Хрещатик

Позначка: дошкільна освіта

  • Дитсадки Києва закриють на зиму? У КМДА відповіли на тривожні повідомлення для батьків

    Дитсадки Києва закриють на зиму? У КМДА відповіли на тривожні повідомлення для батьків

    У Києві серед батьків дошкільнят почали поширюватися повідомлення про можливе закриття дитячих садків у зимовий період через відключення електроенергії, проблеми з опаленням та гарячим водопостачанням. У соціальних мережах з’явилися фотографії оголошення, в якому родинам нібито рекомендують за можливості не приводити дітей до дошкільних закладів узимку. Однак у Київській міській державній адміністрації заперечили існування відповідних розпоряджень.

    Про це 29 жовтня повідомляє ТСН з посиланням на коментар Департаменту освіти і науки КМДА.

    Приводом для занепокоєння стало оголошення, яке останніми днями поширювали в батьківських чатах та месенджерах. У ньому йдеться про можливі перебої з електропостачанням, відсутність гарячої води та проблеми з опаленням упродовж зимових місяців.

    Автори повідомлення нібито рекомендували батькам залишати дітей удома, якщо родини мають таку можливість. При цьому в оприлюдненому оголошенні не зазначено конкретного дитячого садка, від імені якого поширюється відповідна інформація.

    На тлі російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі такі повідомлення викликали значне занепокоєння серед киян. Для багатьох родин робота дитячих садків має вирішальне значення, адже батьки повинні поєднувати догляд за дітьми з роботою.

    Особливо гостро це питання постає в умовах війни, коли частина родин не має можливості залишити дитину з родичами або організувати постійний догляд удома.

    Однак у столичному Департаменті освіти і науки заявили, що жодних офіційних рішень про масове закриття дитячих садків узимку не ухвалювали.

    «Таких розпоряджень нема. Можливо, це черговий фейк, бо навіть не вказаний заклад освіти», — повідомили представники департаменту журналістам.

    Таким чином, інформація про нібито заплановане припинення роботи всіх київських дитсадків наразі не має офіційного підтвердження.

    Водночас це не означає, що проблеми з електропостачанням чи опаленням не можуть впливати на роботу окремих дошкільних закладів.

    Ще у вересні Міністерство освіти і науки України надало рекомендації щодо організації освітнього процесу в осінньо-зимовий період 2026–2027 років. Відповідно до них, роботу закладу можуть тимчасово скорочувати або призупиняти, якщо через відсутність тепла, електроенергії чи води неможливо забезпечити безпечні умови перебування дітей.

    Важливо, що такі рішення мають ухвалюватися з урахуванням конкретних обставин, а не на підставі непідтверджених повідомлень у соціальних мережах.

    У Києві підготовка закладів освіти до опалювального сезону тривала протягом останніх місяців. Столична влада повідомляла про перевірку систем теплопостачання, резервних джерел живлення та готовності об’єктів соціальної інфраструктури до можливих перебоїв.

    Раніше «Ненька інфо» писала про підготовку Києва до зими та плани КМДА на випадок російських ударів по системах тепло- й водопостачання.

    16 жовтня столиця розпочала опалювальний сезон. Першочергове підключення тепла передбачили для об’єктів соціальної сфери, зокрема лікарень, шкіл та дитячих садків.

    Водночас через пошкодження енергетичної інфраструктури після російських атак у частині Дніпровського та Дарницького районів на момент початку опалювального сезону зберігалися труднощі з підключенням окремих об’єктів.

    За інформацією КМДА, подача тепла до соціальних закладів здійснюється за індивідуальними заявками їхніх керівників.

    Крім проблем з опаленням, важливим залишається питання безпеки дітей під час повітряних тривог.

    У Департаменті освіти і науки КМДА раніше пояснювали, що незалежно від рівня повітряної загрози працівники дошкільних закладів повинні діяти відповідно до затверджених планів реагування та забезпечувати переміщення дітей в укриття.

    Тому можливість безпечного перебування вихованців у дитсадку залежить не лише від наявності опалення й електроенергії, а й від готовності закладу виконувати необхідні заходи безпеки.

    Наразі в міській адміністрації не повідомляли про запровадження загальноміського режиму закриття дитячих садків на зимовий період.

    Батькам рекомендується перевіряти інформацію безпосередньо в адміністрації свого дошкільного закладу або в районних управліннях освіти. Якщо йдеться про зміну графіка роботи, тимчасове припинення прийому дітей чи інші організаційні рішення, відповідна інформація має надходити через офіційні канали комунікації закладу.

    Також важливо розрізняти рекомендації для конкретного дитсадка, який може зіткнутися з технічними проблемами, та рішення про припинення роботи всієї системи дошкільної освіти столиці.

    Отже, станом на 29 жовтня КМДА не підтверджує інформацію про масове закриття дитячих садків Києва взимку. Поширені повідомлення про необхідність залишати дітей удома не мають статусу офіційного розпорядження міської влади.

    Водночас через воєнні ризики та можливі перебої з комунальними послугами робота окремих закладів може змінюватися залежно від безпекових і технічних умов.

  • В Україні змінюють систему освіти дитсадків: що чекати батькам з осені

    В Україні змінюють систему освіти дитсадків: що чекати батькам з осені

    З 1 вересня цього року у дитячих садках України стане обов’язковим вивчення англійської мови для дітей віком 5–6 років. Про це повідомили у Міністерство освіти і науки України.

    Згідно з новими правилами, у закладах дошкільної освіти передбачено введення окремої посади вчителя англійської мови. Норматив становитиме 0,25 штатної одиниці на кожну групу дітей старшого дошкільного віку.

    У міністерстві зазначають, що для майбутніх педагогів уже підготували спеціальні практичні рекомендації щодо проведення занять з дітьми. Йдеться про методичні поради, які допоможуть організувати навчання у доступній ігровій формі, що відповідає віковим особливостям дошкільнят.

    Очікується, що раннє вивчення англійської мови допоможе дітям швидше опановувати іноземну мову, розвивати комунікативні навички та підготуватися до подальшого навчання у школі.

    Впровадження нових правил стане частиною реформування системи дошкільної освіти в Україні, спрямованої на підвищення якості навчання та інтеграцію сучасних освітніх стандартів.

  • Народжуваність у Києві за три роки скоротилася на третину

    Народжуваність у Києві за три роки скоротилася на третину

    У 2024 році в Києві зареєстрували 19,7 тисячі новонароджених. Для порівняння, у Львівській області за цей же період народилося 7,9 тисячі дітей, у Дніпропетровській області — 6,9 тисячі.

    Водночас загальна демографічна ситуація в Україні залишається складною. За підсумками минулого року народжуваність у країні зменшилася на 95,3 тисячі дітей, що становить падіння на 35%. У столиці тенденція також негативна: у 2024 році кількість новонароджених у Києві скоротилася майже на 10 тисяч порівняно з 2021 роком, або на 33,5%.

    У КМДА зазначають, що зниження народжуваності почалося ще до повномасштабної війни, а бойові дії та масова міграція населення лише суттєво посилили ці процеси. За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, такі демографічні зміни матимуть довгострокові наслідки, зокрема для системи дошкільної освіти.

    За його словами, кількість дітей дошкільного віку поступово зменшуватиметься, тому місту важливо заздалегідь підтримати наявну мережу закладів дошкільної освіти та забезпечити ефективне функціонування дитсадків з урахуванням демографічних прогнозів.

    Статистика підтверджує ці тенденції. За п’ять років — з 2020 до 2024 року — кількість дітей у закладах дошкільної освіти в Україні зменшилася майже на 30%. У Києві скорочення ще глибше і сягає 33%.

    Водночас фактичне відвідування дитсадків свідчить про збереження попиту на дошкільну освіту. Щодня комунальні заклади дошкільної освіти столиці відвідують понад 40 тисяч дітей, що становить близько 60% від кількості офіційно зарахованих. Порівняно з першим роком повномасштабної війни кількість дітей, які щоденно приходять до садочків, зросла приблизно на 10%.

    У КМДА наголошують, що це свідчить про потребу в дошкільній освіті, а також про довіру батьків до рівня безпеки та професійності педагогічних колективів. Попри складні умови воєнного часу, Києву вдалося зберегти наявну мережу дитсадків і відновити роботу закладів, які тривалий час не функціонували.

    У червні 2022 року в очному форматі в столиці відкрилися 35 дитсадків, які відвідували близько 800 дітей. За наступні роки до закладів дошкільної освіти повернулися тисячі вихованців, і нині в дитсадках Києва зареєстровано вже близько 62 тисяч заяв. У червні цього року після реконструкції також відновив роботу один із дитсадків в Оболонському районі.

  • МОН готує реформу дитсадків через демографічну кризу

    МОН готує реформу дитсадків через демографічну кризу

    Пандемія, повномасштабна війна та демографічна криза завдали дошкільній освіті в Україні потужного удару. Садочки недоукомплектовані, черги зникли, а в багатьох регіонах постало питання — не відкривати, а навпаки «консервувати» заклади. Про це в інтерв’ю «Освіторія Медіа» розповіла заступниця міністра освіти та науки України з питань дошкільної освіти Анастасія Коновалова.

    За її словами, найбільший виклик сьогодні — не лише в зменшенні кількості дітей, а в тому, що понад 86% малюків з прифронтових регіонів мають затримки в розвитку соціально-емоційного інтелекту. Вони роками були відірвані від колективу, без змоги гратись із ровесниками, а часто — навіть відвідувати дитсадки.

    Ключові навички, які формуються саме через гру і соціальну взаємодію, діти не здобули. І це, каже Коновалова, вже не просто питання підготовки до школи — це питання здоров’я цілої генерації.

    Ситуацію ускладнює неможливість забезпечити безпечні умови для дітей у прифронтових регіонах. У МОН визнають: рекомендацію Ради Європи щодо високої залученості дітей у дошкільну освіту наразі виконати неможливо. Тому держава запускає рішення про створення підземних садочків і мобільних освітніх осередків. Але, як підкреслює чиновниця, ці рішення — тимчасові.

    Парадоксально, але нині показник залучення дітей до дошкільної освіти зріс до 73%. Це, однак, пов’язано не з покращенням доступу, а з демографічним спадом: дітей просто стало менше.

    «До 2023 року на місце в садку треба було ставати в чергу з народження. А сьогодні в Житомирі черг уже немає», — пояснює Коновалова. У маленьких містах та селах ситуація ще гірша — ремонтують укриття, а нових груп набрати вже не можуть.

    Задля збереження мережі закладів, МОН готується до «консервації» дитсадків — з можливістю відновлення у майбутньому. Це болюче слово — «консервація» — нагадує багатьом про 1990-ті, коли заклади освіти зникали назавжди. Але цього разу, каже Коновалова, держава буде дбайливо зберігати матеріально-технічну базу — в очікуванні бебі-буму після перемоги.

    Щоб уникнути закриття, міністерство розширює можливості садочків: відкриватимуть ясла для дітей від трьох місяців, адже економіка також потребує, щоб мами могли вийти на роботу. Розвиватимуться й альтернативні формати: мінісадки, сімейні садки, мобільні групи.

    Сімейний дитсадок — це коли мама виховує декількох дітей у власному будинку, зареєструвавшись як ФОП. Мінісадки — ще компактніші, до п’яти дітей, і можуть функціонувати навіть у квартирах. Важливо, що ці моделі нарешті виходять із тіні і підпадають під державний контроль.

    Великий виклик — забезпечення дошкільною освітою дітей з особливими освітніми потребами. Не кожен садок має фахівців, тому відкриватимуться спеціалізовані заклади. Це відповідає європейським практикам — навіть у Фінляндії є окремі садочки для дітей зі складними діагнозами.

    Центри педагогічного партнерства і центри розвитку дитини також стануть частиною реформи. Вони дозволять батькам обирати гнучкий формат — наприклад, тільки заняття музикою або іноземною мовою, замість повного дня у ЗДО.

    В умовах війни і кризи дошкільна освіта стала не менш важливою за шкільну. І саме цей сектор першим відчує наслідки і демографічної катастрофи, і, хочеться вірити, майбутнього відродження.

  • З нового року запрацює новий закон про освіту: що зміниться для батьків

    З нового року запрацює новий закон про освіту: що зміниться для батьків

    З 1 січня 2025 року в Україні починає діяти новий Закон України “Про дошкільну освіту”, що стане основою для реформування та покращення якості дошкільної освіти в державі. Міністерство освіти і науки України повідомило про важливі зміни, які закон передбачає для вихователів, батьків, закладів освіти та органів влади.

    Закон передбачає оптимізацію робочого навантаження для вихователів та встановлення нових стандартів їх праці. Окрім цього, вихователі отримають право на 56 днів щорічної відпустки, що значно покращить умови праці. Також будуть встановлені вищі доплати та надбавки для педагогів, що дозволить підвищити мотивацію та забезпечити більш справедливі умови для працівників дошкільних установ.

    Закон також спрямований на підвищення доступності дошкільної освіти для дітей. Батьки отримають можливість вибирати форму навчання для своїх дітей: очну, мережеву або дистанційну. Крім того, передбачено створення нових типів організації освітнього процесу, таких як мобільні садочки, сімейні заклади або мінісадки, що дозволить адаптувати освіту до потреб різних регіонів та сімей.

    Важливою частиною нового законодавства є увага до інклюзивної освіти. Заклади дошкільної освіти повинні створювати відповідні умови для дітей з особливими освітніми потребами. Це забезпечить рівні можливості для всіх дітей, незалежно від їх фізичних чи інтелектуальних можливостей, що стане кроком до соціальної рівності.

    Згідно з новим законодавством, місцева влада та засновники дошкільних закладів будуть нести відповідальність за забезпечення необхідних ресурсів для садочків та за забезпечення доступності дошкільної освіти для всіх дітей. Також вони повинні будуть гарантувати справедливу оплату праці вихователів, що є важливим кроком для підвищення якості освіти та залучення кваліфікованих педагогів.

    Міністерство освіти і науки зазначає, що наразі триває розробка додаткових нормативно-правових актів, які допоможуть ефективно впровадити ці зміни на практиці. Загалом планується прийняти ще 28 нових нормативно-правових актів, що регламентуватимуть роботу дошкільних закладів та педагогічної спільноти.