Позначка: дисциплінарна відповідальність

  • Прокурора зі Львівщини звільнили після перевірки статусу інвалідності

    Прокурора зі Львівщини звільнили після перевірки статусу інвалідності

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення Олега Опанасюка з Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області. Підставою стала його відмова пройти повторне медичне обстеження для підтвердження другої групи інвалідності, яку він мав із 2013 року на підставі висновків Шевченківської МСЕК у Львові.

    За даними дисциплінарного провадження, прокурор протягом років отримував пенсійні виплати — спочатку загальні, а згодом спеціальні прокурорські. Водночас, коли виникла потреба підтвердити діагноз у профільному інституті в Дніпрі, він категорично відмовився від поїздки.

    Свою позицію Опанасюк пояснював станом здоров’я та неможливістю тривалих переїздів. Однак КДКП встановила, що у цей період він безперешкодно їздив на атестацію до Києва та двічі особисто керував автомобілем під час перетину державного кордону з Польщею. Ці обставини стали ключовими для оцінки його доводів.

    У рішенні комісії зазначено, що така поведінка, особливо в умовах воєнного стану та підвищеної уваги суспільства до питань соціальних виплат і пільг, підриває авторитет прокуратури. З огляду на це до прокурора застосували найсуворіше дисциплінарне стягнення — звільнення.

    Втім, історія Опанасюка — лише один із прикладів системної проблеми, коли статус особи з інвалідністю використовується для отримання спеціальних пенсій та інших привілеїв. Попри публічні звіти Генерального прокурора про звільнення окремих посадовців і відкриття кримінальних проваджень, практика дострокового виходу на пенсію та отримання значних виплат продовжує викликати суспільний резонанс.

    Раніше широкий розголос отримала історія колишнього прокурора Казакa, який у 29 років оформив пенсію через суд і домігся щомісячних виплат у розмірі понад 150 тисяч гривень. Також у публічному просторі згадуються випадки прокурорів, які поєднують спеціальні пенсії із зарплатою та володіють дорогими автомобілями й нерухомістю, частину з яких не відображають у деклараціях.

    Юристи наголошують, що ключовою проблемою залишається механізм призначення спеціальних пенсій і практика зарахування до спецстажу періодів навчання чи роботи, які фактично не пов’язані з виконанням прокурорських функцій. У поєднанні з рішеннями окремих судів це створює можливості для отримання виплат, які суттєво перевищують середні пенсії в країні.

    У суспільстві дедалі гучніше звучать вимоги переглянути підходи до призначення спеціальних пенсій та посилити контроль за достовірністю довідок МСЕК, щоб унеможливити використання соціального статусу як інструменту збагачення.

  • Майже 500 тисяч пенсії за «інвалідністю»: КДКП звільнила прокурора

    Майже 500 тисяч пенсії за «інвалідністю»: КДКП звільнила прокурора

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення прокурора Офісу генерального прокурора Сергія Онікеєнка. Підставою стали обставини, пов’язані з отриманням ним пенсії за інвалідністю, законність якої викликала серйозні сумніви.

    За даними перевірки, упродовж майже двох років Онікеєнко отримував пенсійні виплати за інвалідністю ІІ групи, загальна сума яких сягнула близько 500 тисяч гривень. Інвалідність була оформлена через спеціалізовану нейроофтальмологічну медико-соціальну експертну комісію.

    Коли прокурора викликали для проходження перевірки до Дніпра, він на неї не з’явився. Свою відсутність посадовець пояснив раптовим погіршенням стану здоров’я та нібито придбаним квитком, яким так і не скористався. Такі дії були розцінені як ухилення від контрольних процедур.

    Під час розгляду справи Онікеєнко аргументував необхідність отримання статусу особи з інвалідністю ненормованим робочим графіком, постійною роботою за комп’ютером, високим рівнем стресу та евакуацією родини. Водночас ці обставини не були підтверджені як підстави для встановлення інвалідності у визначеному законом порядку.

    Окремо комісія звернула увагу на те, що прокурор не повідомив своє керівництво про наявність інвалідності, водночас оновлюючи персональні дані у територіальному центрі комплектування без зазначення будь-яких проблем зі здоров’ям. Це дозволило йому зберегти бронювання, попри формально задекларовану втрату працездатності.

    Після початку службового розслідування Онікеєнко оформив пенсію за вислугу років, фактично припинивши користування статусом особи з інвалідністю. Такий крок, на думку дисциплінарного органу, не знімає питань щодо законності раніше отриманих бюджетних коштів.

    У рішенні комісії зазначено, що поведінка прокурора підриває авторитет органів прокуратури та свідчить про зловживання службовим становищем. Матеріали перевірки можуть бути використані для подальшої правової оцінки дій посадовця в частині можливого відшкодування незаконно отриманих виплат.

  • Нерухомість у Москві та Криму: ВРП розглядає дисциплінарну справу судді

    Нерухомість у Москві та Криму: ВРП розглядає дисциплінарну справу судді

    Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ярослав Василенко протягом часу здійснив 25 поїздок до тимчасово окупованого Криму. За його словами, це було необхідно для лікування дружини та доставки продуктів українським патріотам. Про це повідомляють журналісти у відеоматеріалі.

    Попри виправдання судді, факти поїздок залишаються незмінними. Крім того, у його дружини та доньки є російське громадянство і нерухомість в окупованому Криму та у Москві, яку вони не задекларували. Журналісти оприлюднили ці дані.

    Фактично, Василенко не поніс жодної кримінальної відповідальності за незадеклароване майно. Кримінальну справу закрили через неможливість перевірити власність дружини у РФ у зв’язку з російською агресією. Натомість суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

    У середу Вища рада правосуддя (ВРП) повернеться до розгляду справи, відкритої за скаргою юристів, що стосується дисциплінарної відповідальності Василенка. Очікується, що Палата ВРП ухвалить рішення: або залишить суддю без покарання, або відправить його на звільнення.

  • Суддю з вироком за корупцію усунули з посади: рішення Вищої ради правосуддя

    Суддю з вироком за корупцію усунули з посади: рішення Вищої ради правосуддя

    Вища рада правосуддя одноголосно ухвалила рішення про звільнення з посади судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ігоря Ратушняка, якого раніше було засуджено за отримання неправомірної вигоди. Підставою для розгляду стала дисциплінарна скарга, подана юристами.

    У грудні 2023 року Вищий антикорупційний суд визнав Ратушняка винним у корупційному злочині. Суд встановив, що він вимагав 120 тисяч гривень за ухвалення «потрібного» рішення у земельній справі. За результатами розгляду йому призначили покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати державні посади строком на три роки. Під час обшуків у помешканні судді правоохоронці також виявили понад 50 тисяч доларів готівкою.

    Попри обвинувальний вирок, Ігор Ратушняк оскаржує рішення ВАКС в апеляційному порядку. До моменту остаточного розгляду справи це дозволяло йому залишатися на посаді, отримувати суддівську винагороду та навіть бути переобраним головою суду, що викликало значний резонанс у професійному середовищі.

    Окремо Дисциплінарна палата ВРП відкрила ще одну справу щодо можливого конфлікту інтересів. Було встановлено, що Ратушняк розглядав судові провадження, у яких адвокатом сторін виступав його власний представник В’ячеслав Когутницький. За даними дисциплінарного провадження, рішення у цих справах ухвалювалися на користь пов’язаних осіб.

    У Вищій раді правосуддя наголосили, що суддя, стосовно якого є обвинувальний вирок за корупційний злочин, не може залишатися носієм суддівських повноважень. Ухвалене рішення стало логічним завершенням дисциплінарного процесу та важливим сигналом щодо неприпустимості збереження посад у судовій системі за наявності доведених фактів хабарництва.

  • Вища рада правосуддя звільнила суддю Приморського суду Одеси

    Вища рада правосуддя звільнила суддю Приморського суду Одеси

    Вища рада правосуддя 8 січня ухвалила рішення про звільнення Іллі Володимировича Лонського з посади судді Приморського районного суду міста Одеси. Рішення було прийняте на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, яка передбачає звільнення судді за значний дисциплінарний проступок, грубе або систематичне нехтування обов’язками, що несумісне зі статусом судді, або виявлення невідповідності займаній посаді.

    Процедура звільнення відбувалася на підставі подання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, яка раніше притягнула суддю Лонського до дисциплінарної відповідальності та рекомендувала застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення.

    Рішення ВРП свідчить про послідовне застосування механізмів контролю за діяльністю суддів та дотримання стандартів професійної етики в українській судовій системі.

    Відповідно до Конституції України, такі заходи покликані забезпечити довіру громадян до судової влади та гарантувати, що судді, які не виконують свої обов’язки належним чином, будуть нести відповідальність.

  • Мільйони за недоброчесність: як Вища рада правосуддя гарантує суддям-хабарникам комфортну відставку

    Мільйони за недоброчесність: як Вища рада правосуддя гарантує суддям-хабарникам комфортну відставку

    Попри багаторічні заяви про судову реформу та очищення системи, українське правосуддя продовжує демонструвати стійку здатність до самозахисту. Одним із ключових механізмів збереження статус-кво залишається практика Вищої ради правосуддя, яка дозволяє суддям із сумнівною репутацією уникати відповідальності та йти у почесну відставку з довічним грошовим утриманням.

    Формально право на відставку є законним і гарантованим для суддів, які мають не менше 20 років стажу. Проте на практиці цей інститут дедалі частіше використовується як спосіб уникнення дисциплінарного звільнення у момент, коли суддя опиняється під загрозою покарання за корупцію, грубі порушення або дискредитацію посади.

    Як зазначають аналітики Фундації DEJURE, проблема полягає в дискреційних повноваженнях Вищої ради правосуддя. ВРП має право, але не зобов’язана зупиняти розгляд заяви про відставку судді, щодо якого триває дисциплінарне провадження. Саме ця прогалина і створює умови для вибіркових рішень.

    Типовий сценарій виглядає так: суддю викривають на хабарі, фіксують грубі процесуальні порушення або навіть затримують за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Не чекаючи фіналу розгляду, він подає заяву на відставку. Якщо ВРП розглядає її швидше, ніж завершується дисциплінарна справа, суддя залишає посаду без жодних санкцій, отримуючи статус судді у відставці та довічні виплати з бюджету.

    Серед резонансних прикладів — суддя Одеського апеляційного суду Олександр Князюк, якого неодноразово зупиняли за керування автомобілем з ознаками сп’яніння. Попри це, Вища рада правосуддя дозволила йому спокійно піти у відставку.

    Аналогічна історія сталася з Людмилою Горячківською з Уманського міськрайонного суду, яку підозрювали у сприянні шахрайському заволодінню нерухомістю та задокументували під час отримання хабаря у 9,5 тисячі доларів. Замість звільнення «за статтею» вона отримала почесний статус і довічне утримання.

    Ще більш показовою є справа судді з Полтави Ганни Андрієнко. Вона системно затягувала розгляд справ щодо нетверезих водіїв, фактично дозволивши десяткам порушників уникнути відповідальності. Коли Вища кваліфікаційна комісія суддів подала подання про її звільнення через невідповідність посаді, ВРП проігнорувала цей документ і першочергово задовольнила заяву на відставку. Сьогодні суддя отримує понад 75 тисяч гривень щомісяця з державного бюджету.

    Окремою проблемою залишається ставлення ВРП до майнових порушень. Хоча закон зобов’язує Раду оцінювати відповідність способу життя судді його доходам, на практиці ВРП часто відкладає розгляд скарг, очікуючи завершення перевірок НАЗК. Таке зволікання дозволяє суддям роками уникати відповідальності, а згодом — скористатися правом на відставку.

    Показовою є ситуація з суддею Ігорем Дашутіним з Касаційного адміністративного суду, щодо якого журналісти виявили користування елітною нерухомістю, не відображеною у деклараціях. Попри це, дисциплінарна палата ВРП відмовилася відкривати провадження до завершення зовнішніх перевірок.

    Крім того, Вища рада правосуддя системно затягує розгляд подань ВККС про звільнення недоброчесних суддів. За останні роки було розглянуто менше половини таких рекомендацій, тоді як судді продовжують працювати, отримувати зарплати та користуватися імунітетом.

    Ситуацію ускладнює й нерівність прав сторін у дисциплінарному процесі. Суддя може оскаржити будь-яке рішення проти себе, тоді як скаржник фактично залежить від дозволу тієї ж дисциплінарної палати, яка вже ухвалила рішення. Це створює замкнене коло безкарності.

    Експерти наголошують: без обов’язкового зупинення процедур відставки до завершення дисциплінарних справ та без рівних прав на оскарження говорити про очищення судової системи неможливо. Кожна гривня, виплачена недоброчесному судді у відставці, підриває довіру до держави і демонструє, що відповідальність у судовій системі досі можна обміняти на фінансові привілеї.

  • Дисциплінарна справа судді Шулежка знову на паузі через рівність голосів у ВРП

    Дисциплінарна справа судді Шулежка знову на паузі через рівність голосів у ВРП

    Вища рада правосуддя (ВРП) не змогла ухвалити рішення щодо дисциплінарної скарги на суддю ОАСК Віктора Шулежка, розгляд якої було ініційовано за скаргою загиблого на фронті активіста Романа Ратушного. Засідання знову відкладено через рівну кількість голосів «за» та «проти» залишення рішення Палати в силі.

    Скарга стосувалася дій судді Шулежка у 2020 році, коли він призупинив рішення Київради щодо повернення парку статусу зеленої зони та зупинення забудови, розглянувши справу без участі сторін. Це дозволило ТОВ «Дайтона груп» продовжити забудову, що стало підставою для дисциплінарної скарги.

    Раніше Палата ВРП встановила недбалість судді, ухваливши рішення без належного обґрунтування та проголосувала за його притягнення до відповідальності у вигляді догани з позбавленням доплат. Проте на останньому засіданні голоси членів ВРП розділилися порівну: шість виступили за залишення рішення, шість – проти, включно з Бурлаковим, Ковбієм, Кравченком, Боковою, Котелевцем та Махінчуком.

    Суддя Шулежко також подав скаргу на дисциплінарного інспектора Плескача через нібито конфлікт інтересів, але її відхилили. Крім того, у листопаді ВРП відкрила нове дисциплінарне провадження щодо судді у зв’язку з плівками Вовка, на яких він нібито брав участь у планах блокування роботи ВККС та підриву судової системи.

    Ситуація демонструє складність притягнення суддів до відповідальності та політичну чутливість процесів у Вищій раді правосуддя, а також продовжує викликати суспільний резонанс.

  • Суддя-хабарник Макуха втратив мантію вдруге: деталі рішень ВРП

    Суддя-хабарник Макуха втратив мантію вдруге: деталі рішень ВРП

    Вища рада правосуддя одноголосно звільнила суддю Солом’янського райсуду Києва Андрія Макуху — фігуранта справ Майдану та кримінального провадження про хабарництво. Це рішення поставило крапку у багаторічній історії його спроб уникнути відповідальності.

    Макуха став відомим після 2014 року, коли ухвалював рішення проти учасників Революції Гідності. Того ж року його разом із суддею Оленою Демидовською викрили на отриманні хабаря. Попри це ВРП змогла звільнити його лише у 2016 році — за порушення присяги. Але через суд Макуха поновився в системі й у 2020 році повернувся до здійснення правосуддя. Кримінальна справа про хабарництво, порушена ще десять років тому, не має вироку й досі.

    Навіть повторний розгляд питання про звільнення затягувався. У 2023 році Макуха мобілізувався до лав ЗСУ, що автоматично призупинило розгляд у ВРП. Проте служба в армії виявилася не аргументом його сумлінності, а радше додатковим свідченням невідповідності займаним посадам.

    Характеристика від командування стала справжнім шоком: суддю охарактеризували як військовослужбовця, що не дотримується статутів, демонструє нестачу ініціативи, не виконує наказів, губиться у складних ситуаціях та провокує конфлікти. Зазначено також низький рівень фізичної підготовки та незадовільне володіння особистою зброєю. Командування прямо вказало, що Макуха не відповідає займаній посаді.

    Окремо зафіксовано неодноразові факти появи у строю в стані алкогольного сп’яніння. Один із найгучніших епізодів — перевірка минулого року, коли суддю виявили п’яним при 2,01 проміле алкоголю, що перевищує допустимі норми у десять разів. Протокол щодо цього правопорушення вже довгий час лежить у Печерському суді без розгляду у судді Константінової.

    Після переводу Макухи до Києва військова частина підтвердила, що він може брати участь у засіданнях ВРП онлайн, і розгляд його дисциплінарної справи відновили. Висновок командування і матеріали провадження стали вирішальними: Вища рада правосуддя дійшла висновку, що Макуха не здатен виконувати обов’язки судді.

    Так після багаторічних маніпуляцій, поновлень і затягувань один із суддів Майдану все ж таки позбувся мантії.