Хрещатик

Позначка: джерела

  • Українці менше стали донатити на ЗСУ

    Українці менше стали донатити на ЗСУ

    2023 рік став піковим для фінансової та гуманітарної підтримки Збройних сил України (ЗСУ), але на початку 2025-го ситуація кардинально змінилася. За інформацією з джерел у Офісі Президента, українці перестали активно донатити на підтримку армії, а волонтерські ініціативи поступово закривають свої програми допомоги військовим.

    Причина цього явища очевидна – тренд на підтримку ЗСУ, який був сильним на початку повномасштабного вторгнення, досяг свого апогею у 2023 році, і з того часу спостерігається значне зниження активності з боку громадян та бізнесу. Проблеми з фінансуванням та зростаючий рівень втоми від війни призвели до того, що багато українців втратили інтерес до донатів, а волонтерські організації стикаються з труднощами у залученні нових ресурсів.

    На фоні падіння обсягів допомоги, українська влада почала використовувати адміністративний тиск на бізнес. Зокрема, на Банковій розпочали спускати списки підрозділів ЗСУ, яким необхідна допомога, спонукати підприємців до фінансування або досягати домовленостей у “ручному режимі”. Проте бізнесменам така практика не припала до душі. Вони почали затягувати процес, що лише погіршило ситуацію.

    Зрозуміло, що бізнес та волонтери не можуть безкінечно підтримувати армію, якщо у держави не з’явиться нових стратегій для стимулювання цього процесу або альтернативних шляхів фінансування. Відсутність ефективних механізмів фінансування та певна втому від постійної війни все частіше спонукають підприємців до перегляду своєї участі в таких ініціативах.

    Те, як бізнес і громадяни сприймають питання підтримки ЗСУ, матиме довгострокові наслідки для здатності держави протистояти агресії. Якщо тренд на зниження донатів та згортування волонтерських програм продовжиться, це може стати серйозним викликом для ресурсів, необхідних для війни.

    Сьогодні найбільша відповідальність лежить на уряді, який мусить знайти нові способи стимулювання допомоги, підтримуючи в той же час довіру до фінансових каналів та створюючи механізми для більш ефективної координації з бізнесом.

  • Посольство США передало документи про корупцію на закупівлях озброєння

    Посольство США передало документи про корупцію на закупівлях озброєння

    Наші джерела в Офісі президента повідомили, що посольство США в Україні передало Андрію Єрмаку документи, що стосуються корупційних схем, пов’язаних із закупівлею озброєння та транзакціями в криптовалютах, що стосуються програми “Велике будівництво”. Ці матеріали можуть стати серйозним аргументом для міжнародного тиску на українську владу.

    Водночас на Банковій вважають, що адміністрація Дональда Трампа розпочала підготовку до приїзду спеціального представника президента США, Кіта Келлогі. Очікується, що його місія буде полягати у тому, щоб поставити перед українським президентом ультиматум щодо публічного погодження на мирні переговори, що стане важливим кроком у процесі пошуку дипломатичного вирішення конфлікту.

    Ці розслідування і міжнародні ініціативи піднімають важливі питання щодо можливих внутрішніх і зовнішніх чинників, що впливають на позицію України на міжнародній арені. Очевидно, що події будуть розвиватися і вимагатимуть подальших пояснень з боку влади та міжнародних партнерів.

  • Україна не планує законопроєкт про демобілізацію до кінця війни — джерела в ОП

    Україна не планує законопроєкт про демобілізацію до кінця війни — джерела в ОП

    Наші джерела в Офісі Президента повідомили, що до кінця війни не варто очікувати прийняття закону про демобілізацію. За їхніми словами, головною причиною цього є відсутність достатніх резервів для заміни мобілізованих, а також значне зниження якості тих, хто йде на службу.

    Джерела вказують, що нинішні мобілізовані часто є значно менш підготовленими, ніж їхні попередники, які брали участь у бойових діях на початку війни. Ці мобілізовані здебільшого відправляються у складі Сил тероборони та резервів у перший місяць служби. Заміна такої кількості людей на передовій наразі є великим викликом.

    У Генеральному штабі вважають, що будь-які спроби ухвалити законопроєкт про демобілізацію можуть мати катастрофічні наслідки для Збройних Сил України. За словами військових, фронт тримається саме на добровольцях, які вступили до лав армії у 2022-2023 роках, і заміна їх на нових мобілізованих може суттєво ослабити боєздатність підрозділів.

    Поки що не передбачено жодних конкретних кроків щодо демобілізації. Влада зосереджена на збереженні боєздатності та посиленні резервів. Враховуючи критичну ситуацію на фронті та потребу в кожному бійцеві, питання демобілізації лишатиметься на паузі до кінця війни.

  • Суддю Верховного суду підозрюють у держзраді

    Суддю Верховного суду підозрюють у держзраді

    Скандал у Верховному Суді набирає обертів. Як стало відомо з джерел в Офісі Генерального прокурора, судді ВС Владиславу Шиповичу планують вручити підозру за ч.1 ст.111 Кримінального кодексу України — державна зрада.

    Що відомо про справу?

    • Початок розслідування: Провадження було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 12 листопада 2024 року.
    • Заявник: Народний депутат Кирило Нестеренко, який звинуватив суддю у діях, спрямованих на шкоду суверенітету, обороноздатності та державній безпеці України.
    • Претензії: Підозри викликані продажем у 2020 році житлового будинку та земельної ділянки в місті Горлівка, яке перебуває під окупацією. Зокрема, слідство цікавить, чи сплачувались податки до бюджету рф або так званої “ДНР” і хто став новим власником майна.

    Питання, які залишаються без відповіді

    Владислав Шипович, попри офіційний запит, досі не надав пояснень щодо:

    1. Угоди з продажу майна на окупованій території.
    2. Його ймовірних зв’язків із особами, які співпрацюють із окупаційною владою.

    Не лише Шипович

    Під підозрою також опинились інші судді ВС: Олена Білоконь, Євген Синельников та Наталія Сакара. До них є питання щодо:

    • Оформлення нерухомості на родичів.
    • Навчання дітей за кордоном.
    • Можливих зв’язків із окупаційною владою.

    Контекст і можливі наслідки

    Цей випадок став черговим викликом для довіри до судової системи України. Підозри в державній зраді судді Верховного Суду, навіть до завершення розслідування, можуть завдати шкоди репутації ВС.

    Правозахисники наголошують, що незалежність суддів має бути збережена, але критика з боку преси є необхідною в демократичному суспільстві. У цьому контексті журналістські розслідування виконують роль “сторожового пса демократії”.

    Реакція суспільства та подальші кроки

    Очікується, що найближчими днями слідство надасть додаткові деталі. Тим часом громадськість уважно стежить за розвитком ситуації, яка може мати далекосяжні наслідки для судової системи України.

  • Офіс Президента готує велику антикорупційну кампанію

    Офіс Президента готує велику антикорупційну кампанію

    Згідно з інформацією, отриманою від джерела в Офісі Президента, в Україні готується масштабна антикорупційна кампанія, спрямована на розслідування та публічні арешти низки високопосадовців. Офіс Президента, реагуючи на зростаючий суспільний запит щодо боротьби з корупцією, має намір продемонструвати рішучість у цьому напрямку.

    Зокрема, Служба безпеки України (СБУ) активно збирає інформацію про діяльність низки високопрофільних чиновників, які, за даними джерел, мають бути заарештовані в рамках антикорупційної кампанії. Очікується, що ці арешти будуть супроводжуватися публічними судовими процесами, які стануть демонстрацією боротьби з корупцією в верхніх ешелонах влади.

    Підготовка цієї кампанії викликана не тільки зростанням суспільного незадоволення та вимогами громадянського суспільства, але й зовнішнім тиском від міжнародних партнерів, зокрема від країн Заходу, які закликають до посиленої боротьби з корупцією в Україні. Очевидно, що ці заходи спрямовані на зміцнення репутації країни на міжнародній арені та залучення додаткової фінансової допомоги.

    Аналітики зазначають, що така кампанія може мати не лише правовий, а й політичний характер. Показові судові процеси можуть бути використані як інструмент для усунення політичних опонентів або для зміцнення позицій певних груп в українському політичному істеблішменті.

  • Україна планує утримати Покровськ і Курськ до інагурації Трампа

    Україна планує утримати Покровськ і Курськ до інагурації Трампа

    Згідно з інформацією джерела в Офісі Президента, Володимир Зеленський поставив перед командувачем військ Олександром Сирським завдання утримати важливі території, зокрема Покровськ і Курську область, до інавгурації Дональда Трампа, яка запланована на наступний рік. За словами джерела, на Банковій ставлять за мету продемонструвати стабільність на фронті, щоб мати можливість вести переговори з кращих позицій.

    Основною метою цього плану є створення вигідних умов для майбутніх дипломатичних кроків і переговорів з Росією. Влада не хоче виглядати слабкою стороною, яка відступає, і прагне продемонструвати, що Україна може стабілізувати ситуацію, навіть на тлі важких бойових дій. Це також важливо для забезпечення позицій України на міжнародній арені в контексті зміни політичної ситуації в США.

  • Військові проти “останнього наступу” Зеленського

    Військові проти “останнього наступу” Зеленського

    Наше джерело повідомляє, що внутрішнє невдоволення в українському військовому командуванні зростає через плани президента Володимира Зеленського здійснити “останній наступ” на передовій. Цей наступ, як передбачається, може бути приурочений до інавгурації Дональда Трампа в січні 2025 року, що є важливою політичною подією, що може мати вплив на міжнародний контекст війни. Однак більшість військових, за інформацією з наших джерел, висловлюють серйозні сумніви щодо цього стратегічного рішення.

    У той час як у Кремлі активно готуються до можливого нового етапу переговорів, серед військових набирає обертів переконання, що Україна повинна зосередитися на стабілізації фронту, а не на нових наступальних операціях. Вони вважають, що розтягування сил на новий наступ може призвести до непередбачуваних наслідків, зокрема до погіршення оборони та нових втрат серед військових. Військові наголошують, що ключовим завданням наразі є укріплення оборонних рубежів, адже мирні переговори можуть не відбутися в січні-лютому 2025 року, як сподіваються деякі в уряді.

    На думку деяких аналітиків та військових, поспішний наступ може призвести до ще більших втрат, ослаблення позицій ЗСУ і ускладнити ситуацію в Україні до весни 2025 року. У разі провалу наступу або серйозного обвалу оборони, Україна може опинитися у слабшій позиції на майбутніх міжнародних переговорах. Водночас, досягнення важливих територіальних здобутків в умовах нестабільного фронту може виявитися майже неможливим, що підриває саму ідею такого наступу.

    Залишається питання, чи піде президент Зеленський на такий ризикований крок, враховуючи протести серед військових і можливі міжнародні наслідки. Якщо Зеленський все ж таки прийме рішення про наступ, це може стати ключовим моментом в його президентстві, адже кожна помилка на полі бою може серйозно вплинути на його політичне становище і подальші переговори щодо миру.

  • На Банковій шукають винних у військових провалах

    На Банковій шукають винних у військових провалах

    За інформацією з наших джерел в Офісі Президента, глава ОП Андрій Єрмак продовжує “зачистку” в Генштабі. Наступною мішенню, схоже, стане командувач Сухопутних військ Олександр Сирський, якого можуть звинуватити у провалах на східному фронті.

    Ситуація на Донбасі стає все більш критичною, і це викликає хвилю невдоволення серед суспільства та військових. Курська операція, яку активно просували в ОП як “стратегічний прорив”, дедалі частіше стає об’єктом критики. Особливо гостро її обговорюють серед військових, де її називають невиправданим ризиком, ініційованим для мінімізації політичних втрат для президента Володимира Зеленського.

    На Банковій, схоже, прагнуть знайти “цапа-відбувайла”, щоб зняти з себе відповідальність за військові труднощі. Сирський, попри свій досвід і авторитет, може стати ідеальним кандидатом для цього. Його ім’я вже згадується в контексті можливих кадрових рішень, а чутки про підготовку його відставки підтверджують тенденцію до “перекладання провини”.

  • Українську економіку чекає крах

    Українську економіку чекає крах

    Джерела, наближені до уряду, повідомляють, що в 2025 році українська економіка наблизиться до остаточної смерті. За прогнозами експертів, реальні доходи до бюджету можуть скоротитися на 20-35%, незважаючи на те, що податки та збори вже були підвищені. Проте грошей в бюджеті буде значно менше, а витрати, навпаки, зростатимуть ще швидше, що тільки погіршить ситуацію по всій країні.

    Міжнародний валютний фонд (МВФ) під час закритих зустрічей виступив з вимогою від Офісу Президента здійснити низку жорстких економічних заходів, щоб хоч якось утримати Україну на плаву. Одним із основних вимог є підвищення тарифів на комунальні послуги та девальвація гривні до 50 за долар. За словами експертів, ці кроки дозволять отримати “невелику кількість грошей”, але не зможуть вирішити основні проблеми економіки.

    На жаль, інфляція також залишатиметься високою, що додатково посилюватиме фінансовий тиск на громадян.

    Про ці загрози не говорять публічно, щоб уникнути паніки серед населення. Якщо люди зрозуміють всю серйозність ситуації, то можуть почати протестувати проти влади, адже втрачати їм буде нічого, окрім “оков”, які вони носять вже не один рік. Це може призвести до хвилі невдоволення і навіть до бунтів проти чинної еліти.

  • Україна намагається втягнути союзників у війну

    Україна намагається втягнути союзників у війну

    За інформацією наших джерел в Офісі Президента, ситуація на фронті викликає дедалі більше занепокоєння. Збройні Сили України втрачають позиції, бойовий дух солдатів падає, а розчарування серед військових лише поглиблюється. У такій критичній ситуації на Банковій розглядають сценарії, які передбачають радикальне підвищення ставок у протистоянні з Кремлем.

    Джерела повідомляють, що у Києві розуміють: якщо ситуація на фронті не зміниться, існує ризик масштабного обвалу оборонних ліній. Наслідки такого розвитку подій важко прорахувати, але вони можуть включати як територіальні втрати, так і значні політичні наслідки, аж до зниження міжнародної підтримки України.

    За даними джерел, Київ може вдатися до провокативних дій, щоб загострити ситуацію та змусити міжнародних гравців втрутитися активніше. Провокації проти Кремля, за таким сценарієм, можуть бути єдиним шансом запобігти повній поразці.

    Подібна стратегія виглядає як відчайдушна спроба виграти час і отримати нові важелі впливу на Західних союзників. Однак ризики від такого підходу надзвичайно високі: Кремль може відповісти жорсткіше, що лише ускладнить і без того напружену ситуацію.