Хрещатик

Позначка: ексміністр

  • Мінус 50 мільйонів: суд пішов назустріч ексміністру енергетики Галущенку

    Мінус 50 мільйонів: суд пішов назустріч ексміністру енергетики Галущенку

    Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про зменшення застави для колишнього міністра енергетики України Германа Галущенка. Відтепер сума застави становить 150 мільйонів гривень замість раніше визначених 200 мільйонів. Рішення стало черговим етапом у резонансній справі, яка останніми місяцями перебуває в центрі уваги українського суспільства та міжнародних спостерігачів.

    Про зміну запобіжного заходу повідомила адвокатка ексміністра Сусанна Тірзікян. За її словами, захист розцінює рішення суду як позитивний сигнал, однак наголошує, що боротьба за повне виправдання підозрюваного триває.

    «Це важливий проміжний результат. Водночас ми розглядаємо це рішення лише як перший крок на шляху до справедливості. Попереду ще багато роботи, і ми продовжимо використовувати всі передбачені законом механізми для захисту прав нашого клієнта», – заявила адвокатка.

    У команді захисту переконані, що звинувачення проти Галущенка не мають достатнього підґрунтя. Саме тому адвокати планують і надалі оскаржувати позицію сторони обвинувачення та доводити невинуватість свого підзахисного.

    Справа Галущенка стала однією з найгучніших антикорупційних справ останнього часу. Колишнього міністра енергетики затримали детективи Національного антикорупційного бюро України в межах так званої справи «Мідас». Після затримання ВАКС обрав для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із правом внесення застави у розмірі 200 мільйонів гривень.

    Така сума одразу привернула значну увагу експертів та громадськості, оскільки стала однією з найбільших застав, призначених українськими судами для колишніх високопосадовців. У захисті неодноразово заявляли, що розмір застави є надмірним і не відповідає ані ризикам, ані фактичним обставинам справи.

    Додатковий резонанс ситуації надало втручання міжнародних правозахисних структур. Зокрема, раніше повідомлялося, що за перебігом процесу почала спостерігати міжнародна організація IAC ISHR. Після аналізу судового розгляду її представники заявили про низку зауважень щодо дотримання прав підозрюваного.

    У своєму попередньому висновку експерти організації звернули увагу на окремі процедурні моменти та висловили сумніви щодо достатності доказової бази, представленої стороною обвинувачення. Водночас офіційних юридичних наслідків такі висновки не мають, однак можуть використовуватися стороною захисту як додатковий аргумент під час подальших судових засідань.

    На цей момент деталі обвинувачень у межах справи «Мідас» продовжують досліджуватися судом. Остаточного рішення щодо винуватості або невинуватості Германа Галущенка не ухвалено. Відповідно до Конституції України та норм кримінального процесуального законодавства, він вважається невинуватим, доки його провину не буде доведено в законному порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

    Експерти зазначають, що рішення про зменшення застави не означає зміни суті обвинувачень або перегляду позиції слідства. Йдеться лише про коригування запобіжного заходу з урахуванням аргументів сторін та оцінки ризиків, які аналізує суд.

    Водночас сама справа залишається важливою не лише для енергетичної галузі, а й для всієї антикорупційної системи України. В умовах війни та масштабної міжнародної фінансової підтримки питання прозорості управління державними ресурсами перебувають під особливою увагою як українського суспільства, так і міжнародних партнерів.

    Подальший перебіг процесу може мати значний вплив на суспільну дискусію щодо роботи антикорупційних органів, стандартів доказування у справах проти високопосадовців та практики застосування застав як альтернативи триманню під вартою.

    Наразі Герман Галущенко та його захист продовжують відстоювати свою позицію в суді. Водночас слідство наполягає на обґрунтованості висунутих підозр. Остаточну крапку в резонансній справі має поставити суд після повного дослідження всіх доказів та аргументів сторін.

  • Омелян відреагував на підозру ДБР: заявив про поранення в ЗСУ та політичне переслідування

    Омелян відреагував на підозру ДБР: заявив про поранення в ЗСУ та політичне переслідування

    Колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян відреагував на повідомлення про підозру, оголошену йому Державним бюро розслідувань, заявивши, що вважає справу політично мотивованою та не погоджується з висунутими звинуваченнями. Він також стверджує, що проходив службу в Збройних силах України, був поранений і звільнений у 2025 році у зв’язку з отриманими травмами. Про свою позицію Омелян повідомив у дописі на Facebook.

    За словами ексміністра, він добровільно приєднався до лав Збройних сил України 24 лютого 2022 року — у перший день повномасштабного вторгнення Росії. Він стверджує, що не обіймав жодних командних посад, не просив привілеїв, звань або нагород і проходив службу нарівні з іншими військовими. Також він заявив, що брав участь у забезпеченні підрозділів необхідною технікою та спорядженням, зокрема транспортом, дронами та бронезасобами.

    Омелян описує свою службу як активну участь у бойових діях і логістичному забезпеченні. За його словами, він неодноразово перебував «на передовій» і виконував завдання у різних регіонах України. У своїх публічних заявах він також наголосив, що під час служби не відмовлявся від виконання обов’язків і діяв на рівні з іншими військовослужбовцями підрозділу.

    Окремо ексміністр повідомив, що в серпні 2024 року отримав поранення внаслідок російського удару — за його словами, на позицію підрозділу, де він перебував, було скинуто дві керовані авіабомби (КАБ). Після цього, як стверджує Омелян, він проходив лікування та реабілітацію.

    За його словами, у 2025 році він був звільнений із лав Збройних сил України через отримані поранення та стан здоров’я. Він наголошує, що саме ці обставини виключають будь-які звинувачення у нібито ухиленні від військової служби.

    Коментуючи підозру, оголошену ДБР, Омелян заявив, що не розуміє її змісту та вважає її продовженням політичного тиску. Він підкреслив, що аналогічні кримінальні провадження щодо нього, на його думку, мають політичний характер і не ґрунтуються на об’єктивних фактах.

    У своїх емоційних заявах ексміністр також зазначив, що планував певний час перебувати з родиною за кордоном і допомагати Україні з-за меж країни, однак розвиток ситуації змусив його переглянути ці плани. Він заявив про намір повернутися до активнішої політичної діяльності та публічно коментувати дії української влади.

    Державне бюро розслідувань офіційно повідомило про підозру колишньому міністру в межах кримінального провадження. Деталі справи наразі публічно не розкриваються в повному обсязі, однак вона стосується можливих порушень, пов’язаних із військовою службою.

    Розслідування триває, а правоохоронні органи продовжують збір та аналіз матеріалів у межах провадження. Суспільна увага до справи зросла через публічний статус фігуранта, його участь у військовій службі після 2022 року та подальшу політичну активність.

  • Суд арештував ексміністра Сольського із заставою понад 63 мільйони

    Суд арештував ексміністра Сольського із заставою понад 63 мільйони

    Колишньому міністру аграрної політики та продовольства Миколі Сольському обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 63,7 млн гривень. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    Сольського підозрюють в організації шахрайської схеми із зерном в особливо великих розмірах. За даними слідства, учасники оборудки намагалися реалізувати 7 тисяч тонн неіснуючої кукурудзи.

    Правоохоронці встановили, що для цього були підроблені документи: за офіційними паперами елеватор нібито був заповнений зерном, хоча фактично залишався порожнім. Загальна сума збитків, підтверджена експертизою, становить 63,7 млн гривень.

    У межах справи підозри також оголошено директору агропідприємства та його технічному керівнику. Слідство звернулося до суду з клопотанням про обрання їм аналогічних запобіжних заходів.

    Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини та можливих учасників схеми.

    Микола Сольський у 2019 році був обраний народним депутатом від партії «Слуга народу» та очолив аграрний комітет Верховної Ради. У березні 2022 року він обійняв посаду міністра аграрної політики та продовольства.

    Раніше навколо елеватора «Волиця-Агро», який пов’язують із Сольським, виник скандал через можливу нестачу понад 100 тисяч тонн зерна. За оцінками трейдерів, збитки могли сягати щонайменше 30 мільйонів доларів. За їхніми твердженнями, зерно могли продавати кільком покупцям одночасно або воно взагалі могло бути відсутнім.

  • У ексміністра Кубракова провели обшуки після закриття його фонду “We build Ukraine”

    У ексміністра Кубракова провели обшуки після закриття його фонду “We build Ukraine”

    Ексміністр інфраструктури Олександр Кубраков закриває свій фонд “We build Ukraine”, який проіснував менше року. Проєкт із гучною назвою планував стати інструментом для освоєння сотень мільйонів доларів під прикриттям міжнародних партнерств, зокрема потенційної угоди з США щодо рідкоземельних металів.

    За даними джерел, ще працюючи міністром, Кубраков отримав доступ до важливих державних документів і налагодив контакт із тодішньою послом США Бриджит Бринк, яка мала лобіювати його інтереси. Але після його відставки у травні 2024 року та повернення Бринк до США всі домовленості втратили актуальність. Переговори про стратегічні ресурси пішли іншим шляхом, а фонд фактично залишився “порожньою оболонкою”.

    Додатковим ударом для ексміністра стали обшуки, які 11 липня 2025 року провело ДБР у рамках справи нардепа Євгенія Шевченка. Останнього підозрюють у держзраді та шахрайстві на понад 14,5 млн грн, зокрема у схемі з “білоруськими добривами”. Слідство перевіряє, чи не перетиналися інтереси Кубракова та Шевченка у цій справі.

    Ім’я Кубракова не вперше з’являється у скандальних розслідуваннях: мова йде про завищені тендери, монополізацію інфраструктурного ринку та провали в захисті критичних об’єктів. Антикорупційні органи називають це системною моделлю, де державні ресурси перетворювались на інструмент особистого збагачення вузького кола осіб.

  • НАБУ провело обшук в ексміністра оборони Резнікова у справі про закупівлі для армії

    НАБУ провело обшук в ексміністра оборони Резнікова у справі про закупівлі для армії

    У четвер, 3 липня, детективи Національного антикорупційного бюро провели обшуки у колишнього міністра оборони України Олексія Резнікова. Про це повідомило видання ZN.UA з посиланням на джерела у правоохоронних органах.

    За попередніми даними, обшуки відбулися у межах розслідування справи про закупівлі харчових продуктів для Збройних сил України за завищеними цінами. Хоча раніше, у квітні, в НАБУ зазначали, що Резніков не є фігурантом цього провадження, обшуки свідчать про зміну статусу ексміністра у справі або принаймні про наближення слідства до нього.

    Як зазначає джерело видання, про візит НАБУ Резнікова не попереджали. Під час слідчих дій було вилучено низку важливих документів, а також неврахований мобільний телефон, який, ймовірно, не був вказаний у деклараціях чи офіційних каналах зв’язку.

    Станом на вечір 3 липня ні в НАБУ, ні в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі ситуацію офіційно не коментують.

    Нагадаємо, Олексій Резніков очолив Міністерство оборони 4 листопада 2021 року, а 4 вересня 2023 року подав у відставку. Її підтримала Верховна Рада наступного дня.

    Перед відставкою міністра спіткала хвиля публічних скандалів, пов’язаних із державними закупівлями для ЗСУ. Особливо гучним став епізод із закупівлею харчів для військових за завищеними цінами — зокрема йшлося про “яйця по 17 грн за штуку”.

    У січні 2023 року Резніков був змушений пояснювати ситуацію перед Комітетом Верховної Ради з питань антикорупційної політики. Тоді міністр визнав, що у тендерних документах є “помилки” — не лише в цінах, але і в номенклатурі. Через скандал у відставку пішов його заступник В’ячеслав Шаповалов.

    Хоча сам Резніков неодноразово наголошував, що “не тримається за посаду”, його імені досі уникали в офіційних повідомленнях правоохоронців. Проведені обшуки можуть свідчити про нову фазу слідства, яка прямо зачіпає найвищих посадовців періоду закупівель.

    Чи оголосять Резнікову підозру — поки не відомо.