Позначка: бюджетні збитки

  • Понад 5 мільйонів збитків: вирок у справі про премії на ЧАЕС

    Понад 5 мільйонів збитків: вирок у справі про премії на ЧАЕС

    13 лютого 2026 року Славутицький міський суд Київської області затвердив угоду про визнання винуватості щодо Сергія Мартинова, який у 2024 році виконував обов’язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС». Його визнано винним у службовій недбалості, що призвела до багатомільйонних збитків державному підприємству.

    Як встановлено матеріалами справи №377/1085/25, у червні 2024 року Мартинов підписав наказ №903 про виплату одноразової премії працівникам у розмірі 9,87% від посадового окладу за «успішне виконання планових завдань».

    Однак слідство з’ясувало, що такі виплати не були передбачені ані Колективним договором підприємства, ані Галузевою угодою. У результаті підприємству було завдано значних фінансових втрат.

    Загальна сума збитків склала понад 5,18 млн гривень, з яких:
    4 258 675 грн — безпідставно виплачені премії;
    927 461 грн — надмірно сплачений єдиний соціальний внесок.

    Обвинувачений повністю визнав провину за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) та уклав угоду з прокурором.

    Суд врахував низку пом’якшувальних обставин: щире каяття, статус ліквідатора аварії на ЧАЕС 1987 року, похилий вік, відсутність попередніх судимостей, а також добровільний внесок на потреби Збройних Сил України у розмірі 100 тисяч гривень.

    Суд призначив покарання у вигляді двох років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком один рік.

    Крім того, колишньому посадовцю заборонено обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими функціями, строком на один рік. Він зобов’язаний періодично з’являтися до органів пробації та не залишати територію України без погодження.

    Також засуджений має сплатити понад 25 тисяч гривень витрат на проведення експертиз. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту було скасовано безпосередньо в залі суду.

  • Фірма з орбіти екс-податківця Афонова фігурує в схемах ухилення від податків

    Фірма з орбіти екс-податківця Афонова фігурує в схемах ухилення від податків

    ТОВ «БК КЛЕВЕР» (ЄДРПОУ 39440425) опинилося в центрі уваги через ймовірне ухилення від сплати податків і зв’язки з колишнім співробітником податкової Романом Афоновим. За даними аналітиків, компанія входить до мережі фірм, які використовуються для мінімізації податкових зобов’язань, виведення коштів у готівку та проведення сумнівних фінансових операцій. Попри те, що суд уже зобов’язав підприємство відшкодувати мільйонні суми, воно продовжує накопичувати борги і фігурує в нових справах.

    ТОВ «БК КЛЕВЕР» вийшло за межі «звичайного» податкового спору і почало виглядати як частина організованої фінансової схеми. За інформацією джерел, компанія пов’язана з колишнім податківцем Романом Афоновим — людиною, яку в експертному середовищі описують як посередника між тіньовим бізнесом і державними органами. Афонов, за оперативними даними, мав доступ до “своїх” компаній і допомагав будувати канали для ухилення від оподаткування та конвертації безготівкових коштів у готівку.

    У регіоні з цією діяльністю пов’язують не лише «БК КЛЕВЕР», а й інші структури, зокрема ТОВ «Сяйвомет» (ЄДРПОУ 40063752). Саме через «Сяйвомет», за інформацією правоохоронців, йшов метал, отриманий після розкрадання високовольтних ліній електропередач у Запорізькій області: кольоровий метал із демонтованих ЛЕП передавали на переплавку, де він легалізувався як «сировина». Цей ланцюжок — від крадіжки інфраструктури до заводського плавлення — уже розглядається не як поодинокий епізод, а як інструмент для тіньового обігу коштів.

    На «БК КЛЕВЕР» уже є конкретні юридичні рішення. Васильківський міськрайонний суд Київської області у справі №362/1487/25 встановив, що керівництво компанії умисно не задекларувало дохід у розмірі 15,9 млн грн, порушивши податкове законодавство. У межах кримінального провадження ЄРДР №72025110400000002 підприємство зобов’язали сплатити понад 4,5 млн грн несплачених податків і штрафів до держбюджету.

    Попри це «БК КЛЕВЕР» не демонструє поведінки компанії, яка збирається виконувати рішення держави. Уже після цього рішення, 7 жовтня 2025 року, до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов новий позов від Головного управління ДПС у Запорізькій області про стягнення з «БК КЛЕВЕР» податкового боргу на суму 116 485,25 грн. Це свідчить, що навіть після формальної поразки в суді та виставлених до сплати мільйонів компанія продовжує не платити.

    Аналітичні матеріали, які описують діяльність «БК КЛЕВЕР», «Сяйвомет» і пов’язаних структур, вказують на ознаки класичної «мережі обналу»: фірми з мінімальним штатом, нестандартними грошовими потоками і повторюваними контрагентами. Такі підприємства зазвичай використовуються як «прокладки» — вони приймають кошти, мінімізують податкове навантаження, виводять гроші готівкою або через офшорні рахунки й поступово «спалюються», коли ризики викриття стають надто високими.

    Цю історію підсилює те, що в ній фігурує колишній співробітник податкових органів. Це означає, що тіньові потоки роками будувалися не лише на безкарності, а й на доступі до інсайду — хто перевіряє, коли перевіряє, які схеми спрацьовують, а які краще не чіпати. Саме такі люди після звільнення з органів нерідко стають «консультантами» бізнесу, пропонуючи послуги з оптимізації, які по суті є схемами уникнення податків.

    За оцінками експертів, діяльність таких мереж б’є не тільки по бюджету. Вона підриває базову довіру до податкової системи, коли чесний бізнес змушений платити повну ставку, а «свої» структури — ні. І вона напряму шкодить безпеці: історія з ЛЕП показує, що для таких схем немає меж — знищують навіть критичну інфраструктуру, аби лише дістати сировину й обернути її в гроші.

    Цей кейс демонструє, що старі податкові «смотрящі» й далі присутні в економіці на рівні регіонів, а їхні «прокладки» працюють до моменту, поки ними не займеться суд. Але навіть після суду, як видно з прикладу «БК КЛЕВЕР», це не означає автоматичне повернення грошей державі.

  • Поки українці економлять газ, Нафтогаз розкошує на мільйони

    Поки українці економлять газ, Нафтогаз розкошує на мільйони

    Поки НАК «Нафтогаз України» закликає громадян економити газ через руйнування критичних об’єктів у кількох областях після нічної комбінованої атаки, сам концерн витрачає десятки мільйонів на розкішні винагороди топ-менеджерам.

    За 2024 рік п’ять членів правління та шість директорів Нафтогазу отримали загалом 81 млн грн. У середньому один топ-менеджер заробляв близько 7,3 млн грн на рік, що еквівалентно понад 613 тис. грн на місяць. Для порівняння, середня зарплата українця нині становить лише 26 499 грн.

    Крім того, Нафтогаз використовує механізм штучного заниження ціни газу при його продажу дочірнім та афілійованим компаніям. Газ закуповується за ринковими цінами, а продається дешевше через контрольовані структури, що призводить до збитків державного бюджету. Різниця між ринковою та заниженою ціною акумулюється на рахунках приватних компаній, пов’язаних із топ-менеджерами концерну.

    Також Нафтогаз активно уникає сплати податків. З 2020 по 2024 рік АТ «Оператор ГТС» виплатив НАК «Нафтогаз України» близько 48 млрд грн як компенсацію за транзит російського газу до ЄС через територію України. Проте ці суми не були відображені як власний дохід компанії, що дозволило уникнути сплати податків і дивідендів.

    Попри це, за інформацією слідства, СУ ГУНП у Києві розпочало досудове розслідування у провадженні № 12025100000001296 за ч. 1 ст. 364 КК України. Однак розслідування триває дуже повільно, а топ-менеджери Нафтогазу продовжують отримувати багатомільйонні виплати.

  • Посадовицю КП у Києві підозрюють у збитках на 2 млн грн через закупівлю солі

    Посадовицю КП у Києві підозрюють у збитках на 2 млн грн через закупівлю солі

    Правоохоронні органи повідомили про підозру посадовиці комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління Солом’янського району» у Києві. Про це стало відомо за матеріалами Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке виявило ознаки корупційного правопорушення під час моніторингу діяльності підприємства.

    За інформацією НАЗК, посадові особи КП могли допустити порушення під час закупівлі технічної солі у 2023 році. З’ясувалося, що сіль для посипання доріг була придбана у приватної компанії за суттєво завищеною ціною, що призвело до збитків для міського бюджету на понад 2 мільйони гривень.

    Матеріали НАЗК стали підставою для відкриття досудового розслідування. Слідчі Дніпровського управління поліції Києва спільно з працівниками Управління стратегічних розслідувань підтвердили факти порушень та оголосили посадовиці підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість.

    Санкція цієї статті передбачає до п’яти років позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися діяльністю строком до трьох років. Розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх причетних до схеми закупівель.

  • Ексчиновника ДФС підозрюють у зловживаннях, що коштували державі 108 млн грн

    Ексчиновника ДФС підозрюють у зловживаннях, що коштували державі 108 млн грн

    Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру колишньому високопосадовцю Державної фіскальної служби у зловживанні службовим становищем. Його дії призвели до значних фінансових втрат для державного бюджету.

    Слідством встановлено, що, перебуваючи на керівній посаді в Центральному офісі з обслуговування великих платників податків ДФС, чиновник дав підлеглим незаконну вказівку підготувати лист до Головного управління Державної казначейської служби у Києві. У документі йшлося про залишення без виконання висновків щодо відшкодування ПДВ одному з приватних підприємств.

    Свої дії посадовець мотивував необхідністю проведення додаткових перевірок. Однак після відкликання висновків жодної перевірки так і не було здійснено, попри те, що підприємство мало законне право на відшкодування ПДВ.

    У результаті компанія не отримала вчасно відшкодування податку за деклараціями за лютий–квітень 2015 року і звернулася до суду. Суд зобов’язав державу виплатити пеню за прострочення — майже 108 мільйонів гривень за період з травня 2015 по березень 2021 року.

    Таким чином, державний бюджет зазнав збитків у розмірі, еквівалентному зазначеній сумі. Дії ексчиновника кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України як зловживання службовим становищем.

  • На Одещині судитимуть колишню чиновницю за розкрадання коштів на ремонті дитсадка

    На Одещині судитимуть колишню чиновницю за розкрадання коштів на ремонті дитсадка

    В Одеському районі правоохоронці скерували до суду обвинувальний акт стосовно колишньої начальниці управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту однієї з селищних рад. Її звинувачують в організації схеми із завищенням вартості робіт під час ремонту дитячого садка.

    За даними прокуратури, посадовиця розпочала капітальний ремонт покрівлі без належного бюджетного призначення та правових підстав. Проектно-кошторисну документацію створили на підставі усної домовленості з проектантом, без технічного завдання та з грубими порушеннями державних будівельних норм.

    У кошторисі вартість окремих матеріалів була завищена у кілька разів. Зокрема, мінераловатний утеплювач заклали по понад 7700 грн за кубометр, хоча його ринкова ціна становить близько 1100 грн.

    Щоб отримати фінансування, чиновниця ініціювала виділення коштів із резервного фонду під приводом ліквідації наслідків негоди. Закупівлю провели без використання електронної системи Prozorro, спираючись на незаконно виготовлену документацію.

    У грудні 2023 року між управлінням та приватною фірмою уклали договір на суму понад 3 млн грн. Роботи були виконані за завищеними цінами, що призвело до збитків бюджету Доброславської селищної ради майже на 1 млн грн.

    Наразі обвинувачений акт передано до суду, який вирішить подальшу долю колишньої чиновниці.