Хрещатик

Позначка: Борис Філатов

  • Масштабне знеструмлення на Дніпропетровщині: понад 190 тисяч споживачів без світла, графіки не діють

    Масштабне знеструмлення на Дніпропетровщині: понад 190 тисяч споживачів без світла, графіки не діють

    У Дніпропетровській області після масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі без електропостачання залишаються понад 190 тисяч споживачів. Через серйозні пошкодження обладнання енергетики змушені застосовувати аварійні відключення, а раніше оприлюднені графіки тимчасово не діють. Відновлювальні роботи тривають, однак ситуація в регіоні залишається складною.

    Про це 30 жовтня під час брифінгу повідомив перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов, передає Міністерство енергетики.

    За його словами, російські атаки спричинили значні пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури Дніпропетровщини. Через це частина населених пунктів залишилася без електроенергії, а енергосистема працює в умовах підвищеного навантаження.

    Енергетикам уже вдалося відновити електропостачання об’єктів критичної інфраструктури та частини побутових споживачів. Однак для повноцінного повернення світла необхідно завершити ремонт пошкодженого обладнання й стабілізувати роботу електромереж.

    Найскладніша ситуація склалася у Дніпрі та прилеглих населених пунктах. Після російських ударів увечері 29 жовтня без електрики залишилися понад 350 тисяч абонентів.

    Протягом ночі аварійні бригади працювали над відновленням живлення. Частині споживачів вдалося повернути електроенергію, однак уже вранці 30 жовтня в місті знову виникли масштабні знеструмлення.

    Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що енергетики працювали всю ніч, проте через наслідки атак система не витримує навантаження.

    На тлі складної ситуації мер закликав жителів за можливості залишатися вдома та враховувати перебої з електропостачанням під час планування пересувань містом.

    У Міненерго пояснили, що через пошкодження енергетичного обладнання в Дніпропетровській області застосовуються саме аварійні, а не планові відключення.

    Це означає, що попередньо оприлюднені графіки можуть не відповідати фактичній ситуації. Електроенергія може зникати поза встановленими часовими проміжками, а тривалість відключень залежить від технічного стану мереж.

    Повернення до прогнозованих графіків стане можливим лише після стабілізації роботи енергосистеми.

    Водночас проблеми з електропостачанням 30 жовтня зафіксували не лише на Дніпропетровщині.

    За інформацією Міністерства енергетики, внаслідок російських атак нові знеструмлення виникли в Києві, Київській, Запорізькій та Харківській областях.

    У всіх регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація, аварійно-відновлювальні бригади працюють над поверненням електроенергії споживачам.

    Для підтримання стабільної роботи об’єднаної енергосистеми в окремих областях також застосовують обмеження споживання електроенергії. Такі заходи необхідні, щоб уникнути перевантажень та додаткових аварій після пошкодження ключових елементів мережі.

    У Міненерго попередили, що за подальшого погіршення ситуації в окремих регіонах можуть запроваджувати додаткові аварійні відключення.

    Масштабні проблеми з електропостачанням виникли після серії російських ударів по Дніпру 29 жовтня. Того дня під атакою опинилися не лише енергетичні об’єкти, а й цивільна інфраструктура міста.

    Зокрема, російський реактивний безпілотник влучив у платформу залізничного вокзалу, де перебували пасажири. Внаслідок удару загинули люди, десятки інших дістали поранення.

    За повідомленнями медіа, 30 жовтня кількість загиблих унаслідок цієї атаки зросла до 15 після смерті одного з поранених у лікарні.

    У Дніпрі 30 жовтня оголосили Днем жалоби за жертвами російських атак.

    На тлі ударів по енергетичній інфраструктурі жителям області рекомендують перевіряти актуальну інформацію про електропостачання на офіційних ресурсах операторів електромереж, зокрема ДТЕК «Дніпровські електромережі».

    Важливо враховувати, що під час аварійних відключень прогнозувати точний час повернення світла складно, оскільки енергетики можуть змінювати схеми живлення залежно від результатів ремонтних робіт.

    Також варто за можливості зарядити телефони, павербанки та інші необхідні пристрої, забезпечити запас питної води й підготувати автономні джерела освітлення.

    Станом на ранок 30 жовтня понад 190 тисяч споживачів Дніпропетровщини залишаються без електроенергії. Енергетики продовжують відновлення пошкоджених об’єктів, а повернення до планових графіків відключень залежатиме від стабілізації роботи мереж.

  • «Брехня вбиває»: Філатов розкритикував Укрзалізницю після загибелі 13 людей на вокзалі Дніпра

    «Брехня вбиває»: Філатов розкритикував Укрзалізницю після загибелі 13 людей на вокзалі Дніпра

    Після російського удару по залізничному вокзалу Дніпра, внаслідок якого загинули 13 людей, між міською владою та Укрзалізницею виникла публічна суперечка щодо обставин евакуації пасажирів. Міський голова Борис Філатов розкритикував заяву перевізника про те, що частина людей залишалася на платформі попри оголошену небезпеку. За його словами, пасажири фізично не мали достатньо можливостей, щоб швидко дістатися до безпечного місця.

    Про це Філатов написав у своєму Telegram-каналі 29 жовтня.

    Суперечка виникла після повідомлення Укрзалізниці про обставини ранкової атаки. У компанії зазначили, що на вокзалі та в пасажирському поїзді оголосили евакуацію через загрозу російського удару, однак частина людей на момент влучання залишалася поблизу вагонів.

    На думку міського голови, таке пояснення могло створити враження, ніби відповідальність за значну кількість загиблих і поранених частково лежить на самих пасажирах, які не встигли залишити платформу.

    Філатов наголосив, що реальні умови на місці трагедії були значно складнішими.

    За його словами, російський безпілотник влучив між десятою та одинадцятою залізничними коліями, фактично в районі п’ятої платформи.

    Звідти пасажирам необхідно було дістатися до підземного переходу, щоб залишити небезпечну територію. Однак, як стверджує мер, зробити це швидко було практично неможливо через розташування платформи та обмежені можливості оперативного виходу.

    Таким чином, люди, які перебували біля поїздів у момент атаки, могли просто не встигнути дістатися до укриття, навіть якщо почули попередження про загрозу.

    Філатов різко відреагував на спроби пояснити масштаб трагедії поведінкою пасажирів. У своєму дописі він наголосив на необхідності чесної комунікації з громадянами, особливо під час війни, коли від достовірності повідомлень може залежати довіра людей до органів влади.

    «Брехня вбиває», — написав міський голова, коментуючи ситуацію.

    Він зазначив, що не розуміє, чому представники державних структур намагаються виправдовуватися або подавати обставини трагічних подій у спосіб, який може викликати додаткові запитання в суспільства.

    Водночас Філатов окремо підкреслив, що безпосередню відповідальність за загибель людей несе Росія, яка здійснила удар по цивільній залізничній інфраструктурі.

    За його позицією, необхідність аналізувати роботу служб і організацію евакуації не повинна відвертати увагу від головної причини трагедії — російської атаки на пасажирів.

    Нагадаємо, 29 жовтня російські війська атакували залізничний вокзал Дніпра реактивним безпілотником. Удар припав на платформу, де перебували приміська електричка та пасажирський поїзд №866 сполученням Дніпро — Запоріжжя.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про удар по вокзалу Дніпра, загибель 13 людей та поранення пасажирів. Серед постраждалих опинився 11-річний хлопчик, а троє поранених перебували у важкому стані.

    Після атаки на місце прибули рятувальники, медики та правоохоронці. Вони надавали допомогу постраждалим, ліквідовували наслідки удару та документували обставини російського обстрілу.

    Заява Філатова порушила окреме питання щодо безпеки залізничних вокзалів під час повітряних атак. Йдеться не лише про своєчасність оголошення евакуації, а й про фактичну можливість пасажирів швидко залишити віддалені платформи, особливо якщо серед них є діти, люди старшого віку чи пасажири з обмеженою мобільністю.

    Водночас оприлюднені слова міського голови є його оцінкою обставин події. Для остаточного встановлення того, скільки часу мали люди на евакуацію, чи були доступні безпечні маршрути та як саме спрацювала система оповіщення, необхідна окрема перевірка.

    Станом на момент заяви Філатова публічно не було представлено результатів такого розслідування.

    Наразі суперечка між міським головою та Укрзалізницею зосереджена на тому, чи могли пасажири реально виконати рекомендації щодо евакуації до моменту влучання російського безпілотника.

    Водночас відповідальність за сам удар по цивільних, унаслідок якого загинули люди, несе сторона, що здійснила атаку, — російські війська.

  • Російський дрон убив 13 людей на вокзалі, серед поранених — дитина

    Російський дрон убив 13 людей на вокзалі, серед поранених — дитина

    Російські війська 29 жовтня завдали удару реактивним безпілотником по залізничному вокзалу у Дніпрі. Дрон влучив у пасажирську платформу, де перебували люди та поїзд №866 сполученням Дніпро — Запоріжжя. Внаслідок атаки загинули 13 людей, ще десятеро дістали поранення, серед них — 11-річна дитина.

    Про трагедію повідомили міський голова Дніпра Борис Філатов, керівник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа та Укрзалізниця.

    За інформацією залізничників, російський безпілотник атакував одну з платформ вокзалу, на якій у цей момент перебували пасажири. Попри оголошене попередження про підвищену небезпеку, люди залишалися поблизу поїзда.

    Вибух стався безпосередньо на території пасажирської інфраструктури. Після удару на місце прибули рятувальники, медики та правоохоронці, які розпочали надання допомоги постраждалим і ліквідацію наслідків атаки.

    Спочатку надходила інформація про 13 загиблих та щонайменше п’ятьох поранених. Згодом кількість постраждалих зросла до десяти.

    За словами начальника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, серед поранених є 11-річний хлопчик. Троє постраждалих перебували в лікарнях у важкому стані, медики надавали їм необхідну допомогу.

    Міський голова Борис Філатов відреагував на обстріл і наголосив, що Росія продовжує цілеспрямовано вражати цивільні об’єкти, від яких залежить повсякденне життя українців.

    У соціальних мережах почали з’являтися фотографії та відеозаписи з місця трагедії. На оприлюднених кадрах видно наслідки потужного вибуху, пошкодження залізничної інфраструктури та тіла загиблих на платформі.

    Через чутливий характер цих матеріалів частину зображень поширюють із віковими попередженнями.

    Залізничний вокзал Дніпра є важливим транспортним вузлом, через який проходять пасажирські маршрути, зокрема в напрямку Запоріжжя. Удар по платформі становив безпосередню загрозу для людей, які користувалися громадським транспортом.

    За повідомленнями української влади, російські війська дедалі частіше застосовують ударні безпілотники проти залізничної інфраструктури. Подібні атаки створюють небезпеку не лише для працівників залізниці, а й для пасажирів, які перебувають на станціях або у вагонах.

    Нинішній удар став однією з найтрагічніших атак на пасажирську залізничну інфраструктуру за останній час.

    Наразі на місці події продовжують працювати екстрені служби. Правоохоронці документують наслідки російського обстрілу.

    Станом на 12:20 29 жовтня повідомлялося про 13 загиблих та десятьох поранених. Інформація щодо стану постраждалих і загальних наслідків атаки може оновлюватися.

  • Жорстка перепалка в мережі: мер Дніпра Борис Філатов різко відповів на чутки про свою «втечу»

    Жорстка перепалка в мережі: мер Дніпра Борис Філатов різко відповів на чутки про свою «втечу»

    Міський голова Дніпра Борис Філатов після тривалої паузи в публічному просторі вийшов на зв’язок, щоб спростувати чутки про свій нібито виїзд за кордон. Поширенню цієї інформації він приписав статус «ІПСО, спрямованих на дестабілізацію ситуації у Дніпрі», запевнивши, що перебуває вдома разом із родиною та домашніми тваринами.

    Водночас звернення мера супроводжувалося вкрай гострою та емоційною атакою на відомого українського блогера Ігоря Лаченкова (Лачена), який раніше поширював чутки про від’їзд очільника міста.

    Головні деталі конфлікту та заяви Філатова:

    • Спростування «втечі»: Мер Дніпра наголосив, що всі заяви про його виїзд із країни є відвертою брехнею та інформаційною диверсією, спрямованою на розхитування ситуації в регіоні.
    • Різка риторика на адресу Лачена: У своєму дописі Філатов не стримувався в епітетах, звинувативши блогера в поширенні ворожих фейків і порівнявши його інформаційну діяльність із «чудовою компанією» російських пропагандистських ресурсів та проросійських блогерів (зокрема згадавши russia today, «масковскій камасамолец» та Шарія).
    • Питання про бронь і покровителів: Очільник Дніпра також публічно поставив під сумнів статус броні від мобілізації у блогера, натякнувши на нібито підтримку останнього з боку високопосадовців в Офісі Президента.

    Цей публічний випапад є черговим епізодом у тривалому та гострому протистоянні між мером Дніпра та медійними особами, яке регулярно виплескується у публічну площину соцмереж.

     

  • Росія знову вдарила по заводу «Олейна» в Дніпрі: Філатов вказав на американський слід

    Росія знову вдарила по заводу «Олейна» в Дніпрі: Філатов вказав на американський слід

    Російські війська вранці 10 вересня знову атакували підприємство харчової промисловості в самому Дніпрі — олійноекстракційний завод міжнародної агрокорпорації Bunge, пов’язаний із виробництвом популярної соняшникової олії «Олейна». За інформацією міського голови Бориса Філатова, по підприємству було завдано два удари. Поблизу виникла пожежа, згоріли 12 легкових автомобілів і два мікроавтобуси, були пошкоджені мережі, а комунальним службам довелося залучити важку техніку для ліквідації наслідків.

    Мер Дніпра окремо звернув увагу на те, який саме об’єкт опинився під вогнем. За його словами, йдеться не про абстрактне «підприємство харчової промисловості», а про добре відомий містянам завод «Олейна», який уже неодноразово зазнавав російських атак. Філатов також наголосив на зв’язку підприємства з Bunge та закликав українські державні структури активніше пояснювати міжнародним партнерам, що російські удари завдають шкоди великому західному бізнесу, який продовжує працювати в Україні.

    Уточнення щодо Bunge тут важливе. Компанію часто називають американською, оскільки її корпоративна штаб-квартира розташована в районі Сент-Луїса, штат Міссурі, а акції торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі. Водночас юридично Bunge Global SA має зареєстрований офіс у Женеві, Швейцарія. Тож точніше говорити про міжнародну аграрну корпорацію зі штаб-квартирою у США.

    В Україні Bunge працює з 2002 року і залишається одним із великих гравців агропромислового сектору. На офіційному сайті компанія називає себе одним із провідних переробників олійних культур та експортерів зернових і рослинних олій в Україні. Їй належать або під її управлінням перебувають олійноекстракційні потужності в Дніпрі, Миколаєві, Вінниці та Харківській області, а також зернові й олійні термінали та елеватори. «Олейна» залишається одним із ключових споживчих брендів Bunge на українському ринку.

    Дніпровський завод розташований на вулиці Князя Ярослава Мудрого. Офіційні матеріали Bunge підтверджують, що підприємство займається виробництвом і фасуванням рослинної олії, а також випуском шроту. Саме тому удар припав не по військовому виробництву, а по об’єкту цивільної харчової промисловості.

    Нинішня атака особливо привертає увагу через те, що цей самий завод уже зазнав масштабних пошкоджень на початку року. 5 січня російські безпілотники вдарили по підприємству Bunge у Дніпрі. Тоді наслідки були настільки масштабними, що близько 300 тонн рослинної олії вилилося на міські дороги. Комунальники засипали проїжджу частину піском і спеціальними сумішами, а рух на Набережній довелося обмежувати на кілька діб.

    Після тієї атаки міністр закордонних справ Андрій Сибіга прямо заявив, що не вважає влучання випадковим. За його словами, російські війська вже намагалися атакувати цей об’єкт раніше, а удари по підприємствах американського бізнесу в Україні мають системний характер.

    Саме цей контекст робить повторний удар 10 вересня значно резонанснішим. Якщо січневу атаку українська дипломатія вже називала навмисною, то нове влучання у той самий цивільний завод посилює питання про те, чи намагається Москва систематично тиснути на іноземні компанії, які не залишили український ринок після початку повномасштабної війни.

    Філатов звернув увагу і на ще одну деталь — незадовго до нового удару Дніпро відвідав американський сенатор-демократ Річард Блюменталь. Міський голова заявив, що політик побував і на підприємстві «Олейна». Офіційні матеріали самого Блюменталя підтверджують його поїздку до Дніпра наприкінці серпня — це був перший візит члена Конгресу США до міста з початку повномасштабної війни. Сенатор відвідав військовий госпіталь і зустрічався з представниками міста, однак у його офіційному оприлюдненому звіті окремий візит саме на завод Bunge не деталізований. Тому цю частину історії коректно подавати саме як заяву Філатова.

    При цьому Блюменталь уже публічно говорив саме про удари по американському бізнесу в Україні. 27 серпня Forbes із посиланням на його пресконференцію повідомляв, що сенатор заявив: приблизно половина американських компаній, які працюють в Україні, зазнали суттєвих пошкоджень внаслідок російських ракетних чи дронових атак. Він наполягав, що американський бізнес має активніше звертатися до адміністрації президента США та Конгресу і вимагати посилення тиску на Москву.

    За даними Американської торговельної палати, які наводив Forbes, понад половина компаній-членів організації зазнали пошкоджень або руйнувань своїх об’єктів від початку повномасштабного вторгнення. Блюменталь називав атаки на західний бізнес не випадковими відхиленнями ракет або дронів, а повторюваними ударами, які завдають компаніям мільйонних збитків.

    І Bunge — далеко не єдиний відомий приклад.

    У лютому цього року російська ракета влучила у фабрику Mondelēz International у Тростянці на Сумщині, де, серед іншого, виробляють продукцію під брендом Oreo. За даними Reuters, виробничу будівлю було пошкоджено, але загиблих не було. Це стало вже другим серйозним ударом по фабриці Mondelēz після початку повномасштабної війни: об’єкт значно постраждав у 2022 році, згодом його поступово відбудували й відновили виробництво.

    У червні 2025 року російський удар пошкодив офіс Boeing у Києві, а в липні того самого року ракети влучили в підприємство американського виробника електроніки Flex у Мукачеві. За інформацією Forbes, материнська компанія інвестувала в цей український актив близько $65 млн. Ці приклади регулярно наводяться українськими посадовцями, коли вони говорять про наслідки війни для західних інвесторів.

    Сам Bunge, попри війну, не залишив Україну. Компанія й у вересні продовжує набирати працівників на свої підприємства, зокрема у Вінниці та Харківській області. На українській сторінці корпорації досі вказані виробничі активи в Дніпрі та інших регіонах. Це важливий контекст, оскільки Росія атакує не покинуті промислові майданчики, а частину діючої української харчової та аграрної інфраструктури.

    Після ранкового удару 10 вересня комунальні служби Дніпра працювали на місці влучання, відновлюючи пошкоджені мережі та розчищаючи територію. Філатов повідомляв, що комунальники розраховують завершити основні роботи протягом кількох годин, а рух транспорту на постраждалій ділянці — відновити до вечора.

    При цьому нинішня атака відбулася на тлі загального посилення російських ударів по Дніпропетровщині. У ніч та вранці 10 вересня російська армія понад 20 разів атакувала три райони області дронами, артилерією та авіаційними бомбами. На Криворіжжі та Нікопольщині були поранені люди, пошкоджені житлові будинки, навчальний заклад та інша цивільна інфраструктура. За даними місцевої влади, сили ППО знищили над областю 24 безпілотники.

    Новий удар по Bunge важливий не лише через збитки конкретного підприємства. Він укладається у значно ширшу картину атак на українську логістику, виробництво продуктів харчування та іноземні інвестиції. Після січневого влучання підприємство вже пережило масштабне пошкодження, яке фактично вплинуло навіть на рух транспорту у великому місті. Тепер Росія знову атакувала ту саму промислову локацію.

    І саме тому Філатов цього разу наполягає: у міжнародній комунікації важливо називати не лише тип пошкодженого об’єкта, а й його власника. Адже коли російська зброя вдруге за рік прилітає у завод глобальної корпорації зі штаб-квартирою в США, це вже історія не лише про черговий удар по Дніпру, а й про реальні ризики для західного бізнесу, який продовжує працювати та інвестувати в Україну під час війни.

  • Кількість загиблих у Дніпрі зросла до 8, постраждалих — до 49

    Кількість загиблих у Дніпрі зросла до 8, постраждалих — до 49

    Кількість загиблих внаслідок атак на Дніпро 25 квітня зросла до 8, поранених – до 49. Серед поранених — п’ятеро дітей. Про це повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа, уточнюючи дані станом на другу половину дня після серії ударів по місту.

    За словами посадовця, постраждалі були госпіталізовані до медичних закладів різного рівня, ще частині людей допомогу надали амбулаторно або на місці події. Стан двох жінок — 26 і 44 років — оцінюється як важкий, вони перебувають під постійним наглядом лікарів у реанімаційних відділеннях. Медики повідомляють, що загалом поранені отримали травми різного характеру: осколкові ураження, опіки, черепно-мозкові травми та ушкодження через обвали конструкцій.

    Масована атака на Дніпро сталася у кілька хвиль і охопила як нічний, так і денний період. У місті були зафіксовані значні руйнування цивільної інфраструктури: пошкоджені житлові багатоповерхові будинки, приватні оселі, об’єкти промисловості, магазини та автотранспорт. В окремих районах вибухова хвиля вибивала вікна на значній відстані від епіцентрів ударів.

    Особливо серйозні наслідки мала одна з нічних атак, унаслідок якої частково зруйновано під’їзд багатоповерхового будинку. Під завалами опинилися мешканці, і рятувальникам довелося працювати кілька годин, щоб розібрати конструкції та дістати людей. За попередніми даними, з-під завалів було врятовано понад 30 осіб, яких оперативно передали медикам.

    Паралельно стало відомо про загибель щонайменше п’яти людей. Ці дані уточнюються, оскільки рятувальні роботи продовжуються, а частина територій залишається небезпечною через ризик повторних вибухів та наявність нерозірваних боєприпасів.

    Окремий інцидент під час ліквідації наслідків атаки прокоментував міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. За його словами, вибухотехнічні підрозділи виявили та знешкодили бойову частину російського безпілотника, яка не спрацювала під час удару. Небезпечний боєприпас знайшли прямо в одній із квартир пошкодженого будинку. У МВС наголошують, що подібні випадки становлять пряму загрозу для цивільних навіть після завершення обстрілів, адже нерозірвані елементи можуть здетонувати будь-якої миті.

    Ближче до полудня 25 квітня місто зазнало повторної атаки. За даними ОВА, внаслідок другого удару знову було пошкоджено житлову забудову, а ще семеро людей отримали поранення. Таким чином, Дніпро двічі протягом однієї доби опинився під масованим вогневим впливом.

    Міський голова Дніпра Борис Філатов заявив, що російські війська використовують так звану «сирійську тактику» — коли після першого удару по цивільних об’єктах завдається повторний удар по тому самому місцю, де вже працюють рятувальники, комунальні служби, поліція та медики. За його словами, це суттєво ускладнює евакуацію постраждалих і створює додаткову загрозу для екстрених служб.

    Філатов також повідомив, що під час повторного обстрілу на місці перебували представники міської адміністрації, інженери та його заступник. Вони, за його словами, дивом не постраждали. У момент атаки в районі вже тривали аварійно-рятувальні роботи та обстеження пошкоджених будівель.

    Рятувальні служби продовжують працювати на місцях уражень, розбираючи завали, перевіряючи будівлі на предмет можливих обвалів і допомагаючи мешканцям евакуюватися з пошкоджених будинків. Комунальні служби відновлюють електро- та водопостачання, де це можливо, а також тимчасово закривають вибиті вікна та пошкоджені конструкції.

    Медики зазначають, що остаточна кількість постраждалих може ще змінитися, оскільки частина людей самостійно звертається по допомогу вже після подій, а також триває уточнення даних щодо тих, хто перебував у лікарнях або міг залишатися під завалами.

    Подія у Дніпрі стала черговим масштабним ударом по цивільній інфраструктурі українських міст і ще раз продемонструвала високий рівень небезпеки для населення навіть у відносно тилових регіонах. Влада закликає мешканців дотримуватися правил безпеки під час повітряних тривог та оперативно реагувати на сигнали оповіщення.

  • У мережі поширюють відео наради, де мер Дніпра Філатов говорить про «перевагу» РФ на початку війни

    У мережі поширюють відео наради, де мер Дніпра Філатов говорить про «перевагу» РФ на початку війни

    У соціальних мережах почали активно поширювати відео, на якому, як стверджується, зафіксовано Zoom-нараду за участі мера Дніпра Бориса Філатова на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    На записі, який циркулює у мережі, Філатов нібито обговорює з учасниками розмови ситуацію на фронті у перші дні війни. У відео звучать оцінки щодо швидкого просування російських військ, а також згадується їхня потенційна стратегічна перевага.

    Автори публікацій, які поширюють запис, стверджують, що нараду проводили у форматі «для своїх». У коментарях до відео зазначається, що під час розмови міський голова Дніпра нібито згадував контакти з представниками Російської Федерації та обговорював можливі сценарії розвитку подій на той момент.

    Користувачі соцмереж по-різному інтерпретують зміст відео. Частина коментаторів вважає, що мова йшла про аналіз ситуації в перші дні вторгнення, коли інформація про перебіг бойових дій була обмеженою і багато посадовців робили песимістичні прогнози.

    Інші ж трактують висловлювання як ознаку того, що міська влада могла готуватися до найгірших сценаріїв розвитку подій у разі подальшого наступу російських військ.

    Сам Борис Філатов публічно це відео наразі не коментував.

    Поширення запису відбувається на тлі нового публічного конфлікту між мером Дніпра та блогером Ігорем Лаченковим, відомим під псевдонімом Лачен. Саме після цієї суперечки у соцмережах почали активно згадувати старі записи та заяви сторін.

  • Філатов заявив про ризик наступу РФ на Дніпро

    Філатов заявив про ризик наступу РФ на Дніпро

    Мер Дніпра Борис Філатов заявив, що існує ризик можливого наступу з боку Росія із метою захоплення міста. Про це йдеться в його інтерв’ю французькому виданню Le Monde.

    У публікації зазначається, що фронт поступово наближається до Дніпра, а разом із цим зростає інтенсивність ракетних і дронових атак. Автор матеріалу підкреслює, що місто є важливим промисловим центром і потенційна спроба його захоплення могла б стати суттєвим поворотним моментом у війні. Водночас у статті наголошується, що за нинішніх темпів просування російські війська залишаються далеко від міста.

    Борис Філатов у коментарі зазначив, що в разі нового наступу Дніпро може стати однією з пріоритетних цілей. Він описує ситуацію як складну, але наголошує на готовності міста до можливих викликів.

    Президент України Володимир Зеленський також заявив, що Росія може готувати нові наступальні дії. За його словами, попередній зимовий наступ не досяг поставлених цілей, і українська сторона очікує нових спроб з боку противника. Президент висловив переконання, що такі дії також зазнають невдачі.

    Ситуація навколо Дніпра залишається напруженою через його стратегічне значення, логістичну роль та промисловий потенціал. Представники влади наголошують на продовженні зміцнення оборони та підготовці до можливих сценаріїв розвитку подій.

  • У Дніпрі викрили корупційну схему під час реконструкції лікарні

    У Дніпрі викрили корупційну схему під час реконструкції лікарні

    У Дніпрі розгортається скандал навколо тендеру на реконструкцію корпусу КНП «Міська клінічна лікарня №4». За даними джерел, міський голова Борис Філатов, його заступник Ігор Маковцев та директор Департаменту капітального будівництва Антон Зуєв організували закупівлю на 107 мільйонів гривень підконтрольного підприємства ТОВ «СК СТРОЙІНВЕСТ».

    11 червня 2025 року оголосили закупівлю, а вже 18 липня договір уклали з єдиним учасником – компанією «СТРОЙІНВЕСТ». Формально торги відповідали вимогам воєнного законодавства, проте умови були прописані так, щоб усунути будь-яку конкуренцію. Договір передбачає «динамічну ціну», що дозволяє змінювати кошторис у процесі виконання робіт.

    Аналіз договору показує системне завищення вартості будівельних матеріалів – бетон, арматура та інші елементи перевищують середньоринкові ціни на 25–30%. Це створює ризик додаткових витрат з бюджету та виведення коштів через підрядника.

    Журналісти та громадські активісти подали скаргу до компетентних органів із вимогою провести перевірку діяльності Дніпровської міської ради та ТОВ «СК СТРОЙІНВЕСТ», встановити факти завищення вартості та непрозорого проведення тендерів, а також притягнути до відповідальності винних посадових осіб.

    Скандал ставить під сумнів прозорість витрачання бюджетних коштів у воєнний час та ефективність контролю за публічними закупівлями в Дніпрі. Місцева влада може опинитися під ретельним наглядом правоохоронців і антикорупційних органів.

  • Мер Дніпра та багатомільйонні схеми під прикриттям боротьби з корупцією

    Мер Дніпра та багатомільйонні схеми під прикриттям боротьби з корупцією

    Мер Дніпра Борис Філатов продовжує залишатися одним із найскандальніших чиновників України. Його імідж у соціальних мережах характеризується конфліктністю: він не соромиться поливати брудом громадян, водночас накопичуючи багатства на бюджетних коштах. Серед його майна – власний вертоліт та колекція японського мистецтва, оцінена приблизно у 50 мільйонів гривень.

    У жовтні 2022 року Філатов повідомив НАБУ про спробу дати йому хабар у розмірі 22 мільйони євро. За даними слідства, колишній нардеп та ексголова компанії “УкрБуд” Максим Микитась пропонував цю суму за можливість без конкурсу укласти контракт на будівництво метро в Дніпрі. Мер публічно позиціонував себе як борця з корупцією, заявляючи, що хабар не прийняв і повідомив про це правоохоронців.

    Однак водночас під його безпосереднім носом діють багаторічні партнери – брати Дубінські. Через підконтрольні компанії «Асінктон Строй» та «Група Капітал Строй» вони систематично отримують підряди на реконструкцію водогонів у прифронтовій Дніпропетровській області. Конкурси проходять формально, без реальної боротьби, а ціни на матеріали суттєво завищені. Фірми часто фіктивні, працівників насправді немає, а керівники є номінальними.

    Ці схеми дозволяють осібно вигідно розпоряджатися бюджетними коштами, водночас зберігаючи фасад публічної доброчесності. Дніпряни та громадські активісти вже неодноразово звертали увагу на такі практики, але поки що жодного серйозного розслідування проти брата Дубінських та Філатова не завершено.

    Ситуація демонструє класичний приклад подвійної гри: публічна боротьба з корупцією й одночасна непрозора фінансова діяльність через фіктивні компанії та завищені контракти.