Хрещатик

Позначка: ціни на продукти

  • Запасатися їжею на місяці не потрібно: у Мінагро пояснили, що буде з продуктами після ударів РФ

    Запасатися їжею на місяці не потрібно: у Мінагро пояснили, що буде з продуктами після ударів РФ

    Українцям наразі немає потреби масово скуповувати продукти та створювати великі домашні запаси через російські удари по складській і логістичній інфраструктурі. У Міністерстві аграрної політики та продовольства запевняють: передумов для довгострокового дефіциту їжі або загрози голоду в країні немає. Водночас наслідки атак можуть проявитися в іншому — складнішій логістиці, тимчасово меншому асортименті окремих товарів та певному зростанні цін.

    Про це 3 вересня заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. За його словами, рекомендації для населення фактично не змінилися порівняно з попередніми роками повномасштабної війни.

    Міністр зазначив, що українцям варто мати вдома базовий запас продуктів, однак підстав формувати запаси на кілька місяців зараз немає. Оптимальний набір залежить від потреб конкретної родини, кількості людей та особливостей харчування.

    «Передумов мати більше, ніж місячний запас, немає», — наголосив Висоцький.

    Головна причина занепокоєння — систематичні російські удари по українській складській та логістичній інфраструктурі. Наприкінці серпня Висоцький заявляв, що внаслідок атак було знищено близько 90% сучасних місць зберігання товарів. Попри масштаб втрат, він тоді також наголошував, що це не означає, що Україна залишиться без продовольства.

    Проблема полягає насамперед не у фізичній відсутності їжі, а в тому, як доставити її від виробника до магазинів після втрати великих логістичних центрів. Бізнес змушений перебудовувати звичні ланцюги постачання та переходити до більш децентралізованої моделі.

    Замість накопичення значних обсягів товарів на одному великому складі продукцію можуть розподіляти меншими партіями між різними об’єктами. Інший варіант — активніше використовувати пряме постачання від виробників до торговельних точок. Така модель зменшує ризик одночасної втрати великих запасів унаслідок одного російського удару.

    Однак нова логістика коштує дорожче. Потрібно більше транспорту, пального, водіїв, а маршрути доставки стають складнішими. Саме це, а не дефіцит продовольства, може стати одним із факторів зростання цін.

    За оцінкою Мінагрополітики, додаткові витрати через перебудову логістики можуть додати приблизно до 2,5% до вартості продовольства в загальному вимірі. При цьому йдеться про макроекономічну оцінку — ціни на конкретні продукти можуть поводитися по-різному залежно від категорії товару, виробника та логістичного ланцюга.

    Висоцький пояснював, що доставка продукції безпосередньо від виробника до споживача потребує додаткових витрат на пальне та оплату роботи водіїв. Водночас може змінюватися і вартість складських послуг.

    Ще одним можливим наслідком атак може стати тимчасове скорочення асортименту в окремих магазинах. Це також не слід автоматично сприймати як початок дефіциту. Якщо раніше великий розподільчий центр дозволяв торговельній мережі одночасно зберігати значну кількість різних товарів, то децентралізована система передбачає менші партії та частіші поставки.

    Таким чином, певного продукту може тимчасово не бути в конкретному магазині, але це не означатиме, що він зник із країни або його неможливо поставити в торговельну мережу. Висоцький раніше попереджав, що удари по логістичній інфраструктурі можуть впливати саме на асортимент і вартість доставки.

    Ситуація принципово відрізняється від перших місяців повномасштабного вторгнення 2022 року, коли одночасно порушилися численні логістичні маршрути, частина територій опинилася під окупацією, а населення масово скуповувало товари першої необхідності. За словами Висоцького, зараз подібної загрози постачанню продовольства немає.

    Україна має достатні обсяги продовольства для внутрішнього споживання. Зокрема, у Мінагрополітики раніше повідомляли про достатнє виробництво овочів для внутрішнього ринку. Основне завдання зараз — забезпечити стабільне переміщення продукції між виробниками, місцями зберігання та магазинами в умовах постійної загрози нових атак.

    Тому масове скуповування продуктів може, навпаки, створити локальні проблеми там, де об’єктивного дефіциту немає. Якщо велика кількість покупців одночасно вирішить придбати значно більше товарів, ніж зазвичай, полиці окремих магазинів можуть тимчасово спорожніти швидше, ніж мережа встигне організувати наступну поставку.

    У Мінагрополітики радять орієнтуватися на звичний для умов війни базовий запас. При цьому конкретний перелік продуктів кожна сім’я визначає самостійно — залежно від кількості людей, можливості зберігання та особистих потреб.

    Отже, після масштабних російських атак головним ризиком для продовольчого ринку України залишається не нестача самої їжі, а ускладнення її зберігання та доставки. Саме через це українці можуть зіткнутися з локальними перебоями в асортименті та помірним зростанням вартості окремих товарів.

    Водночас у Мінагрополітики наразі не бачать передумов ані для довгострокового дефіциту продовольства, ані для необхідності формувати багатомісячні домашні запаси.

  • Якщо великі магазини залишаться без постачання, уряд покладе проблему на міста

    Якщо великі магазини залишаться без постачання, уряд покладе проблему на міста

    Міські ярмарки в Києві цього тижня знову розставили намети в кількох районах. Для столиці це звична літня рутина. Для частини чиновників — уже не лише сезонний канал збуту для фермерів, а запасний контур на випадок, якщо великі мережі не втримають звичний ритм постачання.

    Після серпневих ударів по розподільчих центрах центральна влада публічно тримає одну лінію: системного дефіциту продуктів немає, базові товари залишаться в магазинах, зміниться логістика. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький 28 серпня заявив, що знищено «умовно кажучи, 90%» логістики продуктових мереж, але «загрози голоду та системного фізичного дефіциту» немає.

    Комплексного пакету допомоги самим мережам від уряду при цьому не готують. Питання підтримки ритейлу і резервного забезпечення міст продуктами фактично повертають на рівень місцевої влади — за логікою перших місяців повномасштабного вторгнення, коли громади самі шукали склади, транспорт і постачальників. Про такий розподіл відповідальності розповів співрозмовник, обізнаний із внутрішніми обговореннями в органах влади.

    У великих містах місцевим адміністраціям належить провести окремі наради з двох треків. Перший — як утримати мережі: приміщення, маршрути, пріоритетний доступ до площ, координація з виробниками. Другий — що робити з продовольством для населення, якщо логістика великих мереж у конкретному місті зірветься. Це вже не розмова про «порожні полиці на тиждень», а про сценарій колапсу розподілу.

    Київ розглядає розширення ярмарків і допуск туди не лише фермерів. Офіційно столиця і так щотижня публікує адреси сезонних ярмарок: овочі, фрукти, м’ясо «безпосередньо від виробників». Розширення формату означало б інше: ярмарок як резервний ринок збуту для переробників і постачальників, яким великі мережі стали дорожчими й ризикованішими партнерами. Наскільки далеко зайде ця зміна і чи буде вона закріплена рішенням міської влади, публічно не оголошено.

    На заході країни полиці поки виглядають інакше, ніж у Києві після ночі 5 серпня. Частина асортименту там тримається в тому числі на європейських постачальниках і сухопутних коридорах. Ця схема працювала з 2022 року, коли морські маршрути обірвалися, а західні області стали і тилом, і логістичним вікном. Вразливість тут інша: удар по прикордонних переходах або чергах на кордоні може швидко зрізати той самий «західний» буфер, який зараз виглядає відносно стабільним.

    Центр уже показував, що вміє зібрати нараду і пообіцяти інструменти. 5 серпня прем’єр Сергій Корецький зустрівся з ритейлерами й логістами після масованої атаки. Уряд говорив про пріоритетний доступ бізнесу до державних приміщень для розосередження складів, про кредитну підтримку, страхування воєнних ризиків і «децентралізацію міжнародної логістики». Перелік площ мали підготувати за три дні Мінекономіки, АРМА і Фонд держмайна. Окремої програми компенсацій мережам за знищені хаби після цього так і не з’явилося.

    Це змінює баланс сил усередині продовольчого ланцюга. Великі мережі залишаються головним каналом для споживача, але втрачають роль єдиного ефективного розподільника. Місцева влада знову стає оператором резервного контуру — як у березні 2022-го, тільки тепер на тлі вже відбудованої, а потім знову розбитої складської системи. Виробник отримує стимул шукати коротші й швидші канали: локальні мережі, прямий збут, ярмарки. Місто отримує політичну відповідальність за полиці, не маючи ні флоту фур, ні власних розподільчих центрів.

    Для покупця це, найімовірніше, означатиме не зникнення хліба, олії чи крупи, а іншу ціну вибору. Дорожча «логістика з коліс», оренда дрібних складів і обхідні маршрути не залишаються витратами мережі. Наскільки швидко це дійде до цінника, залежить від того, чи вдарить наступна хвиля по кордону так само прицільно, як серпень ударив по складах Київщини.

  • Після ударів по складах великі мережі зіткнулися з дорогою логістикою і новими умовами поставок

    Після ударів по складах великі мережі зіткнулися з дорогою логістикою і новими умовами поставок

    Великі торговельні мережі поки зберігають звичне наповнення полиць, однак після серпневих ударів по складській інфраструктурі їхня робота з постачальниками і логістика помітно ускладнилися. Офіційно влада каже, що системного дефіциту продуктів немає. При цьому асортимент окремих товарів може скорочуватися.

    Після ночі 5 серпня в «Сільпо» і «Форі» з’явилися помітні прогалини в асортименті. Через кілька тижнів ситуація частково стабілізувалася. АТБ з 28 серпня обмежила продаж соціально значущих товарів шістьма одиницями в одному чеку, пояснивши це боротьбою з перекупниками. 28 серпня міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що російські удари знищили значну частину логістичної інфраструктури продуктових мереж. При цьому виробництво базових продуктів триває. Проблема виникла передусім між виробником і магазином.

    Під удари потрапили розподільчі центри Novus, Fozzy Group, Varus і «Коло», склади Roshen, а також інші об’єкти, через які товари розподілялися між магазинами. Після втрати великих центрів мережі змушені переходити на прямі поставки від виробників, крос-докінг і оренду невеликих складів.

    Це робить логістику значно дорожчою. За даними, які наводить «Економічна правда», в АТБ витрати на перебудову логістики зросли на 75%, а витрати на паливо — на 50%. На окремих маршрутах пряма доставка в магазини обходиться у два-три рази дорожче за централізовану схему. У середньому учасники ринку оцінюють зростання логістичних витрат великих мереж приблизно на 30%, і скоріше за все це ляже на ціну продуктів у магазині.

    Співрозмовник, обізнаний із переговорами мереж і постачальників, каже, що виробники дедалі частіше не хочуть працювати з відстрочкою платежу на 90–120 днів і шукають додаткові канали збуту — зокрема невеликі магазини і локальні мережі. При цьому цифру 90–120 днів не можна вважати універсальною для всього ринку, у стандартних договорах відстрочка може бути коротшою, а швидша оплата іноді надається постачальнику з дисконтом.

    Після серпневих атак мережі також почали переглядати розподіл ризиків за товар, який уже перебуває на їхніх складах. Для виробника це означає додаткове навантаження. Він уже закупив сировину, виробив продукцію і доставив її в мережу, але може не отримати оплату за товар, якщо склад буде знищено. У результаті великі мережі одночасно стикаються з двома проблемами. Їм стає дорожче доставляти товар, а виробники отримують більше стимулів працювати з покупцями, які швидше платять і несуть менше ризиків.

    Поки це не призвело до продовольчого дефіциту. Але наслідки поступово відображатимуться на ціні. Логістика подорожчала, мережі змушені використовувати менш ефективні маршрути і додаткові склади, а частина виробників може перерозподіляти обсяги на користь невеликих торгових точок.

  • Блокада портів Одещини може спровокувати нову хвилю зростання цін

    Блокада портів Одещини може спровокувати нову хвилю зростання цін

    Блокування Росією роботи портів Одеської області може спричинити різке подорожчання продовольства не лише в Україні, а й у світі. Через припинення морських перевезень порушуються ланцюги постачання, а для найбідніших країн продукти можуть стати недоступними.

    Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, повідомляє Reuters.

    За словами міністра, після фактичного блокування руху суден в українських портах світовий продовольчий ринок може зіткнутися з новим стрибком цін.

    “Оскільки Росія фактично знову заблокувала рух у портах, ціни на продовольство можуть різко зрости, що вплине на споживачів у всьому світі”, – наголосив Висоцький.

    Він зазначив, що наслідки таких дій відчують насамперед найбільш уразливі країни, які значною мірою залежать від українського експорту зерна та іншої аграрної продукції.

    За словами міністра, продовольство стане дорожчим, а для найбідніших верств населення в окремих державах воно може виявитися взагалі недоступним.

    Ситуація загострюється на тлі фактичної зупинки морських перевезень через порти Великої Одеси. Як раніше повідомлялося, цілеспрямовані російські удари по портовій інфраструктурі суттєво обмежили експортні можливості України.

    Під загрозою опинилося понад 60% українського експорту, а також ключові логістичні маршрути для імпорту. Особливо відчутними ці наслідки стали під час жнив, коли значна частина нового врожаю вже мала бути відвантажена іноземним покупцям.

    Останніми тижнями Росія неодноразово атакувала цивільну портову інфраструктуру та торговельні судна.

    Зокрема, 25 липня російські війська двічі завдали ударів по цивільному судну в Одеській області.

    Ще 22 липня один із найбільших світових контейнерних операторів Maersk оголосив про тимчасове припинення роботи сервісу через Чорноморський рибний порт. У компанії пояснили це погіршенням безпекової ситуації в акваторії Чорного моря.

    Крім того, 19 липня російські війська атакували балкер Golden Leo під прапором Гвінеї-Бісау. Унаслідок удару загинули дев’ять іноземних моряків та український лоцман, а саме судно згодом затонуло.

    У Міністерстві аграрної політики наголошують, що безпечне функціонування морських торговельних маршрутів залишається критично важливим не лише для української економіки, а й для забезпечення глобальної продовольчої безпеки.

  • В Україні прогнозують подорожчання продуктів через ціни на дизель

    В Україні прогнозують подорожчання продуктів через ціни на дизель

    Різке подорожчання дизельного пального в Україні може спричинити зростання цін на більшість продуктів харчування приблизно на 10%. Водночас ризику дефіциту продовольства в країні немає. Про це повідомив виконавчий директор Першого українського сільськогосподарського кооперативу Олександр Буюклі.

    За його словами, головна проблема для аграрного сектору пов’язана не з виробництвом продуктів, а з подорожчанням логістики. Україна залишається нетто-експортером багатьох видів аграрної продукції, тому забезпечення сировиною для виробництва харчів не викликає занепокоєння. Однак зростання цін на дизельне пальне безпосередньо впливає на витрати на транспортування сировини та готової продукції.

    Буюклі зазначив, що лише за останній тиждень ціни на дизельне пальне та мінеральні добрива різко зросли. За його оцінкою, причиною стали зміни на світовому ринку енергоресурсів, зокрема напружена ситуація навколо Ірану, а також коливання валютного курсу.

    За даними ринку, ще до загострення ситуації на Близькому Сході вартість дизпалива у центральних регіонах України становила приблизно 50–53 гривні за літр. Нині ціни зросли до приблизно 70 гривень за літр і вище.

    У середньому аграрним підприємствам потрібно близько 50–80 літрів дизельного пального на один гектар землі за сезон. Через підвищення вартості пального фермери можуть переплатити приблизно 20–30 доларів на кожному гектарі.

    «Це відчутно, але не критично. Багато залежатиме від врожайності. Чим вона буде вищою, тим нижчою вийде собівартість зерна», — пояснив експерт.

    Водночас підвищення цін на мінеральні добрива, за словами Буюклі, не матиме такого значного впливу на собівартість продукції. Більшість великих і середніх аграрних компаній закупили необхідні обсяги добрив ще взимку — у грудні та січні, за старими цінами.

    Найбільше подорожчання відчують невеликі фермерські господарства, які зазвичай купують добрива безпосередньо перед початком польових робіт.

    Попри складну ситуацію на енергетичних ринках, аграрний сектор України має достатній досвід адаптації до кризових умов. За словами експерта, ринок уже пережив значно складніші виклики у 2022–2023 роках, тому нинішнє зростання витрат не повинно призвести до серйозних перебоїв у виробництві чи постачанні продуктів.

  • Чому в Україні дорожчає гречка і чи може вона коштувати 100 гривень

    Чому в Україні дорожчає гречка і чи може вона коштувати 100 гривень

    В Україні гречка залишається доступною фізично, однак ключовою проблемою стає її вартість. Через низьку рентабельність аграрії поступово скорочують площі під цією культурою, що може вплинути на ситуацію на ринку в майбутньому.

    Про це розповів директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський. За його словами, виробники опинилися між двома факторами: фермери хочуть отримувати вищу закупівельну ціну, а покупці не готові платити більше за готову продукцію.

    Наразі, за оцінками експерта, середня ціна на гречку становить приблизно 30–32 тисячі гривень за тонну. У такому випадку гуртова відпускна ціна гречаної крупи ядриці сягає близько 60 тисяч гривень за тонну. Після націнки торговельних мереж, яка зазвичай становить 10–20%, формується кінцева ціна для споживача на полицях супермаркетів.

    При цьому аграрії розраховують продавати врожай дорожче — приблизно по 35 тисяч гривень за тонну, а з часом навіть по 40 тисяч. Однак, за словами Рибчинського, таке підвищення може бути контрпродуктивним, оскільки занадто висока ціна знижує попит.

    Експерт пояснює, що у цьому випадку виникає ризик конкуренції з імпортною продукцією. Якщо українська гречка дорожчатиме, на ринку може з’явитися дешевший імпорт. У такій ситуації переробні підприємства можуть або припинити виробництво, або змушені будуть знижувати закупівельні ціни на сировину.

    За словами Рибчинського, економіка виробництва виглядає так: якщо фермери продають гречку приблизно по 35 гривень за кілограм, переробні підприємства реалізують крупу вже приблизно по 70 гривень. Після націнки торговельних мереж ціна на полиці може зрости до 80–90 гривень за кілограм.

    При цьому на полицях супермаркетів ціни поки залишаються нижчими. Наприклад, у деяких мережах гречану крупу можна придбати приблизно за 45–48 гривень за кілограм, а в окремих магазинах ціни стартують від близько 37 гривень.

    Експерт також закликає українців не піддаватися паніці та не скуповувати крупу про запас. За його словами, ажіотажні закупівлі можуть штучно створити дефіцит на полицях.

    На його думку, подібна ситуація вже неодноразово траплялася на ринку: інформаційна хвиля викликає паніку серед покупців, і протягом кількох тижнів люди скуповують обсяги, які могли б спокійно придбати за кілька місяців.

  • Ціни на томати в Україні знову зросли, попри зниження попиту

    Ціни на томати в Україні знову зросли, попри зниження попиту

    В Україні зафіксовано чергове зростання цін на імпортні томати, хоча попит на цей овоч залишається низьким. Продавці пояснюють подорожчання високою закупівельною вартістю в Туреччині, яка наразі є основним постачальником помідорів на український ринок.

    Аналітики аграрного ринку зазначають, що відпускні ціни на імпортні томати за останній тиждень зросли в середньому на 10%. Наразі помідори продають по 120–140 гривень за кілограм, що свідчить про стабільний ціновий тиск навіть за відсутності активного споживчого попиту.

    Додатковим чинником подорожчання залишається обмежена пропозиція. На початку лютого на українському ринку представлені виключно імпортні томати, оскільки вітчизняні тепличні комбінати планують вихід продукції не раніше середини березня. Відсутність української альтернативи дозволяє імпортерам утримувати високий ціновий рівень.

    У порівнянні з аналогічним періодом минулого року тепличні томати в Україні вже подорожчали в середньому на 38%. Експерти не виключають, що до початку масових поставок вітчизняної продукції ціни залишатимуться високими.

    У великих торговельних мережах вартість помідорів перевищує середньоринкові показники. Зокрема, у Varus кілограм томатів продають по 159,90 гривні. В АТБ ціни становлять близько 152,89 гривні за кілограм, а в «Сільпо» вартість стартує від 169 гривень за кілограм. Таким чином, популярний овоч фактично перетворюється на один із найдорожчих у плодоовочевому сегменті.

    Представники аграрної галузі попереджають, що тенденція до зростання цін може зберігатися ще тривалий час. За їхніми оцінками, суттєве зниження можливе лише після появи на ринку першого врожаю з відкритого ґрунту. Паралельно експерти звертають увагу, що продовольча інфляція торкнеться й інших базових продуктів, зокрема хліба, ціни на який також мають потенціал для подальшого зростання.

  • Хліб, м’ясо, олія: як енергетична криза вплине на ціни в Україні

    Хліб, м’ясо, олія: як енергетична криза вплине на ціни в Україні

    Українцям варто готуватися до поступового подорожчання продуктів у магазинах через енергетичну кризу та загальну інфляцію. Водночас підстав для паніки чи масового скуповування продуктів наразі немає. Таку оцінку ситуації дав виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

    За словами економіста, зростання цін є постійним процесом, а витрати на електроенергію — лише один із чинників. Через перебої зі світлом дорожчає зберігання овочів, робота холодильного обладнання та морозильників на генераторах. Бізнес намагається частково перекласти ці витрати на споживачів, однак можливості для цього обмежені.

    Пендзин наголошує, що існує природна «стеля» цін. Виробник не зможе продавати продукцію дорожче, ніж дозволяє платоспроможність населення, яка наразі знижується. Саме тому різкого цінового вибуху не очікується, а бізнес змушений балансувати між собівартістю та реальним попитом.

    Оцінюючи ситуацію за окремими категоріями товарів, економіст зазначає, що хліб не подорожчає різко. Прогнози про зростання ціни на 20% він називає перебільшеними. Реалістичний сценарій — стабільне підвищення в межах 1–1,5% на місяць.

    Ціни на м’ясо та яйця, за його словами, залишатимуться відносно стабільними. Якщо курятина або свинина суттєво подорожчають, попит різко впаде, і ринок швидко відреагує зниженням цін.

    Найскладнішою залишається ситуація з молочними продуктами. Вітчизняні виробники змушені конкурувати з дешевшим імпортом, зокрема з країн ЄС. Це стримує різке подорожчання, але зростання все ж буде. Вершкове масло, яке подешевшало у січні через світові тенденції, у лютому знову почне дорожчати.

    Овочі, зокрема так званий «борщовий набір», продовжують зростати в ціні через витрати на зберігання. Водночас картопля нині приблизно на 20% дешевша, ніж торік, завдяки хорошому врожаю 2025 року. Масовий імпорт картоплі очікується не раніше квітня.

    Щодо соняшникової олії, економіст допускає підвищення ціни до рівня близько 100 гривень за літр. Водночас він сумнівається, що ціна зможе перевищити цей поріг, адже внутрішній попит не витримає рівня у 120 гривень.

    Окремо Пендзин наголосив, що загроз дефіциту продуктів в Україні немає. Він вважає безпідставними заклики робити стратегічні запаси круп чи консервів.

    За його оцінками, загальна інфляція за січень становитиме близько 2–2,5%. Ситуація залишається складною, але контрольованою. Головним стримувальним фактором для зростання цін є не бажання бізнесу, а низька платоспроможність населення.

  • В Україні зафіксували новий стрибок цін на овочі та фрукти: що подорожчало найбільше

    В Україні зафіксували новий стрибок цін на овочі та фрукти: що подорожчало найбільше

    На початку нового року гуртові ціни на овочі в Україні переважно зросли порівняно з грудневими показниками. Про це свідчать дані проєкту EastFruit, який відстежує ситуацію на аграрному ринку.

    Найпомітніше подорожчав солодкий перець. Його ціна за кілограм піднялася на 40–70 гривень і нині коливається в межах 140–190 грн, тоді як наприкінці року він продавався по 100–120 грн. Аналогічна динаміка зафіксована й щодо гострого перцю, який подорожчав із 70–180 до 100–200 грн за кілограм.

    Виросла і нижня межа цін на помідори. Якщо у грудні томати продавалися по 70–100 грн за кілограм, то тепер гуртові ціни стартують від 80 грн і доходять до 100 грн. Водночас огірки дещо подешевшали — їхня вартість знизилася зі 130–150 до 125–140 грн за кілограм.

    Суттєвий відсотковий ріст показала ріпчаста цибуля. Її ціни піднялися з 4–9 до 7–9 грн за кілограм. Подорожчала і білокачанна капуста — з 6–10 до 8–10 грн. Інші види капусти також додали в ціні: броколі подорожчала з 70–90 до 110–170 грн, цвітна — з 25–35 до 35–45 грн, пекінська — з 16–20 до 20–25 грн за кілограм. Єдиним винятком стала синя капуста, яка трохи здешевшала — з 20–30 до 20–25 грн.

    Ціни на основні овочі так званого борщового набору — буряк, моркву та картоплю — залишилися стабільними. Зокрема, картопля й надалі коштує в межах 9–12 грн за кілограм.

    У фруктовому сегменті ситуація була більш різноспрямованою. Яблука у січні подешевшали з 20–40 до 17–35 грн за кілограм, а груші — з 25–65 до 25–55 грн. Водночас значно зросли ціни на виноград, який подорожчав із 60–80 до 70–130 грн, а також на мандарини — з 65–100 до 75–185 грн за кілограм.

    Таким чином, початок року приніс українському гуртовому ринку подальше зростання цін на більшість овочів, тоді як фрукти продемонстрували як зниження, так і різкий ріст залежно від позиції.

  • Як змінились ціни на продукти перед Великоднем

    Як змінились ціни на продукти перед Великоднем

    Напередодні Великодня 2025 року українці знову зіткнуться з підвищенням цін на основні продукти харчування – хліб, яйця, м’ясо. Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук під час брифінгу в медіацентрі «Україна». За його словами, продовольча інфляція вже перевищила 13% і продовжує зростати.

    Цього року Великдень для християн східного і західного обрядів припадає на одну дату – 20 квітня. Попит на продукти зростає, і це ще більше тисне на ціни. Особливо це стосується тих категорій товарів, які традиційно є складовими великоднього кошика.

    «Ціни на продукти зростатимуть не лише через інфляцію, а й через проблеми з логістикою та зростання вартості енергоресурсів. До цього додається високий попит, який характерний перед такими святами, як Великдень», – зазначив Марчук.

    Хліб і хлібобулочні вироби

    За словами експерта, протягом 2024 року ціни на хліб зросли вже на 20%. І ця тенденція лише продовжиться. На ціну впливають не лише вартість зерна, а й курс долара, подорожчання електроенергії та доставки. Тож найближчими тижнями хліб та випічка можуть додати у вартості ще кілька відсотків.

    Яйця

    Найболючіше зростання цін українці відчули саме в категорії яєць. Напередодні Великодня вони подорожчають ще приблизно на 10%, прогнозують аналітики. Основною причиною є вартість кормів та сезонний попит. Але вже після свят можливе сезонне здешевлення на 20–30% – завдяки збільшенню пропозиції з боку приватних домогосподарств.

    М’ясо

    М’ясна продукція – ще одна категорія, яка традиційно дорожчає після завершення Великого посту. Цьогоріч ця динаміка збережеться. Вартість яловичини та свинини може зрости ближче до святкових днів та на початку травня. Вирішальними чинниками залишаються зменшення поголів’я худоби та висока собівартість виробництва через ціни на зерно й корми.

    Хоча деякі товари можуть трохи здешевшати після Великодня, загальна тенденція на ринку залишається несприятливою для покупця. За словами Марчука, українці повинні бути готовими до того, що ситуація з цінами на продукти у 2025 році залишиться складною. Хоча уряд запроваджує нові інструменти контролю (зокрема, обмеження націнок), вони поки не дали системного ефекту.

    Українцям радять планувати покупки заздалегідь, аби уникнути цінових піків напередодні свята. Утім, навіть при ранніх закупівлях слід очікувати на значне зростання витрат на великодній кошик у порівнянні з минулим роком.