Хрещатик

Позначка: Дмитро Науменко

  • Понад 5,5 млрд гривень закупівель: куди у лютому пішли кошти Києва

    Понад 5,5 млрд гривень закупівель: куди у лютому пішли кошти Києва

    У лютому 2026 року розпорядники бюджетних коштів Києва уклали понад 6,6 тисячі договорів за результатами публічних закупівель на загальну суму 5,5 млрд гривень. Найбільше коштів столиця спрямувала на тепло, гарячу воду, електроенергію, будівельні роботи та паливо.

    Про це свідчать дані публічного модуля аналітики BI.Prozorro.

    Найбільші витрати традиційно припали на тепло та гаряче водопостачання для комунальних установ. На ці потреби укладено угод на 1,14 млрд гривень. Основна частина коштів спрямована на забезпечення теплом освітніх закладів — 929 млн гривень, а також медичних установ — 161 млн гривень.

    Другу позицію за обсягом видатків посіли будівельні та ремонтні роботи — 905,9 млн гривень. Найдорожчим контрактом місяця стала реконструкція бази Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №15 на вулиці Ягідній. Вартість першої черги робіт становить 165,2 млн гривень. Роботи планують завершити до кінця 2027 року. Підрядником визначено ТОВ «І. Б. К. Девелопмент».

    Значну частину ремонтних витрат здійснило КП «Київтеплоенерго». Підприємство витратило близько 284 млн гривень на реконструкцію та ремонт об’єктів. Зокрема, 138,1 млн гривень спрямовано на встановлення когенераційних установок, майже 84 млн гривень — на відновлювальні роботи на ТЕЦ-5, ще понад 29 млн гривень — на ліквідацію розриттів після аварій на тепломережах.

    Окремим напрямком стали роботи з відновлення житлових будинків, пошкоджених обстрілами. На ці потреби передбачено понад 216 млн гривень. Роботи виконуються на кількох об’єктах у столиці, зокрема на вулицях Тернопільській, Антоновича та Оноре де Бальзака.

    Третє місце серед найбільших витрат посіли закупівлі пального та мастил — 592 млн гривень. Найбільші витрати на паливо здійснили Департамент муніципальної безпеки КМДА, КП «Київтеплоенерго» та КП «Автотранспортне підприємство КМДА».

    Четвертим за обсягом видатків напрямком стали закупівлі електроенергії — 576,85 млн гривень. Найбільше електроенергії замовило КП «Київсвітло», яке передбачило майже 336 млн гривень на освітлення вулиць та доріг упродовж року.

    До п’ятірки найбільших витрат також увійшли послуги з організації харчування для комунальних установ — 433,2 млн гривень. Основну частину цих коштів спрямували на харчування у школах та медичних закладах.

    Найбільшим замовником публічних закупівель у лютому стало КП «Київтеплоенерго», яке уклало договорів на 738,6 млн гривень. Водночас це підприємство стало і найбільшим постачальником тепла та гарячої води для бюджетних установ столиці — на суму понад 1,08 млрд гривень.

    Загалом у лютому столичні розпорядники коштів співпрацювали з понад 2,2 тисячами компаній та підприємців.

  • Кличко та КМДА опинилися в центрі скандалу через зриви теплопостачання в Києві

    Кличко та КМДА опинилися в центрі скандалу через зриви теплопостачання в Києві

    Поки тисячі киян намагаються пережити зиму в холодних квартирах, борючись із вогкістю, пліснявою та відсутністю стабільного тепла, у стінах Київської міської державної адміністрації демонструють зовсім інші пріоритети. Для багатьох мешканців столиці опалення стало розкішшю: літні люди та діти змушені спати в верхньому одязі, а скарги на холод у будинках давно перестали бути винятком. Водночас за цією гуманітарною проблемою проступає чітка управлінська та фінансова схема.

    Політичну та управлінську відповідальність за ситуацію несе міський голова Віталій Кличко як очільник КМДА, його заступник Петро Пантелеєв, який курує житлово-комунальну сферу, а також керівник профільного департаменту Дмитро Науменко. Саме ця вертикаль управління створила умови, за яких доступ до бюджетних коштів отримують не ті, хто здатен реально вирішити проблему теплопостачання, а обмежене коло наближених виконавців.

    Ключовою ланкою в освоєнні коштів стало комунальне підприємство «Київтеплоенерго», яке очолює Вячеслав Бінд. Підприємство уклало сім договорів на загальну суму понад 32,9 мільйона гривень із товариством «Нова Перспектива Люкс». Усі ці контракти викликають серйозні питання щодо доцільності та прозорості.

    Найбільший із них — тендер на 17 мільйонів гривень на розробку проєктної документації — був сформований із відверто абсурдними вимогами. Замовник вимагав наявність у штаті виконавця кандидата історичних наук зі спеціальністю музеєзнавство для виконання суто технічних тепломеханічних робіт. Окремо прописувалася обов’язкова робота виключно в програмному комплексі АВК-5 та погодження кошторисів із внутрішніми підрозділами самого КП без чітко визначених строків. Сукупність таких умов фактично заблокувала участь будь-яких альтернативних підрядників і зробила тендер закритим для ринку.

    Коли ж відкриті торги зривалися через відсутність учасників, «Київтеплоенерго» без зайвих пояснень переходило до практики прямих договорів — і знову з тією ж компанією. Така послідовність дій виглядає не як випадковість, а як відпрацьований механізм виведення бюджетних коштів.

    На тлі цих багатомільйонних контрактів особливу увагу привертає майновий стан директора КП Вячеслава Бінда. Офіційна заробітна плата в розмірі близько 2,8 мільйона гривень на рік явно не пояснює наявність у родини будинку площею близько 300 квадратних метрів, столичної нерухомості, автомобілів преміумкласу та значних валютних заощаджень. Контраст між рівнем життя посадовця і умовами, в яких змушені виживати мешканці міста, виглядає як пряма ілюстрація системної корупції в комунальній сфері столиці.

    У результаті кияни залишаються з холодними батареями та зруйнованою довірою до міської влади, тоді як бюджет Києва продовжує працювати на вузьке коло «обраних» підрядників і чиновників.

  • У Києві розкрили схему розкрадання 100 млн грн на реконструкції ліфтів

    У Києві розкрили схему розкрадання 100 млн грн на реконструкції ліфтів

    Столичні правоохоронці викрили багаторічну схему розкрадання коштів на реконструкції ліфтів у житлових будинках. За даними слідства, у 2023–2024 роках із бюджету Києва було виведено щонайменше 100 млн грн. Про це пише видання КВ.

    Ключову роль у схемі відіграло КП «Київбудреконструкція» під керівництвом Анатолія Сульдіна. Замовником робіт комунальне підприємство виступало для чотирьох підрядників:

    • ТОВ «Майстерліфт» (336 млн грн),

    • ТОВ «Юніт-Л» (267 млн грн),

    • ТОВ «Елевейтор Сервіс» (185 млн грн),

    • ТОВ «МП «Промкомплекс» (27 млн грн).

    Загалом на тендерах було освоєно 815 млн грн.

    Як працювала схема

    У тендерній документації спеціально прописувалися технічні вимоги, що підходили лише під ліфти від двох виробників – ТОВ «Завод Євроформат» та ТДВ «Укрліфтсервіс». Це унеможливлювало участь інших компаній і створювало ілюзію конкуренції.

    При цьому підрядники були взаємопов’язані: орендували приміщення на тих самих заводах, мали спільних субпідрядників, перераховували кошти через «фіктивні» компанії, щоб переводити гроші в готівку.

    Ціни на обладнання завищували на десятки відсотків.
    Наприклад, ліфт для будинку на вул. Івасюка, 18-Б (Оболонь) обійшовся місту у 1,57 млн грн, тоді як ринкова ціна становила близько 1,1 млн грн. Схожі випадки зафіксовані на Тростянецькій, Симиренка, Севастопольській та інших адресах.

    У серпні 2025 року поліція провела серію обшуків:

    • у офісі КП вилучили понад 160 договорів підряду,

    • у квартирі директора Анатолія Сульдіна – телефон iPhone 15 Pro,

    • у начальника тендерного відділу – телефон Redmi.

    Сульдін уже фігурує в іншій справі про розтрату коштів на реконструкції ліфтів.

    Хто стоїть за підрядниками

    • «Майстерліфт» – пов’язаний із «Заводом Євроформат». Засновники – структура «Славутич-Інвест» і Святослав Тригуб.

    • «Елевейтор Сервіс» – власники Олена та Василь Яніцькі. Василь – депутат Рівненської облради від «ЄС», колишній нардеп VIII скликання. Родина володіє розкішною нерухомістю, землею, катером і годинниками класу «люкс».

    • «Юніт-Л» – засновник Олександр Корнута, директор Ірина Романенко. У 2011 році підприємством керувала Олена Курдюмова – ймовірна родичка Юрія Курдюмова, екскандидата у нардепи від СДПУ(о).

    • «Промкомплекс» – бенефіціари Анатолій Тишкевич і Сергій Бондаренко.

    Це не перший випадок. Ще у 2019 році СБУ звинувачувала «Київбудреконструкцію» у переплатах на термомодернізації шкіл. Тоді мова йшла про конвертацію понад 200 млн грн через десятки фіктивних компаній.

    У 2023 році правоохоронці вже відкривали справу щодо тих самих підрядників («Юніт-Л» і «Елевейтор Сервіс»), які завищили вартість реконструкції ліфтів у шести будинках столиці.

    Хто в КМДА відповідає за КП

    КП підпорядковується Департаменту ЖКІ КМДА. Його очільник Дмитро Науменко сам проходить у справі про розтрату коштів на будівництві водопроводу. Політичну відповідальність за напрямок роками несе заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

    Розслідування показує, що «Київбудреконструкція» перетворилася на “чорну касу” для обраних підрядників, а міський бюджет втратив сотні мільйонів. У центрі – повторювані схеми, фіктивні фірми та прямий політичний дах.

  • У Кропивницькому розслідують переплату на 19 млн грн при закупівлі автобусів для «Електротрансу»

    У Кропивницькому розслідують переплату на 19 млн грн при закупівлі автобусів для «Електротрансу»

    У Кропивницькому поліція розслідує гучну закупівлю автобусів комунальним підприємством «Електротранс», яка могла обійтися місту майже на 19 мільйонів гривень дорожче.

    За даними слідства, кожен уживаний автобус Mercedes-Benz Citaro O 530 G, з пробігом до 800 тисяч кілометрів, комунальники придбали за 4,41 млн грн. У той час митна вартість техніки становила лише 2,43 млн грн. Таким чином переплата склала близько 1,97 млн грн за кожну одиницю транспорту, а загальна — майже 19 млн грн, що дорівнює 43% від вартості контракту.

    Як з’ясували журналісти «Антикорупційного виміру», у липні 2024 року КП «Електротранс» замовило десять автобусів у ТОВ «Торговий дім Літан» на суму 44,07 млн грн через систему «Прозорро». При цьому пропозицію конкурента з новішими автобусами відхилили.

    Розслідуванням займаються слідчі Кіровоградської поліції, які відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.364 КК України (зловживання службовим становищем, вчинене групою осіб). Фігурантами є директор «Електротрансу» Олександр Шкуруп та начальник управління транспорту міськради Віктор Житник.

    Додатково встановлено, що під час торгів було подано три комерційні пропозиції. Однак одна з них надійшла з електронної адреси, якою користувалося саме КП «Електротранс». Це може свідчити про підробку документації та імітацію конкуренції.

    ТОВ «Торговий дім Літан», засноване підприємцями Олегом Суховим та Дмитром Науменком з Дніпра, є постійним постачальником транспорту для комунальних підприємств по всій Україні. Станом на липень 2024 року компанія мала 97 контрактів на понад 1,1 млрд грн.

    Слідчі вже отримали доступ до електронної пошти постачальника та комунального підприємства, щоб перевірити переписку та підтвердити можливу змову між учасниками закупівлі.

  • Фіктивні працівники, завищені кошториси і “свої” підрядники: що знайшли слідчі у “Київтеплоенерго”

    Фіктивні працівники, завищені кошториси і “свої” підрядники: що знайшли слідчі у “Київтеплоенерго”

    Столична Нацполіція продовжує розслідувати масштабні факти ймовірних корупційних правопорушень у роботі КП “Київтеплоенерго”. Справи стосуються завищення вартості будівельних матеріалів, фіктивного працевлаштування та використання сумнівних підрядників. За оцінками правоохоронців, збитки бюджету столиці сягають сотень мільйонів гривень. Про це пише видання КВ.

    Фіктивне працевлаштування

    Однією з найрезонансніших стала справа щодо фіктивного працевлаштування у відділі розвитку персоналу підприємства. За версією слідства, директорка департаменту управління персоналом Світлана Строкач організувала схему, за якою дві громадянки з 2018 по 2022 рік офіційно отримували зарплату, не з’являючись на роботу. Загалом “заробітки” цих осіб склали понад 3,4 млн грн, а їхні зарплатні картки, ймовірно, перебували у самої посадовиці. Їй інкримінують привласнення коштів за ч. 2, 3, 4 ст. 191 КК України.

    Її підлеглому Богдану Ворожбиту закидають службову недбалість — він не проконтролював ситуацію, що призвело до втрати підприємством ще близько 2,5 млн грн.

    Завищення кошторисів і підрядники

    Інший епізод стосується ремонту на Троєщині, де при відновленні пошкодженого тепломережами асфальту було завищено вартість гарячих асфальтобетонних сумішей. Збитки — 916,6 тис. грн. Відповідальність покладають на начальницю відділу кошторисної роботи КП, яка підписала документи.

    Окремо поліція перевіряє гігантський договір на 863,9 млн грн з ТОВ “Екніс” щодо реконструкції стратегічного об’єкта тепломереж. Слідчі вважають, що угода укладалася за завищеними цінами, а компанія неодноразово фігурувала у подібних схемах.

    Паралельно досліджується діяльність ТОВ “Авест Буд”, яке мало підряди на 59,7 млн грн. За даними поліції, підприємство завищувало ціни на матеріали, а частину коштів виводило через фіктивні фірми.

    Загалом відкрито щонайменше чотири кримінальні провадження щодо “Київтеплоенерго”. Справи стосуються як привласнення майна у великих розмірах (ч. 4–5 ст. 191 КК), так і службової недбалості (ст. 367 КК).

    Варто нагадати, що ще у 2023 році Держаудитслужба зафіксувала порушень у діяльності підприємства на 20,28 млрд грн, із яких понад 3,2 млрд грн — безповоротно втрачені кошти. Найбільші втрати припадали на теплові мережі, які залишаються у критичному стані.

    “Київтеплоенерго” очолює В’ячеслав Бінд, підприємство підпорядковується департаменту ЖКІ КМДА, яким керує Дмитро Науменко. Сферу ЖКГ столиці з 2014 року курує заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Попри численні викриття, жоден із топ-менеджерів “Київтеплоенерго” чи КМДА фактично не поніс відповідальності.

    Слідство вказує, що схеми в “Київтеплоенерго” — системні та багаторівневі. Вони поєднують завищені кошториси, використання підконтрольних підрядників і фіктивних фірм, що дозволяє виводити бюджетні гроші у тінь.