Законопроєкт №12374-д щодо реформи Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) готують до другого читання, але антикорупційні органи вже б’ють на сполох. У документі виявили низку правок, які можуть ускладнити боротьбу з незаконним збагаченням та зробити моніторинг активів чиновників формальністю.
Попри те, що профільний комітет Верховної Ради 24 березня відхилив небезпечні правки, депутати можуть спробувати “протягнути” їх під час голосування в залі. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та саме АРМА вже виступили категорично проти цих змін, наголошуючи на тому, що вони можуть серйозно послабити антикорупційні механізми.
Серед ключових правок, які викликали резонанс, є зміни у моніторингу способу життя державних посадовців.
Якщо парламент підтримає ці правки, НАЗК втратить можливість перевіряти майно чиновників, яке вже фігурувало у попередніх перевірках. Тобто якщо після першої перевірки з’являться нові докази про занижену вартість активів чи фіктивні угоди, довести незаконне збагачення буде практично неможливо.
Центр протидії корупції (ЦПК) зазначає, що це відкриє шпарину для приховування нерухомості, автомобілів і готівкових активів, оскільки НАЗК зможе повторно перевіряти лише ті дані, які підтверджені судовим вироком.
Також є правка, що забороняє перевіряти активи, придбані посадовцем або його сім’єю до призначення на державну службу. Це дозволить легалізувати раніше приховані статки, які нібито “належали” чиновнику ще до його кар’єри в органах влади.
Ще один суперечливий блок правок (889, 890, 892) передбачає, що відомості в деклараціях мають заповнюватися автоматично із державних реєстрів, а сам декларант не зобов’язаний перевіряти їх точність.
Тобто якщо в електронній декларації з’являться неточності або якщо у державних реєстрах просто немає інформації про певні активи, чиновник не буде нести жодної відповідальності.
НАЗК застерігає, що це зруйнує всю систему електронного декларування, адже головним джерелом інформації про власність є не реєстри, а первинні документи. Наприклад, якщо квартира була отримана ще у 90-х роках, а відомостей про неї немає у сучасних базах даних, її можна легко приховати від декларування.
АРМА та НАЗК відкрито розкритикували спроби “заховати” ці правки у законопроєкті. Голова АРМА Олена Дума заявила, що документ містить норми, які загрожують ефективності антикорупційних механізмів і не мають жодного відношення до реформи АРМА.
За словами представників НАЗК, нові зміни фактично знищують інструмент моніторингу способу життя чиновників, що дозволило агентству передати до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 61 справу на суму понад 231 млн грн.
Загалом, сума необґрунтованих активів, виявлених завдяки цьому механізму, перевищує 1,5 млрд грн. Якщо парламент ухвалить спірні правки, подібні розслідування стануть неможливими.
Центр протидії корупції вказує на те, що серед головних лобістів змін – народний депутат від “Батьківщини” Сергій Власенко та лідерка партії Юлія Тимошенко. Антикорупціонери побоюються, що під час голосування ці та інші “шкідливі” норми можуть бути внесені прямо в сесійній залі без попереднього обговорення.
Небезпека полягає у тому, що формально законопроєкт спрямований на реформу АРМА в межах зобов’язань України перед ЄС (Ukraine Facility). Але разом із необхідними змінами туди намагаються додати норми, які послаблюють боротьбу з корупцією.
Якщо ці зміни ухвалять, це може призвести до зупинки розслідувань корупції на найвищому рівні та створення нових лазівок для чиновників, які хочуть приховати незаконні активи.
