Позначка: Денис Комарницький

  • Ексдепутата Київради Дениса Комарницького пов’язують з діяльністю партії “Батьківщина” у Києві

    Ексдепутата Київради Дениса Комарницького пов’язують з діяльністю партії “Батьківщина” у Києві

    За інформацією наших джерел, фігурант гучної кримінальної справи НАБУ про корупцію Денис Комарницький повертає свій вплив на столицю та викупив у Юлії Тимошенко “франшизу” Батьківщини по 5-ти районах Києва.

    Також, за інформацією джерла, Денис Комарницький розпочав фінансування передвиборчої кампанії Юлії Тимошенко та кандидатів від Батьківщини на президентських, парламентських і місцевих виборах.

    Стосовно столиці, за інформацією джерела, Денис Комарницький взяв на себе зобов’язання по фінансуванню всієї партійної структури Батьківщини та наступних кандидатів по п’яти районам Києва: Аллу Шлапак, Олега Тищенко, Георгія Зантарая, Михайла Терентьєва та Анатолія Шаповала.

  • Брат нардепа Крулька будував мережу елітних готелів із Комарницьким — записи НАБУ

    Брат нардепа Крулька будував мережу елітних готелів із Комарницьким — записи НАБУ

    Брат народного депутата від фракції «Батьківщина» Івана Крулька — Василь Крулько — вів переговори про створення мережі елітних готелів «Апартель» із підозрюваним у масштабній земельній корупції Денисом Комарницьким. Про це 17 листопада повідомили журналісти Bihus.Info, посилаючись на записи, зроблені НАБУ та САП у межах операції «Чисте місто».

    За даними розслідувачів, Василь Крулько неодноразово фігурує у розмовах, записаних у кабінеті Комарницького. На цих аудіо сторони обговорюють створення спільних бізнесів як в Україні, так і за кордоном, а також залучення підставних осіб для реалізації проєктів. У розшифровках фігурує й обговорення ролі водія менеджерки Комарницького — Сергія Полікарпова — як одного з номінальних власників.

    Одним із ключових проєктів стала ідея побудувати масштабний готельно-рекреаційний комплекс у селі Поляна на Закарпатті. Він позиціонувався як майбутній один з найбільших готелів країни. Під цей проєкт створили чотири компанії, серед власників яких — дружина Василя Крулька Яна, його бізнес-партнер Юрій Калинюк, інвестфонд «Мінкар», пов’язаний із Комарницьким, а також згаданий у записах водій Полікарпов.

    Другий напрям — вихід на міжнародний ринок. Йшлося про проєкт у словенській Рогашці, де вже працює готель «Атландида», що належить компанії сина Комарницького. За змістом розмов, саме цей об’єкт мав стати базою для міжнародного розвитку «Апартелю». Розглядався і потенціал подальшого розширення мережі за межами Словенії.

    У коментарі журналістам Василь Крулько підтвердив, що спілкувався з Комарницьким щодо проєкту в Поляні, проте запевнив, що нині люди з орбіти Комарницького не мають стосунку до цього бізнесу. Водночас пояснити появу водія Полікарпова серед власників компаній він не зміг. Також Крулько визнав, що його група компаній ще не ухвалила рішення щодо остаточного розриву співпраці з Комарницьким за кордоном.

    Сам Іван Крулько традиційно стверджує, що не має стосунку до мережі «Апартель». Журналісти Bihus.Info ще у 2023 році фіксували стрімке зростання готельно-ресторанного бізнесу родини Крульків після його обрання до Верховної Ради. У 2025 році нардеп знову повторив, що не пов’язаний з діяльністю мережі та не отримує доходів від її роботи.

    У чому підозрюють Комарницького

    Дениса Комарницького правоохоронці вважають організатором масштабної земельної схеми в Києві. За даними НАБУ, учасники злочинної організації відшукували перспективні ділянки та фіктивно реєстрували на них неіснуючі будівлі. Це дозволяло отримувати право власності на землю без торгів, використовуючи підконтрольних депутатів. За такі голосування ті отримували хабарі.

    6 лютого Комарницькому та ще шістьом учасникам схеми повідомили про підозру у заволодінні землями громади Києва на 11,6 млн грн. Через кілька днів бізнесмен утік з України. За даними журналістів, він перетнув кордон у Закарпатській області, скориставшись машиною для перевезення тіл загиблих військових. До організації втечі могли бути причетні працівники СБУ та поліції.

    Нині Комарницький переховується у Відні та перебуває у розшуку.

  • Фігурант справи «Чисте місто» Терентьєв лишається депутатом Київради і скликає Земельну комісію – депутатка Пташник

    Фігурант справи «Чисте місто» Терентьєв лишається депутатом Київради і скликає Земельну комісію – депутатка Пташник

    Депутатка Київської міської ради Вікторія Пташник заявила, що Михайло Терентьєв — фігурант кримінальної справи «Чисте місто» про земельну корупцію — досі обіймає мандат депутата та навіть скликає засідання Земельної комісії міськради. Про це парламентарка повідомила у своєму зверненні.

    Справа «Чисте місто» — це спільна операція Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у межах якої правоохоронці викрили, як стверджують слідчі, масштабну схему привласнення та розпорядження земельними ділянками в Києві. Серед фігурантів розслідування згадують «наглядача за Києвом» Дениса Комарницького, секретаря Київради Володимира Бондаренка, заступника голови КМДА Петра Оленича, а також представників фракцій «Батьківщина» та «УДАР».

    Пташник висловила обурення тим, що людина, яка фігурує в резонансній справі, залишається в кріслі депутата і продовжує впливати на земельні питання міста, зокрема скликаючи засідання комісії, яка розглядала б питання, пов’язані з розпорядженням міської землі. Вона наголосила на необхідності розглянути питання щодо неприпустимості участі у земельних рішеннях осіб, яких названо в антикорупційному провадженні.

  • Претендентка на посаду в.о. ректора університету ім. Бориса Грінченка – депутатка Київради Алла Шлапак

    Претендентка на посаду в.о. ректора університету ім. Бориса Грінченка – депутатка Київради Алла Шлапак

    За інформацією наших джерел, Віталій Кличко може сприяти призначенню в. о. ректора університету ім. Бориса Грінченка протеже біглого корупціонера Дениса Комарницького – Аллу Шлапак.

    За інформацією джерела, в рамках “угоди” про призначення Алли Шлапак, підозрюваний в багатомільйонних аферах із столичною землею Денис Комарницький, буде допомагати меру Києва в його протистоянні з Офісом Президента.

    Нагадаємо, Алла Шлапак являється депутатом Київської міської ради п’яти скликань, входить до Депутатської фракції “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”.

    Алла Шлапак з 2001 року і по теперішній час – займається викладацькою діяльністю у провідних столичних ВНЗ.

    З 2018 року Алла Шлапак обіймає посаду заступника завідувача кафедри міжнародного обліку і аудиту Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана. З 2019 року – доцент кафедри освітнього лідерства Інституту післядипломної освіти Київського університету ім. Бориса Грінченка.

    В біографії Алли Шлапак також присутні маловідомі факти її роботи на проросійські сили. В даному контексті варто згадати прізвище відомого бізнесмена-колаборанта Віктора Поліщука, який тривалий час фінансував її політичні амбіції.

  • Можливі кадрові зміни у Міністерстві освіти: ЗМІ назвали кандидата

    Можливі кадрові зміни у Міністерстві освіти: ЗМІ назвали кандидата

    У рамках анонсованих кадрових змін в українському уряді, посада міністра освіти може опинитися під загрозою. За даними ZN.UA, очільника МОН Оксена Лісового нібито планують замінити його нинішнім заступником — Андрієм Вітренком. Призначення останнього може мати не лише політичне, а й скандальне підґрунтя.

    Андрій Вітренко очолює фракцію «Слуги народу» в Київраді. У 2020 році його кампанію просував Денис Комарницький — бізнесмен і впливовий тіньовий гравець столичної політики, який наразі є фігурантом кримінального розслідування НАБУ. За інформацією журналістів, лобіювання Вітренка стало можливим завдяки прямому проханню Миколи Тищенка до голови Офісу президента Андрія Єрмака.

    Згідно з повідомленнями у ЗМІ, Вітренко також претендував на посаду секретаря Київради, але отримав натомість головування у бюджетній комісії — це стало компромісом з боку мера Віталія Кличка. На цій посаді Вітренко, за інформацією з журналістських розслідувань, фактично не втручався у роботу Комарницького та отримував свою частку з «схем».

    До професійного досьє можливого нового міністра додаються й суперечливі моменти в науковій діяльності. У співавторстві з Вітренком з’являлися праці з економіки, які містили посилання на російські джерела, що виглядає щонайменше недоречно в умовах повномасштабної війни.

    З огляду на ці обставини, ймовірне призначення Вітренка на чутливу посаду міністра освіти викликає запитання не лише про професійну придатність, а й про політичну доцільність.

  • Київрада провалила голосування за скасування фейкових ділянок у справі “Чисте місто”

    Київрада провалила голосування за скасування фейкових ділянок у справі “Чисте місто”

    У Київраді знову не вистачило голосів, аби бодай частково виправити гучні “земельні помилки”, які стали предметом розслідування НАБУ у межах резонансної справи “Чисте місто”. Йдеться про чотири новосформовані ділянки площею близько 0,6 га, які були “намальовані” під неіснуючі об’єкти нерухомості — так звані “будівлі-привиди”. Попри наявні докази фальсифікацій, 10 червня 2025 року депутати Київради провалили голосування щодо їх вилучення з рішення про інвентаризацію земель. Усі згадані ділянки вже опинилися або можуть опинитися в руках пов’язаних фірм — без жодного аукціону.

    “Туалетна схема” в дії

    Суть оборудки — стара як світ, але працює досі: на ділянку в центрі міста “накладають” неіснуючу будівлю площею 40–100 м², реєструють на неї фейкове право власності, а потім на цій підставі отримують землю в оренду напряму, без конкурсу. Цього разу фігурують адреси на Притисько-Микільській, Васильківській, Червоної Калини та Міцкевича. За даними НАБУ, технічні паспорти на “споруди” були сфальсифіковані, а самих об’єктів у натурі не існувало. Проте приватний нотаріус таки зареєстрував право власності на ці “будівлі” на громадянина Віталія Білоуса, який згодом передав їх юридичним особам.

    Зокрема, йдеться про ТОВ “В-6” та ТОВ “Кінгста”, які вже подали документи на викуп або оренду цих ділянок. Одна з них — ділянка на вул. Міцкевича, 1-А — вже формально передана в оренду на 10 років.

    У листі, надісланому до Київради, НАБУ прямо зазначає: схеми з “будівлями-привидами” використовувала злочинна організація під керівництвом колишнього депутата Дениса Комарницького. У справі фігурують також заступник голови КМДА Петро Оленич, депутати Михайло Терентьєв, Олена Марченко, а також керівники комунальних підприємств.

    У межах справи “Чисте місто” детективи встановили, що в період 2023–2024 років із комунальної власності незаконно вивели ділянки на понад 11,6 млн грн і намагалися заволодіти ще шістьма на 83,7 млн грн. Примітно, що частина “проєктів” щодо оформлення та забудови цих ділянок була вже профінансована. Тобто забудовники не зупинилися навіть після викриття схеми.

    Попри пряму вказівку НАБУ, Київрада вже двічі не змогла проголосувати за проєкт рішення про виключення цих ділянок із документу про інвентаризацію земель. Ініціатором скасування виступив депутат Володимир Бондаренко (“УДАР”), але обидва голосування дали лише по 51 голосу з необхідних 61. Рішення залишилось в силі, а отже формально “помилкові” ділянки залишаються у плані розподілу та можуть бути передані без конкурсу.

    Наразі Київрада окремо судиться з Віталієм Білоусом та компаніями “В-6” і “Кінгста”. У справі №758/4816/25 місто вимагає скасувати фіктивну реєстрацію “будівлі” на Притисько-Микільській. У справі №910/4142/25 намагається повернути ділянку на Васильківській. Проте без рішення Київради ці суди можуть залишитися лише спробою “гасити вогонь відрами”.

    ТОВ “В-6” та ТОВ “Кінгста” пов’язані між собою та зі столичними політиками. Обидві мають спільних засновників із фірмами, пов’язаними з Олександром Спасибком (ексзаступник голови КМДА), а також з депутаткою Київради Оленою Овраменко та ексзаступницею мера Ганною Свириденко. Саме ці особи голосували за передачу землі ТОВ “Кінгста”.

    Ситуація із “виправленням помилок” демонструє: навіть коли схема викрита, документи підроблені, а фігуранти отримали підозри, Київрада все одно не квапиться наводити лад. Замість скасування — ігнорування. Замість повернення землі громаді — збереження “приватних” схем. І допоки земельні рішення залишаються інструментом впливу, а голоси депутатів — інструментом домовленостей, історія “Чистого міста” далека від завершення.

  • Без конкуренції та з бюджетом у мільярд: компанія Шкиля знову отримала підряд на Подільський міст

    Без конкуренції та з бюджетом у мільярд: компанія Шкиля знову отримала підряд на Подільський міст

    Компанія «Автострада» Максима Шкиля продовжує будівництво Подільського мосту в Києві. Цього разу компанії знову виділили значну суму — 1,18 млрд грн. При цьому тендер провели без жодного конкурента. Як зазначається у документації, знижка склала лише 200 тис. грн від очікуваної вартості.

    У переліку запланованих робіт — встановлення шумозахисних екранів, освітлення, світлофорів, трансформаторних підстанцій тощо. Компанія «Автострада» будує Подільський міст з 2023 року, замінивши на цьому проєкті попереднього підрядника — ТОВ «Еко-строй-трейд». Його пов’язували з Денисом Комарницьким та Вадимом Столаром.

    Нагадаємо, що у 2023 році «Автострада» розпочала роботи в статусі субпідрядника, а фінансування почало надходити безпосередньо з міського бюджету Києва. За даними журналістів, саме Комарницький привів Шкиля до цього проєкту. Тоді компанія без конкурсу отримала понад 630 млн грн.

    Попри тривале спостереження НАБУ за діяльністю Дениса Комарницького, жодних претензій до будівництва Подільського мосту чи участі «Автостради» правоохоронці не висунули. Ця мовчанка викликає питання у громадськості, особливо на фоні гучніших справ про значно менші суми збитків.

    Також згадують інший великий проєкт, який виконує компанія Максима Шкиля — добудову метро на Виноградар. Там ситуація виглядає ще контрастніше: попередній підрядник, «Київметробуд», збудував 40% за 2,5 млрд грн, тоді як «Автострада» отримала 13,8 млрд грн на решту 60%.

    Прозорість таких рішень та ефективність витрачання міського бюджету залишаються під питанням. Громадськість вимагає більшої відкритості тендерів та аудиту подібних проєктів, особливо в умовах воєнного часу, коли кожна гривня на рахунку.

  • Бізнесмен Комарницький досі володіє часткою в Київміськбуді

    Бізнесмен Комарницький досі володіє часткою в Київміськбуді

    Попри гучний розшук і статус підозрюваного у справах про масштабну корупцію, впливовий київський бізнесмен Денис Комарницький досі володіє пакетом з 985 161 простої іменної акції ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд». Їх обліковано на депозитарному рахунку в банку «Глобус», номер рахунку — 302315-UA10012739.

    Ці активи — не формальність. За оцінками експертів, вартість пакета Комарницького може сягати десятків мільйонів гривень. І поки НАБУ та САП заявляють про арешти його майна, саме ці акції арештом не охоплено, що відкриває дорогу до їхнього виведення — у тіні, на офшори або через підставних осіб.

    Підозри і мовчання

    Нагадаємо, Денис Комарницький перебуває у розшуку за підозрою у:

    • створенні злочинної організації (ст. 255 ККУ),

    • розкраданні в особливо великих розмірах (ст. 191),

    • легалізації доходів (ст. 209),

    • підкупі посадових осіб (ст. 369).

    Водночас, попри тяжкість звинувачень, система продовжує толерувати його присутність у корпоративній структурі одного з найбільших будівельних активів столиці.

    ПрАТ «Київміськбуд» — холдингова компанія, через яку реалізуються ключові будівельні проєкти у столиці. Маючи навіть міноритарний пакет акцій, особа може впливати на загальні збори, блокувати окремі рішення та вести перемовини з забудовниками, прикриваючись “часткою”. У руках підозрюваного — це важіль впливу, який прямо суперечить інтересам міста.

    І хоча компанія формально контролюється КМДА через комунальні пакети, мер Віталій Кличко жодного разу публічно не згадав, що частка перебуває у руках оголошеного в розшук фігуранта кримінального провадження.

  • Український бізнесмен Денис Комарницький заробив сотні мільйонів на київській нерухомості

    Український бізнесмен Денис Комарницький заробив сотні мільйонів на київській нерухомості

    У період з 2016 по 2018 рік київський бізнесмен Денис Комарницький та його дружина володіли щонайменше 110 квартирами в новобудовах столиці. Значна частина цього житлового фонду — 52 квартири — перебувала в житловому комплексі «Комфорт Таун», ще 48 — у ЖК «Central Park», і 10 — у «Tetris Hall». Всі ці комплекси були зведені компанією KAN Development, заснованою Ігорем Ніконовим, колишнім заступником голови КМДА за Віталія Кличка.

    Як повідомляється, нерухомість переходила у власність подружжя Комарницьких на короткий строк — часто лише на кілька днів або тижнів, після чого реалізовувалась. На цій схемі продажу квартир вони могли заробити до 440 мільйонів гривень.

    Офіційно незрозуміло, на яких підставах бізнесмен отримував таку кількість квартир. Проте один із можливих варіантів, який розглядають джерела — це інвестиційні угоди з фіксованою вартістю купівлі. Таку версію озвучив Ігор Ніконов, зазначивши, що компанії, пов’язані зі Степаном Черновецьким (сином колишнього мера Києва), були власниками земель під забудову та саме вони фінансували проєкти, а KAN Development виступала лише девелопером.

    Ніконов також заперечив можливість передачі квартир як форми хабаря, наголосивши, що в період 2016–2018 років Комарницький не мав достатнього політичного чи адміністративного впливу для тиску на забудовників. Водночас вплив Комарницького у міських справах дійсно різко зростав у двох інших періодах: 2006–2010 і з 2019 року до теперішнього часу.

    На фоні хронічних корупційних скандалів у міському управлінні та будівельній сфері, ситуація з масовою скупкою квартир викликає запитання — чи була ця схема виключно бізнесом, чи могла слугувати для прихованого фінансування або неформальних розрахунків?

  • Подружжя Комарницьких за три роки продали квартир на 440 мільйонів

    Подружжя Комарницьких за три роки продали квартир на 440 мільйонів

    Понад 100 квартир у престижних житлових комплексах Києва — саме стільки нерухомості зафіксували журналісти за бізнесменом і колишнім депутатом Київради Денисом Комарницьким та його дружиною Іриною в період з 2016 по 2018 рік. Усі ці квартири були швидко перепродані — іноді менш ніж за тиждень після реєстрації права власності. Загальна сума ймовірного прибутку від таких операцій могла перевищити 440 мільйонів гривень.

    Розслідування «Слідства.Інфо» припускає: квартири могли виступати у ролі неофіційної плати за вплив Комарницького у сфері земельних питань Києва. Правоохоронці вже відкрили кримінальне провадження в рамках масштабної операції «Чисте місто», що має на меті зруйнувати корупційні схеми навколо виділення землі та освоєння бюджетних коштів у столиці.

    Найбільша кількість квартир — 52 — були оформлені на Комарницьких у ЖК «Комфорт Таун». Ще 48 — у бізнес-комплексі Central Park біля метро «Либідська», та 10 — у преміальному Tetris Hall. Власником усіх трьох об’єктів є забудовник KAN Development, заснований Ігорем Ніконовим — ексзаступником Кличка у 2014–2015 роках.

    Згідно з відкритими витягами з держреєстру, Комарницькі володіли цими квартирами недовго — частину перепродали буквально за кілька днів. При цьому, за підрахунками журналістів, перепродаж у двох основних ЖК міг принести понад 330 млн грн, ще близько 110 млн — у Tetris Hall.

    Збіг чи закономірність — пік таких «операцій» припав саме на 2016–2018 роки. Після цього подружжя не фігурувало у схожих транзакціях. У коментарі журналістам Ірина Комарницька заявила, що йдеться про «бізнес-діяльність», однак уникла пояснень, у чому саме вона полягала.

    KAN Development на запити журналістів не відповів. А сам Денис Комарницький, як відомо, ще з лютого 2025 року залишив територію України після початку розслідування проти нього. Його ім’я вже неодноразово звучало у контексті скандалів із «туалетною схемою» та «плівками Комарницького».

    Чи стануть 110 квартир доказом у справі про земельну мафію в Києві — тепер слово за слідством. Але як мінімум у публічному просторі стає дедалі більше питань про тіньовий ринок нерухомості в столиці та про те, хто справді керував землею Києва останні десять років.