Хрещатик

Позначка: економіст

  • Виплати Милованову від “Енергоатому” та “Укроборонпрому” викликали резонанс

    Виплати Милованову від “Енергоатому” та “Укроборонпрому” викликали резонанс

    Економіст і колишній урядовець Тимофій Милованов опинився в центрі уваги через високі зарплати, які він отримує від державних компаній.

    Згідно з інформацією, поширеною у ЗМІ та соцмережах, за вересень 2025 року Милованов отримав значні виплати від двох великих державних підприємств.

    Зокрема, у НАЕК “Енергоатом” він отримав 352 000 гривень як член Наглядової ради компанії (виплата відбулась 10 жовтня). Додатково від акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість” (колишній “Укроборонпром”) Милованов отримав 290 000 гривень за членство у наглядовій раді.

    Таким чином, за один місяць роботи у двох державних наглядових радах загальна сума виплат сягнула 642 000 гривень, що викликало резонанс серед громадськості та у медіа.

  • Уряд сприяє тінізації ринку праці – Олексій Кущ

    Уряд сприяє тінізації ринку праці – Олексій Кущ

    Мобілізаційна політика уряду України продовжує викликати гостру критику, зокрема серед економічних експертів. Один з провідних аналітиків, Олексій Кущ, зазначає, що урядові ініціативи, що спрямовані на мобілізацію, не тільки є непослідовними, але й посилюють економічні проблеми, зокрема, сприяють тінізації ринку праці.

    Дивна заява Шмигаля про те, що 98% повісток надсилають людям, які не працевлаштовані і не платять податки. Адже, це, м’яко кажучи, не відповідає дійсності.

    Але мене вражає ось що.

    Спершу уряд посилив транзакційне навантаження на бізнес, взявши на нього відповідальність за мобілізаційні процедури: вручення повісток, доставку співробітників у ТЦК. Це закономірно призвело до масового звільнення людей з офіційного місця роботи і переведення їх у тінь (з припиненням нарахування податків на зарплату, яку почали платити в конвертах).

    Кількість таких людей загалом по країні становила сотні тисяч.

    Тепер прем’єр говорить про те, що повістки розсилають тим, хто офіційно не працевлаштований….

    Тобто уряд спершу загнав людей у тінь, а тепер пробує їх звідти “дістати” за допомогою повісток.

    А навіщо було змушувати бізнес модерувати вручення повісток? Це ж не радянські державні підприємства.

    Декомунізація у нас пройшла лише у вигляді знесення пам’ятників, але не в умах чиновників та їхньому ставленні до людей. Людей і бізнес досі розглядають як “ресурс”, яким потрібно “управляти”. Моделі соціального діалогу, людиноцентричної політики у нас досі — зі сфери фантастики.

    Наприклад, бізнесу потрібно пам’ятники ставити за те, що в такій ситуації він зберігає робочі місця і платить податки. А не навантажувати його не властивими йому функціями, і до того ж протиприродними.

    Тому що якщо бізнесу потрібен співробітник, він переведе його в тінь, але збереже.

    Тому всі дії уряду в цьому плані — це моторошне шарахання з боку в бік.

    То максимально натиснути на офіційний ринок праці, то на тіньовий.

    В уряді взагалі розуміють, що вони роблять?

  • МВФ вимагає прозорого конкурсу на посаду голови Фонду гарантування вкладів з залученням міжнародних спостерігачів

    МВФ вимагає прозорого конкурсу на посаду голови Фонду гарантування вкладів з залученням міжнародних спостерігачів

    Міжнародний валютний фонд (МВФ) висуває Україні низку вимог для отримання наступного траншу фінансової допомоги. Однією з ключових умов є проведення відкритого конкурсу на посаду керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) із залученням іноземних спостерігачів.

    Про це в коментарі повідомив економічний експерт Олександр  Охріменко.

    У вересні в Україні розпочне роботу місія МВФ у контексті підготовки до пʼятого перегляду програми розширеного фінансування Експертні обговорення фокусуватимуться на стані виконання Україною умов Меморандуму про економічну та фінансову політику. Планується, що в результаті успішного перегляду програми Україна отримає наступний транш від МВФ обсягом близько 1,1 млрд доларів.

    “Є вимога, в першу чергу, провести прозорі вибори спостережної ради НАК “Нафтогаз”. Так, дійсно, є вимоги взагалі у майбутньому, якщо обирають керівників вищих державних органів, в тому числі ФГВФО, щоб там був прозорий конкурс, але це не тільки по Фонду. У нас ще стоїть питання державної комісії по цінним паперам, теж вимагають, щоб там були прозорі вибори”, – додав експерт.

    За його словами, МВФ вимагає, щоб керівники всіх державних структур обиралися публічно і тільки на відкритому конкурсі.

    “Ще одна з вимог – щоб обовʼязково в конкурсі були зарубіжні фахівці, оцінювали. Бо у нас була яка ситуація – конкурс публічний, а коли доходить до кінцевого результату, то виявляється, що людина, яку обирають, – вона має не дуже хорошу репутацію і ніхто на це не звертає увагу. Тому МВФ вимагає, якщо ви проводите конкурс, то в конкурсній комісії повинно бути 30% зарубіжних незалежних експертів, щоб вони могли вплинути на рішення”, – додав Охріменко.

    Крім того, за його словами, МВФ також вимагає проведення аудиту в Національному банку України. В першу чергу, за даними Охріменка, аудит має стосуватися золотовалютних резервів, на скільки вони відповідають вимогам.

    Також іноземні партнери наголошують на тому, що антикорупційні органи в Україні повинні бути незалежними.

    “Там основні вимоги стосуються антикорупційного законодавства. Треба закінчити наші реформи, повʼязані з тим, щоб незалежним було НАБУ, антикорупційна система. Це не критична ситуація, але це будуть робити”, – зазначив Охріменко.

    Раніше стало відомо, що Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільнила Світлану Рекрут з посади директора-розпорядника ФГВФО у звʼязку із закінченням строку її 5-річного контракту. Наразі обовʼязки директора-розпорядника виконує заступниця Рекрут – Ольга Білай. За даними ЗМІ, адмінрада Фонду планує призначити нового керівника в закритому режимі. Серед претендентів Білай і очільник Управління роботи з проблемними активами Нацбанку Павло Поляруш.

    В одному з інтервʼю Рекрут повідомила, що МВФ вимагає від України внесення змін в законодавство в частині проведення відкритого конкурсу на посаду очільника ФГВФО. Наразі такої процедури в законодавстві немає. За її словами, Київ взяв на себе зобовʼязання розробити і затвердити таку процедуру навесні 2025 року. Не виключено, що Білай може залишитись в.о. директора-розпорядника ФГВФО до проведення відкритого конкурсу на цю посаду, адже немає сенсу призначати керівника Фонду на кілька місяців.

    Раніше журналісти зʼясували, що один із претендентів, якого розглядають на посаду директора-розпорядника ФГВФО – очільник Управління роботи з проблемними активами Нацбанку Павло Поляруш. За даними ЗМІ, він неодноразово виїжджав за кордон після початку широкомасштабного вторгнення. Зокрема, журналісти повідомили, що у листопаді 2022 року він отримав дозвіл на виїзд за межі країни від одіозного ексзаступника міністра оборони, який наразі є підозрюваним у корупційних злочинах. Дозвіл нібито був виданий Полярушу на виїзд за кордон на елітному автомобілі Lexus за гуманітарною допомогою. Водночас, на яких підставах Поляруш їздив за кордон з лютого по листопад 2022 року, поки не відомо.

    Член Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури Микола Величкович вважає, що правоохоронці повинні розібратися з виїздами Поляруша за кордон. А член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Геннадій Касай не виключає, що у Поляруша можуть виникнути через це проблеми під час проходження спецперевірки як кандидата на посаду директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

  • Чорна вдова банків: як Наталія Рудуха доводить банки до неплатоспроможності

    Чорна вдова банків: як Наталія Рудуха доводить банки до неплатоспроможності

    Заступниця директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Наталія Рудуха раніше працювала у трьох банках, які потім були визнані неплатоспроможними і ліквідовані. До того ж, у двох з цих банків вона була не просто рядовим співробітником, а заступницею голови правління. Як Рудуха вплинула на долю цих банків розбиралися у цьому матеріалі.

    Спочатку, за інформацією з відкритих джерел,  Наталія Рудуха працювала провідною економісткою, а згодом головною економісткою відділу операційного обліку банку «Надра», який згодом був ліквідований після її звільнення. Головна економістка так «наекономила», що банк довелося визнати неплатоспроможним.

    Згодом Рудуха пішла працювати в «Астра Банк». Спочатку вона займала там посаду головної бухгалтерки, а потім її підвищили до заступниці голови правління банку. Проте і цей банк був визнаний судом неплатоспроможним.

    Ось і другий банк, який, не без участі пані Наталії, довели до краху. Визнання одного банку неплатоспроможним у кар’єрі може бути випадковістю, але два – це вже закономірність. Проте й на цьому невдачі банків, коли туди приходить працювати Наталія Рудуха не закінчуються.

    По-справжньому змінив кар’єру пані Наталії банк «Контракт», куди вона прийшла працювати заступницею голови правління у березні 2015 року. Опинилася вона там, швидше за все, не випадково і ось чому.

    2014 рік для банку «Контракт» став роковим, тому що саме тоді банк купив ізраїльський мільярдер Йехіам Авіссар (про якого майже нічого не відомо). Вже через два місяці після того, як банк з «американського» став «ізраїльським», всім клієнтам «Контракту» стало зрозуміло, що подальше співробітництво з банком призведе до краху їхнього бізнесу.

    Згодом банк отримує нову адміністрацію, яку, схоже, ретельно підбирали. Головою Правління банку «Контракт» стала Ірина Потапенко, яка раніше була директором київського відділення “Універсал банка” і ніколи не займала посад такого високого рангу. Проте головна роль у процесі «доведення «Контракту» до самогубства» їй не дісталася. Роль «смотрящего» отримав Ілля Марчевський, який є близьким другом Едуарда Ставицького – тіньового партнера бізнесмена-втікача Сергія Курченка. Ймовірно, саме тому вже у перші дні нового правління банку були видані кредити на суму 30 млн гривень і 8 млн доларів компаніям, пов’язаним з Курченком.

    Провернути всі схеми Марчевському навряд чи вдалося б без участі Наталії Рудухи, яка має вже «вдалий досвід» роботи в банках, які визнавали неплатоспроможними, і знає всі схеми швидкого вичерпання фінансового ресурсу банків.

    У жовтні 2015 року банк «Контракт» був визнаний неплатоспроможним та пізніше був ліквідований. Згідно з даними на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (де зараз і працює головна героїня тексту) зазначається, що напередодні запровадження у ПАТ Банк “Контракт” тимчасової адміністрації, керівництво банку влаштувало розпродаж майна без фактичного надходження коштів на рахунки та перерахування коштів юридичних осіб на рахунки фізичних. Це призвело до того, що сума відшкодування за рахунок Фонду гарантування значно зросла.

    Майже одночасно з визнанням банку “Контракт” неплатоспроможним Рудуха отримала посаду у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб. З жовтня 2015 року вона працювала провідною бухгалтеркою відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку, з січня 2016 року – провідною бухгалтеркою управління з питань врегулювання неплатоспроможних банків, а вже через два місяці – з березня 2016 року – зайняла посаду керівника відділу бухгалтерського обліку неплатоспроможних банків.

    Проте й на цій посаді довго працювати не довелось, у червні 2016 року Рудуху призначили заступницею директора-розпорядника ФГВФО. Варто зазначити, що вся нова адміністрація банку «Контракт» отримала потім непогані посади в інших банках, проте саме Рудуха отримала найкраще місце – у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, де може тепер офіційно розпоряджатися майном ліквідованих банків.

    Вже на посаді заступниці директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів вона не перестала нищити банки і стала фігуранткою кількох кримінальних проваджень, зокрема вкладники одного з ліквідованих банків звинуватили Наталію Рудуху у начебто вимаганні 50% за відшкодування втрачених ними коштів. Проте поки ніякої відповідальності пані Наталія не понесла, а розуміючи з чиєї руки вона могла бути призначена в Фонд гарантування вкладів, швидше за все й не понесе.