Хрещатик

Позначка: Гомель

  • Лубінець полетів до окупованих Олешок через Росію: в Офісі омбудсмана пояснили рішення

    Лубінець полетів до окупованих Олешок через Росію: в Офісі омбудсмана пояснили рішення

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець погодився вирушити до тимчасово окупованих Олешок Херсонської області через територію Росії. Українська делегація прибула до білоруського Гомеля, де зустрілася з представниками РФ, після чого сторони вилетіли одним літаком для участі в гуманітарній операції. В Офісі омбудсмана пояснили, що такий маршрут обрали через неможливість безпечно потрапити до міста безпосередньо з підконтрольної Україні території.

    Про це 29 жовтня повідомила «Українська правда» з посиланням на коментар пресслужби Дмитра Лубінця.

    За поясненням представників омбудсмана, нині існують лише два можливі напрямки доступу до окупованих Олешок: безпосередньо через лінію фронту або об’їзним маршрутом через Російську Федерацію. Перший варіант пов’язаний із серйозними безпековими ризиками та військовими обмеженнями.

    Олешки розташовані на лівому березі Дніпра навпроти Херсона. Через близькість до лінії бойового зіткнення та масштабне мінування навколишніх територій прямий наземний доступ до міста залишається небезпечним. Переправа через річку також не може використовуватися як звичайний маршрут для гуманітарної делегації.

    Саме тому українська сторона погодилася на альтернативний шлях, який передбачає пересування через Білорусь і Росію.

    В Офісі Лубінця наголосили, що головною метою такого рішення є безпека учасників місії та людей, яким необхідно надати допомогу.

    За інформацією білоруського державного агентства БелТА, українська делегація 29 жовтня прибула до Білорусі через пункт пропуску «Нова Гута», після чого вирушила до аеропорту Гомеля.

    Російські представники прибули туди окремим літаком. В аеропорту відбулася зустріч двох делегацій, які беруть участь у підготовці гуманітарної операції в Олешках.

    Згодом представники України та Росії вилетіли з Гомеля одним бортом. За повідомленнями медіа, подальший маршрут передбачає прибуття до російської Анапи, а звідти — пересування через тимчасово окуповану територію до Олешок.

    Водночас українська сторона не оприлюднила всіх деталей поїздки з міркувань безпеки.

    У пресслужбі омбудсмана зазначили, що Дмитро Лубінець готовий відповісти на додаткові запитання після завершення гуманітарної місії.

    Нагадаємо, операція в Олешках стала можливою після погодження тимчасового припинення бойових дій на визначеній ділянці Херсонської області.

    Режим тиші розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом і має тривати до 22:59 1 листопада. Його мета — створити умови для розмінування маршрутів, доставки гуманітарної допомоги та організації добровільного виїзду цивільних.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що в Олешках уже понад 54 години дотримуються режиму тиші, а сторони готуються до доставки допомоги та евакуації населення.

    За словами Лубінця, станом на ранок 29 жовтня порушень домовленостей не фіксували. Паралельно тривали роботи з розмінування маршрутів, якими мають пересуватися гуманітарні групи.

    Доставку першого гуманітарного вантажу до Олешок запланували на п’ятницю, 30 жовтня.

    Особливу увагу приділяють організації безпечного виїзду місцевих жителів. У місті, яке перебуває під російською окупацією з 2022 року, залишаються цивільні, зокрема літні люди, діти та громадяни, які потребують медичної допомоги.

    Через бойові дії, мінування доріг і тривале порушення постачання продовольства та медикаментів гуманітарна ситуація в Олешках залишається складною.

    Як раніше з’ясувала «Українська правда», до списків на евакуацію вже записалися кілька сотень людей. При цьому значна частина мешканців хвилюється через необхідність залишати місто маршрутом, який проходить російською територією.

    Згідно з оприлюдненими деталями домовленостей, охочих евакуюватися планують вивозити з Олешок до Анапи, звідки літаком доправлятимуть до білоруського Гомеля. Однак практичне виконання цього плану ще має бути підтверджене.

    До підготовки гуманітарної операції також долучилася перша леді США Меланія Трамп, яка сприяла координації домовленостей між українською та російською сторонами.

    Дмитро Лубінець підтримує зв’язок із російською уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою для узгодження практичних питань гуманітарної місії.

    Попри незвичний маршрут української делегації, в Офісі омбудсмана наголошують, що головним завданням залишається порятунок цивільного населення.

    Таким чином, рішення Лубінця летіти через територію Росії пояснюють насамперед відсутністю безпечного прямого шляху до окупованих Олешок. Подальший перебіг операції залежатиме від дотримання режиму тиші, завершення розмінування та можливості організувати добровільну евакуацію людей.

  • Через Гомель або президентським бортом: Зеленський розповів, як Віткофф і Кушнер могли потрапити до Києва

    Через Гомель або президентським бортом: Зеленський розповів, як Віткофф і Кушнер могли потрапити до Києва

    Президент Володимир Зеленський розповів, що спецпредставники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час нещодавнього візиту до України мали кілька варіантів прибуття до Києва. Серед них розглядали приліт до Борисполя або Жулян, маршрут через білоруський Гомель, а для майбутніх поїздок українська сторона готова запропонувати американцям навіть президентський літак.

    Про це Зеленський заявив 8 вересня, коментуючи перший візит Віткоффа й Кушнера до української столиці.

    Американські представники 6 вересня прибули до Києва після переговорів у Москві, де напередодні зустрічалися з російською стороною. У столиці України вони провели кілька раундів переговорів із Зеленським та представниками європейських партнерів. Офіс президента підтверджував, що сторони домовилися продовжувати переговорний процес і готувати наступні зустрічі.

    Україна була готова прийняти американський літак

    За словами Зеленського, спочатку розглядався варіант прибуття американської делегації літаком.

    Українська сторона була готова прийняти борт у міжнародному аеропорту «Бориспіль» або в аеропорту «Київ» у Жулянах.

    Президент заявив, що технічно обидва летовища були здатні прийняти делегацію. Водночас перед її візитом російські війська завдали ударів по районах злітно-посадкових смуг, що, за оцінкою Зеленського, мало продемонструвати небезпечність повітряного маршруту.

    Через безпекові ризики американська сторона зрештою відмовилася від цього варіанту.

    Сам Зеленський ще 6 вересня говорив, що Україна готувалася прийняти Віткоффа і Кушнера в аеропорту, однак через російські удари делегація скористалася залізницею.

    Розглядали навіть маршрут через Білорусь

    Ще одним варіантом був маршрут через територію Білорусі.

    За словами Зеленського, делегація могла прилетіти до Гомеля, після чого автомобільним транспортом дістатися Києва. Така дорога мала зайняти понад три години.

    Президент повідомив, що Служба безпеки України опрацювала цей маршрут і була готова забезпечити зустріч та супровід американських представників.

    Втім, служба безпеки американської делегації обрала інший варіант — залізничний.

    У підсумку Віткофф і Кушнер прибули до української столиці потягом, а після завершення переговорів так само залишили Київ спецпоїздом «Укрзалізниці».

    Зеленський каже, що американцям сподобався український потяг

    Зеленський зазначив, що поїздка залізницею виявилася для американської делегації комфортною.

    Під час спільного спілкування з журналістами після переговорів 6 вересня сам президент жартував, що Віткоффу, схоже, сподобався український потяг, тому наступна зустріч може знову відбутися в Україні.

    Віткофф зі свого боку тоді заявив, що американська сторона хотіла б провести в Україні більше часу, а Кушнер подякував за прийом.

    Офіс президента повідомляв, що переговори проходили в кілька етапів. Спочатку для американських представників організували програму в Софійському соборі, після чого відбулася двостороння зустріч із Зеленським, а далі — переговори за участю радників із питань національної безпеки Франції, Великої Британії та Німеччини.

    Для наступного візиту Зеленський пропонує президентський літак

    Зеленський заявив, що вже домовився з Віткоффом і Кушнером про їхній новий візит до України.

    При цьому президент запропонував альтернативну схему, яка дозволила б американській делегації не летіти власним бортом безпосередньо в Україну.

    За його словами, американці могли б залишити свій літак у Польщі або іншій сусідній державі, а звідти пересісти на український президентський борт.

    Такий варіант, за задумом Зеленського, дозволив би українській стороні самостійно організувати переліт і взяти на себе відповідальність за логістику всередині країни.

    Проте наразі йдеться лише про пропозицію. Дата нового приїзду Віткоффа та Кушнера, конкретний маршрут і спосіб транспортування публічно не оголошені.

    Зеленський хоче більше американських візитів до Києва

    Президент також звернув увагу на те, що представники Трампа неодноразово їздили до Москви, тоді як їхній вересневий візит став першим приїздом до Києва.

    Зеленський заявив, що хотів би бачити американських посередників в Україні частіше, оскільки вважає це питанням балансу і поваги до обох сторін переговорного процесу.

    Напередодні зустрічі Офіс президента офіційно повідомляв, що Віткофф і Кушнер спочатку мають відвідати Москву, а вже після цього — Київ.

    5 вересня Зеленський також оголосив, що Україна готова утримуватися від ударів по Москві в період переговорної активності та очікує аналогічного утримання Росії від ударів по Києву.

    Що обговорювали Віткофф і Кушнер у Києві

    Головною темою їхнього візиту був пошук формату для продовження переговорів щодо завершення російсько-української війни.

    За підсумками зустрічі Зеленський заявив, що Україна зацікавлена в будь-яких дипломатичних форматах, які можуть реально наблизити припинення війни.

    Він також повідомив про домовленість провести найближчим часом нову зустріч за участю України, США та європейських партнерів. Місце її проведення поки не визначене.

    Кушнер під час спільного спілкування з медіа говорив про створення так званої рамки для тривалого миру та можливого мирного пакета. Водночас американська сторона наголошувала, що не намагається нав’язати Києву чи Москві конкретну позицію, а працює над відновленням переговорного процесу.

    Після зустрічі Зеленський також заявляв, що почув від американських представників сигнал про нібито готовність російської сторони до переговорів. Водночас конкретного прориву або остаточно узгодженого формату мирного врегулювання наразі немає.

    Таким чином, історія з маршрутом Віткоффа та Кушнера має не лише логістичне значення. Київ намагається показати Вашингтону, що здатний приймати делегації високого рівня навіть в умовах війни, а Зеленський водночас прагне, щоб контакти американських переговорників з Україною відбувалися не рідше, ніж їхні зустрічі в Москві.

  • Білорусь посилює війська біля кордону з Україною

    Білорусь посилює війська біля кордону з Україною

    Білорусь розпочала формування нової десантно-штурмової бригади, яка дислокуватиметься поблизу українського кордону. До кінця 2026 року командування планує завершити створення ще одного батальйону та низки підрозділів бойового забезпечення, артилерії, протиповітряної оборони й розвідки.

    Про це повідомив командувач сил спеціальних операцій Збройних сил Білорусі Олександр Іллюкевич.

    За його словами, формування нового військового з’єднання вже триває. Наразі створено перший батальйон, а до завершення року заплановано сформувати ще один батальйон, а також підрозділи бойового забезпечення, артилерійські, зенітні та розвідувальні частини.

    “Ми вже приступили до формування військових частин, сформовано один батальйон. Цього року ми формуємо ще батальйон, підрозділи бойового забезпечення, артилерійські, зенітні підрозділи, розвідувальні”, – заявив Іллюкевич в ефірі телеканалу Міністерства оборони Білорусі.

    За наявною інформацією, нова десантно-штурмова бригада вже укомплектовується офіцерським складом, а також військовослужбовцями. Завершення її формування має суттєво посилити угруповання сил спеціальних операцій Білорусі на південному напрямку.

    Відомо, що місцем постійної дислокації нового підрозділу стане район поблизу Гомеля. Це місто розташоване неподалік державного кордону з Україною і має важливе стратегічне значення через близькість до Чернігівської та Київської областей.

    Формування нового військового підрозділу відбувається на тлі триваючої безпекової напруги в регіоні. Водночас офіційний Мінськ останнім часом заявляє про відсутність ознак загострення ситуації на кордоні з Україною.

    Раніше білоруська сторона, попри попередні заяви про нібито підвищені ризики на прикордонні, повідомила, що не фіксує ознак агресії, а обстановку на кордоні назвала стабільною. Водночас створення нового десантно-штурмового з’єднання поблизу українського кордону свідчить про подальше посилення військової присутності Білорусі на цьому напрямку.

  • Після заяв Лукашенка: Кремль розіграв новий сценарій із «ударом по дітях»

    Після заяв Лукашенка: Кремль розіграв новий сценарій із «ударом по дітях»

    У Брянській області Росії розгорівся новий міжнародний скандал після повідомлень про атаку безпілотника на автобус із білоруськими дітьми. Російська влада одразу звинуватила в інциденті Україну, однак Генеральний штаб ЗСУ категорично заперечив причетність Сил оборони до події. Водночас у Центрі протидії дезінформації при РНБО України заявили, що йдеться про чергову інформаційну провокацію Кремля, спрямовану на втягування Білорусі в антик українську кампанію.

    Інцидент стався 17 червня на трасі А-240 у Брянській області РФ. За інформацією російської сторони, безпілотник атакував двоповерховий автобус, у якому перебувала дитяча футбольна команда з міста Речиця Гомельської області Білорусі. Діти прямували на відпочинок до російського Геленджика.

    За даними російської влади, в автобусі перебували 44 пасажири, серед яких 28 дітей. Повідомляється про загибель жінки, яка супроводжувала команду, а також про шістьох поранених, серед яких четверо дітей.

    Першим про інцидент заявив так званий губернатор Брянської області Єгор Ковальчук. Російські пропагандистські ресурси оперативно поширили інформацію про нібито удар українського безпілотника та опублікували фотографії пошкодженого автобуса.

    Однак майже відразу після появи звинувачень українська сторона виступила із категоричним спростуванням.

    Речник Генерального штабу Збройних сил України майор Андрій Ковальов заявив, що Сили оборони України в зазначений період не застосовували безпілотники по цілях на території Брянської області.

    «У зазначений період Сили оборони України не застосовували безпілотні літальні апарати по цілях на території Брянської області», — наголосив представник Генштабу.

    У Генеральному штабі також підкреслили, що повідомлення російської сторони не відповідають дійсності та мають ознаки чергової інформаційної операції.

    Українські військові нагадали, що саме Росія систематично завдає ударів по цивільній інфраструктурі України, житлових кварталах, лікарнях, школах та інших об’єктах, де перебувають мирні мешканці.

    «Розцінюємо подібні повідомлення як чергову інформаційну провокацію Кремля. Не маючи можливості досягти заявлених цілей на полі бою та зазнаючи значних втрат, Російська Федерація дедалі частіше вдається до інформаційних маніпуляцій і фабрикації звинувачень проти України», — наголосили в Генштабі.

    Особливу увагу в цій історії привернув політичний контекст події.

    Інцидент стався буквально через кілька днів після резонансних заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо війни в Україні та можливих контактів із Києвом. Останнім часом у публічних виступах білоруський лідер демонстрував дещо стриманішу риторику щодо України, що викликало активне обговорення як серед експертів, так і серед російських пропагандистів.

    Саме тому українські аналітики вбачають у події не випадковий збіг обставин.

    Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко прямо заявив, що Кремль міг використати історію з автобусом для впливу на громадську думку в Білорусі.

    За його словами, російська сторона побачила небажання білоруського суспільства підтримувати агресивну антиукраїнську риторику Москви, тому вирішила створити емоційно сильний інформаційний привід.

    «Росіяни побачили, що білоруси не хочуть підтримувати російську агресивну риторику щодо України, і видумали “теракт по автобусу з білоруськими дітьми на Брянщині”, щоб підбурити білоруське населення до підтримки агресивних дій проти України», — пояснив Коваленко.

    Цікавою виявилася і реакція офіційного Мінська.

    Міністерство закордонних справ Білорусі виступило із заявою, в якій засудило атаку на автобус та зажадало пояснень від української сторони. При цьому білоруські дипломати одночасно звернули увагу на той факт, що організатори поїздки вирішили перевозити дітей через регіон, який розташований поблизу зони бойових дій.

    Таке формулювання стало доволі нетиповим для офіційної білоруської дипломатії та викликало окрему дискусію серед експертів.

    Ще жорсткіше відреагувала лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.

    Вона наголосила, що головну відповідальність за всі трагедії, пов’язані з війною, несе Росія як держава-агресор.

    За словами Тихановської, чиновники режиму Лукашенка проявили безвідповідальність, організувавши перевезення дітей через потенційно небезпечний регіон.

    «Війна почалася через Росію, тому саме вона несе головну відповідальність за кожну смерть і кожне поранення, пов’язані з цією війною», — заявила білоруська опозиціонерка.

    Вона також закликала громадян Білорусі утриматися від поїздок до Росії та не наражати себе і своїх дітей на небезпеку.

    Історія з автобусом стала черговим епізодом інформаційного протистояння навколо війни в Україні. Російська влада регулярно звинувачує Київ у нібито атаках на цивільні об’єкти на території РФ, тоді як українська сторона наголошує, що удари завдаються виключно по законних військових цілях.

    Наразі незалежного підтвердження обставин інциденту немає. Офіційна інформація надходить переважно від російських структур та пов’язаних із ними джерел, тоді як Україна категорично відкидає свою причетність до події.

    Історія з автобусом на Брянщині вже перетворилася не лише на резонансний інцидент, а й на черговий елемент інформаційної війни між Москвою та Києвом, у яку цього разу намагаються втягнути і Білорусь.