Хрещатик

Позначка: фінансовий ринок

  • NovaPay отримала нового керівника: компанію очолив ветеран ЗСУ Ігор Приходько

    NovaPay отримала нового керівника: компанію очолив ветеран ЗСУ Ігор Приходько

    Українська фінтех-компанія NovaPay, що входить до групи NOVA, отримала нового генерального директора. З 11 серпня 2026 року компанію офіційно очолив Ігор Приходько — управлінець із понад 23-річним досвідом у банківському та небанківському фінансовому секторі, який працює в NovaPay майже десять років. У 2022 році Приходько добровільно вступив до лав Збройних сил України, брав участь у бойових діях, а після завершення служби повернувся до компанії.

    Призначення фактично завершує перехідний період у керівництві NovaPay, який розпочався навесні. Ще наприкінці березня компанія повідомила про завершення роботи попереднього CEO Ігоря Сироватка. Тоді саме Приходька, який обіймав посаду фінансового директора, призначили виконувачем обов’язків генерального директора. Відтоді він фактично керував компанією, а тепер отримав повноцінний статус CEO.

    Кар’єра нового керівника NovaPay у фінансовому секторі налічує понад 23 роки. Керівні посади він обіймає з 2005 року. У різні періоди Приходько працював у низці українських банків та фінансових установ, серед яких Надра Банк і ТАСкомбанк. За цей час він отримав досвід у фінансовому управлінні, управлінні ризиками, розвитку бізнесу та комерційних напрямах.

    До NovaPay Приходько приєднався в листопаді 2016 року як фінансовий директор. Таким чином, на момент призначення генеральним директором він уже майже десять років працював усередині компанії та безпосередньо брав участь у її трансформації.

    У NovaPay зазначають, що за цей період Приходько став одним із ключових учасників розвитку бізнесу, зокрема був залучений до створення та запуску фінансових продуктів і сервісів, які зараз становлять частину екосистеми компанії.

    Співзасновник групи NOVA Вячеслав Климов, коментуючи кадрове рішення, наголосив саме на досвіді нового CEO всередині компанії. За його словами, Приходько пройшов разом із NovaPay десятирічний період розвитку та був безпосередньо залучений до ключових трансформацій бізнесу. У NOVA розраховують, що його досвід та розуміння внутрішніх процесів допоможуть компанії перейти до наступного етапу розвитку.

    Особливою частиною біографії нового керівника став 2022 рік. Після початку повномасштабного вторгнення Росії Ігор Приходько добровільно вступив до Збройних сил України. Він брав участь у бойових діях та отримав статус ветерана. Після завершення військової служби Приходько повернувся до NovaPay і продовжив роботу в компанії.

    Що Приходько планує робити з NovaPay

    Новий генеральний директор уже окреслив основні напрями роботи. Серед його пріоритетів — подальший розвиток цифрових продуктів, розширення платіжної інфраструктури в Україні та за кордоном і запуск нових фінансових рішень.

    За словами Приходька, NovaPay зараз перебуває на етапі активного розвитку, а його завданням стане збереження набраного темпу та перетворення стратегії компанії на конкретні щоденні рішення.

    «Моє завдання – зберегти цей темп і зробити так, щоб стратегія компанії не залишалася на папері, а втілювалася в щоденних рішеннях команди», — заявив новий CEO.

    Окремий акцент він зробив на міжнародному напрямі. NovaPay має намір масштабувати свою платіжну інфраструктуру не лише всередині країни, а й за її межами. Компанія також планує продовжувати розробку цифрових фінансових продуктів та працювати над клієнтським досвідом.

    Приходько вже кілька місяців фактично керував компанією

    Хоча офіційне призначення відбулося 11 серпня, для NovaPay це не прихід зовнішнього менеджера. Після відставки Ігоря Сироватка наприкінці березня Приходько став виконувачем обов’язків генерального директора. Офіційні документи компанії за червень також уже містили його ім’я саме в цій ролі.

    Попереднього керівника Ігоря Сироватка NovaPay призначила CEO у вересні 2025 року. У грудні його кандидатуру на посаді генерального директора погодив Національний банк України. Однак уже 23 березня 2026 року NovaPay повідомила, що Сироватко залишає посаду за взаємною згодою сторін після обговорення майбутнього формату управління компанією. До кінця березня він мав передати ключові процеси та зони відповідальності команді.

    Таким чином, Приходько мав кілька місяців для входження в нову роль ще до формального призначення.

    NovaPay активно виходить за межі звичайних грошових переказів

    Призначення нового CEO відбувається на тлі трансформації самого бізнесу NovaPay. Компанія вже давно позиціонує себе не просто як платіжний сервіс, пов’язаний із доставкою «Нової пошти», а як повноцінну фінтех-платформу.

    Серед доступних продуктів компанії — платіжні та карткові сервіси, післяплата, перекази, рахунки для підприємців і бізнесу, інтернет-еквайринг, зарплатні проєкти, кредитні продукти, розстрочка та корпоративні облігації.

    Сам Приходько ще як фінансовий директор був помітно залучений до розвитку інвестиційного напряму. Наприклад, восени 2025 року компанія повідомляла, що понад 6480 інвесторів придбали її облігації, вклавши більш ніж 2,2 млрд грн.

    У 2026 році цей напрям продовжив розвиватися. У квітні рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг» присвоїло облігаціям NovaPay серії М кредитний рейтинг uaAA. Коментував це рішення уже Приходько як виконувач обов’язків генерального директора.

    Компанія також повідомляла про погашення облігацій серії А загальною номінальною вартістю 100 млн грн. Цей випуск був для NovaPay дебютним публічним випуском корпоративних облігацій. За даними компанії, починаючи з 2023 року вона здійснила вже 13 випусків облігацій.

    Тобто Приходько отримує керівництво NovaPay у момент, коли компанія дедалі активніше працює одразу в кількох сегментах фінансового ринку — від повсякденних платежів і обслуговування підприємців до кредитування та інвестиційних продуктів.

    Чому це призначення важливе

    Кадрове рішення NovaPay вирізняється насамперед тим, що компанія не запросила нового керівника ззовні. CEO став менеджер, який майже десять років працював усередині бізнесу, був фінансовим директором, брав участь у створенні продуктів і трансформації компанії, а після відставки попереднього генерального директора вже кілька місяців виконував його обов’язки.

    Саме тому різкої зміни стратегії після призначення наразі не анонсовано. Навпаки, заявлені Приходьком пріоритети передбачають продовження вже розпочатого курсу: цифровізацію сервісів, розширення продуктової лінійки, розвиток платіжної інфраструктури та міжнародне масштабування.

    Для самого Приходька це водночас завершення майже десятирічного кар’єрного шляху всередині NovaPay — від фінансового директора до першої особи компанії. А для NovaPay призначення 11 серпня означає завершення кількамісячного перехідного періоду в керівництві та початок нового етапу під управлінням людини, яка була безпосередньо залучена до попередніх трансформацій фінтех-бізнесу.

  • НБУ оштрафував “Укрпошту” на 2,5 млн грн

    НБУ оштрафував “Укрпошту” на 2,5 млн грн

    Національний банк України застосував до АТ «Укрпошта» захід впливу у вигляді штрафу в розмірі 2 544 900 грн за порушення вимог законодавства у сфері платіжних послуг. Відповідне рішення ухвалив Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків і оверсайта платіжної інфраструктури НБУ за підсумками інспекційної перевірки, яка проводилася в період з листопада 2025 року по січень 2026 року. Про це повідомляється на офіційному сайті регулятора.

    У Національному банку зазначають, що підставою для накладення штрафу стало виявлення низки порушень у діяльності компанії як надавача платіжних послуг. Йдеться про недотримання вимог Закону України «Про платіжні послуги», а також порушення інструкцій і положень, що регулюють порядок організації касової роботи, проведення платіжних операцій, емісію та еквайринг платіжних інструментів, а також правила зберігання, захисту та використання інформації, яка становить таємницю надавача платіжних послуг. У регуляторі підкреслюють, що такі норми є базовими для функціонування платіжної інфраструктури та мають забезпечувати стабільність і безпеку фінансових операцій.

    Згідно з рішенням НБУ, «Укрпошта» зобов’язана сплатити штраф упродовж 14 календарних днів із моменту офіційного доведення рішення до відома компанії. Окрім фінансової санкції, Національний банк також виніс підприємству письмове застереження, у якому зафіксовано наявність інших порушень, зокрема вимог нормативно-правових актів НБУ, правил статистичної звітності та низки додаткових регуляторних положень. У відомстві наголосили, що такі застереження є частиною системи наглядових заходів і спрямовані на запобігання повторним порушенням у майбутньому.

    Окремо регулятор встановив строк до 30 вересня 2026 року для усунення всіх виявлених недоліків та приведення діяльності «Укрпошти» у повну відповідність до вимог законодавства, яке регулює роботу на платіжному ринку України. У НБУ підкреслили, що компанія має не лише виправити порушення, а й запровадити внутрішні механізми контролю, які дозволять уникнути подібних ситуацій у подальшій діяльності.

    Рішення про накладення штрафу та застережень ухвалювалося на тлі посиленої уваги регулятора до діяльності «Укрпошти» у сфері фінансових та платіжних послуг. Компанія останніми роками активно розширює свою роль у фінансовій інфраструктурі, зокрема в напрямку розвитку платіжних сервісів та проєктів, пов’язаних із можливим запуском поштового банку. Саме цей напрямок неодноразово ставав предметом дискусій між компанією та регулятором, що підкреслює складність взаємодії між державним оператором поштового зв’язку та центральним банком.

    Паралельно з рішенням про штраф Національний банк того ж дня визнав генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності для керівника надавача фінансових платіжних послуг, і зобов’язав компанію відсторонити його від посади у визначені строки. Це рішення стало ще одним елементом загострення ситуації навколо компанії та її керівництва.

    Сам Ігор Смілянський у публічних заявах різко розкритикував позицію регулятора. Він заявив, що вважає рішення НБУ спробою поставити на паузу створення поштового банку, а також оголосив про намір оскаржувати дії регулятора в судовому порядку. Окремо він зазначив, що планує домагатися відповідальності як виконавців, так і, за його словами, “замовників” відповідного рішення, включно з керівництвом Національного банку.

    У відповідь на це в НБУ наголошують, що всі ухвалені заходи впливу базуються виключно на результатах інспекційних перевірок і вимогах чинного законодавства, яке регулює діяльність на платіжному ринку. У регуляторі підкреслюють, що їхня мета полягає у забезпеченні стабільності фінансової системи, захисті прав користувачів платіжних послуг та дотриманні єдиних стандартів для всіх учасників ринку.

    Ситуація навколо «Укрпошти» та рішень НБУ розвивається на тлі ширших дискусій щодо ролі державних компаній у фінансовому секторі та перспектив розвитку альтернативних банківських і платіжних сервісів в Україні. Експерти зазначають, що подібні конфлікти між регулятором і великими державними гравцями можуть впливати на темпи реформ у фінансовій сфері та визначати баланс між інноваціями і регуляторними вимогами.

  • Фінансовий поворот: долар зростає, євро різко втрачає вартість

    Фінансовий поворот: долар зростає, євро різко втрачає вартість

    На валютному ринку України 19 червня зберігається помірна, але чітко виражена розбіжність у динаміці основних валют: долар США продовжує поступово дорожчати, тоді як євро демонструє більш виражене зниження та втрачає позиції як у банківському сегменті, так і в обмінних пунктах. Фінансові установи реагують на поточні коливання міжнародних ринків, попит населення та загальні очікування щодо політики провідних світових економік, оновлюючи курси протягом дня.

    У середньому в обмінниках долар сьогодні можна купити за 45,05 гривні, тоді як продати — за 44,93 гривні. Це свідчить про подальше поступове зміцнення американської валюти на готівковому ринку, яке триває вже кілька сесій поспіль. Євро, навпаки, демонструє відчутнішу корекцію вниз: середній курс купівлі становить 52,06 гривні, а продажу — 51,74 гривні. Таким чином європейська валюта втратила ще кілька десятків копійок, продовжуючи тренд на ослаблення.

    У банківському сегменті ситуація залишається різноспрямованою, але загальна тенденція зберігається: долар дорожчає, євро дешевшає. Середній курс долара в банках України становить 44,70 гривні при купівлі та 45,20 гривні при продажу. Євро банки купують у середньому по 51,42 гривні та продають по 52,02 гривні. Банківський ринок реагує на зміни офіційного курсу Національного банку України та коливання попиту з боку населення і бізнесу, що призводить до поступового перегляду цінових пропозицій у різних установах.

    Найбільш помітні відмінності традиційно спостерігаються серед великих банків, які формують значну частину роздрібного валютного ринку. Зокрема, Ощадбанк та ПУМБ пропонують один із найнижчих курсів продажу долара — близько 45,10 гривні, що робить їхні пропозиції одними з найпривабливіших для населення. У ПриватБанку долар продається дорожче — приблизно по 45,15 гривні, тоді як у Monobank курс сягає 45,23 гривні, що відображає різницю у внутрішній політиці банків і витратах на операції з валютою.

    Щодо купівлі долара банками у населення, найвигідніші умови традиційно пропонує ПУМБ, де комерційний курс становить близько 44,80 гривні. В Ощадбанку та Monobank показники коливаються на рівні 44,75 гривні, тоді як у ПриватБанку курс дещо нижчий — близько 44,70 гривні. Ця різниця формує конкуренцію між банками за готівкову валюту населення та впливає на загальну динаміку ринку.

    Ситуація з євро є більш однозначною і характеризується стабільним зниженням. Найдешевший курс продажу євро наразі пропонує Monobank — 51,80 гривні, що робить його найвигіднішим варіантом для купівлі серед великих фінансових установ. У ПриватБанку євро продається в діапазоні 51,81–51,90 гривні залежно від типу операції, тоді як в Ощадбанку курс становить близько 52,05 гривні. У ПУМБ європейська валюта дорожча — приблизно 52,30 гривні, що відображає загальну тенденцію до розширення спредів на тлі коливань попиту.

    При цьому найвигідніші умови для продажу євро також відрізняються залежно від банку. ПУМБ пропонує один із найвищих курсів купівлі — близько 51,60 гривні, тоді як в Ощадбанку цей показник становить приблизно 51,35 гривні. У Monobank євро купують по 51,15 гривні, а в ПриватБанку — близько 51,10 гривні. Така різниця відображає конкуренцію банків за валютні ресурси та різні підходи до формування маржі.

    У роздрібному сегменті валютного ринку спостерігається типова для останніх тижнів ситуація: банки та обмінні пункти адаптуються до змін попиту, при цьому зберігаючи відносно вузькі коридори коливань для долара та ширші — для євро. Це пояснюється тим, що американська валюта залишається більш стабільним інструментом для заощаджень і розрахунків, тоді як євро більш чутливо реагує на зовнішні економічні фактори та рішення Європейського центрального банку.

    Аналітики відзначають, що поточна динаміка валютного ринку не свідчить про різкі макроекономічні зміни, однак демонструє поступове формування нових рівноважних рівнів. Долар підтримується стабільним попитом як серед населення, так і серед імпортерів, тоді як євро перебуває під тиском корекційних процесів на міжнародних ринках.

    У найближчій перспективі експерти не очікують різких стрибків курсу, проте наголошують, що ринок залишається чутливим до зовнішніх факторів, зокрема рішень провідних центральних банків, геополітичних подій та змін у глобальних фінансових потоках. Саме ці фактори надалі визначатимуть баланс між доларом і євро на українському валютному ринку.

  • Гривня під тиском: чому дорожчають долар і євро та чого чекати від курсу до кінця 2026 року

    Гривня під тиском: чому дорожчають долар і євро та чого чекати від курсу до кінця 2026 року

    Після кількох тижнів коливань українська гривня частково відіграла втрати, однак іноземні валюти залишаються на високих рівнях. Євро у квітні перевищував позначку 52 гривні, а долар піднімався вище 44 гривень, що стало одним із найвищих значень за останній період. Попри незначне зниження наприкінці місяця, ринок залишається напруженим, а очікування — обережними.

    Фахівці пояснюють ситуацію одразу кількома факторами. Частина експертів вважає, що різкого обвалу гривні не відбулося, а йдеться радше про контрольовані коливання. Зокрема, Сергій Фурса наголошує, що зміни курсу в межах кількох відсотків є природною реакцією ринку і не потребують пошуку глибоких причин.

    Втім, інші економісти вказують на більш комплексну картину. За словами Олександр Паращій, на валютний ринок вплинули геополітичні ризики, зокрема напруження на Близькому Сході та зростання світових цін на енергоносії. Україна значною мірою залежить від імпорту енергоресурсів, тому подорожчання нафти і газу автоматично підсилює попит на валюту.

    Додатковим чинником стала невизначеність щодо міжнародного фінансування. Йдеться про масштабний пакет допомоги від Європейського Союзу, який певний час перебував під питанням. Будь-які сумніви щодо стабільності зовнішнього фінансування одразу впливають на настрої інвесторів і валютний ринок.

    Коли ситуація з фінансовою підтримкою частково прояснилася, гривня змогла трохи зміцнитися. Це вкотре підтверджує, що курс національної валюти в умовах війни тісно пов’язаний із міжнародною допомогою та загальною довірою до економіки.

    Що стосується найближчих перспектив, експерти очікують відносної стабілізації. За оцінками Андрій Забловський, курс долара найближчим часом коливатиметься в межах приблизно 43,8–44,3 гривні. Водночас ситуація з євро залишається менш передбачуваною, оскільки його курс залежить не лише від внутрішніх факторів, а й від співвідношення до долара на світових ринках.

    До кінця 2026 року більшість прогнозів сходяться в одному: гривня, ймовірно, продовжить повільну девальвацію. Оптимістичний сценарій передбачає курс долара на рівні до 45 гривень, тоді як більш стримані оцінки допускають підвищення до 45–45,5 гривні. Це означає, що різких стрибків поки не очікується, але поступове ослаблення національної валюти залишається базовим сценарієм.

    Курс євро залежатиме від глобальної економічної ситуації. Якщо європейська валюта зміцнюватиметься відносно долара, в Україні це може призвести до зростання курсу понад 53 гривні. У разі зворотної динаміки євро може опуститися до рівня близько 50 гривень.

    Важливим фактором і надалі залишатиметься геополітика. Будь-яке загострення на міжнародній арені, зміни цін на енергоносії або коливання фінансової допомоги Україні можуть швидко змінити ситуацію на валютному ринку. Саме тому експерти радять розглядати поточні прогнози як умовні, а не гарантовані.

    Гривня наразі перебуває у стані контрольованої нестабільності. Ринок реагує як на внутрішні економічні процеси, так і на глобальні події. До кінця року ключовим трендом, імовірно, залишиться помірна девальвація без різких обвалів, якщо не виникнуть нові сильні зовнішні шоки.

  • Долар і євро різко пішли вгору: гривня слабшає, євро встановив новий історичний рекорд

    Долар і євро різко пішли вгору: гривня слабшає, євро встановив новий історичний рекорд

    На валютному ринку України початок нового тижня ознаменувався різким зростанням курсів долара та євро. Гривня продовжує втрачати позиції, а європейська валюта вже вкотре за короткий період оновлює історичні максимуми. Дані банків, обмінників і офіційний курс підтверджують: ринок входить у фазу підвищеної турбулентності.

    Станом на 20 квітня офіційний курс, встановлений Національний банк України, становить 43,89 грн за долар і 51,76 грн за євро. За останні дні обидві валюти помітно зросли: долар подорожчав приблизно на 25–26 копійок, а євро — на 34–35 копійок.

    Це не просто чергове коливання — євро фактично встановив новий історичний максимум в Україні, причому вже не вперше за останній тиждень. Така динаміка свідчить про системний тиск на гривню, а не короткостроковий сплеск.

    На готівковому ринку ситуація виглядає ще більш показово. У банках середній курс продажу долара вже перевищує 44 грн, досягаючи приблизно 44,20–44,30 грн, тоді як купити валюту у населення можна за 43,60–43,75 грн. Євро у банках також упевнено перетнув позначку 52 грн — у деяких випадках курс продажу сягає 52,25 грн і вище.

    В обмінниках курс долара коливається в межах 43,80–43,95 грн при купівлі та продажу, тоді як євро торгується на рівні 51,60–51,95 грн. Це означає, що навіть готівковий сегмент, який зазвичай реагує повільніше, вже повністю «підтягнувся» до нової реальності дорожчої валюти.

    Окремо варто звернути увагу на карткові курси, які часто є індикатором реального попиту. У великих банках, зокрема у «ПриватБанку» та monobank, долар продається за ціною понад 44 грн, а євро — понад 52,3–52,6 грн. Це свідчить про високий попит на валюту як з боку бізнесу, так і населення.

    Експерти пов’язують нинішнє зростання з кількома ключовими факторами. По-перше, це сезонний попит на валюту з боку імпортерів, які активізують закупівлі. По-друге, вплив мають глобальні економічні процеси, зокрема коливання євро на міжнародних ринках. По-третє, зберігається внутрішній попит населення на валюту як інструмент заощадження в умовах невизначеності.

    Цікаво, що останніми місяцями змінюється структура попиту: якщо раніше домінував долар, то тепер дедалі більше українців звертають увагу на євро. За оцінками фінансових аналітиків, березень 2026 року став переломним — попит на євро вперше за тривалий час перевищив інтерес до американської валюти.

    Це пояснюється як зовнішніми факторами (зміцнення євро на світових ринках), так і внутрішніми — зростанням економічної інтеграції України з ЄС.

    Ще один важливий аспект — ситуація на міжбанківському ринку. Там курс долара перебуває на рівні близько 43,8–43,9 грн, а євро — понад 51,6 грн. Це означає, що тиск на гривню формується не лише в готівковому сегменті, а й у професійному фінансовому середовищі.

    Аналітики також звертають увагу на загальну тенденцію квітня: гривня поступово слабшає, хоча процес залишається контрольованим. Зокрема, прогнозується, що найближчим часом курс долара може коливатися в діапазоні 43,5–44,5 грн, без різких стрибків, але із збереженням тренду на зростання.

    Важливим фактором залишається політика Національний банк України, який продовжує дотримуватися стратегії «керованої гнучкості». Це означає, що регулятор не фіксує курс жорстко, але втручається у разі надмірних коливань, щоб уникнути паніки на ринку.

    Водночас глобальні ризики — зокрема геополітична напруга, ціни на енергоносії та залежність України від міжнародної фінансової допомоги — залишаються ключовими чинниками, які можуть впливати на курс у середньостроковій перспективі.

    Таким чином, ситуація на валютному ринку на 20 квітня демонструє чіткий тренд: гривня поступово слабшає, долар впевнено закріплюється вище психологічної позначки у 44 грн, а євро продовжує оновлювати історичні максимуми. Для бізнесу та населення це означає необхідність уважніше стежити за динамікою ринку, адже навіть незначні щоденні зміни вже формують нову фінансову реальність.

  • Обмінники-лідери і кримінальні провадження: історія «Преміум фінанс»

    Обмінники-лідери і кримінальні провадження: історія «Преміум фінанс»

    У січні 2026 року Національний банк України вперше оприлюднив перелік значущих фінансових установ. До нього увійшли 53 компанії, серед яких — ТОВ «Преміум фінанс», один із найбільших операторів ринку обміну валют.

    Бенефіціарними власниками компанії є киянин Віктор Кисільов та уродженка Донецької області Олена Бондар. Підприємство було створене у 2015 році та спеціалізується на валютному обміні. Юридично фірма зареєстрована у багатоповерховому будинку в Голосіївському районі Києва. За тією ж адресою зареєстрований і Кисільов.

    Фінансові показники компанії демонструють стрімке зростання. У 2023 році дохід «Преміум фінанс» збільшився більш ніж на 500%, у 2024-му — майже на 290%. За перші три квартали 2025 року оборот сягнув близько 534 мільйонів гривень. Якщо за даними НБУ у першому півріччі 2025 року мережа налічувала 244 пункти обміну, то нині, згідно з інформацією на сайті компанії, їх понад 450.

    Втім, паралельно зі зростанням доходів компанія неодноразово ставала фігурантом кримінальних проваджень. З грудня 2022 року Офіс Генерального прокурора за підтримки Бюро економічної безпеки здійснює розслідування за статтями про незаконні дії з платіжними документами, легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, та ухилення від сплати податків.

    За матеріалами слідства, у 2023–2025 роках могла діяти схема конвертації криптовалюти у готівку без відповідних дозволів Нацбанку та без відображення операцій у податковій звітності. Слідчі вважають, що для прикриття операцій використовувалися реквізити низки юридичних осіб, у тому числі ТОВ «Преміум фінанс». Замовлення на обмін, за версією правоохоронців, приймалися через Telegram-боти.

    У липні 2025 року під час обшуків у пункті обміну, адреса якого збігалася з даними на сайті компанії, вилучили готівку, техніку та документацію. У серпні суд наклав арешт на вилучене майно. Раніше обшуки відбувалися також у Києві та місті Берегове.

    Окрему увагу привернули справи, пов’язані зі спробами вплинути на перебіг розслідувань. В одному з проваджень фігурує співробітник державного підприємства Міністерства оборони «Агенція оборонних закупівель», який раніше працював у Бюро економічної безпеки. За версією слідства, він пропонував за 700 тисяч доларів сприяти закриттю справ проти «Преміум фінанс». У липні 2024 року після передачі частини коштів у розмірі 100 тисяч доларів його затримала Служба безпеки України.

    Ще одна справа стосується подій 2019 року, коли компанія намагалася поновити валютну ліцензію. Тоді Нацбанк відмовив у продовженні через зафіксовані 81 суттєве порушення валютного законодавства. За матеріалами слідства, Віктор Кисільов намагався вирішити це питання через знайомого, який мав зв’язки в НБУ. До процесу був залучений менеджер одного з департаментів регулятора. За свої послуги він вимагав 50 тисяч доларів. У жовтні 2019 року частину коштів у розмірі 40 тисяч доларів було передано, після чого посадовця затримали. Провадження закрили у квітні 2025 року у зв’язку зі смертю фігуранта.

    Регулятор також застосовував до компанії санкції. У червні 2025 року НБУ оштрафував «Преміум фінанс» на 200 тисяч гривень за порушення правил валютної торгівлі під час воєнного стану.

    У медіа згадувалося можливе перетинання діяльності компанії з криптовалютним підприємцем Ігорем Туником, затриманим у Польщі. Однак офіційних судових рішень, які б прямо встановлювали вину компанії у цих епізодах, наразі не оприлюднено.

    Таким чином, компанія Віктора Кисільова та Олени Бондар одночасно входить до переліку значущих фінансових установ НБУ та залишається фігурантом кількох резонансних розслідувань. Попри це, її мережа обмінників продовжує розширюватися, а фінансові показники — зростати.