Хрещатик

Позначка: Гетьманцев

  • Пенсії в Україні менші за міжнародні вимоги, – Данило Гетманцев

    Пенсії в Україні менші за міжнародні вимоги, – Данило Гетманцев

    Голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що чинна пенсійна формула в Україні є несправедливою та суперечить міжнародним нормам. За його словами, українська система нарахування пенсій не відповідає Конвенції Міжнародної організації праці №102 про мінімальні стандарти соціального забезпечення.

    Міжнародний стандарт передбачає, що пенсія при наявності 30 років стажу повинна складати не менше 40% заробітку. В Україні ж при 30 роках стажу пенсія складає лише 30% від зарплати, тобто один рік стажу «важить» лише 1% пенсійного заміщення. Навіть за 35 років стажу українці отримують тільки 35% своєї зарплати замість гарантованих 40%, що на практиці зменшує пенсію ще на 5%.

    Ще одним фактором заниження пенсій, за словами Гетманцева, є використання середньої зарплати за три попередні роки, а не актуальної на момент виходу на пенсію. Це призводить до додаткового зниження виплат на близько 14%. В результаті сумарні втрати українських пенсіонерів через недосконалість формули можуть сягати до 19% від потенційної пенсії.

    Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін зазначав, що запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи наразі є передчасним, оскільки фінансовий ринок країни не готовий ефективно інвестувати кошти таких фондів.

  • У парламенті хочуть скасувати спецпенсії для прокурорів

    У парламенті хочуть скасувати спецпенсії для прокурорів

    Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев знову публічно виступив за скасування так званих «кланових спецпенсій» для посадовців. Цього разу він послався на петицію, яка з’явилась на сайті парламенту, де громадяни закликають підтримати законопроєкт №12278.

    «Уже не перший місяць ми бачимо затягування розгляду питання скасування кланових спецпенсій. Система пручається, клани чинять опір, і це зрозуміло. Але врешті справедливість має перемогти», — заявив Гетманцев. Він також подякував авторці петиції за активну позицію та небайдужість.

    Законопроєкт №12278 стосується скасування спеціальних пенсій для окремих категорій осіб, зокрема працівників прокуратури. Його ініціювала голова Комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова. Комітет вже рекомендував Верховній Раді ухвалити документ у другому читанні та в цілому.

    Гетманцев закликав колег у парламенті не зволікати та якнайшвидше винести законопроєкт на голосування в сесійну залу. Він також пообіцяв не зупинятися на цьому та надалі відстоювати перегляд мінімальної пенсії, індексацію пенсійних виплат і повноцінну пенсійну реформу.

    За його словами, ліквідація привілеїв для обраних сприятиме тому, щоб усі пенсіонери в Україні мали змогу жити гідно, а не виживати.

  • Гетманцев підтримує експеримент із чотириденним робочим тижнем

    Гетманцев підтримує експеримент із чотириденним робочим тижнем

    Народний депутат від партії «Слуга Народу» Данило Гетманцев висловився на підтримку запровадження в Україні чотириденного робочого тижня як експерименту. За його словами, це могло б бути добровільною опцією для роботодавців і працівників, особливо в умовах воєнного часу.

    «Я не впевнений, що в період війни це можна робити обов’язковим, адже роботодавець має разом із трудовим колективом вирішувати це питання. Але як опціональна можливість, щоб вони могли домовитися про такий режим, я б підтримав», — зазначив Гетманцев.

    Він нагадав, що подібна практика вже діє у таких країнах, як Бельгія, Ірландія та Польща. При цьому можна зберегти 40-годинний робочий тиждень, розподілений на чотири дні, або домовлятися про інші умови.

    В Україні експеримент із чотириденним робочим тижнем наразі не впроваджений, але у Польщі він уже триває і показує певні результати.

    Гетманцев додав, що для впровадження такого формату роботи важлива готовність бізнесу та бажання сторін співпрацювати.

  • Комітет Ради не підтримав законопроект про зменшення пенсій прокурорам – Гетманцев

    Комітет Ради не підтримав законопроект про зменшення пенсій прокурорам – Гетманцев

    Законопроект, що передбачає скасування спеціальних пенсій для працівників прокуратури, пройшов перше читання у Верховній Раді, але не отримав схвалення профільного Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    За його словами, ініціатива зіткнулася з потужним спротивом, попри підтримку з боку керівництва комітету.

    Опір зсередини

    «Опір з боку прокурорської спільноти та деяких депутатів, які їх підтримують, виявився шаленим», — зазначив Гетманцев. Він підкреслив, що тиск із боку зацікавлених сторін зупинив ухвалення позитивного рішення, хоча аргументи авторів законопроєкту базуються на ідеї соціальної справедливості та економічної доцільності.

    Питання справедливості і ресурсів

    На думку Гетманцева, скасування спецпенсій — це не лише крок до рівності в пенсійній системі, а й реальна можливість перерозподілити кошти на користь тих, хто отримує найменше.

    «Мова йде не просто про зміни у законодавстві, а про вивільнення ресурсів для підвищення мінімальних пенсій, що є особливо актуальним в умовах воєнного часу та економічної нестабільності», — заявив він.

    Наступні кроки

    За словами Гетманцева, законопроект можуть доопрацювати вже на наступному тижні під час чергового засідання Комітету. Якщо компроміс буде знайдено, документ можуть винести на голосування у другому читанні.

    Зараз доля законопроєкту лишається невизначеною, однак ініціатори налаштовані рішуче. «Це питання принципу», — додав Гетманцев.

  • В Україні готуються легалізувати криптовалюту: законопроєкт майже готовий

    В Україні готуються легалізувати криптовалюту: законопроєкт майже готовий

    В Україні триває активна робота над законодавчим врегулюванням криптовалют. Як повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, відповідний законопроєкт вже майже готовий, а його ухвалення очікується до літа 2025 року.

    Про це депутат повідомив на заході “Нова економіка: криптовалюти, CBD та OnlyFans”, який організувала Mezha.Media спільно з виданням “Економічна правда”.

    Гетманцев зазначив, що криптовалюта в Україні не матиме жодних податкових пільг, оскільки це може створити нерівні умови порівняно з іншими інвестиційними інструментами. Криптоактиви будуть оподатковуватися на рівні звичайних інвестиційних активів. Податок стягуватиметься з прибутку при виведенні криптовалюти у фіатні гроші (традиційну валюту).

    Окремим питанням залишається перехідний період для тих осіб, які вже володіють криптовалютними активами, але не можуть підтвердити факт їхнього придбання. Для таких власників буде застосована модель оподаткування з усієї суми активів, а не лише з отриманого прибутку.

    Гетманцев заявив, що за логікою криптовалютний ринок мав би регулюватися Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Однак він сумнівається у спроможності цього органу виконати відповідні функції.

    «Я вважаю, що теоретично це мала б бути Національна комісія з цінних паперів. Але, на жаль, ми бачимо, що цей орган у нашій країні не є інституційно спроможним опанувати відповідні відносини. На сьогоднішньому етапі регулятором має бути Національний банк України», – пояснив депутат.

    За словами Гетманцева, законопроєкт буде винесений на перше читання у Верховній Раді вже у першому кварталі 2025 року.

    «Я можу пообіцяти, що ми зробимо все можливе, аби цей закон хоча б до літа цього року був прийнятий», – наголосив він.

    Раніше Гетманцев також зазначав, що розробка законодавчої бази для криптовалюти в Україні ведеться у співпраці з міжнародними експертами. Це має забезпечити відповідність українських норм європейським стандартам та сприяти інтеграції криптовалютного ринку України у світову фінансову систему.

    Нагадаємо, після указу Дональда Трампа про створення робочої групи для розробки криптополітики, біткойн упав нижче за $100 тисяч, що спричинило падіння інших популярних токенів, таких як Solana і Cardano.

  • В Україні хочуть декриміналізувати порно

    В Україні хочуть декриміналізувати порно

    Народний депутат України Данило Гетманцев заявив про намір домагатися включення до порядку денного Верховної Ради законопроєкту щодо декриміналізації порнографії. За його словами, чинна правова база, яка прирівнює комерційне створення порнографічного контенту до кримінального правопорушення, є застарілою та не відповідає сучасним реаліям.

    “Сплачено 59 мільйонів гривень ПДФО та військового збору. Це дуже важливі гроші для країни у війну і ми вдячні дівчатам за їхню відповідальну позицію та внесок в перемогу”, – написав він у себе в Тelegram-каналі.

    Гетманцев зазначив, що той факт, що моделі не сплатили податок своєчасно, не може бути підставою для кримінального переслідування, якщо податки сплачено. За його словами, правоохоронці такий підхід розділяють.

    “Окремо по переслідуванню по ст.301 КК (“Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів” – УНІАН). Мені здається, що фестиваль лицемірства, коли суспільство однією рукою “морально засуджує”, а іншою бере гроші на армію, або коли творців контенту переслідують його користувачі, треба завершувати”, – написав депутат.

    Він додав, що буде наполягати на включенні законопроєкту колег про декриміналізацію цієї статті до порядку денного парламенту.

    Декриміналізація порнографії – що відомо

    У листопаді у Верховній Раді було зареєстровано законопроект, яким передбачено скасувати кримінальну відповідальність за зняття і поширення дорослими людьми відео інтимного характеру.

    За словами народного депутата Ярослава Железняка, згідно з проєктом закону, кримінальна відповідальність залишиться виключно за порно без згоди (порнопомста, deep fake), екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія) та порно з дітьми і розповсюдження серед дітей.

  • Дмитро Разумков: Українці страждають не лише через війну, а й через провальні реформи

    Дмитро Разумков: Українці страждають не лише через війну, а й через провальні реформи

    Парламентарій Дмитро Разумков заявив, що ситуація в Україні ускладнюється не тільки через російську агресію, а й через неефективні дії та реформи, які впроваджуються чинною владою. Про це він сказав у своєму виступі під час засідання Верховної Ради, наголосивши на необхідності кардинальних змін у підходах до управління країною.

    Нардеп говорить про те, що тільки трохи більше ніж 12% українців ледь можуть собі дозволити купувати необхідні продукти, а мають можливість дозволити собі все, що хочуть, тільки 0,5%! На його думку виною тому не тільки війна.

    Це не просто наслідки війни. До такого становища українців довели недолугі «реформи», які влада впроваджує руками Гетманцева. До цього довела процвітаюча корупція і рішення, які руйнують бізнес, а з ним – робочі місця і віру українців у майбутнє.

    За його словами, у 2022 році всі працювали на виживання країни, але зараз влада робить усе, щоб цього не допустити.

    Тоді держава працювала на те, щоб вижити, а зараз робить усе влада для того, щоб вижити з України державу і видавити людей, які вміють і хочуть будувати нашу країну!

  • Українцям пропонують «примусово продавати» облігації для фінансування армії

    Українцям пропонують «примусово продавати» облігації для фінансування армії

    В умовах війни та економічної нестабільності Україна шукає різні способи залучення фінансів для підтримки своїх збройних сил. Одним із найбільш обговорюваних варіантів став план обов’язкового розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) серед населення, банків та компаній. Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетьманцев озвучив ідею, за яку українці могли «примусово продавати» ці зобов’язання для того, щоб фінансувати потреби армії в умовах триваючої війни.

    Коментар економічного експерта Данила Моніна:
    «Гетманцев фонтанує ідеями якщо не податками, то іншими способами в примусовому порядку забрати гроші у населення в обов’язковому порядку, посилаючись на досвід Ізраїлю.

    На 2025 рік в України є 50 млрд доларів грантів і бездефіцитний бюджет за фактом. Навіщо нарощувати держборг внутрішніми зобов’язаннями в цьому випадку? Та й підняття податків типу 11416-д теж у цьому сенсі видається непотрібним. Але ідея низько прибуткових з обслуговування, але індексованих облігацій з наростаючим тілом без обов’язковості – цілком хороша.

    Хоча я б запропонував індексувати на зростання курсу долара. І тоді для населення це було б як 5% у валюті, що є дуже привабливим, без обов’язковості і цілком було б затребуване.

    Я проти обов’язковості, бо ми для бідного населення зменшуємо на 7% його дохід для купівлі товарів і послуг і це сильніше вдарить по бідних верствах населення».

  • Пенсійні виплати зростають, але інфляція з’їдає більшу їх частину

    Пенсійні виплати зростають, але інфляція з’їдає більшу їх частину

    Станом на 1 жовтня середня пенсійна виплата в Україні номінально збільшилася на 9,4% порівняно з минулим роком, проте з урахуванням інфляції реальне зростання становить лише 0,7%. Про це повідомив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

    Гетманцев зазначив, що, хоча підвищення середньої пенсії у річному вимірі є незначним, його вдалося зберегти, завдяки врахуванню інфляції. Основну роль у цьому відіграв щорічний перерахунок пенсій, який відбувся в березні 2024 року.

    Голова податкового комітету також представив розподіл пенсіонерів за рівнем виплат:

    • 25,8% отримують до 3 000 гривень;
    • 35,9% – від 3 001 до 5 000 гривень;
    • 25,6% – від 5 001 до 10 000 гривень;
    • 12,7% – понад 10 000 гривень.

    За словами Гетманцева, фінансовий стан Пенсійного фонду України залишається відносно стабільним. За підсумками трьох кварталів 2024 року, надходження від Єдиного соціального внеску (ЄСВ), спрямованого на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, не виконали план на 1,9%. Однак причиною цього стало відставання у І-му кварталі, тоді як у ІІ-му та ІІІ-му кварталах плани навіть перевиконали. Загалом доходи ПФУ за перші дев’ять місяців року зросли на 9,3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року.

    Раніше повідомлялося, що понад половину пенсіонерів України отримують виплати, які перевищують 4 000 гривень. Основним чинником зростання середньої пенсії стала березнева індексація. Найвищі пенсії, у середньому 7 940 гривень, отримують пенсіонери у Києві — це більш ніж на 35% більше, ніж середній показник по країні.

  • Що змінить економічне бронювання від мобілізації

    Що змінить економічне бронювання від мобілізації

    В Україні вже цього року може запрацювати система економічного бронювання від мобілізації. Про це в інтерв’ю повідомив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. За його словами, впровадження цього механізму є складним соціально-політичним рішенням, яке викликає суперечки та вимагає обережного підходу.

    Гетманцев наголосив, що впровадження економічного бронювання – це одне з найскладніших питань за останні п’ять років. “Це рішення розмежовує людей під час війни, що може створити додаткові соціальні суперечності. Важливо також врахувати сприйняття цього рішення військовими, що є ключовим у контексті демобілізації, яку ми не можемо фізично здійснити,” – зазначив він.

    Міністерство фінансів підрахувало, що щомісячні надходження до бюджету від економічного бронювання можуть становити близько 8 мільярдів гривень. Цей прогноз базується на припущенні, що більшість військовозобов’язаних, які сьогодні працюють та отримують зарплату менше 35 тисяч гривень, будуть отримувати саме цю суму після бронювання.

    Гетманцев вважає, що критерієм для бронювання має бути розмір «білої» зарплати. Він переконаний, що це сприятиме детінізації та виведенню зарплат із «тіні», що позитивно вплине на економіку в цілому. Однак, нардеп також застерігає, що немає стовідсоткової впевненості в тому, що всі очікувані кошти дійсно надійдуть до бюджету.

    Різні моделі бронювання

    Міністерство економіки готує кілька моделей економічного бронювання, які можуть бути впроваджені вже в жовтні-листопаді 2024 року. Верховна Рада також розробила три концепції економічного бронювання, які були представлені під час зустрічі Комітету з питань економічного розвитку. Серед варіантів:

    1. Сплата спеціального збору за бронювання працівників.
    2. Бронювання на основі заробітної плати.
    3. Змішана модель бронювання.

    Кожна з цих концепцій має свої переваги та недоліки, і рішення щодо їх впровадження буде ухвалюватися з урахуванням економічної ситуації та суспільного настрою.

    У Верховній Раді вже зареєстровано два законопроєкти, які пропонують нові правила економічного бронювання працівників. Згідно з цими пропозиціями, підприємства, які сплачують Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) понад 40 тисяч гривень та мають штатну чисельність від 10 осіб, зможуть забронювати до 50% призовників, військовозобов’язаних та резервістів.