Хрещатик

Позначка: емоційний стан

  • Як подолати вигорання: прості звички, які реально працюють

    Як подолати вигорання: прості звички, які реально працюють

    Відчуття емоційного вигорання знайоме багатьом: постійний стрес, перевантаження на роботі та відсутність якісного відпочинку поступово виснажують ресурс людини. Водночас експерти зазначають, що впоратися з цим станом допомагають не складні техніки, а прості щоденні звички, які зменшують кількість рішень і знижують рівень навантаження на психіку.

    Як зазначає коучка Габріела Флакс, одна з ключових причин виснаження — так звана «втома від вибору». Щодня людина ухвалює десятки дрібних рішень, які непомітно забирають енергію. Саме тому спрощення побуту може стати ефективним інструментом відновлення.

    Одним із найпростіших способів зменшити навантаження є обмеження вибору одягу. Кілька заздалегідь визначених варіантів для різних ситуацій дозволяють уникнути щоденних роздумів і зменшують ранковий стрес.

    У періоди сильного виснаження навіть побутові дрібниці можуть викликати роздратування. Тому тимчасове використання одноразового посуду або замовлення готової їжі допомагає зекономити сили та уникнути додаткового навантаження. Це не про лінь, а про раціональне управління ресурсом.

    Ще одна проста звичка — створення окремого місця для чистого одягу. Якщо немає сил одразу складати речі, їх можна зберігати окремо, щоб не створювати хаосу і не відкладати прання.

    Важливим фактором відновлення є також контроль інформаційного потоку. Вимкнення сповіщень у соцмережах допомагає знизити тривожність і повернути фокус на реальне життя. Подібний ефект дає і видалення робочих застосунків із особистого телефону або використання окремого гаджета для роботи — це дозволяє чітко розмежувати робочий і особистий час.

    Фінансову напругу зменшує налаштування автоматичних платежів. Це дозволяє не тримати в голові постійний контроль за рахунками і створює відчуття стабільності.

    Навіть у відпочинку експерти радять уникати зайвого вибору. Наприклад, перегляд одного довгого серіалу замість постійного пошуку нових фільмів допомагає розслабитися без додаткового навантаження на мозок.

    Однак основою відновлення залишається сон. Раннє засинання і достатня тривалість відпочинку напряму впливають на емоційний стан, концентрацію та здатність справлятися зі стресом.

    Фахівці наголошують: боротьба з вигоранням — це не про ускладнення життя, а навпаки про його свідоме спрощення. Саме такі, на перший погляд, банальні рішення допомагають повернути внутрішній баланс і відновити сили.

  • Зимовий спад сил: як відрізнити втому від сезонного афективного розладу

    Зимовий спад сил: як відрізнити втому від сезонного афективного розладу

    З настанням зими багато людей відчувають зниження енергії, постійну втому та погіршення настрою. Медики наголошують: у частини випадків це не просто реакція на холод, короткий світловий день чи передсвяткове перевантаження, а прояви сезонного афективного розладу (САР) — різновиду депресії, що має чітку сезонну прив’язаність і потребує уваги фахівців.

    У Центрі громадського здоров’я МОЗ України пояснюють, як відрізнити сезонний афективний розлад від звичайної зимової апатії та які дії можуть допомогти стабілізувати психоемоційний стан.

    Що таке сезонний афективний розлад

    Сезонний афективний розлад — це форма депресивного розладу, симптоми якого з’являються переважно в осінньо-зимовий період і зникають навесні або влітку. Основним чинником розвитку САР вважають нестачу природного світла, яка впливає на роботу біологічного годинника людини.

    Найчастіше цей стан уперше виникає у молодих дорослих віком від 18 до 30 років. За статистикою, жінки стикаються з ним частіше, ніж чоловіки. Також САР більш поширений серед мешканців регіонів із коротким світловим днем узимку.

    Основні симптоми

    Ключовими ознаками сезонного афективного розладу є стійко знижений настрій і втрата інтересу до звичних занять. До них можуть додаватися:

    проблеми з концентрацією уваги;
    постійна втома, сонливість, зниження рівня енергії;
    дратівливість;
    уникнення соціальних контактів;
    занижена самооцінка;
    посилена тяга до солодкого та продуктів із високим вмістом вуглеводів, що нерідко призводить до набору ваги.

    Інтенсивність і поєднання симптомів можуть суттєво відрізнятися залежно від людини.

    Чому взимку стан погіршується

    Лікарі зазначають, що головною причиною є зменшення кількості денного світла. Це впливає на баланс гормонів, зокрема серотоніну, який відповідає за настрій, та мелатоніну, що регулює сон. Додатковим чинником може бути дефіцит вітаміну D, рівень якого знижується в холодну пору року.

    Що допомагає полегшити симптоми

    Фахівці радять діяти комплексно і не ігнорувати сигнали організму.

    Світло та фізична активність
    Регулярні прогулянки у світлу пору дня, добре освітлені приміщення та помірні фізичні навантаження можуть позитивно впливати на самопочуття. За рекомендацією лікаря іноді застосовується світлотерапія.

    Соціальна підтримка
    Спілкування з близькими, участь у спільних заходах або волонтерських ініціативах допомагають зменшити відчуття ізоляції.

    Психотерапія та лікування
    Когнітивно-поведінкова терапія вважається одним з ефективних методів допомоги при САР. За потреби лікар може призначити медикаментозне лікування.

    Здорові звички
    Регулярний режим сну, збалансоване харчування та рухова активність є важливою складовою підтримки психічного здоров’я в зимовий період.

    Коли варто звернутися до лікаря

    Якщо симптоми тривають понад два тижні, повторюються щороку або починають заважати повсякденному життю, фахівці радять звернутися до сімейного лікаря чи спеціаліста з психічного здоров’я. У таких випадках своєчасна допомога дозволяє уникнути погіршення стану та покращити якість життя.

  • 40% людей свідомо не читають новини — дослідження

    40% людей свідомо не читають новини — дослідження

    Схоже, що світова аудиторія втомилася від поганих новин. Війна в Україні, ескалація на Близькому Сході, інфляція та глобальні конфлікти — у поєднанні з нескінченним скролінгом це починає серйозно впливати на психічне здоров’я мільйонів людей.

    Згідно з новим звітом Reuters Institute про цифрові новини, дедалі більше людей свідомо уникають інформації. У середньому 40% опитаних у 48 країнах зізналися, що іноді або часто не читають новини. Це помітне зростання порівняно з 29% у 2017 році.

    Особливо виражена тенденція у Великій Британії та США, де понад 40% респондентів уже навмисно обмежили своє новинне споживання.

    Як зазначає аналітик Statista Фелікс Ріхтер, причини такого явища — виснаження від постійного негативу та низька довіра до медіа. У звіті виділяють два основні типи уникнення:

    • Послідовні уникачі — переважно люди з нижчим рівнем освіти, які взагалі не цікавляться новинами;

    • Вибіркові уникачі — ті, хто свідомо уникає негативного контенту, щоб зберегти емоційну стабільність.

    Ця тенденція викликає занепокоєння не лише в медіасередовищі, а й серед експертів з демократії. Адже доступ до достовірної, різнобічної інформації — основа свідомого громадянства.

    Зменшення інтересу до новин, особливо серед молоді, може мати довготривалі наслідки для участі у виборах, обізнаності щодо політики та громадянської активності.

  • Дослідження КМІС: Більше 25% українців задоволені своїм життям, 43% відчувають високу тривожність

    Дослідження КМІС: Більше 25% українців задоволені своїм життям, 43% відчувають високу тривожність

    Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) проводить дослідження рівня особистого добробуту українців за методологією Британського управління національної статистики. Результати опитування свідчать про складний емоційний стан громадян, зумовлений воєнною та економічною нестабільністю.

    Дослідження особистого добробуту українців за методологією Національного статистичного управління Великої Британії, проведене в червні 2024 року, показало, що добробут — це не лише економіка, а й емоційний стан, здоров’я, стосунки, умови життя, робота і освіта. Це дає змогу оцінити якість життя більш глибоко, ніж звичайні економічні індикатори.

    Ключові результати дослідження особистого добробуту українців:

    – Задоволеність життям: 42% опитаних оцінюють своє життя як незадовільне, що може свідчити про труднощі в соціально-економічному та психологічному аспектах. Лише 25% відчувають високу або дуже високу задоволеність життям, що значно нижче за очікувані стандарти добробуту.

    Image

    – Сенс і цінність діяльності: 62% респондентів вважають свою діяльність сповненою сенсу та вартою зусиль. Однак понад третина оцінюють її як частково вартісну, що вказує на необхідність підтримки активної участі в житті та створення можливостей для самореалізації.

    Image

    – Рівень щастя: 50% українців відчувають щастя на низькому або середньому рівні. Лише 43% мають високий або дуже високий рівень щастя, що підкреслює потребу в покращенні соціальних, економічних та культурних умов життя.

    Image

    – Рівень тривожності: 43% респондентів відчувають високий рівень тривоги, що свідчить про емоційну нестабільність. Лише 34% зазначили низький рівень тривоги, що вказує на важливість створення сприятливого соціального середовища та можливостей для емоційної підтримки.

    Image

    “Результати показують цікаву особливість: хоча 75% опитаних українців незадоволені своїм життям, а 65% відчувають високий рівень тривоги, 62% усе ж знаходять значний сенс у тому, чим займаються. Це свідчить, що відчуття сенсу допомагає українцям частково справлятися зі стресом і труднощами. Можливо, це пов’язано з важливістю для нас культурних, історичних та патріотичних цінностей. Варто дослідити це глибше, адже відчуття сенсу може стати основою для програм, які підтримують активність, згуртованість і психологічне відновлення”, – сказала партнерка агенції Ruban Litvinova Social Impact Advisory та співавторка проєкту Олена Літвінова.

    Порівняння добробуту українців та британців

    Дослідження також дає можливість порівняти рівень особистого добробуту в Україні та Великій Британії:

    • В Україні майже половина опитаних (46%) відчуває незадоволеність життям, тоді як у Великій Британії таких лише 6%.

    • 60% українців вважають свою діяльність змістовною, порівняно з 80% британців, що свідчить про схожі настрої щодо важливості того, чим займаються.

    • Лише 43% українців відчувають щастя, тоді як у Великій Британії цей показник складає 74%.

    • Половина українців стикається з високим рівнем тривоги, у той час як у Великій Британії тривога стосується лише кожного четвертого.

    Image

    Дослідження було проведено Агенцією з розробки імпакт-стратегій Ruban Litvinova Social Impact Advisory та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) за підтримки спільноти Social Value Ukraine у червні 2024 року.

    Опитування, яке проводилось за допомогою телефонних інтерв’ю (CATI), охопило 2008 респондентів із територій, підконтрольних уряду України.

    В Україні близько 50% українців надали пріоритет свободі над безпекою. Натомість 34% опитаних зазначили, що готові поступитися державі часткою своїх прав та громадянських свобод в обмін на безпеку.