Хрещатик

Позначка: доброчесність

  • Суддя з Богуслава йде у відставку: що відомо про стаж і майно

    Суддя з Богуслава йде у відставку: що відомо про стаж і майно

    10 лютого Вища рада правосуддя без обговорення одноголосно підтримала відставку судді Богуславський районний суд Київської області Миколи Тітова. Рішення стало фінальною точкою у багаторічній кар’єрі, що тривала понад три десятиліття.

    За офіційними розрахунками стажу, до 33 років суддівської роботи додали юридичну практику, строкову службу та частину навчання у Харківський юридичний інститут імені Дзержинського (нині — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). У сумі це дало понад 39 років стажу, що забезпечує право на довічне грошове утримання судді.

    Грошові виплати для суддів-пенсіонерів зазвичай становлять 50–90% окладу, а з урахуванням надбавок можуть досягати значних сум щомісяця. Таким чином, відставка гарантує стабільний довгостроковий дохід.

    Публічну увагу Тітов отримав ще у 2014 році, коли ухвалив рішення щодо учасниці руху Автомайдан. Пізніше апеляція це рішення скасувала. Сам суддя зазначав у деклараціях про доброчесність, що не розглядав справ, пов’язаних із протестувальниками.

    Майновий стан родини включає земельні ділянки у межах Київська область та Черкаська область, житлові об’єкти в селі Калинівка та місті Богуслав. Частина майна перебуває у спільній власності з членами родини.

    Фінансові надходження формуються з кількох джерел: пенсійні виплати, банківські дивіденди від Ощадбанк та ПриватБанк, орендна плата за землю, соціальні виплати, а також благодійна допомога від МХП через структуру ТОВ «НПФ “Урожай”».

    Загальний рівень задекларованих доходів родини дозволяє підтримувати стабільний щомісячний бюджет. Після відставки суддя отримає право на довічні виплати, що доповнять наявні джерела доходів.

    Формально рішення відповідає чинному законодавству та розрахункам стажу. Водночас суспільна дискусія навколо довічного забезпечення суддів і стандартів доброчесності залишається актуальною.

  • Кадрові питання у Мінмолодьспорту: що відомо про Юрія Скрипаля

    Кадрові питання у Мінмолодьспорту: що відомо про Юрія Скрипаля

    Навколо міністра молоді та спорту Матвій Бідний виникла дискусія щодо кадрової політики та ролі позаштатних радників. За даними, оприлюдненими виданням НОН – СТОП, у міністра налічується близько 15 радників на громадських засадах, які мають доступ до внутрішніх процесів відомства без чітко визначених повноважень і формалізованої відповідальності.

    Особливу увагу привертає постать одного з таких радників — Юрій Скрипаль. За інформацією, у Шевченківський районний суд міста Києва з 2017 року розглядається кримінальне провадження №12016100100014536, у якому Скрипаль обвинувачується за ч.4 ст.189 КК України (вимагання, вчинене організованою групою) та ч.3 ст.289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене організованою групою). Розгляд справи триває майже дев’ять років без остаточного вироку.

    У матеріалах зазначається, що судові засідання неодноразово переносилися через неявку обвинувачених, а сторона захисту заперечувала проти примусового приводу. Також повідомлялося про самовідвід однієї із суддів після заяв про можливий тиск та пропозиції неправомірної вигоди. Окреме провадження щодо подій 2016 року завершилося виправдувальним рішенням через недоведеність вини після зміни позиції потерпілої сторони.

    Паралельно Скрипаль у 2020 році балотувався до Київради від політичної сили Наш край. У 2024 році діяльність цієї партії була заборонена рішенням суду після встановлення фактів, пов’язаних із підривною діяльністю її представників, після чого відбулося припинення її функціонування.

    Окремо зазначається, що Скрипаль займає посаду віцепрезидента Федерація самбо України — структури, яка має вплив на розподіл ресурсів у спортивній сфері. Таким чином, поєднання тривалого кримінального провадження, політичного минулого та управлінських функцій у спортивній федерації викликає суспільні запитання щодо критеріїв кадрових рішень у міністерстві.

    Ситуація навколо радників без формалізованих повноважень порушує ширше питання прозорості управління та стандартів доброчесності в органах влади. В умовах суспільного запиту на реформи кадрові рішення потребують чіткої аргументації, прозорих процедур відбору та запобігання конфлікту інтересів.

  • Невідповідність доходів і майна: ГРД визнала суддю Павла Прохорова недоброчесним

    Невідповідність доходів і майна: ГРД визнала суддю Павла Прохорова недоброчесним

    Кандидат на посаду судді апеляційного суду Павло Прохоров, який нині працює суддею Київського районного суду Одеси, не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. До такого висновку дійшла Громадська рада доброчесності за результатами аналізу його майнового стану та фінансових пояснень.

    Ключовою підставою для негативного висновку стала невідповідність рівня життя сім’ї судді та вартості набутого майна розміру задекларованих законних доходів. Зокрема, у 2016 році дружина кандидата, Тетяна Прохорова, придбала нежитлове приміщення вартістю 539 тисяч гривень. При цьому сукупний дохід сім’ї за цей рік становив 620 тисяч гривень, з яких після сплати податків залишалося близько 500 тисяч гривень.

    На кінець 2015 року дружина судді декларувала заощадження у розмірі 349,5 тисячі гривень. З урахуванням поточних витрат на життя ці кошти, за оцінкою ГРД, могли покривати лише базові потреби сім’ї протягом року. Водночас уже в декларації за 2016 рік кандидат зазначив, що його дружина володіє готівковими заощадженнями у розмірі 27,6 тисячі доларів США, що за тодішнім курсом відповідало приблизно 740–750 тисячам гривень.

    Таке суттєве зростання обсягу готівки виглядало економічно необґрунтованим, особливо з огляду на нещодавню значну покупку та обмеженість вільних коштів. Сам кандидат пояснив, що у лютому 2015 року його дружина продала однокімнатну квартиру за 349,5 тисячі гривень, після чого ці кошти були конвертовані в долари і зберігалися вдома. У 2016 році, за його словами, дружина отримала 397 тисяч гривень доходу від підприємницької діяльності, які також були переведені в іноземну валюту. Таким чином, загальна сума, за версією кандидата, дозволяла сформувати задекларовані 27,6 тисячі доларів.

    Громадська рада доброчесності не визнала ці пояснення достатніми та переконливими. Окремі сумніви викликало подальше систематичне зростання заощаджень дружини судді в наступні роки, а також непропорційно велика частка доходів, яка, за деклараціями, спрямовувалася на накопичення готівки та інвестування у криптовалюту. При цьому враховувалися склад сім’ї, регулярні витрати на проживання, поїздки за кордон, утримання кількох транспортних засобів, один із яких було придбано у 2021 році.

    У сукупності ці обставини, на думку ГРД, ставлять під сумнів повноту та достовірність пояснень щодо джерел походження коштів і структури заощаджень сім’ї кандидата. В результаті Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що Павло Прохоров не відповідає критеріям доброчесності, необхідним для обіймання посади судді апеляційного суду.

    Зазначається також, що під час повномасштабного вторгнення дружина кандидата набула значну кількість рухомого й нерухомого майна та задекларувала володіння криптовалютою Ethereum вартістю близько 1,1 мільйона гривень, що стало додатковим фактором для оцінки фінансової поведінки сім’ї.

  • Чи готовий некорупційний кандидат очолити митницю: приклад Денисовця

    Чи готовий некорупційний кандидат очолити митницю: приклад Денисовця

    Конкурс на посаду голови митниці триває, і сьогодні 38 кандидатів складають тест на загальні здібності. Журналісти «Межі» стежать за всіма етапами та знайомлять громадськість із кандидатами, щодо доброчесності яких виникають запитання.

    Серед них – Віктор Денисовець, головний спеціаліст НКРЕКП у Волинській області. Його кандидатура викликає сумніви через попередню політичну діяльність та особисту історію. У 2010 році Денисовець балотувався до обласної ради від Партії регіонів та був її членом.

    У судовій історії кандидата є кілька випадків керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. У 2021 році Луцький міськрайонний суд визнав його винним у ДТП, призначивши штраф 10 тис. грн та позбавлення прав на 1 рік. У 2024 році він знову сідав за кермо нетверезим, проте справа була закрита через «відсутність складу правопорушення».

    Бізнес родини Денисовця теж викликає питання. Дружина кандидата орендує 12 земельних ділянок загальною площею 231,9 га, а сам кандидат володіє ще 3 ділянками. Незважаючи на фактичну господарську діяльність – вирощування лохини, крафтового варення та меду, офіційно задекларований дохід дружини за останні три роки становить лише 12 001 грн. Дружина не зареєстрована як ФОП і не є учасницею юридичних осіб, що ставить під сумнів облік доходів та сплату податків.

    Бекграунд Партії регіонів, судові постанови за нетверезе керування та сумнівна бізнес-активність родини Денисовця ставлять під питання його здатність очолити митницю – орган, який потребує перезавантаження та доброчесних фахівців.

  • Кандидат до Держмитниці Бойко під час зернових схем відповідав за внутрішню безпеку

    Кандидат до Держмитниці Бойко під час зернових схем відповідав за внутрішню безпеку

    Кандидат на посаду голови Держмитниці Олександр Бойко наразі очолює відділ правової роботи Львівської митниці. Раніше він очолював відділ внутрішньої безпеки Одеської митниці саме у період, коли там відбувалися скандальні «зернові» схеми під керівництвом Михайла Мірошніченка.

    З серпня 2022 до січня 2023 року Бойко відповідав за виявлення порушень законодавства посадовцями митниці та співпрацю з правоохоронними органами. Саме тоді ДБР зафіксувало схему приховування товарів від розмитнення, завдані збитки бюджету сягнули 47 млн грн.

    За даними СБУ та БЕБ, через одеські порти у 2022 році вивезли понад 1 млн тонн зернових сумнівного походження, що завдало державі збитків приблизно на 5,2 млрд грн. ТСК підкреслила недбале виконання обов’язків керівництвом ДМС та Одеської митниці, що дозволило схемам функціонувати.

    Нині Бойко подався на конкурс керівника Держмитниці і у своєму мотиваційному листі заявляє про готовність забезпечити прозорість та доброчесність у роботі відомства. Водночас експерти Антикорупційного центру «МЕЖА» зазначають, що питання щодо ролі внутрішньої безпеки у період масштабних зернових схем залишаються відкритими.

    Антикорупційний центр «МЕЖА» продовжує моніторинг усіх кандидатів на посаду голови Держмитниці та надсилає результати конкурсній комісії.

  • Невідповідності у деклараціях та поїздки до Луганська: що відомо про суддю Шабрацького

    Невідповідності у деклараціях та поїздки до Луганська: що відомо про суддю Шабрацького

    Кандидат на посаду судді апеляційного суду Григорій Шабрацький, нині суддя Таращанського районного суду Київської області, потрапив у центр уваги через низку невідповідностей у деклараціях, які викликають питання щодо його доброчесності та відповідності критеріям етичності.

    Як зазначає Громадська рада доброчесності (ГРД), вперше у декларації Шабрацький вказав квартиру в Луганську площею 70,5 м² лише у 2019 році, хоча право на неї виникло ще у 2012-му. Суддя пояснив, що квартира належить його батькові, а раніше він її не декларував через відсутність роз’яснень від НАЗК. ГРД вважає таке пояснення недостатнім, що може свідчити про недобросовісність.

    У 2019 році Шабрацький придбав автомобіль Nissan Rogue 2014 року за 230 тис. гривень, що значно нижче ринкової вартості — 480–560 тис. грн. Суддя пояснив це тим, що авто було після ДТП зі США та потребувало ремонту, однак документального підтвердження не надав. ГРД розглядає це як можливе заниження вартості для приховування реальних витрат.

    У 2020 році дружина кандидата купила квартиру в Скадовську (63,3 м²) за 385 тис. грн, що значно нижче ринкових цін 700–800 тис. грн. За словами Шабрацького, покупка була здійснена за рахунок спільних заощаджень, виплат по вагітності та недорогого ремонту. ГРД прийняла пояснення, але рекомендує врахувати його при оцінці кандидата.

    Крім того, суддя систематично не декларував залишки на банківських рахунках, маючи при цьому готівкові заощадження. Пояснення про нульові залишки та кредитні ліміти ГРД визнала недостатніми. Також викликало питання, що батько кандидата у 2008 році отримав будинок у Луганській області за рішенням суду, що потребує додаткових пояснень для виключення впливу статусу сина-судді.

    Згідно з декларацією доброчесності за 2022 рік, Шабрацький та його дружина неодноразово відвідували тимчасово окупований Луганськ у 2015–2016 роках через територію РФ.

    ГРД рекомендує врахувати ці обставини під час конкурсу на посаду судді апеляційного суду. Остаточне рішення щодо кандидатури ухвалюватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів.

  • Кандидат у судді Олег Шкута не відповідає критеріям доброчесності

    Кандидат у судді Олег Шкута не відповідає критеріям доброчесності

    Кандидат на посаду судді апеляційного суду Олег Шкута, професор кафедри кримінально-правових дисциплін Одеського державного університету внутрішніх справ, не відповідає критеріям доброчесності через недостовірні дані в деклараціях. Про це йдеться у висновку Громадської ради доброчесності (ГРД).

    Зокрема, Шкута не надав достовірної інформації про свої грошові активи та витрати. У декларації за 2022 рік він вказав 86 тис. доларів, 48 тис. євро та 286 тис. гривень готівкою, тоді як сукупний дохід подружжя за 2003–2022 роки складав 3,09 млн грн (приблизно 127,5 тис. доларів). Навіть з урахуванням пояснень про доходи від адвокатської діяльності, заявлених грошових активів бракує для підтвердження законності їх походження.

    Крім того, кандидат не задекларував дві мисливські рушниці, а залишки коштів на банківських рахунках за 2022–2024 роки також не були вказані. Це може свідчити про умисне недекларування активів.

    Окремо у висновку ГРД згадано інцидент із літньої поїздки Шкути на самокаті у стані алкогольного сп’яніння, під час якого він вступив у конфлікт із патрульними, що додатково ставить під сумнів його відповідність критеріям професійної етики та доброчесності.

    У результаті ГРД дійшла висновку, що Олег Шкута не відповідає критерію чесності та не може бути рекомендований на посаду судді апеляційного суду.

  • Вартість будинку судді не відповідає його офіційним доходам – висновок ГРД

    Вартість будинку судді не відповідає його офіційним доходам – висновок ГРД

    Суддю Оболонського районного суду Києва Олександра Музику, який тимчасово виконував обов’язки у Києві після відрядження з Центрального райсуду Маріуполя, визнано таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики через сумніви щодо джерел коштів на будівництво будинку. Про це повідомило Громадська рада доброчесності (ГРД).

    Головне зауваження стосується законності походження коштів на придбання та добудову садового/дачного будинку площею 179,1 кв. м, оформленого у спільну власність подружжя 19 вересня 2024 року за задекларованою вартістю 6,2 млн грн. За твердженням кандидата, будівництво розпочалося ще у 2010 році власними силами на земельній ділянці в поганому стані, а у 2024 році провели масштабний ремонт та добудову.

    Проте, за даними ГРД, у 2024 році заощадження подружжя зменшилися на еквівалент 114 тис. доларів (близько 4,5 млн грн), тоді як їхній спільний дохід склав лише 2,25 млн грн. Додатково у червні 2024 року у сім’ї народилася дитина, що потребувало додаткових витрат. За оцінкою ГРД, офіційних доходів і заощаджень не вистачило б на такі масштабні роботи, що викликає сумніви щодо законності джерел коштів.

    У висновку зазначено, що надзвичайна ощадливість подружжя, коли вони відкладали понад половину доходів у попередні роки, потребує пояснень, але не стала підставою для негативного висновку. За майновою декларацією за 2022–2023 роки суддя і його дружина значно збільшили свої заощадження, проте їхній рівень доходів не дозволяв накопичити кошти у такому обсязі без додаткових джерел.

    Зазначається, що у 2022 році Музика перебував у складі ЗСУ і про це він давав кілька інтерв’ю.

  • Професор ОДУВС із сотнями тисяч готівки не зміг пояснити походження коштів

    Професор ОДУВС із сотнями тисяч готівки не зміг пояснити походження коштів

    Кандидат на посаду судді апеляційного суду Олег Шкута, який нині працює професором кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права та безпеки Одеського державного університету внутрішніх справ, не відповідає критеріям доброчесності. Такий висновок ухвалила Громадська рада доброчесності за результатами аналізу його декларацій та наданих пояснень.

    У рішенні ГРД зазначено, що кандидат подавав недостовірні або неповні відомості про свої доходи та майновий стан, хоча мав усі можливості знати реальні дані. Зокрема, рівень витрат і задекларованих заощаджень Олега Шкути не відповідає його офіційним доходам.

    У декларації за 2022 рік Шкута вказав значні грошові активи готівкою: 86 тисяч доларів США, 48 тисяч євро та 286 тисяч гривень. Водночас аналіз доходів кандидата та його дружини Олени Шкути за період з 2003 по 2022 роки свідчить, що загальний дохід родини становив близько 3,09 млн гривень, що еквівалентно 127,55 тисячі доларів. Навіть без урахування витрат на повсякденні потреби цієї суми недостатньо для формування задекларованих заощаджень — різниця становить щонайменше 17,4 тисячі доларів.

    У своїх поясненнях кандидат зазначав, що фактично отримував значно більші суми коштів, а також посилався на адвокатську практику. Проте, як наголошує ГРД, жодних підтверджень отримання дивідендів або інших доходів від діяльності адвокатських структур, окрім офіційної заробітної плати, Шкута не надав. За таких умов виникають обґрунтовані сумніви щодо законності джерел формування грошових активів.

    Окрему увагу Громадська рада доброчесності звернула на майнові витрати кандидата. У 2021 році Шкута придбав автомобіль Ford Edge 2016 року випуску за 12,4 тисячі доларів, а також задекларував мисливську рушницю вартістю понад 210 тисяч гривень. Водночас дві інші мисливські рушниці марки Benelli, на які були видані дозволи ще у 2018 році, не були відображені в жодній з його декларацій.

    Крім того, у деклараціях за 2022, 2023 та 2024 роки кандидат не вказував залишків коштів на банківських рахунках станом на кінець року, попри те, що заробітна плата надходить саме на ці рахунки. На думку ГРД, це може свідчити про навмисне приховування активів.

    Також до Громадської ради доброчесності надійшла інформація про інцидент улітку 2025 року, коли Олег Шкута нібито у стані алкогольного сп’яніння пересувався містом на самокаті, конфліктував із патрульними та вступив із ними в бійку. Ці обставини, за оцінкою ГРД, потребують додаткових пояснень і негативно впливають на оцінку професійної етики кандидата.

    З огляду на сукупність встановлених фактів Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що Олег Шкута не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, зокрема критерію чесності, що є ключовим для кандидата на посаду судді апеляційного суду.

  • Суддя з Одеси ухвалював рішення під час навчання та порушував строки розгляду справ

    Суддя з Одеси ухвалював рішення під час навчання та порушував строки розгляду справ

    Суддя Хаджибейського (Малиновського) районного суду Одеси Дмитро Роїк фігурує у низці порушень правил декларування та невідповідності доходів і майна. Громадська рада доброчесності рекомендувала Вищій кваліфікаційно-кваліфікаційній комісії суддів України (ВККСУ) не розглядати його кандидатуру на посаду в апеляційному суді через невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.

    Згідно з даними досьє, суддя та його родина безоплатно користуються квартирою площею 125,3 кв. м в Одесі, що належить громадянці Поліні Компанієць. Для реєстрації місця проживання суддя, його дружина Ганна та донька Анастасія зазначають ліжко-місце площею 9,7 кв. м, власником якого є ТОВ “Жилсервіс лтд”. Дружина судді з 2024 року орендує паркомісце, витрати на яке не відображені в декларації.

    Сім’я користується трьома автомобілями: INFINITI QX50 (2020), власницею якої є дружина; INFINITI QX60 (2019), що належить матері судді; а також TOYOTA ECHO (1999), власником якої є стороння особа. Загалом набуття та користування цим майном викликає сумніви, оскільки офіційні доходи родини не відповідають вартості активів.

    У деклараціях суддя вказав лише частину майна та значно занижену його вартість. Зокрема, квартира, де мешкає сім’я, у 2013 році за ринковими оцінками коштувала близько 175 тис. доларів, тоді як у декларації зазначено 631 тис. грн (77 тис. доларів). Аналіз доходів родини також свідчить про невідповідність офіційних надходжень і фактичних витрат.

    Крім того, суддя систематично порушував строки розгляду справ упродовж 2012–2022 років. Також у період навчання та підготовки суддів він ухвалював рішення за своєю посадою, перебуваючи поза робочим місцем. Деякі орендні угоди та майно дружини судді не мають пояснень щодо джерел походження коштів.

    Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №3308/0/15-17 у 2017 році залишено без розгляду попереднє рішення ВККСУ про звільнення судді Роїка за порушення присяги.

    Ця ситуація демонструє серйозні проблеми з доброчесністю та прозорістю суддівських декларацій, а також системні порушення стандартів етики та професійної поведінки у судовій системі.