Хрещатик

Позначка: економічні злочини

  • Детективи БЕБ ліквідували незаконне виробництво сигарет під Уманню

    Детективи БЕБ ліквідували незаконне виробництво сигарет під Уманню

    Детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки викрили організовану групу, яка налагодила незаконне виробництво тютюнових виробів у промислових масштабах. Під час обшуків правоохоронці вилучили обладнання, продукцію та інше майно на суму близько 30 мільйонів гривень.

    Як повідомили у БЕБ, до схеми були причетні семеро осіб — мешканці Черкаської, Одеської та Дніпропетровської областей. За даними слідства, вони організували підпільне виготовлення сигарет під брендами відомих українських та європейських виробників.

    Незаконну фабрику облаштували у складському приміщенні на околиці міста Умань. Там встановили промислове обладнання та налагодили повний цикл виробництва тютюнових виробів — від обробки сировини до пакування готової продукції.

    За інформацією слідства, потужність підпільного виробництва становила близько 50 тисяч пачок сигарет на добу.

    Під час проведення обшуків правоохоронці вилучили лінію повного циклу для виробництва сигарет, майже 296 тисяч пачок готової продукції, 95 мішків ферментованого тютюну, пакувальні матеріали, понад 36 тисяч доларів готівки, вантажний автомобіль, мобільні телефони та чорнову бухгалтерію.

    Орієнтовна вартість вилученого обладнання, тютюнової продукції та іншого майна становить близько 30 мільйонів гривень.

    Досудове розслідування здійснюється за статтею 204 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за незаконне виготовлення та збут підакцизних товарів.

    Оперативний супровід у справі забезпечують працівники Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції, а процесуальне керівництво здійснюють прокурори Офісу Генерального прокурора.

  • Мільйони повз бюджет: у Києві закрили гучну справу про відмивання коштів

    Мільйони повз бюджет: у Києві закрили гучну справу про відмивання коштів

    Святошинський районний суд Києва закрив кримінальне провадження щодо учасників організованої групи, які у 2007–2010 роках створили масштабну схему ухилення від сплати податків та відмивання коштів. Справа №759/6997/14-к розглядалася понад десять років, однак у підсумку обвинувачені уникли кримінальної відповідальності через сплив строків давності та зміни у законодавстві.

    Слідство встановило, що Юрій Владзяновський, Дмитро Василенко та Ігор Пупенко разом зі спільником організували мережу фіктивних підприємств. Серед них — ТОВ «Сучасник Ка», ТОВ «ТК Торглайн», ТОВ «Будмеханізація-СВ» та інші компанії.

    Ці структури використовувалися для оформлення фіктивних документів про нібито виконані роботи або поставлені товари. Завдяки таким схемам реальні підприємства отримували незаконний податковий кредит, а безготівкові кошти переводилися у готівку.

    За даними слідства, у результаті діяльності конвертаційного центру державний бюджет недоотримав понад 12,5 мільйона гривень податків — податку на прибуток і податку на додану вартість. На момент вчинення злочинів така сума вважалася збитками в особливо великих розмірах.

    Підсудним інкримінували одразу кілька статей Кримінального кодексу: ухилення від сплати податків, службове підроблення, фіктивне підприємництво та легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Однак під час судового розгляду захист заявив клопотання про закриття справи. Суд погодився з аргументами адвокатів з двох ключових причин. По-перше, з моменту вчинення злочинів минуло понад 15 років — це максимальний строк давності для притягнення до кримінальної відповідальності навіть за особливо тяжкі злочини. По-друге, у 2019 році статтю про фіктивне підприємництво було виключено з Кримінального кодексу, що фактично унеможливлює покарання за цією нормою.

    У результаті суд звільнив обвинувачених від відповідальності з нереабілітуючих підстав. Водночас арешти на їхнє майно та банківські рахунки були скасовані.

    Крім того, суд постановив повернути гроші, вилучені під час обшуків ще у 2011 році. Йдеться про понад 160 тисяч гривень, 9 750 доларів США та 2000 євро. Печатки фіктивних компаній та чорнова бухгалтерія залишаться у матеріалах справи як речові докази.

  • Понад 7 млн грн збитків: ексбухгалтер газового підприємства постане перед судом

    Понад 7 млн грн збитків: ексбухгалтер газового підприємства постане перед судом

    На Буковині правоохоронці викрили масштабну схему привласнення та легалізації коштів в одному з регіональних газорозподільних підприємств. Колишньому посадовцю АТ «Чернівцігаз» інкримінують відмивання понад 7 мільйонів гривень та службові махінації з нарахуванням заробітної плати.

    Про це повідомили в Чернівецькій обласній прокуратурі та Територіальному управлінні Бюро економічної безпеки.

    За даними слідства, чоловік обіймав посаду керівника групи заробітної плати та мав доступ до бухгалтерських програм і системи «Клієнт-банк». Користуючись службовими повноваженнями, він систематично вносив неправдиві дані до фінансових і платіжних документів, штучно завищував суми нарахувань та забезпечував перерахування коштів підприємства на власні банківські рахунки.

    У період з січня 2022 року по вересень 2024 року таким способом він незаконно отримав майже 6 мільйонів гривень під виглядом заробітної плати, премій, відпускних і лікарняних.

    Однак під час подальшого розслідування правоохоронці встановили ще один епізод. За аналогічною схемою посадовець додатково перерахував собі понад 1,3 мільйона гривень. Загальна сума збитків перевищила 7 мільйонів.

    Отримані кошти він намагався легалізувати: знімав готівку, переводив гроші на рахунки казино та букмекерських компаній, оплачував покупки і послуги для особистих потреб. Таким чином, за версією слідства, відбувалося «відмивання» незаконно отриманих доходів.

    У БЕБ уточнюють, що фігурант міг діяти протягом тривалого часу. Окрім встановлених епізодів за 2022–2024 роки, детективи з’ясували, що ще у 2017–2021 роках він легалізував щонайменше 1,3 мільйона гривень, здобутих злочинним шляхом.

    Наразі кримінальне провадження за фактами привласнення майна, службового підроблення та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України), вже перебуває на розгляді суду. За новим епізодом чоловікові також повідомлено про підозру.

    Досудове розслідування здійснюють детективи ТУ БЕБ у Чернівецькій області за оперативного супроводу кіберполіції та СБУ.

  • Керівник БЕБ із автомобілями по 49 тисяч: парадокс української правоохоронної системи

    Керівник БЕБ із автомобілями по 49 тисяч: парадокс української правоохоронної системи

    Юрій Бєлоусов обіймає посаду заступника директора Бюро економічної безпеки України з питань цифрового розвитку та цифровізації. В офіційній біографії — служба в органах внутрішніх справ, робота в Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, керівні ролі в громадському секторі та багаторічна кар’єра в Офісі Генерального прокурора.

    Формально Бєлоусов є представником «оновленого» керівництва БЕБ. Фактично — чиновник із численними аномаліями у майновій та фінансовій історії, які системно не сходяться із задекларованими доходами.

    У 2023 році Бєлоусов брав участь у конкурсі на посаду директора НАБУ. На конкурсі комісія звернула увагу не на його професійні компетенції, а на сумнівну арифметику декларацій: продаж автомобіля за 49 тисяч гривень, великі суми готівки у дружини, десятки тисяч доларів позик, доходи від миротворчої місії без податкового підтвердження. Через це конкурс він не пройшов, проте це не стало перешкодою для подальшого кар’єрного зростання.

    Декларації Бєлоусова викликають додаткові запитання. Дві земельні ділянки були придбані в один день без зазначення вартості, частка квартири в Кам’янському оформлена спільно з родичами. Сім’я роками безплатно проживала у київській квартирі, записаній на тещу. Автопарк сім’ї — Hyundai Grand Santa Fe та MINI — задекларовані за однаковою «універсальною» ціною по 49 тисяч гривень, що не відповідає ринковій вартості.

    Також Бєлоусов контролює фінансові потоки у БЕБ, де системно не реагують на фіктивний імпорт цифрових послуг. Через компанії «Леджент», «Тайм Солюшн», «Офолд» та «Епрікот» роками виводяться мільйони гривень нерезидентам, що не мають стосунку до реальних розробників.

    Окремою проблемою є нелегальний гральний бізнес: конвертація електронних грошей Webmoney та QIWI у готівку через ПАТ КБ «Центр» із оборотами на сотні мільйонів доларів. Схеми функціонують без жорсткого контролю та публічних результатів розслідувань.

    Виходить парадоксальна ситуація: гучні заяви БЕБ про боротьбу з економічною злочинністю співіснують із деклараціями керівників, які не сходяться з реальністю, та фінансовими потоками, що фактично залишаються безконтрольними.

  • Фальсифікований алкоголь на мільйон гривень виявили в Чернівцях

    Фальсифікований алкоголь на мільйон гривень виявили в Чернівцях

    У Чернівецькій області до суду передали обвинувальний акт щодо місцевого жителя, якого обвинувачують в організації незаконного виготовлення та збуту фальсифікованих алкогольних напоїв.

    За матеріалами слідства, чоловік налагодив повний цикл придбання, зберігання та виробництва сурогатного алкоголю з метою його подальшого продажу. Розлив здійснювався в антисанітарних умовах у повторно використані пляшки, які згодом реалізовувалися як звичайна склотара.

    Контрафактну продукцію маркували підробленими етикетками та так званими «сувенірними» акцизними марками з написом «Марка акційного дарунку. Сувенір». Таким чином організатор намагався створити видимість легального походження товару.

    Збут фальсифікованого алкоголю здійснювався, зокрема, на Калинівському ринку та в інших торговельних точках Чернівців.

    Під час обшуків детективи Бюро економічної безпеки вилучили понад 1,6 тисячі літрів етилового спирту, близько 1,1 тисячі літрів готової алкогольної продукції, обладнання для розливу, пакувальні матеріали, а також чорнову бухгалтерію. Орієнтовна вартість вилученого перевищує 1 мільйон гривень.

    Дії обвинуваченого кваліфіковано за частинами першою та другою статті 204 Кримінального кодексу України — незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів. Санкція статей передбачає до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також знищення незаконно виготовленої продукції та обладнання.

  • Київські правоохоронці викрили схему ухилення від сплати податків на 53,8 млн грн

    Київські правоохоронці викрили схему ухилення від сплати податків на 53,8 млн грн

    Печерська окружна прокуратура міста Києва спільно з Службою безпеки України викрила масштабну схему ухилення від сплати податків, у межах якої державі було завдано збитків на десятки мільйонів гривень.

    За даними слідства, організатор так званого «конвертаційного центру», директор приватного товариства та двоє бухгалтерів через мережу з близько 50 фіктивних підприємств у Києві та Одеській області надавали бізнесу послуги з мінімізації податкових зобов’язань.

    У період з січня по серпень 2025 року учасники схеми умисно занижували податок на додану вартість, що призвело до несплати ПДВ на суму понад 53,8 млн грн.

    Правоохоронці повідомили фігурантам про підозру за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

    У прокуратурі зазначили, що під час досудового розслідування вся сума завданих збитків — 53,8 млн грн — вже відшкодована до державного бюджету. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

    Раніше повідомлялося, що правоохоронці викрили масштабну схему легалізації коштів, отриманих під час виконання оборонних контрактів. Загальна сума фінансових операцій, що мають ознаки відмивання, перевищує 578 мільйонів гривень.

  • Детективи БЕБ розслідують ухилення від податків у торговельній мережі Чернівців

    Детективи БЕБ розслідують ухилення від податків у торговельній мережі Чернівців

    Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Чернівецькій області здійснюють досудове розслідування за фактом ухилення від сплати податків через так зване «дроблення бізнесу». За даними БЕБ, схему організував власник мережі з понад 100 продуктових магазинів, які працювали у Чернівецькій, Тернопільській та Хмельницькій областях.

    Слідством встановлено, що фізична особа-підприємець разом із посадовими особами підприємства та підконтрольними ФОПами організували механізм мінімізації податкових зобов’язань. До схеми були залучені окремі працівники, які вели «чорну» бухгалтерію, виплачували зарплати в конвертах і контролювали, щоб офіційні доходи ФОПів не перевищували встановлені законодавством ліміти.

    Як повідомляють у БЕБ, бізнес працював за схемою «дроблення», коли реальних працівників не оформлювали в штат, а реєстрували як ФОПів другої групи. Фактично ці особи виконували обов’язки звичайних найманих працівників, підпорядковувалися одному власнику та працювали в єдиній торговельній мережі, однак формально вважалися окремими підприємцями.

    Така модель дозволяла розділити один бізнес на десятки ФОПів і уникати сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, які мали б сплачуватися у разі офіційного ведення діяльності в межах одного підприємства.

    У БЕБ зазначають, що внаслідок роботи детективів мережа магазинів відмовилася від схеми «дроблення бізнесу» та почала працювати прозоро. Це дало змогу вивести діяльність з тіньового сектору та забезпечити додаткові надходження до державного бюджету.

    Станом на зараз держава вже отримала понад 10 мільйонів гривень відшкодованих збитків. Робота з повного повернення коштів триває.

    Досудове розслідування здійснюється за ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України — ухилення від сплати податків. Оперативний супровід у справі забезпечує Служба безпеки України в Чернівецькій області, процесуальне керівництво здійснює Чернівецька обласна прокуратура.

  • Тіньова економіка в Україні сягнула сотень мільярдів: БЕБ називає ключові схеми

    Тіньова економіка в Україні сягнула сотень мільярдів: БЕБ називає ключові схеми

    Директор Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський окреслив головні тіньові практики, через які державний бюджет щороку недоотримує сотні мільярдів гривень. Йдеться про масштабні схеми — від нелегального ринку підакцизних товарів до конвертаційних центрів і зарплат «у конвертах», — які продовжують залишатися найбільш латентною частиною економічних злочинів в Україні.

    За словами Цивінського, лише контрафакт і нелегальний обіг підакцизної продукції щороку забирають у держави понад 50 мільярдів гривень. До цього додаються порушення митних правил, маніпуляції з експортно-імпортними операціями та контрабанда, які формують ще близько 150 мільярдів гривень втрат. Окремим сегментом залишається діяльність конвертаційних і транзитних центрів — за оцінками БЕБ, це ще 40–50 мільярдів гривень тіні.

    Найбільший обсяг недонадходжень, наголошує керівник Бюро, пов’язаний з ухиленням від сплати податків через виплату зарплат «у конвертах» та використання ФОП як інструменту оптимізації. Цей сегмент, за попередніми оцінками, становить до 250–300 мільярдів гривень на рік. «Дуже важко порахувати те, що не враховане. Але попередні підрахунки такі», — зазначив Цивінський.

    Він підкреслив, що ці схеми не просто зменшують доходи держави — вони формують паралельну економіку, яка не підконтрольна державним інституціям. За задумом БЕБ, стратегічне завдання органу — спільно з іншими службами «витягти» ці сотні мільярдів із тіні та повернути їх у бюджет.

    Цивінський також звернув увагу на різницю між публічними закупівлями, які вже перебувають у полі зору журналістів та правоохоронців, і прихованими податковими маніпуляціями. На його думку, суспільство часто бачить лише ті зловживання, які мають конкретну цифру та конкретний об’єкт — наприклад, завищену вартість будівництва дороги чи ремонту. Але значно менші шанси привернути увагу має «фантомна» частина — кошти, які не надійшли до бюджету взагалі.

    «Ви ніколи не побачите того, що туди не надійшло. Це як фантом. А туди не надійшло в сотні разів більше, ніж те, на чому було зосереджено увагу суспільства», — підсумував очільник БЕБ, наголосивши, що саме ця латентна сфера є найскладнішою, але й найважливішою для роботи правоохоронців.

  • Хто понесе відповідальність за втрату бюджетом 5 мільярдів гривень у справі про відмивання коштів Олени Дегрик-Шевцової

    Хто понесе відповідальність за втрату бюджетом 5 мільярдів гривень у справі про відмивання коштів Олени Дегрик-Шевцової

    За інформацією журналістів, до втрати державним бюджетом 5 мільярдів гривень у справі про відмивання коштів Олени Дегрик-Шевцової може бути причетне Бюро економічної безпеки України.

    Нагадаємо, справу Айбокс Банку Олени Дегрик-Шевцової про відмивання 5 мільярдів гривень передали до суду з неправильно розрахованими строками досудового розслідування. Цього вистачило, щоб Київського апеляційного суду, маючи “залізобетонні формальні підстави”, закрили провадження не через відсутність доказів, а через “технічну помилку”.

    Водночас, продовжується системний тиск та особисті погрози журналістам, які висвітлюють дану ситуацію.

    Зокрема, про тиск з боку Олени Дегрик-Шевцової, на своїй сторінці в Facebook заявила журналіст-розслідувач Любов Величко:

    “Понад 5 мільярдів гривень не повернуться в державний бюджет України. Бо судді Київського апеляційного суду – стали на бік Альони Шевцової, Зої Нестерівської та Ірини Циганок – яким інкримінували участь у схемах незаконного грального бізнесу і відмивання грошей, здобутих таким шляхом. Мова про оборудки в Айбокс банку, справа №752/15954/25.

    Це тяжкі економічні злочини, які передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Але 2 жовтня 2025 року суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України — тобто через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру.

    Тобто, розслідування тривало занадто довго, строки, визначені законом (ст. 219 КПК), минули, і тому справу довелося закрити не тому (!), що підозрювані невинні, а тому, що слідство не встигло завершити всі процесуальні дії вчасно.

    Але кісткою в горлі під час оголошення цього карколомного рішення стала присутня в засіданні журналістка-розслідувачка Любов Величко. Вона посміла зафіксувати на фото, аудіо та відео увесь процес відкритого судового засідання, документуючи кожне слово та жест адвокатів, прокурора та суддів.

    А також – таємничого чоловіка в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився (на фото – сидить на лавці сам).

    Через кілька днів після засідання на адресу редактора прийшло “звернення” від Антона Гончарука – адвоката Альони Шевцової та її адвокатів Андрія Давидченка (на фото справа в окулярах) та Артема Свитка (сидить справа від нього).

    Мовляв, ми вам забороняємо використовувати фото та відео щодо Шевцової та її адвокатів. І ще – не смійте публікувати журналістські статті, фото, відео та дописи в соцмережах з цими шановними людьми!

    Одним словом – закрийте пельку і мовчки спостерігайте за цим безумством.”

    ФОТО: Фото взято із Facebook журналіста-розслідувача Любов Величко

    Наразі Генпрокуратура подала касаційну скаргу на явно незаконне рішення суддів Київського апеляційного суду, але Касаційному суді доведеться розглядати справу в умовах, де закон працює проти обвинувачення: терміни дійсно пропущені, і у суддів є всі інструменти підтвердити рішення попередніх інстанцій.

    Нагадаємо, з 6 серпня 2025 року директором Бюро економічної безпеки України є Олександр Цивінський.

  • Як із Запорізького заводу феросплавів роками виводили кошти через фіктивні компанії

    Як із Запорізького заводу феросплавів роками виводили кошти через фіктивні компанії

    З Запорізького заводу феросплавів (ЗЗФ) — одного з найбільших феросплавних виробників Європи, де 25,5% акцій належить державі — упродовж 2016–2023 років було виведено щонайменше 1,31 млрд грн. Про це йдеться у матеріалах кримінального провадження, відкритого за фактами масштабного привласнення майна, шахрайства та відмивання коштів.

    За даними слідства, кошти отримували компанії, які оформлювалися як підрядники із «переробки виробничих відходів». Насправді вони виконували фіктивні операції, що дозволяли виводити з підприємства металургійну сировину та переводити її в «чорну» готівку. Схема, за попередніми даними, діяла за впливу олігархів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

    Як працювала схема

    Організована група створювала або купувала десятки фіктивних компаній, які начебто займалися переробкою відходів феросплавного виробництва. Серед основних фірм, що отримували найбільші суми:

    • ТОВ «Гудінвест ОКПО» (ЄДРПОУ 42049986) — 916,6 млн грн
    • ТОВ «Агарда ЛТД ОКПО» (39461026) — 263,7 млн грн
    • ТОВ «Топаз Техно» (40722614) — 129 млн грн

    Компанії оформлювали документи про «переробку відходів» і передачу феросплавів назад на завод. Фактично ж продукція вивозилася, а документи були підроблені.

    Гроші проходили через ланцюги «прокладок» — понад 60 підприємств, серед яких кооперативи, ринки, благодійні фонди та навіть муніципальні структури. Це давало змогу приховати реальних отримувачів коштів і легалізувати виведені суми.

    Роль «Технікс Капітал Менеджмент»

    Останньою ланкою була компанія ТОВ «Технікс Капітал Менеджмент» (ТКМ). Її статутний капітал у 2017–2019 роках зріс із 25 тисяч до 71,9 млн грн.

    Номінальні власники ТКМ офіційно мали мінімальні доходи, але «вносили» готівкою суми у десятки мільйонів гривень. У 2023 році частки підприємства були фіктивно перепродані новим «власникам» без реальних розрахунків, а державний бюджет недоотримав щонайменше 14 млн грн податків.

    Слідство встановило також:

    • ключовою фігурою була особа, що представляла «кінцевого бенефіціара» ЗЗФ і погоджувала всі великі розрахунки;
    • у 2017 році двоє учасників під погрозами відібрали доступ до банкінгу «Топаз Техно» і вивели 60 млн грн;
    • Держфінмоніторинг та АРМА підтвердили наявність ознак відмивання коштів.

    Кримінальна кваліфікація

    Провадження №12024000000001605 розслідується за найтяжчими статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 5 ст. 190 — шахрайство в особливо великому розмірі
    • ч. 5 ст. 191 — привласнення чи розтрата майна
    • ч. 3 ст. 209 — відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом

    Розслідування триває, а коло причетних осіб розширюється.