ як повноцінного учасника творчого процесу.

    Паралельно з відкриттям музею запускається програма AI Artist Residency, реалізована платформою Google Arts & Culture. Вона передбачає гранти у розмірі 25 тисяч доларів для митців, які працюють із технологіями штучного інтелекту, а також менторську підтримку від студії Refik Anadol Studio і доступ до інструментів машинного навчання Google. Протягом року роботи учасників програми планують демонструвати як у самому Dataland, так і на цифрових платформах компанії.

    Таким чином Dataland фактично поєднує в собі одразу кілька функцій — музей, дослідницьку лабораторію, художню платформу та технологічний демонстраційний центр. Експерти вже називають цей проєкт спробою переосмислити саму концепцію музею як інституції, де замість статичних експонатів існують динамічні цифрові системи, що постійно змінюються під впливом алгоритмів і взаємодії з людьми.

  • Трамп пригрозив Франції 100% митами на вино

    Трамп пригрозив Франції 100% митами на вино

    Президент США Дональд Трамп заявив про можливість запровадження 100% мит на імпорт французьких вин і шампанського, якщо Франція не скасує податок на цифрові послуги, який зачіпає американські технологічні компанії. Йдеться про чергове загострення давнього торговельного конфлікту між Вашингтоном і Парижем, який знову вийшов на політичний рівень напередодні саміту G7.

    Про це повідомляє The New York Post.

    За словами Трампа, він уже порушував це питання у розмові з президентом Франції Еммануелем Макроном. Американський лідер наполягає, що Франція має відмовитися від 3% податку на цифрові послуги, який стягується з доходів великих технологічних компаній, що працюють на французькому ринку. Під дію цього збору підпадають такі корпорації, як Google, Amazon, Meta та Apple.

    Трамп заявив, що у разі збереження цього податку США будуть змушені вдатися до жорстких заходів у торгівлі, зокрема до запровадження повного мита на один із ключових символів французького експорту — вино та шампанське. За його словами, це буде відповіддю на «несправедливе оподаткування американських компаній» і спробою захистити економічні інтереси США.

    Він підкреслив, що рішення є умовним і може бути скасоване, якщо Франція перегляне свою податкову політику щодо цифрових корпорацій. У своїх коментарях Трамп фактично пов’язав торговельні обмеження з вимогою демонтувати чинну систему цифрового оподаткування.

    Французький цифровий податок, який часто називають податком GAFAM, діє з 2019 року і був запроваджений як відповідь на те, що великі технологічні компанії сплачують непропорційно низькі податки у країнах, де фактично отримують прибутки. Франція стверджує, що цей механізм дозволяє вирівняти податкове навантаження та забезпечити справедливіші умови для національних економік Європи.

    Натомість у США цей податок неодноразово критикували, вважаючи його дискримінаційним щодо американських компаній. Саме ця суперечність уже кілька років є одним із джерел напруги у трансатлантичних економічних відносинах і періодично призводить до загострень на рівні торговельної політики.

    Поточна заява Трампа прозвучала напередодні саміту G7, який проходить у французькому Евіані. Там лідери провідних економік світу обговорюють глобальні правила торгівлі, цифрового регулювання та оподаткування транснаціональних корпорацій. У цьому контексті погрози нових мит можуть ускладнити переговори між США та європейськими партнерами.

    Економічний вимір конфлікту є суттєвим, оскільки Сполучені Штати залишаються одним із найбільших ринків для французького вина. Щороку Франція експортує до США продукції виноробної галузі на понад два мільярди доларів, і саме цей сегмент може стати найбільш вразливим у разі запровадження 100% мит.

    Французька сторона поки офіційно не відповіла на нові заяви американського президента, однак подібні торговельні суперечки між Парижем і Вашингтоном вже виникали раніше і неодноразово завершувалися тимчасовими компромісами після переговорів на рівні урядів або в межах Європейського Союзу.

    Ситуація навколо цифрового податку залишається одним із ключових пунктів розбіжностей у глобальній економічній політиці, оскільки різні країни намагаються знайти баланс між оподаткуванням цифрових гігантів і збереженням інвестиційної привабливості. Заява Трампа лише підсилю

  • Zoom вклав $97 млн — і зірвав джекпот: інвестиція в Claude може принести компанії до $3 млрд

    Zoom вклав $97 млн — і зірвав джекпот: інвестиція в Claude може принести компанії до $3 млрд

    Компанія Zoom Communications несподівано стала одним із найбільших бенефіціарів буму штучного інтелекту. Інвестиція в американський ШІ-стартап Anthropic, який створив чатбот Claude, уже принесла Zoom близько $1 млрд прибутку, а потенційно ця сума може зрости до $3 млрд. Про це стало відомо після оприлюднення нових фінансових документів компанії та публікацій Bloomberg і Financial Times.

    Ще на початку 2023 року Zoom інвестувала приблизно $97 млн у Anthropic у межах стратегічного партнерства. Тоді компанія шукала шляхи інтеграції генеративного штучного інтелекту у власні сервіси відеозв’язку, корпоративних комунікацій та автоматизації робочих процесів. Перший транш становив близько $51 млн, а згодом компанія додатково вклала ще $46 млн.

    На той момент Anthropic лише набирала обертів після створення колишніми співробітниками OpenAI Даріо Амодеєм і Даніелою Амодей. Однак за два роки стартап перетворився на одного з головних конкурентів OpenAI, а його флагманська модель Claude — на одного з найпотужніших ШІ-асистентів на ринку.

    Станом на травень 2026 року вартість частки Zoom в Anthropic оцінюється приблизно у $1,27 млрд. Таким чином компанія вже отримала паперовий прибуток понад $1 млрд лише завдяки стрімкому зростанню оцінки Anthropic.

    Справжній ажіотаж навколо Anthropic почався після нового інвестиційного раунду, про який раніше повідомляло Financial Times. Компанія веде переговори щодо залучення ще $30 млрд фінансування, а її оцінка може перевищити $900 млрд. Якщо угоду буде завершено, вартість пакета Zoom може зрости майже до $3 млрд, що означатиме збільшення інвестиції майже у 30 разів.

    Аналітики вже називають вкладення Zoom однією з найуспішніших корпоративних інвестицій останніх років у сфері штучного інтелекту. Після публікації квартальної звітності аналітик KeyBanc Джексон Адер заявив, що «вчасна інвестиція у фінансову ракету» стала одним із ключових драйверів росту акцій Zoom останніми тижнями.

    Для самої Zoom ця історія має особливе значення. Після пандемії COVID-19 компанія зіткнулася зі складним періодом: попит на відеоконференції стабілізувався, конкуренція з боку Microsoft Teams та Google Meet посилилася, а інвестори почали вимагати нових напрямів розвитку. Саме тому ставка на генеративний ШІ стала для Zoom не лише технологічним експериментом, а й питанням довгострокового виживання.

    Компанія вже інтегрує моделі Claude у свої сервіси Zoom AI Companion, автоматичні підсумки зустрічей, інструменти для корпоративного аналізу та генерації контенту. На ринку вважають, що Zoom намагається перетворитися з простого сервісу відеодзвінків на повноцінну платформу для бізнес-комунікацій із вбудованим штучним інтелектом.

    Anthropic тим часом продовжує стрімко нарощувати вплив у глобальній ШІ-індустрії. Компанія була заснована у 2021 році групою колишніх працівників OpenAI, які зробили акцент на так званому “безпечному ШІ” — системах із кращим контролем, нижчим ризиком помилок і більш передбачуваною поведінкою моделей.

    Саме Claude став одним із найбільш обговорюваних продуктів 2025–2026 років. Модель активно використовують у програмуванні, роботі з документами, корпоративній автоматизації та створенні автономних ШІ-агентів. У багатьох тестах Claude демонструє результати, які напряму конкурують із GPT-моделями OpenAI.

    Окрему увагу інвесторів привертає й те, хто саме вкладає кошти в Anthropic. Серед головних партнерів компанії — Amazon і Google, які вже інвестували десятки мільярдів доларів у розвиток Claude та хмарної інфраструктури для навчання моделей. Amazon використовує Anthropic як ключового ШІ-партнера для розвитку AWS, тоді як Google інтегрує рішення компанії у власну екосистему.

    Фактично ринок штучного інтелекту перетворюється на нову “золоту лихоманку” Кремнієвої долини. Інвестори дедалі активніше оцінюють не поточний прибуток компаній, а їхню здатність контролювати майбутню інфраструктуру ШІ. Саме тому оцінки Anthropic, OpenAI та інших гравців зростають рекордними темпами.

    Financial Times раніше писала, що потенційний вихід Anthropic, OpenAI та SpaceX на біржу може спровокувати один із найбільших перерозподілів капіталу на Волл-стріт за останні десятиліття. Інституційні інвестори, пенсійні фонди та технологічні корпорації вже зараз намагаються отримати доступ до компаній, які можуть стати домінантами нової епохи штучного інтелекту.

    Для Zoom ця історія стала рідкісним прикладом того, як компанія, яку ще нещодавно вважали “переможцем пандемії, що втратив темп”, раптом опинилася серед головних фінансових вигодонабувачів AI-буму. І якщо оцінка Anthropic справді наблизиться до $900 млрд, інвестиція Zoom може стати одним із найуспішніших корпоративних рішень у сучасній історії технологічного ринку.

  • Іран пригрозив узяти під контроль підводні інтернет-кабелі між Європою та Азією

    Іран пригрозив узяти під контроль підводні інтернет-кабелі між Європою та Азією

    Іран заявив про намір посилити контроль над підводною інтернет-інфраструктурою, яка проходить через Ормузьку протоку та Перську затоку, і фактично пригрозив світу масштабними наслідками у разі конфронтації навколо цього питання. У Тегерані хочуть запровадити нові правила для міжнародних технологічних компаній та операторів кабельних систем, а також отримати фінансовий і технічний контроль над частиною глобального цифрового трафіку.

    Про це повідомляє CNN. За інформацією телеканалу, іранська влада планує змусити найбільші світові IT-компанії, серед яких Google, Microsoft, Meta та Amazon, сплачувати кошти за використання підводних кабелів, що проходять через регіон Перської затоки та поблизу іранських територіальних вод.

    Ініціатива прозвучала на тлі різкого загострення відносин між Іраном і Заходом та зростання напруги навколо Ормузької протоки — одного з ключових стратегічних вузлів не лише для світової енергетики, а й для глобальної цифрової інфраструктури. Через цей регіон проходять важливі підводні комунікаційні системи, які забезпечують передачу інтернет-трафіку, фінансових даних, хмарних сервісів та міжнародних телекомунікацій між Європою, Азією і країнами Близького Сходу.

    Речник іранських військових сил Ібрагім Зольфагарі раніше прямо заявив, що Тегеран “введе плату за інтернет-кабелі”. За його словами, міжнародні компанії мають підкорятися іранському законодавству, якщо використовують кабельну інфраструктуру, що проходить через регіон. Крім того, Іран планує вимагати ліцензійні збори від операторів кабелів та фактично монополізувати роботи з ремонту й технічного обслуговування таких систем, передавши ці повноваження виключно місцевим компаніям.

    Аналітики зазначають, що подібний підхід означає спробу Ірану отримати політичний та економічний важіль впливу на міжнародні цифрові комунікації. Фактично йдеться не лише про фінансові претензії, а й про прагнення встановити частковий контроль над стратегічною інтернет-інфраструктурою, через яку проходить значна частина світового трафіку.

    За даними CNN, у регіоні Перської затоки розташовано десятки підводних кабелів, однак безпосередньо через територіальні води Ірану проходять щонайменше два великі канали зв’язку — Falcon та Gulf Bridge International (GBI). Водночас навіть непрямий вплив на інші лінії зв’язку або загроза їх пошкодження може спричинити серйозні глобальні наслідки.

    Експерти наголошують, що сучасна світова економіка критично залежить від підводної кабельної мережі. Саме через такі кабелі проходить переважна більшість міжнародного інтернет-трафіку, банківських операцій, біржових угод, корпоративних даних та роботи глобальних хмарних сервісів. Пошкодження навіть кількох ключових ліній може призвести до масштабних перебоїв у роботі цифрової економіки.

    Особливу тривогу викликає той факт, що країни Перської затоки останніми роками стали важливими центрами розміщення датацентрів та серверної інфраструктури міжнародних корпорацій. Зокрема, у регіоні активно розвиває свою цифрову інфраструктуру Amazon. У разі порушення роботи кабелів значна частина цих датацентрів може втратити стабільний зв’язок із глобальною мережею.

    За оцінками експертів, наслідки можуть зачепити не лише Близький Схід. Одним із найбільш уразливих напрямків називають Індію, яка є одним із найбільших світових центрів IT-аутсорсингу та обробки цифрових даних. Перебої у передачі трафіку між Азією та Європою можуть паралізувати роботу міжнародних сервісів, кол-центрів, фінансових платформ та технологічних компаній, які працюють через індійську інфраструктуру.

    Крім того, серйозний удар може бути завданий світовій фінансовій системі. Підводні кабелі забезпечують роботу міжнародних банківських мереж, біржових майданчиків і платіжних систем. Навіть короткочасне порушення зв’язку здатне вплинути на швидкість транзакцій, фінансову торгівлю та роботу глобальних ринків.

    У матеріалі CNN також згадується ризик можливого залучення союзників Ірану — єменських хуситів. На Заході побоюються, що вони можуть повторити сценарій атак на кабельну інфраструктуру в Червоному морі. У 2024 році подібні диверсії вже призвели до пошкодження кількох кабелів, через що, за оцінками операторів, постраждало близько 25% світового інтернет-трафіку.

    Тоді наслідки відчули користувачі та компанії в Європі, Азії та Африці, а міжнародні телекомунікаційні оператори були змушені екстрено перенаправляти трафік через резервні маршрути. Цей інцидент став одним із найбільших попереджень про вразливість глобальної цифрової інфраструктури перед геополітичними конфліктами.

    Попри жорсткі заяви Тегерана, експерти зазначають, що реалізація плану з примусовими виплатами для міжнародних корпорацій виглядає складною через американські санкції проти Ірану. Більшість західних компаній не мають права здійснювати фінансові операції з іранськими структурами. Водночас аналітики побоюються, що у разі подальшої ескалації Тегеран може використати загрозу фізичного пошкодження кабелів як елемент політичного тиску на Захід і глобальний бізнес.

    На цьому тлі міжнародні експерти дедалі частіше говорять про необхідність посилення захисту підводної інфраструктури, адже сучасна цифрова економіка дедалі більше залежить від мережі кабелів, прокладених на дні океанів і морів, які залишаються однією з найменш захищених критичних систем світу.

  • Хакери зламали Foxconn: викрадені дані можуть зачепити Apple, Google і NVIDIA

    Хакери зламали Foxconn: викрадені дані можуть зачепити Apple, Google і NVIDIA

    Один із найбільших у світі контрактних виробників електроніки, тайванська компанія Foxconn, підтвердила факт масштабної кібератаки на частину своїх виробничих потужностей у Північній Америці. Інцидент, як повідомляє TechCrunch, вже спричинив втручання внутрішніх служб безпеки компанії та запуск масштабного розслідування, а також тимчасові перебої в роботі окремих підприємств.

    У Foxconn заявили, що постраждалі заводи поступово повертаються до нормального режиму роботи, однак компанія продовжує аналізувати можливі наслідки атаки для виробничих процесів і даних клієнтів. Водночас офіційно не уточнюється, які саме підприємства були атаковані, які системи зазнали компрометації та чи торкнулася атака критичної інфраструктури виробництва.

    Foxconn є ключовим партнером і підрядником для найбільших технологічних компаній світу, зокрема Apple, Google, NVIDIA, Intel та Dell. Саме тому інцидент уже привернув значну увагу у сфері глобальної кібербезпеки, оскільки навіть локальні збої на таких виробничих ланцюгах можуть впливати на постачання компонентів і готової продукції по всьому світу.

    Відповідальність за атаку взяло на себе хакерське угруповання Nitrogen, яке заявило, що змогло викрасти понад 11 мільйонів файлів із внутрішніх систем Foxconn. За їхніми твердженнями, серед отриманих даних є конфіденційна корпоративна інформація, що стосується як самої компанії, так і її великих клієнтів.

    Хакери оприлюднили частину нібито викрадених матеріалів, використовуючи їх як доказ успішного злому. Серед опублікованих файлів, за їх словами, є технічні документи, схеми продуктів, внутрішня переписка, а також фінансові матеріали. Водночас незалежної верифікації справжності цих даних наразі не проводилося, і компанія офіційно не підтвердила факт витоку клієнтської інформації.

    За інформацією фахівців з кібербезпеки, група Nitrogen працює за моделлю так званого подвійного вимагання. Це означає, що перед шифруванням систем і блокуванням доступу до даних зловмисники додатково викрадають інформацію, щоб використовувати її як важіль тиску. У разі відмови жертви від сплати викупу дані можуть бути оприлюднені або продані на чорному ринку. Така тактика стала однією з найпоширеніших серед сучасних кіберзлочинних угруповань і значно ускладнює реагування компаній на атаки.

    Експерти відзначають, що атака на Foxconn є особливо чутливою через масштаби компанії та її роль у глобальному виробничому ланцюгу. Foxconn виготовляє значну частину компонентів і збирає пристрої для провідних брендів, тому навіть потенційний витік технічної або фінансової інформації може мати наслідки для цілих галузей — від споживчої електроніки до серверного обладнання та систем штучного інтелекту.

    Компанія поки не розкриває, чи йдеться про компрометацію даних клієнтів у повному обсязі, і не уточнює, чи могли бути викрадені проєктні або комерційно чутливі матеріали партнерів. У Foxconn наголошують, що інцидент локалізовано, а заходи з посилення кіберзахисту вже впроваджуються.

    Водночас у галузі кібербезпеки зазначають, що подібні атаки часто мають відкладені наслідки, оскільки викрадені дані можуть використовуватися не лише для негайного шантажу, а й для довгострокових атак, промислового шпигунства або подальших зламів партнерських структур.

    Наразі розслідування триває, а офіційні регулятори та кіберпідрозділи вивчають масштаб інциденту та можливі ризики для міжнародних технологічних ланцюгів постачання.

  • WSJ: Google і SpaceX планують дата-центри в космосі

    WSJ: Google і SpaceX планують дата-центри в космосі

    Google і SpaceX ведуть попередні переговори щодо запуску дата-центрів у космосі на навколоземній орбіті, які можуть використовуватися для обробки великих масивів даних та розвитку систем штучного інтелекту. Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на джерела, знайомі з перебігом обговорень.

    За даними видання, потенційна співпраця між двома технологічними гігантами розглядається як частина ширшої гонки за інфраструктуру для ШІ, де ключовим фактором стає доступ до дешевих і масштабованих обчислювальних потужностей. Орбітальні дата-центри в цьому контексті подаються як довгострокова альтернатива наземним об’єктам, які потребують значних земельних ресурсів, електроенергії та часто стикаються з локальним спротивом громад.

    Ідея розміщення серверних потужностей у космосі не є новою, однак останніми роками вона отримала новий імпульс через стрімкий розвиток штучного інтелекту і різке зростання попиту на обчислювальні ресурси. За задумом, орбітальні дата-центри могли б використовувати сонячну енергію без атмосферних втрат, а також уникати обмежень, пов’язаних із охолодженням обладнання на Землі. Водночас аналітики зазначають, що ці переваги наразі значною мірою теоретичні, тоді як витрати на запуск і обслуговування обладнання в космосі залишаються надзвичайно високими.

    Переговори між Google і SpaceX відбуваються на тлі активного розширення космічного бізнесу компанії Ілона Маска. За даними WSJ, SpaceX готується до потенційного первинного розміщення акцій (IPO) з оцінкою близько 1,75 трлн доларів, і концепція орбітальних дата-центрів може стати однією з ключових частин інвестиційної історії компанії. У цій моделі космос розглядається не лише як транспортна інфраструктура, а як майбутня платформа для обчислювальних технологій.

    Додатковим контекстом є нещодавня активність у сфері ШІ-інфраструктури. Повідомляється, що минулого тижня компанія Anthropic уклала угоду зі SpaceXAI (раніше пов’язаною з xAI) щодо використання обчислювальних ресурсів дата-центру в Мемфісі, штат Теннессі. У перспективі це може стати основою для розширення співпраці у напрямку космічних обчислювальних систем, де частина навантаження буде перенесена за межі Землі.

    Google, у свою чергу, паралельно веде консультації з іншими гравцями космічного ринку, оцінюючи технічну та економічну доцільність створення орбітальної інфраструктури. Компанія також розвиває власну ініціативу Project Suncatcher, в рамках якої планується запуск експериментальних супутників до 2027 року. Цей проєкт розглядається як перший крок до перевірки можливості розміщення обчислювальних систем у космосі.

    Ілон Маск уже неодноразово публічно підтримував концепцію орбітальних дата-центрів, стверджуючи, що вони можуть у перспективі стати дешевшими за наземні рішення. Серед потенційних переваг називають відсутність потреби у великих земельних ділянках, мінімізацію бюрократичних обмежень і доступ до стабільного сонячного живлення. Водночас критики підкреслюють, що навіть із урахуванням технологічного прогресу наземні дата-центри наразі залишаються значно дешевшими та практичнішими, особливо з огляду на складність запуску, ремонту та модернізації обладнання на орбіті.

    Окремо зазначається, що Google ще у 2015 році інвестувала близько 900 мільйонів доларів у SpaceX, що стало одним із перших стратегічних кроків у напрямку співпраці між компаніями. Нові переговори можуть свідчити про поглиблення цього партнерства та формування нового ринку — космічної обчислювальної інфраструктури.

    Аналітики наголошують, що навіть якщо проєкт залишиться на рівні концепції або експериментів, сама поява таких ініціатив свідчить про фундаментальну зміну підходів до розвитку цифрової інфраструктури. У майбутньому конкуренція між технологічними компаніями може переміститися не лише між країнами чи дата-центрами на Землі, а й у навколоземний простір, де формуватиметься новий сегмент глобальної економіки даних.

  • Gmail отримав ШІ, який пише листи у стилі користувача

    Gmail отримав ШІ, який пише листи у стилі користувача

    Google суттєво розширила можливості свого ШІ-інструмента Help me write у сервісі Gmail, перетворивши його з допоміжного редактора текстів на більш автономного помічника, який може створювати й оформлювати електронні листи у стилі конкретного користувача. Про це повідомляє 9to5google, зазначаючи, що оновлення розгортається поступово і супроводжується глибшою інтеграцією штучного інтелекту в поштовий сервіс.

    Ключовою зміною стало те, що Help me write тепер здатний не лише редагувати або покращувати вже написані чернетки, а й генерувати повноцінні листи з нуля, орієнтуючись на стиль спілкування користувача. Система аналізує попередні листування, щоб відтворювати характерні мовні конструкції, тональність і рівень формальності, що потенційно дозволяє створювати повідомлення, які виглядають максимально «живими» та персоналізованими.

    Паралельно з цим Google впроваджує нову функцію AI Inbox у мобільному застосунку Gmail для Android та iOS. Вона інтегрована в бічне меню і розміщується поруч зі стандартною вкладкою «Вхідні», повторюючи логіку десктопної версії сервісу. Наразі ця можливість перебуває у бета-стадії та доступна обмеженому колу користувачів, зокрема передплатникам пакета Google AI Ultra.

    Важливим елементом оновлення є розширення доступу ШІ до даних користувача. За умови надання дозволу Help me write може підключатися не лише до Gmail, але й до Google Drive, щоб використовувати файли, документи та інший контент для формування більш змістовних і контекстних листів. Це дозволяє автоматично додавати вкладення, посилання або фрагменти документів, які мають відношення до теми листування, без необхідності ручного пошуку з боку користувача.

    У Google зазначають, що новий інструмент орієнтований на широкий спектр сценаріїв використання, зокрема ділову комунікацію, управління проєктами та освітні завдання. Серед прикладів — відповіді клієнтам і партнерам, підготовка робочих звітів для керівництва, обмін інформацією всередині команд, координація завдань, надання зворотного зв’язку, підготовка внутрішніх оголошень, презентація нових проєктів, пошук партнерств, комунікація між учителями та батьками, а також оформлення грантових заявок. Таким чином, інструмент фактично охоплює як корпоративну, так і освітню сферу використання електронної пошти.

    Окремо підкреслюється, що оновлений Help me write поступово стає частиною ширшої екосистеми Google, у якій штучний інтелект інтегрується в ключові сервіси компанії. Йдеться не лише про автоматизацію окремих функцій, а про створення єдиного середовища, де ШІ може працювати з різними типами даних користувача та формувати цілісні сценарії взаємодії.

    Доступ до нових можливостей розширюється поетапно. Окрім підписників Google AI Ultra, функції стають доступними користувачам тарифів AI Plus і Pro, а також корпоративним клієнтам Business Starter, Standard і Plus, Enterprise-рівнів та освітнього пакета Google AI Pro for Education. Це свідчить про поступове масштабування технології від тестових користувачів до широкого бізнес- і освітнього сегментів.

    Фактично Google продовжує трансформацію Gmail із класичного поштового сервісу в платформу, де значну частину комунікаційних задач може виконувати штучний інтелект. Це змінює підхід до електронного листування, зменшуючи навантаження на користувача і водночас піднімаючи питання про межу між особистою та автоматизованою комунікацією.

  • ШІ заходить у війну: Пентагон відкриває доступ Big Tech до засекречених військових мереж

    ШІ заходить у війну: Пентагон відкриває доступ Big Tech до засекречених військових мереж

    Сполучені Штати роблять новий стратегічний крок у розвитку військових технологій, суттєво розширюючи роль штучного інтелекту у сфері оборони. Міністерство оборони США уклало низку домовленостей із провідними технологічними компаніями, що відкривають можливість використання передових ШІ-рішень навіть у засекречених військових мережах. Йдеться про партнерство з такими гігантами, як Amazon Web Services, Microsoft, NVIDIA, Oracle та стартапом Reflection AI.

    Ці угоди фактично означають новий етап у трансформації американської армії — перехід до моделі, де штучний інтелект стає невід’ємною частиною як аналітичних, так і оперативних процесів. За даними західних медіа, включно з Bloomberg, нові правила дозволяють так зване «законне оперативне використання» ШІ — формулювання, яке значно розширює попередні обмеження на застосування таких технологій у військовій сфері.

    Йдеться не лише про допоміжні функції. Штучний інтелект планують інтегрувати у системи аналізу великих масивів даних, управління логістикою, прогнозування ризиків і навіть у процеси ухвалення рішень під час бойових операцій. Таким чином, технології, які ще кілька років тому використовувалися переважно в цивільному секторі — від хмарних обчислень до машинного навчання — тепер стають ключовим елементом сучасної війни.

    Розширення співпраці з Big Tech стало частково наслідком попередніх суперечностей між Пентагоном і компанією Anthropic. Раніше ця компанія пропонувала жорсткі обмеження щодо використання її моделей у військових цілях, що фактично заблокувало повноцінне партнерство. У відповідь оборонне відомство США активізувало пошук альтернативних постачальників, щоб уникнути залежності від одного розробника.

    У результаті сформувалася нова стратегія — диверсифікація технологічних партнерів. До неї вже входять не лише класичні ІТ-корпорації, а й компанії з різних сегментів інноваційного ринку, включно з OpenAI, Google та навіть SpaceX, які раніше також укладали окремі угоди з Пентагоном.

    Представники оборонного відомства наголошують, що ключовою метою цих домовленостей є підвищення ефективності військових операцій і забезпечення технологічної переваги США в умовах глобальної конкуренції. У сучасному світі, де конфлікти дедалі більше переходять у гібридну та цифрову площину, швидкість обробки інформації та точність аналітики стають критичними факторами.

    Водночас така трансформація викликає серйозні дискусії. Експерти звертають увагу на ризики, пов’язані з використанням штучного інтелекту у військових рішеннях. Серед ключових питань — можливі помилки алгоритмів, недостатня прозорість роботи моделей та небезпека надмірної довіри до автоматизованих систем у критичних ситуаціях.

    Особливо гостро стоїть питання автономності. Чим більше функцій передається ШІ, тим складніше контролювати процес ухвалення рішень. У військовому контексті це може мати прямі наслідки для життя людей, тому міжнародна спільнота вже кілька років обговорює необхідність регулювання використання штучного інтелекту в оборонній сфері.

    Однак у США підхід залишається прагматичним: технологічна перевага розглядається як ключовий фактор стримування потенційних противників. У Пентагоні прямо заявляють, що інтеграція ШІ — це не просто модернізація, а фундаментальна зміна характеру війни. Саме тому нові угоди з Big Tech мають стратегічне значення.

    Контекст цих рішень також пов’язаний із глобальною безпековою ситуацією. Зокрема, наприкінці березня президент США Дональд Трамп заявляв про можливість звернення до Конгресу з проханням виділити додаткові 200 мільярдів доларів на фінансування військових операцій, зокрема на Близькому Сході. Частина цих коштів може бути спрямована на розвиток оборонної промисловості та впровадження нових технологій, включно зі штучним інтелектом.

    Аналітики зазначають, що така політика вписується у ширшу тенденцію мілітаризації інновацій. Якщо раніше технологічні компанії дистанціювалися від військових контрактів, то нині ситуація змінюється: співпраця з оборонними структурами стає дедалі більш поширеною, особливо в умовах зростання глобальних загроз.

    У підсумку, нові угоди між Пентагоном і Big Tech можуть стати переломним моментом у розвитку військових технологій. Вони не лише змінюють підхід до ведення війни, а й формують нову реальність, у якій штучний інтелект відіграє центральну роль — від аналізу даних до потенційної участі у бойових рішеннях.

    Проте разом із технологічним проривом постає і головне питання: чи готове людство до того, що війни майбутнього дедалі більше визначатимуть не люди, а алгоритми.