Хрещатик

Позначка: церковний календар

  • Що святкують 14 березня: традиції, прикмети та головні заборони дня

    Що святкують 14 березня: традиції, прикмети та головні заборони дня

    14 березня за новим церковним календарем православні в Україні вшановують пам’ять благовірного великого князя Київського Ростислава. Також цього дня припадає батьківська поминальна субота третього тижня Великого посту — особливий день молитви за померлих.

    Яке церковне свято 14 березня за новим стилем

    У цей день церква згадує великого князя Київського Ростислава, який жив у XII столітті. У хрещенні він носив ім’я Михайло і був онуком Володимира Мономаха.

    Більшу частину життя Ростислав правив Смоленським князівством. За роки його правління активно розвивалися міста, будувалися храми та монастирі. Саме за нього було створено Смоленську єпархію та розпочалося будівництво Смоленського кремля.

    Пізніше Ростислав став великим князем Київським. Він прагнув зміцнити незалежність церковного управління та хотів, щоб митрополитом Київським став виходець із Русі, однак Константинопольський патріархат не підтримав цю ідею.

    За переказами, князь відзначався глибокою побожністю. У дні Великого посту він запрошував ченців Києво-Печерського монастиря на трапезу та особисто їм прислужував. Ростислав планував прийняти чернечий постриг, але не встиг — помер у дорозі після військового походу. Його поховали у Феодорівському монастирі в Києві.

    Кого ще згадують цього дня

    Окрім князя Ростислава, 14 березня також вшановують пам’ять преподобного Венедикта Нурсійського, святителя Феогноста, митрополита Київського і всієї Русі, та святителя Євсхимона, єпископа Лампсакійського.

    Також цього дня відзначають батьківську поминальну суботу третього тижня Великого посту. У храмах проводять заупокійні богослужіння, а віряни моляться за упокій померлих родичів та близьких.

    Що прийнято робити цього дня

    У батьківську суботу віряни намагаються відвідати храм, подати записки з іменами покійних і помолитися за їхній спокій. До церкви часто приносять так звані «панахидки» — пісні продукти для милостині: хліб, воду, олію, цукор або фрукти.

    У народному календарі день називають Венедиктовим і пов’язують із турботою про домашніх тварин. Вважалося, що цього дня особливо важливо доглянути за худобою та подякувати їй за допомогу в господарстві.

    Також цей день вважають сприятливим для відмови від шкідливих звичок і початку духовного очищення.

    Що не радять робити 14 березня

    У церковне свято не рекомендується сваритися, ображати людей і тварин, проявляти злість, заздрість або брехати. Важливо зберігати спокій і допомагати тим, хто цього потребує.

    Через Великий піст віруючим радять утримуватися від продуктів тваринного походження. Поминання покійних має проходити без алкоголю та гучних застіль.

    За народними прикметами, цього дня також не варто користуватися гострими предметами — колоти дрова або точити ножі, щоб не накликати сварок у родині. Не рекомендують і обговорювати важливі плани, аби вони не зірвалися.

    Народні прикмети 14 березня

    За спостереженнями предків, погода цього дня може підказати, яким буде літо:

    грім 14 березня віщує тепле й урожайне літо;
    горобці купаються в пилу — скоро прийде тепло;
    дятел стукає по сухому дереву — до потепління;
    туман у цей день може означати дощове літо;
    якщо стоїть мороз — холодна погода може затриматися ще на тиждень.

  • Православне свято 11 березня: традиції, молитви та народні вірування

    Православне свято 11 березня: традиції, молитви та народні вірування

    11 березня за новим церковним календарем в Україні православні віряни вшановують святителя Софронія, патріарха Єрусалимського. Цей день пов’язаний із духовними традиціями, народними прикметами та певними заборонами.

    Яке церковне свято 11 березня за новим календарем

    Після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар у 2023 році пам’ять святителя Софронія Єрусалимського відзначають саме 11 березня. За старим стилем це свято припадає на 24 березня.

    Святитель Софроній жив у VII столітті. Він народився у Дамаску та отримав ґрунтовну філософську освіту. Згодом вирушив до Єрусалима, де познайомився з ченцями-подвижниками та духовними наставниками.

    Разом із ієромонахом Іоанном Мосхом Софроній подорожував монастирями Близького Сходу. Під час цих мандрів вони записували розповіді про життя ченців та їхні духовні подвиги. На основі цих історій було створено відомий твір «Лимонарь», або «Луг духовний».

    Під час перебування в Єгипті Софроній тяжко захворів і вирішив прийняти чернечий постриг. Після цього він одужав і продовжив духовну діяльність.

    У 634 році Софронія обрали патріархом Єрусалимським. Його служіння припало на складний період, коли місто переживало облогу. Після цих драматичних подій святитель невдовзі помер.

    Кого ще вшановують цього дня

    Також 11 березня за новим календарем згадують:

    • преподобного Іоанна Мосха;

    • преподобного Софронія, затворника Києво-Печерського;

    • священномученика Піонія, пресвітера Смирнського;

    • перенесення мощей мученика Єпімаха;

    • святителя Софронія, єпископа Врачанського.

    Яке свято 11 березня за старим календарем

    За юліанським календарем цього дня православні віряни вшановують святителя Порфирія, архієпископа Газського.

    Що можна робити 11 березня

    У цей день віряни традиційно моляться святим, просять зміцнення віри, підтримки у складні часи та дякують Богові за прожитий день.

    У народній традиції свято називали Софронів день. Воно символічно пов’язане з приходом весни та поверненням перелітних птахів.

    Існувало повір’я: якщо вперше почути кування зозулі, варто загадати бажання — вважалося, що воно обов’язково здійсниться. Також люди вірили, що якщо у цей момент подзеленчати монетами в кишені, це може притягнути фінансову удачу.

    Крім того, у цей день починали готуватися до весняних польових робіт: прибирали торішнє листя, перевіряли інвентар та готували насіння до посіву.

    Прикмети погоди на 11 березня

    За народними спостереженнями, погода цього дня може підказати, якою буде весна:

    • якщо день теплий — весна буде ранньою;

    • сильний вітер віщує зміну погоди;

    • ясне небо обіцяє теплі весняні дні;

    • активна поведінка птахів означає швидке потепління.

  • Чистий понеділок відкриває Великий піст: поради вірянам

    Чистий понеділок відкриває Великий піст: поради вірянам

    2 березня 2026 року в православному календарі припадає Чистий понеділок — перший день Великого посту. Саме з нього для вірян розпочинається період духовного очищення, молитви та стримання, що триватиме до Великодня. У церковній традиції цей день символізує не лише зміну раціону, а насамперед очищення від гріхів і внутрішнє оновлення.

    Великий піст є найтривалішим і найсуворішим у році. Чистий понеділок задає тон усьому періоду — віряни намагаються приділяти більше уваги молитві, покаянню, примиренню з ближніми та добрим справам.

    Окрім початку посту, цього дня вшановують пам’ять священномученика Феодота Киринейського, який постраждав за християнську віру у IV столітті. У народі день називали Федота та пов’язували його з першими ознаками весни. Наші предки уважно спостерігали за погодою, вірячи, що вона підкаже, яким буде літо та врожай.

    Народні прикмети 2 березня:

    Якщо цього дня завірюха — весна буде пізньою.
    Південний вітер обіцяє тепле, але дощове літо.
    Ранковий мороз віщує щедрий урожай зернових.
    Сонячна погода — до швидкого потепління.

    Оскільки Чистий понеділок відкриває Великий піст, існують певні обмеження. Вірянам не дозволяється вживати продукти тваринного походження. Деякі дотримуються особливо суворої традиції — повністю утримуються від їжі до вечора.

    Також цього дня не рекомендується сваритися чи лаятися, адже вважається, що негатив може «заплямувати» увесь піст. Бажано уникати важкої фізичної праці, натомість приділити час духовним практикам, молитві та впорядкуванню оселі. Важливо не відмовляти в допомозі тим, хто її потребує, адже жадібність і байдужість у цей день вважаються великим гріхом.

    На міжнародному рівні 2 березня відзначають Міжнародний день сірника — символ винахідливості людства, який свого часу суттєво змінив побут. Також цього дня проводять ініціативи до Всесвітнього дня психічного здоров’я підлітків, покликані привернути увагу до проблем емоційної стійкості молоді та важливості підтримки з боку родини й суспільства.

    Таким чином, 2 березня поєднує духовний зміст, народні традиції та сучасні соціальні ініціативи, нагадуючи про важливість очищення, турботи про ближніх і внутрішнього балансу.

  • Які свята припадають на 1 березня: повний перелік

    Які свята припадають на 1 березня: повний перелік

    1 березня віряни вшановують пам’ять святої преподобної мучениці Євдокії, яка жила у ІІ столітті в місті Іліополь у Фінікії. За церковними переказами, в юності вона вела заможне життя, однак після почутої проповіді про Христа покаялася, прийняла хрещення та роздала своє майно бідним. Згодом Євдокія стала черницею, очолила монастир і здобула повагу завдяки благочестю та духовній мудрості. Під час переслідувань християн близько 114 року вона зазнала тортур і прийняла мученицьку смерть через усічення мечем.

    Окрім релігійної дати, 1 березня відзначають низку міжнародних ініціатив. Серед них — Всесвітній день коня, неофіційне свято, покликане нагадати про роль коней в історії людства. Протягом століть кінь був помічником у господарстві, транспорті, військовій справі, спорті та реабілітаційній терапії.

    Також цього дня відзначають Всесвітній день дитячого телебачення і радіомовлення, започаткований UNICEF у 1991 році. Його мета — привернути увагу до важливості якісного дитячого контенту та надати дітям можливість долучитися до створення медіапродукту.

    Ще одна подія — Всесвітній день музичної терапії, ініційований World Federation of Music Therapy у 2011 році. Він присвячений популяризації використання музики як методу психологічної підтримки та реабілітації. Музичну терапію застосовують у роботі з дітьми, військовими, людьми з інвалідністю та пацієнтами, які відновлюються після тяжких захворювань.

    1 березня також відзначають Всесвітній день компліменту. Ініціатива виникла в Нідерландах і наголошує на силі добрих слів, які здатні покращити настрій і зміцнити людські стосунки.

    Серед офіційних дат — День цивільної оборони, заснований International Civil Defence Organization. Його мета — підвищення обізнаності населення щодо дій у надзвичайних ситуаціях, зокрема під час природних катастроф, воєнних конфліктів чи техногенних аварій.

    Також сьогодні відзначають Всесвітній день імунітету, покликаний популяризувати знання про роботу імунної системи та важливість здорового способу життя.

    Екологічною подією є Всесвітній день морської трави, проголошений United Nations General Assembly. Морські трави формують підводні екосистеми, сприяють збереженню біорізноманіття та допомагають у боротьбі зі зміною клімату.

    1 березня припадає і День жалоби за людьми з інвалідністю, присвячений пам’яті жертв насильства та підтримці прав людей з інвалідністю.

    Окрім цього, відзначають Міжнародний день кольорових жінок — ініціативу, що виникла у США та спрямована на підтримку рівності й визнання внеску жінок різного походження.

    Також у календарі — День дитячого сну, який нагадує про важливість повноцінного відпочинку для фізичного та емоційного розвитку дітей.

    Серед дат цього дня — Міжнародний день інвалідного візка, що підкреслює значення доступності та рівних можливостей для людей з порушеннями мобільності.

    Ще одна ініціатива — День обізнаності про управління суспільними ризиками, започаткований 2019 року адміністрацією порту Корпус-Крісті у США. Він привертає увагу до роботи фахівців із ризик-менеджменту та безпеки.

    Таким чином, 1 березня поєднує духовну пам’ять, соціальні ініціативи та міжнародні дні, що охоплюють теми здоров’я, безпеки, рівності та екології.

  • Останній день січня: що святкують 31 числа і чого не варто робити

    Останній день січня: що святкують 31 числа і чого не варто робити

    31 січня — останній день місяця і дата кількох подій у церковному календарі, міжнародних свят та народних вірувань. Цей день здавна вважався непростим, тому люди намагалися поводитися обережно, уникати сварок і без потреби не виходити з дому.

    У світі 31 січня відзначають Всесвітній день ювеліра — професійне свято майстрів, які працюють із коштовними металами та камінням. День присвячений ювелірному мистецтву та майстерності створення прикрас. У різних країнах цього дня проводять тематичні заходи, майстер-класи та святкові акції. Також сьогодні припадають День зебри, День натхнення мистецтвом, День гарячого шоколаду, День скотчу та День обміну насінням.

    За новим церковним календарем православні віряни 31 січня вшановують затворника Микиту Києво-Печерського. Його вважають покровителем і захисником від пожеж та посухи. До святого звертаються з молитвами про зцілення від хвороб, визволення від залежностей і духовну підтримку в складні періоди життя. За юліанським календарем цього дня згадують архієпископів Кирила та Афанасія Олександрійських.

    В Україні 31 січня не є державним або офіційним святом. День вважається звичайним, тому українці можуть присвятити його молитві, спокійному відпочинку або привітати представників ювелірної професії з міжнародним святом.

    У народній традиції цей день мав репутацію неблагополучного. Вважалося, що після короткого січневого потепління неодмінно повернуться морози. Про погоду судили за прикметами: червоне небо на заході сонця віщує різку зміну погоди, великі зграї ворон і граків — сильні заморозки, слабке горіння дров — відлигу, а танення бурульок — ранню весну. Наші предки намагалися цього дня не виходити з дому без нагальної потреби, підтримувати мир у родині та займатися рукоділлям.

    За народними віруваннями, 31 січня не рекомендується ходити на природу, особливо до лісу, оскільки це вважалося небезпечним. День також вважали несприятливим для сварок і з’ясування стосунків — вірили, що конфлікти можуть принести самотність на весь рік. Окремо застерігали не залишати вогонь без нагляду, адже підвищувався ризик пожеж.

  • Свята, традиції та прикмети 30 січня: що важливо знати українцям

    Свята, традиції та прикмети 30 січня: що важливо знати українцям

    30 січня 2026 року в Україні поєднуються церковні, професійні та міжнародні події. Триває 1436-й день повномасштабної війни Росії проти України, а до Нового року залишається 336 днів. Ця дата має як духовне, так і суспільне значення, адже вшановують видатних християнських святителів, відзначають професійне військове свято та проводять заходи, присвячені ідеям миру й ненасильства.

    За новим церковним календарем православні християни 30 січня відзначають Собор трьох святителів, або Трисвяття. У цей день вшановують пам’ять Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого — трьох богословів, які суттєво вплинули на формування християнського вчення та церковної традиції.

    Василій Великий був єпископом Кесарії Каппадокійської, реформував церковний устрій та започаткував традиції східного монашества. Йому також приписують укладання літургії, що звершується й нині.

    Григорій Богослов, архієпископ Константинополя, прославився глибокими богословськими працями та проповідями про Святу Трійцю, які стали основою православної догматики.

    Іван Золотоустий увійшов в історію як блискучий проповідник і моральний авторитет. За силу й красу слова його назвали Золотоустим.

    У храмах цього дня відбуваються урочисті богослужіння, а віряни моляться про мир, злагоду в родині та духовну підтримку.

    Також 30 січня в Україні відзначають День спеціаліста військово-соціального управління Збройних сил України. Це фахівці, які відповідають за соціальний захист військовослужбовців, морально-психологічний стан підрозділів та допомогу родинам бійців.

    Під час війни їхня робота набула особливої ваги: вони сприяють адаптації військових після бойових дій, допомагають вирішувати правові й побутові питання, підтримують бойовий дух і згуртованість особового складу.

    У світі цього дня відзначають Шкільний день ненасильства та миру. Дату обрали на честь дня народження Махатми Ганді — символу мирного спротиву та філософії ненасильства.

    У навчальних закладах проводять уроки, дискусії, творчі та волонтерські заходи, покликані формувати культуру толерантності, взаємоповаги й відповідальності.

    У народній традиції 30 січня пов’язували з погодними спостереженнями. Вважалося, що низькі хмари віщують морози, птахи, які літають низько, — холод, а туман обіцяє теплу й вологу погоду.

    Також існували побутові застереження: не сваритися, не карати дітей і відкласти рукоділля. Натомість радили робити добрі справи, молитися та уникати конфліктів.

    Цей день поєднує духовні цінності, професійну вдячність і нагадування про важливість миру — як у родині, так і в суспільстві.

  • Свято 23 січня: що відзначають в Україні та у світі

    Свято 23 січня: що відзначають в Україні та у світі

    23 січня не належить до офіційних державних свят в Україні, однак ця дата має символічне значення одразу в кількох вимірах — історичному, релігійному та суспільному. Цього дня у світі звертають увагу на питання жіночого здоров’я, віряни вшановують священномученика, а українці згадують події, які залишили помітний слід в історії країни.

    В українській минувшині 23 січня пов’язане з важливими політичними та суспільними рішеннями. На початку XVIII століття саме цього дня було укладено договір дружби між Запорізьким військом і Кримською державою, що мало стратегічне значення для козацької дипломатії. Уже в новітній історії 23 січня 2002 року Україна вперше отримала чемпіона світу з шахів, а у 2005 році цього дня відбулася інавгурація новообраного президента, яка стала однією з ключових політичних подій початку ХХІ століття.

    На міжнародному рівні 23 січня присвячене темі материнського та жіночого здоров’я. У різних країнах цього дня наголошують на важливості доступної медичної допомоги для жінок, профілактики захворювань, а також суспільної підтримки матерів. Хоча ця дата не має офіційного статусу в Україні, її сенс залишається актуальним і для українського суспільства.

    Церковний календар також надає 23 січня особливого значення. За новоюліанською традицією віряни вшановують пам’ять священномученика Климента Анкірського, якого в народі вважали покровителем здоров’я та тілесної витривалості. Раніше за юліанським календарем цього дня згадували святителя Григорія Ніського — одного з видатних богословів раннього християнства.

    Народні традиції та прикмети 23 січня були тісно пов’язані зі спостереженням за погодою і щоденною працею. Вірили, що іній, який довго тримається на деревах, передвіщає холодне літо, мокрий сніг — затяжну й дощову весну, а північний вітер обіцяє пізнє потепління. День вважався сприятливим для хатніх і господарських справ, особливо для прибирання та підготовки запасів наприкінці зими.

    Окремі звичаї були пов’язані з родинним добробутом. У деяких регіонах наприкінці січня готували пироги з м’ясною начинкою і ділилися ними з родичами, вірячи, що це зміцнює сімейні зв’язки та приносить злагоду в дім.

    Водночас існували й заборони. За народними уявленнями, 23 січня не варто піддаватися смутку, лінуватися або відкладати важливі справи. Вважалося, що байдужість і пасивність у цей день можуть негативно вплинути на перебіг усього року.

  • Яке свято відзначають 18 січня в Україні та світі

    Яке свято відзначають 18 січня в Україні та світі

    Сьогодні в Україні та світі відзначають одразу кілька міжнародних і професійних дат, а також згадують важливі історичні події, що вплинули на хід світової та української історії.

    Цього дня у світі святкують Всесвітній день релігії. Його відзначають щороку в третю неділю січня з ініціативи Міжнародної громади бахаї, починаючи з 1950 року. Мета цієї дати — нагадати про спільні духовні цінності різних релігій, важливість міжрелігійного діалогу, взаємної поваги та миру між народами.

    Також 18 січня відзначають Всесвітній день снігу. Свято започаткувала Міжнародна федерація лижного спорту (FIS) для популяризації зимових видів спорту та активного способу життя серед дітей і молоді. У багатьох країнах цього дня проводять спортивні заходи, відкриті тренування та сімейні зимові фестивалі.

    Крім того, 18 січня неформально відзначають День технічного обслуговування. Це професійна дата фахівців, які відповідають за справність техніки, обладнання та інфраструктури в різних галузях — від промисловості до ІТ та транспорту.

    За церковним календарем 18 січня віряни вшановують пам’ять святих Афанасія і Кирила, архієпископів Олександрійських. Святий Афанасій був одним із найвизначніших отців Церкви та рішучим захисником православного вчення у боротьбі з аріанством. Святий Кирило Олександрійський також відіграв ключову роль у формуванні християнського богослов’я, обстоюючи вчення про Ісуса Христа як істинного Бога і істинну Людину.

    18 січня залишило помітний слід і в історії. Саме цього дня 1535 року іспанський конкістадор Франсіско Пісарро заснував місто Ліма в Перу. У 1654 році в Переяславі відбулася генеральна військова рада, на якій ухвалили рішення про протекторат Московського царства над Гетьманщиною. У 1778 році Джеймс Кук відкрив для Європи Гавайські острови, а в 1918 році в Києві було ухвалено рішення про створення Студентського куреня Січових стрільців.

    Серед подій новітньої історії — заснування футбольного клубу «Карпати» у 1963 році, перший успіх гурту The Beatles в американському хітпараді у 1964-му, а також трагічні події 2023 року, коли внаслідок катастрофи гелікоптера ДСНС у Броварах загинули люди. Ця трагедія стала однією з найболючіших сторінок сучасної української історії.

  • Яке сьогодні свято та чому цей день вважали небезпечним

    Яке сьогодні свято та чому цей день вважали небезпечним

    П’ятнадцятого січня українці відзначають одразу кілька важливих дат — церковних, державних і міжнародних, а також згадують народні традиції, що сформувалися навколо цього дня протягом століть.

    За новим церковним календарем Православної церкви України цього дня вшановують преподобного Павла Фівейського — одного з перших християнських пустельників. У храмах проходять богослужіння, під час яких віряни моляться про зцілення, захист від злих сил, пристріту та звільнення від залежностей. За старим стилем 15 січня також пов’язували з пам’яттю папи римського Сильвестра і святого Серафима Саровського.

    В Україні ця дата має і професійне значення. 15 січня відзначається День Державної охорони України. Співробітники цієї служби забезпечують безпеку президента, прем’єр-міністра, народних депутатів та інших високопосадовців, а також охорону стратегічних об’єктів. Більшість аспектів їхньої роботи залишаються закритими, адже саме конфіденційність є запорукою ефективності служби.

    Також цього дня народилися відомі українці, серед яких історик і сходознавець Агатангел Кримський, поет Леонід Чернов та воїн Збройних сил України Василь Гукало.

    На міжнародному рівні 15 січня відзначають День народження Вікіпедії — найпопулярнішої онлайн-енциклопедії світу, якою щодня користуються мільйони людей. Водночас експерти нагадують, що інформація в ній створюється користувачами, тому потребує критичного ставлення. Окрім цього, у світі святкують Всесвітній день комбучі — ферментованого напою на основі чайного гриба, який останніми роками став модним серед прихильників здорового способу життя. Також на цю дату припадають День бейгла, День капелюха, День полуничного морозива і День свіжовичавленого соку.

    В українській народній традиції 15 січня вважали непростим і навіть небезпечним днем. За прикметами, сині хмари ввечері віщували різку зміну погоди, яскравий місяць — сильний вітер, а відлига або танення снігу — ранню весну. Люди вірили, що саме цього дня активізується нечиста сила, тому намагалися менше виходити з дому. У помешканнях прибирали, мили вікна, чистили димарі, а жінки пекли ситні пироги з овочами. Для захисту дітей від пристріту під колиску клали суху гілку чортополоху.

    Згідно з народними уявленнями, 15 січня не варто починати важливі справи, змінювати місце проживання чи роботи, вирушати в далекі подорожі. Особливо застерігали від спілкування з незнайомцями — не приймати від них подарунків і не запрошувати в дім, щоб не накликати біду.

  • Яке свято 13 січня: церковний календар, прикмети та міжнародні дати

    Яке свято 13 січня: церковний календар, прикмети та міжнародні дати

    Сьогодні в Україні та світі відзначають одразу кілька важливих подій — церковне свято на честь святих мучеників Єрмилата і Стратоніка, День суспільного радіомовлення, День поезії на роботі, а також символічний День здійснення мрії. У народній традиції ця дата тісно пов’язана з образом кішки, яку вважають особливим оберегом дня.

    13 січня 2026 року припадає на вівторок. Це 1419-й день повномасштабної війни Росії проти України. До Нового року залишається 353 дні.

    Яке церковне свято відзначають 13 січня

    За новим церковним календарем православні християни цього дня вшановують пам’ять святих мучеників Єрмилата і Стратоніка. Вони жили на початку IV століття та загинули під час гонінь на християн за правління імператора Лікінія.

    Єрмилат був дияконом християнської громади в місті Сингідон, що розташовувалося на території сучасного Белграда. За відмову зректися віри його піддали тортурам. Під час суду він відкрито засуджував язичницьких ідолів та не приховував своїх переконань.

    Стратонік, який працював тюремним сторожем і був близьким другом Єрмилата, не витримав страждань мученика та відкрито визнав себе християнином. За це його також ув’язнили й катували. За церковним переданням, обох святих стратили, втопивши у водах Дунаю.

    Чому кішка є символом 13 січня

    У народних віруваннях день святого Єрмилата пов’язують із котами. За легендою, під час ув’язнення мученика втішала кішка, яка нібито допомагала йому витримати біль і страждання. Саме тому святого вважають покровителем котів.

    Згідно з повір’ями, 13 січня не можна ображати тварин, а особливо кішок, адже це може накликати нещастя. Натомість турбота про домашніх улюбленців цього дня вважається доброю прикметою.

    Що не можна робити 13 січня

    За народними уявленнями, цього дня не рекомендується:
    – завдавати шкоди тваринам;
    – сваритися, проявляти агресію або жорстокість;
    – відмовляти в допомозі тим, хто її потребує.

    Вважається, що негативні вчинки 13 січня можуть мати довготривалі наслідки.

    Що дозволено і бажано робити 13 січня

    День сприятливий для добрих справ, милосердя та допомоги іншим. Радять проводити більше часу з родиною, піклуватися про близьких і домашніх тварин.

    Існує повір’я, що якщо в домі є хвора людина, її можна посадити на місце, де зазвичай лежить кішка — вважається, що це сприяє одужанню. Також кажуть, що сім актів допомоги іншим цього дня можуть принести духовне очищення.

    Народні прикмети на 13 січня

    Погода на Єрмила вказує на характер майбутньої весни.
    Холод і сніг — до пізньої весни.
    Північний вітер — до затяжної зими.
    Снігопад цього дня вважали добрим знаком для майбутнього рибного лову.

    Які свята відзначають 13 січня у світі

    Окрім церковної дати, 13 січня має кілька міжнародних і тематичних свят.

    День суспільного радіомовлення присвячений ролі незалежних медіа в демократичному суспільстві. Суспільне радіо покликане інформувати, просвітлювати, підтримувати культуру та забезпечувати плюралізм думок.

    День поезії на роботі заохочує людей ділитися улюбленими віршами або власною творчістю навіть у робочому середовищі. Свято покликане знизити напругу та нагадати про цінність емоцій і творчості.

    Також цього дня відзначають День здійснення мрії — символічну дату, яка нагадує, що кожна мрія починається з конкретного кроку.